Правовi питання вищоi школи: реалii та перспективи
Мiнiстерство внутрiшнiх справ Украiни
Киiвський нацiональний унiверситет внутрiшнiх справ
РЖнститут заочного та дистанцiйного навчання
кафедра педагогiки та кадровоi роботи
Курсова робота
На здобуття освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня тАЮМагiстртАЭ з курсу
тАЮПедагогiка та психологiя вищоi школи"
на тему:
тАЮПравовi питання вищоi школи: реалii та перспективи"
Виконав: слухач 2 групи
Магiстратури
"Правознавство" РЖЗДН
Киiв - 2009
Змiст
Вступ
Роздiл РЖ. Правовi питання вищоi школи в украiнi та напрямки ii реформування
1.1 Правове регулювання вищоi освiти в Украiнi
1.2 Актуальнi освiтянськi проблеми сьогодення та напрямки реформування i перспективи вдосконалення вищоi школи
Роздiл РЖРЖ. Нормативне регулювання та напрями розвитку освiти в системi МВС Украiни
2.1 Тенденцii та перспективи розвитку свiтовоi та iвропейськоi полiцейськоi вищоi школи
2.2 Правова база та майбутнiй стан вищоi освiти в системi МВС Украiни
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальнiсть теми дослiдження.
Освiта, особливо вища, сьогоднi розглядаiться як головний, ведучий фактор соцiального та економiчного прогресу.
Освiта сьогоднi стаi джерелом вiдмiнностей у суспiльствi в рамках глобальноi економiки, яка даi переваги тим, хто маi новiтнi навички i якiснi знання, i обмежуi можливостi тих, хто ii не маi, наприклад внаслiдок бiдностi. Уявлення про саму сферу освiти також змiнюiться по мiрi того як суспiльство визнаi тезу: тАЮ В даний час освiта - це освiта на протязi всього життя, а не тiльки у перiод дитинства i юнацтва".
Слiд зазначити, що практично усi розвиненi краiни проводили рiзнi за глибиною i масштабом реформи нацiональних систем освiти, вкладаючи в них величезнi фiнанси. Реформи вищоi освiти набули статусу державноi полiтики, тому що держави почали усвiдомлювати, що рiвень вищоi освiти у краiнi визначають ii майбутнiй розвиток.
Перiод перших 10 рокiв державноi незалежностi Украiни характеризувався масштабними i радикальними перетвореннями у всiх сферах суспiльного життя. Серед важливих завдань сучасноi полiтики стратегii держави знаходилися задачi розвитку i модернiзацii нацiональноi системи освiти, адаптацii ii до умов соцiально - орiiнтованоi ринковоi економiки, трансформацii та iнтеграцii системи у РДвропейське та свiтове спiвтовариство [31].
Особливо гострими i актуальними були i залишаються проблеми розвитку i системного реформування вiтчизняноi вищоi освiти, виводу ii на рiвень високоi конкурентоспроможностi у вiдповiдностi iз сучасними досягненнями у цiй галузi.
З прийняттям Конституцii Украiни i Закону Украiни тАЮПро вищу освiтутАЭ були визначенi базовi правовi основи, що поклали фундамент розвитку нацiональноi системи освiти, реформування ii у напрямку подолання вiдриву свiтових вимог i фактичним станом освiти.
Вихiдна парадигма реформи: освiта i суспiльство невiдтАЩiмнi; суспiльство живе й розвиваiться так як вчиться, та навчаiться так, як бажаi жити. Вiтчизняна система вищоi освiти, що подолала свiй шлях разом з радянською iсторiiю, сьогоднi в процесi розбудови нацiональноi державностi ввiйшла в смугу радикальноi реформи, яка безпосередньо актуалiзуi комплекснi та предметнi дослiдження цього процесу [30,5].
ОбтАЩiктом дослiдження в курсовiй роботi i правовi питання забезпечення функцiонування соцiального iнституту вищоi освiти в сучасних умовах.
Предмет дослiдження, у контекстi визначеноi проблеми, маi подвiйний змiст.
По-перше, це стан правового забезпечення функцiонування вищоi освiти в Украiнi,
По-друге, вивчаiться змiст i характер соцiального механiзму реформ сучасноi вищоi школи, що виявляiться як оновлення ii дiяльнiсних, органiзацiйних та цiннiсних параметрiв, i зокрема в системi вiдомчоi освiти МВС Украiни.
Ступiнь науковоi розробленостi проблеми.
Дослiдницький iнтерес до соцiального iнституту вищоi школи, до проблем концептуалiзацii та функцiонування вищоi освiти зберiгаiться на протязi останнiх рокiв. Аналiтичнi пiдходи до проблеми мають як комплексний, так i чiтко предметний характер з позицiй фiлософського, культурологiчного, соцiологiчного, економiчного та психологiчно-педагогiчного аналiзу [37,6].
Мета дослiдження.
Виходячи з актуальностi, предмету дослiдження, ступеню його науковоi розробленостi, в курсовiй роботi поставлена мета:
здiйснити загальний аналiз правового забезпечення функцiонування i реформування вищоi школи в Украiнi, визначити соцiально - значущi наслiдки та iнновацiйну цiннiсть реформацiйних процесiв щодо розбудови освiтньоi полiтики в Украiнi.
В роботi реалiзуiться спроба теоретичного усвiдомлення процесу соцiальноi трансформацii вищоi освiти, оновлення ii цiлей та функцiй, оптимiзацii структури та засобiв управлiння у визначальному контекстi цiннiсноi змiни освiтньоi парадигми.
У вiдповiдностi до цього завдання дослiдження включають:
визначити та проаналiзувати стан правового забезпечення вищоi освiти в Украiнi;
дослiдити сутнiсть реформацiйних процесiв в галузi вiтчизняноi вищоi школи;
проаналiзувати стан i перспективи вищоi освiти в системi Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украiни.
Методологiчна база дослiдження.
Методологiчною основою курсовоi роботи i сукупнiсть методiв i принципiв наукового пiзнання. РЗх застосування спрямовуiться системним пiдходом, що даi можливiсть дослiджувати проблеми в iдностi iх юридичноi форми i соцiального змiсту. За допомогою документального аналiзу було дослiджено стан нормативного забезпечення вищоi освiти в Украiнi. Методи синтезу та узагальнення допомогли сформулювати основнi перспективи реформування вищоi школи. Компаративний, логiко - семантичний методи використовувались для визначення напрямкiв удосконалення правових засад, функцiй, структури та процесiв управлiння вищим навчальним закладом МВС Украiни.
Роздiл РЖ. Правовi питання вищоi школи в украiнi та напрямки ii реформування
1.1 Правове регулювання вищоi освiти в Украiнi
Освiта - основа iнтелектуального, культурного, духовного, соцiального, економiчного розвитку суспiльства i держави.
Метою освiти i всебiчний розвиток людини як особистостi та найвищоi цiнностi суспiльства, розвиток ii талантiв, розумових i фiзичних здiбностей, виховання моральних якостей, формування громадян, здатних до свiдомого суспiльного вибору, збагачення на цiй основi iнтелектуального, творчого, культурного потенцiалу народу, пiдвищення освiтнього рiвня народу, забезпечення народного господарства квалiфiкованими фахiвцями.
Так записано у вступi до Закону Украiни тАЮПро освiтутАЭ вiд 09.10.2001 року., який основоположною документом в галузi освiти в Украiнi.
Але найголовнiшим i найпершим нормативно-правовим актом, що визначаi вихiднi засади освiти в нашiй державi - i Конституцiя Украiни.
В ст.53 записано:
тАЮКожен маi право на освiту.
Повна загальна середня освiта i обовтАЩязковою.
Держава забезпечуi доступнiсть i безоплатнiсть дошкiльноi, повноi загальноi середньоi, професiйно-технiчноi, вищоi освiти в державних i комунальних навчальних закладах; розвиток дошкiльноi, повноi загальноi середньоi, позашкiльноi, професiйно-технiчноi, вищоi i пiслядипломноi освiти, рiзних форм навчання; стипендiй та пiльг учням i студентам.
Громадяни Украiни мають право безоплатно здобути вищу освiту в державних i комунальних навчальних закладах на конкурснiй основi.
Громадянам, якi належать до нацiональних меншин, вiдповiдно до закону гарантуiться право на навчання рiдною мовою чи на вивчення рiдноi мови у державних чи комунальних навчальних закладах або через нацiональнi культурнi товариства [2].
Вiдповiдно до ст.13 Мiжнародного пакту про економiчнi, соцiальнi i культурнi права [1], Конституцiя визнаi право на освiту за кожною людиною, незалежно вiд ii статi, раси, нацiональностi, соцiального i майнового стану, роду та характеру занять, свiтоглядних переконань, належностi до партiй, ставлення до релiгii, стану здоровтАЩя та iнших обставин. Це право забезпечуiться:
Розгалуженою мережею закладiв освiти, заснованих на державнiй та iнших формах власностi, наукових установ, закладiв пiслядипломноi освiти;
Вiдкритим характером закладiв освiти, створенням умов для вибору профiлю навчання i виховання вiдповiдно до здiбностей та iнтересiв громадянина;
Рiзними формами навчання - очною, заочною, вечiрньою, екстернатом, а також педагогiчним патронатом.
До конституцiйних обовтАЩязкiв держави вiдноситься забезпечення розвитку вищоi i пiслядипломноi освiти. Вищi заклади освiти незалежно вiд форми власностi пiдроздiляються на чотири рiвнi акредитацii, кожен з яких даi змогу готувати фахiвцiв певного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня.
Таким чином ми бачимо, що питання освiти, i зокрема вищоi, закрiплено на найвищому законодавчому рiвнi, саме тому що воно маi важливе значення у розбудовi незалежноi украiнськоi держави та побудовi громадянського суспiльства.
То ж повернемося до характеристики Закону Украiни тАЮПро освiтутАЭ. Як вже було сказано вiн основоположним документом в галузi освiти, на основi якого розробляються i приймаються iншi закони та нормативно-правовi акти з питань освiти в Украiнi.
Цей закон визначаi, що завданням законодавства Украiни про освiту i регулювання суспiльних вiдносин в галузi навчання, виховання, професiйноi, науковоi, загально - культурноi пiдготовки громадян Украiни [3]. Наша держава визнаi освiту прiоритетною сферою соцiально-економiчного, духовного i культурного розвитку суспiльства, яка базуiться на таких принципах:
доступнiсть для кожного громадянина усiх форм i типiв освiтнiх послуг, що надаються державою;
рiвнiсть умов кожноi людини для повноi реалiзацii ii здiбностей, таланту, всебiчного розвитку;
гуманiзм, демократизм, прiоритетнiсть загальнолюдських духовних цiнностей;
органiчний звтАЩязок з свiтовою та нацiональною iсторiiю, культурою, традицiями;
незалежнiсть освiти вiд полiтичних партiй, громадських i релiгiйних органiзацiй;
науковий, свiтський характер освiти;
iнтеграцiя з наукою i виробництвом;
взаiмозвтАЩязок з освiтою iнших краiн;
гнучкiсть i прогностичнiсть системи освiти;
iднiсть i наступнiсть системи освiти;
безперервнiсть та рiзноманiтнiсть освiти;
поiднання державного управлiння i громадського самоврядування в освiтi.
Але не будемо зводити свою дiяльнiсть тiльки до характеристики Закону Украiни тАЮПро освiтутАЭ, тому що нашою метою не i розгляд питань освiти взагалi, бо про це можна говорити дуже багато. То ж перейдемо безпосередньо до питань вищоi освiти.
На даний час вища освiта переживаi глибоку кризу в усьому свiтi, але про це ми поговоримо далi, а зараз зупинимось саме на правових питаннях вищоi школи в Украiнi.
На закрiплення позитивних змiн у сферi вищоi освiти та визначення основних вимог щодо ii подальшого розвитку спрямований Закон Украiни тАЮПро вищу освiтутАЭ, який схвалений Верховною Радою Украiни 17 сiчня 2001 року. Цей закон i однiiю iз базових складових законодавства Украiни про освiту, що формулюi нормативно-правовi вимоги щодо органiзацii та функцiонування системи вищоi освiти в Украiнi, ii правовi, органiзацiйнi, фiнансовi та iншi засади.
Мiсце та роль цього закону в системi законодавства Украiни визначаiться тим, що вiн, базуючись на положеннях Конституцii Украiни, повтАЩязуi Закони Украiни тАЮПро освiтутАЭ, тАЮПро науково-технiчну дiяльнiстьтАЭ та iншi нормативно-правовi акти, якi регулюють суспiльнi вiдносини в галузi освiти, конкретизуi iх вимоги стосовно особливостей сфери вищоi освiти.
Закон Украiни тАЮПро вищу освiтутАЭ спрямований, в першу чергу, на забезпечення як права громадянина на освiту, яке закрiплене у ст.53 Конституцii Украiни, так i потреб суспiльства держави у квалiфiкованих фахiвцях.
Даний закон вносить суттiвi змiни у правове поле вищоi освiти, що вимагаi приведення у вiдповiднiсть з ним нормативно-правових актiв Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, центральних органiв виконавчоi влади, iнших субтАЩiктiв управлiння в галузi вищоi освiти, вищих навчальних закладiв усiх форм власностi, а також розробки i прийняття передбачених ним нових нормативно-правових актiв [33,4].
Реальнiсть перетворень вищоi освiти в Украiнi залежить вiд повноти усвiдомлення та реалiзацii вимог Закону Украiни тАЮПро вищу освiтутАЭ та iнших нормативно-правових актiв безпосередньо в дiяльностi субтАЩiктiв вищоi освiти усiх рiвнiв - як органiв управлiння, так i педагогiчних та науково-педагогiчних працiвникiв, студентiв, курсантiв, аспiрантiв, iнших осiб, якi працюють або навчаються у вищих навчальних закладах.
У вiдповiдностi з п.5 ст.85 Конституцii Украiни, який до повноважень Верховноi Ради Украiни вiдносить визначення засад внутрiшньоi i зовнiшньоi полiтики, ч.1 ст.3 Закону Украiни тАЮПро вищу освiтутАЭ встановлюi, що державна полiтика у галузi вищоi освiти визначаiться Верховною радою Украiни. Тобто лише Верховна Рада Украiни маi повноваження встановлювати вихiднi, принциповi положення щодо визначення структури, основних напрямiв функцiонування та розвитку суспiльних вiдносин у цiй галузi. Практика показуi, що Верховна Рада Украiни може визначати основнi напрямки державноi полiтики у певних галузях суспiльних вiдносин шляхом прийняття вiдповiдних постанов.
Крiм того ця функцiя Верховноi Ради Украiни може знаходити свiй прояв i в законодавчому врегулюваннi вказаних вiдносин, у тому числi i даним законом.
Суспiльнi вiдносини i складним i багатостороннiм явищем, що знаходиться в постiйному розвитку. Це стосуiться i вiдносин врегульованих правом. Правове, а тим бiльше законодавче забезпечення суспiльних вiдносин обтАЩiктивно не може бути вичерпним i охоплювати всi прояви тих чи iнших взаiмин у повсякденнiй суспiльнiй практицi
У звтАЩязку з цiм дiяльнiсть компетентних субтАЩiктiв у певнiй галузi суспiльних вiдносин завжди базуiться на рядi вихiдних засад, що визначають основоположнi iдеi змiсту i спрямованостi такоi дiяльностi.
Саме тому, формулюючи i здiйснюючи полiтику в галузi освiти, держава на законодавчому рiвнi встановлюi ряд таких принципiв, якi слiд розглядати як прояв закрiпленого у ч.1 ст.8 Конституцii Украiни принципу верховенства права.
При закрiпленнi вихiдних засад Закон Украiни тАЮПро вищу освiтутАЭ виходить з необхiдностi створення найсприятливiших умов для розвитку та реального забезпечення законних прав та iнтересiв людини, яка в Украiнi конституцiйно (ч.1ст.3 Конституцii Украiни) визнаiться найвищою соцiальною цiннiстю. Крiм того, Украiнська держава обтАЩiктивно i безпосередньо зацiкавлена у високому освiтньому рiвнi своiх громадян, який, по сутi, i вирiшальним фактором у забезпеченнi прогресу у всiх сферах суспiльних вiдносин.
Ст.3 даного Закону закрiплюi наступнi принципи державноi полiтики, що визначаi загальну спрямованiсть i межi нормативного регулювання у галузi вищоi освiти в Украiнi:
а) доступнiсть та конкурснiсть здобуття вищоi освiти кожним громадянином Украiни.
Слiд вiдзначити, що державна полiтика в галузi вищоi освiти спрямована на забезпечення доступностi вищоi освiти не для кожного, а лише для громадян Украiни.
Доступнiсть здобуття вищоi освiти передбачаi створення реальних можливостей одержання ii кожним громадянином Украiни. Але ця доступнiсть не i абсолютною.
У реальному життi рiвень доступностi вищоi обумовлюiться рядом факторiв:
наявнiстю якiсноi освiти певного рiвня, який надаi громадянину право продовжувати освiту у вищих навчальних закладах;
матерiальною забезпеченiстю, що дозволяi громадянину одержувати вищу освiту на п латнiй основi. В сучасних умовах цей фактор набуваi все бiльшого значення, що пояснюiться суттiвим скороченням державного фiнансування у галузi вищоi освiти i широким розповсюдженням вищих навчальних закладiв, якi надають освiту на платнiй основi.
Доступнiсть здобуття вищоi освiти вищоi освiти до певноi обмежуiться ii конкурснiстю, запровадженням серед абiтурiiнтiв вступних випробувань (iспитiв, спiвбесiд, тестування, конкурсiв творчих робiт тощо). Такi випробування покликанi забезпечити доступ до вищих навчальних закладiв найбiльш пiдготовлених претендентiв, а також визначити iх до обраноi спецiальностi.
б) незалежнiсть здобуття вищоi освiти вiд впливу полiтичних партiй, громадських i релiгiйних органiзацiй.
Даний принцип ТСрунтуiться на положеннях ст.15 Конституцii Украiни, в якiй встановлюiться полiтична, економiчна та iдеологiчна багатоманiтнiсть суспiльного життя в Украiнi та заборона визнання будь-якоi iдеологii. Реалiзацiя принципу покликана унеможливити втручання в процес здобуття вищоi освiти будь-яких полiтичних, релiгiйних та iнших органiзацiй i перетворення його тим самим у своiрiдний iнструмент задоволення iх корпоративних iнтересiв. Незалежнiсть вiд впливу iдеологiй - це здобуття вищоi освiти виключно у вiдповiдностi iз загальними суспiльними потребами i на основi найновiтнiших досягнень у всiх галузях знань.
У той же час реалiзацiя даного принципу не означаi заборони будь-якою дiяльностi рiзних органiзацiй у сферi освiти. На пiдставi норм та в межах, передбачених законодавством, в органiзацiях, що забезпечують здобуття вищоi освiти, допускаiться функцiонування громадських органiзацiй, дiяльнiсть яких не повтАЩязана з безпосереднiм втручанням у навчальний процес. Це можуть бути, наприклад, профспiлковi, науковi, студентськi органiзацii тощо;
в) iнтеграцii системи вищоi освiти Украiни у свiтову систему вищоi освiти при збереженнi i розвитку досягнень та традицiй украiнськоi вищоi школи.
Цей принцип покликаний забезпечити запровадження в галузi вищоi освiти Украiни передових, загальновизнаних свiтовим спiвтовариством пiдходiв до органiзацii i здiйснення дiяльностi на основi на основi використання у навчальному процесi найновiтнiших досягнень свiтовоi науки i технiки, iдей, принципiв, методологiй тощо. Поряд з цим даний принцип вимагаi збереження i розвитку досягнень та традицiй вiтчизняноi вищоi школи, якi у багатьох випадках не лише вiдповiдають загально свiтовому рiвню, але й перевищують його. Таким чином основна мета реалiзацii принципу iнтеграцii полягаi у забезпеченнi гармонiйного, взаiмозбагачуючого поiднання свiтових i вiтчизняних здобуткiв у галузi вищоi освiти;
г) наступнiсть процесу здобуття вищоi освiти.
Це означаi, освiта в Украiнi iснуi не у вiдривi вiд змiсту та нормативiв освiти нижчого рiвня, а органiчно випливаi з них. Навчальнi програми у вищих навчальних закладах ускладнюються з урахуванням рiвня знань, що забезпечуiться у середнiх навчальних закладах. РЖнакше кажучи, одержанi у середнiх та середнiх спецiальних навчальних закладах знання i достатньою базою для вступу до вищих навчальних закладiв, для навчання в них i при успiшному оволодiнню ними не потребують спецiального розширення та поглиблення;
д) державна пiдтримка пiдготовки фахiвцiв для прiоритетних напрямiв фундаментальних i прикладних дослiджень.
Сучасний рiвень суспiльства характеризуiться бурхливим розвитком науки i технiки, суттiвим поглибленням iснуючих i виникненням нових галузей знань. А це обумовлюi потребу у проведеннi нових фундаментальних i прикладних дослiджень, а значить i потребу у першочерговiй пiдготовцi вiдповiдних спецiалiстiв. Крiм того, невiдкладнiсть вирiшення завдань даного етапу суспiльного розвитку веде до необхiдностi поглиблених дослiджень в iснуючих галузях знань, що також вимагаi пiдготовки бiльшоi, нiж звичайно, кiлькостi спецiалiстiв певного профiлю.
Держава i суспiльство об'iктивно зацiкавленi у першочерговiй пiдготовцi необхiдних спецiалiстiв вищоi квалiфiкацii. На створення умов для вирiшення такого завдання i спрямований принцип, що розглядаiться. Конкретними формами його реалiзацii можуть бути пiдвищення бюджетних асигнувань на розвиток вищоi освiти у певнiй галузi знань, пiльговi умови для вступу на навчання за певними спецiальностями тощо;
г) гласнiсть при формуваннi структури та обсягiв освiтньоi та професiйноi пiдготовки фахiвцiв.
Цей принцип вимагаi:
широкого залучення представникiв вищих навчальних закладiв, науковцiв та практичних працiвникiв освiтньоi сфери до розробки проектiв органiзацiйних заходiв, проектiв навчальних програм та iншоi навчально-методичноi документацii, що стосуються галузi вищоi освiти;
масового iнформування громадськостi через засоби масовоi iнформацii про стан i шляхи розвитку вищоi освiти [4].
Ефективнiсть системи вищоi освiти маi бути спрямована на успiшне функцiонування та розвиток держави i мусить забезпечуватись шляхом:
а) збереження i розвитку системи вищоi освiти та пiдвищення ii якостi.
Це передбачаi з одного боку використання тих елементiв вiтчизняноi системи вищоi освiти та методик навчання, ефективнiсть яких доведена часом, а з iншого - впровадження у практику вищоi освiти нових вiтчизняних i зарубiжних досягнень;
б) пiдвищення рiвня освiченостi громадян Украiни, розширення iхнiх можливостей для отримання вищоi освiти, що передбачаi:
формування навчальних програм, що вiдображають найновiтнiшi досягнення науки i технiки;
розробку i впровадження у практику передових методик викладання, широке використання у навчальному процесi комп'ютерноi технiки;
створення органiзацiйних, фiнансових та iнших умов, що сприяють безперешкоднiй реалiзацii права на вищу освiту;
забезпечення об'iктивностi як при оцiнцi знань абiтурiiнтiв, що вступають до вищих навчальних закладiв, так i при всiх формах контролю рiвня засвоiного навчального матерiалу студентами;
в) створення та забезпечення рiвних умов доступностi вищоi освiти. Це спрямовано на реалiзацiю закрiпленого у статтi принципу доступностi та конкурсностi здобуття вищоi освiти кожним громадянином Украiни. Такий пiдхiд передбачаi, перш за все, здiйснення заходiв, спрямованих на зменшення дii факторiв, якi впливають на рiвень доступностi вищоi освiти.
До заходiв цього спрямування можна вiднести:
створення умов для однаково високого рiвня якостi викладання в усiх учбових закладах, закiнчення яких надаi право продовжувати освiту у вищих навчальних закладах;
розширення державного фiнансування у галузi вищоi освiти з метою збiльшення кiлькостi вищих навчальних закладiв та факультетiв, що надають вищу освiту на безоплатнiй основi;
пiдвищення матерiальноi забезпеченостi громадян до рiвня, який дозволяi всiм, хто маi бажання i необхiдний рiвень освiти, одержувати вищу освiту на безоплатнiй основi;
створення нових вищих навчальних закладiв за спецiальностями, якi користуються особливою популярнiстю в абiтурiiнтiв;
г) надання цiльових, пiльгових державних кредитiв особам для здобуття вищоi освiти.
Цей захiд покликаний надавати матерiальнi можливостi для здобуття вищоi освiти особам, якi мають необхiдний рiвень освiти i бажання одержувати вищу освiту на платнiй основi за спецiальностями, пiдготовка яких на рiвнi вищоi освiти не здiйснюiться на безоплатнiй основi. Причому вказанi кредити можуть бути використанi лише для оплати навчання у вищих навчальних закладах.
Дане положення виходить з реалiй ситуацii на ринку працi i маi на метi створення можливостей для забезпечення громадян, якi набули вищу освiту, роботою, що вiдповiдаi одержанiй у вищому навчальному закладi спецiальностi. Для цього передбачене державне корегування кiлькостi студентiв i перелiку спецiальностей у вищих навчальних закладах державноi та комунальноi форм власностi, яке виходить з реальних потреб у фахiвцях вищоi квалiфiкацii певних спецiальностей. Закон вимагаi враховувати не лише iнтереси держави i територiальних громад у пiдготовцi спецiалiстiв певного профiлю, а й потреби окремих осiб у поглибленнi своiх знань.
РЖз змiсту цього положення вбачаiться, що структура i обсяг пiдготовки фахiвцiв у вищих навчальних закладах iнших форм власностi, крiм державноi i комунальноi, державному корегуванню не пiдлягають;
е) надання особам, якi навчаються у вищих навчальних закладах, пiльг та соцiальних гарантiй у порядку, встановленому законодавством.
Норма спрямована на створення сприятливих умов для здобуття вищоi освiти. При цьому при наданнi конкретних пiльг та соцiальних гарантiй враховуiться форма навчання студента у закладi вищоi освiти.
Так, студентам денноi форми навчання надаiться вiдстрочка вiд призову на дiйсну службу до Збройних Сил Украiни.
Тим, хто навчаiться у вищих навчальних закладах без вiдриву вiд виробництва, надаються додатковi оплачуванi вiдпустки вiд 10 днiв до 4 мiсяцiв.
Працiвникам, якi навчаються на останнiх курсах вищих закладiв освiти, протягом 10 учбових мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних iспитiв надаiться щотижневе при шестиденному робочому тижнi один вiльний вiд роботи день для пiдготовки до занять з оплатою його в розмiрi 50 вiдсоткiв одержуваноi заробiтноi плати, але не нижче мiнiмального розмiру заробiтноi плати. Крiм того, протягом 10 навчальних мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних iспитiв працiвникам, за iх бажанням, може бути надано додатково ще один-два вiльних вiд роботи днi на тиждень без збереження заробiтноi плати.
Цим же категорiям студентiв один раз на рiк проiзд до мiсця знаходження закладу освiти для виконання лабораторних робiт i складання залiкiв та iспитiв оплачуiться у розмiрi 50 вiдсоткiв вартостi проiзду власниками пiдприiмств (або уповноваженими ними органами), де вони працюють. На тих же умовах провадиться оплата проiзду для пiдготовки i захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних iспитiв;
i) належноi пiдтримки пiдготовки фахiвцiв з числа iнвалiдiв на основi спецiальних освiтнiх технологiй.
Цей напрямок реалiзацii державноi полiтики у галузi вищоi освiти передбачаi створення i впровадження у практику таких умов i методик набуття вищоi освiти, що полегшують, а то i просто роблять можливим навчання у вищих навчальних закладах особам, якi мають фiзичнi вади.
Слiд мати на увазi, що така дiяльнiсть держави не розповсюджуiться на вищi навчальнi заклади i окремi факультети, де надаiться освiта за спецiальностями, що вимагають вiдповiдностi здоров'я студентiв певним стандартам. Це стосуiться, перш за все, вiйськових вищих навчальних закладiв, факультетiв, що готують фахiвцiв певних iнженерних спецiальностей, тощо.
В ст.4. Закону Украiни про вищу освiту конкретизуiться право громадян на освiту, яке закрiплене в конституцii Украiни. В нiй сказано:
Громадяни Украiни мають право на здобуття вищоi освiти.
Громадяни Украiни мають право безоплатно здобувати вищу освiту в державних i комунальних вищих навчальних закладах на конкурснiй основi в межах стандартiв вищоi освiти, якщо певний освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень громадянин здобуваi вперше. Вони вiльнi у виборi форми здобуття вищоi освiти, вищого навчального закладу, напряму пiдготовки i спецiальностi.
РЖноземцi та особи без громадянства, якi перебувають в Украiнi на законних пiдставах, мають право на здобуття вищоi освiти, крiм права на здобуття вищоi освiти за рахунок коштiв Державного бюджету Украiни, мiсцевих бюджетiв, якщо iнше не встановлено мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою Украiни.
Ця стаття i формою втiлення у чинне законодавство положення ч.1 ст.53 Конституцii Украiни, у вiдповiдностi з яким кожен маi право на освiту. Слiд звернути увагу на те, що, закрiплюючи це право, Конституцiя говорить не про громадян Украiни, а застосовуi термiн "кожен". Це означаi належнiсть права на освiту кожнiй особi, яка знаходиться на територii Украiни на законних пiдставах, незалежно вiд наявностi або вiдсутностi у неi громадянства Украiни. При цьому у ч.2 вказаноi статтi Конституцii Украiни зазначаiться, що держава забезпечуi доступнiсть i безоплатнiсть всiх рiвнiв освiти - дошкiльноi, повноi загальноi середньоi, професiйно-технiчноi та вищоi.
Одночасно ч. З цiii ж статтi Конституцii Украiни говорить про те, що право безоплатно здобувати вищу освiту в державних i комунальних навчальних закладах на конкурснiй основi мають громадяни, тобто особи, якi мають громадянство Украiни.
Таким чином, з наведених конституцiйних положень випливаi, що право на безоплатну вищу освiту належить виключно громадянам Украiни i не гарантуiться iноземцям та особам без громадянства. У той же час, iноземцям та особам без громадянства забезпечуiться доступнiсть i безоплатнiсть освiти нижчих рiвнiв. Вказанi категорii осiб вищу освiту в Украiнi мають право набувати на платнiй основi у вищих навчальних закладах будь-якоi форми власностi.
У вiдповiдностi з викладеними конституцiйними положеннями, ч.1 ст.4 Закону надаi право безоплатно, тобто за рахунок Державного бюджету Украiни або мiсцевих бюджетiв, здобувати вищу освiту в державних i комунальних вищих навчальних закладах на конкурснiй основi лише громадянам Украiни.
Необхiдною умовою набуття i здiйснення громадянином Украiни такого права i одержання вищоi освiти вперше. За цiii умови набуття вищоi освiти буде безоплатним незалежно вiд того, в якому державному або комунальному вищому навчальному закладi здобуватиметься освiта, в якiй формi (деннiй чи без вiдриву вiд виробництва), за якою спецiальнiстю.
Змiст права громадян Украiни на освiту, як i будь якого суб'iктивного права, складаiться з трьох груп передбачених нормами права повноважень:
повноваження поводити себе таким чином, щоб забезпечити собi здобуття вищоi освiти (так зване право суб'iкта на власну поведiнку);
повноваження вимагати вiд iнших субтАЩiктiв поведiнки, що протиправне не утруднюi здобуття уповноваженим вищоi освiти (право на поведiнку iнших субтАЩiктiв);
повноваження звертатись до компетентних органiв за захистом i вiдновленням права на власну поведiнку i права на поведiнку iнших субтАЩiктiв у випадках iх порушень (право на домагання).
Конкретний змiст вказаних повноважень, що у сукупностi утворюють змiст права на здобуття вищоi освiти, встановлюiться у Законi та у рядi iнших законiв та пiдзаконних актiв, якi утворюють законодавство Украiни про вищу освiту.
На сучасному етапi розвитку суспiльства украiнська держава в силу ряду причин, перш за все економiчних, не в змозi забезпечити кожному бажаючому безоплатне здобуття вищоi освiти.
Навiть своiм громадянам безоплатнiсть набуття вищоi освiти гарантуiться лише тодi, коли вони одержують ii вперше.
Тому даний Закон, надаючи iноземцям та особам без громадянства, якi перебувають в Украiнi на законних пiдставах, право на здобуття вищоi осипи, не включаi до його змiсту повноваження на здобуття вищоi освiти за рахунок коштiв Державного бюджету Украiни або коштiв мiсцевих бюджетiв.
Повноваження набути вищу освiту безоплатно може виникнути у iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Украiнi на законних пiдставах, лише за умови, що це встановлено мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою Украiни.
Як бачимо Конституцiя Украiни, Закон Украiни тАЮПро освiтутАЭ, Закон Украiни тАЮПро вищу освiтутАЭ визначають вихiднi, основоположнi принципи i засади правового регулювання i управлiння в галузi вищоi освiти.
Але для реалiзацii цих принципiв i засад потрiбен вiдповiдний орган, який би реалiзовував i впроваджував iх в життя.
Таким органом в Украiнi i Мiнiстерство освiти i науки Украiни (МОН). Вiдповiдно до Положення про мiнiстерство освiти i науки Украiни, затверджене Указом Президента Украiни вiд 7 червня 2000 року МОН Украiни i головним (провiдним) органом у системi центральних органiв виконавчоi влади iз забезпечення реалiзацii державноi полiтики у сферi освiти науковоi, науково-технiчноi, iнновацiйноi дiяльностi та iнтелектуальноi власностi.
МОН Украiни узагальнюi практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцii, розробляi пропозицii з удосконалення законодавства та в установленому порядку вносить iх на розгляд Президентовi Украiни та Кабiнету Мiнiстрiв.
Основними завданнями МОН Украiни i:
участь у формуваннi та забезпеченнi реалiзацii державноi полiтики у сферi освiти, науковоi, науково - технiчноi, iнновацiйноi дiяльностi;
створення умов для здобуття громадянами повноi загальноi середньоi освiти;
забезпечення розвитку освiтнього, наукового та науково-технiчного потенцiалу Украiни;
визначення перспектив i прiоритетних напрямiв розвитку у сферi освiти, науковоi, науково-технiчноi, iнновацiйноi дiяльностi та iнтелектуальноi власностi;
сприяння функцiонуванню нацiональноi системи науково-технiчноi iнформацii;
забезпечення iнтеграцii вiтчизняноi освiти i науки у свiтову систему iз збереженням i захистом нацiональних iнтересiв [11].
МОН Украiни вiдповiдно до покладених на нього завдань:
1) бере участь у розробленнi проектiв Державноi програми економiчного i соцiального розвитку Украiни, Державного бюджету Украiни, Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни;
2) розробляi державнi стандарти освiти, здiйснюi контроль за iх додержанням;
3) визначаi мiнiмальнi нормативи матерiально-технiчного, фiнансового забезпечення навчальних закладiв;
4) бере участь у розробленнi норм i нормативiв утримання дiтей сирiт РЖ дiтей, позбавлених батькiвського пiклування;
5) подаi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни пропозицii щодо впорядкування мережi вищих державних навчальних закладiв;
6) приймаi рiшення щодо запровадження експериментальних робочих навчальних планiв, нових освiтнiх програм, педагогiчних новацiй i технологiй;
7) впроваджуi у практику освiтнi та науковi програми вiдродження i розвитку нацiональноi культури, украiнськоi мови i мов нацiональних меншин, нацiонально-культурних традицiй усiх корiнних народiв нацiональних меншин Украiни;
8) здiйснюi заходи, спрямованi на творчий розвиток особистостi, виявлення та пiдтримку обдарованих дiтей, талановитоi молодi;
9) забезпечуi органiзацiю роботи з фiзичного виховання, фiзкультурно-оздоровчоi та спортивноi роботи у навчальних закладах, здiйснюi науково-методичне забезпечення цiii роботи;
10) вживаi разом з центральними та мiсцевими органами виконавчоi влади заходiв щодо працевлаштування випускникiв професiйно-технiчних та вищих навчальних закладiв;
11) проводить роботу щодо встановлення еквiвалентностi документiв про освiту, вченi звання;
12) провадить у встановленому порядку лiцензування, атестацiю та акредитацiю вищих i професiйно-технiчних навчальних закладiв незалежно вiд форми власностi i пiдпорядкування, веде Державний реiстр навчальних закладiв;
13) вивчаi разом з iншими центральними органами виконавчоi влади потребу в кадровому забезпеченнi сфери освiти, органiзовуi пiдготовку таких кадрiв, у встановленому порядку вiдкриваi при вищих навчальних закладах i прирiвняних до них закладах пiслядипломноi освiти, в наукових установах (за винятком наукових установ Нацiональноi академii наук Украiни) аспiрантуру, докторантуру;
14) присвоюi у встановленому порядку вченi звання доцента i професора науковим та науково-педагогiчним працiвникам;
15) встановлюi порядок атестацii педагогiчних працiвникiв;
16) погоджуi в установленому порядку призначення на посади та звiльнення з посад керiвникiв вiдповiдних структурних пiдроздiлiв обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй, керiвникiв навчальних закладiв, пiдпорядкованих iншим центральним органам виконавчоi влади;
17) здiйснюi заходи щодо матерiального та морального стимулювання працiвникiв освiти i науки, учасникiв н
Вместе с этим смотрят:
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi