Методика проведення лабораторних занять з курсу "Застосування РЖКТ у навчальному процесi з математики"

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЖНИ

Бердянський державний педагогiчний унiверситет

фiзико-математичний факультет

Кафедра математики,

методики викладання математики

Курсова робота

Методика проведення лабораторних занять з курсу

ВлЗастосування РЖКТ у навчальному процесi з математикиВ»

Студентки 6 курсу

Заочноi форми навчання

Васильiвоi РЖнесси Сергiiвни

Науковий керiвник:

Ачкан В.В.

Бердянськ

2011

ЗМРЖСТ

РОЗДРЖЛ РЖ

ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ З КУРСУ ВлЗАСТОСУВАННЯ РЖКТ У ПРОЦЕСРЖ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИВ»

РЖ.1 Роль та мiсце РЖКТ при пiдготовцi майбутнiх вчителiв математики

РЖ.2 Лабораторнi заняття як форма органiзацii процесу навчання математики

РЖ.3 ПсихологотАФпедагогiчнi основи вивчення курсу ВлЗастосування РЖКТ у процесi навчання математикиВ»

ВИСНОВКИ РОЗДРЖЛУ РЖ

РОЗДРЖЛ РЖРЖ

КОМПОНЕНТИ МЕТОДИЧНОРЗ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ З КУРСУ ВлЗАСТОСУВАННЯ РЖКТ У ПРОЦЕСРЖ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИВ»

РЖРЖ.1 Методичнi вимоги щодо вибору навчальноi програми з курсу ВлЗастосування РЖКТ у процесi навчання математикиВ»

РЖРЖ.2 Сучаснi ППЗ та профiльнi математичнi засоби у навчальному процесi

РЖРЖ.3 Методична розробка лабораторних занять Змiстовного модуля 4. ВлПрограмнi засоби у навчаннi математикиВ» з курсу ВлЗастосування РЖКТ у процесi навчання математикиВ»

ВИСНОВКИ РОЗДРЖЛУ РЖРЖ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ВСТУП

Однiiю з основних задач як вищоi, так i середньоi школи сьогоднi i пiдготовка школярiв та студентiв до життя в iнформатизованому суспiльствi. РЖнформацiйну культуру потрiбно розглядати як невiд'iмну складову загальноi культури та освiти фахiвця. Пiд час формування iнформацiйного суспiльства комп'ютер стаi звичайним робочим iнструментом фахiвця будьтАУякоi галузi дiяльностi.

Серед всiх навчальних дисциплiн в педагогiчному унiверситетi особливе мiсце належить курсу математики. Вивчення курсу математики формуi науковий свiтогляд, розумiння сутностi прикладних проблем, дозволяi оволодiти методами математичного моделювання. У педагогiчних ВНЗ особливоi уваги потребуi пiдготовка вчителя математики, тому що математика i одним iз провiдних предметiв у системi шкiльноi i вузiвськоi освiти.

Вимоги до математичноi освiти на сучасному етапi зазнали деяких змiн, а саме: зменшилася кiлькiсть годин, що вiдводилися на класичний аналiз, алгебру, геометрiю. Вводяться новi навчальнi дисциплiни, поява яких продиктована практичною необхiднiстю прикладного застосування математики. Введення у навчальний процес цих дисциплiн неможливе без застосування сучасних iнформацiйнотАУкомунiкацiйних технологiй (РЖКТ), а головне тАФ спецiалiзованих математичних пакетiв та програм навчального призначення.

Використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй маi бути педагогiчно виправданим, розглядатись передусiм з точки зору педагогiчних переваг, якi воно може дати порiвняно з традицiйною методикою. Для успiшного застосування IКТ при вивченнi курсу математики в педагогiчних унiверситетах необхiдно внести певнi змiни в методику навчання даного предмета. Програмна пiдтримка курсу математики повинна сприяти досягненню педагогiчних цiлей за рахунок використання комп'ютерних засобiв для iлюстрацii математичних понять, демонстрацii застосувань математичних методiв дослiдження рiзноманiтних процесiв i явищ, проведення чисельного експерименту, створення та вивчення iнформацiйних i математичних моделей рiзноманiтних явищ i процесiв, проведення комп'ютерних експериментiв у геометрii.

Все ширше використовуються комп'ютери та чисельнi методи для розв'язування прикладних задач. Вимоги чисельного розв'язування прикладних задач привели до появи великоi кiлькостi нових методiв. Вiдбуваiться iнтенсивне теоретичне переосмислення як традицiйних, так i нових чисельних методiв та iх систематизацiя.

Сьогоднi вже накопичено значний досвiд використання сучасних IКТ в навчальному процесi школи та ВНЗ, який висвiтлено в працях Н.В.Апатовоi, Н.Р.Балик, В.Г.Болтянського, А.Ф.Верланя, О.М.Довгяло, А.П.РДршова, М.РЖ.Жалдака, Л.В.Занкова, Т.Б.Захарова, О.А.Кузнiцова, В.РЖ.Клочка, В.М.Монахова, Н.В.Морзе, С.А.Ракова, Ю.С.Рамського, В.Г.Розумовського, Ю.В.Триуса та iнших.

При пiдготовцi вчителя математики необхiдно враховувати "специфiчнi закони, закономiрностi, принципи, особливостi i умови освiти, навчання, виховання та формування особистостi професiонала". Розглядаючи характер i змiст працi фахiвцiв в умовах науковотАУiнформацiйного суспiльства, потрiбно враховувати засоби професiйноi дiяльностi фахiвця. В умовах широкого використання засобiв РЖКТ такими iнструментами виступають математичнi пакети, що створювалися для фахiвцiвтАУматематикiв. Математичнi пакети можна використовувати i для навчання, тобто як педагогiчнi програмнi засоби. Рiзнi аспекти використання математичних пакетiв як технiчнi, так i дидактичнi розглядаються в працях таких вчених, як В.З.Аладьiв, М.Л.Шишаков, В.П.Дьяконов, Т.В.Капустiна, Ю.Ф.Лазарев, Б.М.Манзон, В.Ф.Очков, В.Г.Потьомкiн та iнших.

В Украiнi в напрямi iнформатизованих систем навчання математики активно працюi школа академiка АПН М.РЖ.Жалдака тАУ РД.Ф.Вiнниченко, О.В.Вiтюк, М.С.Головань, Ю.В.Горошко, Т.В.Зайцева, В.РЖ.Клочко, РЖ.В.Лупан, Г.О.Михалiн , Н.В.Морзе, А.В.Пеньков, Ю.С.Рамський, О.А.Смалько, РД.М.Смiрнова, Ю.В.Триус, Т.РЖ.Чепрасова, А.М.Ясинський та iншi.

Попри велике наукове i практичне значення проведених дослiджень ряд аспектiв потребуi подальшого вивчення. Зокрема, недостатньо розробленi питання методики навчання дисциплiн математичного циклу iз застосуванням РЖКТ у ВНЗ педагогiчного профiлю.

Все бiльш зростаючi вимоги до пiдготовки майбутнього вчителя математики, необхiднiсть наблизити його пiдготовку до сучасних вимог щодо педагогiчноi дiяльностi потребуi перегляду методичноi системи навчання математики в унiверситетах та педагогiчних ВНЗ. З появою та впровадженням в практику навчання математики сучасних засобiв РЖКТ намiтилися досить суттiвi зрушення у розв'язаннi даноi проблеми.

Об'iктом дослiдження i комп'ютернотАУорiiнтована методична система навчання методицi математики у вищих педагогiчних навчальних закладах.

Предметом дослiдження i процес вивчення студентiв курсу тАЬЗастосування РЖКТ в процесi навчання математикиВ»

Мета дослiдження тАФ Розробити методичнi рекомендацii проведення лабораторних занять з курсу тАЬЗастосування РЖКТ в процесi навчання математикиВ»

Завдання дослiдження :

проаналiзувати стан дослiджуваноi проблеми, виявити можливостi вдосконалення методичноi системи навчання математики в педагогiчному ВНЗ за рахунок широкого впровадження засобiв РЖКТ в навчальний процес;

дiбрати необхiднi математичнi пакети для впровадження у навчальний процес, виконати розробки для комп'ютерноi пiдтримки навчальнотАУпiзнавальноi дiяльностi студентiв при навчаннi математики, розробити плани тАФ конспекти лабораторних занять.

Методи дослiдження :

теоретичний аналiз науковотАУметодичноi та психологотАУпедагогiчноi лiтератури з проблеми дослiдження;

аналiз ППЗ та професiйних математичних пакетiв на предмет iх використання в навчальному процесi;

спiвбесiди з викладачами, якi проводять лекцiйнi та практичнi заняття з математики.

РОЗДРЖЛ РЖ ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ З КУРСУ ВлЗАСТОСУВАННЯ РЖКТ У ПРОЦЕСРЖ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИВ»

РЖ.1 Роль та мiсце РЖКТ при пiдготовцi майбутнiх вчителiв математики

Пiдготовка учителя в умовах модернiзацii освiти повинна вiдображати перспективнi тенденцii розвитку iнформацiйних та iнновацiйних педагогiчних технологiй у сферi фундаментальноi, випереджаючоi, вiдкритоi i безперервноi освiти. Основною метою педагогiчноi освiти сьогоднi i пiдготовка педагога вiдповiдного рiвня i профiлю, конкурентоздатного на ринку працi, компетентноi та вiдповiдальноi людини, що вiльно володii своiю професiiю i орiiнтуiться в сумiжних областях знань, здiбноi до ефективноi роботи за фахом на рiвнi свiтових стандартiв, готового до постiйного професiйного зростання, соцiальноi та професiйноi мобiльностi.

Однiiю з складових професiйноi компетентностi учителя, важливiсть якоi обумовлена сьогоднi змiнами в освiтi, викликаними розвитком iнформацiйних технологiй, i компетентнiсть у сферi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй.

Характерним для майбутнього суспiльства i широке використання iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй (РЖКТ), що викликаi необхiднiсть впровадження засобiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання i до системи освiти. Цей процес, який в результатi швидкоплинного апаратного та програмного розвитку РЖКТ вже набув ознак перманентного процесу, отримав назву процес iнформатизацii освiти. Рiвень iнформатизацiя освiти залежить не тiльки вiд рiвня забезпечення загальноосвiтнiх навчальних закладiв комптАЩютерним обладнанням та кiлькостi занять, проведених у комптАЩютерних класах, але й вiд ефективностi використання апаратних i програмних засобiв, iнформацiйних ресурсiв вчителями-предметниками, зокрема тАУ вчителями математики.

Сьогодення вимагаi вiд учителя не просто надання учням певних знань, а навчання iх мислити, структурувати iнформацiю та цiлеспрямовано вiдбирати необхiдне. Сучасний учитель повинен нести учням не просто новi знання, а новий тип оволодiння iнформацiiю. В звтАЩязку з цим, особливого значення набуваi переорiiнтацiя мислення сучасного вчителя на усвiдомлення принципово нових вимог до його педагогiчноi дiяльностi, до його готовностi щодо використання засобiв РЖКТ у професiйнiй дiяльностi.

Вивчаючи зарубiжний досвiд, ми виокремили важливий аспект: вчитель може виступати не в ролi розповсюджувача iнформацii (як це традицiйно прийнято), а в ролi консультанта, порадника, iнодi навiть колеги учня. Це викликаi деякi позитивнi моменти: учнi активно беруть участь у процесi навчання, навчаються самостiйно мислити, пропонувати своi бачення, прогнозувати та моделювати окремi ситуацii. Створення умов, сприятливих навчанню математики, стаi можливим тодi, коли вчитель, на основi професiйноi педагогiчноi рефлексii, яка слугуi чинником його самоосвiти, готовий до розумiння та сприйняття змiн, iнiцiйованих iнформатизацiiю освiти. Отже, дiяльнiсть учителя i частково спрямованою також i на нього самого тАУ рефлексiя та самоосвiта визначають успiшнiсть його самореалiзацii в професiйнiй дiяльностi, успiшне фахове самовдосконалення i запорукою професiйноi успiшностi.

Окремо слiд зазначити, що в умовах iнформатизацii освiти, в професiйно-педагогiчноi дiяльностi вчителя, поряд iз традицiйними функцiями, зтАЩявляiться необхiднiсть виконання нових. Однiiю з них i iнформацiйна та мотивацiйна пiдтримка самостiйностi набуття учнями знань, яка полягаi в створеннi засобами педагогiчноi дiяльностi умов для прояву самостiйностi, творчостi, вiдповiдальностi учнiв та формування мотивацii неперервноi освiти. Функцiя пiдтримки навчально-виховного процесу в зазначеному сенсi реалiзуiться шляхом:

 вибору вчителем педагогiчно доцiльних форм, методiв та засобiв навчання;

 вибору вчителем технологiй навчання (зi спрямуванням на засвоiння змiсту предмету, формування компетентностей учнiв, стимулювання пiзнавальноi дiяльностi);

 формування вчителем сучасного вiдкритого навчального середовища, дiяльнiсть в якому сприяi становленню та виявленню компетентностей учнiв, предметнi знання стають пiдТСрунтям для вирiшення реальних життiвих проблем;

 орiiнтованого на досягнення цiлей навчально-виховного процесу вибору засобiв визначення рiвня навчальних досягнень.

Очевидним i те, що проблеми створення умов формування готовностi майбутнiх учителiв математики у вищому навчальному закладi до впровадження засобiв iнформацiйних технологiй у навчально-виховний процес загальноосвiтнiх навчальних закладiв; формування мотивацii застосування iнновацiй, досягнень сучасноi науки в процесi подальшого самовдосконалення мають бути предметом дослiдження.

До зазначеного вище додамо, що в теперiшнiй час формуiться iдеальний образ, модель, взiрець сучасного вчителя, згiдно з якими iдеальним вважаiться вчитель, який i духовно зрiлою та широко ерудованою компетентною особистiстю, комунiкабельним, високоморальним фахiвцем. Вiн досконало та глибоко володii досягненнями науки, навчально-виховний процес будуi логiчно, чiтко та доступно; оперуi цiкавими деталями, фактами; вражаi учнiв широким свiтоглядом та захоплюi високим рiвнем своii освiченостi.

Учнi цiнують такi якостi педагога, як глибокi фаховi знання, загальна ерудицiя, логiка мислення, критичний пiдхiд до розвтАЩязання проблем, переконанiсть, власна точка зору, принциповiсть, чiтка громадянська позицiя, умiння спiлкуватися, почуття гумору та iн. Дiiвим фактором у цьому вiдношеннi i саме особистiсть вчителя, його ерудицiя, майстернiсть викладання.

Якщо цей вчитель може надати допомогу учням в iх самостiйнiй дiяльностi з використанням iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй та вказати iм на можливостi iх використання для навчання, в тому числi самостiйного тАУ його авторитет суттiво пiдвищуiться, вiн стане ближчим i зрозумiлiшим своiм вихованцям. Якщо вчитель може запропонувати учням доступний iм РЖнтернет-ресурс, який мiстить предметний навчальний матерiал, надто тАУ якщо цей матерiал обговорювався, використовувався на заняттi та був створений за iхньоi участi, або за участi iнших учнiв, студентiв тАУ успiх навчання майже гарантовано.

Застосування вчителем на уроках математики знань iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання дозволяi ефектно та доступно: вiдзначити новизну навчального матерiалу; продемонструвати зв'язок навчального матерiалу з iсторiiю, з цiкавими фактами з життя видатних людей; навести приклади практичного застосування знань з математики; здiйснити впровадження проблемного та евристичного навчання тощо.

Звичайно, в навчально-виховному процесi не можна використовувати засоби iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання постiйно, тому що i багато завдань, якi можна виконати лише при особистому спiлкуваннi з учителем. Але й недооцiнювати роль урокiв, якi проводяться з використанням iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання, не можна тАУ безумовними i: мотивацiйнi переваги, iндивiдуалiзацiя навчального процесу, необмеженiсть кiлькостi повторень навчального матерiалу та вправ для самоконтролю, вправ i тренувань у самостiйнiй роботi учнiв, частка якоi i вагомою в процесi навчання математики.

Отже, в процесi навчання майбутнiх вчителiв математики iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання у педадогiчному вищому навчальному закладi постаi цiль створення цiлiсноi системи знань, умiнь, навичок iз використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй та набуття досвiду самостiйноi роботи з вiдповiдними засобами, що за умов мотивацii навчання та прагнення до впровадження нового, забезпечить формування готовностi майбутнiх вчителiв математики до впровадження засобiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у навчально-виховний процес.

У цьому контекстi вбачаiться необхiднiсть вiдповiдних змiн у системi пiдготовки з iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання майбутнiх вчителiв зi спрямуванням на формування готовностi до застосування iнновацiй у майбутнiй професiйнiй дiяльностi.

Проблема формування готовностi студентiв до майбутньоi професiйноi дiяльностi, акумулюi проблеми психологiчноi науки, пов'язанi iз особливостями особистостi, рисами ii характеристики, потенцiйними можливостями, якi обумовлюють успiшнiсть професiйноi пiдготовки. Психологiя формування готовностi до професiйноi дiяльностi вивчалася украiнськими дослiдниками, серед яких: Г.О. Балл, Г.С. Костюк, РД.О. Мiлерян, В.О. Моляко, П.С. Перепелиця, М.Л. Смульсон та iн. Готовнiсть розглядаiться науковцями в безпосередньому зв'язку з формуванням, розвитком i вдосконаленням психiчних процесiв, станiв, якостей особистостi, необхiдних для успiшноi дiяльностi. Автори дослiджень також зазначають, що готовнiсть, як передумова будь-якоi дiяльностi, i водночас i ii результатом.

Дослiдники Г.О. Балл, П.С. Перепелиця вказують на те, що основу формування готовностi до професiйноi дiяльностi слiд вбачати не в розвитку операцiйно-технiчних умiнь та навичок, а в опорi на такий визначальний параметр готовностi, як "комплексна здатнiсть". ТРрунтуючись на дефiнiцiях психологiв, можна сформулювати визначення готовностi вчителя математики до впровадження РЖКТН у майбутню професiйну дiяльнiсть, яка включаi три основнi компоненти.

1. Психологiчну (особистiсно-мотивацiйна: особистiснi якостi; прагнення до впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання).

2. Теоретичну (система знань iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання, технологii способи та форми iх впровадження в професiйну дiяльнiсть тощо).

3. Практичну (сукупнiсть умiнь використання засобiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання).

На думку сучасних педагогiв, вчителю можливiсть орiiнтуватись у сучасному суспiльствi, формування здатностi швидко реагувати на запити часу, продуктивностi та конкурентоздатностi на ринку працi тАУ формування готовностi удосконалюватися вiдповiдно до змiн, якi постiйно вiдбуваються в сучасному iнформацiйному суспiльствi та в системi освiти, зокрема, надаi набуття вiдповiдних компетентностей.

Загальний аналiз сутностi цього поняття, характеристику компетентностей в освiтнiх системах зарубiжних краiн здiйснили О.В. Овчарук, О.РЖ. Пометун, О.РЖ. Локшина, О.Я. Савченко, РЖ.Г. РДрмаков. Як зауважують Г.О. Балл та П.С. Перепелиця, в межах своii компетенцii особистiсть може бути компетентною або некомпетентною в певних питаннях, тобто мати компетентнiсть (компетентностi) у певнiй галузi дiяльностi. Саме тому, одним iз результатiв навчання курсу ВлЗастосування РЖКТ у навчальному процесi з математикиВ» вбачаiться формування в майбутнiх вчителiв вiдповiдних ключових фахових компетентностей.

Зазначене вище наштовхнуло на дослiдження компетентностей: внаслiдок чого було iнтегровано блоки ключових компетентностей вчителя математики, якi, на нашу думку, сприяють застосуванню iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчання у професiйнiй дiяльностi.

1. Теоретичнi (система знань РЖКТ, технологii, методи та форми iх впровадження в професiйну дiяльнiсть, тощо).

2. Практичнi (сукупнiсть умiнь використання засобiв РЖКТ).

Сформована компетентнiсть не завжди i свiдченням формування готовностi тАУ працюючи з рiзними групами та окремими студентами, викладачу потрiбно передбачати перспективи розвитку iхньоi мотивацii. Для ефективностi навчальноi дiяльностi вагомим i формування мотивацiя, яка зумовлюiться iнтелектуальною iнiцiативою та пiзнавальними iнтересами. Процес розвитку позитивноi мотивацii навчання, за твердженнями вчених тАУ це процес, який сприяi трансформацii спонукань студентiв до зрiлоi мотивацiйноi сфери з домiнуванням мотивiв, що характеризують змiст позитивноi мотивацii навчання.

Методика забезпечення розвитку позитивноi мотивацii навчання вбачаiться системою та наслiдком послiдовноi взаiмодii викладача та студента, яка поiднуi сукупнiсть методiв i прийомiв розвитку позитивноi мотивацii до навчання i характер взаiмодii викладача та студента, передбачаi реалiзацiю пiдходiв органiзацiйного, навчально-виховного характеру. Тому практична дiяльнiсть викладачiв РЖКТ, спрямована на формування мотивацiйноi складовоi компетентностi, маi ТСрунтуватись на мiжпредметних зв'язках, орiiнтацii на роботу в командi, iндивiдуалiзацii, проектно-орiiнтованiй дiяльностi.

Пошук концептуального пiдходу до органiзацii навчально-виховного процесу навчання РЖКТ майбутнiх вчителiв дозволив виокремити, серед iнших, компетентнiсно-орiiнтований пiдхiд тАУ один iз нових концептуальних орiiнтирiв, напрямiв розвитку змiсту освiти в Украiнi та розвинених краiнах свiту. Вiдомi мiжнароднi органiзацii (ЮНЕСКО, ЮНРЖСЕФ, ПРООН, Рада РДвропи та iн.), якi функцiонують у галузi освiти, останнiми десятилiттями вивчають проблеми, повтАЩязанi з появою компетентнiсно-орiiнтованого навчання.

На основi аналiзу наукових видань та проведених дослiджень впровадження компетентнiсно-орiiнтованого навчання, пiд поняттям "компетентнiсно-орiiнтований пiдхiд" в формуваннi готовностi майбутнiх вчителiв математики до використання засобiв РЖКТ в професiйнiй дiяльностi, ми пропонуiмо розумiти спрямованiсть навчально-виховного процесу вищих навчальних закладiв на формування та розвиток iнформатично-комунiкативних компетентностей особистостi та особистiсноi мотивацii. Результатом навчання i формування iнформатичноi готовностi вчителя математики, яка пропонуiмо вважати однiiю з провiдних складових характеристики сучасного вчителя, що передбачаi знання, умiння, ставлення, досвiд дiяльностi й поведiнковi моделi особистостi. Отже, iнформатично-комунiкативна компетентнiсть тАУ це новий обтАЩiкт оцiнювання якостi навчання та важливий показник ii ефективностi.

Компетентнiсно-орiiнтований пiдхiд у навчаннi повтАЩязаний iз особистiсно орiiнтованим i дiяльнiсним пiдходами до навчання, оскiльки стосуiться особистостi студента та може бути реалiзованим i перевiреним тiльки в процесi виконання студентом певного комплексу дiй. Впровадження зазначеного пiдходу потребуi трансформацii змiсту навчання, перетворення його з моделi, яка iснуi обтАЩiктивно, для будь-якого студента, на субтАЩiктивнi здобутки одного студента, якi можна оцiнити.

У процесi розробки моделi формування готовностi майбутнiх вчителiв математики до застосування РЖКТ, можна виокремити певнi етапи.

1. Детальне дослiдження, аналiз та обговорення проблеми iнформатично-комунiкативних компетентностей майбутнього вчителя математики.

2. Планування органiзацiйно-методичних заходiв, спрямованих на близьку та далеку перспективи, особистiсну мотивацiю студентiв.

3. Впровадження iнформатично-комунiкативних компетентностей у змiст навчання РЖКТ майбутнiх вчителiв.

4. Оцiнювання готовностi майбутнiх вчителiв до застосування РЖКТ у процесi навчання РЖМ.

В навчально-виховному процесi для забезпечення постiйного росту iнформатично-комунiкативноi компетентностi, вбачаiться необхiдним створення умов формування особистiсноi мотивацii, активноi позицii студентiв у навчально-виховному процесi.

Швидкий розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (РЖКТ), якi вже стали частиною нашого життя, ставить перед освiтою завдання щодо опанування та володiння такими сучасними засобами та технологiями як у процесi навчання, так i в подальшому життi.

Вiдповiдна пiдготовка учнiв до життя у сучасному суспiльствi може здiйснюватися завдяки своiчасному iнтегруванню та пiдтримцi розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (РЖКТ) у навчально-виховний процес школи. Рiвень цифровоi грамотностi учня набагато залежить вiд рiвня володiння iнформацiйно-комунiкацiйними технологiями вчителем. Проблема навчання та використання РЖКТ як учнем, так i вчителем i не тiльки в Украiнi, але й у школах зарубiжжя.

РЖнформацiйнi i комунiкацiйнi технологii (РЖКТ) тАУ сукупнiсть технологiй, що дозволяють знаходити, збирати, обробляти, створювати, передавати та подавати iнформацiю, керувати i користуватися нею та сприяти рiзним формам комунiкацii. РЖнформацiйнi i комунiкацiйнi технологii (РЖКТ) як поняття, що використовуiться для опису шляхiв, що вже iснують, i тих, що i iнновацiйними та якi забезпечують глобальний доступ до iнформацii i пiдтримку тим, хто обираi освiту продовж життя. РЖнформацiйнi i комунiкацiйнi технологii (РЖКТ) тАУ це сукупнiсть методiв i технiчних засобiв збирання, органiзацii, зберiгання, опрацювання, передавання та подання iнформацii, яка розширюi знання людей i розвиваi iхнi можливостi щодо керування технiчними i соцiальними проблемами. РЖКТ вiдкривають кожному, хто навчаiться, доступ до практично необмеженого обсягу iнформацii, що забезпечуi безпосередню ВлвключенiстьВ» в iнформацiйнi потоки суспiльства.
Виходячи iз визначень, назвемо деякi ознаки сучасноi освiти: з точки зору якостей освiтнього простору iнформацiйного суспiльства освiтнi середовище набуваi якостей веб-орiiнтованого та комптАЩютерно орiiнтованого середовища. Специфiкою викладання предметiв суспiльствознавчого циклу в такому новiтньому середовищi i рiзноманiтнiсть, широкий дiапазон змiсту (ВлЛюдина i свiтВ», ВлЛюдина i суспiльствоВ», ВлОснови правознавстваВ», ВлОснови економiкиВ» та iншi), який може реалiзуватися рiзноманiтними РЖКТ. iлюстрацiйнi, звуковi, музичнi, анiмацiйнi, енциклопедii, словники);
Нинi серед розвинених захiдних краiни пiдхiд до використання РЖКТ у школi не обмежуiться електронними пiдручниками або посiбниками, картами чи атласами. Мережнi технологii, що i одним iз засобiв надання рiвного доступу до якiсноi освiти, i невiдтАЩiмною складовою освiтньоi галузi. Зараз у краiнах РДвропи, Канади, США учнi можуть отримувати освiту, навчаючись у вiртуальних школах, якi працюють як у чистому виглядi, (тобто навчання вiдбуваiться тiльки засобами РЖнтернету), так i в комбiнованому варiантi. За даними Нацiональноi асоцiацii освiти (NEA тАУ National Education Association) програми он-лайн, якi функцiонально забезпечують та наповнюють веб-орiiнтоване навчальне середовище, з успiхом використовують для навчання суспiльствознавства.

РЖнтенсивна iнформатизацiя суспiльства, що спостерiгаiться в останнi десятилiття, ставить перед системою освiти низку проблемних питань. Одним з яких i iнформатизацiя закладiв освiти. Ефективнiсть вирiшення великою мiрою залежить вiд рiвня професiйноi пiдготовки педагогiчних працiвникiв у галузi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (РЖКТ). Поряд iз цим спостерiгаiться перехiд до компетентнiсного пiдходу в розробцi стандартiв освiти, фаховiй пiдготовцi та продовженому навчаннi. Тому нинi i актуальною проблема формування i розвитку iнформацiйноi компетентностi вчителя. З огляду на це Мiнiстерство освiти i науки Украiни започаткувало два експериментальнi проекти для пiдготовки вчителiв i студентiв педагогiчних навчальних закладiв до застосування засобiв РЖКТ у навчальнiй дiяльностi. Перший спiльно з фiрмою Intel тАУ "РЖntel@Навчання для майбутнього", iнший тАУ з фiрмою Microsoft "Партнерство в навчаннi". Поряд iз цим, значна частина теоретичних i методичних робiт науковцiв зорiiнтована на розвтАЩязання наявноi проблеми пiд час пiдготовки майбутнiх учителiв у вищих навчальних закладах.

У вищих педагогiчних навчальних закладах переважно запроваджена дворiвнева система пiдготовки з РЖКТ, що охоплюi майже весь термiн навчання студента i включаi вивчення iнформатики та iнформацiйних технологiй (перший, другий курс навчання), та методики застосування засобiв РЖКТ в навчальнiй дiяльностi (старшi курси).

Навчальний курс тАЬРЖнформацiйно-комунiкацiйнi технологii в освiтiтАЭ призначений для студентiв вищих педагогiчних навчальних закладiв, спецiальнiсть тАЬМатематикатАЭ. Курс вiдноситься до дисциплiн вiльного вибору студентами. Курс i iнтегрованим, опираiться на знання студентiв, умiння i навички, отриманi при вивченнi курсiв тАЮРЖнформацiйнi технологii (РЖТ), тАЬЕлементарна математикатАЭ, тАЬПсихолого-педагогiчнi основи навчання математикитАЭ (ППОНМ), тАЬЗастосування iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у процесi навчання математикитАЭ, тАЬМетодика навчання математикитАЭ та тАЬМетодика навчання математики у вищiй школiтАЭ Зазначений модуль пропонуiться для фаховоi пiдготовки математика, викладача математики вищого навчального закладу та базуiться на знаннях i вмiннях, що отримали студенти внаслiдок вивчення базового модуля з iнформацiйних технологiй. Програму курсу "РЖнформацiйно-комунiкацiйнi технологii в освiтiтАЭ складено на основi галузевого стандарту вищоi освiти за вимогами кредитно-модульноi системи навчання для пiдготовки магiстрiв за спецiальнiстю тАЮМатематика". Опанування iнформацiйно-комунiкацiйними технологiями маi сприяти, формуванню iнформацiйноi та математичноi культури майбутнiх викладачiв як складовоi загальноi культури людини; формуванню iнфомацiйноi та методологiчноi компетентностей мабутнiх вчителiв математики.

Головним завданням вивчення навчальноi дисциплiни i пiдготовка майбутнiх викладачiв математики до практичного використання в своiй дiяльностi сучасних засобiв i технологiй, формування у них iнформацiйноi культури.

У результатi вивчення навчальноi дисциплiни студенти мають систематизувати знанняпро комптАЩютернi, iнформацiйнi, iнформацiйно-комунiкацiйнi технологii, про психолого-педагогiчнi та методичнi особливостi iх застосування; набути навичокроботи в середовищi базових iнформацiйних технологiй при розвтАЩязуваннi типових задач майбутньоi професiйноi дiяльностi, розвивати вмiннязастосовувати iнформацiйно-комунiкацiйнi технологii для реалiзацii педагогiчних цiлей, для пiдготовки дидактичних i методичних матерiалiв, шаблонiв тестiв, навчальних презентацiй, вiдео забезпечення зi звуком та анiмацiiю; використовувати готовi програмнi засоби (пакети програм) для аналiтичного, графiчного, чисельного розвтАЩязання, математичних задач, що виникають у межах математичноi моделi; поiднувати традицiйнi та новi iнформацiйнi технологii у навчаннi.

У процесi вивчення зазначеноi дисциплiни передбачено органiзацiю рiзних форм дiяльностi студентiв: самостiйна робота за комп'ютером; виконання завдань для самопiдготовки; робота в парах та групах; колективне обговорення сучасних проблем, що стосуються впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у навчальний процес; мозкова атака; iнтерактивнi методи навчання; створення математичних моделей за допомогою ППЗ; створення пакету-дидактичних i методичних матерiалiв, шаблонiв тестiв, таблиць рiзноманiтного призначення, кроссвордiв, презентацii.

РЖ.2 Лабораторнi заняття як форма органiзацii процесу навчання математики

Лабораторне заняття як форма навчання для вироблення вмiнь i навичок маi бiльшу продуктивнiсть, нiж урок формування вмiнь i навичок. На цьому заняттi вiдсутня тверда регламентацiя навчальноi дiяльностi студентiв, надаiться великий простiр для прояву iхньоi iнiцiативи i винахiдливостi. Завдяки цьому вони виконують великий обсяг завдань, велику кiлькiсть тренувальних дiй.

Лабораторне заняття ефективнiше, нiж урок чи лекцiя, сприяi формуванню самостiйностi як якостi особистостi: студенти самi планують свою роботу, бiльш усвiдомлено прагнуть до мети, ефективнiше займаються самоконтролем. Однак варто вiдмiтити, що лабораторнi заняття проводяться тiльки пiсля лекцiй i iнших форм органiзацii навчання.

У професiйному навчаннi лабораторнi роботи займають промiжне положення мiж теоретичним i виробничим навчанням i служать одним з найважливiших засобiв здiйснення теорii i практики. При цьому з одного боку, досягаiться закрiплення й удосконалювання знань учнiв, з iншого боку тАУ у них формуються визначенi професiйнi вмiння, що потiм застосовуються в процесi виробничого навчання.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент пiд керiвництвом викладача особисто проводить натурнi або iмiтацiйнi експерименти чи дослiди з метою практичного пiдтвердження окремих теоретичних положень даноi навчальноi дисциплiни, набуваi практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технiкою, вимiрювальною апаратурою, методикою експериментальних дослiджень у конкретнiй предметнiй галузi. (МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ НАКАЗ Про затвердження Положення про органiзацiю навчального процесу у вищих навчальних закладах (п.3.4.1 Положення) N 161 вiд 2 червня 1993 року м.Киiв (див. текст) )

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, яке передбачаi, що студенти особисто проводять натурнi або iмiтацiйнi експерименти чи дослiди з метою практичного пiдтвердження окремих теоретичних положень конкретноi навчальноi дисциплiни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимiрювальною апаратурою, обчислювальною технiкою, методикою експериментальних дослiджень у конкретнiй предметнiй галузi.(МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ Н А К А З Про затвердження Положення про дистанцiйне навчання (Положення, п.6.2.11) 21.01.2004 N 40 )

Лабораторне заняття - це вид навчального заняття, пiд час якого курсанти (слухачi, студенти) пiд керiвництвом викладача особисто проводять натурнi або iмiтацiйнi експерименти чи дослiди з метою практичного пiдтвердження окремих теоретичних положень конкретноi навчальноi дисциплiни, набувають практичних навичок у роботi з лабораторним обладнанням, обчислювальною технiкою, вимiрювальними пристроями, оволодiвають методикою експериментальних дослiджень у конкретнiй галузi знань.

Лабораторнi заняття проводяться шляхом самостiйного виконання курсантами (слухачами, студентами) вiдповiдних завдань у навчальних лабораторiях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетiв, установок, стендiв). Лабораторнi заняття можуть проводитися на озброiннi та вiйськовiй технiцi, у майстернях, наукових лабораторiях тощо.

Пiд час проведення лабораторного заняття навчальна група дiлиться на пiдгрупи.

За результатами виконання завдання на лабораторному заняттi курсанти (слухачi, студенти) оформлюють iндивiдуальнi звiти з його виконання та захищають цi звiти перед викладачем. Курсант (слухач, студент), який отримав незадовiльну оцiнку, повинен повторно захистити звiт. (МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ Н А К А З Про затвердження РЖнструкцii про органiзацiю освiтньоi дiяльностi у вищих вiйськових навчальних закладах Збройних Сил Украiни та вiйськових навчальних пiдроздiлах вищих навчальних закладiв Украiни (РЖнструкцiя, п.2.2.2.4) 13.04.2005 N 221/217)

Лабораторне заняття тАУ це проведення студентами за завданням викладача дослiдiв з використанням приладiв, iнструментiв i iнших технiчних засобiв, тобто це вивчення рiзних явищ за допомогою спецiального устаткування.

Лабораторнi заняття проводяться у видi фронтальних експериментiв, лабораторних робiт, практикумiв i т.п. Цi заняття часто носять дослiдницький характер.

Лабораторнi заняття призначенi для практичного засвоiння матерiалу. У традицiйнiй освiтнiй системi лабораторнi заняття вимагають спецiального устаткування, макетiв, iмiтаторiв, тренажерiв i т.д. Цi можливостi iстотно спрощують задачу проведення лабораторного практикуму за рахунок використання мультимедiйних технологiй, iмiтацiйного моделювання i т.д. Вiртуальна реальнiсть дозволяi продемонструвати тим хто навчаiться явища, що у звичайних умовах показати дуже складно чи взагалi неможливо.

Лабораторна робота тАУ це практичне заняття, що проводиться як iндивiдуально, так i iз групою учнiв; його цiль тАУ реалiзацiя наступних основних принципiв:

тАУ оволодiння системою засобiв i методiв експериментально тАУ практичного дослiдження;

тАУ розширення можливостей використання теоретичних знань для розвтАЩязання практичних задач;

Структурними основними елементами лабораторноi роботи i:

тАУ обговорення викладачем завдання з групою, вiдповiдi на питання ii членiв;

тАУ самостiйне колективне виконання завдання посередництвом читання, практичноi дiяльностi, розподiл завдань мiж учасниками робочоi групи;

тАУ консультацii викладача в процесi навчання;

тАУ обговорення й оцiнка отриманих результатiв членами робочоi групи;

тАУ письмовий чи усний звiт учнiв про виконання завдання;

Як правило, усi лабораторнi заняття по визначенiй навчальнiй дисциплiнi поiднуються в iдину систему i звуться Вллабораторний практикумВ», що дозволяi говорити про iснування значноi подiбностi мiж лабораторними i практичними формами проведення занять.

Лабораторнi роботи тАУ найбiльш цiнний метод навчання, характе

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi