Дидактичнi основи пiдготовки управлiнсько-економiчних кадрiв у системi вищоi освiти

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплiни тАЬПедагогiкатАЭ

на тему ВлДидактичнi основи пiдготовки управлiнсько-економiчних кадрiв у системi вищоi освiтиВ»

Харкiв 2011

ЗМРЖСТ

ВСТУП

1. Дидактичнi основи педагогiчного процесу

2. Концепцiя пiдготовки управлiнських кадрiв у системi вищоi освiти

3. Навчально-методичний комплекс спецiальностей за

напрямом пiдготовки ВлМенеджментВ»

4. Органiзацiя працi викладача, основнi вимоги до дiяльностi викладача вищоi школи. Роль кафедри в управлiннi навчальним процесом.

Список лiтератури

ВСТУП

Сучасна управлiнсько-економiчна освiта ТСрунтуiться на засадах педагогiки.

Педагогiка тАУ це наука, що вивчаi закономiрностi, принципи, Ваформи i методи процесу виховання i навчання людини. Педагогiка як наука розвиваiться у безпосередньому звтАЩязку з iншими науками: Вафiлософiiю, соцiологiiю, психологiiю, етикою, естетикою тощо.

Теоретичною основою педагогiки i теорiя наукового пiзнання, психологii дiяльностi, управлiння складними процесами тощо, викладеними в працях таких видатних педагогiв, як Я. Коменський, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Ю. Бабанський, Дж. ДтАЩюi та iн.

Педагогiка розрiзняi виховання як передачу i органiзацiю засвоiння людством практичного соцiально-iсторичного досвiду, навчання тАУ процес засвоiння соцiально-iсторичного досвiду, освiту як процес i результат засвоiння соцiально-iсторичного досвiду i досягнення людиною певного освiтнього рiвня.

Основними елементами педагогiки i дидактика тАУ загальна Ватеорiя освiти i навчання, що дослiджуi закономiрностi пiзнавальноi дiяльностi й вiдповiдаi на запитання: Для чого вчити? Як вчити? ВаДе вчити? За якими органiзацiйними формами? Отже, дидактика розглядаi загальнi положення i закономiрностi, властивi навчанню всiм предметам.

1. Дидактичнi основи педагогiчного процесу

Предметом дидактики i процес освiти i навчання. Дидактика розкриваi сутнiсть таких понять як мета, завдання, закони, закономiрностi, принципи, змiст, методи, форми, засоби, прийоми в навчальному процесi.

Навчальний процес у вищих закладах освiти тАУ це система органiзацiйних i дидактичних заходiв, спрямованих на реалiзацiю змiсту освiти на певному освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi вiдповiдно до державних стандартiв освiти. Вiн охоплюi всi компоненти навчання: учасникiв навчального процесу (викладачiв, студентiв), засоби, форми i методи навчання. Навчальний процес базуiться на принципах науковостi, гуманiзму, демократизму, наступностi та безперервностi, незалежностi вiд втручання будь-яких полiтичних партiй, iнших громадських i релiгiйних органiзацiй.

Навчальний процес маi два головнi аспекти:

1)навчання як системна цiлеспрямована дiяльнiсть кафедр (предметних або циклових комiсiй), що передбачаi передачу студентам наукових знань i формування iх особистiсних якостей,

2) учiння як навчальна дiяльнiсть студентiв.

Навчальний процес органiзовують з урахуванням науково-педагогiчного потенцiалу, матерiальноi i навчально-методичноi бази вищого закладу освiти, сучасних iнформацiйних технологiй. Вiн орiiнтуiться на формування освiченоi, гармонiйно розвиненоi особистостi, здатноi до постiйного оновлення наукових знань, професiйноi мобiльностi та швидкоi адаптацii до динамiчних процесiв в освiтнiй i соцiально-культурнiй сферах, галузях технiки i технологiй, системах управлiння й органiзацii працi в умовах ринковоi економiки.

2. Концепцiя пiдготовки управлiнських кадрiв у системi вищоi освiти

Особливостi соцiально-економiчного розвитку Украiни, повтАЩязанi з розвитком ринкових вiдносин, новими поглядами на якiсть i рiвень життя, економiчною та соцiокультурною iнтеграцiiю в iвропейське i мiжнародне товариство, не можуть не впливати на розвиток вiдповiдних управлiнських кадрiв, здатних адекватно реагувати на цi змiни. Потреба в управлiнцях нового поколiння визначаiться зростанням складностi структури сучасноi украiнськоi економiки, необхiднiстю пiдвищити соцiальну вiдповiдальнiсть менеджерiв рiзних рiвнiв, адаптувати нацiональне пiдприiмництво та бiзнес до високих соцiально-економiчних iвропейських стандартiв.

Компетентнiсть вiтчизняних менеджерiв значною мiрою впливаi на основнi напрямки економiчного i соцiального розвитку суспiльства, вiд яких залежить економiчна безпека кожного громадянина, його соцiальна стабiльнiсть i цiннiсна iдентичнiсть. Вiд того, чи здатна вища освiта швидко i якiсно пiдготувати компетентних управлiнцiв, залежить швидкiсть i темп соцiально-економiчних реформ у краiнi.

В умовах формування новоi економiки, яку сучаснi науковцi називають економiкою, побудованою на знаннях, головним ресурсом визнаiться людина, здатна здобувати знання, творчо iх застосовувати, продукувати новi. Специфiкою сучасного менеджменту i те, що значна частина фахiвцiв у майбутньому обираi сферу дiяльностi, де завжди i потреба у безперервному засвоiннi та гармонiзацii загальних i фахових теоретичних знань й практичних навичок.

Головною ознакою сучасного менеджера стаi його особисте прагнення до самовдосконалення протягом всього життя, незалежно вiд сфери застосування власних здiбностей. Як зазначав Е. Гелпi, освiту неможливо у подальшому ототожнювати винятково з професiйно-технiчним навчанням, оскiльки час, проведений поза роботою, буде важливiшим, нiж робочий, а професiйна освiта значною мiрою буде здобуватися з загальноi освiти. Математика, фiлософiя, свiтова лiтература i основними дисциплiнами, необхiдними для професiйноi освiти.

Щоб сформувати нове поколiння управлiнцiв-лiдерiв, доцiльно створити систему, в якiй будуть дiяти: соцiальний вiдбiр тих, хто маi здiбностi до управлiння, пiдготовка i перепiдготовка менеджерiв, вивчення i розповсюдження передового досвiду, застосування досягнень управлiння на практицi. На вiдмiну вiд пiдготовки спецiалiстiв iнших, вузькоспецiалiзованих професiй, пiдготовку сучасних управлiнцiв рацiональнiше здiйснювати на мiждисциплiнарнiй основi, з використанням iндивiдуалiзованих навчально-виховних систем, якi дають можливiсть диференцiйовано пiдходити до навчального матерiалу, пропонованого до вивчення, обирати тi аспекти, якi дiйсно вiдповiдають сучасним вимогам. Такий пiдхiд даi можливiсть навчити майбутнього управлiнця володiти ситуацiiю, ухвалювати правильнi рiшення у нестандартних ситуацiях, бути стабiльним, працездатним.

Узагальнення наукових концепцiй про сучасний менеджмент i особливостi управлiнськоi дiяльностi вказуi на те, що розвтАЩязання проблем, з якими стикаiться сучасна освiта, повтАЩязане з такими напрямками:

1. Необхiдно формувати у майбутнiх менеджерiв умiння правильно уявляти реальнiсть, формулювати проблеми, завдання, розумiти шляхи та способи iх виконання.

2. Навчання маi здiйснюватися через дii та iнтерактивнiсть, поiднання теорii та практики, впровадження дiлових i рольових iгор, симуляцiй.

3. Протягом навчання i виховання маi формуватися розумiння майбутнiм менеджером своii соцiальноi вiдповiдальностi.

4. Майбутнiй управлiнець маi навчитися визначати мету органiзацii, засоби для ii досягнення, прiоритети в дiяльностi органiзацii, вмiти прогнозувати результати, делегувати повноваження пiдлеглим, координувати iх роботу, комунiкативнi звтАЩязки мiж ними.

5. Для подолання розриву мiж природно-технiчною та гуманiтарною культурою студентiв вбачаiться необхiдним залучати iх до вивчення спецкурсiв i предметiв за вибором, якi поiднують економiку та гуманiтарнi науки; забезпечити гуманiтарну зорiiнтованiсть загальнонаукових i спецiальних дисциплiн, формувати у майбутнiх менеджерiв розумiння своii економiчноi i соцiальноi мiсii в управлiннi.

В органiзацiйному планi необхiдно, щоб сучасна освiта забезпечувала для пiдготовки успiшних управлiнцiв:

В· мобiльнiсть студентiв i викладачiв, можливiсть вивчати кращий досвiд у рiзних ВНЗ;

В· розширення i конкретизацiю звтАЩязкiв мiж ВНЗ i реальним бiзнесом з погляду гармонiзацii системи: ринок працi тАУ квалiфiкацiйнi вимоги тАУ квалiфiкацiйнi характеристики тАУ освiтньо-професiйнi програми;

В· розширення повноважень ВНЗ, сприяння його впливовостi в економiчному середовищi;

В· активний перехiд на iнновацiйнi методи роботи.

Як свiдчить практика кращих ВНЗ з пiдготовки управлiнцiв, квалiфiкована пiдготовка менеджерiв передбачаi впровадження сучасних новiтнiх педагогiчних технологiй навчання, розвиток творчоi особистостi майбутнього фахiвця, застосування в навчальному процесi iнтерактивних методiв. Важливим аспектом викладацькоi дiяльностi стаi диференцiацiя студентiв як субтАЩiктiв навчально-пiзнавальноi дiяльностi, що передбачаi необхiднiсть чiтко визначити для кожного студента програму його навчальних дiй, навчити його планувати та органiзовувати свою дiяльнiсть, сумлiнно вчитися i вiльно спiлкуватися.

Для формування свiтогляду майбутнього управлiнця важливою i дiалогiчнiсть навчання, створення таких навчальних ситуацiй, якi сприяють розвитку рефлексii студента, усвiдомленню себе особистiстю суспiльно корисною i соцiально вiдповiдальною, носiiм загальнолюдських цiнностей.

Заслуговуi на увагу й той факт, що студенти завжди прихильно ставляться до творчого педагога, який умii зацiкавити i спонукати до вивчення найскладнiшоi теми, даi можливiсть студентам брати участь у пошуку оптимальних варiантiв розвтАЩязання проблем, здобуття нових знань. Ва

Доцiльною, на наш погляд, i модель удосконалення освiтнiх форм, запропонована В. Колпаковим i О. Анiсiмовим, за якою педагог маi володiти компетентнiстю в використаннi таких технiк, як дiяльнiсна (моделювання дii), моделювання рефлексii, психотехнiка (моделювання психiчного стану), групо-технiка (моделювання входження у вiдносини з iншими i створення груповоi цiлiсностi), соцiотехнiка (моделювання управлiння спiльною дiяльнiстю).

Таким чином, основними завданнями управлiнсько-економiчноi освiти i:

В· формування управлiнсько-економiчного мислення як iнтелектуальноi властивостi, спроможностi пiзнавати i осмислювати соцiально-економiчнi явища, засвоювати економiчнi й управлiнськi поняття, категорii, теорii, спiввiдносити iх з практикою господарського життя, творчо розвтАЩязувати проблеми, брати на себе роль лiдера i вести за собою iнших;

В· забезпечення дотримання управлiнсько-економiчноi поведiнки, яка виявляiться в високому рiвнi працьовитостi, професiйноi майстерностi, виробничих навичок та вмiнь, розумiннi соцiально-економiчних аспектiв i значущостi рiзних сфер виробництва;

В· управлiнсько-економiчна освiта як засвоiння управлiнських функцiй з працевлаштування, органiзацii, мотивацii та контролю; вмiння ухвалювати науково обТСрунтованi рiшення, створювати оптимальнi колективи, застосовувати ефективнi прийоми i методи управлiння; оволодiння iнформацiйними технологiями економiчних стратегiй тощо;

В· забезпечення управлiнсько-економiчного виховання, яке обтАЩiднуi суспiльно-економiчнi знання, мотиви дiяльностi, цiннiснi орiiнтацii та норми професiйноi поведiнки.

Цiннiснi орiiнтацii менеджера закрiплюються в таких економiчних якостях особистостi, як працьовитiсть, ощадливiсть, справедливiсть, принциповiсть, iнiцiативнiсть, заповзятливiсть, дiловитiсть, дисциплiнованiсть, вiдповiдальнiсть, орiiнтацiя на найкращий кiнцевий результат тощо.

Одним з факторiв формування управлiнсько-економiчного мислення i реальна оцiнка економiчноi дiйсностi (практики господарювання, рiвня життя людей, психологiчного мiкроклiмату в колективi, особистого авторитету керiвника тощо). Один з засновникiв менеджменту А. Файоль зазначав: ВлУправляти тАУ означаi ВлвестиВ» пiдприiмство до своii мети, вишукуючи максимум можливостей з наявних ресурсiвВ».

Загальнi та спецiальнi компетенцii менеджера

Для досягнення професiйного успiху набуваi значення формування у майбутнiх управлiнцiв т. зв. ключових компетенцiй (табл. 1):

Для успiшноi пiдготовки управлiнця конкретизацiя компетенцii маi вiдбуватися на рiвнi студента, тому треба враховувати, що ключовi компетенцii ввiйшли до стандартiв i i загальними. Кожний студент маi брати участь у процесi проектування, формування змiсту i контролю власноi освiти, обирати додатковi компетенцii, що реалiзуються через варiативну складову навчального плану та дисциплiни для додаткового вивчення. Мiж студентом i викладачем маi бути встановлений зворотний звтАЩязок, за допомогою якого можна побачити рух i розвиток компетенцiй студента. Результатом такого пiдходу до навчання стане здобуття цiлiсноi соцiально-професiйноi компе-тентностi, яка дасть змогу менеджеру успiшно виконувати виробничi завдання, взаiмодiяти з людьми, здiйснювати управлiнськi функцii.

Враховуючи, що формування компетенцiй залежить вiд того, наскiльки якiсним i навчально-виховний процес у ВНЗ, як здiйснюiться контроль якостi знань студентiв, на думку А. Шегди, необхiдно розрiзняти три основних групи знань i навичок студента:

1) концептуальнi знання (теоретичнi знання ринкових вiдносин, науково-технiчних проблем, тенденцiй соцiально-економiчного Варозвитку);

2) навички мiжособистiсного спiлкування;

3) знання у професiйнiй сферi.

За цим пiдходом, можна дiйти висновку: знання сучасних менеджерiв мають бути системними (усвiдомленими, повними, конкретними) i дiiвими (пристосованими до практики).

Таблиця 1

Якiсна пiдготовка майбутнiх управлiнцiв здiйснюiться за допомогою таких методiв i форм:

В· обовтАЩязкова дiагностика знань тАУ використання рiзнорiвневих завдань, тестiв;

В· планування за кожною навчальною темою кiнцевого результату: що маi осмислити, знати i вмiти майбутнiй менеджер. Вiдповiдно до кiнцевого результату плануються змiст, методи i форми органiзацii навчального процесу, вид контролю;

В· впровадження в навчальний процес аналiзу проблем, труднощiв, якi можуть виникати в управлiнськiй дiяльностi, способiв закрiплення успiху. Застосування багаторазового варiювання соцiальних ролей пiд час розгляду практичних ситуацiй;

В· пiдготовка менеджерiв з використанням iнтерактивних методик: кейс-методу, дiлових i рольових iгор, Влмозкового штурмуВ», презентацiй, традицiйних та модифiкованих прес-конференцiй, дискусiй тощо;

В· засвоiння глибоких знань, широка гуманiтарна пiдготовка через участь студентiв у предметних олiмпiадах, наукових конференцiях, вiдкритих (за участю викладачiв i студентiв) наукових семiнарах;

В· пiдготовка портфеля розвитку особистостi студента як Вазiбрання робiт, тобто звiту, що демонструi зусилля студента, його прогрес, досягнення, процес розвитку;

В· сучасний навчально-виховний процес зорiiнтований на використання iнформацiйних технологiй: необхiднi навчальнi аудиторii, обладнанi мультимедiйними засобами навчання; комптАЩютернi класи, пристосованi для проведення тестування; дистанцiйна освiта; електронна бiблiотека з комптАЩютерним читальним залом i наявнiстю Ванавчальноi, довiдковоi, художньоi, навчально-методичноi лiтератури, а також навчально-атестацiйнi комплекси тощо.

3. Навчально-методичний комплекс спецiальностей за напрямом

пiдготовки ВлМенеджментВ»

Науково-методичне забезпечення навчального процесу складаiться: з державних стандартiв освiти; навчальних планiв; навчальних програм з усiх нор-мативних i вибiркових навчальних дисциплiн; програм навчальноi, виробничоi та iнших видiв практик; пiдручникiв i навчальних посiбникiв; iнструктивно-методичних матерiалiв до семiнарських, практичних i лабораторних занять; iндивiдуальних семестрових Вазавдань для самостiйноi роботи студентiв з навчальних дисциплiн; контрольних завдань до семiнарських, практичних i лабораторних Вазанять; контрольних робiт з навчальних дисциплiн для перевiрки рiвня засвоiння студентами навчального матерiалу; методичних матерiалiв для студентiв з питань самостiйного опрацювання фаховоi лiтератури, написання курсових i дипломних проектiв (робiт).

До державних складових навчально-методичного забезпечення належать: державнi стандарти освiти; навчальнi плани; навчальнi прог-рами з усiх нормативних навчальних дисциплiн; програми навчальноi, виробничоi та iнших видiв практик; пiдручники i навчальнi посiбники з грифом Мiнiстерства освiти i науки Украiни.

До складових навчально-методичного забезпечення, якi розробляються вищим закладом освiти зараховують: робочi навчальнi плани та програми; навчальнi програми з вибiркових навчальних дис-циплiн; навчальнi посiбники без грифа МОН Украiни; iнструктивно-методичнi матерiали до семiнарських, практичних i лабораторних Вазанять; iндивiдуальнi семестровi завдання для самостiйноi роботи студентiв з навчальноi дисциплiни; контрольнi завдання до семiнарських, практичних i лабораторних занять; контрольнi роботи з Ванавчальних дисциплiн для перевiрки рiвня засвоiння студентами Ванавчального матерiалу; методичнi матерiали для студентiв з питань самостiйного опрацювання фаховоi лiтератури, написання курсових i дипломних проектiв (робiт); iншi матерiали, якi визначаi викладач, кафедра (предметна або циклова комiсiя), вищий заклад освiти.

Навчально-методичний комплекс дисциплiн для спецiальностей за напрямом пiдготовки ВлМенеджментВ» передбачаi органiзацiю навчання студентiв за допомогою:

В· типових i робочих навчальних планiв;

В· типових i робочих навчальних програм за всiма нормативними i вибiрковими дисциплiнами;

В· план наскрiзноi пiдготовки студентiв;

В· календарнi графiки аудиторноi та позааудиторноi роботи Вастудентiв;

В· програми навчальноi та виробничоi практики;

В· пiдручники i навчальнi посiбники;

В· методичнi матерiали та завдання до семiнарських, практичних занять;

В· iндивiдуальнi семестровi завдання для самостiйноi роботи студентiв з навчальних дисциплiн;

В· методичнi матерiали з виконання курсових i випускних Ва(дипломних, магiстерських) робiт;

В· контрольнi роботи з навчальних дисциплiн для перевiрки Варiвня засвоiння студентами навчального матерiалу;

В· методичнi матерiали з проведення державних iспитiв i захисту випускних (дипломних, магiстерських) проектiв (робiт).

Усi цi матерiали мають вiдповiдати Державному стандарту освiти Украiни.

До Державного освiтнього стандарту належать:

1) освiтньо-професiйна програма (ОПП) пiдготовки фахiвця тАУ це перелiк нормативних i вибiркових навчальних дисциплiн iз визначенням обсягу годин (кредитiв), вiдведених для iх вивчення, а також форм пiдсумкового контролю знань, умiнь i навичок. Загальний обсяг часу для вивчення навчальноi дисциплiни передбачаi час для аудиторних форм навчання i самостiйноi роботи студента. Спiввiдношення мiж обсягами аудиторних занять та самостiйноi роботи студентiв Ва(форми i перiодичнiсть промiжного контролю визначаються навчальним планом вищого закладу освiти).

Наукове i методичне обТСрунтування процесу реалiзацii освiтньо-професiйноi програми (послiдовнiсть вивчення навчальних дисциплiн, форми i перiодичнiсть виконання iндивiдуальних завдань та проведення контролю тощо) визначаiться структурно-логiчною схемою пiдготовки;

2) освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика (ОКХ) тАУ це основнi вимоги до професiйних якостей, теоретичних знань, виробничих умiнь i навичок фахiвцiв, якi вiдповiдають визначеному освiтньому рiвню та необхiднi для успiшного виконання професiйних обовтАЩязкiв. Змiст освiтньо-квалiфiкацiйноi характеристики визначаi Мiнiстерство освiти i науки Украiни для кожного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня: квалiфiкований робiтник, молодший спецiалiст, бакалавр, спецiалiст, магiстр;

3) структурно-логiчна схема пiдготовки тАУ це наукове i методичне обТСрунтування процесу реалiзацii освiтньо-професiйноi Вапрограми пiдготовки.

Нормативна частина змiсту освiти i гарантованим мiнiмумом вимог до вiдповiдного освiтнього (освiтньо-квалiфiкацiйного) рiвня. Вона визначаiться державним стандартом освiти i i обовтАЩязковим компонентом реалiзацii освiтньоi (освiтньо-професiйноi) програми.

Згiдно з чинними нормативними актами вищим закладам освiти четвертого рiвня акредитацii надаiться автономне право визначення змiсту освiти, але вiн не може бути нижчим вiд нормативного.

Тести як система формалiзованих завдань призначенi для встановлення вiдповiдностi освiтнього (освiтньо-квалiфiкацiйного) рiвня особи вимогам Державного стандарту освiти (освiтнiх, освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик).

Тести розробляються Мiнiстерством освiти i науки Украiни окремо для кожного освiтнього (освiтньо-квалiфiкацiйного) рiвня i напряму пiдготовки (спецiальностi). Вони мають бути доступними для кожного вищого закладу освiти як засiб контролю якостi пiдго-товки фахiвцiв.

Нормативнi навчальнi дисциплiни визначаються Державним стандартом освiти (освiтньо-професiйною програмою пiдготовки). Дотримання iх назв i обовтАЩязковим для вищих закладiв освiти, а обсяг не може бути меншим вiд обсягу, встановленого Державним стандартом освiти.

Вибiрковi навчальнi дисциплiни вищий заклад освiти вводить для якомога повного задоволення освiтнiх i квалiфiкацiйних запитiв особи та потреб суспiльства, ефективнiшого використання можливостей закладу освiти, врахування регiональних потреб тощо. Вони можуть бути обовтАЩязковими для вивчення всiма студентами й такими, якi обирають студенти iндивiдуально.

Вибiрковi навчальнi дисциплiни впроваджуються, як правило, у формi спецiальних навчальних курсiв для поглиблення загальноосвiтньоi, фундаментальноi та фаховоi (теоретичноi i практичноi) Вапiдготовки.

Навчальна програма тАУ це нормативний документ, який визначаi мiсце i значення навчальноi дисциплiни в реалiзацii освiтньо-професiйноi програми пiдготовки, ii змiст, послiдовнiсть i органiзацiйнi форми вивчення навчальноi дисциплiни, вимоги до знань i вмiнь студентiв.

Навчальна програма складаiться з пояснювальноi записки, тематичного викладу змiсту навчальноi дисциплiни i списку лiтератури.

Навчальнi програми нормативних дисциплiн входять до Вакомплексу документiв Державного стандарту освiти, розробляються i Вазатверджуються як його складовi.

Навчальнi програми вибiркових дисциплiн розробляються i затверджуються вищим закладом освiти.

Робоча навчальна програма i нормативним документом вищого закладу освiти i розробляiться для кожноi навчальноi дисциплiни на основi навчальноi програми дисциплiни вiдповiдно до навчального плану.

У робочiй навчальнiй програмi вiдбиваiться конкретний змiст навчальноi дисциплiни, послiдовнiсть та органiзацiйно-методичнi Ваформи ii вивчення, обсяг часу на рiзнi види навчальноi роботи, засоби i форми поточного та пiдсумкового контролю.

До робочоi програми входять: тематичний план, пакет методичних матерiалiв для проведення поточного i пiдсумкового контролю, перелiк навчально-методичноi лiтератури, засобiв наочностi, технiчних засобiв навчання тощо.

Робочi навчальнi програми нормативних i вибiркових навчальних дисциплiн розробляють вiдповiднi кафедри.

Навчальнi програми, робочi навчальнi програми разом з навчальними планами i основними документами, якими керуються Вафакультети (вiддiлення) та кафедри (предметнi або цикловi комiсii) вищих закладiв освiти в органiзацii навчального процесу.

Вiдповiдно до Державного стандарту освiти для кожноi спе-цiальностi складаiться навчальний план тАУ нормативний документ, який розробляi вищий заклад освiти на пiдставi освiтньо-професiйноi програми та структурно-логiчноi схеми пiдготовки, визначаючи перелiк та обсяг нормативних i вибiркових навчальних дисциплiн, послiдовнiсть iх вивчення, конкретнi форми проведення навчальних занять (лекцii, лабораторнi, практичнi, семiнарськi, iндивiдуальнi заняття, консультацii, навчальнi й виробничi практики) та iх обсяг, графiк навчального процесу, форми i засоби проведення поточного й пiдсумкового контролю. У навчальному планi вiдбиваiться також обсяг Вачасу, передбачений на самостiйну роботу.

Навчальний план розробляiться на весь перiод реалiзацii вiдповiдноi освiтньо-професiйноi програми пiдготовки i затверджуiться керiвником вищого закладу освiти.

Для конкретизацii планування навчального процесу на кожний навчальний рiк складаiться робочий навчальний план тАУ нормативний документ, розроблений вищим закладом освiти на поточний навчальний рiк, що конкретизуi форми проведення навчальних занять, iх Ваобсяг, форми i засоби проведення поточного та пiдсумкового контролю за семестрами.

Згiдно з кредитно-модульною системою органiзацii навчального процесу кожним навчальним закладом розробляються iнформацiйнi пакети та iндивiдуальнi навчальнi плани студентiв. РЖндивiдуальний навчальний план студента тАУ це нормативний документ, за яким здiйснюiться навчання студента, виходячи з вимог освiтньо-професiйноi програми вiдповiдного рiвня пiдготовки та з урахуванням його особистих освiтньо-професiйних iнтересiв i потреб.

РЖндивiдуальний навчальний план студента складаiться на пiдставi робочого навчального плану i мiстить усi нормативнi навчальнi дисциплiни та вибiрковi навчальнi дисциплiни, обранi студентом, з обовтАЩязковим урахуванням структурно-логiчноi схеми пiдготовки.

РЖндивiдуальний навчальний план складають на кожний навчальний рiк i затверджують у порядку, встановленому вищим закладом освiти, але, як правило, деканом факультету (завiдувачем вiддiлення).

Методичне керiвництво iндивiдуальним навчанням студентiв i контроль за виконанням ними iндивiдуальних навчальних планiв проводять декани факультетiв (завiдувачi вiддiлень) та вiдповiднi кафедри (предметнi або цикловi комiсii).

ОбовтАЩязковими для вивчення i не лише вибiрковi навчальнi дисциплiни, визначенi вищим закладом освiти, а й обранi студентом i введенi до його iндивiдуального навчального плану.

За вiдповiднiсть рiвня пiдготовки студента вимогам Державного стандарту освiти несуть вiдповiдальнiсть керiвники структурних пiдроздiлiв закладiв освiти тАУ декани факультетiв (завiдувачi вiддiленнями), завiдувачi кафедр (голови предметних або циклових комiсiй).

За якiсть пiдготовки фахiвцiв у вищому закладi освiти загалом персональна вiдповiдальнiсть покладаiться на керiвника вищого Вазакладу освiти.

Вiдповiдальнiсть за виконання iндивiдуального навчального плану повнiстю покладаiться на студента. Невиконання iндивiдуального навчального плану з вини студента i пiдставою для вiдрахування його з вищого закладу освiти.

Право студента на користування навчальними примiщеннями, бiблiотекою, навчальною, навчально-методичною i науковою лiтературою, обладнанням, устаткуванням та iншими засобами навчання регламентуiться Статутом та Правилами внутрiшнього розпорядку вищого закладу освiти.

Навчальний графiк тАУ це iнформацiйно-розпорядчий документ, який визначаi порядок i термiни проведення всiх видiв навчальних занять вiдповiдно до навчального плану.

Навчання за модульним принципом передбачаi розподiл навчального матерiалу за модулями, тобто потребуi, щоб навчальний матерiал дисциплiни був структурованим на конкретнi елементи знань, роздiленим на логiчно завершенi частини за певним принципом.

Кiлькiсть модулiв з навчальноi дисциплiни залежить: вiд загальноi кiлькостi елементiв теоретичних i практичних знань, iхньоi трудностi та складностi, вiд видiленого загального часу на вивчення дисциплiни, часу аудиторного навчання.

Пiд час складання робочоi навчальноi програми важливо врахувати, що залiковi кредити мiстять модулi одного або декiлькох видiв навчальноi дiяльностi студентiв (аудиторну, самостiйну та iндивiдуальну роботу студента).

За розрахунку часу треба зважати на те, що обсяг аудиторноi роботи не маi перевищувати 50% залiкового кредиту, орiiнтовнi Ваобсяги самостiйноi та iндивiдуальноi роботи можуть становити 25%.

Програми мiстять необхiдну кiлькiсть модулiв, що вiдбиваi Варiвень засвоiння навчальноi дисциплiни.

Модуль тАУ це задокументована частина освiтньо-професiйноi програми (ОПП) навчальноi дисциплiни, що реалiзуiться вiдповiдними видами навчальноi дiяльностi студента (лекцii, практичнi, семiнарськi заняття, самостiйна та iндивiдуальна робота, практика, контрольнi заходи, квалiфiкацiйнi роботи тощо). Кожний модуль i цiлiсним навчальним обтАЩiктом з визначеною кiлькiстю лекцiй i практичних (семiнарських) занять. Спiввiдношення мiж ними залежить вiд обсягу i характеру змiсту навчального модуля, його складностi.

Модуль може мiстити один або декiлька змiстових модулiв.

Змiстовий модуль тАУ це система елементiв навчальноi дисциплiни, що засвоюiться за допомогою вiдповiдних методiв навчання.

За планування модуля необхiдно визначити загальну мету i конкретнi завдання з кожного змiстового модуля, що передбачаi виокремлення таких елементiв:

В· основнi опорнi знання i навички;

В· знання i навички, якi необхiдно планово повторювати i Вазакрiпляти;

В· знання основнi й знання додатковi (для загального Ваознайомлення);

В· знання, якi пiдлягають контролю;

В· психологiчно-педагогiчнi компоненти, якi необхiдно застосувати при вивченнi модуля.

Таким чином, пiд час складання програми можна виокремити головнi, базовi й допомiжнi знання та практичнi дii.

За складання робочоi навчальноi програми варто враховувати, що розподiл кредитiв i модулiв може визначатися, виходячи з загального обсягу годин, видiлених на вивчення дисциплiни, наприклад:

4. Органiзацiя працi викладача, основнi вимоги до дiяльностi викладача

вищоi школи

Вiдповiдно до законодавства Украiни робочий час педагогiчного та науково-педагогiчного працiвника визначаiться Кодексом законiв про працю Украiни. Час виконання навчальних, методичних, наукових, органiзацiйних та iнших трудових обовтАЩязкiв у поточному навчальному роцi не маi перевищувати рiчний робочий час (1548 год.). Згiдно з законодавством Украiни максимальне навчальне навантаження науково-педагогiчних працiвникiв не може перевищувати 900 год. на навчальний рiк.

Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження науково-педагогiчного працiвника вiдповiдно до його посади, встановлюються вищим навчальним закладом в iндивiдуальному планi працiвника.

У нових соцiально-економiчних умовах для пiдготовки майбутнiх менеджерiв, якi будуть активно працювати у найближчi 30-40 рокiв, змiнюються вимоги i до дiяльностi викладачiв вищоi школи. Мiж викладачем i студентом доцiльними вбачаються вiдносини партнерства, коли викладач не лише управляi процесом навчання, але й допомагаi розробляти новi дiловi стратегii, супроводжуi розвиток менеджера протягом його подальшоi картАЩiри через рiзнi форми перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацii.

Завдання сучасного викладача тАУ оволодiння методикою активiзацii iнтелектуальних можливостей студента, якiсне викладання лекцiй, якiсна органiзацiя практичних i семiнарських занять, тактовнiсть у спiлкуваннi зi студентами, в поведiнцi, побутi, манерi триматися. У процесi здiйснення навчально-пiзнаваль

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi