Розвиток творчоi активностi школярiв у процесi розвтАЩязування розрахункових задач з хiмii

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

Кафедра хiмii

Розвиток творчоi активностi школярiв у процесi розвтАЩязування розрахункових задач з хiмii

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Творча активнiсть школярiв, як педагогiчна проблема

1.1 Поняття творчоi активностi

1.2 Шляхи формування творчоi активностi школярiв

1.3 Розвиток творчоi активностi школярiв в процесi вивчення хiмii

Роздiл 2. Задачi з хiмii як засiб формування творчоi активностi школярiв

2.1 Розрахунковi задачi в процесi навчання хiмii

2.2 Система розрахункових задач для учнiв 9 тАУ 11 класiв загальноосвiтньоi школи

2.3 Система розрахункових задач для позакласноi i iндивiдуальноi роботи з обдарованими дiтьми

Роздiл 3. Експериментальна перевiрка ефективностi використання розрахункових задач з хiмii у розвитку творчих здiбностей школярiв

3.1 Суть i методика експериментального дослiдження

3.2 Аналiз результатiв експериментальних даних

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальнiсть дослiдження. Освiта, що i могутнiм фактором культури, повинна сприяти максимальнiй реалiзацii закладених у людинi можливостей. Тому, розвиток конкретного учня i основною метою навчального процесу.

Розумiння особистостi, як субтАЩiкта розвитку, обумовлюi необхiднiсть органiзацii активноi iнтелектуальноi дiяльностi у навчаннi. Треба зазначити, що це можливо через постiйне створення проблемних ситуацiй, що переходять в усвiдомлення учнями хiмiчних задач. Одним з головних показникiв засвоiння учнями знань з хiмii i вмiння успiшно користуватися знаннями при розвтАЩязуваннi розрахункових задач. В умовах задач завжди передбачено використання знань в конкретних, а не рiдко в зовсiм нових для учнiв звтАЩязках.

Формування i розвиток творчих здiбностей учнiв у процесi розвтАЩязування задач i проблемою, що займаi чинне мiсце у психологiчних i дидактичних дослiдженнях i вiдноситься до числа найбiльш актуальних питань сучасноi науки i практики.

Ось чому у працях Г.С. Альтшуллера, Л.С. Виготського, Дж. Гiлфорда, П.Я. Гальперiна, К. Дункера, В.С. РЖвашкiна, Т.В. Кудрявцева, Ю.М Кулюткiна, Н. Майера, Я.О. Пономарьова, Н.Ф. Тализiноi, О.К. Тихомирова та iнших дослiдникiв розкриваiться змiст деяких методiв вивчення i одночасного розвитку творчого мислення в процесi розвтАЩязування задач. Визначенням мiсця i ролi творчих задач у процесi навчання хiмii та методiв iх розвтАЩязування займалися Н.М. Буринська, РЖ.П. Середа, О.Г. Ярошенко, В.РЖ. Новицька, В.В. Сорокiн, РЖ.В. Свiтанько, С.С. Чуранов, Ю.В. Холiн, Л.О. Слета, Г.М. Розанцев, П.П. Попель, В.РЖ. Старостата iншi вченi-методисти.

Високо оцiнюючи наукове i практичне значення виконаних дослiджень з проблем розвитку творчих здiбностей учнiв у процесi розвтАЩязування хiмiчних задач, ми змушенi зазначити, що на сьогоднiшнiй день ряд ii аспектiв не знайшов належного розвтАЩязання. Зокрема, це питання впливу використання творчих задач з хiмii в роботi з учнями загальноосвiтньоi школи на розвиток iнтелекту.

У дидактичнiй лiтературi i методичних посiбниках неповно розкриваються можливостi використання ускладнених задач у навчальному процесi, задачi представленi в недостатнiй кiлькостi.

Вищевикладенi обставини обумовили вибiр теми нашоi дипломноi роботи: тАЬРозвиток творчоi активностi школярiв у процесi розвтАЩязування розрахункових задач з хiмiiтАЭ.

ОбтАЩiктом дослiдження i навчальний процес з хiмii в загальноосвiтнiй школi.

Предметом дослiдження вибрано хiмiчнi задачi, як методом розвитку творчих здiбностей учнiв загальноосвiтньоi школи.

У вiдповiдностi до предмета дослiдження визначена його мета: виявлення можливостей систематичного використання розрахункових задач для розвитку творчих здiбностей учнiв, побудова системи таких задач, а також теоретична розробка, обТСрунтування педагогiчноi доцiльностi та експериментальна перевiрка ефективностi розробленоi методичноi системи, спрямованоi на розвиток творчоi активностi школярiв на уроках хiмii в загальноосвiтнiй школi.

В основу нашого дослiдження покладено таку гiпотезу: використання запропонованоi системи розрахункових задач з хiмii активiзуi розвиток творчих здiбностей учнiв загальноосвiтньоi школи РЖРЖ тАУ РЖРЖРЖ ступенiв, сприяi пiдвищенню якостi знань i оволодiння способами iх добування школярами.

Поставлена мета i сформульована гiпотеза дослiдження визначають його конкретнi завдання та логiчну послiдовнiсть:

1. Розглянути психолого-педагогiчнi аспекти проблеми розвитку здiбностей.

2. Провести аналiз сучасного погляду на навчальну задачу з хiмii, розглянути ii структуру, характернi особливостi i специфiку.

3. Виявити можливостi вдосконалення навчального процесу з хiмii i пiдвищення якостi його результатiв за рахунок включення у процес навчання творчих задач. Розглянути iх як засiб стимулювання розвитку iнтелекту учнiв.

4. Розробити систему хiмiчних задач для розвитку творчих здiбностей учнiв загальноосвiтньоi школи.

5. У ходi експериментального навчання, перевiрити доступнiсть i оцiнити ефективнiсть розробленоi методичноi системи, виявити ii вплив на мiцнiсть, глибину й усвiдомленiсть знань школярiв, розвиток iх творчих здiбностей.

Характер дипломного дослiдження i його завдання зумовлюють використання таких методiв дослiдження:

тАУ теоретичний аналiз проблеми на основi вивчення фiлософсько-методологiчноi, психолого-педагогiчноi лiтератури, повтАЩязаноi з тематикою дипломноi роботи;

тАУ сукупнiсть традицiйних для дидактики методiв (спостереження навчального процесу, анкетування, тестування, опитування, бесiда, вивчення шкiльноi документацii, аналiз iснуючого педагогiчного досвiду), спрямованих на виявлення стану проблеми у шкiльнiй практицi;

тАУ проведення дослiдно-експериментальноi роботи в школi, що мала на метi апробацiю запропонованоi методичноi системи i корекцiю окремих ii елементiв;

тАУ якiсний i кiлькiсний аналiз експериментально одержаних даних.

У ходi дослiдження названi методи використовувалися у взаiмозвтАЩязку i доповнювалися один одним. Саме дослiдження проводилося у три етапи:

РЖ етап. Вивчена психолого-педагогiчна та науково-методична лiтература з дослiджуваноi проблеми, аналiз програм i пiдручникiв.

РЖРЖ етап. Розроблена система розрахункових задач з хiмii 10 клас для розвитку творчих здiбностей учнiв. Також проводився пробний педагогiчний експеримент, у ходi якого вiдбувалася попередня перевiрка, оцiнювання i корекцiя розробленоi методичноi системи.

РЖРЖРЖ етап. Був присвячений органiзацii i проведенню остаточноi експериментальноi перевiрки запропонованоi методичноi системи, обробцi даних, отриманих у ходi педагогiчного експерименту, аналiзу й узагальненню результатiв дослiдження, оформленню роботи.

Теоретичне значення проведеного дослiдження заключаiться:

тАУ у теоретичному обТСрунтуваннi можливостей розвитку творчих здiбностей учнiв засобами розвтАЩязання системи творчих задач;

тАУ в обТСрунтування загальноi системи хiмiчних задач, що сприяють розвитку творчих здiбностей учнiв загальноосвiтньоi школи;

тАУ у розробцi методичного пiдходу до органiзацii навчання з метою оволодiння учнями знаннями i розвиток iх творчих здiбностей.

Практичне значення дослiдження визначаiться:

тАУ побудованою загально-методичною системою хiмiчних задач для розвитку творчих здiбностей, найбiльш можливою, на нашу думку, ii конкретизацiiю;

тАУ розробкою методичних рекомендацiй щодо розвтАЩязання творчих задач, найбiльш ефективного використання розробленоi системи у навчальному процесi з хiмii в загальноосвiтнiй школi.

Роздiл РЖ. Творча активнiсть школярiв, як педагогiчна проблема

1.1 Поняття творчоi активностi

У науцi i педагогiчнiй практицi часто використовують поняття тАЬтворчiстьтАЭ, тАЬтворчi здiбностiтАЭ, тАЬтворча активнiстьтАЭ, тАЬтворче мисленнятАЭ, тАЬтворчий розвитоктАЭ, але не дивлячись на те що в цi поняття вкладаiться рiзне значення, iх суть не завжди обговорюiться. Спробуiмо розкрити змiст вище зазначених понять, звернувши особливу увагу на характеристику основних компонентiв досвiду, творчоi активностi, який формуiться в учнiв при навчаннi хiмii.

У психологii вважаiться класичним визначення тАЬтворчостiтАЭ дане, ще в 50-х роках ХХ сторiччя С.Л. Рубiнштейном: тАЬТворчiсть тАУ дiяльнiсть людини, споглядаюча новi матерiальнi i духовнi цiнностi, якi мають суспiльне значення, при цьому для учбовоi творчостi визнаiться можливiсть субтАЩiктивноi новизни створених учнями матерiальних i духовних цiнностей i значимiсть для одного учня чи групи. Це визначення не вiдповiдаi сутi самого процесу створення нового i невiдомого. Тому довгий час iснували двi протилежнi точки зору. У вiдповiдностi з першою умiння творити розглядалося як дар природи чи Всевишнього, виник навiть термiн тАЬтворча обдарованiстьтАЭ. У вiдповiдностi з другою точкою зору допускалась творчiсть за iнструкцiiю.

У навчаннi хiмii довгий час переважав так званий результативний пiдхiд до творчостi: творчiсть часто повтАЩязували з конструюванням приладiв i моделей, а також з одержанням нових для учнiв речовин. У звтАЩязку з цим поширився термiн тАЬтворчi здiбностiтАЭ. Ця характеристика здiбностей учнiв вказувала на можливiсть одержання ними якогось нового результату, тобто повтАЩязана з творчою результативнiстю.

Поняття тАЬтворчий розвиток учнiвтАЭ ввiйшло внаслiдок введення в учбовий процес розвиваючого навчання. Тiльки тодi зтАЩявилась необхiднiсть уточнення психологiчних функцiй особистостi, якi розвиваються при навчаннi. У педагогiчнiй практицi стали використовувати термiн тАЬрозумовий чи iнтелектуальний розвиток учнiвтАЭ, який означав розвиток уваги, памтАЩятi, логiчного мислення. Стали використовувати словосполучення тАЬтворчий розвитоктАЭ, яке розумiли як розвиток творчоi результативностi або творчого мислення.

На основi результатiв психологiчних дослiджень у суть творчого процесу було введено поняття тАЬдосвiд творчоi дiяльностiтАЭ. Воно висвiтлюi змiстовну, процесуальнi, особистiсну i комунiкативну специфiку творчостi.

Досвiд творчоi дiяльностi учнiв, який формуiться при вивченнi хiмii, можна розглядати як складову частину досвiду учбовоi науковоi творчостi, який в свою чергу входить в загально-соцiальний досвiд творчоi дiяльностi.

Основнi компоненти досвiду учбовоi хiмiчноi творчостi можна подiлити на характернi для всiх видiв учбовоi творчостi (можливiсть творчо мислити i здатнiсть до спiвпрацi) i специфiчнi, якi повтАЩязанi зi змiстом предмету тАЬхiмiятАЭ (мотивацiя творчостi, досвiд використання рiзноманiтних знань, розвтАЩязаннi учнями учбових творчих задач (проблеми), досвiд технiчноi творчостi (якщо вiн необхiдний) (схема.1).

Розглянемо основнi компоненти досвiду хiмiчноi творчостi учнiв. Бажання учнiв розвтАЩязувати творчi задачi залежить вiд сформованостi мотивiв. А без великого бажання неможливо запропонувати оригiнальний розвтАЩязок.

Мотивацiя творчостi може бути обумовлена iнтересом до хiмii, осмислення необхiдностi ii вивчення для пiдготовки до майбутньоi професii; на неi маi вплив думок однокласникiв, батькiв, учителiв. Важливий мотив самоствердження. В учнiв, якi вивчали хiмiю поглиблено, цей мотив досить поширений. Вони також часто розвтАЩязують творчi задачi, щоб перевiрити правильнiсть вибору шкiльного предмету для поглибленого вивчення. Мотивацiя творчостi суттiво збiльшуi задоволення вiд розвтАЩязання творчих задач.

Схема 1 Основнi компоненти досвiду творчоi дiяльностi, яка формуiться при навчаннi хiмii

здiбнiсть творчо мислити		здiбнiсть до творчого спiвробiтництва
мотивацiя творчостi	Досвiд хiмiчноi творчостi учнiв			творча продуктивнiсть (результативнiсть)
розвтАЩязання творчих задач		досвiд технiчноi творчостi

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi