Пiдготовка руки дитини до письма

Вступ

Останнiм часом у нашiй краiнi вiдбулися значнi зрушення в перебудовi характеру й змiсту освiти, якi особливо помiтнi в початковiй школi. Так, скорочено термiн навчання до 3-х рокiв, збiльшено питому вагу теоретичних i наукових знань, якi даються учням. Сталися певнi змiни й у навчаннi дiтей письма, спрощено шкiльний шрифт, в основi якого лежить безвiдривне написання лiтер автоматичними або кульковими ручками.

Проте опанування цих навичок не даiться дитинi вiдразу. Вона стикаiться з певними труднощами, одна з них тАУ неузгодженiсть у роботi мтАЩязiв руки i очей.

Уникнути цих труднощiв допомагаi продумана система вправ, якi готуватимуть руку шестирiчноi дитини до письма. Педагогiчна практика нагромадила чималий досвiд навчання дiтей грамоти i письма з 6 рокiв (у Чехословаччинi, Францii, РЖталii, Швейцарii, Австрii, США) i навiть з 5 рокiв тАУ в Англii. В нашiй краiнi вже кiлька рокiв також навчаються з 6 рокiв.

Пiд час навчання першокласникiв грамоти i правопису вчитель стикаiться з багатьма нерозвтАЩязаними питаннями, що повтАЩязанi головним чином з неоднаковим розумовим розвитком i пiдготовкою дiтей. За таких умов i виникаi необхiднiсть врахування цiii рiзницi в розвитку мислення дiтей, памтАЩятi, уваги, умiння слухати й бачити, писати.

Курс калiграфii посiдаi важливе мiсце в навчальному планi пiдготовки вчителiв початкових класiв. Вiн маi дати майбутнiм класоводам знання, необхiднi для навчання школярiв калiграфiчного письма.

Калiграфiя тАУ це мистецтво розбiрливо, чисто i красиво писати. На позначення цього термiна колись вживалися й iншi назви: краснопис, чистописання.

Над уникненням труднощiв в калiграфii працювали багато вчених таких як: Д. Б. Ельконiн,вiн вважав, що "у дошкiльному вiцi перебудова рухiв i дiй дитини полягаi в тому, що вони починають практично виховуватись, контролюватись i регулюватись самою людиною на основi уявлення про майбутню дiю та умови ii здiйснення". РЖ. П. Павлова, дослiджувала утворення тимчасових нервових звтАЩязкiв у корi головного мозку.

Проводили аналiз дослiдження такi вченi, як, Н. М. Красногорський, О. В. Запорожець, Н. С. Пантiной, М. РЖ. Лiсiна, i доводили,що дитина старшого дошкiльного вiку,як у фiзiологiчному, так i в психологiчному вiдношеннi готова до сприймання нових видiв орiiнтовно-дослiднецькоi дiяльностi i на ii основi до засвоiння складнiших рухових навичок, до яких належать i навички письма.

Г. О. Люблiнська тАУ професор, рекомендуi використовувати iгри для розвитку дрiбних мтАЩязiв руки.

Роздiл №1

1.1 Закономiрностi формування рухових навичок у дiтей, загальнi органiзацiйнi та методичнi настанови, щодо навчання письма

Процес удосконалення системи освiти визначаiться багатьма аспектами, насамперед покращенням методичноi пiдготовки вчителiв, застосуванням ефективних методiв навчання вiдповiдно до вимог життя, забезпеченням школи сучасною навчальною лiтературою.

Якiсть, ефективнiсть навчання i виховання пiдростаючого поколiння зумовленi всiiю вчительською дiяльнiстю, пiд час якоi маi бути забезпечений високий науковий рiвень викладання будь-якого предмета.

Величезне значення в процесi навчання маi саме система початковоi освiти. Завдання, що iх ставить нинi перед школою життя, мають бути виконанi, тому найважливiшу роль у цьому маi вiдiгравати активна i висококвалiфiкована праця вчителiв. Слiд розвтАЩязати передусiм питання про грамотнiсть учнiв, а правильне i красиве письмо i i однiiю з важливих передумов розвитку навичок правопису.

Серед багатьох проблем новоi чотирирiчноi початковоi школи однiiю з найбiльш складних i актуальних i формування у найменших першокласниках навичок письма.

Навчання письма тАУ складова частина загальноi програми з рiдноi мови. РЗi не можна розглядати iзольовано. Вона знаходиться у тiсному взаiмозвтАЩязку з навчанням читати, з розвитком усного i писемного мовлення, вiд неi залежить грамотнiсть i в кiнцевому результатi культура писемного мовлення людини.

У психiчному розвитку дитини рухи руки мають особливе значення, вони починають розвиватися досить рано. Вже в перед дошкiльному вiцi дитина легко манiпулюi з предметами та iграшками, хоч рука ii ще недостатньо рухома, рухи некоординованi, неточнi.

Щоб формування нових рухових навичок у дiтей вiдбувалося успiшно, треба, щоб "моторне навчання видiлилося для неi в самостiйне завдання".

Фiзiологiчною основою навичок i вчення РЖ.П. Павлова про утворення тимчасових нервових звтАЩязкiв у корi головного мозку.

У центральнiй нервовiй системi i два апарати: апарат прямого проведення нервового струму, який забезпечуi постiйний зв'язок, i апарат зiмкнення i розiмкнення нервового струму, який забезпечуi тимчасовi звтАЩязки.

Отже, оволодiння руховими навичками, зокрема, графiчними тАУ це i i утворення тимчасових нервових звтАЩязкiв у корi головного мозку дитини. Розвиток рухiв i формування рухових навичок залежить як вiд дозрiвання нервово-м`язового апарата дитини, так i вiд змiсту й будови дiяльностi на певному вiковому етапi.

В основi оволодiння письмом лежать руховi навички. Процес формування навичок письма можна подiлити на чотири стадii. Дошкiльний вiк вважаiться "специфiчною" орiiнтовною стадiiю, в процесi якоi дитина ознайомлюiться з графiчними рухами й формами, набуваi графiчного досвiду.

Кiнцевим результатом засвоiння графiки, а потiм граматичних знань i орфографiчних навичок i розвиток в учнях умiння граматично правильно, точно i змiстовно висловлювати своi думки, як в уснiй, так i писемнiй формах.

1.2 Основнi групи навичок письма

Письмо тАУ комплексний вид навчальноi дiяльностi. Воно складаiться з цiлоi низки структурних компонентiв, багатьох правил i умiнь, оволодiння якими тАУ складний, тривалий i нелегкий процес не тiльки для шестирiчних, а й взагалi для учнiв початкових класiв. Дитина, навчаючись писати, по сутi повинна оволодiти трьома основними групами навичок, а саме:

а) технiчними тАУ правильно користуватися письмовим знаряддям, координувати рухи руки, дотримуватися гiгiiнiчних правил;

б) графiчними тАУ правильно зображувати окремi букви, склади, слова, писати букви з необхiдним нахилом, розмiщувати iх рiвномiрно в словi i в рядку , правильно зтАЩiднувати, дотримуватися визначеноi вiддалi мiж словами;

в) орфографiчними тАУ правильно визначати звуковий i буквений склад слiв, коментувати iх написання, самостiйно добирати слова.

Навички письма i iх труднощi.

Зiставимо деякi навички письма:

1. Пiд час письма дитина тримаi зошит похило.

2. Дитина нахиляiться над зошитом.

3. Пiд час письма передплiччя обох рук на столi, дитина спираiться на лiкоть правоi руки, працюють тiльки пальцi, дрiбнi мтАЩязи птАЩястi, права рука закриваi нижню частину зошита.

Отже технiчнi навички письма мають свою специфiку, своi труднощi. Не менш складнi i графiчнi навички. Щоб у дитини формувалася графiчна навичка, в неi мають утворитися потрiбнi умовнi рефлекси, асоцiацii мiж тим, що вона чуi, уявляi, говорить, i тим, що вiдтворюi (складом, словом, звуком). Щоб написати тiльки одне слово, дитина повинна виконати цiлий ряд операцiй: аналiзувати звуковий склад слова, встановити послiдовнiсть звукiв у словi, уточнити звукофонеми, вiдокремити iх вiд близьких за звучанням, диференцiювати збiг приголосних, швидко "перешифрувати" фонеми в графеми.

У процесi письма утворюються звтАЩязки мiж елементами мови й рухами, потрiбними для iх позначення на письмi. Саме пiд час утворення цих звтАЩязкiв дитина зустрiчаiться з великими труднощами, якi зумовлюються високою рухливiстю руки, пальцiв, птАЩястi, передплiччя. Кожна ланка руки може рухатись досить швидко i в рiзних напрямках. Чим рухливi ший орган i чим бiльша кiлькiсть його частин з високою рухливiстю бере участь у виконаннi рухiв, тим складнiшими й рiзноманiтнiшими виявляються сигнали, якi йдуть з периферii до рухового аналiзатора, i тим важче забезпечити точнiсть рухiв.

Рухи руки гальмуються пiд впливом зовнiшнiх факторiв: рух за iнерцiiю, важкiсть самоi руки, протидiя паперу, одягу, тобто цiлий комплекс силових взаiмодiй, якi заважають точному виконанню руху. Щоб запобiгти вiдхиленню руки, дитина мимоволi напружуi мтАЩязи, рука втрачаi свою рухливiсть, виникають рiзнi помилки. Отже, щоб дитина навчилася писати, вона насамперед повинна навчитися виконувати рухи легко, вiльно, без зайвого мтАЩязового напруження.

Не вмiючи добре координувати рух руки, дитина часто механiчно в пришвидшеному темпi виконуi рухи вгору, вниз, праворуч, лiворуч, змiнюючи при цьому не тiльки положення руки, а й флангiв пальцiв. РЖ чим швидше вона намагаiться це зробити, тим очевиднiшими стають ii вiдхилення у зображеннi певного символу. Форма, розмiр, нахил, рух руки на рядку тАУ все це вимагаi вiд дитини зусиль напруження уваги i часу для засвоiння. Якщо за таких умов засвоюються неправильнi навички, то виправити iх важко.

Особливостi й труднощi письма полягають у необхiдностi одночасного розвитку рухiв руки й очей. Виконання рухiв контролюiться, корегуiться, управляiться шляхом зiставлення результату з метою руху.

На початкових етапах оволодiння письмом, коли в дитини ще вiдсутнi кiнестатичнi уявлення, рухи контролюються зором. Педагог пише потрiбну букву на дошцi, пояснюi спосiб дii. Дитина стежить зором, мисленно аналiзуi структуру букви, в корi головного мозку в неi утворюiться модель буквеного знака, який треба вiдтворити в зошитi. Написання букви в зошитi також супроводиться зоровим контролем, вiдбуваiться зорове зiставлення написаного iз зразком i коригування величини, форми, положення букви на лiнiйцi та ii окремих частин. Дитина маi справу з такими просторовими вiдношеннями як справа, злiва, вгорi, внизу, пiд лiнiiю, на лiнii, посерединi рядка та iнше. Орiiнтування на сторiнцi зошита, утворення рефлексу на вiдношення, координацiя рухiв руки, зору даiться дитинi досить важко.

Учитель маi враховувати специфiку самого процесу письма, як складного комплексу дiй для того, хто буде ним оволодiвати, особливостей системи знакiв, якi маi дитина засвоiти i набути навичок самостiйного iх використання.

Першокласники опановують два алфавiта тАУ друкований i писаний, а в алфавiтах тАУ накреслення малих i великих букв. Пiд час формування графiчних навичок письма, як i будь-яких навичок, у корi великих пiвкуль голови дитини створюються вiдповiднi нервовi звтАЩязки, умовнi рефлекси, асоцiацii мiж почутим, вимовленим i побаченим словом, складом, буквою. Одночасно з реагуванням на той чи iнший знак-символ дитина маi виконати ряд правил: сiсти за парту вiдповiдно до вимог гiгiiни; розташувати зошит, взяти ручку i тiльки пiсля цього, дивлячись на зразок, приступити до написання букви. Рухи пiд час зображення букв, складiв, слiв залежить вiд фiзичного розвитку дитини, попередньоi пiдготовки, взагалi психологiчноi готовностi до навчання. Треба враховувати те, що в частини першокласникiв недостатньо розвинена права рука, пальцi не можуть протягом тривалого часу виконувати необхiднi рухи. Складнiсть i багатоплановiсть дiй при одночасному дотриманнi декiлькох правил викликаi у дiтей напруження руки, а iнколи i скованiсть усього тiла. Як наслiдок рука втрачаi свою рухливiсть, письмо уповiльнюiться, а вимога вчителя писати швидше приводить до гiрших, а не кращих результатiв. Тому в першому пiврiччi для першокласникiв письмо маi бути повiльним. Таку вимогу ставив К.Д. Ушинський, перед учителями, якi навчали дiтей 8-9 рiчного вiку. Вiн радив зразу мiцно закладати основи навичок письма, закрiплюючи звичку до правильного сидiння "Всi цi звички надзвичайно важливi для здоровтАЩя дитини i для ходу самого навчання. Вони набагато легше засвоюються дiтям тепер, при перших легких завданнях, нiж пiзнiше, коли цi завдання стануть досить складними i займуть всю увагу дитинитАж Навчивши дитину триматися прямо, ми збережемо дуже багато часу пiзнiше, позбавимо себе вiд необхiдностi безперервних зауважень".

2. Пiдготовка руки дитини до письма

2.1 Вправи для пiдготовки руки

Корисними вправами для пiдготовки руки дитини до письма i декоративне малювання фарбами та олiвцями на обмеженому просторi, зоровi й слуховi диктанти, якi проводяться у першокласникiв. Розвивають дрiбнi мтАЩязи руки i дидактичнi iгри з дрiбними дидактичними матерiалами: паличками, соломинками, кульками, втулками та iншим. Також для дiтей вводяться спецiальнi вправи, покликанi пiдготувати руку до письма: навчити безвiдривних рухiв, орiiнтування в зошитi тощо. Отже пiдготовка руки дитини до письма передбачаi розвиток:

- птАЩястi руки й дрiбних мтАЩязiв пальцiв;

- координацii рухiв руки, пальцiв, очей, передплiччя;

- окомiру (вмiння визначити центр, середину, пiдпорядкувати рухи руки, очей контролю свiдомостi);

- просторових уявлень (злiва, справа, внизу, над i пiд лiнiiю, мiж лiнiями);

- плавностi, точностi й ритму рухiв;

- умiння проводити протягом 0,5 хв безвiдривнi лiнii олiвцем на паперi, в зошитi.

2.2 Система вправ

Вiдповiдно до програми подано систему вправ з пiдготовки руки дитини до письма. Так, у першому кварталi дiтям пропонуються вправи на проведення прямих i похилих, ламаних, вертикальних i горизонтальних лiнiй; у другому тАУ вправи на проведення округлих, на пiвовальних, овальних лiнiй; вправи третього кварталу мають пiдготувати руку дитини до безвiдривного проведення лiнiй. Вправи передбачають вправляння дiтей у рiзних видах штриховки. Штрихування прямими лiнiями (вертикальними i горизонтальними), штрихування геометричних фiгур (квадрата, прямокутника, трикутника) та предметiв прямокутноi, квадратноi, цилiндричноi форми. Штрихування похилими лiнiями геометричних фiгур i предметiв овальноi форми. Штрихування уривчастими короткими лiнiями геометричних фiгур, кола, овала, предметiв прямокутноi та овальноi форм.

Штрихування на пiвовалами предметiв овальноi форми (шишка, рибка, качан кукурудзи).

Штрихування спiральними лiнiями предметiв круглоi i овальноi форми (коло, овал, слива, вишня, жолудь.)

Штрихування лiнiями з петлями трикутника, овала, кола.

Штрихування крапками зображень яблука, грушi, моркви, вишнi, бурякатАж

Мiшане штрихування: в одному орнаментi або вiзерунку поiднуються кiлька видiв штриховки.

2.3 Гiгiiнiчнi норми

Заняття з пiдготовки руки дитини до письма потребують додержання певних гiгiiнiчних вимог. Дотримання гiгiiнiчних правил в першу чергу забезпечуi охорону здоровтАЩя дитини. Вiдомо, що сильне схиляння дитини призводить до стиснення грудноi клiтки, утруднюi нормальне дихання, погiршуi кровообiг. А перемiщення центра ваги вперед змушуi напружуватись мтАЩязи тулуба, низький нахил голови утруднюi кровообiг у потилицi i викликаi прилив кровi до очей; неправильне розташування зошита тАУ напруження очей.

Систематичне порушення гiгiiнiчних правил може призвести до погiршення зору i викривлення хребта. Отже, основну увагу вчитель повинен придiлити правильному розташуванню дiтей за партою, сидiти так, щоб весь корпус вiльно знаходився на стiльцi, спина при цьому маi бути випрямлена; пiдошви нiг мусять стояти на пiдлозi або пiдставцi, руки лежати на столi або партi до лiктя, тiльки кiнчики лiктiв на 1-2 сантиметри можуть звисати з краю парти.

Зошит лежить похило (влiво), кут нахилу нижнього кiнця сторiнки по вiдношенню до лiнii парти становить приблизно 25⁰; нижнiй лiвий кут сторiнки, на якiй пише учень маi знаходитись навпроти середини грудей. Поступово заповнюючи сторiнку, дитина лiвою рукою пересуваi зошит вгору лiворуч.

Особливоi уваги заслуговуi i такий елемент в письмi, як ручка. Залежно вiд мiсцевих умов вчитель може вибрати для письма свого класу або авторучку вiдповiдного розмiру або кулькову ручку, але всi учнi мають користуватися однаковими знаряддями письма.

Ручка повинна бути певноi товщини (8 мм), довжина (11-15 см) без випуклих граней на 2-3 см вiд початку кульки.

Ручку дитина притримуi трьома пальцями: великим, середнiм i вказiвним, кут нахилу кульковоi ручки доходить до 70-75⁰, щоб паста легко виходила з кульки. Кiнець ручки спрямований до плеча. Пальцi вiд кiнця кульки знаходяться на вiдстанi 2-2,5 см. Великий палець тримати легко зiгнутим, притримуючи ним ручку з лiвого боку i дещо вище вказiвного пальця. Вказiвний палець тримати легко зiгнутим зверху ручки, без напруження, середнiй палець притримуi ручку з правого боку; останнi два пальцi тримати зiгнутими, не притискуючи iх до долонi.

Притримувати кисть руки, злегка опираючись на нiгтьовi фаланги двох останнiх пальцiв таким чином, що мiж ребром кистi i поверхнею парти залишався просвiт.

2.4 Графiчнi навички

Графiчнi навички потребують оволодiння дитиною цiлого ряду усвiдомлених дiй у правильному зображеннi елементiв букви, самоi букви, поiднаннi ii з наступними. Для прикладу наведемо тiльки перелiк дiй, якi маi виконати дитина, передаючи на письмi перший найпростiший елемент рядковоi букви:

а) вiдступити вiд початку сторiнки або попередньоi букви на таку вiдстань, щоб була рiвномiрнiсть, тобто зробити такий промiжок на рядку, щоб помiстилась рядкова буква о чи и;

б) розпочати писати точно вiд верхньоi рядковоi лiнii, не виходячи за неi i не залишаючи просвiт мiж початком i верхньою рядковою лiнiiю;

в) верхню частину елемента писати у виглядi прямоi, не згинаючи i не ламаючи ii;

г) при проведеннi лiнii не робити натиску, вести зверху тАУ вниз, а не навпаки;

д) проводити пряму лiнiю з невеликим нахилом праворуч;

е) в нижнiй частинцi елемента зробити таке закруглення, як i в зразку, не звужуючи i не розширюючи його;

i) довести лiнiю точно до нижньоi рядковоi лiнii, не залишаючи просвiту мiж ними;

ж) провести поiднувальну лiнiю вгору до половини висоти елемента i на такiй же вiдстанi праворуч;

з) при звтАЩязному письмi елементiв провести поiднувальну лiнiю вiд першого елемента до верхньоi рядковоi таким чином, щоб при написаннi другого елемента поiднання мiж ними i першим елементом виявилося на половинi висоти другого елемента.

Як бачимо, тут дитина свiдомо маi проконтролювати девтАЩять особливостей у зображеннi одного найпростiшого елемента, не забуваючи i про технiчнi правила письма. РЖ поки цi дii набудуть автоматизацii, учневi доведеться виконувати величезну кiлькiсть вправ

2.5 Основнi завдання

а) пiдготовчого перiоду

Навчання писати, як i навчання читати першокласникiв вiдбуватиметься протягом усього навчального року за певними перiодами, кожен з яких маi своi специфiчнi завдання. Основними завданнями пiдготовчого перiоду i: умiння правильно сидiти за партою пiд час письма; тримати кулькову ручку, зошит, олiвець; орiiнтуватись на сторiнцi зошита; знаходити основний рядок, верхню i нижню лiнii, похилу, мiжрядкову; графiчно зображувати фiгури, лiнii, якi схожi на елементи букв: пряма (коротка, довга), закруглений (внизу, вгорi) пiвовал, овал, петля (верхня, нижня), малювання, штрихування, складання орнаментiв.

У букварний перiод першокласники вчитимуться правильно проводити звуковий, буквенний, складовий, звуко-буквенний, звуко-складовий аналiз слiв, зiставляти i порiвнювати письмо великих i малих букв, знаходити спiльне i рiзне в друкованих i рукописних буквах; зображувати букву, склад, слово у рядку зошита користуючись при цьому правильним верхнiм, нижнiм i середнiм поiднанням, дотримуючись гiгiiнiчних правил письма, писати пiд диктовку букви, склади, слова; списувати слова, словосполучення i речення; ознайомитися з письмом роздiлових знакiв: крапки, коми, знака оклику, знака питання.

У пiсля букварний перiод учнi закрiплюють написання букв складних накреслень, повторюють письмо вивчених букв по групах; удосконалюють умiння писати пiд диктовку склади, слова, словосполучення i невеликi речення; списують iз друкованого та рукописного текстiв, ознайомлюються iз письмом слiв, якi мають у своiму складi апостроф i мтАЩякий знак, уточнюють знання про три види поiднання букв у словах, вчаться контролювати своi письмо шляхом зiставлення зi зразком.

За короткий час першокласники мають навчитися правильно:

- Зображувати рукописнi рядковi i великi букви украiнського алфавiту;

- Детально аналiзувати графiчний образ друкованоi писаноi букви, порiвнювати i зiставляти структурнi компоненти рукописних великих i малих букв;

- Чiтко орiiнтуватися на сторiнцi i рядку зошита (рiвномiрно розташовувати букви, слова на рядку);

- Проводити звуковий, складовий, звуко-буквенний аналiз слiв;

- Зображувати буквами склади, слова, використовуючи при цьому елементарнi знання про верхнi, середнi i нижнi поiднання;

- Писати пiд диктовку букви, склади, слова, словосполучення, невеликi речення;

- Списувати з друкованого i писаного тексту;

- Користуватися правильними прийомами або способами письма.

Цi програмнi вимоги шестирiчним школярам допоможе реалiзувати система завдань з письма, спецiально розроблена i запропонована iм у виглядi зошитiв з друкованою основою. Вона передбачаi розвиток графiчних дiй вiд простих до складнiших форм. Так, розвиваючи руховий бiк письмовоi навички, дiтям пропонуiться набагато довший добукварний перiод, де вони можуть вправлятися в обведеннi трафаретiв, штрихуваннi фiгур, виконувати завдання, спрямованi на вироблення умiння дотримуватися рядка, правильно розмiщувати й тримати письмове приладдя, вести прямi лiнii i закруглювати iх, зiставляти i порiвнювати довжину, ширину того чи iншого графiчного елемента; писати елементи букв, лiнii довгi i короткi, пiзнiше писати окремi букви тАУ рядковi i великi, без зтАЩiднань з iншими i в поiднаннi у складах, словах, словосполученнях i невеличких реченнях.

Працюючи над формуванням графiчних дiй, учитель весь час залучаi дiтей до спостережень, навчаi робити посильнi висновки й користуватися ними. Зокрема, наголошуi, що тим дiтям легко писати, котрi сидять правильно i зошит лежить на партi похило (влiво) так, щоб те, що вони пишуть було проти середини грудей.

Такi прийоми допомагають дiтям усвiдомити правила: писати треба завжди з нахилом, легко, чiтко, плавно, акуратно, не тиснути на ручку, слова розташовувати на однаковiй вiдстанi одне вiд одного.

ОбовтАЩязковим до кожного уроку письма маi бути продумана система обладнання: ручка i зошити; кольоровi олiвцi, плакати тАУ "сиди правильно пiд час письма", таблиця великих i малих писаних букв, зразки найскладнiших поiднань, зразки букв, розкладених на елементи.

У зошитах для письма дотримана послiдовнiсть i систематичнiсть у розташуваннi матерiалу, ускладненiсть у розташуваннi матерiалу, ускладненiсть вiд одного етапу до iншого. Вправи пiдготовчого перiоду розташованi вiд простих до складних вони не тiльки ознайомлюють дiтей зошитом, його сiткою, письмом рiзних лiнiй, а й навчають правильноi термiнологii елементiв букв, поiднання елементiв, користування ручкою i олiвцем

2.6 Вимоги до написання букви

Пiд час написання букв у букварний i пiсля букварний перiод особлива увага маi придiлятися аналiзу структури кожноi букви, ii складових елементiв самими дiтьми, оскiльки зоровий образ визначаi послiдовнiсть ii накреслення. Перед тим, як написати букву, дитина маi подумати, як вона буде ii зображувати, в якiй послiдовностi виконувати той чи iнший рух руки, пальцiв. Через те, крiм "аналiтичного" образу кожноi новоi букви в колi, учнi мають обовтАЩязково "обвести" кожний елемент букви "в повiтрi", коментуючи "мовчки", в якому порядку вони ii "пишуть", спробувати своi сили у зображеннi букви на дошцi крейдою чи вологим пензликом.

Якiсть написання букв багато в чому залежить вiд того, як дитина орiiнтуватиметься у завданнi, наскiльки вона вмiло аналiзуi структуру, форму букви та зразка, знаходить у зошитi тi мiсця, де лiнiя букви рiзко змiнюi свiй напрямок.

Порядок письма букви.

Можна орiiнтовно помiтити такий порядок письма букв.

1. Повторення засвоiних ранiше букв з метою закрiплення графiчних навичок.

2. Зосередження уваги дiтей на методi новоi роботи.

3. Показ новоi букви в цiлому (друкованоi i писаноi, встановлення в iх графiчному зображеннi спiльного i рiзного).

4. Членування на елементи. Зображення кожного елемента i пояснення способу i порядку накреслення елемента.

5. Вправляння у "написаннi" (обведенi в повiтрi) кожного елемента букви.

6. Показ учителям способiв поiднання цих елементiв букви.

7. Повторний показ письма букви учителем з детальним коментарем i при уважному спостереженнi та запамтАЩятовуваннi порядку зображення учнями.

8. Тренування в обведенi цiлого образу букви дiтьми (в повiтрi, на дошцi крейдою чи вологим пензликом). Пояснення дiтьми письма букви в цiлому.

9. Письмо букви, буквосполучень, складiв.

10. Письмо слiв i словосполучень.

11. Детальний аналiз написаного учнем i педагогом.

12. Пiдсумок виконаного.

З перших урокiв букварного перiоду передбачаiться формування у дiтей шести рокiв умiння списувати спочатку з дошки, пiзнiше з пiдручника писаного i друкованого текстiв. Процес навчання списувати проходить поступово: спочатку букви, потiм склади, слова. Особливу увагу звертаi вчитель на списування по складах.

Коли в учнiв виробиться умiння списувати писаний текст, учитель включаi вправи на списування друкованого тексту.

У пiсля букварному перiодi рекомендуiться списування двоскладових i трискладових слiв писаного i друкованого текстiв без попереднього iх подiлу на склади.

Необхiдно памтАЩятати, що в частини дiтей шестирiчного вiку ще не сформоване правильне сприймання форм букв, а тому вони зображують iх на площинi зошита "дзеркально". Для них на кожному заняттi, крiм спiльноi роботи з класом, мають пропонувати iндивiдуальнi завдання. Допомагатимуть тут вправляння таих дiтей у зображеннi букв, iх елементiв, складiв пензликом чи крейдою на дошцi, зображення дитиною спiралевидних кiлець i розташування на них значноi кiлькостi крапок, вiдбитих ритмiчними рухами правоi i лiвоi руки.

Застерiгаiмо педагогiв i вiд категоричних вимог дiтей, в яких успадкована особливiсть виконання рiзноманiтних дiй лiвою рукою. Якщо дитинi пiд час письма важко даiться переключення з лiвоi руки на правву, слiд дозволити iй писати лiвою рукою.

Мiцному засвоiнню графiчних знань сприятиме систематичне повторення вивченого. Разом з цим учитель може використати кращi, на його думку, форми закрiплення, повторення вивченого, нiж тi, що даються в розробках. Варто памтАЩятати, що кожний незаповнений рядок можна використати для повторення рiзноманiтними формами диктантiв та iгрових завдань.

У зошитах чiтко визначено кiлькiсть матерiалу на одни урок чи заняття. Автори свiдомо дещо збiльшили його, для першого пiврiччя, виходячи з того, що в добукварний перiод i першiй частинi букварного перiоду вчителi можуть поводити не уроки, а хвилини письма не тiльки на спецiально вiдведених для цього уроках 35 хв шестирiчнi дiти писати не зможуть, бо навiть 7-8 хв безперервного письма iх стомлюi.

Тому, залежно вiд класу, його пiдготовленостi, досвiду вчителя, цей матерiал варто розподiлити i на уроки читання. Так само i на уроках письма можна вiдвести кiлька хвилин для читання.

У другому пiврiччi навчального року опрацьовуються також вiдомi дiтям рiзноманiтнi види роботи i вводяться новi тАУ списування з дошки друкованого тексту, письмо з коментуванням, зоровi i слуховi диктанти.

Особлива увага придiляiться повторенню. Кожен незаповнений рядок використовуiться для повторення вивчених букв, складiв, невеличких слiв. Дiтям варто вже з РЖРЖРЖ четвертi раз у тиждень писати у звичайних зошитах для письма (двi вузькi рядковi лiнii з рiдкою похилою).

Звичайно, перед цим слiд детально ознайомити шестирiчних школярiв iз сiткою зошита, за яким вони працюватимуть, сказати про особливостi його. "Перехiдний" зошит, як правило, буде без мiжрядкових лiнiй, а тому першими вправами треба пропонувати письмо складiв, слiв, елементи букв в яких пiд час письма не виходять за рядок.

Данi вправи ускладнюють завданнями, виконуючи якi учнi орiiнтуються на визначення висоти, ширини букви, нахилу. Ще раз пiдкреслюiмо, що в таких зошитах виконуються завдання лише на повторення, закрiплення знань. Виконана робота з письмом, як i з iнших навчальних предметiв, оцiнюiться описово з детальним поясненням успiхiв i особливо недолiкiв дитини та доброзичливою йому допомогою.

Учитель пiсля виконаного учнями завдання обовтАЩязково перевiряi зошити, ставить свiй пiдпис та кiлька зразкiв, як правильно виконувати завдання, в яких допущено помилки.

Через кожнi 7-10 хв рекомендуiться проводити фiзкультхвилинку тривалiстю 1,5-2 хв чи хвилинки гумору, загадок i iнше.

ОбовтАЩязковим структурним елементом уроку i пiдсумок зробленого.

Пiдсумовуючи уроки, варто наголошувати i на виробленнi в дiтей логiки мислення тАУ з чого починали роботу, на виконання яких завдань витрачено бiльше часу, як виконано iх всiма, або окремими дiтьми.

Домашнiх завдань з письма дiти не одержують. Для заохочення дiтей в старанностi, умiннi охайно тримати зошити, правильно i красиво виконувати будь-яке завдання, варто поводить виставки дитячих зошитiв з рiзноманiтними конкурсами.

1. Калiграфiя

Навчаючи дiтей калiграфii, вчитель мусить постiйно прагнути того, щоб дати iм необхiднi знання i навички правильного i розбiрливого, красивого i грамотного письма, бо вiд цього великою мiрою залежать подальшi успiхи в навчаннi.

Величезне значення в процесi навчання маi саме система початковоi освiти. Найважливiшу роль у цьому маi вiдiграти активна i висококвалiфiкована праця вчителiв. Слiд розвтАЩязати перед усiм питання про грамотнiсть учнiв, а правильне i красиве письмо i i однiiю з важливих передумов розвитку навичок правопису. Пiд час навчання першокласникiв грамоти i правопису вчитель стикаiться з багатьма нерозвтАЩязаними питаннями, що повтАЩязанi головним чином з неоднаковим розумовим розвитком i пiдготовкою дiтей. За таких умов i виникаi необхiднiсть врахування цiii рiзницi в розвитку мислення дiтей, памтАЩятi, уваги, умiннi слухати й бачити, писати.

Методика калiграфii, як наука вивчаiться за такими етапами:

- Навчання дiтей письма елементiв написання букв;

- Написання малих i великих букв алфавiту;

- Поiднання букв у склади, буквосполучення та слова, вироблення навичок написання iх;

- Удосконалення графiчних навичок письма шляхом проведення калiграфiчних хвилинок на уроках фонетики, граматики та правопису.

Учитель початкових класiв повинен мати ТСрунтовнi знання з усiх предметiв навчального плану, в тому числi iз калiграфii, оскiльки цього вимагаi специфiка його роботи.

Методика калiграфii як навчальний предмет розкриваi рiзноманiтнi методи, прийоми i способи в навчаннi калiграфii, закономiрнiсть розвитку технiки письма в молодшому i старшому вiцi, ii знання даi змогу запобiгти помилкам при написаннi буквенних елементiв, букв, слiв, речень. Методика мiстить також рiзноманiтнi поради щодо виправлення неохайного, неправильного почерку.

Калiграфiя, як i методика ii викладання, - невiдiмна i складова частина цього предмета. Вона тiсно повтАЩязана з психологiiю дитини молодшого вiку, особливостями ii уваги, мислення, памтАЩятi тощо. Безпосереднiй зв'язок цей навчальний предмет маi з графiкою, педагогiкою, фiзiологiiю, сучасним мовознавством i передовою шкiльною практикою. Тому вивчення будь-якого практичного питання слiд повтАЩязувати з вiдповiдними правилами, що iх визначаi методика.

Калiграфiя маi також зв'язок з усiма iншими предметами, що викладаються на факультетах пiдготовки вчителiв початкових класiв, адже пiд час виконання будь-якого письмового завдання чи певноi вправи майбутнiй педагог мусить писати калiграфiчно, тобто i грамотно, i охайно, i гарно. Лише за таких умов можна успiшно опанувати калiграфiю та методику ii навчання в педагогiчних вузах i училищах.

2. Методи навчання калiграфiчного письма.

Навчання калiграфiчного письма в початковiй школi проводиться за такими методами: лiнiйним, тактовим, аналiтико-синтетичний, або генетичним, копiювальним.

2.1 Лiнiйний метод.

Лiнiйний метод було винайдено на початку ХРЖХ столiття, з часу запровадження в школах розлiнованих зошитiв. Цей метод полягаi в навчаннi дiтей калiграфiчного письма по лiнiях графiчноi сiтки надрукованоi в зошитах. Розлiновка полегшуi учням засвоiння правильного написання лiтер потрiбного нахилу, правильного поiднання елементiв i дотримання певних промiжкiв мiж елементами та лiтерами. За допомогою графiчноi сiтки вчитель може легко пояснити дiтям, як правильно писати будь-яку букву чи слово, воно також сприяi розвитку окомiру дитини i плавностi письма.

Лiнiйний метод протягом його iсторичного розвитку був пов'язаний з птАЩятьма графiчними сiтками.

Графiчна сiтка або розлiновка №1 мала ширину рядка 8 мм, середню рядкову лiнiю та густi похили (див. додаток 1). Однак така розлiновка в процесi письма обмежувала рухи руки дитини густою сiткою лiнiй, мало розвивала окомiр, тому вона не використовуiться сучасною школою.

Графiчна сiтка №2 (див. додаток 2) це робочий рядок завширшки 5 мм, середньоi рядковоi лiнii немаi, але з густими похилами контрольними лiнiями. Така в розлiновка давала змогу дитинi на око знаходити середину висоти робочого рядка, тобто букви, i, таким чином, бiльше привчала до орiiнтацii школяра в робочому рядку.

Графiчною сiткою №3 в початковiй школi почали користуватися наприкiнцi 70-х рокiв, використовують ii i сьогоднi в перших класах. Ця сiтка маi робочi рядки (на них пишуться основнi букви) i широкi (допомiжнi). З широкого рядка починають писати великi лiтери чи продовжують написання окремих малих (див. додаток 3). Робочий рядок (4 мм) утворюють верхня i нижня рядковi лiнii, а крiм того i допомiжна лiнiя тАУ надрядкова чи пiдрядкова, яка розташована на вiдстанi 12 мм вiд робочого рядка. Промiжок мiж контрольними лiнiями становить 25 мм.

Зошити з графiчною сiткою №3 рекомендованi для навчання письма першокласникiв 6-рiчного вiку.

Графiчна сiтка №4 (див. додаток 4) маi робочий рядок завширшки 3 мм, утворений верхньою та нижньою лiнiiю; допомiжних i контрольних похилих лiнiй немаi.

Зошит з такою сiткою даi можливiсть учням самостiйно орiiнтуватися в просторi i вiдповiдно потребуi бiльшоi уваги i точностi при письмi. Подовженi лiнii в таких зошитах школярi будуть писати до середини широкого рядка.

Графiчна сiтка №5 (див. додаток 5) тАУ це зошит в одну лiнiю, лiнii нанесенi на вiдстанi 9 мм одна вiд одноi. Малi букви в цьому зошитi першокласники пишуть заввишки 3 мм (майже з середини рядка), а великi тАУ заввишки 6 мм (двi третини загальноi висот

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi