Вплив фiзичних вправ на розумову працездатнiсть учнiв середнього шкiльного вiку

Змiст

Вступ

Роздiл I. Фiзичнi навантаження i працездатнiсть людини

1.1 Характеристика розумовоi працездатностi

1.2 Втома, локалiзацiя та механiзми виникнення втоми пiсля розумовоi i фiзичноi працездатностi

1.3 Функцiональнi можливостi органiзму людини

1.4 Фiзiологiчна характеристика дiтей середнього шкiльного вiку

Роздiл II. Методи i органiзацiя дослiдження

2.1 Аналiз лiтературних джерел

2.2 Оцiнка фiзичного стану i розумовоi працездатностi школярiв

Роздiл III. Ефективнiсть застосування фiзичних вправ для покращення розумовоi працездатностi учнiв середнього шкiльного вiку пiсля тренування логiчними iграми

3.1 Застосування фiзичних вправ, як засiб реабiлiтацii з послабленим здоровтАЩям в умовах загальноосвiтньоi школи

3.2 Виховання у школярiв норм i навикiв здорового способу життя

3.3 Самостiйнi заняття школярiв фiзичними вправами

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додаток


Вступ

Актуальнiсть теми. Постiйнi шкiльнi навантаження та проблеми у фiзичному розвитку значно впливають на розумову працездатнiсть школярiв. Основна увага фахiвцiв фiзичного виховання i спорту, а також тренерiв спрямована на оптимiзацiю спортивного тренування. Досконалий рiвень спортивних досягнень потребуi пошуку нових шляхiв формування, корекцii й пiдтримки високоi працездатностi юних учнiв. Тому проблема вивчення динамiки взаiмозвтАЩязкiв фiзичноi i розумовоi працездатностi i механiзмiв iх формування i важливою i актуальною проблемою.

Мета: вивчити та дослiдити вплив фiзичних вправ на розумову працездатнiсть школярiв середнього шкiльного вiку.

Завдання :1) проаналiзувати науково-методичну лiтературу щодо впливу фiзичних вправ на органiзм учнiв, зокрема на розумову працездатнiсть;

2) дослiдити вплив фiзичних навантажень на розумову працездатнiсть учнiв;

3) розобити методичнi рекомендацii щодо покращення фiзичного стану органiзму пiсля навантаження;

4) застосувати фiзичнi вправи, як засiб реабiлiтацii з послабленим здоровтАЩям в умовах загальноосвiтньоi школи ;

ОбтАЩiктом роботи i працездатнiсть учнiв середнього шкiльного вiку, якi займаються в гуртку логiчних iгор.

Предметом роботи i механiзм формування взаiмозвтАЩязкiв мiж фiзичними вправами i розумовою працездатнiстю школярiв.

Неодноразово вченi рiзних спецiальностей стверджували , що iнтелектуальний розвиток вимагаi вiдповiдного стану, а вiдомий украiнський педагог В.О.Сухомлинський пiдкреслював, що iнтелектуальне багатство особи залежить вiд гармонii фiзичного розвитку, здоров'я i працi.

ЗвтАЩязки фiзичного виховання з розумовим рiзнобiчнi. Насамперед, продумана шкiльна система фiзичного виховання може бути надiйним пiдгрунтям високого рiвня розумовоi працездатностi протягом всього навчального дня. Систематичнi заняття фiзичними вправами позначаються на творчому iнтелектуальному довголiттi.

Система знань, що постiйно розширюiться в багаторiчному процесi фiзичного виховання, набуваi все бiльшого загальноосвiтнього значення i сприяi розвитку iнтелекта школярiв та збагаченню iх спецiальними фiзкультурними знаннями. Сучасна освiчена та й просто культурна людина немислима без грунтових фiзкультурних знань.

Освiтня суть фiзичного виховання тiсно пов'язана iз вихованням пiзнавальноi активностi i таких якостей розуму як допитливiсть, динамiчнiсть, гнучкiсть i гострота, для чого у фiзичному вихованнi, немало можливостей. Реалiзуючи цi можливостi, необхiдно поряд з передачею знань оптимiзувати пiзнавальнi процеси безпосередньо в ходi занять фiзичними вправами, спонукаючи учнiв до осимслення руховихзавдань, iх аналiзу i корекцii. При цьому використовуються наочнi посiбники, тренажери, рiзнi способи зворотньоi iнформацii, iгровий i змагальний методи. Активiзуючи розумову дiяльнiсть учнiв, слiд використовувати завдання, що вимагають самостiйного пошуку шляхiв iх вирiшення. Тут, зрозумiло, необхiдно враховувати, що можливостi пiзнавальноi активностi залежить вiд вiку тих, хто займаiться , обсягу i змiсту засвоiних знань, досвiду практичного iх застосування i рухового досвiду взагалi.

Специфiка практичноi дiяльностi у процесi виконання фiзичних вправ, iгор i змагань дозволяi вдосконалювати такi iнтелектуальнi здiбностi учнiв як аналiз, порiвняння i проектування своiх дiй. Вона фактично вiдтворюi життiвi ситуацii, а тому маi велике значення для розвитку дiтей та пiдлiткiв, i, на випадково називаiться педагогами Вллабораторiiю формування особистостiВ».

Сенсорна дiяльнiсть суттiво впливаi на розвиток психiчних процесiв, що лежать в основi мислення. В дошкiльному вiцi фiзичнi вправи та iгри допомагають дiтям у вивченнi рахунку елементарних арифметичних дiй, засвоiння вiршiв. Пiд впливом занять фiзичними вправами розвиваiться рухова, слухова, зорова памтАЩять, спостережливiсть i увага.

У свою чергу iнтелектуально розвиненi учнi досягають кращих результатiв у фiзичнiй культурi та спортi. Бiльше того, однiiю з причин неуспiшностi у фiзичному вихованнi школярiв i вiдставання в iнтелектуальному розвитку.

Таким чином, у процесi занять фiзичними вправами педагог та учень повиннi прагнути не до однобiчного розвитку, а до гармонii розуму душi i тiла. Саме рухова активнiсть допомагають школярам кращому засвоiнню навчального матерiалу та полiпшенню у розвитку для фiзичного навантаження.

Доречно цитувати стару iстину : ВлУ здоровому тiлi тАУ здоровий духВ».


Роздiл РЖ. Фiзичнi навантаження i працездатнiсть людини

1.1 Характеристика розумовоi працездатностi

На вiдмiну вiд фiзичноi роботи розумова працездатнiсть людини характеризуiться бiльшою iнтенсивнiстю. У звтАЩязку з цим надмiрний вид розумовоi працi впливаi на функцiональний стан органiзму людини. Особливо розумова працездатнiсть збiльшуiться при заняттi школярiв на тренуваннi з логiчних iгор, де нижче описуiться дослiдження, яке ми проводили.

Схематично можна показати, що показники розумовоi працездатностi людини (продуктивнiсть, точнiсть, швидкiсть роботи) у процесi робочого дня можна видiлити перiоди роботи i побудувати криву роботи. (рис. 1).

Рис. 1. Перiоди кривоi роботи (роздiленi вертикальними лiнiями)

1- впрацьовуванiсть

2- оптимальна працездатнiсть

3- повна компенсацiя

4- нестiйка компенсацiя

5- кiнцевий порив

6- прогресивне зниження працездатностi

а) максимальнi резервнi можливостi

б) ефективнiсть роботи

в) втома

Слiд зазначити, що бiльшiсть дослiдникiв вважають, що принципiальних вiдмiнностей у кривiй роботи при фiзичнiй i розумовiй працi немаi, перiоди роботи на кривiй однi i тi ж. Вiдмiнностi i тiльки в адекватних показниках i фiзичнiй працездатностi (продуктивностi, точностi i iнших показникiв працi).

Необхiдно пiдкреслити, що крива працездатностi являiться найбiльш продуктивним критерiiм для постановки рацiонального режиму робочого дня.

На кривiй роботи можливо бiльше або менше чiтко вiдрiзнити наступнi перiоди.

1) Перiод впрацьованостi, який може продовжуватись вiд декiлькох хвилин до годин. Виражаiться вiн у поступовому пiдвищеннi працездатностi з деякими коливаннями продуктивностi роботи. Це коливання продуктивностi роботи спочатку обумовлене пошуками адекватного способу дii. Психофiзiологiчний змiст перiоду впрацьовуваностi зводиться до формування робочоi домiнанти, яка характеризуiться констеляцiiю (об'iднання в цiлiсну функцiональну систему) нервових центрiв, регулюючих тi функцii , якi забезпечують виконання роботи, до вироблення i засвоiння оптимального ритма (темпа) роботи. Слiд пiдкреслити, що перехiд до регуляцii функцii органiзму у робочому станi i формуваннi робочоi домiнанти супроводжуiться певними, нерiдко досить вираженими функцiональними зрушеннями, неадекватному професiйному розумовому напруженнi. У звтАЩязку з цим у перiод впрацьовуваностi спостерiгаються вираженi коливання ( iз помiтним короткочасним вираженням) вироблення чи продуктивностi, точностi i якостi роботи, пiдвищення пульса, пiдвищенння кров'яного тиску, збiльшення дихання. Для цього перiоду, особливо при виконаннi вiдповiдальноi професiональноi розумовоi працi дiяльностi, характерне високе нервово-психiчне збудження. З практичноi точки зору важко максимально зменшити продовженiсть перiоду впрацьовуваностi, як можна швидше перевести органiзм у стан оптимальноi працездатностi. Виключне значення для цього маi установка (мотивацiя) до розумовоi працездатностi i вольовi зусилля якi долають зниження продуктивностi.

2) Перiод оптимальноi працездатностi характеризуiться стабiльною розумовою працездатнiстю. Функцiональний стан органiзму визначаiться як Влврiвноважений робочий станВ» . Всi змiни показникiв функцiй органiзму адекватностi тому навантаженнi, яке витримуi людина i лежить у критерiях фiзiологiчноi норми. Слiд пiдкреслити, що для отримання найбiльш конкретних даних вiд реакцiй органiзму на конкретну розумову роботу, необхiдне це дослiдження проводити в цей перiод.

3) Перiод повноi компенсацii непомiтно i поступово переходить з перiоду оптимальноi працездатностi. Тому видiлення цих двох перiодiв на кривiй роботi носить вiдповiдальний характер. Вiдрiзняючою рисою перiода повноi компенсацii являiться, по-перше: виникнення початкових признакiв втоми, яке однаково, компенсуiться вольовим зусиллям людини i позитивною мотивацiiю його до роботи. Тому зовнiшньо не спостерiгаiться зниження працездатностi (продуктивностi, якостi i iнших показникiв роботи), якi являються головним признаком втоми. В цей перiод об'iктивнi признаки втоми ВлмаскуютьсяВ» i воно проявляiться у працюючого у видi суб'iктивного вiдчуття втоми. По-друге, вольовi зусилля, компенсують втому, реалiзуються через фiзiологiчнi механiзми пiдвищення дiяльностi вегетативних функцiй i неспецифiчних зрушень нейрогуморальноi системи, якi забезпечують розумову роботу i активують процеси людини. Цi зусилля функцiй органiзму при роботi, напрвлене на компенсацiю i попередження зниження працездатностi людини, пов'язано також з нервово-психологiчним навантаженням. Тому в цей перiод на ряду вiд попереднього показника спостерiгаються вегетативнi змiни зi сторони вегетативних функцiй. Але цi реакцii вiдображають не стiльки iнтенсивнiсть розумовоi працездатностi, скiльки нервово-психiчне навантаження, яким вони супроводжуються .

Слiд пiдкреслити , що тривалiсть перiодiв оптимальноi працездатностi i повноi компенсацii найбiльше зi сторони iнших кривоi роботи. Вона визначаiться iнтенсивнiстю i нервово-психiчним наванатженням розумовоi роботи, гiгiiнiчними умовами навколишнього середовища, в якому воно виконуiться i об'iмом компенсаторних реакцiй, резервних можливостей органiзму.

4) Перiод нестiйкоi компенсацii характеризуiться нарощенням втоми, зниженням працездатностi. Правда, вольовi зусилля людини деякий час може пiдтримати розумову працездатнiсть на заданому необхiдному рiвнi. Ступiнь руху працездатностi i здатнiсть компенсацii ii в цей перiод кривоi роботи у значнiй мiрi залежить вiд iндивiдуальних особливостей i вiд типу нервовоi системи людини, вiд тренованостi, фiзичного стану i дiапазона компенсаторних його можливостей. У цей перiод стостерiгаiться виражене вiдчуття втоми, рiзновиди в змiнi показникiв функцiй рiзних систем. Величини одних показникiв збiльшуються, iнших тАУ зменшуються, а третiх тАУ залишаються без змiн. Рiзноманiтнiсть змiн у характерi функцiонування будь-якоi системи не випадково. Воно вiдображаi закономiрностi функцiонування органiзму як iдиного цiлого i включаi реакцii безпосереднього забезпечення виконаноi роботи, компенсаторнi i мобiлiзуючi реакцii. Однак всi цi змiни не виникаюь однаково i не розвиваються в одному i тому ж напрямку. Змiни виникають скорiш за все у тих органах i системах, якi безпосередньо забезпечують виконання оперативноi роботи.

Цi змiни можуть першопочатково виникати також i в психiчних функцiях, якi в структурi конкретноi розумовоi дiяльностi людини мають вирiшальне значення (наприклад, оперативна пам'ять, зберiгання уваги). Змiни в iнших системах мають регуляторне чи комплексаторне значення. При розвитку втоми рiзнi здiбностi змiнюються по-рiзному.

5) Перiод прогресивного зниження працездатностi характеризуiться швидким нарощуванням втоми, яке виражаiться у зниженнi продуктивностi, ефективностi розумовоi роботи i в функцiональних зрушеннях, неадекватним виконуванням роботи. При цьому людина, звичайно, не в станi вольовим зусиллям компенсувати зниження працездатностi.

Перiод закiнчення роботи можна спостерiгати так званий кiнцевий прорив, який виражаiться у короткочасному пiдвищеннi роботи. ВлКiнцевий проривВ» - мобiлiзацiя органiзму, яка здiйснюiться по механiзму тяжкорефлекторних реакцiй на комплекс умовних подразникiв, сигналiзуючих перед закiнченням роботи. Необхiдно пiдкреслити , що Влкiнцевий проривВ» перед закiнченням роботи спостерiгаiться далеко не у всiх випадках, i рiвень короткочасного пiдвищення ефективностi роботи у окремих людей може бути самою рiзноманiтною.

Окремi перiоди на кривiй роботi добре спостерiгаються при фiзичнiй роботi. Менш чiтко, але все ж можна прослiдкувати цi перiоди на моделi розумовоi працездатностi спецiалiстiв.

1.2 Втома, локалiзацiя та механiзми виникнення втоми пiсля розумовоi i фiзичноi працездатностi

Процес втоми тАУ це сукупнiсть змiн, якi проходять в рiзних органах, системах i органiзмi в цiлому, в перiод виконання фiзичноi та розумовоi роботи, яке приводить в кiнцi до неможливостi ii продовження. Стан втоми характеризуiться визваним роботою тимчасовим зниженням працездатностi, якi привод ять у суб iктивне вiдчуття втоми. У станi втоми людина не здатна пiдтримувати вiдповiдний рiвень iнтенсивностi чи якостi роботи або вимушена вiдмовитися вiд ii продовження.

Ступiнь участi тих чи iнших фiзiологiчних систем у виконаннi вправ рiзного характеру i потужностi неоднакова. У виконаннi будь тАУ якоi вправи можна видiлити основнi i ведучi , найбiльш навантажуваннi системи , функцiональнi можливостi яких визначають здатнiсть людини виконувати дану роботу на вiдповiдному рiвнi iнтенсивностi та якостi. ступiнь навантаження цих систем по вiдношенню до iх максимальних можливостей визначаi певну продовжуванiсть виконання даноi, вправи i т.д., перiод настання втоми. Таким чином, функцiональнi можливостi ведучих систем не тiльки визначають, але i лiмiтують iнтенсивнiсть i певну тривалiсть та якiсть виконання даноi вправи.

При виконаннi рiзних вправ причини втоми неоднаковi. Розглядання основних причин втоми пов'язано з двома основними поняттями. Перше поняття тАУ локалiзацiя втоми , видiлення тоi ведучоi системи , функцiональнi змiни у яких i визначають наступнi стани втоми. Друге поняття тАУ механiзми втоми, тобто тi, якi визначають конкретнi змiни у дiяльностi ведучих функцiональних систем , якi обумовлюють розвиток втоми.

При локалiзацii втоми можна , по сутi , розглядати три основнi групи систем:

1) регулюючi системи тАУ центральна нервова система , вегетативна нервова система i гормональна тАУ гуморальна система;

2) система вегетативного забезпечення м'язовоi дiяльностi тАУ системи дихання , кровi i кровообiгу;

3) виконуюча система тАУ руховий ( периферично нервово - м'язовий ) апарат.

При виконаннi будь тАУ якоi вправи вiдбуваiться функцiональнi змiни у станi нервових центрiв , якi керують м'язовою дiяльнiстю i регулюючих ii вегетативне забезпечення. При цьому найбiльш чутливi до втоми будуть корковi нервовi центри. Проявляннями центральноi тАУ нервовоi втоми будуть порушення в координацii функцii , як виникаi вiдчуття втоми.


1.3 Функцiональнi можливостi органiзму людини

Не надiйтесь на медицину. Вона непогано лiкуi багато хвороб, але не може зробити людину здоровою.

М.М.Амосов.

До теперiшнього часу ведуться суперечки про те, якi якостi визначають фiзичну пiдготовленiсть людини. Найбiльш вiдомi фахiвцi в галузi здорового способу життя (Г.Гiлмор, А.Лiдьяр, М.Амосов) пов'язують процес змiцнення здоров'я з розвитком витривалостi. Саме в процесi розвитку цiii фiзичноi якостi пiдвищуються функцiональнi можливостi серцево-судинноi i дихальноi систем, вiдповiдальних за постачання органiзму киснем, розширюються резервнi можливостi печiнки, нирок, збiльшуiться капiляризацiя м'язiв, покращуiться стiйкiсть до несприятливих зрушень у внутрiшньому середовищi органiзму i зовнiшнього впливу.

Вiдомий французький професор Юшар писав : ВлВикликаi захоплення людське серце з його дивовижним i досконалим механiзмом, перший рух якого передуi народженню, а останнiй удар сповiщаi про смертьВ». За 70 рокiв життя серце робить бiля 3 мiльярдiв скорочень. Для порiвняння тАУ двигун сучасного лекового автомобiля до капiтального ремонту може зробити 500-600 мiльйонiв обертiв. Таким чином кiлькiсть скорочень серця майже в 6 разiв перевершуi кiлькiсть обертiв колiнвалу двигуна. А проте, якраз серце i Влнайслабшою ланкоюВ» в органiзмi людини. По-перше, серцене парний орган, в той час як всi життiво важливi органи парнi. Людина може жити з однiiю долею легенiв або з однiiю ниркою, а вiдмова вiд роботи навiть невеличкоi дiлянки серця ставить органiзм пiд загрозу смертi. Головне призначення серця тАУ забезпечувати кровообiг в усiх тканинах органiзму. Практично серце i унiкальною живою помпою, потужнiсть якоi залежить вiд того, з якою частотою воно може скорочуватись i скiльки кровi може виштовхнути за одне скорочення (ударний об'iм). Чим бiльшу кiлькiсть кровi здатне перекачати серце, тим краще воно зможе постачати до працюючих тканин i органiв поживнi речовини i виводити iз них продукти обмiну. У добре тренованих спортсменiв з високим рiвнем розвитку витривалостi пульс в спокоi може бути низьким- 30-35 уд./хв. Отож серце добре тренованоi людини для забезпечення нормальноi життiдiяльностi органiзму здiйснюi вдвiчi менше скорочень i, вiдповiдно, повiльнiше зношуiться.

Якщо припустити, що на протязi 50 рокiв ви будете пiдтримувати високу тренованiсть серця, то неважко пiдрахувати який запас функцiональноi мiцностi воно буде мати i наскiльки повiльнiше буде зношуватись.

При помiрному фiзичному навантаженнi пульс швидко пiдвищуiться i на протязi 1-2 хв. досягаi вiдповiдного рiвня, а потiм може утримуватись на ньому досить тривалий час. При пiдвищеннi iнтенсивностi фiзичного навантаження пульс також досить швидкоi практично лiнiйно пiдвищуiться.

Мал.1. Залежнiсть ЧСС вiд величини фiзичного навантаження (схема)

Оскiльки в бiльшостi видiв дiяльностi (виробничiй, спортивнiй) тяжко визначити реальну iнтенсивнiсть навантаження, бiльшiсть фахiвцiв в галузi фiзiологii тренування радять визначити ii по ЧСС. При максимальному напруженнi у 10-рiчних дiтей пульс досягаi 220-230 уд/хв, у 20-рiчних тАУ бiля 200 уд/хв, а у 60-рiчних тАУ приблизно 160 уд/хв. Граничнi показники ЧСС у тренованих людей приблизно на 20 % вищi, нiж у нетренованих. Таким чином у тенованих людей в спокоi серце працюi економнiше (рiдше скороуiться), а в екстремальних умовах воно скорочуiться з бiльшою частотою, нiж у нетренованих.

РЖще бiльшi розбiжностi мiж тренованим i нетренованим серцем спостерiагються в кiлькостi кровi в одному серцевому викидi, вiдповiдно 150-200 i 40-60 мiлiлiтрiв. Нетреноване серце на зростаюче навантаження вiдповiдаi рiзким збiльшення ЧСС i в меншiй мiрi тАУ збiльшенням ударного об'iму, а добре треноване тАУ навпаки, в бiльшiй мiрi тАУ збiльшенням ударного об'iму i в меншiй тАУ зростанням ЧСС.

Об'iм кровi в органiзмi дорослоi людини складаi 4-6 лiтрiв. В спокоi серце перекачуi 4-5 лiтрiв кровi на хвилину. У добре тренованих людей цей показник складаi 5-6 лiтрiв. При високоiнтенсивному фiзичному навантаженнi серце спортсменiв, якi займаються розвитком витривалостi, здатне перекачувати до 40 лiтрiв кровi за 1 хвилину, в той час як серце нетренованоi людини тiльки 6-8 лiтрiв, тобто резерви серця добре тренованоi людини в 4-5 разiв вищi, нiж у нетренованоi. Наскiльки це важливо, буде видно iз наступного прикладу. Уявiть собi, що добре тренована людина, серце якоi маi потужнiсть 40 лiтрiв на хвилину, тяжко захворiла. Рiзке пiдвищення температури до 40 градусiв i навiть бiльше, призводить до одноразового збiльшення потреби органiзму в киснi. Але для органiзму такоi людини це не страшно. РЗi серце здатне витримати i 4-5 разове збiльшення навантаження. А що може статися з людиною, у котроi нетреноване серце, максимум продуктивностi якого тАУ 6-8 лiтрiв кровi на хвилину ? Його тканини почнуть задихатися вiд нестачi кисню. Хвороба буде проходити значно важче, виникнуть ускладнення з боку iнших органiв, якi в свою чергу ляжуть ще бiльшим навантаженням на серце. Про наслiдки легко здогадатися. Людина помре вiд Влускладнення з боку серцяВ».

Одне з багатьох призначень кровi тАУ транспортувати кисень вiд легенiв до працюючих клiтин, а вiд них тАУ вуглекислий газ до легенiв. РЖз легенiв вуглекислий газ виводиться разом з видихнутим повiтрям. Необхiдною умовою для того, щоб кров могла циркулювати i надходити до всiх ланок органiзму, i вiдповiдний кров'яний тиск. Коли лiвий шлуночок серця скорочуiться i виштовхуi кров до аорти, тиск кровi у 20-рiчноi людини дорiвнюi 120 мiлiметрам ртутного стовпчика.у людей похилого вiку тиск вищий, i може становити 130-140 мм рт.ст. у великих венах поблизу серця тиск близький до нуля, i навiть може бути вiд'iмним. Ця розбiжнiсть i тиску необхiдна для того, щоб кров поступала до тканин i органiв, а вiд них назад до серця. В фазi серцевого розслаблення тиск кровi в аортi знижуiться приблизно до 70-80 мм рт.ст.

Суттiву допомогу серцю в перекачуваннi кровi здiйснюi мтАЩязова система. Не дивлячись на свою дивовижну працездатнiсть , серце не змогло б упоратись з величезною роботою по перекачуванню кровi, лiмфи i тканинноi рiдини без помiчникiв, особливо при великих фiзичних навантаженнях.

У спортсменiв, якi займаються циклiчними видами спорту, повтАЩязаними з переважним проявом витривалостi, показники роботи мтАЩязових насосiв сягають 60 мм рт. ст.

Пiд час досить iнтенсивного навантаження внаслiдок накопичення кисневого боргу може виникнути велика задишка.

Систематичнi заняття фiзичними вправами сприяють нормалiзацii зсiдаючих i протизасiдаючих систем кровi.

Одним iз обтАЩiктивних критерiiв здоровтАЩя людини i рiвень фiзичноi працездатностi. Висока працездатнiсть i показником мiцного здоровтАЩя, i навпаки, низькi ii значення розглядаються як фактор ризику для здоровтАЩя.

В побутовiй i виробничiй дiяльностi фiзична працездатнiсть найбiльш тiсно повтАЩязана з витривалiстю. Чим менше стомлюiться людина при виконаннi досить тяжкого фiзичного навантаження i чим вища стiйкiсть ii органiзму до несприятливих зовнiшнiх впливiв, тим, за iнших рiвних умов, бiльшу кiлькiсть роботи вона виконуi.

В останнi десятирiччя в бiльшостi розвинутих краiнах свiту широко розгорнулась компанiя Влфiзична культура на виробництвiВ». РЗi першопричина маi економiчний характер. Вкладати грошi в змiцнення здоровтАЩя виявилось набагато вигiднiшим, нiж в лiкуваннi захворювань.

При доборi вправ для фiзкультурних пауз необхiдно також подбати про усунення застiйних явищ, якi виникають в рiзних ланках органiзму при виконаннi робочих операцiй.

1.4 Фiзiологiчна характеристика дiтей середнього шкiльного вiку

Середнiй шкiльний вiк охвачуi дiтей у вiцi вiд 12 до 15 рокiв. (5-8 класи).

Середнiй шкiльний вiк характеризуiться iнтенсивним розвитком росту i збiльшенням розмiрiв тiла. Рiчний прирiст довжини тiла досягаi 4-7см головним чином за рахунок збiльшенням довжини нiг. Маса тiла прибавляiться щорiчно на 3-6 кг. Найбiльш iнтенсивний темп росту хлопчикiв вiдбуваiться у 13-14 рокiв, коли довжина тiла збiльшуiться за рiк на 7-9 см. А у дiвчат iнтенсивне збiльшення росту вiдбуваiться у 11-12 рокiв.

У пiдлiтковому вiцi швидко ростуть довгi губчастi кiстки верхнiх i нижнiх кiнцiвок, прискорюючи рiст хребцiв у висоту. Хребет пiдлiтка дуже рухливий. Великi м'язовi навантаження, прискорюючи процес окостенiння, можуть затримувати рiст трубчастих кiсток у довжину.

У цьому вiцi швидкими темпами розвиваiться i мтАЩязова система. З 13 рокiв рiзкий стрибок в збiльшеннi загальноi маси мтАЩязiв, головним чином за рахунок збiльшення товщини м'язових волокон м'язова маса особливо iнтенсивно наростаi у хлопцiв в 13-14 рокiв, у дiвчат тАУ 11-12 рокiв.

Спостерiгаються суттiвi змiни у перiод статевого дозрiвання хлопцiв i дiвчат. Перiод статевого дозрiвання у дiвчат наступаi на 1-2 рiк ранiше, нiж у хлопцiв. В одному класi навчаються учнi з рiзним ступенем статевого дозрiвання, а послiдовно, з рiзними функцiональними адаптацiйними можливостями. Звiдси видно, що у пiдлiтковому вiцi набираi особливу актуальнiсть проблема iндивiдуального навчання в умовах колективних форм виховання.

У пiдлiткiв на фонi морфологiчноi i функцiональноi незрiлостi серцево-судинноi системи, а також продовженого розвитку центральноi нервовоi системи особливо помiтно виступаi незавершенiсть формування механiзмiв, регулюючих i координуючих рiзнi функцii серця i судин. Тому адаптацiйнi можливостi системи кровообiгу у дiтей середнього шкiльного вiку при м'язовiй дiяльностi значно менша, чим у юнацькому вiцi. РЗх система кровообiгу реагуi на навантаження менш економнiше. Повного морфологiчного i функцiонального вдосконалення серце досягаi лише до 20 рокiв.

У перiод статевого дозрiвання у пiдлiткiв спостерiгаються найбiльш високий темп розвитку дихальноi системи. ОбтАЩiм легенiв у вiцi з 11 до 14 рокiв збiльшуiться майже у 2 рази, значно пiдвищуiться хвилинний об'iм дихання i росте показник життiвоi iмкостi легень(ЖЕЛ): у хлопцiв тАУ з 1970 мл (12 рокiв) до 2600 мл (15 рокiв); у дiвчат - з 1900 мл (12 рокiв) до 2500 мл (15 рокiв).

Режим дихання у дiтей середнього шкiльного вiку менш ефективний, чим у дорослих . За один дихальний цикл пiдлiток споживаi 14 мл кисню, у той час як дорослий 20 мл. Пiдлiтки менше чим дорослi, здатнi затримувати дихання i працювати в умовах не достатку кисню. У них швидше, чим у дорослих знижуiться насищення кровi киснем.

Пiдлiтковий вiк тАУ це перiод продовження рухового вдосконалення моторних здiбностей, бiльших можливостей у розвитку дихальних якостей. (прирiст основних рухових якостей наведений у таблицi №1,2)


Таблиця №1

Темпи приросту рiзних фiзичних здатностей у дiтей середнього шкiльного вiку(%)

Фiзичнi

якостi

Середньорiчний прирiстЗагальний прирiст
хлопцiдiвчатахлопцiдiвчата
Швидкiснi3.92.915.411.5
Силовi15.818.479.092.0
Загальна витривалiсть3.32.113.08.4
Швидкiсна витривалiсть4.11.016.44.0
Силова витривалiсть9.43.337.513.1

Вместе с этим смотрят:


WEB-дизайн: Flash технологии


РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському


РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня


РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури


РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi