Виявлення закономiрностей функцiонування та дiяльностi кадровоi служби в установi

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1 Правове регулювання трудових вiдносин в установi

1.1 Законодавство Украiни про працю

1.2 Правове регулювання вiдпусток

1.3 Охорона працi

1.4 Трудова дисциплiна. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть

Роздiл 2 Органiзацiя кадровоi документацii в ВАТ ХЗБ

2.1 Служба дiловодства в ВАТ ХЗБ та ii завдання

2.2 Формування та зберiгання справ

Роздiл 3 Трудовi книжки працiвникiв

3.1 Призначення трудовоi книжки

3.2 Ведення трудових книжок

3.3 Дублiкат трудовоi книжки

3.4 Видача трудових книжок при звiльненi

Висновок

Список використаноi лiтератури та неопублiкованих джерел

Додатки

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ СЛРЖВ

РДДСП тАУ iдина державна система дiловодства

САДД тАУ система автоматизованого дiловодства i документацii

НТП тАУ науково технiчний прогрес

ВАТ ХЗБ тАУ Вiдкрите Акцiонерне Товариство ВлХмельницький залiзобетонВ»

ВСТУП

Актуальнiсть теми. Сучасна ринкова економiка швидкими темпами переходить вiд iндустрiальноi епохи до постiндустрiальноi тАУ зтАЩявляються новi технологii, автоматизацiя, винаходи та вiдкриття. Зростання творчоi складовоi в роботi персоналу сприяi полiпшенню якостi, зменшенню витрат на продукцiю та послуги, зниженню тривалостi виробничого циклу. А отже значно пiдвищуються вимоги до управлiння якiстю працi на пiдприiмствi, зростання рiвня якоi здатне пiдвищувати соцiальнi та економiчнi результати дiяльностi пiдприiмства. Тому забезпечення ефективного функцiонування та конкурентноспроможностi пiдприiмства вимагаi використання розробленого органiзацiйно-економiчного механiзму управлiння якiстю працi трудового потенцiалу, який дозволить удосконалити цей процесс на основi здiйснення вiдповiдних рекомендацiй та заходiв, що створюi актуальнiсть даноi теми роботи.

Стан науковоi розробленостi теми. Пiд виконання роботи використано основна проблематика у iнститутах вiддiлу кадрiв, НТП, органiзацii роботи з документами, теоретичнi питання законодавства про працю.

Створення вiддiлiв кадрiв на пiдприiмствах i пiдпорядкуванням головним чином однiй метi тАФ найманню робочоi сили. У зв'язку з цим головна функцiя кадровоi служби полягаi у прийманнi та звiльненнi працiвникiв. Наявнiсть потрiбних трудових ресурсiв гарантуi успiшне вирiшення цього завдання.

Прискорення НТП пiдвищило вимоги до загальноосвiтньоi, технiчноi, економiчноi, технологiчноi пiдготовки робiтникiв i службовцiв, пiдвищення квалiфiкацii, оцiнки дiяльностi працiвникiв, рацiонального використання персоналу.

Органiзацiя роботи з документами впливаi на якiсть роботи аппарату управлiння, органiзацiйну культуру працi керiвних робiтникiв. Залежно вiд того, наскiльки правильно та професiйно ведеться документацiя залежить успiх управлiння пiдприiмством в цiлому.

Законодавство про працю регулюi трудовi вiдносини працiвникiв усiх пiдприiмств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi i галузевоi належностi, а також осiб, якi працюють за трудовим договором з фiзичними особами.

Законодавство про працю визначаi, що трудовi вiдносини виникають за взаiмною згодою сторiн. Одна з особливостей правового регулювання працi полягаi в тому, що з деяких питань законодавчi акти мiстять лише основоположнi, початковi правила, а конкретнi норми надають право встановлювати трудовим колективам i працедавцям.

Теоретичнi питання багатоплановоi проблеми пiдвищення якостi працi були й залишаються обтАЩiктом активних наукових дослiджень. Рiзнi аспекти цiii проблеми дослiджують такi украiнськi вченнi як: Д. П. Богиня, В. М. Данюк, П. Я. Калита, А. С. Тельнов та iн. Однак цi доробки поки що не дали вичерпних вiдповiдей на всi актуальнi питання створення ефективноi системи управлiння якiстю працi на пiдприiмствi.

Мета роботи. Виявлення закономiрностей функцiонування та дiяльностi кадровоi служби в установi, та ii вплив на дiяльнiсть фiрми в цiлому.

Завдання роботи. Виходячи з цього, можна визначити завдання якi постають:

1) Виявити законодавчi першоджерела, якi регулюють трудовi вiдносини;

2) Ознайомлення з кадровою службою на пiдприiмствi, ii функцiями та завданнями;

3) Дослiдити кадрову документацiю на пiдприiмствi, органiзацiю ведення та вплив на органiзацiю роботи в цiлому;

4) Дослiдити трудовi книжки працiвникiв;

5) Виявити вплив органiзацii ведення кадровоi документацii, на органiзацiю роботи установи в цiлому.

ОбтАЩiктом дослiдження i кадрова документацiя в установi.

Предметом дослiдження в данiй роботi виступаi дiяльнiсть кадровоi служби в установi, що охоплюi процеси документування та органiзацii роботи з кадровими документами.

Базою для дослiдження було обрано пiдприiмство приватноi форми власностi тАУ вiдкрите акцiонерне товариство ВлХмельницькзалiзобетонВ» (скорочено ВАТ ВлХмельницькзалiзобетон), що знаходиться у м. Хмельницькому по вул. Чорновола, 31.

Методологiчна база дослiдження. Теоретичною та методологiчною основою дослiдження слугували фундаментальнi положення теорii документознавства, нормативно-правова база Украiни, зокрема Конституцiя Украiни, закони Украiни, укази Президента Украiни, нормативнi документи Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, а також науковi працi вiтчизняних i зарубiжних учених в галузi документознавства та iнформацiйноi дiяльнiстi.

Для досягнення поставленоi мети використовувався комплекс загальнонаукових та соцiологiчних методiв, що i усталеними в сучаснiй науцi, призначених для отримання достовiрних наукових результатiв, до якого увiйшли, зокрема, метод аналiзу й узагальнення вiдповiдних джерел iнформацii з проблеми (у процесi аналiзу законодавчих, нормативно-правових актiв Украiни, монографiй, наукових статей, документацii тощо), категорiальний аналiз (для обТСрунтування основних категорiй та парадигми кадрового потенцiалу), системний пiдхiд (при визначеннi структури i функцiй кадрового потенцiалу), порiвняння (в порiвнянi рiзних типiв кадрового потенцiалу). На основi системно-аналiтичного методу зроблене теоретичне узагальнення розробок i пропозицiй вiтчизняних та зарубiжних учених, присвячених аналiзу державноi служби. Сукупнiсть цих методiв i прийомiв складаi методику дослiдження.

Наукова i практична значущiсть полягаi в тому, що основнi висновки та рекомендацii роботи можуть бути використанi при розробцi сучасноi державноi кадровоi полiтики в Украiнi, визначеннi головноi доктрини в галузi кадровоi полiтики; у навчальному процесi при складаннi навчальних програм, а також навчальних планiв, пiдготовцi та перепiдготовцi кадрiв.

ОбТСрунтування структури роботи. Робота будь-якого механiзму управлiння, як i загалом будь-яка робота, маi базуватись на науковiй органiзацii працi. Будь-який механiзм органiзацii працi повинен бути методичним, розподiленим на певнi складовi до наймiлкiших дiй. З правильно продуманих i органiзованих дiй, процесiв будуiться науково-органiзацiйний пiдхiд до органiзацii працi.

кадрова служба трудова документацiя

РОЗДРЖЛ 1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВРЖДНОСИН В УСТАНОВРЖ

1.1 ЗАКОНОДАВСТВО УКРАРЗНИ ПРО ПРАЦЮ

Перед тим, як приступити до вироблення практичних навичок документування управлiнськоi дiяльностi та органiзацii роботи зi службовими документами, слiд ознайомитися з нормативно-правовою базою. На сьогоднi у доробку i низка нормативно-правових актiв, якi регулюють органiзацiю дiловодства в цiлому або його окремих технологiчних процесiв.

Центральне мiсце у системi законодавства Украiни посiдаi Конституцiя Украiни. Норми Конституцii мають найвищу юридичну силу. Тому у зв'язку з набранням чинностi Конституцiiю Украiни Кодекс законiв про працю, iншi закони, що мiстять норми трудового права, пiдзаконнi нормативнi акти зберегли чиннiсть лише остiльки, оскiльки вони не суперечать Конституцii.

Прийняття Конституцii означало великий крок вперед у формуваннi правовоi держави в Украiнi. Воно загострило увагу до проблеми вiдповiдностi законiв Конституцii, вiдповiдностi пiдзаконних актiв законам, до проблеми субординацii нормативних актiв. У зв'язку з цим багато норм законодавства про працю мають бути заново осмисленi з урахуванням умов правовоi держави. Вiдповiдним чином маi бути скоригована i практика iх застосування [27].

Згiдно з Конституцiiю Украiни кожен маi право на працю, що включаi можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн вiльно обираi або на яку вiн вiльно погоджуiться (ст. 43). Також Конституцiя зазначаi, що:

1) кожен маi право на належнi, безпечнi i здоровi умови працi;

2) кожен маi право на заробiтну плату, не нижчу визначеноi законом;

3) держава створюi умови для повного здiйснення громадянами права на працю, гарантуi рiвнi можливостi у виборi професii, реалiзовуi програми професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiдповiдно до суспiльних вимог;

4) працiвники мають право на своiчасну винагороду за працю;

5) працiвникам гарантуiться захист вiл незаконного звiльнення;

6) тi, хто працюi, мають право на страйк для захисту своiх економiчних та соцiальних iнтересiв;

7) забороняiться примусова праця, проте примусовою працею не вважаiться вiйськова чи альтернативна служба, яка виконуiться особою за вироком чи iншим рiшенням суду або вiдповiдно до законiв про воiнний чи надзвичайний стан;

8) кожен, хто працюi, маi право на вiдпочинок [13].

Трудовим i пов'язаним з ними вiдносинам присвячена низка спецiальних законiв ВлПро вiдпусткиВ», ВлПро оплату працiВ», ВлПро охорону працiВ», ВлПро колективнi договори i угодиВ». Названi закони присвяченi окремим iнститутам трудового права. РД й закони, що спецiальними нормами регулюють вкрай обмежене коло вiдносин (наприклад, Закон ВлПро визначення розмiру збиткiв, завданих пiдприiмству, установi, органiзацii розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцiнних металiв, дорогоцiнного камiння та валютних цiнностейВ»).

Норми трудового права включаються також до комплексних законiв, що мiстять норми рiзних галузей права (закони ВлПро господарськi товаристваВ», ВлПро сiльськогосподарську кооперацiюВ» тощо) [25, c.29].

Основним нормативно-правовим актом, що регулюi трудовi вiдносини в установах, органiзацiях та на пiдприiмствах Украiни i Кодекс законiв про працю Украiни прийнятий Верховною радою УРСР 10 грудня 1971 року № 322 тАУ VРЖРЖРЖ. Його роль як основоположного нормативного акта виявляiться, насамперед, у чисто кiлькiсних характеристиках. Кодекс законiв про працю i основним щодо кiлькостi норм трудового права, що мiстяться в ньому, щодо сфери суспiльних вiдносин, що вiн регулюi.

Кодекс законiв про працю, iншi закони, що регулюють трудовi вiдносини, окремi норми, що регулюють трудовi вiдносини i мiстяться в iнших законах, i актами вищоi юридичноi сили порiвняно з нормами пiдзаконних актiв. Нормативне регулювання трудових вiдносин за допомогою актiв законодавства доповнюiться iх регулюванням умовами генеральноi, галузевих i регiональних угод, колективних договорiв, локальних нормативних актiв, у тому числi i таких, що приймаються власником за погодженням з профспiлковим чи iншим уповноваженим трудовим колективом на представництво органом.

Законодавче регулювання трудових вiдносин i регулювання iх за допомогою угод не виключаi iх регулювання власником одноосiбно, оскiльки це допускаiться законодавством. Розвиток вiдносин ринкового типу, у тому числi й у сферi працi, даi можливiсть використовувати трудовий договiр як регулятор вiдносин мiж роботодавцем i працiвником.

Нормативнi акти трудового права набирають чинностi у строки, передбаченi законодавством, але не ранiше дня iх опублiкування, оскiльки, вiдповiдно до ст. 57 Конституцii Украiни, Влзакони та iншi нормативно-правовi акти, що визначають права i обов'язки громадянВ», повиннi бути доведенi до вiдома населення, у противному разi вони визнаються такими, що не мають юридичноi сили. Питання порядку доведення нормативних актiв до вiдома населення i набрання ними чинностi врегульованi Указом Президента Украiни ВлПро порядок офiцiйного оприлюднення нормативно-правових актiв i набрання ними чинностiВ» [16].

Законодавство про працю до цього часу являi собою величезний i не в усьому погоджений нормативний масив. Суперечностi мiж окремими нормами трудового права вирiшуються за допомогою правил, якi нижче викладаються, що випливають iз законодавства або виробленi практикою правозастосування.

1.2 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВРЖДПУСТОК

Згiдно статтi 45 Конституцii Украiни, кожен, хто працюi маi право на вiдпочинок. Це право забезпечуiться наданням днiв щотижневого вiдпочинку, а також оплачуваноi щорiчноi вiдпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професiй i виробництв, скороченоi тривалостi роботи у нiчний час.

Громадянам, якi перебувають у трудових вiдносинах з пiдприiмствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi та галузевоi належностi, а також працюють за трудовим договором у фiзичноi особи, надаються щорiчнi вiдпустки iз збереженням на iх перiод мiсця роботи (посади) i заробiтноi плати.

Вiдповiдно до Кодексу законiв про працю визначенi наступнi види вiдпусток:

1) щорiчнi вiдпустки;

2) додатковi вiдпустки у звтАЩязку i навчанням;

3) творчi вiдпустки (для закiнчення дисертацiй, написання пiдручникiв);

4) соцiальнi вiдпустки;

5) вiдпустки без збереження заробiтноi плати.

Щорiчна основна вiдпустка надаiться працiвникам тривалiстю не менше як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк. Для певних категорiй працiвникiв iснують продовженi вiдпустки (працiвники, зайнятi на пiдземних гiрничих роботах; працiвники лiсовоi промисловостi i лiсового господарства; педагогiчнi працiвники; iнвалiди; неповнолiтнi тощо). Також для працiвникiв iз шкiдливими та важкими умовами працi, для працiвникiв, робота яких пов'язана з пiдвищеним нервово-емоцiйним та iнтелектуальним навантаженням, для працiвникiв iз ненормованим робочим днем встановлюiться додаткова вiдпустка. Щорiчнi додатковi вiдпустки за бажанням працiвника можуть надаватися одночасно з щорiчною основною вiдпусткою або окремо вiд неi.

Загальна тривалiсть щорiчних основноi та додатковоi вiдпусток не може перевищувати 59 календарних днiв, а для працiвникiв, зайнятих на пiдземних гiрничих роботах - 69 календарних днiв. Право працiвника на щорiчну основну та додаткову вiдпустки повноi тривалостi у перший рiк роботи настаi пiсля закiнчення шести мiсяцiв безперервноi роботи на даному пiдприiмствi. Проте iснують категорii працiвникiв, яким щорiчнi вiдпустки надаються i до настання шестимiсячного термiну (неповнолiтнi, iнвалiди).

Щорiчна вiдпустка за iнiцiативою власника, як виняток, може бути перенесена на iнший перiод тiльки за письмовою згодою працiвника та за погодженням з профспiлковим комiтетом.

Щорiчну вiдпустку на прохання працiвника може бути подiлено на частини будь-якоi тривалостi за умови, що основна безперервна ii частина становитиме не менше 14 календарних днiв.

Щорiчна вiдпустка за iнiцiативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на iнший перiод тiльки за письмовою згодою працiвника та за погодженням з виборним органом первинноi профспiлковоi органiзацii (профспiлковим представником) у разi, коли надання щорiчноi вiдпустки в ранiше обумовлений перiод може несприятливо вiдбитися на нормальному ходi роботи пiдприiмства, установи, органiзацii, та за умови, що частина вiдпустки тривалiстю не менше 24 календарних днiв буде використана в поточному робочому роцi.

У разi перенесення щорiчноi вiдпустки новий термiн ii надання встановлюiться за згодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення вiдпустки на iнший перiод, настали пiд час ii використання, то невикористана частина щорiчноi вiдпустки надаiться пiсля закiнчення дii причин, якi ii перервали, або за згодою сторiн переноситься на iнший перiод з додержанням вимог статтi 12 Закону Украiни ВлПро вiдпусткиВ».

Забороняiться ненадання щорiчних вiдпусток повноi тривалостi протягом двох рокiв пiдряд, а також ненадання iх протягом робочого року особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв та працiвникам, якi мають право на щорiчнi додатковi вiдпустки за роботу iз шкiдливими та важкими умовами чи з особливим характером працi.

Щорiчнi вiдпустки за другий та наступнi роки роботи можуть бути наданi працiвниковi в будь-який час вiдповiдного робочого року.

Черговiсть надання вiдпусток визначаiться графiками, якi затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинноi профспiлковоi органiзацii (профспiлковим представником), i доводиться до вiдома всiх працiвникiв. При складаннi графiкiв ураховуються iнтереси виробництва, особистi iнтереси працiвникiв та можливостi iх вiдпочинку.

Конкретний перiод надання щорiчних вiдпусток у межах, установлених графiком, узгоджуiться мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом, який зобовтАЩязаний письмово повiдомити працiвника про дату початку вiдпустки не пiзнiш як за два тижнi до встановленого графiком термiну.

Щорiчна вiдпустка на вимогу працiвника повинна бути перенесена на iнший перiод у разi:

1) порушення власником або уповноваженим ним органом термiну письмового повiдомлення працiвника про час надання вiдпустки;

2) несвоiчасноi виплати власником або уповноваженим ним органом заробiтноi плати працiвнику за час щорiчноi вiдпустки.

Щорiчна вiдпустка повинна бути перенесена на iнший перiод або продовжена у разi:

1) тимчасовоi непрацездатностi працiвника, засвiдченоi у встановленому порядку;

2) виконання працiвником державних або громадських обовтАЩязкiв, якщо згiдно iз законодавством вiн пiдлягаi звiльненню на цей час вiд основноi роботи iз збереженням заробiтноi плати;

3) настання строку вiдпустки у звтАЩязку з вагiтнiстю та пологами;

4) збiгу щорiчноi вiдпустки з вiдпусткою у звтАЩязку з навчанням.

За бажанням працiвникiв, переведених на роботу з одного пiдприiмства, установи, органiзацii на iнше пiдприiмство, в установу, органiзацiю, якi не використали за попереднiм мiсцем роботи повнiстю або частково щорiчну основну вiдпустку i не одержали за неi грошовоi компенсацii, щорiчна вiдпустка повноi тривалостi надаiться до настання шестимiсячного термiну безперервноi роботи пiсля переведення.

Якщо працiвник, переведений на роботу на iнше пiдприiмство, в установу, органiзацiю, повнiстю або частково не використав щорiчнi основну та додатковi вiдпустки i не одержав за них грошову компенсацiю, то до стажу роботи, що даi право на щорiчнi основну та додатковi вiдпустки, зараховуiться час, за який вiн не використав цi вiдпустки за попереднiм мiсцем роботи.

Вiдкликання з щорiчноi вiдпустки допускаiться за згодою працiвника лише для вiдвернення стихiйного лиха, виробничоi аварii або негайного усунення iх наслiдкiв, для вiдвернення нещасних випадкiв, простою, загибелi або псування майна пiдприiмства, установи, органiзацii. У разi вiдкликання працiвника з вiдпустки його працю оплачують з урахуванням тiii суми, що була нарахована на оплату невикористаноi частини вiдпустки.

Для професiйноi пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв, особливо молодi, власник або уповноважений ним орган органiзуi iндивiдуальне, бригадне, курсове та iнше виробниче навчання за рахунок пiдприiмства, органiзацii, установи.

В перiод виробничого навчання, переквалiфiкацii або навчання iншим спецiальностям працiвники не можуть використовуватись на будь-якiй роботi, що не стосуiться спецiальностi, яка вивчаiться ними.

Для працiвникiв, якi успiшно навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх школах, класах, групах з денною, заочною формами навчання при загальноосвiтнiх школах, на перiод навчального року встановлюiться скорочений робочий тиждень на один робочий день або на вiдповiдну йому кiлькiсть робочих годин (при скороченнi робочого дня протягом тижня).

Працiвникам, зазначеним у частинi першiй цiii статтi, за час звiльнення вiд роботи виплачуiться 50 вiдсоткiв середньоi заробiтноi плати за основним мiсцем роботи, але не нижче мiнiмального розмiру заробiтноi плати.

Власник або уповноважений ним орган може надавати без шкоди для виробничоi дiяльностi працiвникам, якi навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх школах, класах, групах з денною, заочною формами навчання при загальноосвiтнiх школах, за iх бажанням, у перiод навчального року без збереження заробiтноi плати один-два вiльних вiд роботи днi на тиждень.

Працiвникам, якi навчаються в навчальних закладах без вiдриву вiд виробництва, щорiчнi вiдпустки за iх бажанням приiднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робiт, складання залiкiв та iспитiв, часу пiдготовки i захисту дипломного проекту та iнших робiт, передбачених навчальною програмою.

Працiвникам, якi навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх школах, класах, групах з денною, заочною формами навчання при загальноосвiтнiх школах, щорiчнi вiдпустки за iх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використанi до початку навчання в цих закладах.

Працiвникам, якi успiшно навчаються в навчальних закладах без вiдриву вiд виробництва та бажають приiднати вiдпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робiт, складання залiкiв та iспитiв, часу пiдготовки i захисту дипломного проекту та iнших робiт, передбачених навчальною програмою, щорiчнi вiдпустки повноi тривалостi за перший рiк роботи надаються до настання шестимiсячного термiну безперервноi роботи на даному пiдприiмствi, в установi, органiзацii.

Працiвникам, допущеним до вступних iспитiв у вищi навчальнi заклади, надаiться вiдпустка без збереження заробiтноi плати тривалiстю 15 календарних днiв без урахування часу, необхiдного для проiзду до мiсцезнаходження навчального закладу та назад.

Працiвникам, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва на пiдготовчих вiддiленнях при вищих навчальних закладах, у перiод навчального року надаiться, за iх бажанням, один вiльний вiд роботи день на тиждень без збереження заробiтноi плати. Для складання випускних iспитiв iм надаiться додаткова вiдпустка на умовах, передбачених частиною першою цiii статтi.

Працiвникам, якi успiшно навчаються без вiдриву вiд виробництва у вищих навчальних закладах з вечiрньою та заочною формами навчання, надаються додатковi оплачуванi вiдпустки:

1) на перiод настановних занять, виконання лабораторних робiт, складання залiкiв та iспитiв для тих, хто навчаiться на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

1.1) першого та другого рiвнiв акредитацii з вечiрньою формою навчання тАУ 10 календарних днiв,

1.2) третього та четвертого рiвнiв акредитацii з вечiрньою формою навчання тАУ 20 календарних днiв,

1.3) незалежно вiд рiвня акредитацii з заочною формою навчання тАУ 30 календарних днiв;

2) на перiод настановних занять, виконання лабораторних робiт, складання залiкiв та iспитiв для тих, хто навчаiться на третьому i наступних курсах у вищих навчальних закладах:

2.1) першого та другого рiвнiв акредитацii з вечiрньою формою навчання тАУ 20 календарних днiв,

2.2) третього та четвертого рiвнiв акредитацii з вечiрньою формою навчання тАУ 30 календарних днiв,

2.3) незалежно вiд рiвня акредитацii з заочною формою навчання тАУ 40 календарних днiв;

3) на перiод складання державних iспитiв у вищих навчальних закладах незалежно вiд рiвня акредитацii тАУ 30 календарних днiв;

4) на перiод пiдготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, якi навчаються у вищих навчальних закладах з вечiрньою та заочною формами навчання першого та другого рiвнiв акредитацii, - два мiсяцi, а у вищих навчальних закладах третього i четвертого рiвнiв акредитацii тАУ чотири мiсяцi.

Тривалiсть додаткових оплачуваних вiдпусток працiвникам, якi здобувають другу (наступну) вищу освiту за заочною (вечiрньою) формою навчання у навчальних закладах пiслядипломноi освiти та вищих навчальних закладах, що мають у своiму пiдпорядкуваннi пiдроздiли пiслядипломноi освiти, визначаiться як для осiб, якi навчаються на третьому i наступних курсах вищого навчального закладу вiдповiдного рiвня акредитацii.

Працiвникам, допущеним до складання вступних iспитiв в аспiрантуру з вiдривом або без вiдриву вiд виробництва, для пiдготовки та складання iспитiв надаiться один раз на рiк додаткова оплачувана вiдпустка з розрахунку 10 календарних днiв на кожний iспит.

Працiвникам, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва в аспiрантурi та успiшно виконують iндивiдуальний план пiдготовки, надаiться додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв.

Працiвникам, якi навчаються на останнiх курсах вищих навчальних закладiв, протягом десяти учбових мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних iспитiв надаiться щотижнево при шестиденному робочому тижнi один вiльний вiд роботи день для пiдготовки до занять з оплатою його в розмiрi 50 вiдсоткiв одержуваноi заробiтноi плати, але не нижче мiнiмального розмiру заробiтноi плати.

При птАЩятиденному робочому тижнi кiлькiсть вiльних вiд роботи днiв змiнюiться залежно вiд тривалостi робочоi змiни за умови збереження загальноi кiлькостi вiльних вiд роботи годин.

Протягом десяти навчальних мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних iспитiв працiвникам, за iх бажанням, може бути надано додатково ще один-два вiльних вiд роботи днi на тиждень без збереження заробiтноi плати.

Працiвникам, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва в аспiрантурi, за iх бажанням протягом чотирьох рокiв навчання надаiться один вiльний вiд роботи день на тиждень з оплатою його в розмiрi 50 вiдсоткiв середньоi заробiтноi плати працiвника.

Власник або уповноважений ним орган оплачуi працiвникам, якi навчаються у вищих навчальних закладах з вечiрньою та заочною формами навчання, проiзд до мiсця знаходження навчального закладу i назад один раз на рiк на настановнi заняття, для виконання лабораторних робiт i складання залiкiв та iспитiв тАФ у розмiрi 50 вiдсоткiв вартостi проiзду.

У такому ж розмiрi провадиться оплата проiзду для пiдготовки i захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних iспитiв.

Творча вiдпустка надаiться працiвникам для закiнчення дисертацiйних робiт, написання пiдручникiв та в iнших випадках, передбачених законодавством.

Тривалiсть, порядок, умови надання та оплати творчих вiдпусток установлюються Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

Право на творчу вiдпустку мають працiвники пiдприiмств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi за основним мiсцем роботи. Творча вiдпустка надаiться для завершення дисертацiй на здобуття наукового ступеня доктора або кандидата наук, а також для написання пiдручника, монографii, довiдника або iншоi науковоi працi. Творча вiдпустка для завершення кандидатськоi дисертацii надаiться тривалiстю до трьох мiсяцiв, докторськоi тАУ до шести.

Пiдставою для надання творчоi вiдпустки для завершення дисертацii i заява працiвника i рекомендацiя про доцiльнiсть надання творчоi вiдпустки науковоi (науково-технiчноi) ради центрального органу виконавчоi влади або вченоi ради вищого навчального закладу РЖРЖРЖ-РЖV рiвнiв акредитацii або науково-дослiдного iнституту вiдповiдного профiлю.

Для одержання творчоi вiдпустки з метою завершення роботи над дисертацiiю особа, що бажаi здобути науковий ступiнь, повинна зробити наукову доповiдь на засiданнi кафедри, вiддiлу чи лабораторii, де вона проводить наукову працю. За результатами доповiдi даiться вмотивований висновок з обТСрунтуванням тривалостi вiдпустки.

Творча вiдпустка для написання пiдручника або науковоi працi тривалiстю до трьох мiсяцiв надаiться на пiдставi заяви працiвника i довiдки видавництва про включення пiдручника чи науковоi працi в план видання на поточний рiк. Оскiльки останнiм часом одержати таку довiдку дещо складнiше, нiж написати заяву, iстотного значення набуваi правило про те, що творча вiдпустка для цiлей, що розглядаються, може бути надана лише працiвниковi, який успiшно поiднуi основну трудову дiяльнiсть з науковою працею. Якщо пiдручник чи наукова праця створюiться авторським колективом, творча вiдпустка надаiться одному з авторiв на основi письмовоi заяви, пiдписаноi всiма членами авторського колективу.

На час творчоi вiдпустки за працiвником зберiгаiться мiсце роботи та середня заробiтна плата [27, c.283-284].

Кодексом законiв про працю визначено, що соцiальнi вiдпустки можуть надаватись:

1) у зв'язку з вагiтнiстю та пологами: до пологiв 70 календарних днiв; пiсля пологiв - 56 календарних днiв (70 календарних днiв - у разi народження двох i бiльше дiтей та у разi ускладнених пологiв);

2) для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку;

3) жiнкам, якi працюють i мають двох i бiльше дiтей вiком до 15 рокiв або дитину-iнвалiда, за iх бажанням щорiчно надаiться додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 5 календарних днiв без урахування вихiдних.

У випадках, передбачених статтею 25 Закону Украiни ВлПро вiдпусткиВ», працiвнику за його бажанням надаiться в обовтАЩязковому порядку вiдпустка без збереження заробiтноi плати.

За сiмейними обставинами та з iнших причин працiвнику може надаватися вiдпустка без збереження заробiтноi плати на термiн, обумовлений угодою мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом, але не бiльше 15 календарних днiв на рiк.

Вiдпустка без збереження заробiтноi плати за бажанням працiвника надаiться в обовтАЩязковому порядку:

1) матерi або батьку, який виховуi дiтей без матерi (в тому числi й у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладi), що маi двох i бiльше дiтей вiком до 15 рокiв або дитину-iнвалiда, тАФ тривалiстю до 14 календарних днiв щорiчно;

2) чоловiковi, дружина якого перебуваi у пiсляпологовiй вiдпустцi, тАФ тривалiстю до 14 календарних днiв;

3) матерi або iншим особам, зазначеним у частинi третiй статтi 18 та частинi першiй статтi 19 цього Закону, в разi якщо дитина потребуi домашнього догляду, тАФ тривалiстю, визначеною в медичному висновку, але не бiльш як до досягнення дитиною шестирiчного вiку;

4) ветеранам вiйни, особам, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною, та особам, на яких поширюiться чиннiсть Закону Украiни ВлПро статус ветеранiв вiйни, гарантii iх соцiального захистуВ», тАФ тривалiстю до 14 календарних днiв щорiчно;

5) особам, якi мають особливi трудовi заслуги перед Батькiвщиною, тАФ тривалiстю до 21 календарного дня щорiчно;

6) пенсiонерам за вiком та iнвалiдам III групи тАФ тривалiстю до 30 календарних днiв щорiчно;

7) iнвалiдам I та II груп тАФ тривалiстю до 60 календарних днiв щорiчно;

8) особам, якi одружуються, тАФ тривалiстю до 10 календарних днiв;

9) працiвникам у разi смертi рiдних по кровi або по шлюбу: чоловiка (дружини), батькiв (вiтчима, мачухи), дитини (пасинка, падчiрки), братiв, сестер тАФ тривалiстю до 7 календарних днiв без урахування часу, необхiдного для проiзду до мiсця поховання та назад; iнших рiдних тАФ тривалiстю до 3 календарних днiв без урахування часу, необхiдного для проiзду до мiсця поховання та назад;

10) працiвникам для догляду за хворим рiдним по кровi або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребуi постiйного стороннього догляду, тАФ тривалiстю, визначеною у медичному висновку, але не бiльше 30 календарних днiв;

11) працiвникам для завершення санаторно-курортного лiкування тАФ тривалiстю, визначеною у медичному висновку;

12) працiвникам, допущеним до вступних iспитiв у вищi навчальнi заклади, тАФ тривалiстю 15 календарних днiв без урахування часу, необхiдного для проiзду до мiсцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працiвникам, допущеним до складання вступних iспитiв в аспiрантуру з вiдривом або без вiдриву вiд виробництва, а також працiвникам, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва в аспiрантурi та успiшно виконують iндивiдуальний план пiдготовки, тАФ тривалiстю, необхiдною для проiзду до мiсцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки i назад;

14) сумiсникам тАФ на термiн до закiнчення вiдпустки за основним мiсцем роботи;

15) ветеранам працi тАФ тривалiстю до 14 календарних днiв щорiчно;

16) працiвникам, якi не використали за попереднiм мiсцем роботи щорiчну основну та додатковi вiдпустки повнiстю або частково i одержали за них грошову компенсацiю, тАФ тривалiстю до 24 календарних днiв у перший рiк роботи на даному пiдприiмствi до настання шестимiсячного термiну безперервноi роботи;

17) працiвникам, дiти яких у вiцi до 18 рокiв вступають до навчальних закладiв, розташованих в iншiй мiсцевостi, тАФ тривалiстю 12 календарних днiв без урахування часу, необхiдного для проiзду до мiсцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямi.

За наявностi двох або бiльше дiтей зазначеного вiку така вiдпустка надаiться окремо для супроводження кожноi дитини.

У разi звiльнення працiвника йому виплачуiться грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчноi вiдпустки, а також додатковоi вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.

У разi звiльнення керiвних, педагогiчних, наукових, науково-педагогiчних працiвникiв, спецiалiстiв навчальних закладiв, якi до звiльнення пропрацювали не менш як 10 мiсяцiв, грошова компенсацiя виплачуiться за не використанi ними днi щорiчних вiдпусток з розрахунку повноi iх тривалостi.

У разi переведення працiвника на роботу на iнше пiдприiмство, в установу, органiзацiю грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок пiдприiмства, установи, органiзацii, куди перейшов працiвник.

За бажанням працiвника частина щорiчноi вiдпустки замiнюiться грошовою компенсацiiю. При цьому тривалiсть наданоi працiвниковi щорiчноi та додаткових вiдпусток не повинна бути менше нiж 24 календарних днi.

Особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв замiна всiх видiв вiдпусток грошовою компенсацiiю не допускаiться.

У разi смертi працiвника грошова компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток, а також додатковоi вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, виплачуiться спадкоiмцям.

Нагляд за додержанням законодавства про вiдпустки здiйснюють спецiально уповноваженi на те державнi органи та iнспекцii, якi i незалежними у своiй дiяльностi вiд власника або уповноваженого ним органу.

Контроль за додержанням законодавства про вiдпустки здiйснюють у межах своii компетенцii центральнi та мiсцевi органи державноi виконавчоi влади та профспiлковi органи.

Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуванням законодавства про вiдпустки здiйснюiться Генеральним прокурором Украiни та пiдпорядкованими йому прокурорами [13;14;26;27].

1.3 ОХОРОНА ПРАЦРЖ

Державна полiтика в галузi охорони працi визначаiться вiдповiдно до Конституцii Украiни Верховною Радою Украiни i спрямована на створення належних, безпечних i здорових умов працi, запобiгання нещасним випадкам та професiйним захворюванням. Державна полiтика в галузi охорони працi базуiться на принципах:

1) прiоритету життя i здоровтАЩя працiвникiв, повноi вiдповiдальностi роботодавця за створення належних, безпечних i здорових умов працi;

2) пiдвищення рiвня промисловоi безпеки шляхом забезпечення суцiльного технiчного контролю за станом виробництв, те

Вместе с этим смотрят:

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Аксiологiчнi проблеми управлiнськоi дiяльностi робiтника освiти в умовах модернiзацii освiтньоi галузi в Украiнi

Американская система менеджмента на предприятии