Вивчення теми "Складнi випадки правопису слiв з ненаголошеними голосними"

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 7

Тема заняття:


Складнi випадки правопису слiв з ненаголошеними голосними.

Мета заняття:

Дидактична

Навчити грамотно використовувати орфограми на практицi; правильно поiднувати звучання та написання
Виховна -Виховувати творчу грамотну особистiсть
Розвиваюча -Розвивати творчi здiбностi, грамотне використання правил правопису
Вид заняття:Практичне заняття
Форма проведення заняття:Виконання вправ
Методичне забезпечення:картки, опорнi конспекти
Лiтература:
ОбовтАЩязкова:

Ющук РЖ.П. Практикум з правопису украiнськоi мови. 1997.

Пазяк О.М., Украiнська мова i культура мовлення.-К.,1995 Украiнський правопис.-К.,1994.

Додаткова:

Збiрник диктантiв.-Д.,1999.

Беляiв О.М. Украiнська мова/Пiдручник для 10-11 кл.-К.,1998.

Орфографiчний словник украiнськоi мови. - К., 1999.

Технiчнi засоби навчаннякомптАЩютер

ХРЖД ЗАНЯТТЯ

ненаголошений голосний фонетична транскрипцiя

1. Органiзацiйний момент

1.1 Привiтання студентiв. Перекличка.

1.2 Пiдготовка аудиторii до заняття, перевiрка наявностi студентiв.

2. Ознайомлення студентiв з темою та навчальними цiлями заняття


3. Мотивацiя навчання (пригадуiмо вивчене на попередньому заняттi, зтАЩясовуiмо необхiднiсть вивченоi теми)

4. Актуалiзацiя опорних знань тАУ виконання вправ

Прочитайте. Пояснiть, вiд чого залежить вимова голосних звукiв [е], [и], [о]. Як вимовляiмо голоснi [е], [и] в ненаголошених складах? Чи впливаi наголос на вимову звука [о]?

Окриленiсть, зорiти, весело, джмелик, кропива, глибоко, чепурний, широкоплечий, яснесенький, розумний, голубиця, зозулька, Кожушний.

Проведiть мовний експеримент. Прочитайте слова в уповiльненому темпi, потiм у пришвидшеному. Чи змiнився ступiнь наближення [е] до [и] та [и] до [е] в ненаголошених складах? На якi правописнi правила впливаi це мовне явище?

♦ Передайте фонетичною транскрипцiiю видiленi слова.

В украiнськiй лiтературнiй мовi вимова голосних звукiв пов'язана з iхньою наголошеною або ненаголошеною позицiiю.

Наголошенi голоснi вимовляють чiтко. Лише початковий голосний [i] в небагатьох словах наближаiться у вимовi до [и]: [iинод'i], [iинколи].

На ступiнь наближення [е] до [и] та [и] до [е] в ненаголошенiй позицii впливаi наступний наголошений склад, а також темп мовлення тАФ обидвi умови посилюють ступiнь наближення.

У коренi украiнських слiв перед складом iз наголошеним [у] ненаголошений звук [о] вимовляiмо як [оу]: [гоулубка], [зоузул'я].

Перепишiть, передаючи фонетичною транскрипцiiю, слова з ненаголошеними голосними [е], [и], [о].

Погойдуi вiтер [в'iтеир] калину (П. Перебийнiс).

1. Летять гуси через Лету, хтось гукаi перевозу. Вii вiтер з очерету, клонить вiчнi верболози (Ю. Ряст). 2. Журавель край поля стереже криницю, не здiйметься вгору, не махне крилом; колосом додолу хилиться пшениця, слухаi розмову вiтру з джерелом (Б.Раiвський). 3. Оперились пташенята, в iрiй полетiли, на калинi, на гiлочцi, гнiздечко лишили (Б. Грiнчак). 4. Голуб твiй повернеться сьогоднi через грози i вiтри холоднi (РЖ. Калянник). 5. Летять, пливуть i сурмлять ув iмлi шовковi, жовтi й сизоперi птицi iз континентiв чорноi землi у рiднi гнiзда, на своi криницi (А. Малишко).

Що вам вiдомо про правопис слiв iз ненаголошеними голосними? Позначте в словах орфограму ВлЛiтери е, и, що позначають ненаголошенi голоснi в коренях слiвВ».

Що уособлюi в античнiй мiфологii рiчка Лета? Пригадайте фразеологiзм, що вмiщуi це слово. Пояснiть його значення.

Що вам вiдомо про правопис слiв iз ненаголошеними голосними? Позначте в словах орфограму ВлЛiтери е, и, що позначають ненаголошенi голоснi в коренях слiвВ».

5. Коментар вiдповiдей та робiт студентiв

6. Викладення та вивчення нового матерiалу (змiст позначених питань подаiться у вправах, якi студенти мають виконувати)

Щоб знати, яку лiтеру треба писати в ненаголошеному складi з [е] або [и], треба поставити слово в такiй формi, щоб сумнiвний голосний стояв пiд наголосом (з[и]ма тАФ зими, м[еи]не тАФ до мене) або ж дiбрати спiльнокореневе слово, у якому сумнiвний голосний i наголошеним (н[еи]бесний тАФ небо, т[ие]хенько тАФ тиша, г[оу]лубка тАФ голуб).

Якщо за змiни форми слова або у спiльнокореневому словi сумнiвний голосний випав, треба писати лiтеру е: учень (бо учня), справедливий (бо правда).

Запам'ятайте!

Завжди пишемо:

тАв лiтеру е у сполуках -ере-, -еле-: очерет, шелест;

тАв лiтеру о у сполуках -оро-, -оло-: боротьба, волос;

тАв лiтеру и у сполуках -ри-, -ли- у вiдкритих складах мiж приголосними: криниця, глитати. Звернiть увагу, що iнколи ненаголошений [и] в таких сполуках можна перевiрити наголосом: гримiти, бо гримнути; блищати, бо блискiт.

тАв У коренях украiнських слiв пiсля ж, ч, ш, щ та г, к, х пишуть лiтеру и: життя, чистий, шити, щирий, гикнути, килим, хист.

тАвЛiтеру i пишуть лише тодi, коли звук [i] чергуiться з [о]

або [е]: жiнка (бо жона, жонатий, женити), гiркий (бо горенити), кiшка (бо кошеня).

тАвУ коренях украiнських слiв перед складом iз постiйно наголошеним а(я) пишуть а (вимовляють [а]): багато, хазяiн, гаразд, качан, гарячий, галявина.

Лiтеру а пишемо i в похiдних вiд цих слiв словах iз наголосом на iншому складi: хазяйновитий, гарячковiсть, багатир (у значеннi багатий).

Запам'ятайте! Лiтеру о пишуть у таких словах: богатир (у значеннi герой, силач), козак, поганий, солдат, монастир, лопата, гончар, товар.

Перепишiть, уставляючи пропущенi лiтери. Позначте в словах орфограму ВлЛiтери е, и, що позначають ненаголошенi голоснi в коренях слiвВ».

1. В ж.ттi лиш сила нищить пер.шкоди (РЖ. Франко).

2. Здобутi розгоном чи нахрапом пер.моги не бувають тр.вкими й тр.валими (З журналу).

3. Ми з ж.ття зр.вали нарiст моху (Т. Севернюк).

4. Цiлющоi води я зач.рпнув з гл.бокоi кр.ницi (П. Мовчан).

5. Д.тинства теплий вiт.р з очей моiх сльозинку вит.р (О. Довгоп'ят).

6. Обр.ваi вiт.р п.люстки п.чальнi в синiй т.шинi (Б. Сосюра).

7. В.слуiмо. А iз в.сла в.селка зводиться в.села. За селами с.пнули села, мов квiту рiчка нан.сла (О. Довгий).

8. До м.нулого в.ртати пiдганяi мене спом.н (Б. Мордань).

9. Вiд людського поговору не запнешся пел.ною (Народна творчiсть).

♦ Слова, написання яких слiд перевiрити за словником, пiдкреслiть.

Поданi слова запишiть у двi колонки: з лiтерою е та лiтерою и.

П.р.мога, з.л.ний, ч.рговий, зуп.нятися, ст.блина, л.сиця, ч.рствий, хв.лювання, д.вина, д.сяток, бл.зький, в.шневий, с.лянка, ч.рв'як, п.рiй, ц.буля, к.рувати, л.ман, д.таль, тр.мтiти, ч.брець, печ.нiг, м.тушня, м.дiвник, коз.лець, бр.нiти, гл.тати, кр.латий, тр.вога, п.р.пустка, об.р.жний, стр.мiти, довгот.лесий.

♦ Правопис яких слiв вам довелося перевiряти за орфографiчним словником? Чому?

Укладiть таблицю ВлНаписання ненаголошених голосних [е], [и] у коренях слiвВ».

* Перепишiть, вибираючи з дужок потрiбну лiтеру. Пiсля слiв iз лiтерою i в коренi пiсля ж, ч, ш, щ та г, к, х запишiть у дужках слово з чергуванням [i] тАФ [е] або [i] тАФ [о].

Голка тАФ гiркий (горенити) заробiток.

1. Освiта тАФ г(и, i)сть, а господар тАФ розум. 2. Аби вмiв працювати, а ж(и, i)ти навчишся. 3. У коровi молоко не к(и, i)сне. 4. Пiвнячий гребiнь не розч(и, i)суi. 5. Маког(и, i)н тАФ хазяiн в хатi. 6. Пiшло дiло тАФ все зак(и, i)пiло. 7. Дiм без ж(и, i)нки тАФ вiтряний млин без вiтру. 8. Гнилими нитками не ш(и, i)ють. 9. Що вiд к(и, i)шки народиться, те мишей ловитиме. 10. Цибуля тАФ панна з г(и, i)р, що маi сто шк(и, i)р. 11. Найсмачнiше м'ясо тАФ бiля к(и, i)сток. 12. Витiвки лиса х(и, i)трi хiба що для курки. 13. Дома лев, а на вiйнi тх(и, i)р. 14. Хороший тесля i до колiна к(и, i)л заструже. 15. Х(и, i)сту на базарi не купиш.

Народна творчiсть.

♦ Позначте в словах орфограму ВлЛiтери и-i пiсля ж, ч, ш, щ та г, к, х в коренях слiвВ».

♦ Пояснiть написання лiтер и-i в коренях слiв.

Перепишiть, уставляючи пропущенi лiтери.

1. У чварах губимо до працi давнiй х.ст (Б. Раiвський). 2. Над усе тАФ ч.стота душi. Тешiмо себе, тешiм! (М. Самiйленко). 3. Не

вiдступай в затятому двобоi, кров предкiв хай у серцi зак.па (П. Перебийнiс). 4. Лягли к.стьми незванi гостi (Л. Забашта). 5. Нег.дно бути речником юрби. Раби рабiв ще г.рше, нiж раби (Л. Костенко). 6. Коли горiти, то вiльно й ч.сто, за правду щ.ру, за честь вогнисту (Б. Грiнчак). 7. Ти не давай з братiв лупити шк.ру (РЖ. Франко). 8. А я не г.сть, не зайда випадковий (Д. Луценко). 9. Хвоi запах ч.стий та г.ркий (М. Рильський). 10. РЖ десь х.хоче х.мородь лiсна (Л. Костенко). 11. Ск.глить осiннiй вiт.р над к.стяками д.рев (Л. Чернов). 12. Х.литалася темiнь патлата, веч.р важко лiз через тин (Б. Симоненко). 13. Поч.плялися за ноги дикi водоростi трав (П. Перебийнiс). 14. Завтра потяг. Квиток у к.шенi. Дай же руку востаннi твою (Б. Сосюра).

♦Позначте в словах орфограму ВлЛiтери итАФi пiсля ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слiвВ». Пояснiть правопис цих слiв.

Розкрийте значення одного з поданих фразеологiзмiв у короткому гумористичному текстi.

1. По гарячих слiдах. 2. Насипати жару за халяви. 3. Жити в гараздi. 4. Сам собi хазяiн.

Визначте в словах орфограму ВлЛiтери атАФо в коренях слiвВ». Пояснiть правопис цих слiв.

Як ви вважаiте, чи потрiбнi друкованi засоби масовоi iнформацii в добу поширення РЖнтернету? Яке майбутнi ЗМРЖ ви можете спрогнозувати? Свою думку обТСрунтуйте. У висловлюваннi використайте поданi у вправi фразеологiзми.

7. Коментар роботи студентiв

8. Пiдсумок заняття:

Перепишiть, уставляючи пропущенi лiтери. У видiлених словах поставте наголос, обТСрунтуйте написання лiтер а-о.

1. Сонце пром.нем г.рячим розтопило смуток неба (Б. Раiвський). 2. День, як б.гаття, тихо погаса (Д. Павличко). 3. Б.грянiло життя, нiби хмари в вишинi над туманами трав (Б. Сосюра). 4. М.настир iз в.сокоi кручi заз.раi у води Десни (Б. Раiвський). 5. Жив у нас у селi к.зак Хмара; б.гатир був! Що було в нього поля, худоби та всякого добра! (Марко Бовчок). 6. РЖ падала на шоломи ворожi б.гатиря пудова булава (М. Шевченко). 7. Тi руки, хоч мiцнi, та не к.рявi (Д. Павличко). 8. Без ТСазди якi там г.разди! (Народна творчiсть).

*Доберiть слова до диктанту, мета якого тАФ перевiрити знання орфограми ВлЛiтери е, и, що позначають ненаголошенi голоснi в коренях слiвВ».

9. Домашнi завдання: Уявiть, що вам запропонували стати головним редактором всеукраiнського журналу, присвяченого культурi спiлкування. Доберiть для журналу назву. Розробiть рубрики, обмiркуйте тематику статей. Напишiть вступне слово до читачiв, у якому прорекламуйте нове видання. Чим такий часопис може зацiкавити ваших однолiткiв?

Вместе с этим смотрят:


WEB-дизайн: Flash технологии


РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському


РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня


РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури


РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi