Бiблiотечна освiта в США

Бiблiотечна освiта в США

В Украiнi активно iде пошук нових шляхiв удосконалення вищоi освiти, приведення ii у вiдповiднiсть до свiтових стандартiв. Закономiрним i iнтерес до постановки бiблiотечноi освiти в зарубiжних краiнах. Особливу увагу привертаi органiзацiя бiблiотечноi освiти в США, яка високо оцiнюiться i досвiд якоi запозичують багато краiн. Не безпiдставно вважаi професор Гарвардського унiверситету (штат Массачусетс) Хенрi Росовськi, що двi третини кращих унiверситетiв свiту знаходяться в США.60% випускникiв американських середнiх шкiл рано чи пiзно навчаються в коледжi, в той час як всього 30% нiмцiв, 28% французiв, 20% англiйцiв i 37% японцiв продовжують освiту пiсля середньоi школи.

Ця стаття написана на основi вивчення спецiальноi лiтератури та безпосереднього знайомства авторiв з органiзацiiю бiблiотечноi освiти та дiяльнiстю бiблiотечних шкiл США.

Бiблiотечна професiя склалася в другiй половинi ХРЖХ столiття. Саме тодi створенi професiйнi бiблiотечнi товариства i органiзовану професiйну пiдготовку бiблiотечних працiвникiв. Першою професiйною бiблiотечною органiзацiiю в свiтi була Американська бiблiотечна асоцiацiя, створена в 1876 р. Перша бiблiотечна школа була органiзована також в Америцi в 1887 р. при Колумбiйському унiверситетi в Нью-Йорку.

До бiблiотечного працiвника в США завжди ставились великi вимоги. Так американський бiблiотекар Л.М. Смiт писав, що бiблiотекар повинен бути не тiльки ходячим каталогом, але й живою енциклопедiiю. Йому необхiдна академiчна освiта. Всесвiтньо вiдомий американський вчений Мелвiл Дьюi (1852-1931) активно виступав за органiзацiю бiблiотечних шкiл. Отримання бiблiотекарем спецiальних знань. На його думку, брати на роботу в бiблiотеку непiдготовленого працiвника, те саме, що наймати лiкаря без медичноi освiти.

Разом iз створенням першоi бiблiотечноi школи в американськiй спецiальнiй пресi розпочалася дискусiя щодо поганоi iх роботи по пiдготовцi спецiалiстiв для бiблiотек. Така дискусiя вiдновлюiться з того часу майже щорiчно. Про це свiдчить, наприклад, назва статтi тАЬЧому люди дiйсно ненавидять бiблiотечнi школи? тАЭ. Одним iз факторiв, що викликають до життя цю дискусiю, i те, що дуже важко сформулювати iдинi вимоги до бiблiотечних працiвникiв, визначити, якi саме спецiалiсти потрiбнi в бiблiотеках. Це не дивно, якщо взяти до уваги рiзноманiтнiсть видiв i типiв iснуючих в США бiблiотек, служб iнформацii. РЖнший фактор - швидкий розвиток нових iнформацiйних технологiй i необхiднiсть та складнiсть пiдготовки бiблiотечних працiвникiв до iх використання. Останнi привело до змiни на початку 80-х рокiв назв бiблiотечних шкiл на школи бiблiотекознавства та iнформатики або iнформацiйнi школи. Наприклад, в одному з найпрестижнiших унiверситетiв Америки - Калiфорнiйському унiверситетi в Берклi вона носить назву Школа бiблiотекознавства та iнформацiйних наук. Як вiдзначаiться в роботi, новi iнформацiйнi технологii великою мiрою вплинули на змiст та методи освiти, незважаючи на те, що бiблiотечна освiта по сутi своiй i дуже консервативною. В 1993 р. серед акредитованих шкiл лише школа Арiзонського унiверситету не мала в своiй назвi слова тАЬiнформацiятАЭ.

В останнi двадцять рокiв бiблiотечна справа виходить на новий технологiчний рiвень, характерною особливiстю бiблiотечноi професii стаi автоматизацiя бiблiотечно-бiблiографiчних процесiв, впровадження новоi технiки в роботу бiблiотек. В цих умовах важливим фактором ефективностi i високого якiсного рiвня роботи сучасних бiблiотекарiв стаi iх здатнiсть швидко i адекватно реагувати на змiни в дiяльностi бiблiотек, що викликаi пiдвищеннi вимоги до професiйноi пiдготовки професiйних кадрiв.

В США пiдготовка кадрiв до публiчних i наукових бiблiотек здiйснюiться в спецiальних учбових закладах. Готуються працiвники бiблiотек трьох рiвнiв - технiчного, середнього та вищого. Технiчнi працiвники готуються в дворiчних коледжах. Вони мусять мати документ про закiнчення середньоi школи. Цi працiвники не вважаються бiблiотекарями-професiоналами. Професiйна бiблiотечна освiта iснуi двох рiвнiв: iз ступенем бакалавра i ступенем магiстра. Бакалаврiв готують, як правило, коледжi гуманiтарного профiлю, якi включають в своi програми факультативнi курси бiблiотечних дисциплiн. Щоб отримати ступiнь магiстра в галузi бiблiотекознавства, необхiдно пройти спецiальних курс навчання в бiблiотечнiй школi. Для вступу в таку школу потрiбно мати ступiнь бакалавра або магiстра будь-якiй не бiблiотечнiй галузi знання. В даний час в бiблiотечнiй освiтi витiсняiться ступiнь бакалавра i замiнюiться магiстерським. Американцi вважають працю бiблiотекаря, творчою, високо ii оплачують.

В американськi бiблiотечнi школи вступають громадяни, якi середню школу (12 рокiв) i навчалися протягом 4-х рокiв в загальноосвiтньому коледжi, складають загальнонаукову пiдготовку майбутнiх бiблiотечних працiвникiв, яка не повтАЩязана iз спецiальнiстю. В бiблiотечнiй школi вони навчаються рiк-пiвтора. Тут вони вивчають тiльки спецiальнi дисциплiни. Вивчення загальнонаукових i спецiальних предметiв в бiблiотечних школах в США органiзовано послiдовно, а не паралельно, як в нашiй краiнi.

В 1990 р. в США працювало 59 акредитованих бiблiотечних шкiл. Всього за даними 43-го видання тАЬAmerican Library Directori? 1990тАЭ бiблiотечних працiвникiв готували в 300 закладах (як акредитованих, так i не акредитованих). В останнi роки спостерiгаiться тенденцiя скорочення кiлькостi бiблiотечних шкiл. Вони закриваються iз-за бюджетного дефiциту, який привiв до рiзкого скорочення фiнансування унiверситетiв. Наприклад, про закриття престижноi програми з бiблiотекознавства в Колумбiйському унiверситетi в Нью-Йорку йдеться в журналi тАЬАмерикатАЭ. В 1993 р функцiонувала 51 школа, акредитована Американською бiблiотечною асоцiацiiю. У порiвняннi з вiтчизняними учбовими закладами бiблiотечнi школи США невеликi. Наприклад, в бiблiотечно-iнформацiйнiй школi РЖллiнойського унiверситету в м. Урбана-Шампейн - 250 студентiв та по шукачiв докторського ступеня, яких навчають 13 викладачiв.

Кожна бiблiотечна школа США маi своi тАЬобличчятАЭ. Воно визначаiться перш за все колом викладачiв, якi залучаються до викладацькоi дiяльностi, орiiнтацiiю програм, видавничою дiяльнiстю тощо. Так, згадувана вище школа РЖллiнойського унiверситету в м. Урбана-Шампейн вiдома своiми iсторичними коренями, традицiями - нещодавно вона вiдзначила своi 100-рiччя.

В залежностi вiд спрямування програм, якi пропонуються, акредитованi бiблiотечнi школи США в 1993р. присвоювали своiм випускникам звання магiстра наук (5 шкiл), магiстра бiблiотекознавства (24 школи), магiстра бiблiотечноi справи (Вашингтонський унiверситет в м. Сii тлi), магiстра бiблiотекознавства та iнформацiйноi науки (13 шкiл), магiстра бiблiотечного обслуговування (3 школи), магiстра мистецтв (9 шкiл). Деякi бiблiотечноi школи, наприклад, в унiверситетi штату Флорида можуть присвоювати студентам звання магiстра або магiстра мистецтв, в унiверситетi Кентуккi - магiстра бiблiотекознавства або магiстра мистецтв, в залежностi вiд обраних студентами програм.

Останнiм часом бiблiотечнi школи США надають своiм студентам можливiсть одержати два дипломи про вищу освiту, при умовi успiшного завершення обох учбових програм. Наприклад, в Католицькому унiверситетi Америки поряд iз званням магiстра бiблiотекознавства студенти можуть отримати звання магiстра бiологii, музикознавства, релiгiiзнавства, юриспруденцii, iсторичних наук, англiйськоi мови, грецькоi та латинськоi мов, в Мерiлендському унiверситетi - звання магiстра бiблiотекознавства та магiстра в галузi архiвознавства.

Бiблiотечнiй освiтi в США придiляi велику увагу бiблiотечна громадськiсть. В полi зору бiблiотечних працiвникiв - практикiв та викладачiв такi питання, як сутнiсть iнформацiйного персоналу, вiдображення змiн в сучасному суспiльствi та в бiблiотечнiй справi, зокрема, у програмах пiдготовки спецiалiстiв в галузi iнформацii та iн.

Велику роль у розробцi концепцii бiблiотечноi освiти вiдiграють бiблiотечнi асоцiацii, перш за все Американська бiблiотечна асоцiацiя. Нею розроблено положення про вищу бiблiотечну освiту. Згiдно з цим положенням бiблiотечним працiвникам необхiдно мати ступiнь магiстра. Спостерiгаiться загальна тенденцiя лiквiдацii ступеня бакалавра як мiнiмальноi.

В положеннi про вищу бiблiотечну освiту Американськоi бiблiотечноi асоцiацii детально обговорюються вимоги до працiвникiв рiзних типiв та видiв бiблiотек, наприклад, унiверситетських, шкiльних тощо. В шкiльних бiблiотеках, наприклад, можуть працювати магiстри - випускники учбових закладiв, акредитованих Американською бiблiотечною асоцiацiiю або Нацiональною радою по акредитацii освiтнiх установ для вчителiв.

Спецiальне положення про вищу освiту розроблено також асоцiацiiю спецiальних бiблiотек. Воно витримано в руслi вимог Американськоi бiблiотечноi асоцiацii, але з урахуванням специфiки цього типу бiблiотек. В ньому пiдкреслюiться, що знання, вмiння та навички, що iх даi акредитована програма магiстра бiблiотекознавства, i важливим для будь-якого iнформацiйного середовища, тобто спостерiгаiться тенденцiя розширення рамок можливого використання спецiалiстiв поза межами бiблiотек.

Всi, хто зацiкавлений в удосконаленнi пiдготовки спецiалiстiв для бiблiотек, обтАЩiднуються в Асоцiацiю бiблiотечно-iнформацiйноi освiти. Вона була створена в 1915 р. й маi за мету сприяти полiпшенню дослiдницькоi дiяльностi з питань бiблiотечноi освiти, пiдвищенню якостi викладання спецiальних дисциплiн, забезпеченню спецiальною лiтературою тощо. Наприклад, асоцiацiя видаi статистичний звiт з питань бiблiотечно-iнформацiйноi освiти, в якому подаються статистичнi данi про зарахування бiблiотечних шкiл, вiдомостi про курси та дисциплiни, якi вони пропонують, викладацький склад (кiлькiсть, вiк, вченi ступенi тощо). Ця органiзацiя органiзуi також щорiчнi конференцii. Наприклад, в 1993р. така конференцiя проходила в Денверi (штат Колорадо). Членами асоцiацii i бiблiотечнi школи, також iснуi персональне членство.

Питання бiблiотечноi освiти висвiтлюiться на сторiнках спецiального журналу тАЬJournal of Education for Library and Information ScienceтАЭ, який видаiться Асоцiацiiю бiблiотечно-iнформацiйноi освiти 5 разiв на рiк з 1960 року, та на сторiнках iнших перiодичних видань з питань бiблiотечноi справи. Публiкацii, присвяченi бiблiотечнiй освiтi, вiдображають в базах даних - з питань освiти - ERIC та з питань бiблiотекознавства - LISA.

Акредитацiю вищих бiблiотечних закладiв США та Канади здiйснюi Комiтет по акредитацii Американськоi бiблiотечноi асоцiацii.

В розробцi основних положень акредитацii взяли участь Асоцiацiя бiблiотечно-iнформацiйноi освiти разом з представниками 17 американських та канадських бiблiотечних та iнформацiйних асоцiацiй.

Кожна бiблiотечна школа чiтко формулюi своi цiлi та завдання, якi вiдповiдають загальним принципам бiблiотечноi справи та бiблiотечноi освiти та потребам конкретноi групи бiблiотек або групи споживачiв iнформацii.

Один раз на птАЩять рокiв спецiальна комiсiя по акредитацii, до складу якоi входять науковцi, викладачi, бiблiотекарi-практики, перевiряi наскiльки програма, кiлькiсть та склад викладачiв, студентський склад, матерiальнi ресурси тощо вiдповiдають сформульованим конкретною бiблiотечною школою цiлям. Викладачi та керiвництво мають взяти до уваги та запровадити в життя рекомендацii комiсii по акредитацii.

Учбовi плани розробляються кожною бiблiотечною школою самостiйно. В них видiляються вибiрковi дисциплiни та обовтАЩязковi. ОбовтАЩязковi предмети, так зване тАЬядро" предметiв, мають вивчати всi студенти. В рiзних школах рiзна кiлькiсть (до 7) обовтАЩязкових дисциплiн. Наприклад, в бiблiотечнiй школi католицького унiверситету Америки (м. Вашингтон) до обовтАЩязкових належать такi курси:

- Органiзацiя iнформацii;

- РЖнформацiйнi джерела та служби;

- РЖнформацiйнi системи в бiблiотеках та центрах iнформацii;

- Бiблiотеки та iнформацiя в суспiльствi.

В РЖллiнойському унiверситетi м. Урбана-Шампейн:

- Основи бiблiотекознавства та iнформатики;

- Органiзацiя бiблiотечних матерiалiв;

- РЖнформацiйнi джерела та обслуговування.

Цi курси висвiтлюють основи комплектування та органiзацii iнформацii, доступу та розповсюдження iнформацii, основнi технологiчнi питання, органiзацiю людських ресурсiв i, що i дуже важливим - положення, стандарти, етичнi вимоги та проблеми, якi постають перед iнформацiйними професiоналами. З числа обовтАЩязкових дисциплiн в останнi роки виключаються такi дисциплiни, як каталогiзацiя i класифiкацiя та автоматизацiя бiблiотечних процесiв. Це повтАЩязано з тим, що не всiм бiблiотекарям це потрiбно в звтАЩязку iз функцiонуванням в США системи централiзованоi каталогiзацii, а питання автоматизацii органiчно увiйшло у всi курси, якi читаються в бiблiотечних школах, бо вона активно застосовуiться в бiблiотечнiй та iнформацiйно-бiблiографiчнiй дiяльностi.

В деяких школах серед обовтАЩязкових курс тАЬДовiдково-бiблiографiчна роботатАЭ, або тАЬРЖнформацiйно-довiдкове обслуговуваннятАЭ.

Вiдповiдно до сфери своiх iнтересiв студенти обирають курси за вибором. Наприклад, в РЖллiнойському унiверситетi студенти вибирають серед 47 дисциплiн. У Католицькому унiверситетi Америки серед 64 дисциплiн студенти мають обрати шiсть курсiв, якi вiдповiдають iх спецiалiзацii, iнтересам та потребам.

Галузева пiдготовка здiйснюiться в ходi вивчення бiблiографii певного предмету чи комплексу наук (з суспiльних, гуманiтарних, природничих наук, технiки, економiки, бiзнесу, охорони здоровтАЩя тощо). Позитивний вiдгук бiблiотекарiв знаходить органiзацiя спецiальних курсiв, якi передбачають одночасне вивчення галузевоi бiблiографii i вiдповiдноi галузi знання на не бiблiотечних факультетах. Серед iнших предметiв, можна вибрати практичну роботу в конкретнiй бiблiотецi i вiдпрацювати в нiй 120 годин на семестр i зарахувати такий практикум замiсть одного з курсiв за вибором. Якщо студенти вибирають курси, якi вимагають користування комптАЩютерною лабораторiiю, наприклад, курс тАЬРЖнформацiйний пошук в режимi on-line (вiддаленого доступу) тАЭ, з них стягуiться додаткова сплата.

Серед напрямкiв спецiалiзацii для вибору вiдповiдних предметiв в Католицькому унiверситетi Америки студентам пропонують:

- Вузiвськi та науковi бiблiотеки;

- Архiви;

- РЖнформацiйнi служби з бiомедицини;

- Мистецтво книги (рiдкiсна книга, спецiальнi колекцii, реставрацiя та зберiгання);

- Обслуговування дiтей та юнацтва;

- Проектування та створення систем зберiгання та доступу iнформацii;

- Менеджмент iнформацiйних ресурсiв;

- РЖнформацiйне обслуговування юридичних наук у вузiвських, наукових та спецiальних бiблiотеках, в приватних юридичних фiрмах, урядових агентствах та в органах суду;

- Музичнi бiблiотеки;

- РЖнформацiйнi та довiдково-бiблiографiчнi системи;

- Обслуговування медiа документами в шкiльних бiблiотеках;

- Спецiальнi бiблiотеки та бiблiотеки корпорацiй.

В 1993 р. поряд з магiстерськими 25 акредитованих бiблiотечних шкiл США пропонували докторськi програми навчання. Для здобуття ступеня доктора фiлософii (PhD) студентам необхiдно мати ступiнь магiстра, за три роки вивчити ряд поглиблених курсiв та захистити дисертацiю. В РЖллiнойському унiверситетi, наприклад, iм необхiдно прослухати птАЩять курсiв (Методи наукових дослiджень, РЖсторiя засобiв комунiкацii та бiблiотек, бiблiографiчна органiзацiя iнформацii та бiблiотечних матерiалiв, Соцiальнi засади бiблiотекознавства та iнформацiйнi науки, Менеджмент бiблiотек та iнформацii), пiдготувати та виголосити наукову доповiдь з теми свого дослiдження, виконати та захистити дисертацiю.

Як правило, студенти не одразу закiнчують навчання i отримують ступiнь магiстра, а з перервою в навчаннi. Здобувши ступiнь бакалавра, працюють в бiблiотецi, здобувши кошти, вчаться далi.

Переважна бiльшiсть студентiв бiблiотечних шкiл мають досвiд роботи в бiблiотеках. Як розказали нам в бiблiотечнiй школi РЖллiнойського унiверситету, середнiй вiк iх студентiв - 30-31 рiк. В 1998 р. вiк 72,6% студентiв бiблiотечних шкiл США перевищував 30 рокiв, тiльки 7,1% студентiв мали вiк вiд 20 до 24 рокiв. В 1990 р. середнiй вiк студентiв був 27 рокiв, а в 1989 р. вiк по шукачiв докторського ступеня - 33,6 рокiв.

В бiблiотечних школах США особлива увага придiляiться студентам з фiзичними та психiчними обмеженнями, iм надаються додатковi освiтнi послуги, створюються умови для навчання. Готуються також спецiалiсти для бiблiотек, якi обслуговують людей з фiзичними обмеженнями, розроблюються та читаються спецiальнi курси.

Навчаючись, студенти можуть брати повний курс (це як правило один-пiвтора роки), або виконувати магiстерську програму поступово, на протязi бiльш довгого перiоду.

В останнi роки в США поширюiться концепцiя тАЬвiддаленоi освiтитАЭ, спрямована на розповсюдження освiти за допомогою використання сучасних комунiкацiйних технологiй. Така форма освiти вперше виникла у вiдкритому унiверситетi Великобританii, тепер застосовуiться у багатьох розвинутих краiнах, та краiнах, що розвиваються.

Наприклад, в 1992 р. Аризонський унiверситет пропонував освiтню програму для одержання звання магiстра бiблiотекознавства (для шкiльних бiблiотек) через освiтню мережу Унiверситету iнтелектуального удосконалення. Ця мережа на протязi 24 годин на добу транслюi рiзнi освiтнi програми з метою надання рiвних можливостей в одержаннi якiсноi освiти для студентiв в рiзних куточках Америки. Освiтня програма демонструiться на екранi телевiзора, який отримуi сигнал вiд супутника, або за допомогою кабельноi мережi.

В 1993 р. в коледжi бiблiотекознавства та iнформацiйноi науки унiверситету Пiвденноi Каролiни вчили 145 студентiв з iнших штатiв за допомогою вiддаленоi iнтерактивноi системи. Школа бiблiотекознавства та iнформацiйноi науки Гавайського унiверситету теж застосовуi таку систему освiти. В цьому унiверситетi технологiя дозволяi здiйснювати i зворотнiй звтАЩязок - вiд студента до викладача, наприклад, за допомогою телефону. Гавайський унiверситет плануi поширити трансляцiю освiтньоi програми з бiблiотекознавства на бiльший регiон Азii.

З метою надання кращих можливостей для одержання вищоi освiти викладачi бiблiотечноi школи Католицького унiверситету Америки проводять заняття iз групою студентiв - працiвникiв бiблiотеки Конгресу США безпосередньо в примiщеннi цiii бiблiотеки наприкiнцi робочого дня.

Основними формами органiзацii учбового процесу в бiблiотечних учбових закладах США i лекцiя, семiнарське заняття, колоквiуми, рiзнi види практичних занять. Лекцii займають третю частину учбових годин, самостiйна робота студентiв в два рази перевищуi аудиторнi заняття.

Оцiнка знань студентiв в американських бiблiотечних школах здiйснюiться в серединi i в кiнцi семестру. Оцiнюiться виконання практичних, лабораторних, проектних робiт, перевiряються всi види письмовоi звiтностi студента про виконану в семестрi роботу. Облiк успiшностi здiйснюiться по системi тАЬкредитних одиницьтАЭ, якими оцiнюiться трудомiсткiсть курсу. Кожний семестровий лекцiйний курс оцiнюiться в три тАЬкредитнi одиницiтАЭ. Студент зобовтАЩязаний набрати не менше 36 кредитних одиниць лекцiйних курсiв, що рiвнозначно 12 предметам за семестр.

бiблiотечна освiта америка працiвник

Контроль знань i завершальним етапом навчання. Випускний письмовий екзамен проводиться протягом трьох годин. Студент маi право вибрати 5 тем iз запропонованих 10. питання екзамену завчасно не повiдомляються. Екзамен вважаiться складеним, якщо вiрнi вiдповiдi становлять вiд40 до 50 %. Перевiрка знань по практичним аспектам бiблiотекознавства, бiблiографii i iнформатики здiйснюiться протягом всього учбового року.

До викладання в бiблiотечних школах залучаються визначнi вченi, автори вiдомих наукових праць. В функцii професорсько-викладацького складу входять навчання студентiв, науково-дослiдна робота, звтАЩязки з бiблiотечною громадськiстю (консультування, органiзацiя безперервноi освiти бiблiотечних та iнформацiйних працiвникiв, участь в роботi i громадських органiзацiй). Професори та викладачi бiблiотечних шкiл, як правило, i членами декiлькох професiйних асоцiацiй, як все американських, так i мiсцевих. Велику увагу вони придiляють пiдвищенню престижу бiблiотечноi професii, а також свого учбового закладу. Серед критерii оцiнки дiяльностi американських унiверситетiв - загальна кiлькiсть та рiвень наукових публiкацiй викладачiв. Тому складовою частиною бiблiотечноi школи, наприклад, в РЖллiнойському унiверситетi i видавничий вiддiл, який був створений в 1943 р. вiн готуi до друку та видаi широко вiдоме перiодичне видання тАЬLibrary TrendsтАЭ, монографii та iншi публiкацii з актуальних проблем бiблiотекознавства та iнформацiйноi науки, пiдготовленi професорами та викладачами цього учбового закладу.

Викладачi бiблiотечних шкiл також допомагають випускникам в працевлаштуваннi, надають iм рекомендацiйнi листи, вiдомостi про вакантнi посади. В унiверситетах, наприклад, в Мерiлендському, функцiонують спецiальнi служби по працевлаштуванню.

Багато випускникiв шукають роботу в не бiблiотечних установах, в сумiжних галузях. Цей процес завжди активiзувався на початку 80-х рокiв. ЗтАЩявились, наприклад, окремi видання та iншi публiкацii, присвяченнi цим питанням, пiд характерними назвами, наприклад: тАЬЩо ще ви можете робити з бiблiотечною освiтою? тАЭ. З iнформацiйною освiтою працюють iнформацiйними брокерами, iнформацiйними посередниками, iнформацiйними консультантами, спецiалiстами в галузi iнформацiйних систем, дослiдниками в рекламному агентствi, спецiалiстами по маркетингу книжок для бiблiотек, видавцями бiблiотечних покажчикiв, архiвiстами, критиками бiблiографiчних покажчикiв, спецiалiстами по тАЬпаблiк рiлейшнзтАЭ, виробниками баз даних тощо.

В США активно реалiзуiться концепцiя безперервноi освiти бiблiотечних спецiалiстiв. Пiдвищення квалiфiкацii i обовтАЩязковим для всiх бiблiотечних працiвникiв в США - вiд технiка до керiвника. Розповсюдженою i система тАЬсертифiкацii" - видача свiдоцтв про проходження курсiв пiдвищення квалiфiкацii морально i матерiально: вiд рiвня квалiфiкацii залежить iх посада та заробiтна плата.

Органiзацiiю безперервноi освiти бiблiотечних працiвникiв в США займаються бiблiотечнi асоцiацii, бiблiотеки, бiблiотечнi школи шляхом проведення конференцiй, курсiв, iндивiдуального та групового навчання безпосередньо в бiблiотеках на робочих мiсцях.

В рамках Американськоi бiблiотечноi асоцiацii працюi спецiальний тАЬкруглий стiл з питань системи безперервноi бiблiотечноi освiти.

Асоцiацiя наукових бiблiотек та бiблiотек вузiв органiзувала систему пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв цiii групи бiблiотек, через яку на протязi 1991-1993 рокiв пройшло 8500 чоловiк, якi спецiалiзувалися в питаннях бiблiотечного менеджменту. Виходять численнi публiкацii з питань безперервноi освiти окремих груп спецiалiстiв, на приклад, бiблiотекарiв довiдково-бiблiографiчних служб, або бiблiотечних працiвникiв певних регiонiв, наприклад, штату Вашингтон або Нью-Йорк.

Програми тАЬсертифiкацii" в 1993 р. пропонували 34 акредитованi бiблiотечнi школи поряд з магiстерськими та докторськими програмами навчання.

Пiдвищенню квалiфiкацii, перепiдготовка бiблiотечних працiвникiв здiйснюiться також в бiблiотеках. Так, в бiблiотецi Конгресу США функцiонуi спецiальний вiддiл, який здiйснюi систему заходiв по пiдвищенню квалiфiкацii своiх працiвникiв: органiзуi навчання, забезпечуi його необхiдними учбово-методичними та наочними засобами. При впровадженнi новоi технiки, введеннi нового програмного забезпечення тощо, працiвники цiii бiблiотеки проходять короткотермiновi курси. Привертаi iнтереси i розроблена в бiблiотецi Конгресу США програма курсiв тАЬНавчання iнструкторатАЭ, призначена тим хто маi навчати своiх пiдлеглих та колег iндивiдуально або в невеликих групах.

Американськi спецiалiсти шукають шляхи удосконалення бiблiотечноi освiти. Вони, наприклад, пропонують ввести спецiалiзацiю самих шкiл. Ведуться дискусii щодо доцiльностi розширення учбових планiв за рахунок введення нових дисциплiн - математики, обчислювальноi технiки, кiбернетики, машинноi обробки iнформацii. Математизацiя гуманiтарноi основи американськоi бiблiотечноi освiти, а також проблема спiввiдношення теорii i практики пiд час навчання i предметом суперечностi працiвникiв публiчних та наукових i спецiальних бiблiотек. Працiвники публiчних бiблiотек наполягають на посиленнi практичного аспекту в навчаннi, а працiвники наукових бiблiотек не задоволеннi слабкими знаннями i недостатнiми вмiннями вести пошук iнформацii з використанням ЕОМ. Часто звинувачуються викладачi бiблiотечних шкiл в слабкому знаннi потреб практики i в низькому рiвнi викладання.

Для вдосконалення вищоi бiблiотечноi системи в Украiнi безсумнiвно буде корисним вивчення та впровадження кращого американського досвiду.

Вместе с этим смотрят:

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi

РЖсторiя формування i розвитку форм органiзацii навчання у свiтовiй теорii та практицi

Альтернативные педагогические системы