Врахування особливостей психiчного, фiзичного i соцiального розвитку дитини у дошкiльному вiцi пiд час органiзацii педагогiчного середовища у системi "Дитина-група однолiткiв"

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Львiвський нацiональний унiверситет iменi РЖвана Франка

Кафедра педагогiки

ВРАХУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХРЖЧНОГО, ФРЖЗИЧНОГО РЖ СОЦРЖАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ У ДОШКРЖЛЬНОМУ ВРЖЦРЖ ПРЖД ЧАС ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ ПЕДАГОГРЖЧНОГО СЕРЕДОВИЩА У СИСТЕМРЖ ВлДИТИНА-ГРУПА РОВЕСНИКРЖВВ»

Проект

студентки групи РЖСТ-31 с

Пасiчник К.А.

Львiв тАУ 2010

ПЛАН

Вступ

1. Особистiсно-орiiнтований пiдхiд. Програма ВлЯ у свiтiВ»

2. Пiдходи до освiти в ранньому дитинствi

3. Три основнi принципи програми ВлЯ у свiтiВ»

4. Створення активного навчального середовища

5. Практична частина в ДНЗ № 135

Висновки

Список використаноi лiтератури та джерел

ВСТУП

Тема даного проекту i надзвичайно актуальною в наш час, оскiльки трирiчнi дiти, що зараз вiдвiдують дошкiльнi навчальнi заклади, вже в 2025 роцi будуть двадцятилiтнiми дорослими людьми. РЗх свiт буде суттiво вiдрiзнятись вiд того, в якому живемо ми, вони будуть змушенi швидко приймати рiшення, шукати iнформацiю. Цi дiти зустрiчатимуть змiни в соцiальному та полiтичному планi, оточеннi, в науцi та технологiях.

Мета проекту: дослiдити якi особливостi психiчного, фiзичного та соцiального розвитку дитини у дошкiльному вiцi i пiд час органiзацii педагогiчного середовища у системi Влдитина-група ровесникiвВ».

Предмет: визначити, що впливаi на розвиток дитини, яка вiдвiдуi дошкiльний навчальний заклад i розвиваiться в оточеннi своiх ровесникiв.

ОбтАЩiкт: дiти дошкiльного вiку в середовищi своiх ровесникiв у дошкiльному навчальному закладi.

Робота складаiться з теоретичноi та практичноi частини. Теоретична частина подiлена за такими роздiлами:

1. Вступ

2. Особистiсно-орiiнтований пiдхiд. Програма ВлЯ у свiтiВ»

3. Пiдходи до освiти в ранньому дитинствi

4. Три основнi принципи програми ВлЯ у свiтiВ»

5. Створення активного навчального середовища

6. Практична частина в ДНЗ № 135

7. Висновки

8. Список використаноi лiтератури та джерел

А практична частина тАУ це результат спiвпрацi з дошкiльним навчальним закладом № 135 ВлСвятого МиколаяВ». Я вiдвiдала цей дошкiльний заклад: спiлкувалась з завiдуючою, педагогами та дiтьми садочка. Пiд час перегляду роботи, Ви матимете змогу ознайомитись з метою, цiлями та способами втiлення особистiсно-орiiнтованого пiдходу в даному дошкiльному закладi. Також подивитись результати анкетування педагогiв на тему особистiсно-орiiнтованоi програми та результати спiлкування з дiтьми.

1. ОСОБИСТРЖСНО-ОРРЖРДНТОВАНИЙ ПРЖДХРЖД. ПРОГРАМА ВлЯ У СВРЖТРЖВ»

Дитинство тАУ найважливiший перiод у життi людини. Виховання в дусi загальнолюдських iдеалiв i нацiональних традицiй починаiться з раннього дитинства тАУ важливого етапу становлення людини, коли формуiться вмiння мислити, свiдомо сприймати навколишнiй свiт, самого себе i спiлкуватися з iншими людьми.

Чим бiльше дiзнаiться дитина в першi роки життя, тим допитливiшою, розумнiшою вона буде. Вiд iнших вiкових перiодiв дошкiльне дитинство вiдрiзняiться тим, що забезпечуi загальний розвиток, який i основою формування особистостi.

Дотепер суть педагогiчноi роботи з дошкiльниками полягала в озброiннi iх знаннями, вмiннями та навичками, що знадобляться iм у майбутньому. У межах же особистiсно-орiiнтованого пiдходу змiст навчання осмислюiться iнакше: гуманiстична педагогiка розглядаi дитину в сукупностi всiх ii проявiв, у тому числi й вiкових, статевих, особливостях iндивiдуальноi iсторii життя тощо. В зв'язку з цим i виникла необхiднiсть створення новоi Програми, яка забезпечувала б саме такий пiдхiд до виховання й навчання дошкiльнят.

Базовою програмою ВлЯ у свiтiВ», за якою працюють бiльшiсть дошкiльних закладiв м. Львова, передбачено врахування в навчально-виховному процесi iндивiдуальних особливостей розвитку кожноi дитини, яка вiдвiдуi дошкiльний заклад. За цiiю програмою основною турботою педагога маi стати не те, скiльки знань та вмiнь набув вихованець, а те, наскiльки були врахованi та задiянi iндивiдуальнi особливостi дитини.

РЖндивiдуальнiсть тАУ особистiсть у своiй неповторностi, своiрiдностi, унiкальностi, тож виникаi необхiднiсть орiiнтуватися на кожну дитину, враховувати ii темперамент, характер, здiбностi тощо. Отже, реалiзувати iндивiдуальний пiдхiд означаi ставитися до кожноi дитини як до своiрiдноi, неповторноi особистостi, усвiдомлюючи: кожна дитина не краща i не гiрша за iншу. Дiти просто рiзнi.

У Програмi закладено компетентнiсний пiдхiд.

Компетентнiсть тАУ це обiзнанiсть, умiння, вправнiсть у певному колi питань, тобто йдеться про обiзнанiсть дитини в усiх сферах життя, цiннiснi ставлення дошкiльника до себе, людей, довкiлля, речей тощо. Програма саме й вiдкриваi дитинi свiт в iдностi чотирьох сфер тАУ природи, культури, людей, власного Я. Показниками життiвоi компетентностi i насамперед активнiсть дитини в iгровiй, предметно-практичнiй дiяльностi, спiлкуваннi, сформованостi у неi базових якостей особистостi. Життiво компетентна дитина адекватно поводиться в рiзноманiтних ситуацiях, i в них активним суб'iктом, проявляi власне Я. Вона знаi, може, хоче й адекватно дii вiдповiдно до обставин.

Бути компетентним, означаi бути життiздатним, вмiти адекватно поводитися в рiзних життiвих ситуацiях, виступати активним субтАЩiктом життiдiяльностi та вмiти проявляти своi Я у рiзних сферах життя. Це значно складнiше й багатограннiше, нiж окремо формувати систему знань.

Отже, головна мета дошкiльноi освiти на сучасному етапi тАУ розвиток дитини як особистостi, що передбачаi турботу про ii здоров'я, духовне й соцiальне благополуччя тощо.

Турбота про фiзичне здоров'я дитини завжди була й лишаiться одним iз головних завдань педагогiчноi роботи. Сьогоднi переважна бiльшiсть дошкiльнят потерпаi через дефiцит руху, недостатню загартованiсть, низьку витривалiсть. Тож у Програмi головну увагу придiлено збереженню та розвитку здорового способу життя дошкiльникiв, створенню умов, якi запобiгають дii шкiдливих чинникiв. Оскiльки фiзичне здоров'я нерозривно пов'язане з психiчним, фiзичним i соцiальним розвитком, його збереження та змiцнення можливе лише за умови поiднання медичних засобiв, оптимальноi системи педагогiчних впливiв, координацii дiй медичного персоналу, вихователiв, батькiв, психологiчноi служби. Так, позитивним зрушенням i об'iднання зусиль батькiв та педагогiв щодо органiзацii таких форм роботи, як батькiвський всеобуч, школа молодоi родини, свiдоме батькiвство тощо.

Також програмою передбачено формування шкiльноi зрiлостi:

а)розумовоi зрiлостi, показником якоi i диференцiйоване сприймання, довiльна увага, елементарнi форми аналiтичного мислення; знання про природу, культуру, людей, самого себе; здатнiсть висловлювати елементарнi судження, обТСрунтовувати своi думки;

б)соцiальноi зрiлостi, пов'язаноi з умiнням спiлкуватися з дорослими та однолiтками, iнiцiювати контакти, налагоджувати спiльну взаiмодiю, домовлятися, узгоджувати своi дii з партнерами, допомагати iншим людям, мобiлiзовуватися на долання труднощiв, виявляти вiдповiдальнiсть, виробляти самооцiннi судження, поважати себе та iнших;

в) емоцiйноi зрiлостi, яка виявляiться в певнiй емоцiйнiй стабiльностi дитини, ii здатностi адекватно реагувати на ситуацii та подii, орiiнтуватися в настроях та станах людей, що навколо, брати iх до уваги, контролювати та регулювати свою емоцiйну поведiнку, утримуватися вiд iмпульсивних проявiв.

Вiдсутнiсть жорсткоi регламентацii життiдiяльностi дошкiльникiв, притаманноi традицiйнiй системi органiзацii педпроцесу, даi можливiсть кожному педагоговi творчо пiдходити до реалiзацii завдань Програми, створювати атмосферу доброзичливостi, спiвпрацi, толерантностi, творчостi й вiльного вибору дiтьми видiв дiяльностi, проявiв ними пiзнавальноi, руховоi, пошуковоi, мовленнiвоi та iншоi активностi в природному середовищi.

Особливо важливими завданнями i перебудова ставлення педагогiв до дiтей, органiзацiя спiлкування з вихованцями на принципах партнерства, поваги до них, вiри в досягнення дiтей.

2. ПРЖДХОДИ ДО ОСВРЖТИ В РАННЬОМУ ДИТИНСТВРЖ

До недавнього часу в освiтi iснував лише бiхевiоральний пiдхiд: вiн полягаi в тому, що поняття не мають вихiдноi точки в самiй дитинi, вони повиннi бути привнесенi дитинi та поглинутi нею. Бiхевiоральний пiдхiд ставить в центрi учителя й основуiться на явному викладаннi для ВлзаповненняВ» дитини iнформацiiю. Ця iнформацiя зазвичай ретельно аналiзуiться, розбиваiться на окремi завдання й подаiться послiдовно дитинi. Учитель розглядаiться як ВлвливачВ» iнформацii; це його робота - вкласти цю масу знань у дитину. Передбачаiться, що дитина освоiться з завданнями шляхом практичних знань i тренувань, перш нiж перейде до наступного етапу. Правильна вiдповiдь часом пiдкрiплюiться винагородою. Бiхевiоральний пiдхiд вимагаi, щоб учитель ретельно ознайомився з iнформацiiю, якою володii дитина, i перед переходом до нового ступеня маi вiдбутися переоцiнка знань, способом ряду послiдовних анкет i перевiрок.

На противагу до цiii програми iснуi особистiсно-орiiнтована програма, зокрема розвитковий пiдхiд, на якому, останнiм часом, бiльшiсть дошкiльних закладiв свiту роблять акцент.

Розвиткова перспектива створюi основу для розумiння й поваги до росту дитини. Вона мiстить в собi iдеi, що малi дiти:

В· РД активними учнями, що постiйно засвоюють нову iнформацiю про навколишнiй свiт через iгри.

В· Проходять через передбачуванi етапи розвитку.

В· Залежать вiд iнших у своiму емоцiйному та пiзнавальному розвитку через взаiмодii.

В· РД унiкальними iндивiдуальностями, що ростуть i розвиваються з рiзною швидкiстю.

3. ТРИ ОСНОВНРЖ ПРИЦИПИ ПРОГРАМИ ВлЯ У СВРЖТРЖВ»

Програма включаi в себе три основнi принципи раннього дитинства: конструктивiзм, практичнi заняття, що стимулюють розвиток, i прогресивна освiта.

Конструктивiзм

Конструктивiсти вважають, що навчання вiдбуваiться тодi, коли дiти починають розумiти сенс свiту навколо них. Навчання стаi принципом взаiмодii, який охоплюi дитину, дорослих, iнших дiтей та оточення. Дiти складають чи будують своi власне розумiння свiту. Вони починають розумiти те, що вiдбуваiться навколо них, синтезуючи новий досвiд з тим, що вони зрозумiли ранiше.

Наведений нижче приклад iлюструi конструктивiстське навчання. Мала дитина, в якоi в сiмтАЩi i собака, iде з батьками за мiсто. Вони проiздять повз корову в полi. Хлопчик показуi на неi i каже: ВлсобакаВ». Батьки вiдповiдають йому, що це не собака, а корова i що корова вiдрiзняiться вiд собаки. Нова iнформацiя буде перероблена вiдповiдно до того, що йому вже було вiдомо i утворяться новi ментальнi звтАЩязки. Хоча дiти повиннi самi будувати власне розумiння, знання та навчання, роль дорослоi людини, як пiдсилюючоi та посередницькоi особи i дуже важливою. Колектив учителiв повинен забезпечити необхiднi засоби й матерiали, надати пiдтримку, скерувати та викликати iнтерес до максимальноi реалiзацii здатностi дитини до навчання.

Практичнi заняття, що стимулюють розвиток

Навчальний план, сприятливий для розвитку, основуiться на знаннi розвитку дитини, на розумiннi, що всi дiти розвиваються через загальнi етапи розвитку i одночасно, що кожна дитина i унiкальною та iндивiдуальною особою. Вчителi повиннi знати типовi риси росту i розвитку дитини для того, щоб забезпечити iй реальний набiр навчальних матерiалiв i видiв дiяльностi. Вони повиннi також спостерiгати й прислухатися до вiдмiнностей у вмiннях та особливих iнтересах дiтей одного вiку. Навчальний план, що вiдповiдаi iнтересам розвитку, мiстить в собi такi види дiяльностi, якi основанi на цiкавостi дiтей, iх пiзнавальному рiвнi дiяльностi, iх соцiальнiй та емоцiональнiй зрiлостi. Такi види дiяльностi звертаються до природноi поведiнки дiтей, задоволення вiд конкретних осмислених занять i бажання випробувати своi власнi iдеi.

Програма, спрямована на пiдтримку розвитку, призначена для того, щоб допомогти дiтям дати вiдповiдi на своi власнi запитання. Коли дiти ставлять запитання, iх iнтерес, мотивацiя та увага i автоматичними. Роль учителя полягаi в знаходженнi шляхiв до отримання вiдповiдi, що задовольнили б дитину, без надмiрного спрощення запитання й переповнення дитини зайвою iнформацiiю.

Прогресивна освiта

Джон Дьюi, визнаний батьком прогресивноi освiти, пiдкреслював, що освiта повинна розглядатись як процес життя, а не пiдготовки до майбутнього життя. Дьюi доводив, що освiта як пiдготовка до дорослого життя Влзаперечуi внутрiшнiй ентузiазм i природнiсть, якi дiти приносять з собою до школи, i вiдволiкаi увагу вiд тих учнiв, якi виявляють iнтерес i здiбностi до бiльш абстрактного розумiння того, що вони можуть захотiти робити в майбутньомуВ».

Освiта, орiiнтована на дитину, робить i те, й iнше: вона визнаi, що цi точки зору не повиннi бути взаiмно виключаючими. Прогресивна освiта практикуi формування розвиткових i конструктивiстських принципiв. Вона передбачаi створення навчального середовища, яке стимулювало б вироблення вмiнь та iнтересiв кожноi окремоi дитини, водночас визнаючи важливiсть навчання ровесника з ровесником або малоi групи дiтей разом.

4. СТВОРЕННЯ АКТИВНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

Вихователi, що слiдують програмi ВлЯ у свiтiВ», закладають фундамент для того, щоб дiти стали повноцiнними, активними, успiшно дiючими дорослими людьми, якi будуть пiклуватись про iнших i зможуть змiнити свiй свiт. Вихователi також звертають увагу на сьогочаснi потреби дитинства. Вони реалiзовують цi завдання, широко застосовуючи iгри та iндивiдуалiзацiю. РЖндивiдуалiзацiя досягаiться ретельним врахуванням нинiшньоi стадii розвитку кожноi дитини й планування ряду вiдповiдних видiв дiяльностi з тим, щоб кожна дитина досягла успiху у своiх заняттях. Можливiсть iндивiдуалiзацii передбачаi знання про розвиток дитини, куди входять ii здоровтАЩя, фiзичний та емоцiйний розвиток i здатнiсть до пiзнання. Це i процес прийняття рiшень, коли вчитель спостерiгаi за дитиною, оцiнюi, в який момент дитина може досягти визначальних стадiй розвитку, i вживаi заходiв, щоб викликати вiдповiдну реакцiю для цiii стадii розвитку дитини.

РЖндивiдуалiзацiя означаi, що навчальний план класу задовольняi потреби кожноi дитини в дiяльностi та вiдпочинку. Вона означаi, що обладнання, матерiали та планування вашого класу стимулюють розвиток кожноi дитини, i що обранi види дiяльностi вiдповiдають стадiям розвитку. Це також означаi, що спосiб, у який ви подаiте цi види дiяльностi, даi змогу кожнiй дитинi досягти успiху, але при цьому докласти зусильтАжРЖндивiдуалiзацiя i важливою метою, задля якоi треба працювати, тому що чим бiльше Ви iндивiдуалiзуiте, тим краще йдуть справи у вашому класi. Проблеми поведiнки зменшаться, а обсяг навчання та розвитку зросте.

Чому нам потрiбна iндивiдуалiзацiя? РЖндивiдуалiзацiя узгоджуi стадii розвитку, сильнi сторони та потреби кожноi дитини з навчальною дiяльнiстю. Коли це вiдбуваiться, дiти набувають знань i впевненостi в собi. Вони готовi до нових звершень.

Навчальна група iз дитиною в центрi пiдтримуi iндивiдуалiзоване навчання. Обладнання, матерiали та планування навчальноi кiмнати стимулюi розвиток кожноi дитини, а обранi види дiяльностi вiдповiдають iнтересам кожноi дитини. Дiти здiйснюють iндивiдуалiзацiю для себе, обираючи центр за улюбленим видом дiяльностi або, наприклад, беручи мозаiку з птАЩятьма елементами замiсть двадцяти. РЖндивiдуалiзацiя також вимагаi, щоб вихователь пропонував такi види дiяльностi, якi дадуть кожнiй дитинi вiдчуття успiху i вимагатимуть докладання певних зусиль. Можна оптимiзувати обсяг iндивiдуалiзацii в групi. Плануючи гнучкi та цiкавi види дiяльностi та уважно спостерiгаючи за дiтьми пiд час iхнiх занять, учитель може змiнювати й пристосовувати вiдповiдним чином матерiали й види занять в разi необхiдностi. Бiльшiсть групових занять проводяться в малих групах для забезпечення максимального ступеня iндивiдуалiзацii. Щоденний навчальний план повинен бути пристосований до потреб дитини в активнiй дiяльностi та у вiдпочинку. РЖндивiдуалiзацiя i важливою частиною навчального плану, орiiнтованого на дитину, оскiльки чим бiльше ступiнь iндивiдуалiзацii, тим ефективнiше працюватиме вчитель.

Куточки дiяльностi дають дiтям змогу iндивiдуалiзувати заняття для самих себе, виходячи iз своiх вмiнь та iнтересiв. Наприклад, в куточку мистецькоi дiяльностi одна дитина рве папiр, тодi як iнша користуiться ножицями, для того, щоб вирiзати складну фiгуру. В куточку манiпулятивних iгор одна дитина обираi мозаiку з чотирьох елементiв, а iнша тАУ коробку з двадцяти птАЩятьма елементами гри ВлСклади малюнокВ». Учитель спостерiгаi за дiтьми й нотуi iх рiвень розвитку. З часом вiн даi дiтям складнiшi матерiали або, якщо це потрiбно, безпосередню допомогу в формуваннi необхiдних вмiнь.

Коли заняття в дошкiльному закладi iндивiдуалiзованi, дiти можуть рости й розвиватись за власним темпом. Навчальна кiмната за програмою ВлЯ у свiтiВ» i динамiчним i змiнюваним оточенням, що заповнене матерiалами та заняттями, призначеними для задоволення iндивiдуальних iнтересiв i стадiй розвитку дiтей.

Вихователi облаштовують i планують кiмнату та види дiяльностi таким чином, щоб це вiдповiдало рiвневi розвитку кожноi дитини. Щоденний план включаi в себе рiзноманiтнi заняття для дiтей: у малих групах спiльного навчання, в роботi над iндивiдуальними завданнями, пiд керiвництвом учителя чи самостiйно. РД час для того, щоб учнi самi обирали види дiяльностi; це допомагаi iм навчитись, як робити вибiр i як розвивати власнi iнтереси та вмiння. Процес вибору, навчання тому, як вирiшувати проблеми, спiлкування з iншими оточуючими людьми та робота по досягненню iндивiдуальних цiлей ставляться на перший план у групах програми ВлЯ у свiтiВ».

Дiти мають можливiсть робити вибiр з усього облаштування групи. Кожна група маi декiлька куточкiв дiяльностi, в яких i багато рiзноманiтних матерiалiв для використання та iгор. Куточки дiяльностi можуть бути наступного плану:

В· Куточок мистецькоi дiяльностi

В· Гри з кубиками

В· Приготування iжi

В· Театральних iгор

В· Математики/манiпулятивних iгор

В· Музичний куточок

В· РЖгор на свiжому повiтрi

В· Гри з пiском та водою

В· Природознавства

Куточок мистецькоi дiяльностi заохочуi дiтей до розвитку й використання iх власноi творчостi та отримання задоволення вiд користування новим матерiалом i тактильних занять. До матерiалiв у цьому куточку можуть належати фарби, папiр, ножицi, фломастери, рiзнокольорова крейда, тканини i шматочки рiзних матерiалiв для склеювання i лiплення. Багато природних матерiалiв можна додати до куточка мистецтв, в тому числi дерево, листя й пiсок. Цей куточок стимулюi розвиток творчостi, вербального i невербального спiлкування, самосвiдомостi, слабкоi та сильноi моторики й iнтелектуальних вмiнь.

В домашньому куточку розширюiться мислення, пiдвищуiться вмiння розвтАЩязувати соцiальнi проблеми. Використовуiться творчiсть i розвиваiться концентрацiя. РЖ вчителi, й учнi можуть багато чого додати до цього куточка, наприклад, автомобiлi легковi та вантажнi, звiрiв, людей, лiтаки, клаптики тканини.

Куточок приготування iжi i особливим центром для вивчення дiтьми певних сторiн природознавства, куштування нових страв, вживання тiii iжi, яку вони приготують, та розумiння таких математичних понять як вимiрювання. Спiльне приготування iжi даi можливiсть для соцiального спiлкування дiтей, вчить iх дiлитися один з одним i працювати з напарником. Через приготування iжi можна пiднести дiтям багато основних понять. Вихователi обговорюють колiр, кiлькiсть, форму, смак i природу речей. Приготування iжi i для дiтей реальним, взятим i з життя заняттям.

Куточок театральних iгор пропонуi рiзноманiтний одяг та iншi реквiзити, що заохочують дiтей розiгрувати те, що вони бачать у своiму життi, допомагаi зрозумiти свiй i спробувати в ньому рiзнi ролi. Предмети в цьому куточку пiдбирають вихователi. Протягом одного тижня вони можуть додати сюди предмети для миття, iншим разом щось для гри в космонавтiв або циркових артистiв; ще колись це може бути набiр предметiв по догляду за тваринами. Вибiр предметiв залежить вiд тих iнтересiв, якi проявляють дiти.

Куточок навчання грамоти маi книжки i матерiали для вироблення навичок слухання й письма. Цей куточок маi бути тихим, де дiти можуть проглядати книжки, читати один одному або вихователь чи хтось з бажаючих батькiв читатиме iм. Лiтература повинна використовуватись протягом всього навчального дня. Дiтям пропонуiться створювати своi власнi книжки та вигадувати, розiгрувати i слухати оповiдання.

Куточок математики/манiпулятивних iгор мiстить матерiали, якi дiти можуть можуть брати окремо i складати iх, наприклад, iгри Влсклади малюнокВ» i малi кубики. У цьому куточку i також iгри, якi допомагають дiтям вчитись спiвставляти й зтАЩiднувати, рахувати i розкладати по категорiях; створювати своi власнi iгри i розвивати навички мовлення. Заняття в цьому центрi допомагають дiтям розвивати своi iнтелектуальнi здiбностi, слабку моторику i координацiю очей та рук. Тут також розвиваються суспiльнi навички через спiльну роботу, обговорення та розвтАЩязання проблем.

Музика може використовуватись протягом всього дня для обтАЩiднання занять. Спiви, рухи, танцi, музичнi iнструменти або тихе слухання музики вносять прекрасне у денну програму. Музика пiдсилюi почуття, вчить ритму, лiчбi та мовним структурам, змiцнюi слабку i сильну моторику i даi простiр для творчостi.

Заняття на свiжому повiтрi i критичною частиною денного розкладу. Все, що може бути вивчене викладене всерединi класу, може робитися i надворi. Дiти можуть вчитись соцiальним навичкам, пiзнавати природу i розвивати своi знання з математики. Вони також вчаться користуватись своiю слабкою i сильною моторикою пiд час iгор на свiжому повiтрi. Творчiсть отримуi свiй розвиток назовнi пiд час театральних iгор та групових занять. На свiжому повiтрi можуть вiдбуватись такi заняття як приготування i споживання iжi, догляд за садовими рослинами, малювання, постановка театральних сценок, iгри iз снiжками та глиною, стрибки через калюжi. Екскурсii до таких центрiв району, як магазини або пожежна частина, i прямими навчальними заняттями для дiтей. Заняття на свiжому повiтрi створюють багато можливостей для того, щоб дiти вивчали оточуючий свiт, i допомагають iх зрозумiти, як вони мають увiйти в цей свiт. Заняття назовнi розглядаються як продовження класноi кiмнати, i iх потрiбно планувати так само ретельно, як i заняття всерединi класу.

Куточок iгор з пiском i водою, як у примiщеннi бiля столу для таких iгор, так i надворi, в пiсочницi або басейнi, граi велику роль у навчаннi дiтей. Цi куточки надають дiтям масу можливостей для реалiзацii своiх уявлень. Користуючись цими матерiалами, дiти творять, думають i спiлкуються мiж собою. Вони використовують свою сильну i слабку моторику. У цьому куточку використовуються лопатки, сита, лiйки, черпаки. Свiй розвиток отримують математичнi поняття, науковi iдеi та творчiсть.

Куточок природознавства може використовуватись для прямого вiдображення цiкавостi дiтей до явищ природи i знайдених фiзичних обтАЩiктiв. Учитель може влаштовувати мiсце в класнiй кiмнатi для демонстрацii та використання цих цiкавих ВлцiнностейВ». Цей куточок дiяльностi часто може змiнюватись у вiдповiдь на змiну iнтересiв, змiну пори року чи для тематичних занять. Через матерiали цього центру можна ознайомити дiтей з такими фiзичними властивостями тiл, як магнетизм, вологiсть i закон гравiтацii.

Навчання вiдбуваiться через природничi науки, коли дiти дослiджують навколишнiй свiт надворi, дерева, рослини, тварин. Роль учителя полягаi в пiдсиленнi наукового процесу.

Матерiали з рiзних куточкiв можуть передаватися вiд одного центру до iншого. Наприклад, дiти можуть перенести iграшкових тварин зi столу для iграшок до центру гри з кубиками, коли вони будують зоопарк i потребують тварин, щоб помiстити iх у вольiри. Вчителi замiняють матерiали в куточках дiяльностi протягом всього року, щоб була певна доповнююча змiнююча обстановка.

Вчителi вiдповiдають за створення вiдповiдного оточення, заохочення до спiлкування, задоволення допитливостi та спостереження за дiтьми таким чином, щоб можна було адаптувати види дiяльностi до дитячих потреб, що змiнюються. РЖндивiдуальнi та груповi у малих групах навчальнi заняття плануються протягом всього тижня для того, щоб зосередитись на спецiальних навчальних завданнях, визначених вчителями i батьками. Коли сiмтАЩi приходять до класу, що належить до програми ВлЯ у свiтiВ», вони вiдчувають енергiю та навчання, що виражаiться в розмовах дiтей, спiлкуваннi, вправах, виборi та виробленнi вмiнь, необхiдних для iх формування як продуктивних i творчих членiв суспiльства.

РЖндивiдуальна вiдповiднiсть

У кожноi дитини i своя унiкальна схема й графiк розвитку, а також iндивiдуальнi риси характеру, стиль навчання та сiмейна спадковiсть i попередня пiдготовка. РЖ навчальний план, i спiлкування з дорослими повиннi бути пiдпорядкованi iндивiдуальним рисам характеру дитини. А також повиннi викликати у дитини iнтерес i розумiння.

Щоб забезпечити iндивiдуальну вiдповiднiсть занять, вихователi повиннi уважно спостерiгати за кожною дитиною, ii можливостями, потребами, iнтересами, темпераментом i манерою навчання. Це також потребуi ТСрунтовного знання потенцiйних видiв дiяльностi в кожному з куточкiв групи.

Дiти, якi отримують завдання, що вiдповiдають iх рiвневi розвитку, почуватимуть себе впевнено, зможуть i охоче вiзьмуться за дослiдження нових iдей i видiв дiяльностi. Дiти, для яких вимоги будуть поставленi вище або нижче iх рiвня розвитку, можуть втратити iнтерес i занудьгувати, занепокоiтись або впасти в розпач.

РЖндивiдуалiзацiя через iгри

РЖгри i серцевиною хорошоi програми виховання дiтей у ранньому вiцi. Дослiдження ролi iгор показують, що вони складають важливу частину життя малих дiтей. РЖгри i розвиток iдуть разом, тому оточення для малих дiтей маi забезпечувати широкi можливостi для вiльних iгор. РЖгри проводять найрiзноманiтнiшими способами: самотня гра з предметами; неструктурована, асоцiативна гра з однiiю iншою дитиною, складнi драматичнi iгри з реквiзитом та iншими дiтьми; i бiльш структурованi груповi iгри, коли дiти стають старшими.

Експерти вважають: Влдiтям потрiбно гратись, щоб розвивати своi пiзнавальнi та моторнi навички, вивчати навколишнiй свiт i своi мiсце в ньому. Дiти розвивають соцiальнi навички через взаiмодiю iз своiми ровесниками. Вони вивчають правила, те, як вони встановлюються i як вони повтАЩязанi з судженнями та справедливiстю. Вони навчаються тому, як спiвробiтничати i як дiлитися. Вони розвивають самосвiдомiсть, успiшно вирiшуючи своi внутрiшнi проблеми, взаiмодiючи з iншими дiтьми i вправляючись з особистими, фiзичними, iнтелектуальними та соцiальними завданнями.В»

Розвиток iгор пiдтримуiться за допомогою облаштування всерединi групи i на свiжому повiтрi, встановлене для куточкiв дiяльностi. У цих куточках розширений навчальний план, з використанням реальних занять, торкаiться iнтересiв кожноi дитини, ii розумiння, пiдготовки та оточення, i вiдповiдаi здiбностям кожноi дитини. Таким чином, кожен куточок стаi лабораторiiю для iнiцiативи, творчостi та уяви дiтей.

Куточки дiяльностi визначають облаштування й планування класноi кiмнати, однак види дiяльностi не обмежуються окремими куточками. Наприклад, ляльки можна робити в куточку мистецькоi дiяльностi, але використовувати в куточку iгор з кубиками, де дiти побудували мистецький театр, або в куточку театральних iгор, де дiти вирiшили використати стiл замiсть сцени. Можливiсть гнучкого використання матерiалiв забезпечуi визначення змiсту програми у вiдповiдностi з iнтересами дiтей.

Розпорядок дня даi дiтям час i можливiсть обирати, якi центри iх цiкавлять. Спочатку дiти, якi не мали можливостi бачити одразу таку кiлькiсть обладнання, можуть швидко переходити вiд одного куточка до iншого. Однак з часом вони зосереджуватимуться на тих завданнях, якi iм цiкавi в обраних ними куточках. РЖгри повиннi бути самокерованими; тому дiти повиннi мати можливiсть переходити вiд одного куточка до iншого за своiм власним темпом.

Матерiали, що i в куточках, стимулюють i покликають дiтей до використання всiх iхнiх розумових зусиль. Шляхом експериментування, дослiджень та вiдкриттiв, дiти випробовують своi iдеi та накопичують iнформацiю своiми iндивiдуальними способами. Саме таким чином дiти розвивають навички вiднайдення й розвтАЩязання проблем, критичного мислення, вибору та розвитку понять.

Пiком дiяльностi в куточках i момент, коли дiти починають спонтанно взаiмодiяти зi своiми ровесниками. Коли вони спiлкуються один з одним та з дорослими, вони розвивають своi соцiальнi навички. Пiд час гри дiти також розвивають свою слабку i сильну моторику та координацiю своiх очей i рук.

Вихователь граi роль пiдсилювача. Вiн готовий розширити та розвинути гру, знаючи, коли поставити питання, яке вимагаi розгорнутоi вiдповiдi, що стимулюватиме мислення. Вiн знаi, коли подати вiдповiдну iнформацiю, коли виправити неправильне уявлення, коли дати новi матерiали, i, якщо це можливо, коли органiзувати новi вправи, як, наприклад, короткi екскурсii, що додатково стимулюватимуть iнтерес та навчання дiтей.

Щоденний розклад, повинен бути спрямований на безпеку й прогнозованiсть. Матерiали повиннi вiдповiдати потребам розвитку i допитливостi. Вихователi повиннi спостерiгати, як дiти взаiмодiють з ровесниками i з матерiалами, щоб визначити iх сильнi сторони i iхнi потреби. Правила допомагають дiтям засвоiти, що турбота про кожного i невiдтАЩiмною частиною дитячого закладу.

Таке активне навчальне середовище даi можливiсть дiтям набути соцiальнi вмiння, що будуть iм потрiбнi як майбутнiм громадянам нового суспiльства, бо саме спiлкуючись i вирiшуючи проблеми, конфлiкти, роблячи проекти в малих групах, дiти здобувають цi важливi вмiння.

Дiти навчаються один в одного, куточки дiяльностi та робота в малих групах дають iм можливiсть для природноi спiвпрацi, це даi iм можливiсть вирiшувати проблеми, приймати рiшення, практикуватись в самовираженнi, вивчати вiдмiнностi, ставати самостiйнiшими та вчитися у своiх ровесникiв.

Французький педагог Жан Пiаже наголошував на необхiдностi працi та спiлкуваннi дiтей в малих групах. Також у своiй книзi ВлВчимо дiтей пiклуваннюВ» Рут Чарни писала: ВлУ сьогоднiшньому свiтi особливо необхiдно, щоб ми вийшли за межi своii особистостi та урокiв самоконтролю. Нам необхiдно знайти звтАЩязки з iншими i почуватися членами багатьох груп тАУ своiх близьких, спiльноти та свого свiту. Нам необхiдно навчити дiтей вiддавати та отримувати пiклуванняВ».

Чарни пише, що педагоги створюють спiльноти на основi очiкування того, що дiти, спiлкуючись в групi ровесникiв, будуть:

В· Знати iмена - дiти вивчають та вживають iмена один одного i дiзнаються про iнтереси та почуття iнших.

В· Дотримуватись черговостi - дiти вчаться тому як дотримуватись черговостi. Коли вони стають дорослiшими, дотримання черговостi часто вiдбуваiться без додаткових аргументувань або вiдмов вiд дiй.

В· Дiлитися - дiти вчаться дiлитись власним часом iз вчителем, мiсцем у пiсочницi, iжею, олiвцями i т. д.

В· Давати мiсце в своiму колi тАУ дiти вчаться приймати тих, хто прийшов пiзнiше, i сидiти разом iз тими дiтьми, якi не i iх найближчими друзями.

В· Дiяти спiльно тАУ дiти вчаться як конструктивно приiднуватись до малих груп.

В· Запрошувати iнших приiднуватись тАУ дiти вчаться як запрошувати iнших приiднуватись до iх дiяльностi.

В· Бути дружнiми тАУ дiти вчаться тому, як сприймати увагу стороннiх людей i виражати iнтерес до iнших.

В· Спiвробiтничати тАУ дiти спiвпрацюють у рiзних роботах, спiльному вирiшеннi проблем та iграх в командi чи групою.

В· Вирiшувати конфлiкти тАУ дiти вчаться тому, що обговорюючи проблеми i дiлячись почуттями та точками зору, можна вирiшити конфлiкт.

У групi повинна панувати повага один до одного тАУ i серед учителiв, i серед дiтей. Повага i суттiвою складовою здорового колективу класу. Вихователi моделюють тип розумiння, поваги та пiклування, що маi бути вироблений у дiтей. Якiсть поваги, яку виявляють дiти, i ключовим фактором у розвитку iх самоповаги. Самоповага створюi надiйну основу для задовiльних стосункiв з iншими дiтьми.

Коли педагогiчний колектив виявляi повагу до кожноi дитини, дiти вчаться тому, як сприймати усiх дiтей, - дитину, яка повiльно бiгаi, дитину, яка i прекрасним художником, i навiть дитину з вiдмiнною чи важкою поведiнкою. Коли дiти бачать i вiдчувають, що iх кожного з них сприймають i поважають, вони почувають зручнiсть i свободу в розвитку своiх власних iнтересiв i звичок.

Як показати повагу до дiтей в групi:

В· Завжди називати дiтей на iмена

В· Звертатись до дитини особисто так часто, як можете

В· Опускатись до рiвня очей дитини, коли говорите з нею, присiдаючи або сидячи на низькому стiльцi

В· Слухати, що дитина говорить вам, i реагувати на те, що вона говорить

В· Якщо ви обiцяiте дитинi зробити щось пiзнiше, намагайтесь це зробити

В· Висловлювати справжню повагу до роботи дитини

В· Дати дитинi можливiсть подiлитись своiю роботою та iнтересами з iншими

В· Використовувати iдеi та пропозицii дiтей i вiдзначати iх внесок.

Педагогiчний колектив повинен визнати, що дiти, як i дорослi, дуже чутливi до ступеня щиростi, який виявляiться у спiлкуваннi iнших з ними. Похвала роботи дитини повинна iндивiдуалiзована й щира, а спiлкування тАУ природним i невимушеним.

Дiтям подобаiться гумор i веселощi, i вони з задоволенням реагують на них, якщо вони вiдповiдають iх вiку. Спiльнi веселощi можуть пiдсилити теплоту й дружнiсть мiж учителем i дитиною та сприяти спiвробiтництву в групi.

5. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

дитина розвиток дошкiльний навчання

Для того, щоб ознайомитись iз способами розвитку дитини в середовищi групи ровесникiв, я завiтала у дошкiльний навчальний заклад № 135 ВлСвятого МиколаяВ» i поспiлкувалась з завiдуючою, педагогами i дiтьми садочку.

РЖнтервтАЩю з завiдуючою ДНЗ №135 Олесею Пасiчник розпочалось в дуже приiмнiй та спокiйнiй обстановцi ii кабiнету. Панi Олеся Зиновiiвна, вiком 41 рiк, педагогiчний стаж становить 20 рокiв. А посаду завiдуючоi садочка вона займаi протягом 10 рокiв.

К:п. Олеся, скажiть, будь ласка, за якою програмою працюi садочок?

О: педагоги слiдують особистiсно-орiiнтованiй методицi, християнським засадам та принципам програми ВлЯ у свiтiВ», ВлЛицем до дитиниВ».

К:якi цiлi ставить перед собою дошкiльний заклад?

О:ми прагнемо створити спiльноту дiтей, працiвникiв та батькiв через атмосферу любовi, тепла, добра, прощення. Розвинути в кожнiй особистостi таланти, данi Богом через створення творчого середовища. Сприяти вмiнню вибору свобiдноi волi кожноi дитини та розумiнню вiдповiдальностi за всiй вибiр. Створити садок, як соцiальну установу через взаiмодiю рiзних органiзацiй та громад для поширення християнських цiнностей.

К:яким саме чином формуються християнськi цiнностi у дiтей садочку?

О: ми намагаiмось виховувати дiтей на християнських засадах через творення спiльноти, певних правил, традицiй. Через катихiзацiю, спiльнi лiтургii, християнськi семiнари, через повагу дiтей як до особистостей, створених Богом.

К:На яких принципах здiйснюiться особистiсно-орiiнтована освiта?

О:принципами методики особистiсно-орiiнтованоi освiти i: iндивiдуалiзацiя навчання (створення навчальних планiв, якi вiдповiдають розвитковi дитини); можливiсть вибору та вiдповiдальнiсть за нього шляхом створення активного навчального середовища (куточки д

Вместе с этим смотрят:

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi

РЖсторiя формування i розвитку форм органiзацii навчання у свiтовiй теорii та практицi

Альтернативные педагогические системы