Принципи побудови електронноi комерцii в Украiнi

Принципи побудови електронноi комерцii в Украiнi

1. Юридичнi норми ЕК в Украiнi

електронна комерцiя цифровий пiдпис

Впровадження iнформацiйних технологiй даi можливiсть упорядкувати i формалiзувати бiзнестАУпроцеси пiдприiмства. Насамперед, за рахунок органiзацii електронного документообiгу, що дозволить контролювати перемiщення й еволюцiю документiв, регламентувати доступ до них, знизити час i витрати на обробку документiв, пiдтримувати одночасну роботу користувачiв з одним документом, скоротити час пошуку документа тощо.

Бiльш серйозним кроком може стати впровадження автоматизованих систем управлiння. Так, MRPтАУсистеми служать для автоматизацii планування матерiальних ресурсiв (запасiв) пiдприiмства.

До сучасних рiшень такого роду вiдносять iнтегрованi ЕRPтАУсистеми, що створюють iдине середовище для автоматизацii управлiння всiма основними бiзнестАУоперацiями пiдприiмства. До складу майже кожноi ERPтАУсистеми входять такi пiдсистеми: виробництво, постачання i збут, зберiгання, техобслуговування, фiнанси.

Широкого поширення електроннi технологii одержали у фiнансовiй сферi, насамперед тАУ при проведеннi платежiв. Споконвiчно електроннi грошовi розрахунки вiдбуваються за допомогою приватних мереж. Зараз всеВа актуальнiшими стають платежi через РЖнтернет, якi мають бiльшу гнучкiсть. Вiдмiнна риса електронних платежiв полягаi в тому, що вони проходять у цифровiй формi. РЗхнi головнi атрибути тАУ це автоматизована аутентифiкацiя (перевiрка того, що контрагент насправдi той, за кого себе видаi) i авторизацiя (перевiрка платоспроможностi), а також застосування цифрового пiдпису.

Цифровий пiдпис тАУ це реквiзит електронного документа, захищений вiд пiдробки, отриманий у результатi шифрування. Вiн дозволяi установити вiдсутнiсть утрати, перекручування чи пiдробки iнформацii, а також власника пiдпису.

Електроннi методи платежiв i аналогами традицiйних платiжних систем. Тому всi електроннi платежi можна роздiлити на три великi групи: кредитнi картки, електроннi чеки i цифровi грошi.

Цифровi грошiтАУ це вiртуальнi грошовi одиницi у виглядi послiдовностi цифрових кодiв, що зберiгаються на спецiальних електронних носiях.

Зростаюча популярнiсть кiберпростору привернула увагу маркетологiв (зокрема, фахiвцiв з реклами). РЖнтернеттАУмаркетинг бурхливо розвиваiться, щоправда, у скороченому варiантi порiвняно з традицiйним. В основному тАУ за двома напрямками: маркетинговi дослiдження i просування. Просування через РЖнтернет називають "веб тАУ промоушн", його основа тАУ це банерна реклама. Банер тАУ це гiперпосилання у виглядi графiчного елемента.

Електронний бiзнес маi такi переваги:

тАУ збiльшення швидкостi ведення бiзнесу;

тАУ оперативнiсть, швидке пристосування до змiн;

тАУ таргетинг, тобто фокусування на цiльову аудиторiю;

тАУ зняття обмежень у часi i просторi;

тАУ збiльшення кола спiлкування;

тАУ економiя оборотних фондiв.

Основнi проблеми електронного бiзнесу:

тАУ дотримання прав людини; проблема виникаi через те, що кiберпростiр дозволяi вiдслiдковувати комунiкацii, у тому числi й особистi;

тАУ забезпечення безпеки транзакцiй (захист iнформацii вiд несанкцiонованого доступу, втрати i перекручування);

тАУ проблема навiгацii, тобто пошуку iнформацii;

тАУ взаiмодiя i сумiснiсть мереж;

тАУ окупнiсть проектiв електронного бiзнесу;

тАУ проблема освоiння iнформацiйного простору тiньовою економiкою, зокрема, шахрайство, ухиляння вiд сплати податкiв, "вiдмивання" грошей;

тАУ недосконалiсть законiв (чи iхня вiдсутнiсть).

В Украiнi розвиток електронного бiзнесу складний через низьку платоспроможнiсть населення, вiдсутнiсть культури "вiртуальних покупок" i традицii використання платiжних карток.

Щодо законодавчого регулювання цiii сфери, то в Украiнi вже визначений статус електронного документа i цифрового пiдпису в Законi "Про платiжнi системи i переказ грошей". На розглядi у Верховнiй Радi Украiни знаходяться законопроекти "Про цифровий електронний пiдпис" i "Про електроннi документи й електронний документообiг".

Деякi питання з юридичних норм наведенi при розглядi секторiв електронного ринку.

Органiзацiя платежiв.

Однiiю з найцiкавiших властивостей магазину i його iнтеграцiя з платiжною системою, що дозволяi здiйснювати покупки за кредитними картками.

Системи платежiв можна роздiлити на кредитнi, дебетовi i системи, що працюють з цифровою готiвкою.

Кредитнi системи.

Кредитнi системи тАУ це аналог звичайних систем iз платежами якi здiйснюються за допомогою кредитних карток, однак тiльки з використанням Internet для передачi даних i разом з послугами для забезпечення безпеки тАУ цифровий пiдпис, шифрування даних i т.д. До числа подiбних систем вiдносяться CyberCash, Open Market, First Virtual, усi системи, що використовують протокол SET. Основними недолiками кредитових систем i :

В· необхiднiсть перевiрки кредитоспроможностi клiiнта та авторизацii картки, що пiдвищуi витрати на проведення трансакцiй, робить системи непристосованими для мiкроплатежiв, що i цiльовим ринком платiжних систем Internet;

В· вiдсутнiсть анонiмностi i, як наслiдок, нав'язливий сервiс з боку торгових структур;

В· обмежена кiлькiсть магазинiв, що приймають кредитнi картки;

В· для покупцiв (особливо це актуально для Украiни) тАУ необхiднiсть вiдкриття кредитного рахунка i комплекс тАЬпередача даних карток по мережiтАЭ.

У даний момент, хоча деякi проекти ще не довершенi, дуже багато компанiй, якi займаються електронною комерцiiю, пропонують послуги з використанням протоколу, новi додатки пiд SET i т.д. Багато хто iнтегрують SET та iншi технологii для досягнення максимальноi конфiденцiйностi i безпеки здiйснення платежiв. Зараз практично у всiх великих платiжних системах Internet пропонуються послуги з використанням протоколу SET. Суbеrсаsh, вiдома компанiя, що працюi на ринку безпечних InternetтАУплатежiв, зараз активно пропонуi усiм своiм клiiнтам роботу з протоколу SET, пропагуючи його переваги i всiляко доводячи, що вже зараз точно можна брати участь в електроннiй комерцii, нiчого не побоюючись.

Переваги використання SET:

В· продавцi захищенi вiд покупок за допомогою неавторизованоi платiжноi картки i вiд вiдмовлення вiд покупки;

В· банки захищенi вiд неавторизованих покупок;

В· клiiнти не постраждають вiд перехоплення номера кредитки i вiд покупки у неiснуючих продавцiв.

SET дозволяi проводити авторизацiю, використовуючи цифровi пiдписи, i одночасно захищаi покупцiв, забезпечуючи механiзм передачi номера картки для перевiрки безпосередньо емiтенту, минаючи промiжнi ланки.

Дебетовi системи iснують у виглядi електронних еквiвалентiв паперових чекiв. Наприклад, NetCheque, NetChex. У системi NetCheque при вiдкриттi рахунка випускаiться електронний документ, у якому мiститься iм'я платника, назва фiнансовоi структури, номер рахунка платника, назва (iм'я) одержувача платежу i сума чека. Основна частина iнформацii не кодуiться. Як i паперовий чек, NetCheque маi електронний варiант пiдпису (цифрове угруповання), який пiдтверджуi, що чек виходить дiйсно вiд власника рахунка. Перш нiж чек буде оплачений, вiн маi бути пiдтверджений електронним пiдписом одержувача платежу.

Цифрова готiвка, по своiй сутi, теж вiдносяться до дебетових систем. РЖснуi два типи цифровоi готiвки тАУ старт тАУ карти (Mondex) i такi, що зберiгаються на твердому диску комп'ютера (як приклади можна навести: Digicash, Netcash, CyberCoin). На думку деяких експертiв, iснуi велика iмовiрнiсть того, що згодом цi типи зiллються в один.

Цi системи, власне кажучи, аналогiчнi готiвцi. У провайдера системи, де здiйснюватимуться платежi, попередньо купуються електроннi аналоги наявних купюр. Цикл життя електронних грошей, примiром, розроблених компанiiю Digicash, мiстить такi етапи: спочатку клiiнт створюi на своiму комп'ютерi електроннi купюри, визначаючи iхнiй номiнал i серiйний номер i завiряючи iх власним цифровим пiдписом. Потiм вiн надсилаi iх у банк, що при надходженнi реальних грошей на рахунок пiдписуi цi купюри, знаючи тiльки iхнiй номiнал i вiдправляi iх назад клiiнту. При покупцi клiiнт надсилаi купюри продавцю (причому продавець не одержуi нiяких вiдомостей про покупця, але покупець завжди може довести, що покупку зробив вiн, оскiльки тiльки вiн знаi серiйнi номери своiх купюр), який пред'являi iх банку, що перевiряi дiйснiсть i робить зарахування на рахунок продавця.

Як основнi переваги подiбних систем можна видiлити: системи пiдходять для мiкроплатежiв; може бути забезпечена анонiмнiсть.

До негативних сторiн може бути вiднесено: необхiднiсть попередньоi покупки купюр; вiдсутнiсть можливостi надання кредиту.

Найчастiше обговорюваною темою щодо покупок через РЖнтернет i проблема розподiлу ризикiв. Зрозумiло, що роблячи покупку по картцi, ризикують усi тАУ користувачi, якi повiдомляють номер карти, магазин, що ii приймаi, i банк, який переказуi грошi. Однак фахiвцi вважають, що людина, яка застосовуi кредитну картку для покупок у його РЖнтернеттАУмагазинi, ризикуi нiчим не бiльше, нiж та, що використовуi ii в звичайному магазинi.

Схеми захисту користувача кредитних карток уже давно iснують i з успiхом застосованi i до РЖнтернеттАУтранзакцiй. Наприклад, до обов'язкiв працiвника магазина (у тому числi кур'iра) входить перевiрка паспорта покупця на вiдповiднiсть з iнформацiiю, що мiститься на кредитнiй картцi. У випадку вiдсутностi паспорта операцiя може анулюватися. Тому купити щотАУнебудь за чужою кредиткою в РЖнтернеттАУмагазинi важко. А поки магазин не одержав слiптАУкартки, яка завiрена пiдписом клiiнта, грошi з рахунка останнього в банку не перекажуть.

Банк i платiжна система в цiлому також ризикують мало, оскiльки грошi, що повертаються за необхiдностi клiiнту, стягуються в пiдсумку з торгового мiсця, що прийняло картку. Магазин несе найбiльший ризик у цiй операцii, оскiльки будь-що тАУ вiн залишаiться без товару i грошей. Для зведення свого ризику до мiнiмуму, магазин не вiдразу знiмаi необхiдну суму з рахунка клiiнта, а тiльки ii резервуi. Надалi покупець i продавець обов'язково зустрiчаються при передачi товару. У цей момент i створюiться так званий слiп (документальне пiдтвердження покупки), на якому i розписуiться власник картки. Отриманий слiп i для магазина i процесингового центру пiдтвердженням укладеноi угоди. У момент зняття слiпа касир (чи кур'iр) звiряi пiдпис власника картки зi зразком i в спiрних ситуацiях може попросити у вас паспорт.

У цiлому при роботi через РЖнтернет ризик для торговоi органiзацii зiставимо з ризиком при звичайному використаннi кредитних карток. Багато росiйських, а також украiнських вiртуальних магазинiв працюють iз процесинговим центром тАЬМультикартатАЭ, що i вирiшуi всi задачi, пов'язанi з авторизацiiю кредитних карток.

Для фiзичного пiдключення до мережi платiжноi системи на рiзних етапах використовувалися рiзнi технологii. Спочатку доступ здiйснювався по телефонних лiнiях, i користувачi очiкували, поки не встановиться з'iднання i не пройде авторизацiя. Зараз багато магазинiв користуються шлюзом з РЖнтернет у мережу X.25, наданим провайдером.

2. Маркетинговi принципи побудови вiртуальних сторiнок INTERNET

Основи маркетингу в електроннiй комерцii

1. Визначення цiльового сегмента споживачiв.

Аудиторiя мережi Internet величезна, однак визначену webтАУсторiнку побачать далеко не всi користувачi мережi. Але цього i не потрiбно. Необхiдно, щоб сайт вiдвiдували тi користувачi, якi можуть бути потенцiйними споживачамиВа продукцii чи iнформацii, розмiщеноi на сторiнках.

Насамперед необхiдно провести сегментування потенцiйних споживачiв у мережi Internet i видiлити цiльовий сегмент. Можливо також, що вiн не збiгатиметься з цiльовим сегментом, на який фiрма орiiнтуiться при збутi своii продукцii звичайним шляхом, оскiльки Internet надаi набагато ширшi можливостi, наприклад, щодо географiчного охоплення.

Потiм потрiбно скласти характеристики, що описують цей сегмент. Причому, крiм традицiйних перемiнних (демографiчних, поведiнкових, психологiчних тощо) необхiдно враховувати характеристики, пов'язанi з особливостями комп'ютерного забезпечення споживачiв у Internet (швидкодiя комп'ютера, обсяг оперативноi i вiдеопам'ятi, вид модема, швидкiсть i якiсть передачi даних по лiнiях зв'язку, характеристики монiтора тощо). Знання характеристик потенцiйних споживачiв дозволить залучати на webтАУсторiнку вiдвiдувачiв, автоматично вiдбираючи тiльки тих, котрi можуть зацiкавитися продукцiiю фiрми.

2. Розробка змiсту i дизайну webтАУсторiнки.

Користувачi мережi Internet понад усе цiнують iнформацiю. Тому змiст webтАУсторiнки i одним з ключових моментiв, на який необхiдно звернути увагу при розробцi сайта, i яке надасть величезноi переваги фiрмi перед конкурентами у випадку розмiщення потрiбноi користувачу iнформацii.

Змiст, поданий на webтАУсторiнцi, маi задовольняти таким умовам:

- вiдповiднiсть цiлям створення сайта;

- облiк особливостей цiльового сегмента споживачiв;

- iнформацiя маi бути унiкальною, щоб привернути увагу вiдвiдувачiв, тим бiльше, що в Internet iснуi безлiч схожих webтАУсторiнок i конкуренцiя мiж ними досить сильна;

- iнформацiя маi бути оперативною;

- об'iктивнiсть i вiрогiднiсть (вiдвiдувачi, що знайшли помилкову чи неточну iнформацiю, навряд чи захочуть повторно звернутися до цiii сторiнки);

- вiдсутнiсть зайвого нав'язливого рекламного характеру.

Для пiдтримки iнтересу до сайта його необхiдно постiйно оновлювати i модернiзувати. Чим частiше вiдбуватимуться вiдновлення iнформацii на серверi тАУ тим вище буде iнтерес i, вiдповiдно, вiдвiдуванiсть сайта.

На webтАУсторiнцi можна подати рiзноманiтнi матерiали: iнформацiю про фiрму та ii продукцiю, каталог продуктiв i послуг, списки дiлерiв, адреси торгових представникiв, довiдковi вiдомостi, новини, мережний магазин, роздiл зворотного зв'язку, вакансii та iнше. Але слiд розмiщувати тiльки ту iнформацiю, що виявиться найбiльш корисною i потрiбною.

Можна використати технiчну i розважальну iнформацiю для видiлення особливостей фiрми. Текст, наведений на webтАУсторiнцi, маi чiтко вiдповiдати на запитання: ВлЧим вiдрiзняiться компанiя вiд iнших?В». Незайвим буде розмiщення логотипа або товарного знаку фiрми, а також способу зв'язку з адмiнiстрацiiю сервера на кожнiй webтАУсторiнцi сайта.

Не слiд зловживати посиланнями, перетворюючи в них ледве не кожне слово. З iншого боку, можна запропонувати вiдвiдувачам посилання на iншi сайти за даною тематикою. Категорично не рекомендуiться створювати на серверi Влтупиковi зониВ», тобто посилання, що ведуть на сторiнку з iдиним текстом Under Construction (На реконструкцii). Кожне посилання маi супроводжуватися описом, яке даi уяву користувачу про те, куди вiн потрапить, натиснувши на посилання. Це саме стосуiться i зображень, якi мають мiстити поле альтернативного тексту, у виглядi висновкiв чи зображень. Близько 40% користувачiв вiдключають зображення, тому що не мають можливостi переглядати графiчнi елементи.

Графiчнi i мультимедiйнi матерiали вiдiграють важливу роль у формуваннi змiсту webтАУсторiнки тАУ вони пiдвищують ефективнiсть сприйняття повiдомлень. Однак питання про кiлькiсть i якiсть графiки i предметом активних суперечок i донинi. Чи варто розмiщувати на своiму сайтi красивi фотографii i рисунки, якi, безсумнiвно, полiпшать зовнiшнiй вигляд webтАУсторiнки, але значно збiльшать час завантаження, або слiд обмежитися невеликими низькоякiсними зображеннями, збiльшивши швидкiсть завантаження? Вибiр придатного варiанта маi визначатися аудиторiiю, на яку орiiнтуiться фiрма.

У сучасних умовах важливим моментом стаi забезпечення зв'язку webтАУсторiнок з корпоративними базами даних i базами документiв, що дозволяi миттiво реагувати на запити користувача. При великому обсязi сайта доцiльно органiзувати пошук за змiстом webтАУсторiнок по ключових словах, що вказуються вiдвiдувачем.

Дизайн webтАУсторiнок припускаi розробку таких компонентiв: колiрна гама, шрифт, графiка i компонування сторiнок. При цьому мережа Internet накладаi i певнi обмеження на можливостi графiчного оформлення webтАУсторiнок: час завантаження, пропускна здатнiсть каналу передачi даних, розмiр графiчних файлiв, сумiснiсть з рiзними браузерами, передача колiрноi палiтри.

При виборi шрифту необхiдно брати до уваги такi рекомендацii:

1) Не слiд використовувати занадто великий розмiр шрифту (особливо у поiднаннi з напiвжирним i курсивним накресленням) для текстових написiв, оскiльки вони найчастiше грубо виглядають, тодi як шрифт звичайного розмiру при вмiлiй подачi здаiться насиченим i передбачаi вдумливе прочитання тексту.

2) Не слiд застосовувати такi прийоми, як пiдкреслення тексту, тому що подiбнi ефекти можуть асоцiюватися у користувача з гiпертекстовим посиланням.

Закiнчивши створення й оформлення webтАУсторiнки, бажано подивитися на неi поглядом потенцiйного користувача: при меншому дозволi екрана i на бiльш повiльному каналi зв'язку, що дозволить виявити очевиднi помилки i недолiки, непомiтнi в умовах створення.

3. Залучення вiдвiдувачiв на сайт.

Кожна компанiя повинна самостiйно вирiшити, як здiйснювати пропаганду i скiльки реклами необхiдно розмiщувати в мережi Internet.

Якщо фiрма збираiться ввести на ринок принципово новий вид товару/послуг, то рекламна кампанiя в мережi Internet проходить за такими етапами:

На першому етапi частка пропаганди в комунiкацiях фiрми тАУ 100%. Розробка пропонованого товару маi бути хоча б на завершальнiй стадii (тестування). Мета рекламодавця на цьому етапi тАУ вплив на свiдомiсть аудиторii з метою формування потреб.

Другий етап починаiться, як тiльки з'явиться iнтерес до продукцii фiрми (за лiчильником вiдвiдувань webтАУсторiнки). Розробка товару маi бути закiнчена. Спiввiдношення пропаганди з рекламою маi бути приблизно
90% / 10% вiдповiдно. Бажано навести висловлення з приводу якостi i ступеня задоволеностi авторитетних осiб. На данiй стадii потенцiйнi клiiнти довiдуються про задоволення потреб. Можливi першi спробнi заявки на покупки вiд новаторiв.

Третiй етап характеризуiться появою конкуренцii, що змушуi до рiзкого пiдвищення вiдсотка реклами в повiдомленнях. Задача на даному етапi тАУ залучити покупця до конкретного виробника, тобто, до вас.

Четвертий етап характеризуiться високою активнiстю конкурентiв. Позитивну роль зiграють попереднi наробiтки. Вiдсоток пропаганди на даному етапi знижуiться до 3тАУ7, основна увага придiляiться рекламi (розсилання по eтАУmail, показ банерiв, звичайнi засоби тАУ радiо, телебачення, ЗМРЖ).

Якщо ж фiрма збираiться продавати вже iснуючий товар/послугу, то дiяльнiсть слiд починати вiдповiдно до третього етапу.

3. Оцiнка ефективностi сайту

Оцiнити ефективнiсть сайту можна двома способами:

1. Кiлькiсний аналiз за допомогою статистики сервера. Для цього можна використовувати такi показники:

В· кiлькiсть звертань до webтАУсторiнок;

В· добова статистика частоти вiдвiдування сайта;

В· кiлькiсть унiкальних людей (хости), що вiдвiдали сайт;

В· час, проведений на визначенiй webтАУсторiнцi;

В· найбiльш вiдвiдуванi роздiли сервера.

2. Якiсний аналiз шляхом опитування потенцiйних споживачiв з метою визначення рiвня задоволеностi оформленням i контентом сайта. У процесi опитування визначаiться ступiнь важливостi й оцiнка компонентiв, якi описують потреби користувачiв, що вiдповiдаi webтАУсторiнцi (змiст, дизайн, юзабiлiтi й iн.). Важливу роль може зiграти в оцiнцi ефективностi сайта вивчення вiдзивiв, що надходять вiд вiдвiдувачiв (листа, запису в книзi гостей).

4. Комерцiйнi додатки при побудовi мережi INTERNET

При розробцi WEBтАУдодаткiв використовуiться таке програмне забезпечення: мова гiпертекстовоi розмiткиВа HTML;Ва моваВа описуВа сценарiiв phpтАУ4.3.0тАУWin32, якi виконуються на серверi; багатопоточний сервер баз даних MySQL v.4.0.10; phpMyAdmin 2.1.0; Web сервер Apache v.2.0.44.

Однак частiше використовуiться технологiя Web EDI та електронна комерцiя на базi мови XML. У новоi мови XML i шанс зробити те, чого ранiше не вдавалося жоднiй WebтАУтехнологii, тАФ витиснути стандарт EDI (Electronic Data Interchange тАФ електронний обмiн даними) i стати основним засобом проведення онлайнових комерцiйних операцiй мiж компанiями.

XML (Extensible Markup Language тАФ розширювана мова розмiтки) тАУмова сiмейства SGML (Standard Generalized Markup Language тАФ стандартна мова узагальненоi розмiтки документiв) маi все необхiдне для забезпечення бiльш економiчного, гнучкого й iнтерактивного виконання функцiй електронного обмiну даними, нiж EDI. Мова XML, що описуi порядок використання i збереження даних, здатна забезпечити зв'язок мiж додатками. У цьому вона нагадуi технологii EDI, якi дозволяють мейнфреймам обмiнюватися документами, що вiдповiдають стандартам ANSI X12 i EDIFACT.

Додаток реалiзуi роботу з базою даних системи аналiзу та облiку грошових потокiв, клiiнтiв, покупцiв та iн. електронного магазину.

Вместе с этим смотрят:

PR в банковской системе

РЖмiджмэйкiнг у дыскрэдытацыйных тэхналогiй

РЖнформацiйнi системи в маркетингу

РЖнформацiйне i програмне забезпечення контАЩюнктурних дослiджень

Аналiз ступеня вiдповiдностi товарноi номенклатури потребам ринку