Банкiвська система Украiни

ЗМРЖСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

РОЗДРЖЛ 1. Стабiльнiсть - основна умова ефективноi дiяльностi комерцiйних банкiв.

1.Регулювання роботи комерцiйних банкiв Нацiональним банком Украiни. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

2.Показники, що використовуються в практицi оцiнки фiнансового стану комерцiйних банкiв. . . . . . . . . . . . . . . . . 15

РОЗДРЖЛ 2. Аналiз фiнансового стану Укрсоцбанку.

1.Показники лiквiдностi. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

2.Аналiз платоспроможностi. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

3.Рентабельнiсть Укрсоцбанку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

РОЗДРЖЛ 3. Напрямки роботи НБУ i самих комерцiйних банкiв по пiдвищенню iх фiнансовоi стабiльностi. . . . . . . . . 55

ВИСНОВОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68

Список використаноi лiтератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74

ВСТУП

Банкiвська сиcтема- одна з найважливiших i невiд’iмних структур ринковоi економiки. Розвиток банкiв, товарного виробництва i обороту iсторично йшов паралельно i тiсно переплiтався. При цьому банки, проводячи грошовi розрахунки i кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподiлi капiталiв, iстотно пiдвищують загальну ефективнiсть виробництва, сприяють зростанню продуктивностi суспiльноi працi.

Сьогоднi, в умовах розвинутих фiнансових, товарних ринкiв, структура банкiвськоi системи рiзко ускладнюiться. З’явились новi види фiнансових установ, новi кредитнi iнструменти i методи обслуговування клiiнтiв.

Украiнськi банки змушенi працювати в умовах пiдвищеного ризику, тому вони частiше, нiж iх закордоннi колеги, бувають в кризових ситуацiях, приклади яких не зникають зi сторiнок перiодики. Причому бiльшiсть таких випадкiв пов’язана з неадекватною оцiнкою банками власного фiнансового стану, а також надiйностi i стiйкостi iх основних клiiнтiв i партнерiв по бiзнесу.

Фiнансовий стан банку - це комплексне поняття, яке вiдображаi систему показникiв, якi характеризують наявнiсть, розмiщення i використання фiнансових ресурсiв.

У своiй дипломнiй роботi я намагатимусь показати деякi аспекти цiii широкоi теми, це стосуiться оцiнки фiнансового стану банку. Мета, яку я ставлю при дослiдженнi цiii теми, полягаi у вивченнi методiв, якi використовуються у вiтчизнянiй практицi при оцiнцi фiнансового стану банку i порiвняти iх iз зарубiжним досвiдом. Адже тепер ми маiмо можливiсть спiвпрацювати iз закордонними колегами не тiльки на державному рiвнi, але i на рiвнi кореспондентських вiдносин банкiв. Отож, вiдслiдковуючи деякi методи в дiяльностi закордонних банкiв, я хочу провести паралель щодо вiтчизняних банкiв, дослiдивши методику аналiзу нормативних показникiв. На Украiнi тепер склались специфiчнi умови як в економiчнiй сферi в цiлому, так i в банкiвськiй системi зокрема. Це пов’язано насамперед iз нестабiльнiстю законодавства, втратою довiри населення до держави i до банкiв зокрема. Саме тому зберегти добрий фiнансовий стан банку i забезпечити його ефективну дiяльнiсть i досить складно. Це вимагаi особливих зусиль як з боку керiвництва, так i з кожного працiвника зокрема. При дослiдженнi цiii теми я використовувала поряд iз законодавчими актами Верховноi Ради i Уряду нормативнi акти Нацiонального Банку Украiни, спецiальнi банкiвськi документи, а також перiодику i спецiальну лiтературу, що стосуiться даноi теми.

Оскiльки з 1.01.1998 р. в бухгалтерському облiку Украiни вiдбулися змiни, що особливо стосуiться плану рахункiв, то це також потягнуло за собою цiлий ряд змiн i в документах, якi регулюють виконання економiчних нормативiв. Враховуючи цi змiни, я старалась прослiдкувати методи i способи аналiзу фiнансового стану банку в динамiцi. Для цього використовувала також фактичний матерiал дiяльностi Укрсоцбанку за певнi конкретнi перiоди.

Важливiсть даноi теми полягаi, на наш погляд, у вивченнi банкiвськоi системи через призму оцiнки фiнансового стану банку, аналiзуючи його дiяльнiсть. Тепер надiйнiсть i фiнансова стiйкiсть - основнi фактори, якi впливають на свiдомiсть клiiнта при виборi банку.

Отже, за допомогою аналiзу можна виявити тенденцii дiяльностi, звернути увагу на слабкi мiсця i посилити розвиток ефективних напрямiв роботи. Тож оцiнка фiнансового стану i потрiбною як для керiвництва банку,- щоб знати результати своii роботи, так i для клiiнта чи партнера, щоб знати свого контрагента.

ГЛАВА 1. Стабiльнiсть- основна умова ефективноi дiяльностi комерцiйних банкiв.

1. Регулювання роботи комерцiйних банкiв Нацiональним банком Украiни.

Стан i перспективи функцiонування фiнансових iнститутiв ринкiв капiталу мають важливе значення для нацiональноi економiки. Ось чому кредитно-банкiвська сфера служить об’iктом прискiпливого нагляду i регулювання з боку керiвних органiв. В кожнiй краiнi дii система правових актiв, якi регламентують рiзнi аспекти банкiвськоi дiяльностi, роботу небанкiвських кредитно-фiнансових установ, фондових бiрж i т. д. Особливостi iсторичного розвитку i дiя рiзних полiтико-економiчних факторiв обумовили специфiку нацiонального банкiвського i фiнансового законодавства, форми i методи контролю за роботою банкiв. Стiйкiсть комерцiйного банку залежить вiд багатьох аспектiв його дiяльностi i маi складну структуру. Головними ii елементами i такi :

Капiтальна стiйкiсть банку. В ii основi - обсяг власного капiталу, що забезпечуi достатню суму грошових коштiв, яку при необхiдностi можна використати для повернення депозитiв, сформувати резерв для погашення непередбачених збиткiв чи боргiв. Власний капiтал банку i також джерелом фiнансування розвитку банку, подолання негативних ситуацiй, зумовлених форс-мажорними обставинами, запорукою необхiдного реагування на кон’юнктуру кредитного ринку.

Комерцiйна стiйкiсть банку. Цей вид стану фiнансовоi установи виражаi:

• рiвень зв’язкiв банку з iншими субiктами ринковоi iнфраструктури;

• розвинутiсть i мiцнiсть взаiмовiдносин iз державою;

• iнтегрованiсть у систему мiжбанкiвських вiдносин iз державою;

• якiсть спiвробiтництва з кредиторами, дебiторами, клiiнтами i вкладниками;

• залежнiсть банкiвськоi сфери вид стану економiки в цiлому;

• мiцнiсть звязку мiж обсягом грошового капiталу банку i його реальним капiталом;

• концентрацiю частки активiв i приватних вкладiв у розпорядженнi одного фiнансово-кредитного закладу;

• контроль значного обсягу фiнансових потокiв у краiнi.

Органiзацiйна стiйкiсть банку. Органiзацiйна структура банку i механiзм ii управлiння повиннi вiдповiдати як реалiзацii основноi функцii фiнансово-кредитного закладу, так i конкретному асортименту банкiвських послуг i продуктiв, що лежать в основi тактики i стратегii банку. Органiзацiйна структурна стiйкiсть комерцiйного банку визначаiться функцiонально-технiчною документацiiю, що регламентуi всi аспекти його дiяльностi, якi стосуються як органiзацiйноi структури, так i специфiчних банкiвських операцiй.

Функцiональна стiйкiсть банку. Вона, по-перше, залежить вiд рiвня спецiалiзацii банку в обмеженому колi послуг та продуктiв, що даi змогу спецiалiзованому банку рацiональнише й ефективнiше управляти власним i залученим капiталом. По-друге, унiверсалiзацiя банку (або розширення його операцiй ) також веде до пiдвищення функцiональноi стiйкостi, оскiльки це сприяi тому, що багато хто з клiiнтiв маi можливiсть задовольнити весь асортимент своiх потреб у банкiвських продуктах i послугах в одному банку. РЖ перший, i другий iз зазначених критерiiв визначення функцiональноi стiйкостi банку та керування нею мають як позитивнi, так i негативнi аспекти. Так, високий рiвень спецiалiзацii комерцiйного банку посилюi його залежнiсть вiд змiн кон’юнктури на товарному й кредитному ринах i зумовлюi перешкоди для можливостi розширення банкiвських операцiй у складних для банку ситуацiях.

У свою чергу унiверсалiзацiя комерцiйного банку створюi умови диверсифiкацii структури залучення грошових ресурсiв вiд вкладникiв та iнших клiiнтiв. Це послаблюi залежнiсть фiнансово-кредитноi установи вiд одного (навiть значного) клiiнта. Разом iз тим розширення обсягу та асортименту послуг та продуктiв, що надаються банком, може зумовити надмiрне ускладнення органiзацii й управлiння банком i, як наслiдок, зниження його доходностi, конкурентоспроможностi, чутливостi до потреб ринкового середовища.

Фiнансова стiйкiсть банку. Ця характеристика дiяльностi банку вмiщуi зазначенi вище основнi показники, що розкривають i синтезують результативнiсть iнших складових стiйкостi фiнансово-кредитного закладу, насамперед обсяг i стуктуру власних засобiв, рiвень доходностi i прибутковостi, норму прибутку на власний капiтал, дотримання встановлених показникiв лiквiдностi, мультиплiкативну ефективнiсть власного капiталу, обсяг створеноi додатковоi вартостi.

Пiдтримання банком фiнансовоi стiйкостi даi змогу зберегти конкурентоспроможнiсть на кредитному ринку. Проте це дуже складне завдання. Фiнансовiй стiйкостi комерцiйних банкiв Украiни на сучасному етапi найчастiше загрожують такi негативнi фактори:

• триваючий цiлеспрямований пiдрив iхньоi дiловоi репутацii;

• недосконала система набору кадрiв для комерцiйних банкiв;

• надання клiiнтам недостовiрноi iнформацii;

• використання фальшивих векселiв, цiнних паперiв i гарантiйних листiв;

• неповернення виданих кредитiв, правова неврегульованiсть цiii проблеми у сферi банкiвськоi дiяльностi;

• недосконала оцiнка кредитних ризикiв;

• вiдсутнiсть систематизованих даних про несумлiнних позичальникiв;

• манiпулювання кредитними картками, банкоматами;

• шахрайське вторгнення до банкiвських комп’ютерних мереж;

• витiк конфiденцiйноi йнформацii;

• недосконалiсть структур, що забезпечують внутрiшню та зовнiшню безпеку банкiвських установ.

У пiдтримцi фiнансовоi стiйкостi комерцiйного банку зацiкавлений не лише вiн сам, а й банкiвська система краiни в цiлому. Регулювання цього процесу перебуваi у центрi управлiнськоi дiяльностi центральних банкiв фактично всiх розвинутих краiн.

Розробка методики аналiзу банкiвськоi дiяльностi дозволяi визначити стан лiквiдностi, доходностi i степеню ризику окремих банкiвських операцiй, виявити джерела власних i залучених засобiв, стуктуру iх розмiщення на конкретну дату чи за деякий перiод, а також встановлюi спецiалiзацiю i значимiсть окремих банкiв в банкiвськiй системi Украiни.

Оскiльки в нашiй краiнi робота по оцiнцi фiнансовоi стiйкостi банку i на стадii становлення i розвитку, доцiльно використовувати передовий зарубiжний досвiд в данiй галузi. Для напрацювання загальноприйнятоi методики аналiзу роботи банку необхiдно визначити суму показникiв банкiвськоi дiяльностi, вивчити iх оптимальнi значення i на цiй основi виробити критерii показникiв для рейтинговоi оцiнки банку.

Аналiз дiяльностi комерцiйного банку- це завдання з багатьма невiдомими, при вирiшеннi якого необхiдно провести аналiз рiзних напрямкiв дiяльностi банку, його фiнансового стану. Для цього розглянемо схему (рисунок 1).

Рисунок 1.

Аналiз економiчного Аналiз балансу Аналiз руху коштiв на

стану позичальникiв банку рахунках клiiнтури

Аналiз Аналiз

операцiй кредитного

портфелю

АНАЛРЖЗ ЕКОНОМРЖЧНОГО

СТАНУ КОМЕРЦРЖЙНОГО БАНКУ

Аналiз Аналiз

рiвня фондового

прибутковостi портфелю

Аналiз Аналiз

конкурентноi кон’юнктури

пропозицii

Аналiз Складання прогнозiв Аналiз ресурсноi

струтури (для iнтегрованоi оцiнки бази

динамiки i за окремими напрямками)

власних

коштiв

Дiйсно, щоб дати оцiнку фiнансового стану комерцiйного банку i визначити перспективи фого розвитку, необхiдно проаналiзувати не тiльки баланс i iншi звiтнi матерiали самого банку, але i дати характеристику економiчного стану клiiнтiв банку (кредиторiв i позичальникiв ), оцiнити конкурентiв, провести маркетингове дослiдження кон’юнктури ринку i т.д. В нашiй краiнi далеко не вся така iнформацiя використовуiться для оцiнки фiнансового стану банку. У бiльшостi випадкiв аналiз фiнансового стану банку будуiться на звiтних (часто балансових) даних банку. При цьому слiд мати на увазi, що аналiз фiнансового стану банку, в основi якого лежать рiзнi показники, важливий, але цього недостатньо.

Необхiдно створити рейтингову ситстему оцiнки фiнансового стану банку. Особливу увагу слiд звернути на аналiз грошових потокiв, так як рух грошових коштiв неможливо прослiдкувати за бухгалтерськими звiтами. Враховуючи, що iнтереси бувають короткочаснi та тривалi, можливо, i сенс мати двi паралельнi групи рейтингових оцiнок: моментальнi та прогнознi рейтинги. РЖдея методики полягаi в тому, що спочатку будуiться модель Влiдеального банкуВ» на основi повноцiнного набору найбiльш iнформативних коефiцiiнтiв, якi адекватно характеризують банк. Для цього необхiдно мати список значень вiдповiдних коефiцiiнтiв, якi можна вважати достатнiми. Також необхiдний перелiк мiнiмально допустимих (критичних) значень коефiцiiнтiв. У таблицi 2 (див. Додаток1) наведено один iз можливих варiантiв перелiку таких значень.

В банках щодня приймаються рiшення щодо залучення коштiв на депозити i iх розмiщення. В зв’язку з цим лiквiднiсть банку по балансу може бути задовiльною, але реальна лiквiднiсть, виходячи з грошових потокiв,- зовсiм нi. В процесi аналiзу банкiвськоi звiтностi основним об’iктом дослiдження виступаi вся його сукупна комерцiйна дiяльнiсть. При цьому суб’iктами аналiзу виступають самi комерцiйнi банки, iх контрагенти, включаючи НБУ, iншi кредитнi установи, аудиторськi фiрми, владнi стуктури, реальнi i потенцiйнi клiiнтм i кореспонденти, засновники i акцiонери. Оскiльки кожен iз суб’iктiв маi власнi цiлi, то рiзнi будуть напрямки i критерii аналiзу.

Комерцiйнi банки з допомогою аналiзу своiх балансових даних перевiряють ступiнь реалiзацii основних цiльових установок у своiй дiяльностi: фактори iх доходностi, збалансованiсть структури активних i пасивних операцiй з метою пiдтримання лiквiдностi, дотримання економiчних нормативiв, встановлених НБУ, мiнiмiзацiю всiх видiв банкiвських ризикiв..

Комерцiйнi банки також зацiкавленi аналiзувати данi про стан iнших банкiв, однак вони не мають (i не можуть мати) всiii необхiдноi при цьому iнформацii. За кордоном банки володiють великими можливостями аналiзувати iнформацiйнi потоки, маючи при цьому iдину форму звiтностi банкiв, налагоджений облiк i практику обмiну iнформацiiю, яка складаiться десятилiттями. Тепер банкiри розумiють, що за деяким винятком всi виграють вiд опублiкування банкiвськоi iнформацii. Це накладаi певну ринкову дисциплiну на банки. В рiзних краiнах при цьому i певнi особливостi.

Клiiнти i кореспонденти банку визначають стiйкiсть фiнансового стану банку i його надiйнiсть, перспективи розвитку.

Аудиторськi служби в процесi аналiзу балансу перевiряють достовiрнiсть аналiтичного i синтетичного облiку, звiтностi банку, правильнiсть вiдображення дiяльностi банку в його балансi.

НБУ цiкавить в першу чергу стан i стiйкiсть банкiвсьвоi системи. Вiн аналiзуi дотримання банками економiчних нормативiв, вiдрахувань в централiзованi фонди i визначаi ефективнiсть регулювання державою банкiвськоi дiяльностi. Важливо вiдзначити, що НБУ, маючи всю необхiдну для аналiзу iнформацiю, складаi свi рейтинги, але не публiкуi iх. НБУ широко публiкуi зведенi, порiвняльнi та iншi данi, необхiднi для аналiзу стiйкостi i надiйностi комерцiйних банкiв. У ходi аналiзу таблиць рейтингiв було помiчено, що рейтинги певного банку залежно вiд категорii користувачiв iнформацii дещо вiдрiзняються (див. додаток 2) [Джерело iнформацii - РЖнформацiйний Бюлетень Асоцiацii комерцiйних банкiв].

НБУ може переводити комерцiйнi банки на режим фiнансового оздоровлення, пiдставою для чого може бути невиконання протягом трьох мiсяцiв загальновстановлених пруденцентних норм та нормативiв ведення банкiвськоi справи, в обов’язковому порядку визначених НБУ. Невиконанням норм i нормативiв слiд вважати:

• неякiсну оцiнку капiталу;

• збиткову дiяльнiсть, яка характеризуiться наявнiстю збиткiв минулого та поточного рокiв i неможливiстю iх реального погашення протягом трьох мiсяцiв;

• порушення встановлених НБУ економiчних нормативiв та оцiночних показникiв дiяльностi банку;

• неякiсну структуру активiв, в тому числi кредитного портфеля.

Тодi приймаiться рiшення про надання стабiлiзацiйноi позики - це позика, яка надаiться Нацбанком комерцiйному банку для оперативного забезпечення його платоспроможностi i лiквiдностi та пiдтримки виконання заходiв фiнансового оздоровлення.

НБУ здiйснюi нагляд за дiяльнiстю комерцiйних банкiв, iх вiддiлень, фiлiй, представництв на територii Украiни. Вiн спрямований на забезпечення стябiльностi банкiвськоi системи, захист iнтересiв вкладникiв шляхом зменшення ризикiв в дiяльностi комерцiйних банкiв. Змiст нагляду визначаiться повноваженнями, встановленими законом Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ». Система нагляду спрямована на скорочення внутрiшнiх i зовнiшнiх ризикiв. Серед зовнiшнiх видiляють ризик лiквiдностi, валютний ризик, ризик облiковоi ставки та ризик по цiнних паперах. До внутрiшнiх вiдносять Влкомерцiйнi ризикиВ», повязанi з людським фактором (квалiфiкацiя персоналу i дiловi якостi керiвникiв, виконавська дисциплiна та якiсть аудиторськоi служби i iн.), а також Влоперацiйно-технiчнi ризикиВ», якi вiдображають ступiнь працездатностi систем, якi забезпечують зовнiшню роботу банку: системи безпеки, бухоблiку,матерiально-технiчних засобiв, засобiв звязку i т. п. На зниження внутрiшнiх ризикiв спрямованi процедури реiстрацii банкiв, лiцензування, внутрiшнiх перевiрок, iнспекцii дiяльностi комерцiйних банкiв Нацбанком. При цьому для забезпечення фiнансовоi стiйкостi банку вважливим i не тiльки визначення загальноi концепцii його розвитку, але й розробка рацiональних схем формування пасивiв i розподiл його ресурсiв за основними категорiями активiв.

У спробах розвязати дилему надiйнiсть, лiквiднiсть - прибутковiсть у свiтовiй банкiвськiй практицi визначились три основних пiдходи до управлiння активами:

1. метод загального фонду коштiв (обiднання джерел), в основi якого лежить iдея об’iднати всi ресурси банку з наступним iх розмiщенням вiдповiдно до визначених прiоритетiв, призначення котрих - допомогти керiвництву оперативних вiддiлiв розвязати проблему поiднання надiйностi, лiквiдностi i прибутковостi [мал.2 , див. Додаток3];

2. метод розподiлу активiв або конверсiя коштiв [подiл джерел, мал.3, див. Додаток3]. Головною перевагою цього методу i зменшення частки лiквiдних активiв та вкладень додаткових коштiв у позики та iнвестицii, що веде до збiльшення норми прибутку, i, вiдповiдно, до його фiнансовоi стiйкостi;

3. збалансований науковий пiдхiд до розвязання управлiнських проблем регулювання фiнансовоi стiйкостi банку з використанням прогресивних методiв та ЕОМ для вивчення елементiв у складних модулях, наприклад, лiнiйного програмування.

Цi методи мають своi певнi недолiки i переваги.

2. Показники, що використовуються в практицi оцiнки комерцiйного банку.

Фiнансовий аналiз в комерцiйному банку як складова частина управлiння його операцiями включаi:

• визначення значень показникiв, якi визначають виконання нормативiв дiяльностi комбанкiв, якi встановлюються регулюючими органами;

• визначення i аналiз показникiв ефективностi процесу управлiння капiталом (власними засобами) банку;

• визначення i аналiз показникiв, якi характеризують процес управлiння активами i зобовязаннями банку в цiлому i управлiння окремими видами його активних операцiй з врахуванням забезпечення лiквiдностi вкладених в нього засобiв;

проведення розрахункiв, повязаних з визначенням доходностi рiзних активних операцiй банку, як на етапi iх планування, так i при поточному управлiннi.

При проведеннi фiнансового аналiзу в комерцiйному банку слiд враховувати, що, по-перше, суть i кiлькостi значення показникiв, якi характеризують обмеження, введенi регулюючими органами на дiяльнiсть комерцiйних банкiв, в рiзних краiнах рiзнi i можуть змiнюватися. По-друге, крiм показникiв, якi характеризують виконання нормативiв регулюючих органiв, при фiнансовому аналiзi в комерцiйних банках можуть визначатись i аналiзуватись рiзнi додатковi внутрiшнi показники i нормативи, повязанi, наприклад, iз структурою активiв i зобов’язань, плановим прибутком комерцiйного банку в цiлому i по окремих видах його операцiй, пiдроздiлах. Показники, якi характеризують результати управлiння активами i зобовязаннями банку, залежать вiд рiзних зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв. Тому при фiнансовому аналiзi слiд розглядати тi впливовi внутрiшнi фактори, вибором котрих можна керувати. Зовнiшнi фактори, якi безпосередньо не залежать вiд банку, повиннi використовуватись при аналiзi шляхом iх можливих (прогнозованих ) значень - мiнiмальних, максимальних, найбiльш ймовiрних i iн. Основним показником при аналiзi результатiв дiяльностi банку i одержаний прибуток за звiтний перiод. Прибуток визначаiться як рiзниця мiж отриманими доходами i понесеними витратами, тому узагальнюючими факторами,якi впливають на його суму, i сума доходiв i сума витрат. Данi про це даються в звiтах банку . В лiтературi з питань управлiння банкiвськими операцiями наводиться така схема про прибутки i збитки банку:

ЗВРЖТ

Процентний доход

- Процентнi виирати

--------------------------

Чистий процентний доход

+/- РЖншi процентнi доходи (втрати)

--------------------------------------------

Валовий операцiйний доход (втрати)

- Операцiйнi витрати

-------------------------------------------------

Чистий операцiйний доход (втрати)

- Витрати на створення резервiв на покриття втрат по кредитах

----------------------------------------------------------------------------------------

Доходи (втрати) вiд непередбачених обставин

+/- Прибутки (збитки) вiд непередбачених обставин

--------------------------------------------------------------------

Чистий доход (втрати) вiд сплати податкiв

- Податок на прибуток

-----------------------------------------------------------

Чистий прибуток

-----------------------------

Розподiл прибутку

------------------------

Така схема включаi доходнi i витратнi статтi, якi вiдображають основнi узагальнюючi операцii банку i включають процес формування прибутку iз вказанням одержаного доходу, тобто прибутку на промiжних етапах.

Отже, в процесi проведення аналiзу слiд розрiзняти дистанцiйний нагляд i iнспекторськi перевiрки на мiсцях. Дистанцiйний нагляд, чи монiторинг- це метод раннього розпiзнавання негативноi поведiнки банку i раннього повiдомлення про негативну ситуацiю, яка склалася, органи банкiвського нагляду. В основi дистанцiйного нагляду лежить аналiз фiнансовоi звiтностi банку (мiсячноi, квартальноi, пiврiчноi i рiчноi). Дистанцiйний нагляд здiйснюi НБУ з одного боку, а також комерцiйнi банки здiйснюють мiжбанкiвський нагляд. Причому для виявлення проблем в дiяльностi банкiв, як вiдзнаяають захiднi експерти, необхiдно використовувати розумний банкiвський нагляд. Свiтова практика останнiх 15-20 рокiв свiдчить про рiст популярностi банкiвського нагляду.

Основнi обiкти дистанцiйного нагляду за дiяльнiстю банку:

• порядок чи заходи по формуванню капiталу банку;

• якiсть активiв;

• доходнiсть, ефективнiсть роботи банку;

• лiквiднiсть банку;

• темпи росту (розвитку) банку;

• чи чутливий банк до змiни процентних ставок;

• ризики.

У свiтовiй практицi форми фiнансовоi звiтностi комерцiйних банкiв представленi такими основними документами: баланс, звiт про прибутки i збитки, звiт про рух джерел фiнансування, рух i змiни в акцiонерному капiталi, пояснення до фiнансовоi звiтностi i аудиторський висновок.

Основний документ для аналiзу фiнансового стану - це баланс комерцiйного банку. Баланси, якi публiкуються, складенi за унiфiкованою системою, яка дii в Украiнi. Для аналiзу балансу необхiдно спiвставити рiзнi частини активу i пасиву, доходи по рiзних активах i пасивах (витрати на рiзнi групи). Доцiльно проводити аналiз банкiвського балансу в динамiцi, в порiвняннi з iншими комерцiйними банками.

Таблиця 1- Аналiз балансу банку.

В зарубiжнiй економiчнiй лiтературi широко використовуiться метод аналiзу ВлSWOTВ» (S- strong (сильний), W- weak (слабкий), O- opportunities (задовiльний), T- threat (загрозливий)), який дозволяi виявити сильнi i слабкi сторони дiяльностi банку, його потенцiйнi можливостi i ризики в роботi. Наприклад, Англiйський банк звертаi особливу увагу на такi два фактори у балансових звiтах:

1. Стiйкiсть- як вiдношення ресурсiв власного (або в цiлому акцiонерного) капiталу до поточних фiнансових зобовязань (що прирiвнюються до депозитiв). Якщо банк бажаi пiдвищити обсяг кредитування, то обмеження коефiцiiнта, який вiдображаi згадане вище вiдношення, неминуче пiдвищить рiвень залучення, тобто використання депозитiв для збiльшення кредитування. Адже таке обмеження змусить банк або звертатися до акцiонерiв за фондами, або пiдвищувати доходнiсть фондiв, що збiльшують його фiнансовi ресурси.

2. Процент ризикового капiталу- як вiдношення ресурсiв капiталу до суми всiх iнвестованих активiв (наприклад, позик, гарантiй тощо), помноженоi на специфiчний для кожного класу активiв коефiцiiнт ризику. Обмеження на процент ризмкового капiталу втримуi банки вiд гарантiй щодо високоризикового бiзнесу, якщо цi банки не мають адекватних ресурсiв для покриття втрат. Банк повинен забезпечувати вiддачу i доходнiсть стосовно кожного класу ризику, який вiн гарантував, i адекватно покривати всi збитки щодо нього. Це базовий принцип спiввiдношення ризику i винагороди.

Дуже чiтко це виражаi таке положення одного iз циркулярiв Англiйського банку: ВлДостатнi надходження необхiднi як для першочергового захисту вiд збиткiв, так i як джерело нового капiталу, що даi змогу нарощувати бiзнесВ».

Рiзнi аспекти, що характеризують фiнансову стiйкiсть банку, нинi стають обiктом державного регулювання i в нашiй краiнi. Так, згiдно з Положенням про порядок формування банкiвською систеиою Украiни обовязкових резервiв, затвердженим постановою Правлiння НБУ №333 вiд 26.12.1996 р., встановлено нормативи формування обовязкових резервiв грошово-кредитного ринку та обсягу грошовоi маси, запобiгання втратi банками вiдповiдноi лiквiдностi. Обов’язковi резерви створюють гарантii для забезпечення своiчасних платежiв за вимогами клiiнтiв, що характеризуi найважливiшу ознаку фiнансовоi стiйкостi. Норму обовязкових резервiв встановлено на рiвнi 11% вiд суми залучених коштiв незалежно вiд джерел та строкiв залучення вкладiв i депозитiв, а визначена сума коштiв обовязкових резервiв повинна знаходитися на кореспондентському рахунку комерцiйного банку та в його касi. Дотриманню фiнансовоi стiйкостi комерцiйного банку та змiцненню його вiдповiдальностi за цей стан сприятиме й РЖнструкцiя №10 Про порядок регулювання та аналiз дiяльностi комерцiйних банкiв, затверджена постановою Правлiння НБУ №343 вiд 30.12.1996 р. Згiдно iз цим документом посилюються контрольнi функцii НБУ в ходi нагляду за дiяльнiстю комерцiйних банкiв, забезпечення iх фiнансовоi стiйкостi, захисту iнтересiв iх вкладникiв та акцiонерiв.

Вказана iнструкцiя розкриваi принципи визначення узагальнюючоi оцiнки (рейтингу) фiнансового стану комерцiйного банку. Ситема рейтингу включаi такi складовi:

1. Достатнiсть капiталу- оцiнка розмiру капiталу банку з точки зору його достатностi для захисту iнтересiв вкладникiв та пiдтримання платоспроможностi.

2. Якiсть управлiння (менеджменту)- оцiнка методiв управлiння банком iз точки зору ефективностi дiяльностi, встановлення порядку роботи, методiв контролю, дотримання iснуючих нормативних актiв та чинного законодавства.Якiсть активiв - спроможнiсть забезпечити повернення активiв, аналiз позабалансових рахункiв, а також вплив наданих проблемних кредитiв на загальний фiнансовий стан банку.

3. Доходнiсть- оцiнка банку з точки зору достатностi його доходiв для перспективи розвитку.

4. Лiквiднiсть- спроможнiсть банку виконати як звичайнi, так i непередбаченi зобовязання.

Перерахованi пункти iстотною мiрою визначають надiйнiсть комерцiйних банкiв для його партнерiв. Деякi спецiалiсти звертають увагу на складнiсть однозначноi й обiктивноi оцiнки надiйностi комерцiйного банку:В»..Складнiсть полягаi не лише в тому, що вiдсутня в достатньому обсязi необхiдна iнформацiя, але також i в тому, що немаi обгрунтованоi методики зведення цiлого ряду рiзнорiдних одиничних показникiв в один загальний iнтегральний показник. У пiдсумку все це призводить до дуже приюлизних висновкiв про фвнансовий стан кредитного закладу..В». В Украiнi така методика поки що вiдсутня.

У свiтовiй практицi iснуi багато методик для визначення рейтингу банкiв. Рiзнi методики застосовуються в рiзних економiчних умовах. За ринковоi моделi економiки рейтинг комерцiйних банкiв бiльшою мiрою впливаi на ринкову цiну акцiй банку.

У краiнах з нестабiльною економiкою, де ще не закiнчена перебудова юридичноi бази, рейтинг для вкладника засвiдчуi надiйнiсть комерцiйного банку. Класичний варiант системи ВлCAMELВ» удосконалюiться. На Заходi сворено систему ВлCAMELSВ», де S- чутливiсть фiнансового ринку дотбагатьох факторiв, серед яких:

• iнфляцiя;

• змiна вартостi капiталу;

• страховий ризик;

• вплив на коливання валютних курсiв;

• риик, повязаний iз торговою дiяльнiстю;

• ризик мiжнародних операцiй та iншi.

Бiльшiсть краiн рейтинг комерцiйних банкiв визначаi за системою ВлCAMELВ», яка отримала визнання за роки свого iснування. Але вона зручна в основному для службового користування, оскiльки мiстить ряд показникiв конфiденцiйного характеру. А для опублiкування у вiдкритих виданнях використовуються рейтинги за методами В. Кромонова, А.Альтмана та iншi.

РЖснуюча ж , наприклад, у Росii методика складання рейтингу комерцiйних банкiв часто зводиться до використання грошових коефiцiiнтiв:

Аi - генеральний коефiцiiнт надiйностi, що дорiвнюi вiдношенню капiталу банку до працюючих активiв (ступiнь забезпеченостi ризикових вкладень банку його власним капiталом);

Вi - коефiцiiнт миттiвоi лiквiдностi, який дорiвнюi вiдношенню лiквiдних активiв банку до його зобовязань до запитання (використання клiiнтських грошей у виглядi власних кредитних ресурсiв);

Сi - крос-коефiцiiнт, що вказуi на вiдношення всiх зобовязань банку до виданих кредитiв;

Di - генральний коефiцiiнт лiквiдностi, який дорiвнюi вiдношенню лiквiдностi активiв до Влзахищеного капiталуВ» (нерухомiстю й цiнностями) до сумарних зобовязань банку, що даi змогу банку при поверненнi виданих позик задовольнити вимоги кредиторiв у прийнятi строки;

Еi - коефiцiiнт захищеностi капiталу, що дорiвнюi вiдношенню Влзахищеного капiталуВ» до всього власного капiталу i показуi, яку частку своiх активiв банк вкладаi у нерухомiсть, цiнностi та устаткування;

Fi - коефiцiiнт фондовоi капiтiлiзацii прибутку, який вказуi на вiдношення власних ресурсiв банку до грошей, що внесли засновники.

Для складання загальноi формули надiйностi комерцiйних банкiв експкртно вводяться декiлька коригуючих коефiцiiнтiв i питома вага самих коефiцiiнтфiв Аi, Вi, Сi, Di та Fi, що визначенi еа основi експертних оцiнок.

Отже, загальна формула надiйностi буде така: R=0.45Ai+0.2Bi+0.1(0.33Ci)+0.1Di+0.05Ei+0.1)0.33Fi)^3.

На погляд спецiалiстiв методика, що побудована на основi експертних спiввiдношень, не може забезпечувати достовiрноi оцiнки рейтингу комерцiйних банкiв. У рядi випадкiв рейтинг визначаiться ще простiше: на основi активiв балансу-нетто або на основi величин iх власного капiталу чи обсягу прибутку. Але при визначеннi рейтингу показник величин активiв як основний коефiцiiнт використовувати недоцiльно, тому що нерiдко комерцiйнi банки його штучно завищують. Неможливо також точно врахувати операцii щодо взаiмного кредитування, що використовуються з метою формального збiльшення суми балансу.

Кiлькiсть власних коштiв дещо об’iктивнiше може охарактеризувати потенцiйнi можливостi комерцiйного банку на фiнансовому ринку. Однак, на наш погляд, наявнiсть власних грошей, якщо не враховувати iх звязку, наприклад, iз прибутком, також не забезпечуi достовiрноi iнформацii про рейтинг комерцiйних банкiв.

Значною мiрою про це свiдчить розмiр капiталу комерцiйних банкiв. Капiтал банку i регулятором його дiяльностi, завдяки якiй держава через НБУ встановлюi норми економiчноi поведiнки, що оберiгають банк вiд фiнансовоi нестiйкостi та надмiрних ризикiв. Як справедливо зазначають деякi аналiтики, Влдо числа найсерйознiших проблем у банкiвськiй дiяльностi належить визначення дорстатностi власного капiталу банкуВ». Складнiсть такого розрахунку полягаi в обчисленнi не абсолютноi, а вiдносноi величини достатностi капiталу, завдяки якiй забезпечуiться контроль за якiстю управлiння i фiнансовою стiйкiстю банку. Свiтова банкiвська практика виробила унiкальний метод, що обгрунтовуi доцiльнiсть ув’язки суми капiталу з рiвнем ризику активних операцiй банку. Цей звязок, зумовлений здатнiстю капiталу компенсувати втати, виражаiться формулою (коефiцiiнтом) Кука:

рiвень достатностi капiталу банку = обсяг власного капiталу банку / сумарний обсяг активiв, зважений з урахуванням ризику , або

= обсяг власного капiталу / сумарний обсяг потенцiйних втрат, кредитiв, iнвестицiй та iнших вкладень, скоригованих (помножених) на iндивiдуальнi ваговi категорii ризикiв

Встановлення краiнами iндивiдуальних норм достатностi банкiвського капiталу не забезпечуi стабiльностi мiжнародноi фiнансовоi системи i справедливоi конкуренцii. З метою зближення регулюючих норм i вимог до банкiвського капiталу у 1988 роцi Базельський комiтет за участю 12 економiчно розвинутих краiн затвердив положення, згiдно з яким власний капiтал банку не може бути меншим 8% вiд скоригованих за ризиком активiв, тобто на кожнi 100 гр.од. потенцiйних втрат банк повинен мати 8 од. власного капiталу. При дефiцитi капiталу банк може пристосовуватися до нормативних вимог трьома способами:

• збiльшити капiтал;

• скоротити активи;

• змiнити структру активiв (знизивши частку високоризикових вкладень).

Аналiзуючи рiвень фiнансовоi с

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi