Банкiвська система Украiни
Змiст
1. ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж2
2. Сутнiсть, будова та функцii банкiвськоi системитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж3
3. Банкiвська дiяльнiсть за умов перехiдноi економiкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..7
4. Структурнi аспекти вдосконалення банкiвськоi системи УкраiнитАжтАжтАжтАжтАжтАж10
5. ЗаключеннятАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.12
6. Використана лiтературатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.13
Вступ
Процес переходу Укрiiни до якiсно новоi форми економiчних вiдносин, що базуються на ринкових принципах ведення господарства, зумовив необхiднiсть внесення кардинальних змiн до фiнансово-кредитноi сфери економiки, яка вiдiграi ключову роль у забеспеченнi руху грошових потокiв, тим самим створюючи базовi передумови суспiльного вiдтворення. Основною ланкою цiii сфери i банкiвська ситема, якiй належить провiдне мiсце у загальному механiзмi органiзацii й регулювання господарського життя суспiльства i вiд ефективностi функцiонування якоi вирiшальною мiрою залежить успiх соцiально-економiчних перетворень у краiнi загалом.
Банкiвська система Украiни сьогоднi тАУ один iз найрозвинутiших елементiв господарського механiзму, оскiльки ii реформування було почато ранiше за iншi сектори економiки, що визначалося ключовою роллю банкiв при вирiшеннi завдань переходу до ринку. Саме банки вiдiграють основну роль в утвореннi оптимального середовища для мобiлiзацii й вiльного переливу капiталiв, нагромадженнi коштiв для структурноi перебудови економiки, приватизацii й розвитку пiдприiмництва. Водночас усебiчне розкриття iхнiх потенцiйних можливостей у реалiзацii функцii фiнансового посередництва на ринку значною мiрою визначаiться особлмвостями структурноi органiзацii банкiвськоi системи краiни, яка забеспечуi складний механiзм практичноi реалiзацii взаiмозвтАЩязкiв i взаiмовiдносин мiж банкiвськими установами, вiд чого, у кiнцевому пiдсумку, залежать результати iхньоi дiяльностi та ефективнiсть кредитно-фiнансового обслуговування усiх ланок народногосподарського комплексу.
Суть, будова та функцii банкiвськоi системи.
Банкiвська дiяльнiсть тАУ набiр посередницьких операцiй на грошовому ринку, виконання яких дозволено законом тiльки пiд особливим наглядом держави спецiальним iнститутам, якi називаються банками. РЖншим фiнансовим посередникам займатися цiiю дiяльнiстю заборонено. Банк в правовому вiдношеннi тАУ це будь-який фiнансовий посередник, що виконуi одну або декiлька операцiй, вiднесених законом до банкiвськоi дiяльностi.
В Законi тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ ( березень 1991р.) банком названо будь-яку установу, що виконуi функцii кредитування, касового i розрахункового обслуговування народного господарства та здiйснюi iншi банкiвськi оперiцii, передбаченi цим законом.
До банкiвськоi дiяльностi вiдноситься комплекс з трьох посередницьких операцiй:
В· приймати грошовi вклади вiд клiiнтiв;
В· надавати клiiнтам позички i створювати новi платiжнi засоби;
В· здiйснювати розрахунки мiж клiiнтами.
Комплекс з трьох базових операцiй створюi первинну сферу банкiвськоi дiяльностi, а фiнансовий посередник, що виконуi цей комплекс, i банкiвським iнститутом, банком в економiчному розумiннi.
В дiйсностi фiнансовi посередники, крiм базових, можуть виконувати й багато iнших, не базових, але потрiбних для грошового ринку операцiй. Такi банки прийнято називати унiверсальними. Банки, що виконують лише частину базових операцiй на грошовому ринку, називаються спецiальними.
Якщо ж посередник грошового ринку не виконуi жодноi з названих базових операцiй, тобто позбавлений ознак банку, його вiдносять до небанкiвських фiнансових iнститутiв. В Украiнi такими iнститутами i: страховi, трастовi, фiнансовi, iнвестицiйнi компанii, пенсiйнi фонди тощо.
Банкiвська система тАУ законодавчо визначена, чiтко структурована сукупнiсть фiнансових посередникiв грошового ринку, якi займаються банкiвською дiяльнiстю. Банкiвська ситема маi своi особливе призначення, своi специфiчнi функцii в економiцi, якi не просто повторюють призначення i функцii окремих банкiв, а будуiться по заздалегiдь виробленiй концепцii.
Закон Украiни тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ перш нiж визначити, якi банки можуть бути в Украiнi i як вони повиннi функцiонувати, зафiксував концептуальне положення, що банкiвська система Украiни повинна бути двохрiвневою, встановив, якi банки вiдносяться до кожного з рiвнiв i яким буде механiзм звiязкiв мiж ними.
Необхiднiсть формування бiнкiвськоi ситеми, як особливоi структури, визначаiться двома групами причин:
В· повтАЩязаних з необхiднiстю здiйснення суспiльного нагляду i регулювання банкiвськоi дiяльностi, узгодження комерцiйних iнтересiв окремих банкiв з загальносуспiльними iнтересами тАУ забеспеченням сталостi грошей i стабiльноi роботи всiх банкiв;
В· повтАЩязаних з функцiонуванням грошового ринку, забеспеченням збалансованностi попиту i пропозицii на грошовому ринку i в кожному його секторi.
За своiю структурою банкiвськi системи рiзних краiн iстотно вiдрiзняються. Разом з тим i ряд ознак, якi властивi всiм банкiвським ситемам, що функцiонують в ринковiй економiцi. Це, перш за все, двохрiвнева iх побудова.
На першому рiвнi знаходиться центральний банк. На нього покладаiться вiдповiдальнiсть за вирiшення макроекономiчних завдань в грошово-кредитнiй сферi, перш за все тАУ пдтримання сталостi нацiональних грошей та забеспечення сталостi функцiонування всiii банкiвськоi системи.
На другому рiвнi банкiвськоi ситеми знаходяться решта банкiв, якi в Украiнi прийнято називати комерцiйними банками.
В зарубiжних краiнах до комерцiйних належить тiльки частина банкiв другого рiвня. Переважно це банки, що виконують весь комплекс базових операцiй i створенi на акцiлнернiй основi. Крiм комерцiйних у кожнiй краiнi видiляiться цiлий спектр iнших банкiв тАУ кооперативних, приватних, спецiалiзованих тощо.
Класифiкацiя комерцiйних банкiв.
Класифiкацiйнi ознаки | Види комерцiйних банкiв |
Порядок створення | Перепрофiльованi, новостворенi |
Характер спецiалiзацii | Унiверсальнi, спецiалiзованi |
Територiя дiяльностi | Регiональнi, республiканськi, мiжнароднi |
Розмiр | Великi, середнi, малi |
Форма власностi | Загальнодержiвнi, мунiципальнi, колективнi (вiдкритi й закритi акцiонернi товариства, холдинги, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, кооперативнi ), приватнi, зi стопроцентною iноземною власнiстю, змiшанi |
Функцii i характервиконуваних операцiй | РЖнвестицiйнi зберiгання, депозитнi, iпотечнi, земельнi, iнновацiйнi, поштово-пенсiйнi, промисловi, агропромисловi, бiржовi, експортно-iмпортнi, лiзiнговi, торговельнi |
Характер вiдносин | Банки-гаранти, банки-кореспонденти, уповноваженi |
Ступiнь впливу | Монополiсти, аутсайдери |
Структура | Багатопрофiльнi, безфiлiальнi |
Ступiнь контролю | Контролюючi, контрольованi |
Конкурентоспроможнiсть | Конкурентноспроможнi, неконкурентноспроможнi |
Фiнансовий стан | Стiйкi, проблемнi, кризавi, банкрути |
Основна визначальна, провiдна функцiя банкiв за умов перехiдноi, а згодом i створеноi реiльно цивiлiзованоi економiки тАУ це посередництво у фiнансовiй i кредитнiй сферi, обслуговування господарсько-фiнансових операцiй. Посередництво виражаiться у процесi продажу рахункiв фiнансових вимог приватним клiiнтам, а також державi. Одна з функцiй комерцiйних банкiв проявляiться в тому, щоб зменшувати ризик для iндивiдуальних рахункiв за допомогою обтАЩiднання нагромаджень i використання iх для створення великих диверсифiкованих груп активiв, iнакше кажучи, функцiональне призначення комерцiйних банкiв тАУ це акумуляцiя, зберiгання i використання фiнансових ресурсiв.
Отже, банкiвська система тАУ це специфiчна економiчна та органiзацiйно тАУ правова структура, що забеспечуi функцiрнування грошового ринку та економiки в цiлому.
Вона покликана виконувати такi функцii:
В· трансформацiйну;
В· створення платiжних засобiв та регулювання грошовоi маси;
В· забеспечення сталостi банкiвськоi дiяльностi i грошового ринку.
Трансформацiйна функцiя зумовлена посередницькою мiсiiю банкiв. Мобiлiзуючи вiльнi грошовi кошти одних субтАЩiктiв ринку i передаючи iх рiзними способами iншим субтАЩiктам, банки мають можливiсть змiнювати:
- строки грошових капiталiв;
- iх розмiри;
- фiнансовi ризики.
Функцiя створення грошей i регулювання грошовоi маси полягаi в тому, що банкiвська система оперативно змiнюi масу грошей в обiгу, збiльшуючи ii вiдповiдно до змiни попиту на грошi. Це ключова функцiя банкiвськоi системи. В ii виконаннi беруть участь усi ланки системи. Вона стосуiться усiх напрямкiв банкiвськоi дiяльностi, насамперед кредитноi.
Функцiя забеспечення сталостi банкiв та грошового ринку повтАЩязана з надзвичайно високою ризиковiстю банкiвськоi дiяльностi. Банки, на вiдмiну вiд iнших економiчних субтАЩiктiв, несуть пiдвищену загрозу дестабiлiзацii власноi дiяльностi, розлад усього грошового ринку, провокування зогальноекономiчноi кризи.
Банкiвська дiяльнiсть за умов перехiдноi економiки.
Станом на 1 сiчня 1998 року В Книзi реiстрацii банкiв, валютних бiрж та фiнансово-кредитних установ зареiстровано 227 банкiв. РЖз них створених у виглядi вiдкритих акцiонерних товариств тАУ 133, державних тАУ 2, закритих акцiонерних товариств тАУ 51, банкiв, створених за участю iноземного капiталу, - 22, у тому числi зi 100-процентним iноземним капiталом тАУ 6 банкiв.
Кiлькiснi аспекти органiзацii банкiвськоi дiяльностi в умовах ринку повтАЩязанi з оцiнкою достатностi числа банкiв у краiнi з огляду на iхнi можливостi повноцiнно обслуговувати рiзнi сектори господарства. Критерiiм для оптимiзацii цього параметра маi слугувати така кiлькiсть банкiвських установ, яка спроможна:
В· охопити традицiйним кредитно-фiнансовим обслуговуванням усi сфери нацiональноi економiки й зовнiшньоекномiчну дiяльнiсть;
В· зайняти усi можливi для банкiв сегменти грошового ринку i ринку капiталiв;
В· здiйснювати увесь спектр операцiй, щоб повнiстю зодовiльнити попит субтАЩiктiв ринку на банкiвськi послуги.
Однак у реальнiй дiйсностi формування кiлькiсного складу банкiвськоi системи, особливо при переходi вiд адмiнiстративно-командноi до ринковоi економiки, далеко не завжди грунтуiться на чiтко визначених обтАЩiктивних критерiях потреби у створеннi нових банкiв. Унаслiдок цього на початкових етапах перехiдного перiоду в Укрiiнi переважав тiльки екстенсивний тип розвитку банкiвськоi системи, що на рiвнi з позитивним моментом розширення традицiйних сфер банкiвських перацiй i створення конкурентного середовища мiстив також певний негатив, який виявився згодом у фiнансових крахах окремих новоутворених банкiв.
Позитивним моментом у розвитку банкiвськоi системи слiд вважати докорiнну змiну структури власностi на банки, що дiстало вираження у русi вiд повноi монополiзацii банкiвськоi справи в руках держави до створення системи приватних комерцiйних банкiв та перебування у державнiй власностi тiльки двох iз них. У результатi структура банкiвськоi ситеми за даним критерiiм набуваi класичних ознак, за яких верхнiй рiвень тАУ центральний банк тАУ перебуваi пiд контролем держави, а нiжнiй тАУ комерцiйнi банки тАУ належать приватним особам.
Рiч у тому, що значним кiлькiсним змiнам структури банкiвськоi системи Украiни не завжди вiдповiдають позитивнi якiснi зрушення. Йдеться насамперед про досить низький рiвень капiталазацii комерцiйних бiнкiв, адже значну частину новоутворених кредитних iнститутiв було засновано в перiод загострення гiперiнфляцii пiдприiмствами реального сектора економiки для розвтАЩязання проблем суто власного забеспечення кредитними ресурсами. Дiяльнiсть iнших банкiв початково мала на метi обслуговування торговельно-посередницьких та валютообмiнних операцiй iз швидким обiгом коштiв.
Суттiво вплинула на кредитно-платiжнi вiдносини з пiдприiмствами криза нелатежiв. З одного боку, комерцiйнi банки, бача погiршення платоспроможностi пiдприiмств, утримувалися вiд надання iм нових кредитiв, що ще бiльше погiршувало становище пiдприiмств. З iншого боку, пiдприiмства, опинившись у скрутному фiнансовому становищi, не могли виконувати своi зобовтАЩязання не тiльки перед iншими пiдприiмствами, але й перед банками. Зростання простроченоi заборгованостi пiдприiиства за банкiвськi кредити створило серйозну загрозу для лiквiдностi не тiльки окремих банкiв, але й банкiвськоi системи в цiлому.
Звуження кредитноi дiяльностi комерцiйних банкiв з одночасним наростанням неплатежiв за простроченими позиками та зростанням резервiв лiквiдностi пiдiрвали прибутковiсть банкiв.
Крiм того, i деякi iншi внутрiбанкiвськi процеси сприяли активiзацii кризи банкiвськоi дiяльностi. Найбiльш вiдчутнi з них тАУ жорстка монетарна полiтика Нацiонального банку, недостатня оперативнiсть i ефективнiсть контролю з боку Нацiонального банку за дiяльнiстю комерцiйних банкiв та недолiки в дiяльностi самих банкiв. Але цi внутрiбанкiвськi проблеми, так би мовити, лише ускладнюють ситуацiю, а першопричина кризи банкiвськоi дiяльностi за межами банкiвськоi системи тАУ в нашiй економiцi. В Украiнi немii системи страхування ризикiв кредитноi дiяльностi i страхування банкiвських депозитiв.
Не маючи iнших джерел iснування та подальшого розвитку, деякi банки свiдомо вдалися до проведення занадто ризиковоi кредитноi полiтики. При наданнi кредитiв ними недостатньо придiлялась увага вивченню кредитного ризику. Ситуацiя ускладнювалась тим, що iнформацiя банкiв про платоспроможнiсть позичальника та стан його господарськоi дiяльностi на момент надання кредиту була неповна або недостовiрна. Допускалася практика надання кредитiв i зовсiм без забеспечення, так званих блянкових кредитiв, а також кредитiв пiд стрiхування чи гарантiю без належноi перевiрки статутних документiв та фiнансового стану фiрм-гарантiв.
Така тактика роботи банкiв в умовах загальноi економiчноi кризи призвела до погiршення фiнансового стану 25 % комерцiйних банкiв.
Не краще склалися справи i на мiжбанкiвському кредитному ринку. За умов браку лiквiдних фiнансових iнструментiв банки досить активно проявляли себе на цьому ринку, але надання недостовiрноi iнформацii, тобто невчасне вiднесення заборгованостi на рахунки прострочених кредитiв, невiдображення прострочених платежiв за проценти на кредити i недостатня вимогливiсть пiд час вивчення фiнансового стану банку позичальника призвели до рiзкого зростання ризику при наданнi мiжбанкiвських кредитiв. Саме цi недолiки в кредитнiй полiтицi банкiв посилили кризовi явища.
Структурнi аспекти вдосконалення банкiвськоi системи Украiни.
Поглиблення банкiвськоi реформи та всебiчне змiцнення на цiй основi банкiвськоi системи, забеспечення на дiлi ii ефективноi пiдтримки з боку держави розглядаiться як одне з прiоритетних завдань економiчноi полiтики. Без квалiфiкованого здiйснення радикальних заходiв у цiй сферi економiчноi дiяльностi, вирiшення всього комплексу завдань ринковоi трансформацii адмiнiстративноi економiки, забеспечення ii цивiлiзованого функцiонування неможливо.
Основна спрямованiсть подальшого реформування банкiвськоi системи повтАЩязуiться з утвердженням на дiлi функцiонально розглянутоi дворiвневоi структури банкiвських вiдносин, що передбачаi забеспечення Нацiональним банком краiни стабiлiзацiю грошового обiгу, з одного боку, i здiйснення всього комплексу банкiвських послуг комерцiйними банками, з iншого. З цiiю метою потрiбно здiйснити таку систему заходiв:
В· Суттiво прискорити розробку та прийняття комплексу законiв про банкiвську та кредитну дiяльнiсть.
В· Здiйснювати полiтику, спрямовану на змiцнення авторитету Нацiонального банку Украiни. Пiдтримувати принцип самостiйностi НБУ i його виключноi пiдзвiтностi Верховнiй Радi. Верховна Рада маi ухвалити постанову тАЬПро регламент пiдзвiтностi НБУ Верховнiй РадiтАЭ.РЖнiцiюватиметься також утвердження конституцiйноi норми, за якоi голова НБУ призначатиметься на 8 рокiв, що сприятиме стабiльностi керiвництва НБУ. З метою узгодження рiзних нарямкiв фiнансовоi та грошово-кредитноi дiяльностi iiцiюватиметься заснування Мiжвiдомчоi консультативноi Ради по банках.
В· Вiдповiдно до iснуючоi свiтовоi практики необхiдно утворення автономноi вiд НБУ системи органiв по здiйсненню реiстрацii банкiвських установ та нагляду за банкiвською дiяльнiстю.
В· Маi бути розроблена та здiйснена комплексна програма розширення мережi, змiцнення та пiдвищення ролi у ринковiй трансформацii економiки комерцiйних банкiв, скасування iх дискрiмiнацiйного оподаткування, прийняття нормативних актiв, що мають забеспечити правову основу беспосередньоi участi комерцiйних банкiв у приватизацiйному процесi, санацii збиткових пiдприiмств, зрощування капiталiв промисловостi та банкiв i утворення на цiй основi конкурентноздатного нацiонального фiнансового капiталу.
В· Необхiдно створити систему швидкого реагування на виникнення системного ризику для банкiвськоi системи в цiлому, яка б включала, по-перше, механiзм оперативноi, бажано щоденноi, оцiнки стану банкiвськоi системи, однозначний обтАЩiктивний механiзм державноi пiдтримки банкiвського сектора у разi виникнення несприятливого системного ризику. По-лруге, необхiдно створити для субтАЩiктiв економiки можливiсть вчасно оцiнювати фiнансовий стан будь-яких банкiв Украiни. Для цього необхiдно розробити офiцiйну методику оцiнки стану банку на основi його звiтноi статистики, з врахуванням украiнськоi специфiки.
В· З метою захисту вкладiв громадянтреба створити Мiжбанкiвський фонд обовтАЩязкового страхування банкiвських вкладiв фiзичних осiб, який матиме статус юридичноi особи.
В· Необхiдно створити дiйовий механiзи застави майна.
Заключення
Завершення структуризацii банкiвськоi системи за дворiвневим приципом водночас не можна вважати остаточним завершенням процесу ii формування, адже органiзацiйна структура банкiвськоi системи ринкового типу маi включати також мережу допомiжних органiзацiй, якi забеспечують нормальну дiяльнiсть кредитних установ, сприяючи функцiонуванню складного механiзму взаiмозвтАЩязкiв банкiв iз субтАЩiктами економiчних вiдносин, що дiють у рiзних секторах господарства краiни. На практицi в органiзацiйному планi реалiзацiя допомiжних функцiй забеспечуiться елементами, якi у своiй сукупностi являють собою iнфраструктуру банкiвськоi системи, що у нормальних ринкових умовах повинна охоплювати iнформацiйне, технiчне, науково-методичне, кадрове та законодавчо-правове забеспечення дiяльностi банкiв.
Без цих елементiв iнфраструктури нормальне функцiонування банкiв в умовах ринку неможливе. Тому необхiднiсть iнтегрування iх до банкiвськоi системи обтАЩiктивно випливаi з потреби всебiчного регулювання дiяльностi кредитних установ, включаючи також дiяльнiсть допомiжних органiзацiй в iнтересах розвитку всiii банкiвськоi системи вiдповiдно до потреб субтАЩiктiв економiчних вiдносин, яких вона обслуговуi.
Таким чином, банкiвська система в умовах ринку попри належний рiвень капiталiзацii банкiвських установ та розвиток рiзних видiв спецiалiзованих комерцiйних банкiв нарiвнi з банками унiверсальними, що в сукупностi утворюють другий рiвень системи, маi включати також iнфраструктуру, яка обслуговуi обидвi рiвнi тАУ верхнiй i нижнiй, забеспечуючи нормальне функцiонування банкiвськоi системи загалом.
Глибоку кризу банкiвськоi дiяльностi не можна подолати суто банкiвськими заходами, крудитними, монетарними iнструментами, бо ii першопричини криються в економiцi. Саме тому потрiбно ставити питання про економiку i банки, а не суто банкiвську проблему.
Використана лiтература:
1. М.РЖ.Савлук тАЬВступ до банкiвськоi справитАЭ К.: Лiбра, 98
2. Л.Д.Кучма тАЬШляхом радикальних економiчних реформтАЭ К.: Полiграфкнига, 94.
3. Т.Андрушкiв. Банки як субтАЩiкти фiнансових ринкiв Украiни: роль i перспективи // Банкiвська справа. тАУ 1998 - № 2
4. В.О.Паламарчук, О.К.Бойченко. Банкiвська дiяльнiсть за умов перехiдноi економiки: економiко-правовi аспекти // Фiнанси Украiни. тАУ 1998 - № 3
5. О.В.Дзюблюк. Структурнi аспекти вдосконалення банкiвськоi системи краiни // Фiнанси Украiни. тАУ 1999 - № 1
6. РЖ.Гуцал, Я.Чайковський. Банкiвська система Украiни: стан i перспективи // Банкiвська справа. тАУ 1998 - № 2
Нацiональний унiверсiтет iм. Т.Г.Шевченка
Реферат
на тему:
тАЬБанки: сутнiсть, види та особливостiтАЭ
студентки 4 курсу
економiчного факультету
групитАЭЕкономiчна теорiятАЭ
РЖнякiноi Любовi
Киiв - 1999
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi