Банкiвськi ресурси

План.

1. Вступ: Необхiднiсть ефективного формування банкiвських ресурсiв.

2. Формування власних коштiв банку.

3. Залученi кошти комерцiйного банку:

3.1. Депозити до запитання юридичних i фiзичних осiб;

3.2. Строковi депозити;

3.3. Суть та значення депозитноi полiтики банку;

4. Запозиченi кошти комерцiйного банку:

4.1. Облiгацii внутрiшньоi державноi позики;

4.2. Рефiнансування Нацiональним банком Украiни комерцiйних банкiв.

5. Страхування вкладiв на Украiнi та зарубiжний досвiд.

6. Висновок: Оптимiзацiя обсягiв i структури банкiвських ресурсiв для досягнення фiнансовоi стiйкостi банку.

1. Вступ

В умовах переходу економiки нашоi краiни до ринкових вiдносин вирiшальне значення маi розвиток удосконалення дiяльностi комерцiйних банкiв, формування й використання iнших ресурсiв.

Банкiвськi ресурси тАУ це основа основ дiяльностi будь-якого банку, оскiльки процеси утворення ресурсiв i надання позик перебувають у тiсному взаiмозвтАЩязку. Тому розумiння економiчного змiсту банкiвських ресурсiв, значення проблем повтАЩязаних iз iх ефективним формуванням i доцiльним використанням, надзвичайно важливе, особливо для украiнських комерцiйних банкiв. Саме нашим, вiтчизняним, комерцiйним банкам надзвичайно важко вирiшувати це питання тАУ формування ресурсiв банкiв, тому що украiнська банкiвська система ще дуже молода, вони тiльки на початковому етапi свого розвитку. За часiв Радянського союзу перед банками не iснувало такоi проблеми як формування своiх ресурсiв, все робилося централiзовано. Тому не було необхiдностi дослiджувати цю тему, яка не сьогоднiшнiй день i дуже актуальною, так як при створеннi комерцiйного банку тАУ це перше питання яке постаi перед його засновниками.

Актуальнiсть теми тАЬФормування банкiвських ресурсiвтАЭ в тому, що я вважаю це питання дуже поширеним в банкiвськiй дiяльностi. Так як перед кожним комерцiйним банком на протязi його дiяльностi зустрiчаються такi питання як: тАЬЯкi краще залучити кошти? Як оптимально iх сформувати? Яку депозитну полiтику вигiднiше застосовувати?тАЭ та iншi не менше важливi питання. Комерцiйний банк може не здiйснювати операцii з векселями, не надавати лiзинговий кредит, не здiйснювати мiжнароднi розрахунки за дорученням своiх клiiнтiв тАУ цi операцii не суттiво вплинуть на подальшу дiяльнiсть комерцiйного банку, на його надiйнiсть, лiквiднiсть. Я не вважаю, що банк повинен обмежити або не звертати уваги на iншi банкiвськi операцii та послуги, навпаки вiн маi розширювати спектр своiх банкiвських послуг для змiцнення своii конкурентноi здатностi i розширення клiiнтськоi бази. Але все ж таки вiдповiдною точкою для здiйснення рiзноманiтних банкiвських операцiй i надання послуг i ресурси цього банку, якi вiн повинен розмiщувати з найефективнiшим результатом. Очевидно, пiд впливом змiн у регулюваннi банкiвськоi дiяльностi, зрушень у макроекономiчнiй мiкроекономiчнiй динамiцi, ситуацii на грошово-кредитному ринку, структурних коливань у доходах юридичних та фiзичних осiб тощо можливостi формування ресурсноi бази комерцiйного банку не залишаються стабiльними. Враховуючи це актуальним i моделювання кожним окремо комерцiйним банком шляхiв i джерел ресурсного забезпечення його дiяльностi.

2. Формування власних коштiв банку.

Складовою частиною банкiвських ресурсiв i власнi кошти (або капiтал) банку-фактор, що вiдiграi неабияку роль у змiцненнi довiри клiiнтiв як до окремого банку, так i до банкiвськоi системи в цiлому. Тому проблема залучення i пiдтримки на певному рiвнi обсягу капiталу комерцiйних банкiв i актуальною i надзвичайно важливою для банкiвськоi дiяльностi в краiнi загалом.

Власний капiтал КБ займаi невелику питому вагу у сукупному капiталi. Для комерцiйного банку достатнiм буде 8% вiд загального капiталу. Це обумовлено специфiкою банкiвськоi дiяльностi. Банк користуiться, в основному чужими грошима, а власнi кошти служать передусiм для страхування iнтересiв вкладникiв i кредиторiв банку, а також для покриття можливих збиткiв вiд банкiвськоi дiяльностi. Досить вiдчутна роль власного капiталу як джерела забезпечення оперативноi дiяльностi комерцiйного банку на перших порах пiсля його утворення.

У вiтчизнянiй i зарубiжнiй економiчнiй лiтературi сутнiсть капiталу банку найчастiше визнають за джерелами його формування, серед яких:

- акцiонерний капiтал;

- резервний капiтал;

- нерозподiльний прибуток ( частина прибутку, яка залишаiться пiсля виплати дивiдендiв i вiдрахувань у резервний фонд).

Походження термiну тАЬкапiталтАЭ (вiд фр., англ. capital , лат. сaptalis тАУ головний) означаi багатство (цiннi папери, грошовi кошти, майно), якi використовуються для власного самозбiльшення.

Виходячи iз цього можна запропонувати такi визначення капiталу комерцiйного банку: це сукупнiсть внесених власниками тАУ учасниками капiталу тАУ власних коштiв, якi зростають у результатi ефективноi банкiвськоi дiяльностi у процесi капiталiзацii прибутку, а також за рахунок додаткових вливань з баку учасникiв.

Суть банкiвського капiталу виявляiться через його функцii:

1. капiтал i основою для створення й органiзацii банку, а також для його дiяльностi до часу накопичення достатнього обсягу залучених i позичених коштiв;

2. у випадку несприятливоi ситуацii i непередбачених витрат капiтал вiдiграi роль буфера, своiрiдноi тАЬподушкитАЭ, що даi змогу банку продовжувати виконувати тi чи iншi операцii. У критичних ситуацiях (у випадках нестачi резервiв) для погашення збиткiв використовуiться статутний капiтал. Нi залученi, нi запозиченi кошти не можуть бути використанi на погашення збиткiв вiд поточноi дiяльностi, оскiльки вони масi i боргом. Отже, поточнi витрати, якi банк змушений робити для вирiшення назрiлих проблем, компонуi капiтал;

3. капiтал пiдтримуi довiру клiiнтiв до банку i переконуi кредиторiв у його фiнансовiй спроможностi;

4. капiтал i основою для структурного розвитку кредитно-фiнансовоi установи, розробки i впровадження нових послуг, програм, обладнання. Залучення додаткового капiталу даi змогу банковi посилювати своi позицii на ринку, забезпечувати клiiнтiв сучасними банкiвськими послугами;

5. капiтал служить регулятором загального розвитку банку в довгостроковий перспективi. Регулювання фiнансового стану капiталу i важливим iнструментом запобiгання рiзним банкiвським ризикам. Воно пiдтримуi довiру клiiнтiв, а в краiнах де дii державна система страхування депозитiв, захищаi кредитно-фiнансовi установи вiд втрат.

Отже, капiтал банку в процесi органiзацii банкiвськоi дiяльностi одночасно виконуi кiлька функцiй, що забезпечуi найвищий ефект вiд проведення банкiвських операцiй. Пiд ефектом розумiiться результативнiсть дiяльностi. Ясна рiч, в умовах капiталiзацii основною метою для банку i одержання прибутку.

Однак (особливо в умовах нестабiльноi економiчноi ситуацii, яка склалася в Украiнi) не менш важливим результатом можна вважати стабiльний поступовий розвиток банку. Враховуючи це, можна стверджувати, що первинною функцiiю капiталу в умовах економiки перехiдного перiоду i захиснi функцiя.

Капiтал украiнських банкiв другоi половини 1990-х рокiв передусiм повинен сприяти зниженню розвитку вiд проведення операцiй на ринку.

Згiдно з мiжнародними стандартами адекватнiсть капiталу визначаiться як:

- мiнiмальний абсолютний розмiр власних коштiв банкiвських установ;

- спiввiдношення капiталу банку та актiв, зважених iз урахуванням ризику вкладених коштiв.

Стратегiя встановлення iдиного для всiх банкiв мiнiмального стандарту капiталу маi мiсце як у свiтовiй, так i в украiнськiй практицi.

Власний капiтал комерцiйних банкiв подiляiться на основний та додатковий. Основний капiтал банку тАУ це грошовi кошти, що забезпечують його фiнансову основу. Вiн складаiться з статутного, резервного фондiв, фондiв економiчного стимулювання та iнших фондiв, що утворюються за рахунок прибутку. Додатковий капiтал тАУ це грошовi кошти, що доповнюють загальний власний капiтал. Вiн формуiться з невикористаних резервiв, що призначаються для страхування активних операцiй комерцiйних банкiв та нерозподiленого прибутку.

У складi основного капiталу головна роль належить статутному фонду банку. Вiн формуiться з акцiонерного або приватного капiталу при органiзацii нового банку шляхом внескiв засновникiв чи випуску i реалiзацii акцiй. Розмiр статутного фонду визначаiться засновниками, однак за чинними в Украiнi вимогами для вiтчизняних банкiв встановлено такi нормативи:

- мiнiмальний розмiр статутного фонду повинен становити 1 млн. ЕКЮ;

- мiнiмальний розмiр власних коштiв 3 млн. ЕКЮ (на 01.01. 1999 р.). Слiд зауважити, що такий пiдхiд до пiдтримки адекватноi величини капiталу може спричиняти певнi проблеми. Одна з них тАУ можливий вплив депозитiв навiть зi стiйких банкiв. Таке може статися, якщо величина капiталу банку виявляiться нижчою вiд допустимого мiнiмального рiвня. Навiть iмовiрнiсть цього може збентежити вкладникiв i спровокувати масовий вiдплив депозитiв.

Порядок формування статутного фонду залежить вiд форми органiзацii банку.

Якщо комерцiйний банк утворюiться у формi акцiонерного товариства (АТ) вiдкритого типу, то статутний фонд формуiться шляхом вiдкритоi передплати на акцii, а якщо у формi АТ закритого типу тАУ у порядку перерозподiлу усiх акцii серед засновникiв КБ згiдно з розмiром iх частки у статутному фондi. (додаток 15)

При утвореннi КБ як товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю статутний фонд подiляiться на частки, розмiр яких фiксуiться в засновницьких документах, а учасники банку несуть вiдповiдальнiсть за його зобовтАЩязаннями у межах своii частки.

Статутний фонд може створюватися тiльки за рахунок власних коштiв учасникiв (акцiонерiв) банку. Його формування за рахунок банкiвських кредитiв не допускаiться.

Статутний фонд КБ у формi АТ створюiться шляхом випуску та продажу двох видiв iменних акцiй тАУ звичайних та привiлейованих. Акцiя тАУ ЦП, який пiдтверджуi внесок коштiв у статутний фонд АТ, даi право на отримання частини прибутку у виглядi дивiдендiв та управлiння АТ. Власники звичайних акцiй беруть учать в управлiннi банку i подiляють з ним усi його доходи, збитки та ризики. Якщо КБ не заробляi прибутку, власники звичайних акцiй не можуть бути бiльшими нiж первiсна вартiсть iх iнвестицiй, а дохiд, у випадку прибутковоi роботи банку, вони можуть отримувати значний, тому що розподiл залишку прибутку вiдбуваiться тiльки мiж власниками простих (звичайних) акцiй. Звичайнi акцii вiльно купуються та продаються на вторинному ринку ЦП (фондовiй бiржi).

Привiлейованi акцii дають право iх власникам на отримання фiксованого розмiру дивiдендiв, який не залежить вiд отриманого банком прибутку. Власники таких акцiй, мають переваги у порiвняннi з власниками звичайних акцiй. Власники привiлейованих акцiй не беруть участi в управлiннi КБ.

З розвитком операцiй КБ, а також необхiднiстю задоволення вимог НБУ щодо мiнiмального розмiру статутного фонду, у КБ виникаi потреба в збiльшеннi розмiрiв цього фонду. Це вiдбуваiться шляхом проведення додатковоi емiсii акцiй.

Емiсiя акцiй тАУ це випуск i розмiщення серед акцiонерiв ЦП, якi дають право на отримання певного доходу. Як правило банк прагне при додаткових емiсiях випускати в першу чергу привiлейованi акцii з тим, щоб запобiгти розширенню кола власникiв звичайних акцiй i ускладненню процесу управлiння банком.

Перший випуск акцiй банку повинен повнiстю складатися iз звичайних акцiй. Реiстрацiя та продаж банком тАУ емiтентом першого випуску акцiй звiльняiться вiд оподаткування податком та операцii з ЦП.

Всi випуски ЦП банками типу вiдкритого АТ, незалежно вiд розмiру випуску та кiлькостi iнвесторiв, пiдлягають державнiй реiстрацii у Мiнiстерствi фiнансiв Украiни. Мета цiii процедури тАУ пiдвищити вiдповiдальнiсть банкiв тАУ емiтентiв перед покупцем ЦП та знизити ризики, що повтАЩязанi з фiнансовими зловживаннями та махiнацiями. Щоб отримати право додатковоi емiсii акцiй банк не повинен бути збитковим, мати простроченi борги перед бюджетом та кредиторами.

Для реiстрацii випуску акцiй банк тАУ емiтент складаi проспект емiсii. Проспект емiсii тАУ це документ, у якому визначаються вiдомостi про випуск i розмiщення ЦП. Готуiться засновниками банку (при першiй емiсii) та Правлiнням банку (при наступних емiсiях). В проспектi емiсii повiдомляiться про банк, його фiнансове становище, вмiщуються вiдомостi про майбутнiй випуск ЦП. Проспект емiсii повинен бути завiрений незалежною аудиторською фiрмою.

Емiсiя акцiй як форма створення та поповнення статутного фонду КБ регулюiться Законами Украiни: тАЬПро господарськi товаристватАЭ та тАЬПро ЦПтАЭ та фондову бiржутАЭ.

Резервний фонд КБ призначений для покриття можливих збиткiв вiд банкiвськоi дiяльностi, а також для сплати дивiдендiв за привiлейованими акцiями, коли для цього недостатньо прибутку. Наявнiсть коштiв в резервному фондi забезпечуi стiйкiсть КБ, зменшуi вiрогiднiсть його банкрутства.

Резервний фонд КБ створюiться у порядку, встановленому зборами акцiонерiв, а його розмiр встановлюiться, як правило, на рiвнi 25% вiд розмiру статутного фонду. Вiн формуiться за рахунок вiдрахувань з прибутку i повинен складати не менше 5% вiд суми отриманого прибутку. ПРИКЛАД №1.

Якщо резервний фонд досяг встановленого розмiру, то вiдрахування до нього припиняються. При частковому або повному використаннi коштiв резервного фонду вiдновлюються вiдрахування з прибутку для його формування.

Крiм резервного фонду в КБ створюються спецiальнi фонди, призначенi для виробничого та соцiального розвитку банку. РЗх формування здiйснюiться за рахунок прибутку.

Одним з елементiв додаткового капiталу банкiв постають невикористанi резерви страхування банкiвських ризикiв. Призначенням цих резервiв i зниження негативних наслiдкiв у звтАЩязку з неповерненням кредитiв, виникненням збиткiв вiд операцiй з валютою та ЦП, що знаходяться у прибутку, що залишаiться у банку пiсля сплати податкiв. Такий порядок знижуi фактичнi можливостi КБ для створення необхiдного розмiру страхових резервiв.

Нерозподiлений прибуток, як елемент додаткового капiталу (власного) КБ, i ресурсом внутрiшнього походження. Вiн створюiться у виглядi залишку прибутку пiсля сплати податкiв та вiдрахування до фондiв банку. Якщо пiсля сплати дивiдендiв за ставкою, що встановлена зборами акцiонерiв, виникне iх залишок тАУ ця сума може бути спрямована на поповнення статутного фонду банку. Ця операцiя (капiталiзацiя) може бути здiйснена баз сплати дивiдендiв акцiонерам, але також за рiшеннями. Що приймаються загальними зборами акцiонерiв.

Банкiвський власний капiтал подiляiться на капiтал тАУ брутто та капiтал тАУ нетто. Власний капiтал тАУ брутто тАУ це сума усiх фондiв банку та нерозподiленого прибутку за балансом. Власний капiтал тАУ нетто тАУ це капiтал тАУ брутто за тАЬ-тАЬ вкладень банку в господарську дiяльнiсть пiдприiмств та органiзацiй, акцii АТ, витрати майбутнiх перiодiв, вiдвернених коштiв. Тобто, капiтал тАУ нетто це та частина власних коштiв банку, що може бути використана як кредитнi ресурси.

Розмiр власного капiталу визначаiться кожним банком самостiйно i залежить вiд багатьох факторiв. До них належать:

- рiвень мiнiмальних вимог НБУ до статутного фонду. Бiльш значнi вимоги збiльшують потребу у власному капiталi;

Мiнiмальнi вимоги НБУ до статутного фонду банкiв тАУ це мiнiмальний розмiр статутного фонду, який банк повинен мати сплаченим.

- специфiка клiiнтури. При значнiй кiлькостi невеликих вкладникiв власних коштiв потрiбно буде менше нiж за наявностi великих вкладникiв;

- характер активних операцiй. Наявнiсть значно ризикових операцiй потребуi вiдносно бiльшого розмiру власного капiталу.

Конкретний показник, який характеризуi капiтал окремого банку, не можна оцiнювати iзольовано вiд iнших чинникiв.

Очевидно, банки, що володiють, наприклад, обовтАЩязковим мiнiмальним обсягом капiталу не i однаковою мiрою надiйними. Правомiрною i градацiя вимог до мiнiмального статутного фонду банкiв залежно вiд iх спецiалiзацii i мiсця функцiонування. Так, у Росii вимоги щодо збiльшення капiтальноi бази не поширюються на банки, якi дiють на засадах кредитноi кооперацii.

До економiчних нормативiв адекватностi капiталу згiдно з мiжнародними стандартами належать:

- елементи капiталу;

- зважування активiв на предмет ризику;

- зважування активiв на предмет ризику позабалансових статей.

Домiнуючим фактором оцiнки адекватностi капiталу i його склад.

Порiвнюючи якiсний склад капiталу за критерiями. Якi дiють у вiтчизнянiй банкiвськiй системi та в мiжнароднiй практицi, виявимо певнi розбiжностi.

Склад капiталу банку, рекомендований Базельським мiжнародним комiтетом з питань банкiвського нагляду, подано у таблицi №1. У таблицi №2 показано склад капiталу украiнських комерцiйних банкiв.

Таблиця №1. Склад капiталу банку за методикою Базельського мiжнародного комiтету з питань банкiвського нагляду.

№	Вид капiталу	Характеристика
1	Звичайний акцiонерний капiтал	Вартiсть визначаiться за номiнальною вартiстю звичайних акцiй, випущених банком; дохiд, який вони приносять, залежить вiд рiшення ради директорiв банку щодо виплати дивiдендiв
2	Привiлейований акцiонерний капiтал	Вартiсть визначаiться за номiнальною вартiсть будь-яких акцiй, щодо яких можлива виплата фiксованоi частини доходу
3	Надлишок	Рiзниця мiж фактичною цiною купiвлi акцiй, придбаних на ринку, i номiнальною вартiстю акцiй
4	Нерозподiлений прибуток	Чистий прибуток, не виплачений у формi дивiдендiв i залишений банком для iнвестицiйних цiлей
5	Резерви	Кошти, залишенi на непередбаченi витрати; використовуються для виплати дивiдендiв, якi ще не оголошенi; кошти для майбутнього вилучення з обороту акцiй або для погашення зобовтАЩязань
6	Субординованi зобовтАЩязання	Довгостроковий залучений капiтал, вкладений зовнiшнiми iнвесторами, зобовтАЩязання банку перед якими i за важливiстю другими порiвняно з його зобовтАЩязаннями щодо вкладникiв, але першими порiвняно iз зобовтАЩязаннями перед акцiонерами (цi зобовтАЩязання можуть бути конвертованi, тобто обмiнянi у майбутньому на акцii банку)
7	Неконтрольний пакет акцiй	За рахунок цих коштiв маi частку в пiдприiмствах консолiдованих дочiрнiх компанiй
8	Цiннi папери, якi погашаються за рахунок продажу акцiй	Борговi зобовтАЩязання банку, погашення яких можливе лише шляхом продажу акцiй

Таблиця №2. Склад капiталу украiнських комерцiйних банкiв.

№	Вид капiталу	Характеристика
1	Статутний капiтал	Вартiсть визначаiться за номiнальною вартiстю звичайних акцiй чи паiв, випущених банком; дохiд вiд яких залежить вiд рiшення загальних зборiв учасникiв статутного капiталу щодо виплати дивiдендiв
2	Привiлейованi акцii	Вартiсть визначаiться за номiнальною вартiсть будь-яких випущених акцiй, щодо яких можлива виплата фiксованоi частини доходу
3	Емiсiйна рiзниця	Рiзниця мiж фактичною цiною купiвлi акцiй, яка склалася на ринку, i номiнальною вартiстю акцiй
4	Прибуток, залишений у розпорядженнi банку	Чистий прибуток, не виплачений у формi дивiдендiв i залишений банком для iнвестицiйних цiлей
5	Переоцiнка основних засобiв	Спецiальнi фонди банку в частинi переоцiнки основних засобiв
6	Резерви	Резерви для непередбачених витрат i для можливих втрат за позиками
7	Прибуток (збиток)	Переоцiнка валютних коштiв плюс прибуток (збиток) за звiтний рiк по балансу плюс рiзниця мiж операцiйними та рiзними доходами i операцiйним та рiзними втратами, плюс штрафи, пеня, одержанi неустойки, мiнус штрафи, пеня, сплаченi неустойки

Порiвняльний аналiз складу капiталу, визначеного за мiжнародною та вiтчизняною методиками, свiдчить про вiдмiнностi у розумiннi самоi сутi власного капiталу банку.

1.В Украiнськiй практицi капiтал розглядаiться як вузьке поняття тАУ до його складу входять лише постiйнi елементи (за винятком переоцiнки коштiв у валютi); вiднесення до власних капiталiв банку субординованого боргу не допускаiться.

Методикою Базельського комiтету передбачено наявнiсть у складi додаткового капiталу довгострокових субординованих зобовтАЩязань зi строком погашення не менше 5 рокiв.

На фiнансовому ринку Украiни аналогiчних довгострокових субординованих зобовтАЩязань немаi. Проте НБУ i не передбачаi введення боргових iнструментiв до складу капiталу банку, тим самим непрямо обмежуючи можливостi банкiв щодо диверсифiкацii портфеля власних коштiв шляхом включення до нього умовно постiйних елементiв. Така позицiя НБУ i обгрунтованою, спрямованою на змiцнення захисноi функцii капiталу в умовах перехiдного перiоду. Однак у мiру розвитку ринкових вiдносин, зниження темпiв iнфляцii, стабiлiзацii економiки украiнський банкiвський капiтал може бути поповнений елементами додаткового капiталу.

2. Украiнськi акцiонернi комерцiйнi банки мають простiшу порiвняно iз захiдними структуру капiталу, оскiльки у нас немаi такого розмаiття видiв акцiй, якими оперують кредитно-фiнансовi установи розвинутих банкiвських систем.

3. Згiдно з методикою Базельського комiтету спецiальнi резерви не включаються до складу капiталу: тАЬРезерви, створенi з прибутку, тАжповиннi бути вiльними i не обтяженими нiякими конкретними претензiями з боку кредиторiв, iз тим, щоб iх модна було визначити як такi, що безумовно належать акцiонерам, тобто саме таким, що доповнюють акцiонерний капiталтАЭ. Водночас тАЬстворення банкiвських резервiв для покриття сумнiвних кредитних вимогтАж створюi результати аналiзу прибутковостi основноi дiяльностi банку i, як наслiдок, спотворюi також реальну оцiнку капiталутАЭ. В украiнських комерцiйних банках цей вид резерву враховуiться при розрахунку величини обсягу капiталу. Автор дотримуiться точки зору, що зазначений резерв не можна вважати стабiльним елементом капiталу, який сприяi змiцненню його захисноi функцii. Адже виникаi економiчно необгрунтоване перевищення обсягу власних коштiв банку. Воно тим бiльше, чим вища частка позичкових операцiй у структурi активноi частини балансу банку.

4. Введення (в умовах перехiдного перiоду) до складу капiталу статтi балансу тАЬПереоцiнка валютних коштiвтАЭ i високоризикованим. При значному коливаннi валютного курсу (застосування валютного коридору навряд чи можна вважати раз i назавжди введеною гарантiiю стабiльностi валютного ринку) даний елемент може призвести як до необгрунтовано високоi оцiнки власних коштiв банку, так i до стрiмкого iх знецiнення. Безельський комiтет, допускаючи введення до складу капiталу банкiв економiчно розвинутих краiн першокласних резервiв переоцiнки, все ж ставиться до цього з обережнiстю: тАЬСпроби полiпшити баланс шляхом ревальвацii активiв можуть створити враження благополучноi капiтальноi бази, однак можуть зашкодити фiнансовому стану банку в цiломутАЭ.

Для аналiзу забезпеченостi власними коштами комерцiйних банкiв Украiни вiзьмемо данi Асоцiацii украiнських банкiв, до якоi входить близько 140 кредитно-фiнансових установ краiни. За станом на 01.12.1998 р. загальна сума сплачених статутних фондiв украiнських комерцiйних банкiв тАУ членiв АУБ становила 2020516 тис. грн. Для порiвняння зазначимо, що станом на 01.01.1998 р. загальна сума сплачених капiталiв становила 954600 тис. грн.

На мою думку, такому зростанню статутних фондiв сприяла стабiлiзацiя нацiональноi грошовоi одиницi, бо саме за перiод значноi iнфляцii припадаi найбiльша втрата банкiвського капiталу.

Значно iнтенсифiкувала процес збiльшення статутного капiталу i постанова Верховноi Ради Украiни про збiльшення комерцiйними банками статутних фондiв у розмiрi еквiвалентному не менш як 3 млн. ЕКЮ i реiстрацiя iх у НБУ до 1 квiтня 1999 року.

Як видно iз вищенаведеного, спостерiгаiться зростання власних коштiв у структурi пасивiв банкiв. Комерцiйнi банки прагнуть укластися в термiни, встановленi НБУ, i нарощують своi статутнi капiтали швидше, нiж зростаi iхнiй сумарний капiтал. А тi кредитнi установи якi не мають можливостей для капiталiзацii свого прибутку i залучення зовнiшнiх джерел опиняються в категорii проблемних банкiв.

Отже, зростання власних коштiв комерцiйних банкiв у 1998 р. тАУ це полiпшення фiнансовоi стiйкостi, але треба визнати, що головне завдання полягаi все-таки у подальшому нарощуваннi банкiвського капiталу. Одже вiн ще надто слабкий.

У чому ж причина такого становища, що банки залишилися з капiталами, яких бракуi для надiйноi роботи за умов реальних ризикiв кредитування?

По-перше, коли Украiниа здобула незалежнiсть, усi фiнансовi ресурси залишилися Москвi i наша банкiвська система почала свою дiяльнiсть практично з нуля.

По-друге, керiвництво держави, уряд, нi здiйснювали нiяких заходiв, щоб змiцнити власнi банки. Крiм того, важливими причинами низького рiвня банкiвських капiталiв i:

- несприятливi умови формування украiнськоi банкiвськоi системи, що припадаi на 1990-1991 рр.;

- падiння обсягiв ВВП i гальмування економiчних реформ;

- сильна iнфляцiя у 1992-1993 рр. та у вереснi 1998 р.;

- непомiрне оподаткування банкiв;

- вiдсутнiсть можливостi оформити страховi фонди банкiв за рахунок прибутку до оподаткування.

Причиною низького рiвня банкiвських капiталiв i i те, що Украiни не маi нафтогазових та iнших тАЬсировинних доларiвтАЭ, якi дали б iй змогу досягти швидкоi концентрацii капiталу. Ситуацiя ускладнюiться ще тим, що значна частина банкiв, якi не виконують вимог про збiльшення статутного фонду, створена у виглядi закритих АТ для обслуговування окремих пiдприiмств, котрi i iхнiми акцiонерами. Ряд цих акцiонерiв намагалися перш за все зiбрати кошти iнших пiдприiмств i населення для розвтАЩязання тАЬсвоiх проблемтАЭ.

Зауважимо, що не зважаючи на загальне зростання банкiвського капiталу, жоден iз банкiв, обтАЩiднаних в асоцiацiю, сповна не вiдповiдаi мiжнародним стандартам i навряд чи може розраховувати на повне ставлення до себе на свiтових ринках. На 01.01.1998 р. лише 6 украiнських банкiв тАУ членiв АУБ мали зареiстрований статутний фонд у розмiрi понад 10 млн. ЕКЮ, переважна ж бiльшiсть наших кредитно-фiнансових установ володii капiталом вiд 1 до 3 млн ЕКЮ (таб. 3) Не краща ситуацiя склалася i в банкiвськiй системi Украiни в цiлому.

Таблиця №3. Обсяги статутних фондiв комерцiйних банкiв тАУ членiв Асоцiацii украiнських банкiв за станом на 01.01.1998 р.

Обсяг статутного фонду	Кiлькiсть банкiв	Питома вага, %
Менше 1 млн. ЕКЮ	15	11.19
Вiд 1 до 3 млн. ЕКЮ	81	60.45
Вiд 3 до 5 млн. ЕКЮ	16	11.94
Вiд 5 до 10 млн. ЕКЮ	16	11.94
Понад 10 млн. ЕКЮ	6	4.48

Як бачимо, обсяг капiталiзацii у вiтчизнянiй банкiвськiй системi не вiдповiдаi економiчним потребам субтАЩiктiв господарювання: у краiнi з 50-мiльйонним населенням статутний капiтал понад ста банкiв на досягаi навiть пiвмiльярда доларiв.

Тому одне з головних завдань полягаi у подальшому нарощуваннi банкiвського капiталу, iнакше темпи капiталiзацii банкiвськоi системи Украiни рано чи пiзно вступлять у дисонанс iз вимогами кредитного забезпечення економiки.

Якщо нацiональна банкiвська система виявляiться неспроможною тАЬнаростити мтАЩязитАЭ , банкiвським простором краiни крок за кроком опонують системи, якi цi мтАЩязи мають. А нацiональний виробник не уточнюватиме, чий саме ресурс кредиту вiн використовуi , натомiсть завдячуватиме кредитнiй системi, яка його даi.

Одже, пiдбиваючи пiдсумок, ще раз зауважимо: капiтал банку тАУ головний показник його здатностi до подальшого розвитку. Змiцнення ресурсноi бази украiнських кредитно-фiнансових установ, iнтеграцiя банкiвськоi системи краiни у свiтове спiвтовариство значною мiрою залежатимуть вiд зростання власних капiталiв банкiв.

3. Формування залучених коштiв комерцiйного банку.

3.1 Бiльша частина ресурсiв КБ формуiться на рахунок залучених та запозичених коштiв, а не власних. Залученi кошти банку тАУ кошти, якi банк залучаi на вклади i депозити. Запозиченi кошти - це кошти, якi банк залучаi шляхом випуску облiгацiй або одержанням мiжбанкiвського кредиту. Можливостi комерцiйного банку у залученнi коштiв регулюються НБУ. Так згiдно з показником платоспроможностi банку, нормативне значення якого встановлено НБУ, залученi та запозиченi кошти не повиннi перевищувати розмiр власного капiталу бiльше нiж у 8 разiв.

Банки залучають вiльнi грошовi кошти юридичних та фiзичних осiб шляхом виконання депозитних операцiй у процесi яких використовують рiзнi види банкiвських рахункiв. Депозитнi операцii тАУ це операцii, що проводить банк, коли залучаi кошти клiiнтiв. СубтАЩiктами депозитних операцiй i комерцiйнi банки, якi виступають як позичальники, так i кредитори тАУ власники коштiв. ОбтАЩiктами депозитних операцiй i кошти, що переданi банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.

Депозити подiляються на:

- до запитання;

- строковi депозити;

- iменнi депозити;

- депозити на предтАЩявника.

Депозит тАУ це грошовi кошти в нацiональнiй та iноземнiй валютi що переданi iх власникам або iншою особою за його дорученням в готовiй або безготiвковiй формах на рахунок власника для зберiгання на певних умовах.

Практично усi клiiнтськi рахунки називають депозитними. Депозитним може бути будь-який вiдкритий клiiнту у банку рахунок на якому зберiгаються його грошовi кошти.

Депозит до запитання тАУ це кошти, що знаходяться на поточних бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерцiйних банкiв i використовуються власниками залежно вiд потреби в цих коштах. Умови сплати вiдсоткiв за залишками коштiв за цими рахунками визначаються у двостороннiх угодах при вiдкриттi цих рахункiв. Вони (депозити до запитання) використовуються для здiйснення поточних рахункiв власника рахунку х його портфелями. За першою вимогою клiiнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачi готiвки, виконання платiжних доручень, сплати чекiв або векселiв.

Для вiдкриття поточних рахункiв та поточних бюджетних рахункiв субтАЩiкт господарськоi дiяльностi подаi до банку такi документи:

1. заява на вiдкриття рахунку ( додаток № 1 );

2. копiю свiдоцтва про державну реiстрацiю в органi державноi виконавчоi влади;

3. копiю належним чином зареiстрованого статуту (положення);

4. копiю документа, що пiдтверджуi взяття пiдприiмства на податковий облiк;

5. довiдку про реiстрацiю в органах Пенсiйного фонду Украiни, в якiй зазначена установа банку;

6. картку iз зразками пiдписiв i вiдбитком печатки (додаток №2).

Схема вiдкриття поточного рахунку юридичнiй особi.

Клiiнт		1. подаi документи (6 вище зазначених документiв
Юрист банку		1. перевiряi копii перших чотирьох сторiнок паспорта керiвника чи головного бухгалтера клiiнта (в присутностi клiiнта)
		2. перевiрка документiв: а) пiдписи осiб на заявi М.Б. розшифрованi з обовтАЩязковим зазначенням прiзвищ та iнiцiалiв та iдентифiкованi з пiдписами (6 документ); б) маi вiдповiдати зразкам копii свiдоцтва про державну реiстрацiю; в) наявнiсть посвiдчувальних написiв нотарiуса.
Клiiнт, Директор банку, Гол.бухгалтер		1. заключення договору на розрахунково-касове обслуговування (додаток №3).
Директор банку		2. даi дозвiл на вiдкриття рахунку (на пiдставi заяви на вiдкриття рахунку).
Головний бухгалтер		1. присвоюi номер рахунку (на пiдставi документiв 1, 6, реiстрацiйного журналу)
Головний бухгалтер		1. оформлення вiдривноi частини довiдки про реiстрацiю в Пенсiйному фондi (повертаiться клiiнту до подання до Пенсiйного фонду).
Операцiйний працiвник		1. включаi даного клiiнта в перелiк клiiнтiв (на пiдставi документа 6)
Головний бухгалтер		1. повiдомляi ДПА, НБУ про вiдкриття (закриття, переоформлення) рахунку (додаток №4) (протягом 3-ох днiв; копiя повiдомлення знаходиться в юридичнiй справi клiiнта).
Головний бухгалтер		1. заведення юридичноi справи на клiiнта (пiсля закриття рахунку справа зберiгаiться 5 рокiв.).
При вiдкриттi додаткових рахункiв.
Клiiнт		1. визначаi номер основного рахунку та повiдомляi ДПА та банки, де вiдкрити додатковi рахунки
Банки, в яких вiдкриваються додатковi рахунки		1. повiдомляi банк де вiдкрито основний рахунок
Схема вiдкриття депозитного рахунку фiзичнiй особi.
Працiвник банку		1. ознайомлюi клiiнта з умовами а) мiнiмальний розмiр вкладу; б) режим користування вкладом; в) % ставка по вкладу.
Клiiнт		1. заповнюi документи: - ф № 51/36 прихiдний касовий ордер (додаток №5) - ф № 13 алфавiтна картка (додаток №6)
Контролер		1. вiдкриваi вкладниковi особовий рахунок №1 (додаток №7) а) виписуi картку особового рахунку, в якiй клiiнт ставить зразок свого пiдпису; б) прiзвище, iмтАЩя по батьковi, рiк народження, домашня адреса, МФО банку, порядковий номер особового рахунку;
Контролер		1. оформлюi алфавiтну картку ф №13 ( назва установи банку, порядковий номер особового рахунку)
		2. оф Вместе с этим смотрят: РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк") РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi  Copyright © yurii.ru - 2023