Банковская система Украины, ее роль при переходе к рынку (БанкЁвська система Украiни Ё ii роль в переходЁ до ринку)

Вступ

РЖ. Банкiвська система Украiни.

1.1. Види банкiв та iх функцii.

1.2. Структура банкiвськоi системи.

1.3. Нацiональний банк тАУ головний елемент банкiвськоi системи Украiни. Його функцii.

1.4. Комерцiйнi банки та iх дiяльнiсть.

РЖРЖ. Особливостi функцiонування i перспективи розвитку кредитно-грошового розвитку кредитно-грошового механiзму.

2.1. Банки, як регулятори грошого обiгу.

2.2. Банки та кредити. РЗх роль в економiцi Украiни.

Висновки.

Список використаноi лiтератури.


Вступ.

Досить важко зазначити, як i коли виникли першi банки. Справа в тому, що сьогоднi банки тАУ це унiверсальнi фiнансовi заклди, якi виконують до 300 видiв рiзноманiтних послуг. Оскiльки цi операцii та послуги виникли не в один час та не в одному мiсцi, то стаi важко зазначити, коли виникла банкiвська справа.

Найдавнiшими вважаються операцii по збереженню грошей. Цим займались або церковнi заклади, або приватнi особи. Слiд зазначити, що в деяких випадках вже в давньому свiтi нараховувались вiдсотки за внесенi грошi або власнiсть.

Окремо виникла потреба в обiгу грошей. Гарним прикладом може бути РДвропа. В серединi столiття не iснувало iдиноi системи монет. Торгiвля велась монетами рiзних краiн, мiст i навiть приватних осiб. Всi монети мали рiзну вагу, форму i номiнал. Тому потрiбнi були спецiалiсти, якi мали б вести оiб. Цi спецiалiсти розмiщувались з своiми столами обiгу там, де торгiвля мала велику швидкiсть.

Люди, якi займались операцiями збереження та обiгом грошей, розумiли, що зiбранi багатства не виристовуються.

Якщо хоча б деяку частину вiд цих коштiв вiддавати в тимчасове використання, тодi можна вилучати з цього користь. Таким чином виникли ссуднi (кредитнi) операцii, в основi яких лежала видача грошей на строк з обовтАЩязковим поверненням та сплатi вiдсотка. Закладом при цьому були будинки, кораблi, дорогоцiннi речi i т.i.

Всi цi операцii спочатку iснували окремо, а тiльки поступово вони обтАЩiднувались в органiзацii, якi ми звикли називати банками. Слово тАЬбанктАЭ в перекладi з iталiйського тАЬbancoтАЭ означаi стiл. В англii капiталiстична банкiвська система виникла в ХУРЖ столiттi, доречi банкiри вийшли з середовища майстрiв золотих справ або купцiв.

В нашому суспiльствi банки виконують рiзноманiтнi види операцiй. Вони не тiльки органiзовують грошовий обiг та кредитнi вiдносини. Через них здiйснюiться фiнансування народного господарства, страховi операцii, купiвлi, продаж цiнних паперiв, а у деяких випадках управлiння власнiстю та посередницькi послуги.

До розкриття сущостi банку можливо пiдiйти з двох сторiн: з юридичиноi та з економiчноi.

Економiчна сторона:

а). прияняття грошей до вкладiв;

б). надання рiзноманiтних видiв кредиту;

в). купiвля векселей та чекiв;

г). комiсiйнi операцii з цiнними паперами;

д). операцii з коштовностями i т.i.

Банки тАУ це кредитно-фiнансовi заклади, якi виконують операцii щодо накопичення вiльних грошових коштiв пiдприiмств, органiзацiй та населення, посередництва в платежах, а також емiсiю грошей, цiнних паперiв, короткострокиве кредитування.

Вчорашнi уявлення про банк:

Банк тАУ це частина апарату управлiння, головна мета якого здайснювати контроль за дiяльнiстю господарчих органiзацiй.

Розвиток банкiв стимувався i стримуiться зараз бiднiстю населення та бiднiстю значноi кiлькостi пiдприiмств.

Командна система поступово знищувала поняття населення про банк, як мiцний комерцiйний iснтитут, обмежувала його призначення, перетворювала в розрахунково-касовi центри, якi розподiляють кредити за призначеними лiмiтами тАЬкарткамитАЭ. Але сучаснi комерцiйнi i зараз вiдчувають велику нестачу коштiв для кредитування пiдприiмницькоi дiяльностi.

Крiм того, банк тАУ це атономне, незалежне, комерцiйне пiдприiмство. Банк тАУ не завод, не фабрика, але у нього, як i у любого пiдприiмства, i свiй продукт. Продуктом банка i насамперед формування платiжних коштiв (грошовоi маси), а також рiзноманiтнi послуги у видi надання кредитiв, гарантiй, доручення, консультацiй, управлiння власнiстю. Дiяльнiстю банку несе виробничий характер. Чим бiльше банкв, там бальше iх продукт. Ринок висуваi банк в число основних, ключових елементiв економiчного регулювання. Банк стаi найважливiшою складовою, яка забезпечуi народне господарство додатковими грошовими ресурсами. Зазначення грошей, кредиторiв щоденно зростаi, вони перетворюються в iдине джерело прискорення виробництва.


РЖ. Банкiвська система Украiни

1.1. Види банкiв та iх функцii.

В залежностi вiд того, кому належать кредитнi та кредитно-фiнансовi заклади, в краiнах з ринковою економiкою розрiзняються:

- державнi кредитнi та кредитно-фiнансовi заклади;

- приватнi кредитнi та кредитно-фiнансовi заклади.

Перша група тАУ це центральнi банки, якi мають монопольне право випуску банкнот, окремi комерцiйнi банки, поштово-збережнi каси, деякi закладi, якi виконують спецiальнi функцii по кредитуванню тiii чи iншоi галузi господарства.

Розвиток державно-монополiчтичного капiталiзму супроводжуiться зростом державноi власноiт в рiзних сферах, в тому числi в сферi кредиту. За характером дiяльностi банки роздiляються на:

- емiсiйнi;

- комерцiйнi;

- iнвестицiйнi;

- iпотечнi;

- збережнi;

- спецiалiзованi (наприклад, торгiвельнi).

Емiсiйнi банки здiйснюють випуск банкнот i i центрами кредитноi системи. Вони займають в нiй особливе положення та являються тАЬбанками банкiвтАЭ.

Комерцiйнi банки являють собою банки, кi здiйснюють кредитування промислових, торгiвельних та iнших падприiмств головним чином за рахунок тих грошових капiталiв, якi вони отримують у виглядi вкладi. За формою власностi вони роздiляються на:

а). приватнi акцiонернi;

б). кооперативнi;

в). державнi.

На початкових ступенях розвитку капiталiзму переважали iндивiдуальнi банкiрськi фiрми, але з розвитком капiталiзму i особливо в епоху амперiалiзму деяка частина вiх банкiвських ресурсiв зусередилась в акцiонерних банках. Розвиток державно-монополiстичного капiталiзму знайшло вираження в одержавленнi деяких комерцiйних банкiв.

РЖнвестицiйнi банки займаються фiнансуванням та довгостроковим кредитуванням рiзних галузей, головним чином промисловостi, торгiвлi та транспорту. Через iнвестицiйнi банки задовiльняiться значна сатина потреб промислових та iнших пiдприiмств в основному капiталi. Розвиток цiii складовоi кредичноi системи характерно для сучасного ринкового господарства. На вiдмiну вiд комерцiйних банкiв iнвестицiйнi мабiлiзують частину своiх ресурсiв шляхом випуску власних акцiй та облiгацiй, а також отпримання кредитiв вiд комерцiйних банкiв. Разом з тим вони вiдiграють активну роль у випуску та розмiщеннi акцiй промислових та iнших компанiй.

РЖпотечнi банки пропонують довгостроковi ссуди пiд заклад нерухомостi тАУ землi та будiвель. Вони мобiлiзують ресурси за допомогою випуску особого виду цiнних паперiв тАУ закладних паперiв, забезпеченням яких i закладена в банках i фермери, населення, а в деяких випадках тАУ пiдприiмцi. РЖпотечний кредит фермери часто використовують для купiвлi землi. Частково iпотечнi ссуди використовуються для купiвлi машин, добрива та iнших засобiв виробництва. Крiм того, купiвлi землi даi цим фермерам можливiсть розширити своi господарство.

Спецiалiзованi банкiвськi заклади включають банки, якi спецiально займаються зазначеним видом кредитування. Таким чином, зовнiшньоторгiвельнi банки спецiалiзуються на кредитуваннi експорта та iмпорта товарiв.

Розрахунковi операцii банкiв.

Пiдприiмства розраховуються мiж собою безготiвково через установи банку, в яких вона мають розрахунковi рахунки.

Розрахунки проводять за такими правилами:

1. платежi здiйснюються, як правило, пiсля вiдвантаження товароматерiальних цiнностей або виконання робiт;

2. за дорученням платника;

3. за рахунок власних коштiв платника або в окремих випадках за рахунок кредиту банку;

4. сума списуiться з рахунку платника, а потiм зараховуiться на рахунок постачальника. Виняток становлять розрахунки чеками у межах окремоi держави.

Безготiвковi розрахунки здiйснюються у таких формах: платiжнi доручення, чеки, акредитиви, вимоги-доручення, векселi.

Доручення за домовленiстю мiж пiдприiмствами можуть бати строковими (наприклад, авансом, або пiсля вiдвантаження товару, або частковi платежi при великих угодах), достроковi або вiдстроченi тАУ без шкоди для фiнасового стану сторiн.

Розрахунки акредитивами застосовуються, як гарантiя оплати товарiв або послуг. Акредитив призначаiться для розрахункiв лише з одним постачальником.

Розрахунки вимогами тАУ дорученнями застосовуються для оплати виконих робiт i наданих послу, поставленоi договором продукцii.

Розрахунки, що застосовуються мiж пiдприiмствами, спрямованi на усунення автоматизму у розрахунках та пiдвищення вiдповiдальностi з виконання договорiв.

Особливiстю сучасноi банкiвськоi справи в Украiнi i швидко зростаючий спектр пропонованих клiiнтам послуг.

Нинi банки i найбiльш важливими фiнансовими iнститутами в ринковiй економiцi, якi виконують чисельнi функцii в суспiльствi за схемою клiiнт-банк-клiiнт.

Складовi банкiвськоi послуги (servicе):

1. дiяльнiсть з надання клiiнтовi допомоги чи сприяння в отриманнi прибутку;

2. система яка задовольняi певнi потреби;

3. квалiфiкована допомога, або порада, орiiнтованi на практичне використання.

Банкiвськi послуги тАУ це комплексна дiяльнiсть банку iз задоволення потреб клiiнта при проведеннi банкiвських операцiй або iз залученням тимчасово вiльних ресурсiв, спрямована на одержання прибутку.

Особливiсть банкiвських послуг полягаi в тому, що вони носять не стiльки грошовий вiдтiнок, скiльки мають властивiсть самозростаючоi вартостi. Визнана сеспiльно необхiдною послуга банку може бути способом задоволення певних потреб клiiнтiв банку, тобто мати статус товару. Дiяльнiсть банку не повтАЩязана з виробництвом матерiальних цiнностей, але витрати на банкiвськi продукти (bank product) можна трактувати як суспiльно кориснi дii, якi задовольняють специфiчнi потреби суспiльства.

Головним критерiiм, який вiдрiзняi продукт працi вiд товару, i те, що другий маi суспiльно кориснi властивостi, завдяки яким вiн здатний задовольнити суспiльнi потреби, тобто маi споживчу вартiсть.

За станом на початок сiчня 2000 року в Украiнi зарiстровано 203 комерцiйних банкiв, у тому числi за участю iноземного капiталу 30 (8 банкiв з 100% iноземним капiталом).

1.2. Структура банкiвськоi системи.

Поява дворiвневоi банкiвськоi системи у державах колишнього схудного блоку була першою помiтною ознакою переходу до економiчноi системи, орiiнтованоi на ринок. Адже банкiвська система i важловою iднальною ланкою мiж макроекономiчними факторами та мiкроекономiчними процесами, а отже, iстотно впливаi на успiшнiсть чи неуспiшнiсть перехiдного перiоду.

Як переконуi досвiд краiн iз розвинутими ринковими вiдносинами, створення ефективноi ринковоi економiки можливе тельки за умови формування вiдповiдноi державноi типовоi основи. Для цього паралельно з приватною власнiстю на засоби виробництва, вiльним пiдприiмництвом, конкуренцiю, ефективною системою державного управлiння, рiвновагою iнтересiв рiзних соцiальних груп необхiдно забезпечити функцiонуючи систему цiноутворення i стабiльнiсть валюти. Власне, поняття грошовоi стабiльностi маi величезне значення для соцiально спрямованоi ринковоi економiки.

Зауважимо, що централiзована планова економiка розглядала роль грошей тiльки як iнструменту перерахунку i контролю, тодi як роль грошей в умовах ринку маi центральне значення. Грошi з iх рiзними функцiями, як загальний еквiвалент обмiну, одиниця вимiру, а також як засiб для передачi й збереження вартостi тАУ це кров економiки. Якщо надмiрне збiльшення грошовоi маси зумовлюi рух спiралi цiн i призводить до iнфляцiйних викривлень, то результати зменшення грошовоi маси i дефляцiя i безробiття. Визначення грошовоi маси в такому обсязi, щоб вона з одного боку, стимулювала економiчне зростання, а з другого не спричиняла iнфляцiйних процесiв тАУ найважливiша функцiя банкiвськоi системи i насамперед центрального банку краiни.

У сучаснiй ринковiй економiцi iз розподiлом працi банкiвська система маi величезне значення завдяки звтАЩязкам цiii системи з усiма секторами економiки. Найважливiшi функцii банкiв полягають у забезпеченнi безперебiйного грошового обiгу та обiгу капiталу, у наданнi можливостей отримання необхiдного фiнансування пiдприiмствами, державою, приватними особами, а також створення сприятливих умов для вкладання каоштi iз метою нагромадження заощаджень у нацiональнiй економiцi. Через неi проходить великий обтАЩiм грошових розрахункiв i платежiв пiдприiмств, органiзацiй i населення. Вона мобiлiзуi i перетворюi в активно дiючий капiтал тимчасово вiльнi кошти, заощадження та доходи населення, виконуi рiзнi кредитнi, посередницькi, iнвестицiйнi, довiрчi та iншi операцii.

Банкiвська система Украiни започаткована пiсля прийняття Верховною Радою у березнi 1991 року Закону Украiни тАЬ Про банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ.

Вона i дворiвневою i складаiться з Нацiонального банку Украiни та комерцiйних банкiв рiзних видiв i форм власностi, у тому числi експортно-iмпортного банку Украiни та спецiалiзованого комерцiйного ощадного банку Украiни.

Нацiональний банк Украiни i центральним банком, який проводить iдину державну грошово-кредитну полiтику з метою забезпечення стабiльностi нацiональноi грошовоi одиницi.

Кмерцiйнi банки створюються на акцiонерних або пайових засадах юридичними i фiзичними особами. Своi функцii комерцiйнi банки реалiзують через виконання таких операцiй, як залучення коштiв пiдприiмств, установ, органiзацiй, населення на депозитнi, вкладнi разхунки та недепозитнi залучення коштiв, кредитування субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi та громадян, вкладанням у цiннi папери, формування касових залишкiв та резервiв, формування iнших активiв: касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та iнших банкiвських операцiй.

Банки у своiй дiяльностi керуються Конституцiiю Украiни. Законами Украiни тАЬПро Нацiональний банк УкраiнитАЭ, тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ законодавством Украiни про акцiонернi товариства та iншi види господарських товариств, iншими законодавчими актами Украiни, нормативними актами Нацiонального банку Украiни i своiми статутами.

Банкiвська система органiзовуi i обслуговуi рух головного атрибуту ринку тАУ капiталу, забезпечуi його залучення, акумуляцiю i перетiкання у тi сфери суспiльного виробництва, де виникаi дефiцит капiталу.

Банкiвська система Украiни маi своi особливе призначення, специфiчнi функцii в економiцi. Виникаi банкiвська система не внаслiдок механiчного поiднання окремих банкiв, а будуiться за заздалегiдь виорбленою концепцiiю, в межах якоi надаiться певне мiсце кожному виду банкiв i кожному окремому банку.

Необхiднiсть формування банкiвськоi системи як особливоi структури визначаiться двома групами причин, що:

- повтАЩязанi з необхiднiстю здiйснення суспiльного нагляду i регулювання банкiвськоi дiяльностi, узгодження комерцiйних iнтересiв окремих банкiв iз загальнодержавними iнтересами тАУ забезпеченням сталостi грошей i стабiльноi роботи усiх банкiв;

- повтАЩязанi з функцiонуванням грошового ринку, забезпеченням збалансованостi попиту i пропозицii на грошовому ринку i в кожному його секторi. Для цього набiр банкiвських iнститутiв та iнструментiв, якi надаються ними, повинен бути досить широким i мобiльним, щоб можна було заповнити будь-який сектор ринку.

Вiдповiдно банки повиннi керуватися у своiй дiяльностi не лише комерцiйними iнтересами, а й вимогами системи, до якоi вони входять.

Отже, банкiвська система тАУ це специфiчна економiчна й органiзацiйно-правова структура, що забезпечуi функцiонування грошового обiгу та ринку, а також економiки в цiлому. Вона покликана виконувати такi функцii:

- трусформацiйну, яка полягаi в тому, що мабiлiзуючи вiльнi кошти одних субтАЩiктiв ринку i передаючи iх рiзними способами iншим субтАЩiктам, банки можуть змiнювати строки грошових капiталiв, iхнi розмiри та фiнансовi ризики;

- функцiю створення грошей i регулювання грошовоi маси, яка полягаi в тому, що банкiвська система оперативно змiнюi масу грошей в обiгу, збульшуючи чи зменшуючи ii вiдносно змiни попиту на грошi. РЖншими словами, банкiвська система керуi пропозицiiю грошей;

- забезпечення сталостi банкiвськоi дiяльностi й грошового ринку.

До середини 1994 року вiдкриття банку в Украiнi можна було порявняти з вiдкриттям приватного пiдприiмства або товариства. Як наслiдок, число комерцiйних банкiв до кнця 1992 року перевищило 90. У 1992 роцi iх було вже 130, а у 1993 роцi тАУ 207. Протягом трьох наступник рокiв, кiлькiсть банкiв досягла 230 i стабiлiзувалася на цьому рiвнi.[1]
Водночас три iз птАЩяти великих державних банкiв тАУ тАЬПромбудбанктАЭ, тАЬЖитлосоцбанктАЭ, тАЬАгропромбанктАЭ тАУ були перетворенi в акцiонернi компанii тАУ тАЬПромiнвестбанктАЭ, тАЬУкрсоцбанктАЭ, а також банк тАЬУкраiнатАЭ. 1992-1993 роки характеризуiться як перiод створення банкiв тАЬновоi хвилiтАЭ. У цей перiод в результатi прогресуючого розвитку спiльних пiдприiмств, малих пiдприiмств i акцiонерних компанiй створюються банки iз значною часткою приватного капiталу.

Народногосподарське значення банкiвського сектора Украiни особливо помiтно знизилося у 1994-1995 роках. Одна з ознак цього етапу тАУ низький рiвень банкiвського менеджменту. Це призвело до банкiвськоi кризи та банкрутства окремих банкiв. Протягом 1994 року збанкротували 12 банкiв. У 1995 роцi 20 банкiв були переведенi на стн оздоровлення. Упродовж 1996 року збенкрутувало 45 банкiв (пряме банкрутсво), а 60 прибували в станi оздоровлення (приховане банкрутсво). За даними Нацiонального банку Украiни, кiлькiсть таких проблемних банкiв становили 28. На початку 1998 року 23 банка проходили процедуру санацii, 16 пiдлягали закриттю, 12 тАУ визнанi банкрутами.

Наведенi цифри свiдчать про зростання в украiнськiй банкiвськiй системi кiлькостi випадкiв некредитоспроможностi. В перiод 1994-1995 рокiв вiдбувалась змiна акцiонерiв багатьох банкiв, здiйснювався продаж i перепродаж комерцiйних банкiв та iхнiх фiлiй.

Стабiлiзацiя рiвня iнфляцii прискорила процес банкрутства комерцiйних банкiв. Головними вадами банкiвськоi системи Украiни залишалися:

- недостатнiсть запасiв копiталу у бiльшостi банкiв;

- контроль процентних ставок через ставку рефiнансування НБУ;

- доступ держави до безплатних кредитiв;

- привiлейований режим роботi для окремих комерцiйних банкiв;

- недостатнi дотримання принципiв, чинних для банкiвськоi дiяльностi;

- недостатнiсть конкуренцii у кредитнiй сферi.

На сьогоднi в Украiнi дii 15 комерцiйних банкiв зi змiшаним капiталом, серед яких 5 банкiв мають 100% iноземного капiталу i зареiстрованi як украiнськi субтАЩiкти господарювання.1
Це тАЬКредит ЛiонiстАЭ (французький капiтал)), тАЬСосiете ГенералетАЭ (французький капiтал), Депозитно-кредитний банк (польський капiтал), ING Bank i тАЬКредит СвiсстАЭ. Решта 12 банкiв мають лише частину iноземного капiталу у своiх статутних фондах. Крiм того, нинi в Украiнi працюють 22 представництва закордонних банкiв.

Розмiщення банкiв на територii держави вкрай нерiвномiрне. У Киiвi та Киiвськiй областi дiють 78 банкiв, у Харкiвськiй i Одеськiй тАУ по 15, у Донецькiй тАУ 14, в АР Кирм i Днiпропетровськiй областi тАУ 12, у Львiвськiй тАУ 10. Водночас у Вiнницькiй i Кiровоградськiй областях узагалi немаi комерцiйних банкiв.

Отже, треба визнати, що банкiвська система в Украiнi перебуваi нинi у станi подальшого реформування i потребуi конкретних дiй. Аби пiдвищити ефективнiсть украiнськоi економiки, банкам треба вiдiгравати роль посередника мiж надходженням вiтчизняних заощаджень та рацiональним розмiщенням капiталiв в економiцi. Як пiдтверджуi досвiд функцiонування банкiвського сектора у розвинутих краiнах, в Украiнi ключовими питаннями банкiвськоi системи на сьогоднi i насамперед змiцнення законодавчих основ дiяльностi центрального банку, розбудова законодавчих рамок i нормативного регулювання дiяльностi комерцiйних банкiв.


Динамiка розвитку банкiвськоi системи Украiни протягом 1992-1997 рокiв

1992

1993

1994

1995

1996

1997

Зареiстрованi банки:130207228230229229
державнi002222
вiдкритi акцiонернi компанii0096119125128
закритi акцiонернi компанii006347,25251
компанii з обмеженою вiдповiдальнiстю0067595048
Банки, що функцiонують00220210188189
Банки з iноземним капiталом:0012121415
iз 100% iноземним капiталом001123
Банки, що лiквiдуються5613081

1.3. Нацiональний банк голоний елемент банкiвськоi системи Украiни. Його функцii.

Створення новоi банкiвськоi системи в Украiнi на основi державних банкiв почалося у 1991 роцi з прийняттям Закону тАЬКраiни тАЬПро банки та банкiвську дiяльнiстьтАЭ, згiдно з яким було закладено основи класичноi дворiвневоi банкiвськоi системи, що включаi верхнiй та нижнiй рiвнi, а також визначено, якi банки належать до кожного з рiвнiв i яким буде механiз звтАЩязкiв мiж ними.

У результатi дезiнтеграцii колишнього Союзу украiнське вiддiлення Державного банку СРСР змушене була прийняти рiшення про розподiл асигнувань, оскiльки союзний банк не пiдготував плану кредитiв на початок 1991 року. На базi украiнського республiканського вiддiлення Державного банку СРСР було створено Нацiональний банк Украiни (далi НБУ). Вже влiтку 1991 року iнструкцii союзного Державного банку не мали зобовтАЩязуючоi дii в Украiнi, а 25 грудня 1991 року Державний банк СРСР було офiцiйно лiквiдовано i НБУ став центральним банком.

Законом передбачаiться функцiонування дворiвневоi банкiвськоi системи, в якiй НБУ дiяв би як центральний банк, а решта банкiв здiйснювала б комерцiйнi банкiвськi операцii.

НБУ тАУ це банк першого рiвня. Вiн виконуi традицiйнi функцii, якi характернi для центрального банку держави: це емiсiйний та розрахунковий центр держави, банк банкiв та банкiр уряду. НБУ не i незалежним. Вiн пiдкоряiться Верховнiй Радi та Кабiнету Мiнiстрiв Украiни.

З прийняттям закону тАЬПро нацiональний банк тАЬкраiнитАЭ (травень 1999 року) у нас чiтко визначено статус центрального банку, вiдмежовано його функцii вiд функцiй комерцiйних банкiв.

Отже НБ тАУ це:

- iдиний емiсiйний центр краiни, вiн володii манопольним правом на емiсiю банкнот, органiзацiю та регулювання грошового обiгу;

- банк банкiв. Вiн не займаiться кредитно-розрахунковим обслуговуванням iнших банкiв та кредитних закладiв, не видаi кредитiв комерцiйним банкам, не органiзовуi механiзм мiжбанкiвського кредитування;

- банк уряду. НБУ займаiться кредитно-розрахунковим обслуговуванням яуряду тАУ являiться його касиром, здiйснюi операцii по осблуговуванню внтрiшнього державного боргу. Являiться фiнансовим консультантом i т.i. нацiональний банк проводить аукцiони по рз\озмiщенню державних облiгацiй уряду Украiни, займаiться iх погашенням та виплатою вiдсткiв за ними, я слiдкуi за касовим виконанням бюджету комерцiйними банками;

- провiдник офiцiйноi грошово-кредитноi полiтики, зазначаi мету та напрям грошово-кредитноi полiтики, якi звтАЩязанi з забезпеченням стiйкостi нацiональноi грошовоi одиницi. Вiн здiйснюi регулювання курсу нацiональноi грошовоi одиницi щодо валюти iнших держав шляхом валютних iнтервенцiй на вiдкритому ринку;

- управляючий золотовалютними резервами держави;

- представник iнтересiв держави в мiжнародних фiнансово-кредитних органiзацiях.

На НБУ покладаються функцii контролю за виконанням комерцiйними банками законодавства з банкiвськоi дiяльностi, за дотриманням економiчних нормативiв. Вiн здiйснюi державну реiстрацiю банкiв i кредитних установ, а також лiцензування банкiвских операцiй, встановлюi для них iдинi правила проведення операцiй, бухгалтерського облiку i звiтностi, захисту iнформацii та коштiв.

Однак стратегiчною метою i найважливiшим обовтАЩязком НБУ i створення сприятливого середовища, в якому дiють комерцiйнi банки та iншi фiнансовi установи. Це означаi, що основною метою дiяльностi НБУ i:

1). захист i забезпечення стабiльностi валюти Украiни;

2). розвиток i змiцнення банкiвськоi системи;

3). забезпечення ефективного й безперебiйного функцiонування системи розрахункiв. Надiйна платiжна система, що задовольняi потреби юридичних i фiзичних осiб у безпечному й ефективному переказi коштiв тАУ передумова успiшного розвитку ринковоi кеономiки кожноi краiни;

4). встановлення та пiдтримка конкурентного середовища;

5). стимулювання використання нових iнструментiв грошово-кредитноi полiтики.

Значним досягненням стало запровадження системи електорнних мiжбанкiвських платежiв. Що одним прогресивним кроком i впровадження електронноi пошти, завдяки якiй НБУ може отримувати щоденний баланс банкiвськоi системи.

1.4. Комерцiйнi банки та iх дiяльнiсть.

Повноцiнне здiйснення НБУ своiх базових функцiй резервноi системи неможливе без забезпечення повноi його самостiйностi у прийнятностi рiшень щодо проведення грошово-кредитноi полiтики в рамках своiх повноважень, визначених чинним законодавством. Без врахування зазначених моментiв неможливе ефективне функцiонування кредитноi системи краiни в цiлому, яка, окрiм центрального банку, включаi в себе й iншi ланки, на якi поширюються його безпосереднiй вплив, решулювання, контрольнi й наглядовi функцii.

Однiiю з таких ланок i комерцiйнi банки, що належать до другого типу банкiвських установ, якi, безпосередньо виконуючи функцii кредитно-фiнансового обслуговування економiки, i основною кредитноi системи.

Сучаснi комерцiйнi банки i багатофункцiональними установами, що займаються практично всiма видами кредитних та фiнансових операцiй, повтАЩязаних з обслуговування господарськоi дiяльностi своiх клiiнтiв, Надаючи кредити клiiнтам, банки реалiзують себе як посередники, приймаючи грошi вiд вкладникiв, що володiють тимчасово вiльними коштами, i надаючи iх позичальникам, якi потребують тимчасового додаткового капiталу. Комерцiйнi банки отримують доход вiд зазначених операцiй за рахунок рiзницi мiж процентами, що стягуються за позиками i виплачуються за вкладами. Здатнiсть комерцiйних банкiв створювати в процесi своii дiяльностi додатковi засоби платежу i однiiю з найважливiших функцiй, що вiдрiзняi iх вiд iнших iнститутiв кредитноi системи. У даному випадку йдеться про депозитно-чекову емiсiю, що здiйсньiться комерцiйними банками через виконання позичкових операцiй. Така емiсiя вiдграi важливу роль у забезпеченнi елестичностi грошового обiшу в краiнi i пiдтриманнi стiйких темпiв росту економiки. Комерцiйнi банки можуть виконувати операцii з купiвлi i продажу iноземноi валюти, органiзовуючи фiнансування зовнiшньоi торгiвлi, виконувати довiрчi операцii, повтАЩязанi з управлiнням майном, грошовими коштами та iншими матерiальними цiнностями фiзичних та юридичих осiб за iх дорученням; надавати консультативнi послуги своiм клiiнтам з питань органiзацii господарсько-фiнансовоi дiяльностi; здiйснювати зберiгання грошових i матрiальних цiнностей у спецiально обладнаних сховищах, а також ряд iнших операцiй, повтАЩязаних з обслуговуванням рiзних клiiнтiв.

В iсторичному планi комерцiйнi банки виникли ранiше, нiж iншi типи фiнансово-кредитних iнститутiв, а тому розвиток кредичноi системи розпочинаiться саме з виникнення i розвитку комерцiйних банкiв. Сам термiн тАЬкомерцiйний банктАЭ походить ще з середнiх вiкiв, коли установи такого роду займалися осблуговуванням переважно тогiвельних органiзацiй, повтАЩязаних в основному з товарним обмiном тАУ тАЬкомерцiiютАЭ.

Комерцiйний банк у сучасному розумiннi тАУ цiлком самостiйний субтАЩiкт господарювання, дiяльнiсть якого спрямована на задоволення певних кеономiчних iнтересiв так само як i дiяльнiсть будь-якого iншого субтАЩiкта ринкових вiдносин. Це означаi, що дiяльнiсть комерцiйного банку повинна приносити прибуток, що i основним принципом комерцiйного розрахунку, на засадах якого функцiонують пiдприiмства у ринковiй економiцi.

Таким чином, дiяльнiсть комерцiйних банкiв маi виробничий характер, хоча вона i i специфiчною у своiй основi, що вiдрiзняi банкiвськi установи вiд iнших субтАЩiктiв господарювання, визначаючи iх особливе мiсце в економiчнiй системi.


РЖРЖ. Особливостi функцiонування i перспективи розвитку

кредитно-грошового механiзму.

2.1. Банк як регулятор грошового обiгу.

За своiю структурою будь-яка сучасна грошова система складаiться з двох стадiй.

На першiй Центральний банк краiни збiльшуi своi активи шляхом надання кредитiв уряду, комерцiйним банкам та окремим пiдприiмствам, а також шляхом збiльшення своiх золотовалютних резервiв. Збiльшення активiв Центрального банку одноголосно призводить до вiдповiдного зростання його пасивiв, отже до створення грошовоi бази. Вона складаiться iз готiвки в обiгу, готiвки в касах банкiв, а також обовтАЩязкових i необовтАЩязкових резервiв комерцiйних банкiв у Центральному банку. На цiй стадii творяться не лише паперовi грошi, а й так званi дапозитнi грошi, що iснують в формi певних сум на банкiвських рахунках i надаються в позику клiiнтам державних грошотворчих установ.

Нацiональний банк не лише формуi основну масу грошей у нацiональнiй економiчнiй системi тАУ вiн контролюi i регулюi грошовi потоки в комерцiйному секторi нацiональноi грошовоi системi, може впливати на обсяги грошових потокiв у грошовiй системi i через купiвлю або продаж акцiй та облiгацiй.

Друга стадiя створення грошей настуваi тодi, коли комерцiйнi банки, спираючись на своi резерви, збiльшують кредитування клiiнтiв i готiвка в обiгу i грошовою масою. До складу другоi стадii входять, по-перше, комерцiйнi банки як основна ланка комерцiйного сектора нацiональноi грошовоi системи, по-друге, ощаднi банки, якi обслуговують здебiльшого населення, по-третi, пенсiйнi й iнвестицiйнi фонди, кредитнi спiлки й асоцiацii, страховi й трастовi компанii i т.i.

У комерцiйному секторi нацiональноi грошовоi системи формуються тальки безготiвковi грошi, його установи не мають права здiйснювати емiсiю грошей паперових.

В Украiнi у постсоцiалiстичний перiод грошова система, по-перше, доларового стандарту, по-друге, ii стабiлiзацii. Визначальним фактором зростання грошовоi маси в Украiнi були кредити НБУ уряду. Таким чином, основне джерело iнфляцii тАУ це фiнансування за рахунок кредитноi емiсii НБУ дефiциту Державного бюджету.

2.2. Банки та кредити. РЗхроль в економiцi Украiни.

Система комерцiйних банкiв безпосередньо охоплюi усi сфери ринковоi економiки тАУ виробництво, розподiл, обмiн i споживання. Немаi практично жодноi органiзацii чи пiдприiмства, яке б не було клiiнтом кредитноi установи. Саме кредит i тим фактором, який значною мiрою забезпечуi безперервнiсть розширеного вiдтворення в економiцi. За допомогою банкiвського кредиту вирiшуiться протирiччя мiж розмiром коштiв, вивiльняються у кредитора, i розмiром потреби у позичальника. В цих умовах з розвитком економiки грошовi i товарнi вiдносини все бiльше трансформуються у кредитно-грошовi по сутi набуло кредитного характеру. На цьому базуiться величезна роль кредиту та комерцiйних банкiв, як основних носiiв кредитних вiдносин для ефективного функцiонування розвитку економiки в цiлому.

Роль кредиту в економiчному життi суспiльства визначаiться сферами його застосування, якi можуть бути подiленi на чотири групи.

1. Кредитування поточноi дiяльностi пiдприiмств, повтАЩязане iз задоволенням iх потреб в оборотних коштах.

2. Кредитування iнвестицiйноi дiяльностi пiдприiмств, призначити для збiльшення основних фондiв реконструкцii та розширення виробництва.

3. Кредитування приватних осiб для задоволення рiзноманiтних потреб споживчого характеру.

4. Кредитування держави для покриття бюджетного дефiциту.

Кредит не збiльшуi фiзичний обсяг загальноi маси факторiв виробництва, однак, виступаючи найбiльш мабiльним i гнучким джерелом коштiв, кредит загалом активно сприяi органiзацii безперебiйного виробничого процесу та економiчному росту в краiнi.

Пiдприiмства i органiзацii практично всiх галузей економiки активно використовують банкiвськi позики для забезпечення нормальних умов виробництва i реалiзацii продукцii. Найбiльш це стосуiться таких галузей як промисловiсть, сiльське господарство i торгiвля, що i основними секторами економiки, якi забезпечують виробництво i розподiл валового внутрiшнього продукту та неперервнiсть розширеного вiдтворення (таблиця,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,).

Галузева структура короткосрокових кредитiв1

01.01.9301.01.9401.01.9501.01.96
Усього кредитiв, трлн.крб.2,3037,5102,0267,0
з них кремим галузям в %:
промисловостi57,418,720,531,6
сiльському господарству4,35,68,45,9
торгiвлi8,88,58,77,5
будiвництву2,42,21,22,3
транспорту2,91,01,22,0
Темпи зростання кредитiв в %-1630,5272261

Кредитнi операцii у сферi iнвестицiйноi дiяльностi пiдприiмств сприяють розширенню i модернiзацii виробництва, випуску нових видiв продукцii, розвитку нових технологiй, що позитивно вiдображаiться на станi економiки в цiлому.

Дослiдження впливу банкiвського кредиту на грошову сферу маi безпосереднi практичне значення для нашоi краiни. Нинi банкiвський кредит не виконуi своого стабiлiзуючого впливу на грошовий обiг, а значно ю мiрою спрямований на пiдтримання витрат бюджету i його величезного дефiциту.

Протягом останнiх рокiв спостерiгаiться стiйка тенденцiя до зростання банкiвських кредитних вкладiв, загальний обсяг яких на початок 1996 року склав понад 850 млрд. крб. Лише за 1993 рiк вони збiльшились у 12 разiв, а за два наступнi роки тАУ майже у 16 разiв. При цьому негативним моментом даноi тенденцii i зменшення питомоi ваги кредитiв, наданих безпосередньо субтАЩiктом господарювання (,,,,,,,,,,,,,,,,,).


Динамiка обсягiв кредитних вкладень украiнських банкiв1
(млрд.крб.)

01.01.9301.01.9401.01.9501.01.96
Усього кредитiв, наданих банками443853623297317850211
Темпи зростання %-1208554286
Кредити, наданi комерцiйними банками субтАЩiктами господарювання268740631155750411158
Темпи зростання-1512383263

Зростання осягiв банкiвського к

Вместе с этим смотрят:


РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан


РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi


РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни


РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")


РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi