Грошовi розрахунки в господарському оборотi Украiни
I ВСТУП.................................................................................. 2
II ЗАГАЛЬНРЖ ПОЛОЖЕННЯ.............................................................. 3
III ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТРЖВ ТА РЗХ ПРИЙМАННЯ УСТАНОВАМИ БАНКРЖВ 4
IV Розрахунки в системi електронних платежiв "клiiнт-банк"........... 7
V РОЗРАХУНКИ РЖЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТРЖЖНИХ ДОРУЧЕНЬ....................... 8
V.I Розрахунки гарантованими дорученнями......................................... 9
V.II Розрахунки iз застосуванням платiжних вимог-доручень...................... 10
VI ПОРЯДОК ЗДРЖЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКРЖВ ЧЕКАМИ................................... 11
VI.I Розрахунки чеками.............................................................. 15
VII РОЗРАХУНКИ АКРЕДИТИВАМИ.................................................... 19
VII.I Вiдкриття та авiзування акредитива........................................... 21
VII.II Закриття акредитива........................................................... 24
VIII ПОРЯДОК ЗДРЖЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКРЖВ ВЕКСЕЛЯМИ............................ 25
VIII.I Основнi характеристики векселiв.............................................. 27
VIII.II Правила передачi векселя iншiй особi. Види iндосаменту.................... 28
VIII.III Вексельнi операцii та iх харатеристика...................................... 30
IX РОЗРАХУНКИ ПРИ ЗДРЖЙСНЕННРЖ ЗАЛРЖКУ ВЗАРДМНОРЗ ЗАБОРГОВАНОСТРЖ.......... 37
I ВСТУПСвоiчасна i повна оплата поставленоi продукцii, виконаних робiт, наданих послуг, iнших боргових забов'язаньi однiiю з головних передпосилок i ознак ефектовного функцiонування економiки в цiлому i кожного суб'iкта окремо. Тому у всiх краiнах багато уваги надаiться органiзацii грошових розрахункiв, створюються особливi розрахунково-платiжнi системи, в центрi яких знаходяться банки як спецiалiзованi грошово-кредитнi установи.
В залежностi вiд форми використання грошових коштiв всi розрахунки подiляються на двi сфери: готiвкових розрахункiв тАУ яка обслуговуiться законними грошовими знаками держави; безготiвкових розрахункiв тАУ яка обслуговуiться платiжними засобами в депозитнiй формi у формi комерцiйних боргових забов'язань (вексель, чек, банковський сертифiкат). Сфера безготiвкових розрахункiв подiляiться органiзацiйно на мiжбанкiвськи розрахунки, якi обслуговують вiдношення мiж банками, i на мiжгосподарчи розрахунки мiж клiiнтами банкiв.
Попередня оплата широко використовувалась в Украiнi у 1992-1993 роках за рiшенням уряду i Нацiонального банка з метою обмеження вiдпуску неплатоспроможнiм покупцям i прискорення розрахункiв.
Наступна оплата у формi комерцiйного кредита розвинута в Украiнi поки слабо. А вiдсрочка платежу набула широкий розмах у зв'язку з низькою договiрною дисциплiною i слабою платiжеспроможнiстю.
Саме тому метою цiii курсовоi роботи стало дослiдження проблем розвитку безготiвкових розрахункiв в Украiнi, а також проблеми зовнiшньоторгових розрахункових операцiй. Для досягнення поставленоi мети у роботi були вирiшенi слiдуючи задачi:
1. Виконано дослiдження законiв, а також норми свiтового права, якi регулюють господарчi розрахунки в Украiнi i зовнiшньоторговi операцii.
2. Дослiджено принципи роботи комерцiйних банкiв з платiжно-розрахунковими документами, а також здiйснення операцiй з грошово-борговими забов'язаннями.
II ЗАГАЛЬНРЖ ПОЛОЖЕННЯБезготiвковi розрахунки в господарському оборотi Украiни регулюються iнструкцiiю Нацiонального банку, яка розроблена згiдно iз Законом Украiни "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", iншими законодавчими актами Украiни та нормативними актами Нацiонального банку Украiни. РЖнструкцiя визначаi загальнi принципи органiзацii безготiвкових розрахункiв у нацiональнiй валютi Украiни, iх форми, стандарти документiв та порядок iх обiгу, що впроваджуються в господарський оборот Украiни.
Юридичнi особи, iх фiлii, вiддiлення, фiзичнi особи - суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi вiдкривають поточнi рахунки, iншi рахунки для зберiгання грошових коштiв i здiйснення всiх видiв банкiвських операцiй у будь-яких банках Украiни за своiм вибором i за згодою цих банкiв. Якщо пiдприiмство вiдкриваi бiльше одного рахунку, один з цих рахункiв визначаiться як основний. Безготiвковi розрахунки мiж пiдприiмствами, фiзичними особами здiйснюються через банки шляхом перерахування коштiв з поточних рахункiв платникiв на поточнi рахунки одержувачiв коштiв.
Банки приймають доручення пiдприiмств на перерахування коштiв до виконання тiльки в межах наявних коштiв на iх рахунках i тiльки за розпорядженнями iх власникiв, крiм випадкiв, у яких безспiрне списання коштiв передбачене законами Украiни. У разi вiдсутностi коштiв на основному рахунку пiдприiмства банки приймають до виконання доручення на перерахування з основних рахункiв пiдприiмств до бюджетiв та державних цiльових фондiв сум податкiв i зборiв, неподаткових платежiв, пенi, штрафiв та iнших санкцiй, передбачених законодавством i застосованих у встановленому порядку за несвоiчасну сплату цих платежiв, якi приймаються банками незалежно вiд наявностi коштiв на цих рахунках.
Банк на договiрнiй основi здiйснюi розрахунково-касове обслуговування своiх клiiнтiв i виконуi iх розпорядження щодо перерахування коштiв з рахункiв.
Безготiвковi розрахунки здiйснюються за такими формами розрахункових документiв:
- платiжними дорученнями;
- платiжними вимогами-дорученнями;
- чеками;
- акредитивами;
- векселями;
- платiжними вимогами;
- iнкасовими дорученнями (розпорядженнями).
III ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТРЖВ ТА РЗХ ПРИЙМАННЯ УСТАНОВАМИ БАНКРЖВ
Розрахунковi документи, якi подаються клiiнтами в банк у паперовiй формi, мають вiдповiдати вимогам встановлених стандартiв та вмiщувати, залежно вiд iх форми, такi реквiзити:
А) назву документа;
Б) номер документа, число, мiсяць, рiк його виписки;
В) назви платника та одержувача коштiв, якi вiдповiдають зареiстрованим у статутi, iх iдентифiкацiйнi коди за РДдиним державним реiстром пiдприiмств i органiзацiй Украiни, у фiзичних осiб - iдентифiкацiйнi номери, що проставляються на пiдставi вiдповiдних документiв податкових органiв, номери рахункiв в установах банку;
Г) назви банкiв платника та одержувача, iх мiсцезнаходження та умовнi номери за МФО;
Д) суму платежу цифрами та лiтерами;
Е) призначення платежу: назву товару (виконаних робiт, наданих послуг), посилання на документ, на пiдставi якого здiйснюiться операцiя (договiр, рахунок, товарно-транспортний документ та iнше), iз зазначенням його номера i дати, зазначення назви i вiдповiдноi статтi закону, якою передбачено безспiрне списання коштiв, тощо.
РД) на першому примiрнику (незалежно вiд способу виготовлення розрахункового документа) - вiдбиток печатки та пiдписи вiдповiдальних осiб платника або одержувача коштiв;
Ж) пiдроздiли бюджетноi класифiкацii та строк настання платежу;
З) суму податку на додану вартiсть або напис "без податку на додану вартiсть.
У разi, якщо хоча б один з вищезазначених реквiзитiв не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ до виконання не приймаi.
Розрахунковi документи за операцiями, що здiйснюються:
суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi - юридичними особами повиннi мати вiдбиток печатки та пiдписи вiдповiдальних осiб, яким надане право розпорядження рахунком i пiдпису розрахункових документiв i якi повiдомленi банку в картцi iз зразками пiдписiв та вiдбитком печатки;
вiддiленнями, фiлiями, представництвами вiд iменi юридичноi особи, пiдписуються особами, якi уповноваженi цiiю юридичною особою, i завiряються вiдбитком печатки, що вiдповiдаi вмiщеним в картку зразкам пiдписiв та вiдбитка печатки;
пiдприiмцями без створення юридичноi особи, пiдписуються однiiю вiдповiдальною особою, зразок пiдпису якоi зазначений в картцi зразкiв пiдписiв та вiдбитка печатки;
фiзичними особами, пiдписуються ними та приймаються банком до виконання за наявнiстю на документi пiдпису, що вiдповiдаi зразку вмiщеного в картку рахунку.
Клiiнт, виходячи iз своiх технiчних можливостей, може подавати до банку розрахунковi документи як у паперовiй формi, так i у виглядi електронних розрахункових документiв (електронних повiдомлень) каналами зв'язку. Спосiб подання ним документiв до банку передбачаiться в договорi на розрахунково-касове обслуговування.
Паперовi розрахунковi документи, як правило, виписуються з використанням технiчних засобiв за один раз пiд копiрку у двох примiрниках, платiжнi вимоги та документи пiдприiмств, якi обслуговуються в однiй установi банку, - в трьох примiрниках (якщо застосування копiрки неможливе, то на всiх тотожних примiрниках у правому верхньому кутi мають бути вмiщенi послiдовнi порядковi номери).
Для документального пiдтвердження частковоi оплати розрахункових документiв вiдповiдальний працiвник банку виписуi у двох примiрниках меморiальний ордер.
Банк платника приймаi документи вiд клiiнтiв протягом операцiйного дня, час якого регламентуiться режимом роботи банку. Розрахунки за документами, що надiйшли до банку платника протягом операцiйного дня, здiйснюються банком того ж дня. Розрахунковi документи, якi надiйшли пiсля операцiйного дня, банк виконуi наступного дня.
Спецзв'язком розрахунковi документи вiдправляються банком одержувача коштiв банку платника у день iх надходження або наступного дня, якщо документи надiйшли пiсля операцiйного дня.
IV Розрахунки в системi електронних платежiв "клiiнт-банк"При здiйсненнi розрахункiв клiiнти можуть застосовувати систему "клiiнт-банк", яка забезпечуi:
- передачу повiдомлень мiж клiiнтом та банком у зашифрованому виглядi за допомогою сертифiкованих засобiв захисту;
- автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу вiд модифiкацii) передавання розрахункових документiв мiж банком i клiiнтом як у банк, так i в автоматизоване робоче мiсце (АРМ) клiiнта;
- автоматичне архiвування протоколiв наприкiнцi дня. Юридичною пiдставою для входження клiiнта в систему електронних платежiв "клiiнт-банк" i оброблення його електронних документiв банком i окремий договiр мiж ним i банком.
У договорi обов'язково мають бути обумовленi права, обов'язки та вiдповiдальнiсть сторiн у разi виникнення спiрних питань i порядок iх вирiшення.
Програмне забезпечення системи "клiiнт-банк" маi вiдповiдати вимогам, якi пред'являються до технологii банкiвських розрахункiв, i мати сертифiкат Нацiонального банку Украiни.
АРМ клiiнта забезпечуi автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведенi початковi та зворотнi платежi. Електроннi документи, що подаються клiiнтом у банк, мають вiдповiдати формату платiжних документiв системи електронних платежiв Нацiонального банку Украiни, iз зазначенням електронних цифрових пiдписiв вiдповiдальних осiб платника, яким згiдно з установчими документами надане право пiдпису. Банкiвська частина системи "клiiнт-банк" забезпечуi перевiрку наведених електронних пiдписiв на кожному електронному розрахунковому документi клiiнта та за платiжним файлом у цiлому.
При використаннi системи "клiiнт-банк" здiйснюiться звiрення файлiв початкових i зворотних платежiв мiж банком i АРМ клiiнта, пiдготовка виписки за платiжними операцiями клiiнта в банку протягом операцiйного дня та звiрення цiii iнформацii з iнформацiiю iз АРМ клiiнта наприкiнцi дня.
Пiсля отримання вiд банку виписки з рахунку клiiнт складаi "Реiстр розрахункових документiв, якi вiдправленi в банк каналами зв'язку i прийнятi банком до оплати". Такий же реiстр за кожним клiiнтом складаiться в банку пiсля друкування балансу операцiйного дня. Реiстр електронних платежiв з повним перелiком реквiзитiв розрахункових документiв пiдшиваiться банком в документи дня як первиннi документи, що надiйшли вiд клiiнта в банк для оплати. Реiстр маi обов'язково вмiщувати вiдомостi про дату i час подання розрахункових документiв власником рахунку до виконання.
V РОЗРАХУНКИ РЖЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТРЖЖНИХ ДОРУЧЕНЬПлатiжне доручення - документ, який являi собою письмово оформлене доручення клiiнта банку, що його обслуговуi, на перерахування визначеноi суми коштiв зi свого рахунку.
Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днiв з дня виписки. День заповнення доручення не враховуiться.
Якщо на основному рахунку платника кошти вiдсутнi, вiн зобов'язаний протягом трьох робочих днiв перерахувати залишки коштiв з iнших поточних рахункiв на основний рахунок для забезпечення погашення заборгованостi або погасити ii безпосередньо з додаткового рахунку.
Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного i нетоварного характеру.
Розрахунки дорученнями можуть здiйснюватись:
- за фактично вiдвантажену продукцiю (виконанi роботи, наданi послуги); в порядку попередньоi оплати;
- для завершення розрахункiв за актами звiрки взаiмноi заборгованостi пiдприiмств;
- для перерахування пiдприiмствами сум, якi належать фiзичним особам (заробiтна плата, пенсii, грошовi доходи колгоспникiв тощо) на iх рахунки, вiдкритi в установах банкiв;
- в iнших випадках за згодою сторiн.
Попередня оплата здiйснюiться пiдприiмствами у разi, якщо це обумовлено в договорi або встановлено окремими указами Президента Украiни та рiшеннями уряду (за хлiбопродукти, воду, електро- та теплову енергiю, за користування телефоном i за поштово-телеграфнi послуги, за перевезення товарiв для розрахункiв iз залiзницями, пароплавствами, автотранспортними пiдприiмствами).
У тому разi, якщо одержувач коштiв не маi рахунку в установi банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштiв платiжними дорученнями неможливi, пiдприiмство може здiйснювати перерахування коштiв гарантованими платiжними дорученнями через пiдприiмства зв'язку.
За допомогою гарантованих доручень пiдприiмство може здiйснювати без обмеження сумою перекази коштiв:
- на iм'я окремих громадян - коштiв, що належать iм особисто (пенсii, алiменти, заробiтна плата, витрати на вiдрядження, авторський гонорар i т.п.);
- пiдприiмствам - на видатки для виплати заробiтноi плати, за органiзований набiр робiтникiв, для заготiвлi сiльськогосподарськоi продукцii у населених пунктах, де немаi банкiв.
Пiдприiмство-платник здiйснюi перекази коштiв через вiддiлення зв'язку поданням гарантованого банком доручення, в якому вказуiться конкретне пiдприiмство зв'язку, з рахунку якого сплачуватиметься переказ. До всiх примiрникiв доручення додаiться належно оформлений список одержувачiв переказiв (пiдписи, печатка, загальна сума цифрами та прописом) iз зазначенням тих, хто одержуi грошi та на якi цiлi. Крiм того, пiдприiмство подаi вiддiленню зв'язку заповненi бланки переказiв.
Платник, який бажаi виконати розрахунки гарантованим дорученням, подаi в установу банку, що його обслуговуi, платiжне доручення в трьох примiрниках. Першi два примiрники доручення мають бути завiренi службовими особами пiдприiмства, якi мають право пiдпису, та скрiпленi вiдбитком печатки.
У разi приймання гарантованих доручень банк маi стежити за наявнiстю на зворотi доручень штемпеля пiдприiмства зв'язку, яке прийняло доручення в оплату, iз зазначенням дати iх приймання.
Платiжна вимога-доручення - це комбiнований розрахунковий документ, який складаiться з двох частин:
- верхня - вимога постачальника (одержувача коштiв) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартiсть поставленоi йому за договором продукцii (виконаних робiт, наданих послуг);
- нижня - доручення платника своiму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати лiтерами".
Вимога-доручення заповнюiться одержувачем коштiв i надсилаiться безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень до платника може здiйснювати банк одержувача через банк платника.
У разi згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнюi нижню частину цього документа i здаi його в банк, що його обслуговуi.
Платiжнi вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днiв з дня виписки. День заповнення платiжноi вимоги-доручення не враховуiться.
Вимога-доручення подаiться платником в установу банку у двох примiрниках.
Банк приймаi до оплати вимогу-доручення в сумi, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.
У разi вiдмови платника сплатити вимогу-доручення вiн про мотиви вiдмови повiдомляi безпосередньо одержувачу коштiв у порядку i строки, зазначенi в договорi
VI ПОРЯДОК ЗДРЖЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКРЖВ ЧЕКАМИФорми чекiв та iх обiг регламентуються нацiональним законодавством та нормами мiжнародного права. Страни СНГ у якостi джерела чекового права використовують Постанову ЦВК та СНК СРСР тАЬПоложення про чекитАЭ вiд 6 листопада 1929 року, а також нормами Женевськоi конвенцii, яка встановила тАЬРДдинообразний закон про чекитАЭ.
Чеки застосовуються для здiйснення розрахункiв у безготiвковiй формi мiж юридичними особами, а також фiзичними та юридичними особами з метою скорочення розрахункiв готiвкою за отриманi товари, виконанi роботи та наданi послуги. Застосування чека в платiжному оборотi в значнiй мiрi спрощуi розрахунки, що дозволяi зменьшувати витрати по обiгу дiйсних грошей i прискорювати розрахунки, так як усi чеки оплачуються по пред'явленню.
Як засiб обiгу i розрахунку чек виникаi iз функцii грошей, як платiжного засобу, але не i дiйсними грошима, а тiльки замiщуi iх в платiжному оборотi. Обiг чеку, як засобу платежу обмежено, тому що, по-перше, чек тАУ це грошове забов'язання часного порядку i не може икористовуватись як всезагальний засiб платежу. По-друге, чек виступаi лише як письмовий дозвiл банку разпоряджуватися засобами на поточному рахунку чекодавця у банку i не може бути як засiб кредиту, тобто на суму чека не нараховують проценти, хоча вiн i виступаi у ролi кредитних грошей.
Розрахунковий чек - це документ, що мiстить письмове безумовне розпорядження власника рахунку (чекодавця) установi банку (банку-емiтенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштiв.
Чекодавець - юридична або фiзична особа, яка здiйснюi платiж за допомогою чека та пiдписуi його.
Чекодержатель - пiдприiмство, яке i отримувачем коштiв за чеком.
Банк-емiтент - банк, що видаi чекову книжку (розрахунковий чек) пiдприiмству або фiзичнiй особi.
Чековi книжки (розрахунковi чеки) виготовляються на спецiальному паперi на банкнотнiй фабрицi Нацiонального банку Украiни.
Чековi книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушiв.
Розрахунковi чеки, якi використовуються фiзичними особами при здiйсненнi разових операцiй, виготовляються окремими бланками. РЗх облiк ведеться окремо вiд чекових книжок.
Банк-емiтент без видачi чековоi книжки може видати на iм'я чекодавця (фiзичноi особи) один або декiлька розрахункових чекiв на суму, що не перевищуi залишок коштiв на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готiвкою.
Строк дii чековоi книжки - один рiк. Розрахункового чека, який видаiться для разового розрахунку фiзичнiй особi, три мiсяцi.
За погодженням з установою банку строк дii невикористаноi чековоi книжки може бути продовжений.
Чек включаi:
а) назву "розрахунковий чек";
б) назву (для фiзичних осiб - прiзвище, iм'я, по батьковi чекодавця, данi його паспорта або документа, що його замiнюi) власника чековоi книжки (далi-чекодавця) та номер його рахунку;
в) назву банку-емiтента i його номер МФО;
г) iдентифiкацiйнi коди чекодавця та чекодержателя за РДдиним державним реiстром пiдприiмств та органiзацiй Украiни, у фiзичних осiб - iдентифiкацiйнi номери у разi iх присвоiння державною податковою адмiнiстрацiiю;
д) назву чекодержателя;
е) доручення чекодавця банку-емiтенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та лiтерами;
i) призначення платежу;
ж) число, мiсяць та рiк складання чека, мiсце складання чека;
з) пiдписи чекодавця та вiдбиток печатки.
Чек, на якому вiдсутнiй будь-який iз зазначених реквiзитiв, вважаiться недiйсним i повертаiться банку чекодавця без виконання.
Чек iз чековоi книжки пред'являiться до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днiв (день виписки чека не враховуiться).
Обмiн чека на готiвку i отримання здачi iз суми чека готiвкою юридичними особами не дозволяiться. У разi розрахункiв фiзичних осiб з пiдприiмствами торгiвлi та послуг розрахунковим чеком дозволяiться отримання чекодавцем здачi iз суми чека готiвкою, але не бiльше двадцяти вiдсоткiв вiд суми чека. Якщо сума здачi бiльша, нiж двадцять вiдсоткiв вiд суми чека, чекодавець маi звернутися до установи вiдповiдного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свiй рахунок або обмiняти чек на готiвку.
Згiдно з тАЬРДдинообразним законом про чекитАЭ чек може передаватися однiiю особою iншiй шляхом внесення до нього передаточного напису тАУ iндосаменту. РЖндосамент здiйснюiться на зворотнiй сторонi чека i пiдписуiться особою, яка зробила цей напис. Той хто пiдписався пiд передаточним написом називаiться iндоссантом. Передаточний напис повинен бути простий та не чим не обумовлений. Вiн засвiдчуi передачу прав по чеку iншiй особi, а також визначаi вiдповiдальнiсть iндоссанта перед усiма наступними держателями чеку.
Умови передачи чеку вiд однiii особи iншiй визначають вид чеку та характер його використання в обiгу як засобу платежу.
Розрiзняють наступнi види чекiв:
а) iменний, або чек, який виписаний на користь вiдповiдноi особи. Такий документ не може бути переданий за допомогою звичайного iндосамента. Пердача здiйснюiться цессiiй, тобто шляхом здiйснення передаточного напису з помiткою тАЬНе наказутАЭ, який завiрений нотарiально. При здiйсненнi передачi шляхом цессii його власник набираi тiльки тi права, якi мав попереднiй чекодержатель.
б) ордерний чек, тобто чек, який виписан на користь вiдповiдноi особи або ii наказу. Такий чек передаiться за допомогою iндосамента з помiткою тАЬНаказутАЭ або без неi. Цей вид чеку найбiльш широко застосовуiться в мiжнародному розрахунковому оборотi.
в) чек на пред'явника виписуiться пред'явнику i може бути предан iншiй особi як з iндосаментом, так i без нього. Як правило, цей чек виставляiться клiiнтом на свiй банк. Чекодержатель висилаi його своiму партнеру за кородоном, який при отриманi виставляi його своiму банку для кредитування свого рахунка. Таким чином, за допомогою чеку на пред'явника чекодержатель здiйснюi розрахунок прямо своiму партнеру, в цiлому це виявляiться швидше, нiж розрахунок шляхом банкiвського переказу.
Згiдно Женевський конвенцii чек, виставлений без зазначення отримувача, розглядаiться як чек на пред'явника. Крiм того чеки роздiляються на фiрмовi та банкiвськи.
Банковський чек тАУ це чек, який виписан банком на свiй банк-кореспондент. У текстi таких чекiв немаi найменування фiрми-чекодавця, а чекодавцем виступаi банк боржника. Оплата по таким чекам здiйснюiться за рахунок коштiв банка чекодавця на його рахунках в банку-кореспондентi за кордоном.
Фiрмовий чек тАУ це чек, виписаний фiрмой на отримувача. В бiльшостi випадкiв такi документи виписуються на прд'явника в нацiональнiй або iноземнiй валютi на пред'явника i виставляються фiрмой на свiй банк. Оплата по ним провадиться за рахунок коштiв чекодавця.
У випадках, коли при видачi чеку не маiться на увазi отримання готiвки, застосовуються кросованi та розрахунковi чеки. Ознака, яка вiдрiзняi кросований чек тАУ двi паралельнi лiнii, якi наненсенi по дiагоналi на лiцевiй сторонi чеку. Це робиться для того, щоб усунути зловживання чеком. Його держатель не може отримати визначену суму готiвкою. Ця сума зараховуiться на рахунок чекодержателя в банку, який виступаi платником по чеку, або в iншому будь-якому банку. Такий чек можна оплатити тiльки банку або iншiй кредитнiй установi. При цьому, якщо мiж паралельними дiагоналями вписуiться найменування банку, то чек може бути сплачен лише цьому банку. Таким чином, кросованi чеки застосовуються для переведення тiii чи iншоi суми з одного рахунка на iнший. Видача розрахункового чеку теж передбачаi перевод грошей з одного рахунка на iнший. Але в цьому випадку банк-платник кредитуi на суму чеку рахунок чекодержателя.
Чеки з чековоi книжки виписуються в момент здiйснення платежу i видаються чекодавцем за отриманi ним товари та наданi послуги. Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок лiмiту з корiнця попереднього чека на корiнець виписаного чека i виводить новий залишок лiмiту.
Приймаючи чек в оплату за товари (виконанi роботи, наданi послуги), чекодержатель перевiряi:
- вiдповiднiсть чека встановленому зразку;
- правильнiсть заповнення чека;
- вiдсутнiсть виправлень;
- вiдповiднiсть суми корiнця чека сумi, вказанiй на самому чеку;
- строк дii чека;
- наявнiсть на ньому чiткого вiдбитка штампа або печатки банку та назви чекодавця.
Пiсля цього чекодержатель переконуiться в особi пред'явника чека за паспортом або документом, що його замiнюi.
У разi пред'явлення до установи банку дефектного чека, який не був прийнятий до оплати пiдприiмством торгiвлi або послуг, установа банку робить запит по каналах зв'язку установi банку, яка виписала чек. Дефектний чек до отримання пiдтвердження залишаiться на руках у власника чека. Отримавши вiдповiдь, працiвник установи банку може дооформити чек (поставити печатку, пiдписи тощо) або виписати новий.
Чекодержатель здаi в банк чеки разом з трьома примiрниками реiстрiв - якщо рахунки чекодавця i чекодержателя ведуться в однiй установi банку, i в чотирьох примiрниках - на кожну установу банку окремо - якщо рахунки чекодавця i чекодержателя ведуться в рiзних установах банкiв.
Реiстр вмiщуi таку iнформацiю про чек:
а) номер рахунку чекодавця, його iдентифiкацiйний код за РДдиним державним реiстром пiдприiмств та органiзацiй Украiни;
б) назву банку-емiтента та його номер МФО;
в) назву чекодержателя, номер його рахунку та iдентифiкацiйний код за РДдиним державним реiстром пiдприiмств та органiзацiй Украiни;
г) назву банку чекодержателя та його номер МФО;
д) суму чека;
i) номер чека;
ж) загальну суму реiстру.
Перший примiрник реiстру чекiв маi завiрятися пiдписами та вiдбитком печатки чекодержателя згiдно з карткою зразкiв пiдписiв.
Якщо чекодавець i чекодержатель обслуговуються в однiй установi банку, пiсля перевiрки правильностi складання реквiзитiв чека i реiстру, кошти списуються з вiдповiдного рахунку чекодавця та зараховуються на рахунок чекодержателю на пiдставi першого примiрника реiстру.
Для здiйснення розрахункiв чеками мiж клiiнтами рiзних банкiв банк чекодержателя зобов'язаний прийняти чек з реiстром та разом з другим та третiм примiрниками реiстру iнкасувати чек спецзв'язком до банку-емiтента.
Останнiй примiрник реiстру повертаiться чекодержателю з вiдмiткою про оплату тАУ якщо клiiнти обслуговуються в однiй установi банку, або з вiдмiткою про iнкасування - якщо клiiнти обслуговуються в рiзних банках.
Пiсля отримання чека разом з двома примiрниками реiстру банк-емiтент перевiряi:
- вiдношення даного чека до цього банку;
- вiдповiднiсть номера рахунку чекодавця, який проставлений в чеку, зазначеному в картцi;
- вiдповiднiсть пiдписiв та вiдбитка печатки чекодавця з карткою зразкiв пiдписiв або наявнiсть напису: "За дорученням вiд ______________ 199_ р.";
- чи не перевищуi сума чека граничноi суми лiмiту чековоi книжки;
- належнiсть номера чека до виданоi книжки та дотримання строкiв дii книжки;
- правильнiсть оформлення чека.
Пiсля цього банк-емiтент перераховуi кошти на рахунок чекодержателя. Оплачений чек разом з примiрником реiстру залишаiться у банку-емiтентi.
Коли грошi не надiйшли в банк чекодержателя пiсля закiнчення 10 календарних днiв вiд дати iнкасування чека, бiнк здiйснюi запит електронною поштою до банку-емiтента щодо причин несплати чека. Банк-емiтент, отримавши запит, не пiзнiше наступного робочого дня маi дати вiдповiдь банку чекодержателя, який повiдомляi про це чекодержателя.
Невикористанi чеки пiсля закiнчення строку дii чековоi книжки або вичерпання лiмiту пiдлягають поверненню до банку-емiтента, де вони мають бути погашенi банком. За бажанням клiiнта банк може продовжити строк дii чековоi книжки або клiiнт може поповнити ii лiмiт у разi його вичерпання. Коли клiiнт вирiшить припинити розрахунки чековою книжкою до закiнчення строку ii дii чекодавець подаi ii в банк разом з дорученням для зарахування невикористаного залишку лiмiту на той рахунок, з якого депонувалися кошти. Якщо при повному використаннi чекiв лiмiт чековоi книжки буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова чекова книжка на суму невикористаного лiмiту. Для цього чекодавець маi подати в банк книжку з корiнцями використаних чекiв разом iз заявою на отримання новоi чековоi книжки.
Строк дii новоi чековоi книжки вираховуiться з дня ii видачi.
Банк-емiтент може вiдмовитись вiд оплати чека у випадках, якщо:
- чек заповнений з порушенням або маi виправлення i пiдчистки, факсимiле замiсть пiдпису;
- реiстр чекiв заповнений з порушенням або маi виправлення i пiдчистки, факсимiле замiсть пiдпису;
- чек виписаний чекодавцем на суму бiльшу, нiж задепонована на аналiтичному рахунку тАЬРозрахунки чекамитАЭ.
Розрахунок по чеку може бути забеспечений повнiстю або частково шляхом. аваля. Це забеспечення даiться третьою особою, за винятком платника, або навiть однiiю з осiб, яка пiдписала чек. Аваль робиться на чеку або на додатковому паперi. Для аваля досить навiть одного пiдпису, поставленой авалiстом на лицевiй сторонi чеку, якщо тiльки пiдпис не поставлен чекодавцем. Аваль повинен вказати, за чий рахунок вiн видан. При вiдсутностi такоi вказiвки вiн вважаiться виданим на чекодавця.
VII РОЗРАХУНКИ АКРЕДИТИВАМИАккредитив, який використовуiться при розрахунках, незалежно вiд того, як вiн назван або позначений, являi собою одностороннi, умовне грошове забов'язання банка, яке видаiться iм за дорученням клiiнта-наказодателя аккредитива на користь його контрагента по контракту тАУ бенефiцiара, по якому банк, вiдкривший аккредитив, повинен здiйснити сплату бенефiцiару або акцептувати тратти бенефiцiара i сплатити по ним у строк, або уповноважуi iнший банк здiйснити такi розрахунки, при умовi надання бенефiцiаром документiв, якi передбаченi в аккредитивi, та при виконаннi iнших умов аккредитива.
Акредитив - це форма розрахункiв, при якiй банк-емiтент за дорученням свого клiiнта (заявника акредитива) зобов'язаний:
- виконати платiж третiй особi (бенефiцiару) за поставленi товари, виконанi роботи та наданi послуги;
- надати повноваження iншому (виконуючому) банку здiйснити цей платiж.
Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговуi, для вiдкриття акредитива.
Банк-емiтент - банк платника, що вiдкриваi акредитив своiму клiiнту.
Бенефiцiар - юридична особа, на користь якоi виставлений акредитив (продавець, виконавець робiт або послуг тощо).
Виконуючий банк - банк бенефiцiара або iнший банк, що за дорученням банку-емiтента виконуi акредитив.
Залежно вiд характеру акредитивноi операцii, що покладена банком-емiтентом на виконуючий банк, вiн може виступати авiзуючим або банком-платником.
Умови та порядок проведення акредитивноi форми розрахункiв передбачаються у договорi мiж бенефiцiаром i заявником акредитива.
Банк-емiтент може вiдкривати такi види акредитивiв:
а) покритий - акредитив, для здiйснення платежiв при якому завчасно бронюються кошти платника в повнiй сумi на окремому рахунку в банку-емiтентi або виконуючому банку;
б) непокритий - акредитив, оплата за яким, у разi тимчасовоi вiдсутностi коштiв на рахунку платника, гарантуiться банком-емiтентом за рахунок банкiвського кредиту.
Акредитиви бувають вiдзивнi та безвiдзивнi. На кожному акредитивi маi бути вказано, чи i вiн вiдзивним або безвiдзивним. У разi вiдсутностi такоi вказiвки акредитив вважаiться безвiдзивним.
Вiдзивний акредитив - акредитив, який може бути змiнений або анульований банком-емiтентом без попереднього погодження з бенефiцiаром (наприклад, у разi недотримання умов, передбачених договором, достроковоi вiдмови банку-емiтента вiд гарантування платежiв за акредитивом).
Усi розпорядження про змiнення умов вiдзивного акредитива заявник може надати бенефiцiару тiльки через банк-емiтент, який повiдомляi виконуючий банк, а останнiй -бенефiцiара.
Виконуючий банк не маi права приймати розпорядження безпосередньо вiд заявника акредитива.
Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, якi вiдповiдають умовам акредитива, виставленi бенефiцiаром i прийнятi виконуючим банком, до отримання останнiм повiдомлення про змiнення або анулювання акредитива.
Безвiдзивний акредитив - акредитив, який може бути змiнений або анульований тiльки за згодою бенефiцiара, на користь якого вiн був вiдкритий. Бенефiцiар може достроково вiдмовитися вiд використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. РЖз своiми пропозицiями про змiнення умов акредитива бенефiцiар маi звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разi згоди, вносить змiни до акредитива через банк-емiтент, який надсилаi потрiбне повiдомлення виконуючому банку.
Акредитиви в iншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емiтента можуть виконуватися:
а) депонованi - списанням коштiв з аналiтичного рахунку "Розрахунки акредитивами", вiдкритого у виконуючому банку;
б) гарантованi - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-емiтента, вiдкритого при встановленнi кореспондентських вiдносин мiж банками. Вiдносини мiж банком-емiтентом i виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами, в яких передбачаiться розмiр комiсiйних за авiзування та iншi витрати, пов'язанi з вiдкриттям i виконанням акредитива, а також вiдповiдальнiсть сторiн щодо оплати розрахункових документiв згiдно з умовами акредитива.
Аккредитив за своiю природою являi собою угоду, яка вiдокремлена вiд контракта куплi-продажу, i банки нi в якому разi не несуть вiдповiдальностi за невиконання умов контракту будь-яким з контрагентiв.
Кожний акредитив призначаiться для розрахункiв тiльки з одним бенефiцiаром i не може бути переадресований.
Для вiдкриття акредитива пiдприiмство подаi банку-емiтенту заяву, де маi вказати:
- назву заявника та бенефiцiара та iх iдентифiкацiйнi коди за РДдиним державним реiстром пiдприiмств та органiзацiй Украiни;
- назву банку-емiтента та банку, виконуючого акредитив;
- вид акредитива;
- строк дii акредитива (число i мiсяць закриття акредитива у виконуючому банку);
- суму акредитива;
- дату i номер договору (угоди), яким передбачаiться вiдкриття акредитива;
- умови акредитива (види товарiв, якi сплачуються, розрахунковi документи, порядок оплати цих документiв - з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та iнше).
Зазначенi реквiзити i обов'язковими i у разi вiдсутностi одного з них акредитив не вiдкриваiться.
Умови акредитива мають бути складенi таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень iх проконтролювати, з другого - забезпечували б iнтереси ст
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi