КРЕДИТНРЖ КАРТКИ (Кредитные карточки)
Схема2.
Схема функцiонування в платiжнiй системi банка-емiтента в off-line режимi.
Точки обслуговування банка “А”
POS - POS - банкомат
термiнал термiнал
транзакцii “А”, “Б”,..
БАНК “А” пiдсумковi данi за день
управлiння ПРОЦЕСРЖНГОВИЙ
лiмiтами ЦЕНТР СИСТЕМИ
база даних по лiмiтам банкiв “А”, “Б”,..
авторизацiя по карткам
“А”, “Б”,..
Схема 3.
Схема функцiонування в платiжнiй системi банка-еквайiра (банк”А”), що здiйснюi процессiнг для власних карток. Банк “А” здiйснюi авторизацiю транзакцiй держателiв карток i маршрутизацiю “чужих” транзакцiй (“Б”, “С”,..).
Точки обслуговування банка “А”
POS - POS - банкомат
термiнал термiнал
транзакцii по карткам “А”, “Б”, “С”,..
БАНК “А”
база даних по лiмiтам банка “А” авториза-
цiя по карткам
“А”
..
т
ранзакцii по карткам “А” транзакцii по карткам “Б”,..
ПРОЦЕСРЖНГОВИЙ ЦЕНТР СИСТЕМИ
база даних по лiмiтам банкiв “Б”, “С”,..
авторизацiя по карткам “Б”, “С”,..
Схема 4. Схема on-line авторизацii .
КАРТКА КОРИСТУВАЧ
оплата карткою
ТОЧКА ОБСЛУГОВУВАННЯ товар, послуга
(або вiдмова)
запит на авторизацiю
ЕКВАЙРДР-ЦЕНТР
ПРОЦЕСРЖНГОВИЙ
ЦЕНТР маршру-
вiдповiдь тизацiя за-
платiжноi питу
системи
БАНК-ЕМРЖТЕНТ
Схема 5. Рух коштiв в платiжнiй системi.
ТОЧКА t = 0 днiв
обслуговування
ЕКВАЙРДР-ЦЕНТР
РОЗРАХУНКОВИЙ БАНК
БАНК-ЕМРЖТЕНТ
ДЕРЖАТЕЛЬ КАРТКИ
t = N днiв
Схема 6. Схема off-line авторизацii .
КАРТКА КОРИСТУВАЧ
авторизацiя оплата карткою
ТОЧКА ОБСЛУГОВУВАННЯ товар, послуга
Вступ.
Зараз кожна людина переживаi певнi змiни , пов’язанi з переходом нашоi краiни до ринкових вiдносин . В цих складних умовах виграi лише той , хто найбiльш швидко вiдреагуi на цi змiни i пристосуiться до нових способiв господарювання . Але , треба зауважити , не кожен взмозi самостiйно прийняти цi нововведення . Тому для цього потрiбно грамотно органiзувати процес допомоги цим людям у здобуттi нових знань . Перш за все ця роль покладена на освiтнi заклади , якi в свою чергу повиннi закласти певне пiдгрунття для подальшого розвитку процесу пристосування i прийняття нових форм господарювання нашими громадянами . Спецiалiсти теж проходили шкiльну пiдготовку перш нiж стати ассами в певнiй галузi . Тому школа повинна вiдiгравати якнайбiльш iстотну роль в життi людини . Для цього потрiбно самим викладачам пристосовуватись до навколишнiх змiн й бути попереду . В багатьох школах спостерiгаiться картина , коли не вистачаi кадрiв для викладання предметiв , якi безпосередньо повиннi впливати на формування нового поколiння ( економiка, маркетинг , i т.д.) Але всеж таки процес пiшов . В школах почали впроваджувати новi предмети , якi вiдповiдають потребам сьогодення .
Перехiд до ринкових вiдносин першочергово стосуiться саме економiки , тому викладання економiчноi науки в школi необхiдне з точки зору першочерговоi необхiдностi . Також велике навантаження покладене на органiзацii , якi займаються переквалiфiкацiiю вже iснуючих кадрiв . Це пояснюiться негайною потребою суспiльства у кадрах новоi формацii . якi й повиннi реформувати нашу економiку .
В наше життя бурхливо увiйшли новi термiни , поняття . Для подальшого життя кожен з нас повинен бути обiзнаним. Зараз для наших громадян вiдкриваються новi можливостi в будь-яких галузях народного господарства . Але без знання економiки , як кажуть , i не туди i не сюди обiзнаним у хочаб найпростiших питаннях з економiки. Командно-адмiнiстративна економiка негативно вплинула на менталiтет наших громадян , яким важко звикнути до певних вимог економiки ринкового типу . В учбових закладах впроваджуються новi дисциплiни- макроекономiка,мiкроекономiка, маркетинг,менеджмент, iншi ,яким ранiше не придiлялось належноi уваги або вони вивчались не належним чином .
Саме освiтнiми установами розробляються програми навчання адаптованi до нашоi краiни . РЖнститути видають науковi посiбники , якi допомагають студентам готуватись до майбутньоi профессiйноi роботи , а також передавати своi знання молодшому поколiнню . Тобто , як ми бачимо , освiтi належить провiдне мiсце у формуваннi нового способу господарювання . Зараз кожен зрозумiв просту рiч , що запорука успiху лежить у обiзнаностi й вмiннi застосувати теоретичнi знання в практичному життi . Саме тому , на наш погляд , кожен повинен знати найелементарнiшi поняття , якi зустрiчаються на кожному кроцi . Кожен з нас майже з народження може стати учасником фiнансових вiдносин . Тому треба ще змалку кожного привчати до таких понять як грошi, цiна ,попит,пропозицiя i т.д. А також треба знати про фiнансовi iнститути ,якi в майбутньому стануть для них допомiжним засобом для досягнення певноi мети в життi . Одним з таких фiнансових iнститутiв i банк ,який надаi багато фiнансовиих i консультацiйних послуг будь-кому , хто потребуi цього .На наш погляд , талановитому музиканту не обов”язково займатися своiми фiнансовими справами , за нього це може зробити банк , в якому той може вiдкрити рахунок i наказати розпоряджатись ним , адже кожен повинен займатися своiю справою на професiйному рiвнi .
Велика увага придiляiться в нашi часи банкiвськiй справi , вiд функцiонування якоi залежить ефективнiсть дiяльностi всiх суб’iктiв господарювання . Реформування цiii сфери внесло певнi змiни щодо форм i методiв банкiвськоi дiяльностi . Перехiд до мiжнародних стандартiв торкнувся системи розрахункiв , якi в бiльшостi випадкiв змiнили свою форму з готiвковоi на безготiвкову . Одним з iнструментiв цих розрахункiв виступають пластиковi картки , якi за своiю суттю замiнюють готiвковi кошти .Ця робота присвячена темi “Кредитнiкартки “ , яка на мiй погляд, досить актуально звучить в наш час . За кордоном майже кожен громадянин маi кредитну картку , яка даi певнi привiлеi ii власнику . На основi своiх методичних розробок я спробую допомогти викладачу у пiдготовцi до заняття з даноi теми . Для майбутнiх спецiалiстiв з банкiвськоi справи або просто користувачiв ця робота буде зручним засобом для здобуття знань .
3.5 Опорнийконспект лекцii.
РЖсторiя винекнення кредитних картокпочинаiться з 1946 року . В цей час був
сформований механiзм функцiонування майбутньоi кредитноi картки , серцевиною
якого були розписки( чеки ) , якi приймалися мiсцевими торговцями як засiб розрахункiв за дрiбнi покупки . Пiсля того як продаж здiйснився , торговець переводив розписку (чек ) на рахунок у банку , а банк висилав авiзо клiiнту , який здiйснив цю покупку по певнiй сумi чеку. Трохи пiзнiше , в 1950 роцi , Дайнерз Клаб впровадив першу картку типу ПиР . Потiм iнтерес до нововведення на стiльки зрiс , що в 1960 роцi Бенк оф Америка впровадив Банк Америкард ( зараз Вiза ). Швидкий пiдйом до рiвня загальнонацiонального розрахункового засобу карток Банк Америкард став каталiзатором об”iднання групи банкiрiв , якi створили Мiжбанкiвську асоцiацiю кредитних карток (РЖСА) для кредитування в рамках iдиноi системи процесом визнання угод , клiрингом i взаiмними розрахунками по фiнансовим операцiям . В 1969 роцi РЖСА отримала ексклюзивнi права на торгову марку Маster Charge i засновану систему взаiморозрахункiв .Оскiльки органiзацiя стала транснацiональною , асоцiацiя була перейменована в Mastercard .
Стосовно УКРАРЗНИ , то картковий бiзнес у нас почав розвиватися досить недавно в порiвняннi з США i Захiдною Европою . Але треба вiдмiтити , що за останнiй рiк украiнськi банки здiйснили помiтний крок в розвитку карткового бiзнесу .
Всесвiтнi визнання пластикова картка зазнала завдяки багатьом факторам . Зосередимся на кожному з них окремо .
Для банка вiдкрилися новi можливостi для мобiлiзацii фiнансових ресурсiв будь-яких клiiнтiв , якi мешкають поза умовними банкiвськими кордонами .
Що ж собою являi кредитна пластикова картка ?
Кредитна картка - iменний платiжний документ , який надаi право власнику користуватися своiм картковим рахунком при необхiдностi , являючись своiрiдним ключем до цього рахунку .Картка являi собою типовий пластиковий бланк на зовнiшньому боцi якоi розмiщенi строк дii картки, логотип i галограма платiжноi системи або банку , номер пластиковоi картки , iм”я та призвiще клiiнта . На зворотнiй сторонi знаходиться магнiтна полоса та пiдпис клiiнта .Ця iнформацiя видавлена механiчним пресуванням i магнiтним кодуванням i вiдповiдаi мiжнародним стандартам , що забезпечуi мiжнародну стандартизацiю.
По пластиковим карткам iснуi два види послуг :
- емiсiя
- обслуговування ( еквайринг ).
Комерцiйнi банки випускають пластиковi картки з власним логотипом .Клiiнт вiдкриваi рахунок в цьому банку i протягом перiода , вказаного в картцi , користуiться своiм рахунком на свiй розсуд . З картки також можна зняти готiвковi кошти . В Украiнi фактично картки i дебiтовими : клiiнт витрачаi кошти в межах залишкiв на свому рахунку . За кордоном бiльш розповсюдженi кредитнi картки .Вони дають змогу власнику 24 години на добу користуватися банкiвським кредитом , при цьому кожен раз при здiйсненнi покупки не вiдвiдуючи банк . Для забезпечення платежiв держатель картки може не вносити попередньо кошти , а отримати кредит . В цьому випадку клiiнту встанавлюiться лiмiт кредиту , в рамках якого вiн може витрачати кошти .
Слiд зазначити , що при видачi кредитноi картки банк -емiтент може запросити вiд клiiнта надання гарантiй повернення кредита .Часто гарантii приймають форму страхового депозиту , розмiр якого зазвичай перевищуi лiмiт кредита
Як кредитна так i дебiтова картка можуть бути сiмейними i корпоративними . Питання про видачу картки кожний банк-емiтент вирiшуi самостiйно. Випускаючи картку , банк генеруi так званий РРЖN - код - шифр , який використовуiться клiiнтом для отримання коштiв в банкоматах . Але не всi банки мають право емiтувати картки з своiм логотипом , середнi та дрiбнi банки укладають з крупними , вступившими в картковi органiзацii , банками агентську угоду , по якiй банки-агенти розповсюджують картки “великого “ банку , отримуючи при цьому право на розмiщення свого iменi на картцi .
Що стосуiться еквайринга , то важливiсть його зростаi з ростом власникiв карток i органiзацiй, якi обслуговують цi картки Тому банки надають по картках повний спектр послуг . Основнi операцii по обслуговуванню карток пов”занi з процесом отримання повiдомлення про можливiсть здiйснення списання певних коштiв з картки , т.т. перевiрки платоспроможностi клiiнта . Ця iнформацiя потрiбна як самому банку,так i установi, яка обслуговуi клiiнта ( торгiвельна точка , ресторан .. ) Сам цей процес маi назву - авторизацiя i може проводитись в режимi off-line i on-line . В першому випадку картка повинна мiстити перезаписуючу пам”ять , щоб здiйснити додатковий обмiн даними з самою карткою . В другому випадку встановлюiться зв”язок з базою даних платiжноi системи Первинну обробку отриманих запитiв на авторизацiю проводить банк- еквайер .Як ми бачимо , iснуi певний зв”язок торгових точок з банком, тому для роботи з ними банки укладають угоду на прийняття до оплати кредитних карток . Банки встановлюють в магазинах iнпринтери ( засоби для прокатки на слiпах- чеках ) , POS - термiнали - автоматичнi системи авторизацii або банкомати - засоби для отримання готiвки .
Сукупнiсть операцiй , що супроводжують взаiмодiю держателя картки з платiжною системою при здiйсненнi платежу по картцi або отриманнi готiвки часто називають транзакцiiю . Таким чином , транзакцiя мiстить в собi не тiльки зчитування даних з картки , виконання запиту на авторизацiю , оформлення чека, але й можливо , змiну iнформацii про фiнансовi ресурси держателя картки в базi даних платiжноi системи , а також на картцi .
Розглянемо послiдовнiсть операцiй ,якi виконують суб”iкти платiжноi системи в процесi продажу товарiв та послуг по кредитним карткам :
1. Бажаючи здiйснити покупку ( або отримати послугу ) , держатель картки пред”являi ii продавцевi .
2. Продавець визначаi , чи можливе здiйснення угоди . Для цього вiн перевiряi картку i правомiрнiсть розпорядження нею покупцем ( вiзуально або з використанням POS - термiнала ) , i при необхiдностi , здiйснюi авторизацiю ( голосову по телефону або електронну використовуючи POS - термiнал ).
3. Якщо угода може бути здiйснена , продавець оформляi чек ( слiп ) , переносить на нього данi з картки , При обробцi вручну для цього використовуiться iнпринтер i держатель картки потiм пiдписуi всi примiрники чекiв .При автоматичнiй обробцi пiдпис не потрiбен , т.як його роль виконуi ПРЖН-код .
4. Примiрник чека , картка i товар передаються покупцевi .
5. Торгова точка пересилаi в банк - еквайер данi про транзакцiях за день .При цьому при обробцi вручну передаються примiрники слiпiв
6. Банк -еквайер виконуi розрахунки з торговою точкою .
7. Проводяться розрахунки мiж банками .
8. Держателi карток розраховуються з банком за отриманий кредит .
РЖз всього вище сказаного можна видiлити основнi ознаки , якi роблять пластикову картку найбiльш привабливою в порiвняннi з iншими платiжними засобами :
- для власника картки вона вигiдна з точки зору можливостi 24 години на добу користуватися кредитом , при цьому не обмежуючи своi фiнансовi можливостi ( кредитна картка ) ; також картка займаi в гаманцi досить мало мiсця ; держатель картки також певну захищенiсть вiд крадiжок коштiв або несанкцiонованого витрачання iх третью особою .
- для торговоi точки прийняття кредитних карток як засобу платежу означаi зменшення ризика неплатежу з боку клiiнта , також звiльняi iх вiд розробки власного кредитного плану , який необхiдний для залучення бiльшоi кiлькостi клiiнтiв ( програма “заплатити в кредит” широко використовуiться за кордоном) .
- для банка кредитна картка вiдкриваi простiр для залучення бiльшоi кiлькостi фiнансових ресурсiв , а також разом з карткою клiiнтам пропонуються додоатковi послуги, якi збiльшують прибутки банку.
КРЕДИТНРЖКАРТКИ
БАНКРЖВСЬКРЖ ТУРИЗМУ РЖ РОЗВАГ
РЖ
НДИВРЖДУАЛЬНРЖ КОРПОРАТИВНРЖ РЖНДИВРЖДУАЛЬНРЖ КОРПОРАТИВНРЖ
С
ТАНДАРТНРЖ
З
ОЛОТРЖ
1.Характеристика методики викладання для старшокласникiв.
Дана дисциплiна - “БАНКРЖВСЬКА СПРАВА “- розрахована на аудитрiю або учнiв старших класiв шкiл з економiчним нахилом , студентiв економiчних ВУЗiв . Враховуючи специфiку психологiчноi активностi цiii групи навчання , треба викладачевi пiдiбрати певнi форми i методи навчання , якi б як можна бiльш точно вiдображали потреби i можливостi даноi вiковоi групи .
В даному вiцi людина може самостiйно приймати рiшення , використовувати творчий пiдхiд при вирiшеннi певних задач , також для неi характерно пiдвищення почуття власноi значуваностi в своiх очах , а також в очах iнших людей . Людина ,можна сказати , стаi на шлях свiдомого самостiйного життя , в якому iй прийдеться вiдповiдати за кожен зроблений крок . Маючи певний багаж знань , цi люди застосовують його , будують своi певнi висновки , теорii , гiпотези . Тому при викладаннi iм нового матерiалу треба старатися не робити повторiв , щоб не зменшити зацiкавленiсть до предмета , але при цьому трба пам”ятати i таке золоте правило : “ повторение - мать учения “ . Всi науки мiж собою тiсно пов”язанi , тому повтори неминучi i треба використовувати прийоми , якi б допомогли виявити цi остаточнi знання ( запитання-вiдповiдь , вiкторина , тест , евристична бесiда ) . Для подання нового матерiалу можна також використовувати рiзноманiтнi схеми i таблицi для структурування iнформацii i для бiльш глибокого засвоiння нового . Також деяку кiлькiсть нового матерiалу можна давати на самостiйне вивчення , але при цьму треба вибрати такий матерiал , який би не потребував пояснень викладача . Для даноi вiковоi групи самостiйна робота повинна бути всiх рiвнiв , адже студенти володiють всiма необхiдними знаннями i вмвннями для виконання всiх завдань . Роль викладача при викладаннi нового матерiалу повинна бути досить iстотною , а при закрiпленнi нового - iнiцiатива повинна переходити до студентiв , якi повиннi використовуючи пояснення викладача i рiзноманiтну лiтературу на свiдомому рiвнi показати свою обiзнанiсть . Для бiльш обдарованих або просто зацiкавлених тим чи iншим питанням студентiв доцiльно проводити науковi семiнари , дискусii i т. д. Цi мероприiмства допоможуть таким студентам у майбутнiй науковiй дiяльностi .
Впровадження нестандартних форм i методiв навчання пiдвищить рiвень зацiкавленостi до предмету i дасть багато iнших додатнiх ефектiв . Так , наприклад , iмiтацiйнi iгри допоможуть студентам “увiйти “ в наближену до реальноi середу. Це дасть змогу застосувати теоретичнi знання на практицi , т.т. це пiдготуi студента до майбутньоi професiйноi дiяльностi . КВК i вiкторини розвинуть у студентiв колективнi якостi ( почуття команди ) , дух змагання i неадекватнi ситуацii привчать студента до швидкоi орiiнтацii в нестандартних умовах , а також до вмiння сконцентруватися i прийняти вiрне рiшення за короткий час .
Тобто iснують певнi характеристики психологiчноi активностi старшокласникiв , а кожен викладач , ознайомившись з ними , самостiйно повинен обрати ту чи iншу форму або метод викладання , який найбiльшефективний саме в певнiй ситуацii , адже викладання - це творчий процес , який пiдiгнати в якiсь рамки просто не можливо .Треба знати про всi цi форми i методи для того , щоб скористатися ними в потрiбний час.
Викладач повинен також пам”ятати , що старшокласник -це вже майже сформована особистiсть . До кожного з старшокласникiв повинен використовуватися iндивiдуальний пiдхiд, якщо це можливо в певнiй ситуацii . Для того ,щоб процес навчання був бiльш ефективним , ми вважаiмо , треба застосовувати розподiл учнiв (студентiв) по групам в залежностi вiд можливостей i здiбностей кожного . Це дасть змогу створити в групi бiльш-менш рiвнi умови для навчання. Тi учнi (студенти), якi з часом будуть покращувати своi результати , зможуть перейти в групу наступного рiвня складностi , таким чином , в учня (студента) буде певний стимул в навчаннi .
2.Розробка робочоi програми навчальноiдисциплiни “КРЕДИТНРЖ КАРТКИ”.
2.1.Загальнi вiдомостi про дисциплiну .
Банки - одна з найважливiших структур ринковоi економiки . Банкiвська дiяльнiсть iстотно пiдвищуi ефективнiсть суспiльного виробництва , впливаi на рост продуктивностi суспiльноi працi.
З розвитком економiчних вiдносин пiдвищувалась роль i iнститутiв , якi обслуговували цю сферу суспiльних вiдносин . Виникла необхiднiсть у створеннi наукових закладiв , якi б дослiджували i вдосконавлювали внутрiшню структуру i функцii фiнансових установ .
Першi банки виникли в РЖталii . Але першi банки капiталiстичного типу з”явилися в 17 сторiччi . Цей i подальший перiод характеризуiться суттiвими змiнами в банкiвськiй сферi . Вплив зовнiшнiх факторiв , не пов”язаних на пряму з банками на банкiвську сферу потребували наукового вирiшення економiчних протерiч . Поступово банкiвська справа зайняла почесне мiсце серед iнших економiчних дисциплiн . Особливостi iсторичного розвитку та дiя рiзних полiтико-економiчних чинникiв обумовили специфiку розвитку банкiвськоi справи в рiзних краiнах .
Метою вивчення дисциплiни “БАНКРЖВСЬКА СПРАВА” i ознайомлення студентiв з органiзацiiю i методикою проведення банкiвських операцiй вiдповiдно до рiвнiв банкiвськоi системи , також ознайомлення з структурними пiдроздiлами банкiвськоi системи , формування економiчного свiтогляду, пiдготовки до свiдомого вибору професii.
Основними завданнями при вивченнi даноi дисциплiни i :
1. Розкрити сутнiсть таких понять: кредит, депозит, облiкова ставка, ваксель, цiннi папери, кредитнi картки, iнвестицii, лiзинг, факторинг..
2. Оволодiти знаннями стосовно проведення банкiвськоих операцiй ;
3.Навчити старшокласникiв користуватися нормативними документами , якi регулюють той чи iнший процес в банкiвськiй установi ;
4. Формувати такi якостi особистостi: працьовитiсть , пiдприiмницький хист, дiловитiсть, органiзованiсть, рiшучiсть, компетентнiсть, уважнiсть..
5. Розвивати умiння i навички вiдстоювати власну точку зору,вмiння приймати рiшення ..
2.2.Програма дисциплiни “БАНКРЖВСЬКА СПРАВА”.
Програмою дисциплiни “ БАНКРЖВСЬКА СПРАВА “,яку розробив д-р економ.наук Мороз А.М.(нами зробленi незначнi змiни: внесена ще одна тема- “Кредитнi картки”), передбачаiться вивчення таких тем , як :
1. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ .
- порядок створення КБ
- дотримання економiчних нормативiв
- доходи ,видатки i прибуток банка
2. ФОРМУВАННЯ КАПРЖТАЛУ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ .
- економiчна характеристика ресурсiв КБ
- формування власного капiталу
- операцii по залученню внескiв i депозитiв
- управлiння ресурсами КБ
3. ОСНОВИ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ БАНКРЖВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ .
- класифiкацiя кредитiв КБ
- умови кредитноi угоди
- способи захисту вiд кредитного ризику
- оцiнка кредитоспроможностi позичальника
- забезпечення забов”язань позичальника перед банком
- позичковий процент i його диференцiацiя
- етапи процесу кредитування
4. КРЕДИТНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ РЖ РЗХ ВИДИ .
- кредити ,пов”язанi з вексельним обiгом
- кредити пiд цiннi папери
- кредитування по поточному рахунку
- споживчий кредит
5. КРЕДИТНРЖ КАРТКИРЖ
- iсторiя виникнення i розвиток iндустрii пластикових карток
- визначення кредитноi картки
- емiсiя i обслуговання карток
- операцii , пов”язанi з використанням кредитних карток
6. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ РЖ РЕГУЛЮВАННЯ ГОТРЖВКОВОГО ГРОШОВОГО ОБРЖГУ .
- органiзацiя готiвкового грошового обiгу
- касовi операцii КБ
- прогнозування i облiк касових оборотiв банкiв
7. РЖНВЕСТИЦРЖЙНА ДРЖЯЛЬНРЖСТЬ БАНКРЖВ .
- суть i цiлi банкiвських iнвестицiй
- спiльне та вiдмiннiсть мiж iнвестицiйними i кредитними операцiями
- ризик i лiквiднiсть iнвестицiйних операцiй
8. СИСТЕМА ВАЛЮТНИХ ВРЖДНОСИН .
- валютнi системи
- конвертованiсть валюти
- валютний курс i курсова полiтика
- платiжний баланс
- валютне регулювання
9. МРЖЖНАРОДНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ .
- розрахунковi операцii
- кредитнi операцii
- валютнi операцii
10. ПОСЛУГИ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ .
- види банкiвських послуг
- гарантiйнi , посередницькi , консультацiйнi послуги
- трастовi операцii банка
- визначення вартостi банкiвських послуг
11. НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК РЖ ЙОГО ОПЕРАЦРЖРЗ .
- НБУ , його задачi i функцii
- емiсiйнi операцii
- органiзацiя мiжбанкiвських розрахункiв
- касове виконання бюджету
- кредитнi операцii i полiтика рефiнансування
- надзор за банкiвською дiяльнiстю
Взв”язку з тим,що в середнiй школi №26 м. Киiва не вивчають дисциплiну “Основи економiчних знань” , ми розробили дану програму опираючись на власне бачення викладання економiки у школi.
Кожна тема даноi дисциплiни вiдображаi структуру i функцii окремих ланок банкiвськоi установи унiверсального типу. Банк -це цiлесний механiзм , в якому кожен службовець-член команди .Кожен вiддiл взаiмодii один з одним . Тому подiл на окремi функцiональнi пiдроздiли робиться лише для зручностi i для швидкостi проведення певних операцiй . Видiлення тем допоможе студенту структурувати знання з банкiвськоi справи , створити певну картину банкiвських вiддiлiв , якi реально iснують в банку i зрозумiти чим кожен з них займаiться . Для бiльш чiткого розумiння взаiмозв”язкiв мiж темами дисциплiни БАНКРЖВСЬКА СПРАВА розглянемо структурно- логiчна схему :
Структурно-логiчна схема
взаiмозв”язок мiж темами дисциплiни БАНКРЖВСЬКА СПРАВА
Органiзацiя КБ НБУ i його операцii
Ф
ормування капiталу КБ
Основи органiзацii банкiвського
кредитування
П
ослуги КБ
КРЕДИТНРЖ КАРТКИ
Органiзацiя i регулюв готiвк . грош . обiгу
Кредитнi операцii i iх види
РЖ Iнвестицiйна дiяльнiсть банкiв
Система валютних вiдносин Мiжнароднi операцii
КБ
2.3.Тематичний навчальний план .
НАЗВА ТЕМИ РОЗПОДРЖЛ ПО ГОДИНАМ
ВСЬОГО ЛЕКЦРЖРЗ СЕМРЖНАРИ САМОСТ. РОБ.
1. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ КБ 4 2 2 1
2. ФОРМУВАННЯ КАПРЖТАЛУ КБ 3 1 2 1
3. ОСНОВИ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ БАНКРЖВ.
КРЕДИТУВАННЯ 3 2 1 1
4. КРЕДИТНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ ТА РЗХ ВИДИ 4 2 2 2
5. КРЕДИТНРЖ КАРТКИ 4 2 2 1
6. ОРГАН. РЖ РЕГУЛ. ГОТРЖВКОВОГО
ГРОШОВОГО ОБРЖГУ 3 2 1 1
7. РЖНВЕСТИЦРЖЙНА Д-ТЬ КБ 3 2 1 1
8. СИСТЕМА ВАЛЮТНИХ ВРЖДНОСИН 2 1 1 1
9. МРЖЖНАРОДНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ КБ 3 2 1 1
10. ПОСЛУГИ КБ 2 1 1 1
11. НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК ТА
ЙОГО ОПЕРАЦРЖРЗ 4 2 2 2
всього: 35 19 16 13
Майже в кожнiй темi нами запропонованi самостiйнi роботи. На самостiйне опрацювання винесенi такi питання:
- порядок створення КБ
- управлiння ресурсами КБ
- умови кредитноi угоди,
- кредити пеiд цiннi папери
- взаiмозв”язок касових i емiсiйних операцiй банку
- ризик i лiквiднiсть iнвестицiйних операцiй
- НБУ i його структура..
Пропонуючи питання на самостiйне вивчення, ми сподiваiмося на остаточнi знання учнiв з iнших предметiв.
2.5. Форми i методи контролю навчально-пiзнавальноi дiяльностi.
Враховуючи вiковi особливостi старшокласникiв(студентiв) i специфiку дисциплiни “БАНКРЖВСЬКА СПРАВА” треба пiдiбрати тi форми i методи навчально-пiзнавальноi дiяльностi , якi б найбiльш точно вiдповiдали передбаченим програмою дисциплiни вимогам .
Контроль рiвня засвоiння нового матерiалу на лекцii може здiйснюватися за допомогою тестових завдань (див. с. ), самостiйноi роботи або,навiть, лектору достатньо запитати у старшокласникiв чи все iм зрозумiло i чи нема в них запитань.Велику частину матерiалу старшокласникам пропонуiться на самомтiйне вивчення . Цю частину роботи можна перевiрити запропонувавши iм пiдготовити доповiдь усну або у формi реферату , або на семiнарському заняттi влаштувати дискусiю навколо цих питань.Також, наприклад, самостiйну роботу можна провести на семiнарському заняттi.Тема “Система валютних вiдносин” вивчалася ранiше у дисциплiнi Мiжнароднi економiчнi вiдносини.Тому викладач розповiвши лише специфiчнi моменти ,якi стосуються лише банкiвськоi сфери, може запропонувати учням показати своi знання по цiй темi. Викладачем повиннi бути розробленi завдання для самостiйноi роботи, наприклад :
1-й варiант :
- дати визначення поняттю нацiональноi валютноi системи i описати ii складовi елементи;
- дати визначення поняттю валютний курс i описати механiзм його визначення .
2-й варiант :
- дати визначенню категорii мiжнародна валютна система , назвати ii основнi елементи ;
- що таке конвертованiсть валюти i якi види ii бувають?
На практичних заняттях старшокласникам буде цiкаво взяти участь у рольовiй або iмiтацiйнiй грi (див. с. ) , в яких вони зможуть проявити всi своi набутi знання i вмiння. Семiнарськi заняття треба проводити по заздалегiдь вiдомому плану , щоб старшокласник мiг пiдготуватися до нього . В кiнцi кожного тематичного блоку можна проводити контрольнi роботи у виглядi тестiв або комбiнованого уроку .
Для того , щоб пiдтримувати рiвень знань з пройденого матерiалу , можна поiднувати новий матерiал зi старим , при цьому запропонувати порiвняти його або проаналiзувати новий матерiал , спираючись на попереднi знання.
При вивченнi теми “Кредитнi картки” нами пропонуються такi форми контролю :
- блiц-опитування(див. с. )
- тест (див. с. )
- ситуацiя (див. с. )
- iмiтацiйна гра ( див. с. )
Щоб пiдвищити зацiкавленiсть у старшокласникiв можна влаштувати змагання або на швидкiсть вирiшення задачi , або на прийняття найбiльшефективного рiшення в певнiй ситуацii . Також можна провести групове змагання , при цьому розбити групу на пiдгрупи , видати iм однаковi завдання i визначити найкращих .
Всi цi запропонованi нами форми i методи контролю потребують детальноi розробки , певноi матерiально-технiчноi бази . В наших умовах реально можна розробляти тестовi вправи , проводити контрольнi роботи , залiковi заняття , в кiнцi - екзамен .Але треба також вносити якiсь змiни i використовувати неординарнi методи проведення класичних семiнарських занять .
В деяких конкретних випадках розмова зi старшокласником тет-а-тет теж може допомогти викладачу перевiрити його рiвень знань ( форма усного екзамену ) .
Для виявлення певних знань у старшокласникiв викладач може самостiйно обрати той чи iнший метод , але потiм - вiн повинен бути задоволений результатами своiх дiй ,а результат - виявлення повноi картини ситуа
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi