Кредитний ризик комерцiйного банку та способи його мiнiмiзацii

Погiршення фiнансового

стану позичальник.

Спричинюiться багатьма факторами (невиконанням своiх зобов`язань контрагентами, iншими)

Погiршення кон`юнктури ринку, на якому працюi позичальник.(пов`язане iз життiвим циклом товару,загостренням конкуренцii,т.д.)

Погана органiзацiйна дiяльнiсть керiвництва позичальника. (погане планування фiнансових потокiв у часi)

Законодавчi змiни (збiльшення ставки податкiв, змiни в регулюваннi цiн)

Навмиснi крiмiнальнi дii (видача кредиту фiктивному пiдприiмству, операцii з iнсайдерами тощо)

Некомпетентна робота працiвникiв кредитного вiддiлу при оцiнцi позичальника (врахованi не всi фактори ризику)

ЛiмiтуваннятАУ це спосiб встановлення граничноi суми заборгованостi по позичках конкретному позичальнику (обмеження)

Диверсифiкацiя тАУ це розподiл грошових коштiв, що позичаються, мiж рiзними субiктами та за видами (при бiльшому розпорошеннi ризик менший)

Оцiнка кредитоспроможностi позичальника.

Аналiз репутацii, порядностi, професiйних здiбностей та матерiальноi забезпеченностi (метод коефiцiiнтiв та iнше)

Забезпечення:

майно, гарантiя, порука, переуступка вимог i iнше.

Вимоги до забезпечення:

висока лiквiднiсть, здатнiсть до зберiгання, стабiльнiсть цiн тАж.

Договори страхування:

страхування вiдповiдаоьностi позичальника за непогашення кредиту, страхування забезпечення, страхування кредитного портфелю

Мiсце теми в курсi. Опис аудиторii слухачiв. Мета i завдання роботи.

Банкiвське кредитування i основним джерелом доходiв банкiв, тому в курсi “Основи банкiвськоi справи” йому придiляiться багато уваги та часу.

Вивчення теми кредитний ризик не можливо без вивченя таких важливих питань як банкiвська система, ii роль в грошово-кредитнiй системi, процес створення комерцiйного банку, його лiцензування, основнi операцii пiсля цього доцiльно перейти до детального вивчення теми.

Кредитнi операцii банку i, як вiдомо, найдоходнiшими, але й дуже ризикованими. Дуже часто банк стикаiться з проблемою неповернення кредитiв. Отже, щоб уникнути ризику неповернення позики, треба досконало вивчити процес органiзацii банкiвського кредитування. Тому тема “Кредитний ризик i споби його мiнiмiзацii“ i дуже важливою i цiкавою в курсi основи банкiвськоi справи.

Дана тема розглядаi рiзнi способи впливу на крединий ризик, умови його зменьшення або причини його росту в конкретнiй кредитнiй угодi, етапи контролю над позикою та можливi способи захисту вiд кредитного ризику.

Таким чином, тема слугуi логiчним продовженням вивчення курсу i основою для подальшого його успiшного засвоiння.

Цiлi та завдання теми

Вивчення даноi теми маi за мету дати слухачам початковi знання про основнi способи оцiнки кредитного ризику, його суть та способи захисту вiд нього. Слухачи повиннi усвiдомити важливiсть впливу кредитного ризику на дiяльностi банку та навчитись вирiшувати задачi, пов’язанi з процесом кредитування, визначати рiзнi фактори, якi впливають на кредитну полiтику; аналiзувати ситуацii, визначати проблемнi кредити та шляхи виходу з проблемних ситуацiй.

Навчальним планом передбачено на вивчення цiii теми 2 лекцiйних та 2 семiнарських години, що i дуже незначним для даноi теми. Тому потрiбно зупинитись на основних моментах, зважаючи на недостатнiсть часу. Також частину матерiалу винесено для самостiйного вивчення.

Основна мета - дати слухачам базовi знання з даноi дисциплiни, адже iнформацiйна база в наш час дуже швидко змiнюiться i врахувати всi цi змiни дуже важко.

Програма курсу “Основи банкiвськоi справи”

Тема 1. Органiзацiя комерцiйних банкiв.

1. Комерцiйний банк як ланка банкiвськоi системию

2. Порядок створення комерцiйного банку.

3. Доходи, витрати i прибуток банку.

Тема 2. Формування капiталу комерцiйного банку.

Структура капiталу комерцiйного банку.

2. Джерела капiталу банку.

3. Формування власного капiталу.

4. Операцii по залученню вкладiв i депозитiв.

5. Управлiння ресурсами комерцiйних банкiв.

Тема 3. Управлiння пасивними операцiями комерцiйного банку.

Тема 4. Управлiння активами. Активнi операцii КБ.

Суть i характеристика активних операцiй комерцiйного банку.

Тема 5. Врахування ризику лiквiдностi при управлiннi активами банку.

Тема 6. Органiзацiя кредитування в банку.

1. Класифiкацiя кредитiв комерцiйних банкiв.

2. Умови i принципи надання кредиту.

3. Позичковий процент та його диференцiацiя.

4. Етапи процесу кредитування.

5. Проблемнi позики i банкiвський контроль.

Тема 7. Кредитний ризик i шляхи його мiнiмiзацii.

Тема 8. Рiзновиди кредитних операцiй.

1. Кредити, пов’язанi з обiгом векселiв.

2. Кредити пiд цiннi папери.

3. Кредити по поточному рахунку.

4. Споживнi кредити.

5. Сiльськогосподарськi позики.

Тема 9. Фiнансування i кредитування капiтальних вкладень.

1. Основи фiнансування i кредитування капiтальних вкладень.

2. Мобiлiзацiя коштiв на фiнансування капiтальних вкладень.

3. Особливостi фiнансування капiтальних вкладень за рахунок власних коштiв.

4. Довгострокове кредитування пiдприiмств i органiзацiй на капiтальнi вкладення.

5. Довгострокове кредитування населення на споживчi цiлi.

6. Лiзинг.

Тема 10. Органiзацiя безготiвкових розрахункiв.

1. Суть i принципи органiзацii безготiвкових розрахункiв.

2. Види i порядок оформлення розрахункових документiв.

3. Форми безготiвкових розрахункiв i способи платежiв.

4. Розрахунки з використанням векселiв.

Тема 11. Органiзацiя i регулювання готiвкового обiгу.

1. Органiзацiя готiвково-грошового обiгу.

2. Касовi операцii комерцiйних банкiв.

3. Прогнозування i облiк касових оборотiв банкiв.

4. Взаiмозв’язок касових i емiсiйних операцiй банкiв.

Тема 12. РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйних банкiв.

1. Суть i цiлi банкiвських iнвестицiй.

2. Схожiсть, вiдмiннiсть i зв’язок iнвестицiйних i позикових операцiй.

3. Ризик i лiквiднiсть iнвестицiйних операцiй.

Тема 13. Система валютних вiдносин.

1. Валютнi системи.

2. Конвертованiсть валюти. Валютний курс.

3. Валютне регулювання.

Тема 14. Послуги комерцiйних банкiв та iх види.

1. Банкiвськi послуги та iх види.

2. Факторинг.

3. Лiзинг.

4. Гарантiйнi, посередницькi, консультацiйнi послуги.

5. Трастовi послуги.

Тема 15. НБУ, його задачi, функцii, сфера дiяльностi.

1. Стрктура i основнi функцii НБУ. Емiсiйнi операцii.

3. Органiзацiя мiжбанкiвських розрахункiв.

4. Касове виконання бюджету.

5. Кредитнi операцii i полiтика рефiнансування.

6. Нагляд за дiяльнiстю комерцiйних банкiв.

7. Регулювання норм обов’язкових резервiв.

8. Регулювання лiквiдностi комерцiйних банкiв.

Вiковi особливостi слухачiв.

Особливостi викладання даноi теми певною мiрою повиннi бути пов’язанi iз особливостями обраноi аудиторii слухачiв (психологiчними, вiковими, професiйними тощо). Сучасна психологiя видiляi три перiоду розвитку психологii дорослих.

Перший - 25-35 рокiв, перiод встановлення близьких особистих звязкiв, реалiзацii в професiйнi сферi, вiдчуття власних сил. В цей перiод важливим i професiйна самореалiзацiя.

Другий тАУ 35 тАУ 45 (середня зрiлiсть), перiод переоцiнки цiлей i досягнень. В цi роки бiльшiсть дорослих переживають кризу середини життя. Вони спiвставляють цiлi, якi були встановленi ними в молодостi, iз фактичними результатами. Залежно вiд перебiгу цiii кризи людина може значно активiзуватись у своi дiяльностi або повнiстю змiнити орiiнтири (в тому числi i фах). На перший також виходить генеративнiсть тАУ бажання вплинути на наступне поколiння через власних дiтей. Тепер трудова дiяльнiсть тАУ тепер е лише спосiб самореалiзацii, але й i пiдтримка матерiального стану сiмй. У випадку неверазного перебiгу кризи доросла людина здатна втратити зацiкавленнiсть до подальшого професiйного вдосконалення, а також до зниження продуктивностi тАУ i як результат тАУ втрати робочого мiсця.

Третiй тАУ 45 тАУ 60 (пiзня зрiлiсть), цей перiод визначаiться результатами перебiгу другого перiоду. Деякi дорослi завершують свою професiйну дiяльнiсть, iншi ж вiдчувають новий приплив сил i iх активнiсть значно зростаi. Останнi намагаються пiдвищити власну квалiфiкацiю, творчо вiдносяться до роботи.

Четвертий перiод тАУ 60 тАУ70 рокiв не i характернем для продовження спецiальноi освiти в Украiнi.

Одже кожна вiкова група вiдрiзняiться вiд iнших цiлями, мотивацiiю у навчаннi, вiдповiдальнiстю та фiзiологiчними можливостями.

Зацiкавленнiсть дорослих у навчаннi вiдрiзняiться вiд пiдлiтковоi та юнацькоi, вона витiкаi iз реальноi життiвоi необхiдностi i маi практичний хараткер. Викладач вiдiграi роль помiчика i консультанта. Навчальний матерiал не повинен бути переобтяженний чисто енцикелопедичними знаннями, якi вiдiрванi вiд реалii. Матерiал повинен бути пiдiбраний за останнями науковими досягненнями. Слiд враховувати, що дорослий навчаiться з метою отримання певноi користi (покращення матерiального стану, пiдвищення за посадою тощо). Доросла людина пiдходить до навчання iз розумiнням його необхiдностi, тому бiльш вiдповiдально ставиться до нього. Важливу роль також вiдiграi набутий досвiд. Для людей, що проходять переквалiфiкацiю,такий досвiд може бути досить невдалим. Для них зв’язок мiж навчанням i подальшою роботою i бiльш вiдчутним.

Особливо слiд видiлiти здатнiсть мозку дорослоi людини до розумовоi дiяльностi на рiзних етапах розвитку. Так перiод з 25 до 30 рокiв характеризуiться пiковою (найефетивнiшою) стадiiю вищих психiчних функцiй. В бiльш пiзнi роки спостерiгаiться погiршення роботи памятi, зрiлiй людинi важко вивчати матерiал напамять. Потрiбно бiльше часу для засвоiння, до того ж зрiла людина ненатренована вчитися (деякi з них важко сприймають цiлеспрямоване начання). Тепер ii здiбностi i очiкування максимально сформорвани i теж впливають на процес навчання. Дорослим важко перевчатися, бо це може привести до необхiдностi змiнити своi погляди на деякi питання (вони можуть бути помилковi).

Задачою викладача старшоi вiковоi групи i врахування всiх цих особливостей при плануваннi та реалiзацii процесу навчання.

Конспект теми:Кредитний ризик i шляхи його мiнiмiзацii

У процесi проведення кредитних операцiй банки стикаються з кредитним ризиком, тобто з ризиком несплати позичальником основного боргу i процентiв, належних кредитору. Для кожного виду кредитних операцii характернi своi специфiчнi причини i чинники, що визначають мiру ризику. Зокрема, кредитний ризик може виникнути при погiршеннi фiнансового положення позичальника, виникненнi непередбачених ускладнень в його роботi, вiдсутностi необхiдних органiзаторських якостей у керiвника позичальника, недостатньоi професiйноi пiдготовленостi банкiвського працiвника, що прийняв рiшення про кредитування i iншi обставини.

РЖснуi декiлька способiв захисту вiд кредитного ризику:

лiмiтування кредитiв, диверсифiкацiя кредитних вкладень, вивчення i оцiнка кредитоспроможностi позичальника, вимога вiд клiiнтiв достатнього i якiсного забезпечення по виданих кредитах, оперативнiсть при стягненнi борга, страхування кредитних операцiй.

Лiмiтування кредитiв - це спосiб встановлення сум граничноi заборгованостi по позиках конкретному позичальнику. Воно здiйснюiться шляхом встановлення лiмiтiв кредитування, якi являють собою зазделегiдь встановлену граничну суму кредиту, яку позичальник маi право отримати в банку.

У практицi роботи колишнiх державних банкiв використовувалися рiзнi види лiмiтiв i iх рiзновиди, вихiдний, внутрiшньоквартальний, лiмiт видач, контрольна цифра, плановий розмiр кредиту. Акцiонернi комерцiйнi банки використовують таку форму лiмiтування кредитiв, як кредитна лiнiя, яка являi собою юридично оформлене зобов'язання банку перед позичальником надавати йому протягом певного перiоду кредити в межах узгодженого лiмiту.

Кредитна лiнiя звичайно вiдкриваiться при тривалiй i тiснiй спiвпрацi мiж банком i позичальником. Вона мiстить ряд переваг як для банку, так i для клiiнта. Позичальник отримуi можливiсть точнiше оцiнювати перспективи розвитку своii дiяльностi, скоротити накладнi витрати i втрати часу, пов'язанi з веденням переговорiв i укладанням кожноi окремоi кредитноi угоди. Банк маi аналогiчнi вигоди. Крiм того, вiн детально знайомиться з дiяльнiстю позичальника. Вiдкривши кредитну лiнiю, банк незалежно вiд ситуацii на ринку позикових капiталiв зобов'язуiться надати кредит вiдповiдно до укладеноi угоди.

Диверсифiкацiя позик, як спосiб захисту вiд кредитного ризику, являi собою розподiл грошових коштiв, що позичаються мiж рiзними суб'iктами (юридичними i фiзичними особами). Чим бiльшому числу позичальникiв буде переданий у тимчасове користування позичковий капiтал конкретного банку, тим, при iнших рiвних умовах, меншою буде мiра ризику неповернення боргу, оскiльки iмовiрнiсть банкрутства багатьох позичальникiв значно нижче за iмовiрнiсть банкрутства одного або трьох позичальникiв. Для дотримання комерцiйними банками принципу диверсифiкацii кредитiв Нацiональний банк Украiни встановив iм такий економiчний норматив, як максимальний розмiр ризику на одного позичальника. Величина цього ризику не повинна перевищувати 10 % власних коштiв банку.

Страхування кредитних операцiй, як спосiб захисту вiд кредитного ризику, означаi, що банки повиннi створювати страховi фонди як на мiкро- так i на макрорiвнi, а також страхувати окремi високо ризикованi кредитнi операцii в спецiалiзованих страхових органiзацiях.

Органiзацiйнi форми i методи роботи. Рекомендацii.

При навчаннi дорослих ефетивно буде застосування таких органiзацiйних форм навчання, як лекцiя та семiнарськi i практичнi заняття. Викладання навчального матерiалу по темi пропонуiться здiйснювати у виглядi лекцiй тАУ евристичних бесiд, лекцiй розповiдей. При цьому слiд актуалiзувати вже набутi ранiше знання. При виявленнi помикових поглядiв викладач повинен зупинятись на цих питаннях. Можуть бути використаннi короткi дискусii для вияснення спiрних питань. Викладач маi спиратись на досвiд слухачiв i намагатись встановити зворотнiй звязок з аудиторiiю. Для закрiплення матерiалу пропонуiться проводити одне тАУ два практичних заняття. Для мотивацii самостiйноi роботи дорослих можна використати вхiдний контроль у виглядi тестiв. Не слiд акцентувати увагу тiльки на репродуктивному рiвнi засвоiння знань. Пiсля короткого усного опитування необхiдно вiдпрацювати навички щодо аналiзу умов кредитноi заявки, оцiнювання кредитоспроможностi позичальника i кредитного ризику взагалi, встановлення процентноi ставки вiдповiдно до ступенню ризику, вмiння формувати дотатковi захиснi i негативнi обмеження. Слухачi повиннi навчатися використовувати математичнi формули для розрахунку коефiцiiнтiв та процентiв. Наступним етапом роботи на практичному занятi пропонуiться аналiз конкретних ситуацiй, якi можуть виникнути пiд час роботи банка з позичальником. Це активiзуi роботу слухачiв i закрiпляi навички щодо прийнятя рiшень. Як слухач сам аналiзуi умови надання кредиту, йому легше зрозумiти вплив окремоi кредитноi угоди на якiсть кредитного портфелю взагалi. Також пропонуiться давати завдання для самостiйноi роботи.

Погiршення фiнансового

стану позичальник.

Спричинюiться багатьма факторами (невиконанням своiх зобов`язань контрагентами, iншими)

Погана органiзацiйна дiяльнiсть керiвництва позичальника. (погане планування фiнансових потокiв у часi)

Законодавчi змiни (збiльшення ставки податкiв, змiни в регулюваннi цiн)

Навмиснi крiмiнальнi дii (видача кредиту фiктивному пiдприiмству, операцii з iнсайдерами тощо)

Некомпетентна робота працiвникiв кредитного вiддiлу при оцiнцi позичальника (врахованi не всi фактори ризику)

Оцiнка кредитоспроможностi позичальника.

Аналiз репутацii, порядностi, професiйних здiбностей та матерiальноi забезпеченностi (метод коефiцiiнтiв та iнше)

Забезпечення:

майно, гарантiя, порука, переуступка вимог i iнше.

Вимоги до забезпечення:

висока лiквiднiсть, здатнiсть до зберiгання, стабiльнiсть цiн тАж.

Договори страхування:

№ п/п	Рiвнi зас воiння iн формацii	Основнi вмiння i навики	Форми i методи роботи	Форми i методи контролю
1.	Понятiйний	Вмiти вiдрiзняти i виявляти кредитний ризик серед банкiвських ризикiв, вмiти впiзнавати рiзнi шляхи мiнiмiзацii кредитного ризику	Лекцii, пояснення	Бесiда, усне Опитування, тест вхiдного контолю
2.	Репродуктивний	Вмiти давати визначення кредитного ризику, описувати джерела його виникнення, порiвнювати ефетивнiсть рiзних способiв мiнiмiзацii кредитного ризику	Семiнари, дослiдження	Обговорення, Дискусiя, письмове опитування, тести РЖ i РЖРЖ рiвня, доповiдi,
3.	Алгорит-мiчно- Дiйовий	Вмiти вирiшувати задачi, щодо розрахунуку коефiцiiнтiв кредитоспромоожностi, розраховувати процентну ставку залажно вiд ркедитного ризику, оберати способи мiнiмiзацii за умовами конкретноi кредитноi заяви.	Практичне заняття, аналiз ситуацiй, самостiйна робота РЖРЖ i РЖРЖРЖ рiвня	Врави, Задачi, Активiзацiйнi методи навчання, тести РЖ РЖ РЖРЖ рiвня
4.	Творчий	Вмiти комбiнувати рiзнi способи мiнiмiзацii кредитного ризику, обгрунтовувати своi знання практичнимим прикладами, моделювати результати укладеноi кредитноi угоди, класифiкувати джерела виникнення кредитного ризику	моделю- вання. аналiз ситуацii, дискусii, дiловi iгри, навчальне проектування, конференцii	Дискусiя, захист проектiв, тести РЖРЖРЖ рiвня

Модель iнтерактивноi технологii навчання.

Така модель передбачаi активiзацiю дiяльностi слухачiв в прроцесi навчання. РЗх дii повиннi бути усвiдомленими, з передбаченням можливих результатiв. Для цього можна застосувати навчальну тренiнгу: “Ризик i прибуток”

Проведення такоi гри передбачаi розподiл навчальноi групи на три пiдгрупи:

Експерти. (Слухачi, обранi викладачем з участю учнiв, якi найкраще засвоiли дану тему);
Банкiри. (Слухачi, якi вирiшують питання щодо надання кредиту);
Позичальники. (Слухачi, якi мають бажання отримати позику).

Викладач вiдiграi роль консультанта i помiчника. Кожна з пiдгруп може звернутись до нього iз запитаннями.

Хiд гри:

Викладач готуi приблизний опис ситуацii, яка склалась на пiдприiмствi i видаi, як домашнi завдання для пiдготовки до гри Позичальникам. Всi пiдгрупи готуються по темi про кредитний ризик. На початку гри всiм пiдгрупам пояснюються причини i умови на яких пiдприiмство хоче отримати позичку. Далi iде обговорення майбутньоi кредитноi угоди поетапно:

Можливiсть надання кредиту.
Сума кредиту.(можливi обмеження)
Строк кредиту.
Процент за кредит.
Умови повернення кредиту.
Додатковi обмежувальнi умови.
iнше.

По кожному пункту виступають Кредитори, пропонуючи своi умови. Позичальники можуть прийняти iх або вiдмовитись. Експерти описують, який вплив це здiйснило на кредитний ризик комерцiйного банку. Вiдповiдно до опису експертiв Кредитори можуть змiнити своi пропозицii так, щоб кредит був якомога вигiднiшим i найменш ризиковим .

Тобто при своiй взаiмодii учасники опираються на висновки, зробленi попередньою пiдгрупою. Виникаi своiрiдний ланцюг дiй. РЖ кожний учасник може спостерiгати наслiдки свого рiшення, несучи вiдповiдальнiсть за прийняте ним рiшення.

Роль викладача заключаiться у направленнi обговорення у вiрно русло i розвязаннi спiрних питань. Така гра не лише активiзуi роботу учасникiв, але може виступати i методом контролю. Викладач оцiнюi роботу найактивнiших учасникiв.

Завдання для рiзних форм контролю.

Питання для усного опитування

Суть та поняття кредитного ризику.
Джерела виникнення кредитного ризику.
Залежнiсть позичкового проценту вiд ступеню ризику.
Можливi шляхи захисту вiд кредитного ризику.
Робота з кредитним ризиком на основних етапах процесу кредитування.
Суть i значення банкiвського контролю за позичальником.

Задачi

1. Сума кредиту - 500 тис.грн.

Строк - 6 мiсяцiв.

Ставка проценту - 65% рiчних.

Знайти суму мiсячного платежу.

2. Для реалiзацii проекту фiрмi “С” необхiдно 700 тис.грн. Вона звернулась до банку з проханням надати кредит сумою 750 тис.грн. строком на 4 мiсяцi пiд 67 % рiчних.

Визначити суму кредиту та мiсячний платiж.

Ситуацii проблемного характеру

1) Фiрма “А” звернулася до банку з проханням надати кредит в сумi 450 тис.грн. строком на 6 мiсяцiв.

У банка i наступнi данi:

власнi кошти фiрми “А” становлять 300 тис.грн.;

застави немаi, але i поручитель - фiрма “В”;

фiрма “В” i клiiнтом банку, на розрахунковому рахунку поручителя знаходиться 500 тис.грн. На складi у фiрми “В” i товар на суму 300 тис.грн.

Оцiнити слабкi i сильнi сторони позичальника та вирiшити: надавати кредит чи нi.

Роботу виконувати малими групами.

2) Працюючи малими групами, визначити шляхи вдосконалення управлiння ризиком в процесi кредитування (визначити головне, на що потрiбно звертати увагу при наданнi кредиту).

Тести

1. В якому документi обумовлюються умови кредитноi операцii?

а) в договорi застави;

б) в гарантiйному листi;

в) в кредитнiй угодi.

2. Що таке кредитний ризик?

а) це ризик неповернення позики;

б) це ризик втрати пiдприiмством платоспроможностi;

в) це ризик неповернення позики та вiдсоткiв за користування нею.

3.Джерелами кредитного ризику i:

а) погана органiзацiйна дiяльнiсть керiвництва позичальника;

б) змiна процентних ставок на грошовому ринку;

в) нездатнiсть банку розрахуватись по своiх забовязаннях.

4.Проблемна позика-це:

а) позика, яку немаi можливостi повернути;

б) позика, що не може бути повернута в строк;

в) позика, що надана для вирiшення фiнансових проблем, якi виникли у клiiнта.

5.Побудуйте алгоритм управлiння кредитним ризиком:

а) оцiнка ризику;

б) оперативне стягнення боргу за позикою;

в) застосування заходiв щодо мiнiмiзацii кредитного ризику;

г) виявлення ризику;

д) контроль за виконанням обмежуючих умов,умов договорiв страхування, гарантii тощо.

Рекомендована лiтература до теми.

1. Мороз А.Н. “Основи банкiвськоi справи”, К., 1994.

2. Рiд в. “Комерцiйний банк”, Нью-Йорк, 1984.

3. Савлук М.РЖ. “Вступ до банкiвськоi справи”, Киiв, 1998.

Дидактичнi матерiали “Це цiкавотАж”.

1.Вмiле управлiння кредитним ризиком тАУ це не лише запорука збiльшення прибутку,але i укрiплення iмiджу банку, що в свiй час також сприяi покращенню фiнансового стану .РЖмя банку в деяких ситуацiях i бiльш вагомим крiтерiiм для позичальника, нiж вигiднi умови обслуговування в ньому.

Так у 70-х роках нашого столiття швейцарськi банки вважались найбезпечнiшими (зберiгалась таiмниця клiiнта, а диверсифiкацiя кредитного портфелю забезпечувала надзвичайну довiру до банку з боку клiiнтiв). Один iз письменникiв навiть якось написав:”Якщо ви бачите, що швейцарський банкiр стрибаi iз вiкна багатоповерхового будинку, то стрибайте слiдом за ним тАУ там обовязково будуть грошi.”

Пiд час, так званого, нафтового буму до швейцарських банкiв хлинув потiк грошових вкладiв (“нафтових доларiв”) з арабського регiону. Банки вiдчуваючи свою “владу” над клiiнтами, почали стрiмко знижувати процентнi ставки по вкладах,якими користувалися. А через декiлька рокiв, коли банки пропонували мiнiмальнi ставки, а потiк коштiв не припинявся, банкiри почали нараховувати на депозити вiдiмнi проценти. Тобто, якщо ви вкладали своi кошти в банк, то повиннi були ще i доплачувати за iх зберiгання (тодi як банк отримував маржу пiдчас використання цих коштiв). Максимальний вiдiмний процент досягав 12% рiчних.

2.У 80-х роках США надавали кредити краiнам Латинськоi Америки (Аргентинi, Бразилii, Мексицi та iншим). Суми цих позик в кiнцевому рахунку досягли 100 млрд. дол. Але у звязку з поганим врахуванням ступеню кредитного ризику, позичальники виявились нездатними сплатити не лише проценти по кредиту, але й основну суму боргу.

3.В Украiнi за перше пiврiчча 1998 року кредитний портфель комерцiйних банкiв склав 9523,5 млн. грн., що складаi 54,2% вiд сумарних активiв (це ще раз пiдтвержуi, що кредитування тАУ найголовнiша активна операцiя для украiнських банкiв).В той же час за 6 мiсяцiв 1998 року за рахунок спецiально створених фондiв банки списали заборгованiсть за безнадiйними позиками на суму 44,2 млн. грн.

Що стосуiться способiв мiнiмiзацii кредитного ризику, то найпоширенiшим i тАУ надання позики пiд заставу (44,2%), другим iде кредити пiд страхування, гарантii, поруки (12,4%), та iншi.

Завдання для самостiйноi роботи.

Обравши партнера для виконання завдання, слухачi розподiляють мiж собою функцii Банку та Позичальника.Позичальник маi бажання взяти позику. Вiн повинен скласти свою кредитну заяву, виклавши в нiй умови, якi його задовольняють. Кредитор маi прийняти i розглянути цю заявку, описавши на окремому аркушi всi ii “плюси” i “мiнуси”.Також вiн описуi умови, на яких вiн згоден надати кредит (струкртуризуi позичку).Наступний етап роботи тАУ укладання кредитноi угоди. Позичальник i Кредитор працюють разом над встановленням iдиних узгоджених параметрiв договору, оформляють свою домовленiсть в необхiдних документах. Якщо кредитною угодою передбачаiться забезпечення, то виконавцi повиннi оформити також i вiдповiднi додатковi угоди.

(Завдання виконуiться письмово i здаiться для перевiрки викладачевi як iдина кредитна справа. Позичальник може скласти умови як для юридичноi, так i для фiзичноi особи.Кредитор також представляi своi розрахунки по позичцi iз поясненнями.Документи мають вiдповiдати реальним банкiвським вимогам.)

Якщо викладач вирiшуi, що доцiльнiшим буде проведення описаноi вище гри, то у якостi завдання для самостiйноi роботи може бути використана ретельна пiдготовка до гри.