Правовое урегулирование обращения ценных бумаг
Вступ
Мета i задачi дослiдження. В дипломноi роботi поставлено мету: на основi ринкових дослiджень, теоретичних i методичних основ регулювання ринку цiнних паперiв i актуального для Украiни зарубiжного досвiду виявити специфiку правового врегулювання обiгу цiнних паперiв, дати пропозицii щодо його розвитку.
Методологiчну основу дипломного дослiдження склали моделi загальноi теорii наукового пiзнання, методи системного економiчного аналiзу, заходи макро- i мiкроекономiчного аналiзу, вiтчизнянi та зарубiжнi концепцii фiнансового маркетингу i розвитку ринку цiнних паперiв.
В Украiнi триваi складний процес становлення i розбудови суверенноi, демократичноi, правовоi держави, iнтеграцii ii в свiтову полiтичну i економiчну системи. Та незалежнiсть будь-якоi держави передбачаi не тiльки полiтичну, а й екоВнномiчну самостiйнiсть. На сучасному етапi головним фактоВнром стабiлiзацii та пiднесення економiки Украiни i становВнлення ринкових вiдносин.
У колишньому Радянському Союзi, у складi якого перебуВнвала Украiна, дiйсно iснував iдиний народногосподарський комплекс, що базувався на зв'язках i вiдносинах, притаманних команднiй економiцi. Нi галузевi пропорцii в промисловостi та сiльському господарствi, нi розмiщення виробництва, нi постачання i розподiл не вiдповiдали вимогам ринку. Для вирiвнювання ситуацii застосовувались методи штучного цiВнноутворення, обов'язкового планування завдань i поставок, примусового кооперування. Не випадково, що демонтаж плаВннових та адмiнiстративних механiзмiв призвiв до розриву баВнгатьох колишнiх зв'язкiв i вiдносин.
Процеси ринкових реформ у сувереннiй Украiнi проходять дуже непросто. Особливо це вiдчутно в такiй галузi ринкових вiдносин, як операцii з цiнними паперами. Якщо, наприклад, банкiвська справа не зникла разом з непом, хоч i перестала бути справою комерцiйною, то з ринком цiнних паперiв пов'язано лише те, що з 1929 року по 1957 рiк випускались позики "за пiдпискою", за якими держава повнiстю так i не розрахувалась з народом, та що в 20-тi роки почався випуск позик, що вiльно оберталися, з iх недосконалою лотерейною системою виплати 3-вiдсоткового доходу, за якоi один виграi 10 тисяч карбованцiв, а iнший тримаi облiгацii роками i не одержуi на своi iнвестицii нi карбованця. РЖнших можливостей розпорядитися особистими збереженнями не було.
Сьогоднi в Украiнi триваi активний процес розвитку ранку цiнних паперiв (РЦП), формування його iнфраструктури. Успiшне досягнення цiii мети безпосередньо залежить вiд створення необхiдноi правовоi бази у сферi цiнних паперiв. Прийнятий 18 червня 1992 року Закон Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу"1 став першим важливим кроком у цьому напрямку. Проте у ходi становлення фондового ринку виникло багато злободенних питань, якi не знайшли свого вирiшення у згаданому Законi i потребували негайного закоВннодавчого врегулювання. Саме з цим пов'язана активна нормотворча дiяльнiсть у сферi ринку цiнних паперiв упродовж останнiх рокiв.
I. Правова сутнiсть та природа ринку цiнних паперiв
1. Загальна економiко-правова характеристика ринку цiнних паперiв.
Розвиток товарного виробництва на певному етапi призвоВндить до появи у його учасникiв гостроi потреби у додатковому капiталi, необхiдному для подальшого розширення виробницВнтва. Цей капiтал називаiться iнвестицiйним капiталом. ВикоВнристовуiться iнвестицiйний капiтал на придбання робочоi сили, знарядь працi та iнших елементiв виробництва. В екоВнномiчнiй науцi iнвестицiйний капiтал iменуiться грошовим капiталом.
У ролi тих, хто потребуi додаткового капiталу, головним чином, виступають держава та рiзнi суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi. РЖнвестицiйний капiтал надходить до тих, хто його потребуi, з двох джерел тАФ власних i чужих коштiв. Власними коштами для держави i надходження до державного бюджету, для пiдприiмств тАФ нерозподiлений прибуток та амортизацiйВннi вiдрахування. До категорii чужих коштiв вiдносяться тимВнчасово вiльнi грошовi кошти (збереження) iнших держав, суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi та населення. Чужi збеВнреження i будуть нас цiкавити як об'iкт операцiй з цiнними паперами. Збереження перетворюються в iнвестицii з моменту iх надВнходження до споживачiв. Таке перетворення може бути прямим та опосередкованим. Збереження, наприклад, прямо перетворюються на iнвестицii, коли пiдприiмство використоВнвуi свiй нерозподiлений прибуток для придбання нових техВннологiй або коли уряд здiйснюi будiвництво шляхiв за рахуВннок вiдповiдноi статтi державного бюджету. Зрозумiло, що прямо перетворюватись на iнвестицii моВнжуть лише власнi кошти, а чужi повиннi пройти певний опоВнсередкований шлях, який лежить через фiнансовий ринок.
Пiдфiнансовим ринком розумiiться сукупнiсть правових вiдносин грошового характеру, якi виникають мiж його учасВнниками в процесi купiвлi-продажу фiнансових активiв пiд впливом попиту та пропозицii на позичковий капiтал.
Метою утворення та функцiонування фiнансового ринку i акумулювання й ефективне розмiщення заощаджень в еконоВнмiцi, стан якоi, у свою чергу, значною мiрою зумовлений ефективнiстю переливу iнвестицiйних коштiв вiд тих, хто маi заощадження, до тих, у кого на даний момент i потреба в капiталi. Чим рiзноманiтнiша, з точки зору суб'iктiв i розмiВнрiв, структура заощаджень та iнвестицiй, тим бiльшою i неВнобхiднiсть в iснуваннi фiнансового ринку.
Фiнансовий ринок, поряд з великою кiлькiстю всiляких ринкiв, що взаiмодiють мiж собою, i складовою частиною загального ринкового простору. Поняття фiнансового ринку охоплюi рiзноманiтнi ринки, котрi складаються з багатьох iнститутiв. Кожний ринок маi справу з певним типом зобоВнв'язань (цiнних паперiв), обслуговуi певних його учасникiв 1 дii на певнiй територii.
Всi ринки можна класифiкувати за декiлькома критерiями.
За сферою поширення вирiзняють свiтовi, нацiональнi, регiВнональнi та мiсцевi ринки'.
Ринки подiляють також на первиннi, тобто такi, на яких новi випуски зобов'язань продаються та купуються вперше, i вториннi тАФ такi, на яких вiдбуваються подальшi продаж i купiвля непогашених зобов'язань. Подiл на первиннi та втоВнриннi може бути здiйснений для ринкiв, на яких обертаються зобов'язання у виглядi цiнних паперiв, а також деяких видiв позик та iнших фiнансових активiв.
Головною особливiстю первинного ринку цiнних паперiв, наприклад, i те, що iнвестори, придбаючи цiннi папери, своi грошовi кошти передають безпосередньо емiтенту цих папеВнрiв, а не iншому iнвестору, попередньому iх власнику.
Вторинний ринок цiнних паперiв, у свою чергу, признаВнчений для обмiну ранiше випущених фондових iнструментiв2 мiж iнвесторами. Так, наприклад, якщо вперше випущенi акцii продаються та купуються лише на первинному ринку, то всi iх подальшi купiвлi та продажi здiйснюються на втоВнринному ринку1.
Вториннi ринки не збiльшують обсягу фiнансових активiв, але iх iснування пiдвищуi лiквiднiсть фондових iнструментiв i тим самим сприяi розвитку первинного ринку.
Представники економiчних наук пропонують своi критерii класифiкацii ринкiв. Зокрема, Н.С. Рязанова пропонуi таку класифiкацiю в залежностi вiд виду матерiальних та фiнанВнсових активiв, якi обертаються на певному ринку:
а) ринки матерiальних активiв та ринки фiнансових активiв. На ринках матерiальних активiв, якi називають також ринВнками вiдчутних або реальних активiв, обертаються товари та iнше майно, на фiнансових ринках тАФ частки капiталу (акцii), облiгацii, векселi та iншi вимоги на реальнi активи;
б) ринки спот; ринки ф'ючерсiв. На першому з них купiвля та продаж мають здiйснюватись на умовах "спот", тобто проВнтягом декiлькох днiв. На другому тАФ до якоiсь певноi дати в майбутньому. Значення ф'ючерсних ринкiв, до яких належать ринки опцiонiв, в економiчних умовах Украiни зростаi;
в) ринки грошей, тобто кредитних зобов'язань тривалiстю до одного року;
г) ринки капiталiв, котрi i ринками довгострокових (понад один рiк) кредитних зобов'язань i часток капiталу акцiонерВнних товариств;
д) ринки споживчого кредиту, де надаються позички на придбання споживчих товарiв, на навчання та вiдпочинок тощо.
Слiд вiдзначити, що деякi ринки, на яких обертаються доВнсить однорiднi матерiальнi або фiнансовi активи, можуть вхоВндити до складу iнших, бiльш об'iмних, ринкiв. Саме до такоi категорii складних ринкiв i належитьфiнансовий ринок.
Поняття "фiнансовий ринок" i дуже широким, оскiльки воно охоплюi не тiльки фiнансовi зв'язки, але i значну кiльВнкiсть форм кредитних вiдносин.
Беручи до уваги форми обертання грошових ресурсiв на фiнансовому ринку, в його складi можна видiлити ринок банВнкiвських кредитiв i ринок цiнних паперiв.
Ринок банкiвських кредитiв являi собою сукупнiсть правоВнвiдносин, що виникають з приводу надання кредитними установами платних позик, якi мають бути поверненi. Платнi позики надаються без оформлення спецiальних документiв, якi можуть самостiйно продаватися, придбаватися чи поВнгашатися.
Ринок цiнних паперiв являi собою сукупнiсть вiдносин цивiльно-правового характеру, що опосередковують рух капiВнталiв у формi цiнних паперiв. Вiн доповнюi у структурi фiВннансового ринку ринок банкiвських кредитiв i тiсно взаiмодii з ним.
РЖснуi багато рiзновидiв ринкiв, на яких можуть укладатися угоди щодо купiвлi та продажу цiнних паперiв. Всi цi ринВнки являють собою складовi частини iдиного ринку цiнних паперiв.
За способом органiзацii торгiвлi видiляють стихiйний та органiзований фондовi ринки.
Найбiльш простою формою органiзацii фондовоi торгiвлi i стихiйний ринок, схожий на звичайне ринкове мiсце, де проВндаються i купуються товари. Тут продавцi та покупцi, спiлВнкуючись мiж собою, визначають рiвень попиту та пропозицii на тi чи iншi фондовi цiнностi i укладають угоди безпосеВнредньо один з одним. При цьому умови укладення угод, як правило, залишаються невiдомими для iнших учасникiв фонВндового ринку.
Органiзованi ринки, у свою чергу, iснують у виглядi просВнтих i подвiйних аукцiонних ринкiв.
Торгiвля на простому аукцiонному фондовому ринку здiйВнснюiться шляхом аукцiону , пiд яким розумiiться спосiб продажу товарiв або цiнних паперiв на основi конкурсу покупцiв, за яким об'iкт торгiвлi попередньо виставляiться для огляду та ознаВнйомлення1. Простi аукцiоннi ринки функцiонують тим успiшВннiше, чим бiльш монополiзованi продавцi i чим бiльшим i попит на певнi фондовi iнструменти.
Окрiм простих аукцiонiв, для торгiвлi фондовими цiнносВнтями можуть використовуватись i системи подвiйноi аукцiонВнноi торгiвлi. В рамках таких систем змагання вiдбуваiться не тiльки мiж покупцями тАФ за право придбати окремi цiннi папери, але й мiж продавцями тАФ за право реалiзувати iх. Подвiйнi аукцiони найбiльш повно вiдповiдають природi ринВнку цiнних паперiв, на якому об'iкти угод, що укладаються, характеризуються високим ступенем однорiдностi.
Простий та подвiйний аукцiоннi фондовi ринки можуть функцiонувати у виглядi онкольних ринкiв або безперервних аукцiонiв.
У рамках онкольноi системи торгiвлi протягом деякого часу вiдбуваiться накопичення заявок (доручень) на придбанВння або продаж конкретних фондових iнструментiв за вказаВнну цiну. Тривалiсть перiоду такого накопичення прямо залеВнжить вiд лiквiдностi ринку тАФ чим ринок лiквiднi ший, тим перiод накопичення менший. Потiм вiдбуваються торги, на яких, залежно вiд попиту та пропозицii, задовольняються заявки.
У випадку, коли цiннi папери постiйно користуються стаВнбiльним попитом i постiйно пропонуються, доцiльною стаi органiзацiя безперервних аукцiонних ринкiв, у рамках яких доручення на купiвлю або продаж фондових iнструментiв виВнконуються негайно пiсля iх надходження. При цьому прiориВнтетнiсть виконання доручень визначаiться не тiльки вкаВнзаними в них межами цiн та обсягом, але й черговiстю надВнходжень. У випадку рiвного цiнового фактору в першочергоВнвому порядку виконуються тi доручення, якi були поданi ранiше1.
За мiсцем проведення торгiв видiляють бiржовий та позабiржовий ринки цiнних паперiв.
На бiржовому ринку торгiвля цiнними паперами здiйснюВнiться на фондових бiржах, порядок створення та дiяльностi яких встановлюiться чинним законодавством Украiни та внутрiшнiми документами самих бiрж.
Позабiржовий ринок оперуi з фондовими iнструментами, якi не допущенi до торгiв на фондовiй бiржi. Крiм того, на позабiржовому фондовому ринку можуть обертатися цiннi папери, якi i предметом бiржових операцiй.
Як i будь-який iнший ринок, ринок цiнних паперiв форВнмуiться виходячи з попиту i пропозицii, а також урiвноважуючи iх цiни. Попит створюiться державою та суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi, яким не вистачаi власних доВнходiв для фiнансування iнвестицiй. Держава та бiзнес вистуВнпають на ринку цiнних паперiв чистими позичальниками (бiльше змушенi позичати у iнших), а чистим кредитором i населення, у якого з рiзних причин доходи перевищують суму витрат.
Завданням ринку цiнних паперiв i створення умов та заВнбезпечення, по можливостi, бiльш повного та швидкого переВнливу збережень в iнвестицii за цiною, яка задовольняла б обидвi цi сторони.
Формування цивiлiзованого ринку цiнних паперiв в УкраiВннi i центральною ланкою ринкових перетворень i сприятиме оздоровленню економiки Украiни, iнвестуванню ii стрижнеВнвих галузей i об'iктiв, прискоренню процесу приватизацii дерВнжавного майна.
Украiнський ринок цiнних паперiв зараз перебуваi на стаВндii формування та становлення. Незважаючи на об'iктивнi труднощi, якi виникають при цьому, зробленi кроки дають надiю на те, що Украiна поступово наближаiться до мети тАФ створення ефективного i справедливого ринку цiнних паперiв, регульованого державою та iнтегрованого у свiтовi фондовi ринки.
Разом з тим вже i першi, iнодi досить негативнi, уроки. Зокрема, такi прикрi розчарування, як протиправна дiяльнiсть деяких довiрчих товариств i фiнансових посередникiв на ринВнку цiнних паперiв. Причина цього тАФ недосконалiсть законоВндавчоi бази i вiдсутнiсть ефективного контролю з боку дерВнжави за процесами, якi вiдбуваються на ринку цiнних паперiв.
Слiд вiдзначити, що становлення украiнського ринку цiнВнних паперiв йде шляхом, який вже пройшов росiйський ринок цiнних паперiв. Вiтчизняному фондовому ринку сьогоднi приВнтаманнi риси, якими Я.М. Мiркiн свого часу охарактеризував росiйський ринок, а саме:
невеликi обсяги i нелiквiднiсть;
неоформленiсть у макроекономiчному розумiннi;
нерозвиненiсть матерiальноВ» бази, технологiй торгiвлi, регуВнлятивноi та iнформацiйноi iнфраструктури, реiстрацiйноi, деВнпозитарноi та клiринговоi мережi;
ослаблена роль державного регулювання, що пояснюiться його роздробленою системою (7тАФ8 державних органiв прямо впливають на ринок i регулюють його);
високий ступiнь усiх ризикiв, пов'язаних з цiнними папеВнрами (доходного ризику, ризику лiквiдностi, полiтичного, заВнконодавчого та iнших ризикiв); дуже високi технiчнi ризики (ризик неврегульованостi розрахункiв по цiнних паперах, риВнзик переказу коштiв тощо); високий рiвень iнфляцii, падiння валютного курсу карбоВнванця призводять до негативного процента, що робить неВнефективними iнвестицii в цiннi папери порiвняно з iнвесВнтицiями в реальнi активи;
значнi масштаби грюндерства, агресивна полiтика заснуВнвання нежиттiздатних компанiй;
вiдсутнiсть вiдкритого доступу до макро- та мiкроекономiчноi iнформацii про реальний стан ринку цiнних паперiв;
вiдсутнiсть крупних, з тривалим досвiдом роботи, iнвестиВнцiйних iнститутiв, що заслуговують громадськоi довiри;
вiдсутнiсть достатньоi кiлькостi квалiфiкованих фахiвцiв;
агресивнiсть, гостра конкуренцiя за вiдсутностi традицiй дiловоi ринковоi етики2.
Стихiйно в Украiнi обрана змiшана, промiжна модель ринВнку цiнних паперiв, на якому одночасно та з рiвними правами присутнi i комерцiйнi банки, якi мають всi права на операцii з цiнними паперами, i небанкiвськi iнститути. В украiнськiй практицi, по сутi, склалась iвропейська модель унiверсальВнного комерцiйного банку, на вiдмiну вiд "американськоi" моВнделi, де банк маi значнi обмеження на операцii з цiнними паперами.
Моделi ринкiв цiнних паперiв iнших краiн являють собою значною мiрою результат еволюцii вказаних ринкiв, характер якоi визначаiться багатьма факторами. З одного боку, це конВнкретнi iсторико-нацiональнi особливостi певноi краiни, а також особливостi ментальностi ii населення. З iншого, РЦП являi собою складну сукупнiсть правовiдносин з приводу цiнних паперiв, яка вiд цих особливостей не залежить.
Слiд вiдзначити, що украiнський ринок цiнних паперiв починав формуватись в умовах iснування у свiтi багатьох моделей РЦП. Нам необхiдно було вирiшити два завдання:
проаналiзувати нацiональнi законодавства iнших краiн i здiйснити детальне вивчення умов, якi iснують в Украiнi. Цi завдання могли бути розв'язанi лише шляхом концептуальВнного пошуку. В РЖ993 роцi Украiнська фондова бiржа та Украiнська асоцiацiя торговцiв цiнними паперами запропонували власнi концепцii подальшого розвитку РЦП в Украiнi. Така концепцiя розроблялась i на державному рiвнi.
Сьогоднi прiоритетнi напрямки подальшого розвитку ринВнку цiнних паперiв Украiни визначенi Концепцiiю функцiоВннування та розвитку фондового ринку Украiни, схваленою Постановою Верховноi Ради Украiни вiд 22 вересня 1995 р. № 342/951.
Вiдповiдно до концепцii, для того, щоб фондовий ринок Украiни став ефективним механiзмом обiгу цiнних паперiв, сприяв економiчному розвитку i забезпечував належнi умови для iнвестицiй та надiйний захист iнтересiв iнвесторiв, його створення та подальше функцiонування повиннi будуватися на принципах соцiальноi справедливостi, надiйностi захисту iнвесторiв, урегульованостi, контрольованостi, ефективностi, правовоi упорядкованостi, прозоростi, вiдкритостi та конкурентностi. Цiлiснiсть ринку забезпечуiться функцiонуванВнням iдиноi бiржовоi системи, що дii пiд егiдою Нацiональноi фондовоi бiржi, систем Нацiонального депозитарiю та клiрингу (розрахункiв) по цiнних паперах. Принцип цiлiсВнностi потребуi впровадження iдиних основних правил щодо цiноутворення на ринку цiнних паперiв на всiй територii Украiни.
Концепцiiю також визначено основнi засади системи реВнгулювання фондового ринку, забезпечення обiгу цiнних паперiв, функцiонування бiржового та позабiржового ринкiв, основи оподаткування i страхування на фондовому ринку, а також його iнформацiйного, технiчного та кадрового забезпечення.
Досить детально в концепцii розробленi питання основних напрямкiв розвитку iнструментарiю фондового ринку, особливостей дiяльностi його суб'iктiв та iнститутiв iнфраВнструктури.
Забезпечення обороту фiнансових ресурсiв на фондовому ринку здiйснюiться через цiннi папери та похiднi вiд них фондовi iнструменти. Законодавчими та нормативними актами визначено перелiк видiв цiнних паперiв, що можуть обертатися на фондовому ринку Украiни.
2. Загальна правова характеристика окремих видiв цiнних паперiв
Перелiк видiв цiнних паперiв, якi можуть випускатися i обертатися в Украiнi, визначаiться ст. З Закону Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу". Вiдповiдно до цього закону, до випуску та обiгу в нашiй державi допущенi:
акцii;
облiгацii внутрiшнiх республiканських i мiсцевих позик;
облiгацii пiдприiмств;
казначейськi зобов'язання республiки;
ощаднi сертифiкати;
векселi;
приватизацiйнi папери.
Акцiiю, вiдповiдно до ст. 4 Закону Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу", визнаiться цiнний папiр без устаВнновленого строку обiгу, що засвiдчуi часткову участь у стаВнтутному фондi акцiонерного товариства, пiдтверджуi членВнство в акцiонерному товариствi та право на участь в управВнлiннi ним, даi право п власниковi на одержання частини приВнбутку у виглядi дивiденду, а також на участь в розподiлi при лiквiдацii акцiонерного товариства.
Перший прототип акцiй з'явився в СРСР пiсля прийняття Радою Мiнiстрiв СРСР постанови вiд 15 жовтня 1988 р. № 1195 "Про випуск пiдприiмствами i органiзацiями цiнних паперiв", яка дозволила випуск акцiй пiдприiмств та акцiй трудових колективiв пiдприiмствам i органiзацiям, якi перейшли на умови повного господарського розрахунку та самофiнансування. РЖнiцiатором перших акцiй трудового коВнлективу в Украiнi було Львiвське ВО "Електрон". НезважаВнючи на те, що експеримент виявився безперспективним, що цiннi папери, випущенi згiдно з цiiю постановою, справедВнливо критикуються, iх поява була першим кроком у напрямку створення ринку цiнних паперiв. На 1 липня 1991 р. тiльки в реiстр Мiнiстерства фiнансiв СРСР було внесено вже бiльВнше 240 акцiонерних товариств iз загальною сумою статутного фонду 19,4 млрд. рублiв.
Проте справедливим буде зазначити, що правова харакВнтеристика акцii в законодавствi СРСР не була чiтко визнаВнчена, i це обумовлено як суб'iктивними, так i об'iктивними причинами. Так, прийнятi тодi нормативнi акти фактично не закрiпили основнi функцii цього поняття:
а) акцiя не являла собою одиницю (частку), на якi подiВнляiться статутний фонд акцiонерного товариства;
б) акцiя не виконувала функцii особливого виду обiгового цiнного паперу. Як i будь-який iнший цiнний папiр, акцiя маi служити основнiй метi тАФ принесенню прибутку в рiзних форВнмах. Вказана мета акцii була обмежена можливiстю одержанВння дивiденду, незважаючи на те, що не його розмiр, а очiкуВнваний рiст курсу акцiй нерiдко стаi основною причиною iх придбання. Вiдсутнiсть у акцii функцii обiгового цiнного паВнпера iстотно заважала формуванню первинного ринку цiнних паперiв та унеможливлювала iснування вторинного ринку);
в) акцiя не була документом, в якому закрiплений комВнплекс прав акцiонера.
Всi цi недолiки законодавства стали нездоланною переВншкодою для активiзацii процесiв акцiонування державних пiдприiмств i тимсамим були однiiю з причин, що гальмуВнвали економiчнi реформи в краiнi. Законодавство Украiни про цiннi папери, прийняте в останнi роки, повернуло акцii притаманнi iй ознаки класичного цiнного паперу.
Зараз в Украiнi робиться все для того, щоб ефективно використати десятирiччями вироблений механiзм традицiйВнного акцiонерного товариства i привести умови випуску та обiгу цих цiнних паперiв у вiдповiднiсть до мiжнародних стандартiв.
Зокрема, згiдно з п. 2 постанови Верховноi Ради Украiни "Про порядок введення в дiю Закону Украiни тАЬПро цiннi папери i фондову бiржутАЭ вiд 18 червня 1991 р., випуск акцiй трудових колективiв та акцiй пiдприiмств (органiзацiй) в Украiнi припинений з 1 сiчня 1992 р. Усi емiтованi до того часу акцii трудових колективiв i акцii пiдприiмств (органiзаВнцiй) можуть обертатися протягом п'яти рокiв, починаючи з 1 сiчня 1992 р., вiдповiдно до умов iх випуску.
До закiнчення вказаного строку пiдприiмства (органiзацii), що випустили такi акцii, повиннi купити iх або замiнити iншими цiнними паперами, передбаченими Законом "Про цiнВннi папери i фондову бiржу".
Вiдповiдно до ст. 4 Закону Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу", акцii можуть бути iменними та на пред'явВнника, привiлейованими та простими. В iменнiй акцii вказуiться iм'я особи, якiй вона належить. РЖменна акцiя може передаватись власником iншiй особi на правах власностi. У цьому випадку здiйснюiться передаВнвальний запис i до акцii вноситься iм'я ii нового власника. Обiг iменноi акцii фiксуiться у реiстрi власникiв iменних цiнних паперiв, що ведеться акцiонерним товариством або незалежним реiстратором. До реiстру маi бути внесено вiдоВнмостi про кожну iменну акцiю, включаючи вiдомостi про власника, час придбання акцii, а також кiлькiсть таких акцiй у кожного з акцiонерiв.
Власником акцii на пред'явника вважаiться кожна особа, яка володii нею. У книзi реiстрацii вказуiться загальна кiльВнкiсть таких акцiй на пред'явника. Вони обертаються вiльно.
Привiлейованi акцii дають власниковi переважне право на одержання дивiдендiв, а також на прiоритетну участь у розВнподiлi майна акцiонерного товариства у разi його лiквiдацii.
Привiлейованi акцii можуть випускатися iз фiксованим, у процентах до iх номiнальноi вартостi, щорiчно виплачуваним дивiдендом. Виплата дивiденду провадиться у розмiрi, зазнаВнченому в акцii, незалежно вiд розмiру одержаного товаристВнвом прибутку у вiдповiдному ропi.
У випадку лiквiдацii акцiонерного товариства за рахунок його майна спочатку задовольняються претензii кредиторiв, потiм претензii власникiв привiлейованих акцiй i, нарештi, претензii держателiв простих акцiй.
За обсягом своiх прав власники привiлейованих акцiй заВнймають промiжне мiсце мiж власниками облiгацiй та власВнниками простих акцiй. Однак при цьому важливо пам'ятати, що правовi статуси держателiв облiгацiй i держателiв акцiй далеко не однаковi.
Держателi облiгацiй тАФ це кредитори, якi, придбавши вказанi цiннi папери, лише позичили акцiонерному товариству певнi кошти на строк i на умовах, зазначених в облiгацii, а держателi акцiй е спiввласниками акцiонерного товариства. У випадку лiквiдацii товариства або його банкрутства закоВннодавство Украiни в першу чергу захищаi iнтереси кредиВнторiв (власникiв облiгацiй) i лише пiсля цього тАФ iнтереси власникiв iнших цiнних паперiв товариства.
В обмiн на переваги при отриманнi дивiдендiв власники привiлейованих акцiй не мають права брати участь в управВнлiннi товариством, якщо iнше не передбачено його статутом. Крiм того, привiлейованi акцii не можуть бути випущенi на суму, що перевищуi 10 вiдсоткiв статутного фонду акцiонерного товариства. Доцiльнiсть встановлення цього десятивiдсоткового бар'iру i досить спiрною, оскiльки вiн значно обмеВнжуi можливостi акцiонерного товариства в залученнi додатВнкових коштiв, необхiдних для господарськоi дiяльностi, шляВнхом випуску привiлейованих акцiй, який i привабливим i для iнвесторiв (значнi переваги й гарантii), i для товариств (не розпорошуiться контрольний пакет акцiй, який даi право управлiння товариством). Такого обмеження не iснуi, наприклад у Росii, де сьогоднi ринок привiлейованих акцiй характеризуiться бiльш низькою iх цiною порiвняно з простими при рiвнiй номiнальнiй вартостi (у 2тАФ10 разiв у рiзних емiтентiв); значною кiлькiстю фiнансових посередниВнкiв, що бажають придбати привiлейованi акцii; досить швидВнким ростом лiквiдностi привiлейованих акцiй4.
Простi акцii дають iх власникам, крiм прав на одержання дивiдендiв i на участь у розподiлi майна акцiонерного товаВнриства у разi його лiквiдацii, також право на участь в управВнлiннi товариством. Однак при цьому слiд пiдкреслити, що можливостi акцiонерiв в управлiннi товариством мають певнi обмеження. Акцiонери, наприклад, не мають права безпосеВнреднього втручання в оперативне управлiння товариством, а можуть реалiзовувати своi права тiльки на загальних зборах, через одержання звiтiв тощо.
Акцiя повинна мiстити такi реквiзити: фiрмове найменуВнвання товариства та його мiсцезнаходження; найменування цiнного паперу тАФ "акцiя"; ii порядковий номер, дату випуску;
вид акцii та ii номiнальну вартiсть; iм'я власника (для iменноi акцii); розмiр статутного фонду акцiонерного товариства на день випуску акцiй; кiлькiсть акцiй, що випускаються; строк виплати дивiдендiв; пiдпис голови правлiння акцiонерного товариства або iншоi уповноваженоi на це особи; печатку акцiонерного товариства.
До акцii може додаватись купонний лист на виплату дивiВндендiв, хоч це не i обов'язковою вимогою украiнського закоВннодавства i свiтова практика знаi чимало прикладiв, коли випускались безкупоннi акцii.
Основною формою оплати акцiй i грошова тАФ в гривнях, а у випадках, передбачених статутом, тАФ у вiльноконвертованiй валютi або шляхом передачi майна. Акцiонерне товаВнриство, що створюiться, може прийняти внесок у виглядi споруд, господарського обладнання та iнвентарю, а також у виглядi нематерiальних активiв тАФ права на оренду майна, на користування земельними дiлянками, iнтелектуальноi власВнностi та iн. Нарештi, акцiонерне товариство приймаi внесок у виглядi цiнних паперiв. У цьому разi, засновникам необхiдВнно звернути увагу на iх склад: серед них не повинно бути цiнних паперiв, по яких особа, що пiдписалася, несе майнову вiдповiдальнiсть.
Саме тому в Законi Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу" доцiльно визначити, за рахунок яких цiнних паперiв можуть бути придбанi акцii.
За умов нестабiльного характеру вiтчизняного ринку цiнВнних паперiв це можуть бути лише державнi цiннi папери та деякi види приватних, зокрема такi, що пройшли лiстинг на фондових бiржах.
Чинне в Украiнi законодавство досить детально визначаi умови та розмiри випуску акцiй i в перiод становлення нових форм пiдприiмництва, в умовах слабкоi нормативноi бази та вiдсутностi масового досвiду i гарантiй для рядових держатеВнлiв акцiй особливу увагу придiляi забезпеченню стабiльностi в дiяльностi акцiонерних товариств.
Акцiонерне товариство випускаi акцii в розмiрi його стаВнтутного фонду або на всю вартiсть майна державного пiдВнприiмства. Збiльшення статутного фонду товариства, вiдпоВнвiдно до ст. 7 Закону Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу" та ст. 38 Закону Украiни вiд 19 вересня 1991 р. "Про господарськi товариства", можливе лише у випадку, якщо всi ранiше випущенi акцii повнiстю оплаченi за вартiстю не нижВнче номiнальноi. Збiльшення статутного фонду здiйснюiться шляхом випуску нових акцiй, обмiну облiгацiй на акцii або збiльшення номiнальноi вартостi акцiй. Випуск акцiй для покриття збиткiв, пов'язаних з господарською дiяльнiстю акВнцiонерного товариства, заборонено.
Приймаючи рiшення про емiсiю акцiй, емiтент повинен враховувати, що iх випуск маi певнi позитивнi та негативнi сторони. До переваг можна вiднести такi обставини:
на вiдмiну вiд облiгацiй, по яких емiтент зобов'язаний виВнплачувати фiксований процентний доход незалежно вiд результатiв дiяльностi, сума дивiдендiв по акцiях визначаiться вищим органом управлiння акцiонерним товариством з урахуванням результатiв роботи за рiк та фiнансового стану емiтента;
за допомогою акцiй кошти залучаються на невизначено довгий строк.
Проте випуск акцiй пов'язаний i з певними проблемами для емiтента:
продаж акцiй збiльшуi коло осiб, якi мають право голосу на загальних зборах акцiонерiв, що робить управлiння товаВнриством бiльш складним;
випуск акцiй змушуi товариство розподiляти частину своiх доходiв на користь бiльш широкого кола учасникiв акцiонерВнного товариства.
Вiдповiдно до ст. 22 Закону Украiни "Про пiннi папери i фондову бiржу", акцiонерне товариство маi право на випуск акцiй з моменту реiстрацii цього випуску в Державнiй комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку (ДКЦПФР).
Особливостi такоi реiстрацii визначаються Тимчасовим положенням про порядок реiстрацii випуску акцiй i облiгацiй пiдприiмств та iнформацii про iх випуск, затвердженим наВнказом ДКЦПФР вiд 20 вересня 1996 р. № 210. Це Тимчасове положення мiстить повний перелiк документiв, якi мають бути поданi до ДКЦПФР для реiстрацii випуску акцiй та iнформацii про випуск акцiй, а також визначаi порядок i строки здiйснення реiстрацii.
Якщо поданi для реiстрацii акцii пропонуються для вiдВнкритого продажу, тобто призначенi для розмiщення мiж юриВндичними особами та громадянами, коло яких заздалегiдь визначити неможливо, то емiтент зобов'язаний подати до ДКЦПФР для реiстрацii також iнформацiю про випуск таких акцiй. Вiдомостi, що мiстяться в iнформацii про випуск акцiй, не можуть бути давнiстю понад шiсть мiсяцiв i мають вiдпоВнвiдати реальнiй дiйсностi, бути придатними для оцiнки госВнподарсько-фiнансового стану емiтента. РЖнформацiя про виВнпуск акцiй маi бути пiдписана емiтентом i торговцем цiнними паперами (якщо емiтент користуiться послугами останнього).
Крiм того, iнформацiя пiдлягаi обов'язковому опублiкуванВнню в друкованих органах Верховноi Ради та Кабiнету МiнiсВнтрiв Украiни, а також в офiцiйному виданнi фондовоi бiржi. До iнформацii мають бути включенi:
а) характеристика емiтента, а саме: фiрмове найменування, мiсцезнаходження, дата заснування, предмет дiяльностi, заВнсвiдченi ревiзором (аудитором) бухгалтерський баланс i розрахунки фiнансових результатiв (прибуток, збитки) за останнi три фiнансовi роки (або за кожний завершений фiнансовий рiк з моменту створення, якщо цей строк менше трьох рокiв) та iншi вiдомостi;
б) опис дiловоi активностi емiтента, засвiдчений аудитором, перш за все iнформацiйнi вiдомостi про виробництво, реалiзацiю, науковi дослiдження та iнвестицii;
в) данi про емiсiю цiнних паперiв;
г) перелiк i результати попереднiх емiсiй цiнних паперiв а також розподiл цiнних паперiв по видах;
д) кiлькiсть iменних акцiй, випущених емiтентом, у тому числi акцiй, що знаходяться у власностi керiвних працiвникiв;
е) строк погашення (для облiгацiй).
ДКЦПФР може вiдмовити в реiстрацii iнформацii у випадках:
1) наявностi в iнформацii вiдомостей, що дозволяють зроВнбити висновок про невiдповiднiсть умов випуску цiнних папеВнрiв чинному законодавству;
2) неповноти iнформацii про випуск цiнних паперiв порiвняно з вимогами Комiсii (пункти 8тАФ12 Тимчасового поВнложення);
3) невiдповiдностi поданоi у реiструючи орган iнформацii, яка характеризуi фiнансово-економiчний стан емiтента, таким вимогам:
а) емiтент повинен бути беззбитковим протягом останнiх трьох завершених фiнансових рокiв або з моменту створення, якщо цей строк менше трьох рокiв;
6) емiтент не повинен мати простроченоi заборгованостi кредиторам i по платежах у бюджет;
в) емiтент повинен мати повнiстю сплачений статутний фонд на момент прийняття рiшення про випуск облiгацiй.
Для реiстрацii випуску цiнних паперiв у ДКЦПФР емiтент подаi такi документи:
1) заяву про реiстрацiю випуску цiнних паперiв;
2) засвiдчену копiю протоколу рiшення про випуск цiнних паперiв, оформленого згiдно зi статтями 6 i 11 Закону УкраiВнни "Про цiннi папери i фондову бiржу", для реiстрацii, вiдВнповiдно, акцiй i облiгацiй пiдприiмств;
3) нотарiально засвiдчену копiю статуту емiтента або змiн до нього, пов'язаних iз збiльшенням (зменшенням) статутного фонду. Зразок бланка цiнного папера, сертифiката акцii, якщо випуск здiйснювався в паперовiй формi;
4) баланс, звiт про фiнансовi результати та iх викорисВнтання, довiдку про фiнансовий стан, пiдтвердженi аудитором (аудиторською фiрмою), за останнiй завершений фiнанВнсовий рiк;
5) копiю свiдоцтва про державну реiстрацiю товариства.
Не пiзнiше нiж через сiм днiв пiсля закiнчення строку вiдкритого продажу акцiй емiтент подаi до ДКЦПФР заВнсвiдчений аудиторською органiзацiiю звiт про наслiдки виВнпуску цiнних паперiв.
Слiд зазначити, що реiстрацiя випуску акцiй або iнфорВнмацii про випуск акцiй, що провадиться ДКЦПФР, не може розглядатися як гарантiя вартостi цих цiнних паперiв (ст. 22 Закону Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу").
Вiдповiдними наказами ДКЦПФР також затвердженi iншi нормативнi документи, що регулюють питання державноi реiстрацii випуску акцiй при здiйсненнi iх емiсii у процесi приватизацii та корпоратизацii державних пiдприiмств, а таВнкож збiльшеннi статутного фонду шляхом iндексацii основних фондiв.
До таких документiв необхiдно вiднести:
1) Тимчасове положення про порядок реiстрацii випуску акцiй вiдкритих акцiонерних товариств, створених iз державВнних пiдприiмств у процесi приватизацii, та iнформацii про iх випуск.
Вiдповiдно до цього Тимчасового положення реiструiться перший випуск (емiсiя) акцiй вiдкритих акцiонерних товаВнриств, створених iз державних пiдприiмств у процесi приваВнтизацii, та iнформацiя про iх випуск. Емiтентом акцiй у цьому випадку виступаi вiдкрите акцiонерне товариство, створене з державного пiдприiмства в процесi приватизацii.
Такi акцii допускаються для розмiщення:
серед працiвникiв пiдприiмства на пiльгових умовах, передбачених ст. 25 Закону Украiни "Про приватизацiю майВнна державних пiдприiмств", тАФ з моменту реiстра
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi