Ринок фiнансових послуг
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПРЖДГОТОВКИ ФАХРЖВЦРЖВ
К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А
по дисциплiнi Вл Ринок фiнансових послуг В»
Вариант тАУ № 3 (№ залiковоi книжки ЗФ 02023 )
Слухач : ............тАжтАжтАжтАж..............Сидоркевич Дмитро РЖванович
Спецiальнiсть, група : ...............ЗФ тАУ 02 ( фiнанси )
Керiвник : ...............................Захарчук Любовь Федосiiвна
Результат, дата:
Реiстрацiйний номер, дата:
м. Черкаси
2002 р.
З А В Д А Н Н Я
1. Теоретичне питання. Основнi види фiнансових посередникiв, iх функцii та джерела фiнансування .............................................- 3
2. Практичне завдання :
Опишiть фiнансову послугу на фiнансовому ринку i вкажiть :
- до якого ринку вiдноситься ( ринок грошей ) .
- який фiнансовий iнструмент використовуiться .
- позитивнi фактори, якi отримають покупець та продавець.
- негативнi фактори, якi отримають покупець та продавець.
- роль фiнансовоi послуги в ринковiй економiцi.........................- 7
3. Розрахункове питання (задача) тАжтАжтАжтАжтАж......тАжтАж.........................- 10
Лiтература .......................................................................- 11
1.Основнi види фiнансових посередникiв, iх функцii та джерела фiнансування
Поглиблення спецiалiзацii в дiяльностi економiчних суб'iктiв i диверсифiкацiя напрямкiв укладання капiталу об'iктивно посилюють роль професiйного посередництвана фiнансовому ринку Украiни.
Розглядаючи змiстовно-структурну характеристику поняття "фiнансове посередництво", слiд зазначити, що мiжнародна й вiтчизняна економiчна термiнологiя i юриспруденцiя не мiстять його достатньо вичерпного визначення i тлумачення. Отже, варто взяти як визначення таке: "Фiнансовi посередники, або фiнансовi iнститути, являють собою органiзацii, що випускають фiнансовi зобов'язання (вимоги до себе) i продають iх як активи за грошi" [2].
У нацiональнiй практицi на офiцiйному рiвнi термiн "фiнансовий посередник" уперше було узагальнено вжито в Постановi Кабiнета Мiнiстрiв Украiни "Про заходи щодо розвитку фондового ринку та вдосконалення його державного регулювання"[7]. З набранням чинностi Закону Украiни "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг" [1] законодавче встановлюються :
- загальнi правовi засади у сферi надання фiнансових послуг ;
- прiоритети в здiйсненнi регулятивних та наглядових функцiй з боку держави за дiяльнiстю фiнансових посередникiв.
Сучаснi фiнансовi посередники розглядаються як спецiалiзованi професiйнi оператори ринку, iнвестицiйно-кредитнi установи, що перерозподiляють ресурси мiж постачальниками i споживачами фiнансового капiталу, мiж iнвесторами/кредиторами та реципiiнтами коштiв на основi дii принципу зв'язку в динамiцi руху активiв.
На сьогоднi фiнансовими посередниками виступають :
- спецiалiзованi iнвестицiйнi компанii ;
- банки ;
- трастовi компанii ;
- кредитнi спiлки ;
- страховi компанii ;
- пенсiйнi фонди та iн.
Найголовнiше завдання фiнансових посередникiв - спрямовувати рух капiталу (збережень) до найефективнiших споживачiв. Базовою основою iх функцiонування i реалiзацiя кредитно-iнвестицiйних угод (тобто безпосереднi фiнансування) та замiна прямого фiнансування непрямим через випуск власних вторинних зобов'язань. Логiчно, що предметом працi для посередникiв на ринку стають цiннi папери й грошi.
Фiнансовi посередники i iнституцiйними учасниками фiнансового ринку. На вiдмiну вiд iндивiдуальних учасникiв iнституцiйнi i колективними учасниками, якi провадять рiзного виду професiйну фiнансову дiяльнiсть й розподiляють прибуток мiж засновниками вiдповiдно до правових норм i конкретноi угоди.
Згiдно з вимогами чинного законодавства фiнансовi посередники можуть виконувати функцii :
- з консолiдацii (акумуляцii) збережень iндивiдуальних iнвесторiв у iдиний пул i подальше диверсифiковане вкладення накопиченого капiталу в рiзнi проекти. РЖндивiдуальнi збереження з iнвестицiйними намiрами i особливим видом збережень, i для багатьох непрофесiйних учасникiв ринку звернення до iнституцiйних фiнансових консультантiв - переважна форма участi у масштабних проектах (так, наприклад, реалiзуються приватнi iнвестицii за кордоном) ;
- iз забезпечення рiвноваги на ринку капiталiв через погодження пропозицiй i попиту на фiнансовi ресурси. За рахунок масштабiв дiяльностi й портфельного управлiння активами посередники гармонiзують вiдносини мiж постачальниками i споживачами капiталу, лiквiдують дисбаланс мiж пропозицiiю i попитом на вiльнi кошти, забезпечуючи при цьому ефективний розподiл i перерозподiл ресурсiв на первинному i вторинному ринках. Професiйна органiзацiя андеррайтингу як задоволення потреб клiiнтiв щодо гарантованого розмiщення iхнiх активiв i винятковою прерогативою iнституцiйноi форми посередництва;
- з перерозподiлу i зниження фiнансових ризикiв. Професiйнi посередники при купiвлi чи продажу фiнансових активiв саме торгують ризиками, перерозподiляючи iх мiж консервативними й агресивними учасниками ринку - мiж бiльш несхильними i менш несхильними до ризику економiчними суб'iктами ;
- iз забезпечення пiдвищеноi лiквiдностi фiнансових вкладень шляхом професiйного портфельного управлiння активами.
Не потребуi доказiв, що можливостi iндивiдуального iнвестування вужчi, нiж колективного iнституцiйного, при цьому лiквiднiсть i ризики вкладень також рiзняться.
У довгостроковому планi посередники унiверсально забезпечують накопичення капiталiв i iх перерасподiл на ринку капiталiв.
Ринок капiталiв тАФ частка ринку позичкових капiталiв, де формуiться попит i пропозицiя на середньостро-ковий i довгостроковий позичковий капiтал. Елементами ринку капiталу i: фондова бiржа, страховi компанii, аудиторськi органiзацii, брокерськi контори (комВнпанii), комерцiйнi банки, державний страховий нагляд, деВнржавна iнспекцiя по контролю за цiнними паперами, фонд державного майна, iнвестицiйнi фонди, фонд загальнодерВнжавних науково-технiчних програм, стабiлiзацiйнi фонди, iновацiйнi фонди.
Ринок позичкових капiталiв тАФ з загальВнноi точки зору тАФ це специфiчна сфера товарних вiдносин, де об'iктом операцii i наданий в позичку грошовий капiтал i формуiться попит i пропозицiя на нього; з функцiональноi тАФ система ринкових вiдносин, яка забезпечуi акумулюванВння i перерозподiл грошових капiталiв з метою забезпечення кредитом суспiльного вiдтворення; з органiзацiйноi тАФ суВнкупнiсть кредитно-фiнансових установ, фондових бiрж, чеВнрез якi здiйснюiться рух позичкового капiталу. Основою розвитку ринку позичкових капiтiлiв i закономiрностi кругообiгу капiталу в проВнцесi вiдтворення, якi призводять до того, що на одних дiлянках утворюються тимчасово вiльнi капiтали, на iнших виникаi потреба в позичкових коштах. За допомогою ринку позичкових капiталiв тимчасово вiльнi грошовi капiтали (а також заощадження членiв суспiльства перетворюються) в позичковий капiтал, котрий втягуiться в новий кругообiг, забезпечуi процес вiдтворення i прибуток його власникам. На ринку позичкових капiталiв здiйснюються короткостроковi операцii, якi обслуговують, головним чином, рух обiгового капiталу, та середньо- i доВнвгостроковi кредитнi операцii, що обслуговують рух основноВнго капiталу.
Ризиковий (венчурний) капiтал тАФ капiтал, що вкладаiться у ризиковi капiталовкладення, перш за все зв'язанi з iнновацiйною дiяльнiстю. Особливо важливого значення ризиковий капiтал набув у 70-80 рр. у зв'язку iз структурною пеВнребудовою економiки, викликаною необхiднiстю пристосуВнвання до швидкоплинних умов науково-технiчноi революцii.
Кошти для ризикового (венчурного) фiнансування акуВнмулюються спецiальними фiнансовими та банкiвськими iнститутами. В Украiнi i кiлька iнновацiйних банкiв, котрi ще мають сформувати за рахунок державних та власних коштiв спецiальнi iнновацiйнi фонди. Кошти iз цих фондiв на конВнкурснiй основi на засадах повернення видаються, перш за все, невеликим, тiльки що заснованим фiрмам для реалiзацii проектiв, що грунтуються на використаннi наукових вiдкриттiв та винаходiв i обiцяють досить швидко отримати прибуток, норма котрого значно перевищуi середню. Але в дiйсностi часто-густо цi надii не справджуються i замiсть приВнбутку можуть бути одержанi збитки. Проте в цiлому вкладенВння капiталу в ризиковi об'iкти приносить прибуток i сприяi прискоренню науково-технiчного прогресу, тому воно пiдтримуiться державою, виробничими фiрмами, рiзними благодiйними фондами, але найчастiше банками.
Ризикове фiнансування може проводитись кiлькома споВнсобами. Найбiльш поширеними i: придбання акцiй фiрми, що здiйснюi iнвестицii з пiдвищеним ризиком; органiзацiя спiльного виробництва (участь в заснуваннi фiрми); надання кредиту.
2. Практичне завдання :
Опишiть фiнансову послугу на фiнансовому ринку i вкажiть :
до якого ринку вiдноситься ( ринок грошей ) .
який фiнансовий iнструмент використовуiться .
позитивнi фактори, якi отримають покупець та продавець.
негативнi фактори, якi отримають покупець та продавець.
роль фiнансовоi послуги в ринковiй економiцi.
Операцii на мiжбанкiвському валютному ринку Украiни дозволяiться здiйснювати лише суб'iктам цього ринку, до яких належать:
- Нацiональний банк Украiни;
- уповноваженi банки (комерцiйнi банки, якi отримали лiцензiю Нацiонального банку Украiни на право здiйснення операцiй з валютними цiнностями);
- уповноваженi кредитно-фiнансовi установи (якi отримали лiцензiю Нацiонального банку Украiни на здiйснення операцiй з валютними цiнностями);
Суб'iкти мiжбанкiвського валютного ринку Украiни купують iноземну валюту для власних потреб та за дорученням клiiнтiв (резидентiв та нерезидентiв) з метою перерахування iноземноi валюти за межi Украiни .
Пiдставою для купiвлi iноземноi валюти на мiжбанкiвському валютному ринку Украiни при розрахунках з нерезидентами за торговельними операцiями вважаються такi документи:
- договiр з нерезидентом, оформлений вiдповiдно до вимог чинного законодавства Украiни, або iнший документ, який згiдно з чинним законодавством Украiни маi силу договору;
- вантажна митна декларацiя
- акт здавання-приймання, акт виконаних робiт (наданих послуг) або iнший документ, який свiдчить про надання послуг, виконання робiт;
- документи, передбаченi при документарнiй формi розрахункiв (акредитив, iнкасо);
- довiдка державноi податковоi адмiнiстрацii (iнспекцii), в якiй резидент зареiстрований як платник податкiв.
Iноземна валюта, яка придбана у встановленому порядку через уповноваженi банки та уповноваженi кредитно-фiнансовi установи на мiжбанкiвському валютному ринку Украiни, повинна бути використана резидентом протягом п'яти робочих днiв з часу зарахування ii на його поточний рахунок на цiлi, вказанi в заявi на купiвлю iноземноi валюти. Придбана iноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку в iноземнiй валютi, який визначений резидентом як рахунок, з якого здiйснюються всi перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цiй iноземнiй валютi.
У разi порушення резидентами строкiв, передбачених в абзацi першому цього пункту, придбана iноземна валюта продаiться уповноваженим банком протягом п'яти робочих днiв на мiжбанкiвському валютному ринку Украiни. При цьому позитивна курсова рiзниця, що може виникнути за такою операцiiю, щоквартально направляiться до Державного бюджету Украiни, а негативна курсова рiзниця вiдноситься на результати господарськоi дiяльностi резидента.
Якщо у клiiнта пiсля оплати його зобов'язань в iноземнiй валютi залишаiться невикористана безготiвкова iноземна валюта в загальнiй сумi до 1000 (однiii тисячi) доларiв США або еквiвалент цiii суми в iншiй iноземнiй валютi, яка ранiше придбана у встановленому порядку через уповноваженi банки та уповноваженi фiнансово-кредитнi установи на мiжбанкiвському валютному ринку Украiни, вона може бути зарахована на його поточний рахунок.
Суб'iкти мiжбанкiвського валютного ринку Украiни (у тому числi валютнi бiржi) при проведеннi безготiвкових операцiй з купiвлi- продажу iноземноi валюти на мiжбанкiвському валютному ринку Украiни отримують комiсiйну винагороду вiд клiiнтiв у гривнях.
Уповноваженому банку та уповноваженiй кредитно-фiнансовiй установi згiдно iз власними iх тарифами дозволяiться отримувати комiсiйну винагороду в iноземнiй валютi за рахунок коштiв клiiнтiв, якщо операцii, якi вони виконують за дорученням клiiнтiв, пов'язанi зi сплатою комiсiйноi винагороди в iноземнiй валютi iноземному банку-кореспонденту (здiйснення переказу, документарнi операцii, операцii iз чеками, що прийнятi на iнкасо, операцii за пластиковими картками мiжнародних платiжних систем тощо) та зi сплатою коштiв мiжнародним платiжним системам i мiжнародним системам зв'язку за користування iхнiми послугами.
Суб'iкти мiжбанкiвського валютного ринку Украiни здiйснюють на цьому ринку операцii з купiвлi-продажу iноземних валют за вiльним договiрним курсом купiвлi та продажу за кожною операцiiю без обмеження розмiру маржi мiж курсами купiвлi та продажу i комiсiйноi винагороди.
З усього зазначеного вище походить :
Ринок до якого вiдноситься послуга тАУ ринок грошей .
Фiнансова послуга тАУ операцiя купiвлi валюти уповноваженим банком клiiнту-експортеру на УМВР.
Фiнансовий iнструмент - УМВР ( украiнський мiжбанкiвський валютний ринок ).
Позитивнi фактори :
для покупця ( клiiнта ) тАУ виконання його зобов`язань по зовнiшньоекономiчному договору перед партнером-нерезидентом.
для покупця ( банк ) тАУ комiсiйнi вiд операцii купiвлi валюти на УМВР згiдно тарифам самого банку.
Негативнi фактори :
для покупця ( клiiнта ) тАУ обов`язковi внески до пенсiйного фонду вiд операцii купiвлi валюти на УМВР ( 1% вiд суми гривнi затраченоi на купiвлю валюти ) .
для покупця ( банк ) тАУ валютний контроль за iмпортною операцiiю резидента.
Роль фiнансовоi послуги тАУ взагалi можливiсть проведення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi суб`iктами господарськоi дiяльностi Украiни.
3. Задача.
Акцiонерне товариство випустило у 1999 роцi 30 % облiгацii iз строком погашення 5 рокiв iз номiналом 100 грн.
1. Ринкова доходнiсть облiгацiй у 2000 роцi склала 32 %. Розрахуйте вартiсть облiгацii при цих умовах.
2. Якщо у 2001 роцi процентнi ставки знизяться до 20 %, як це вплине на вартiсть облiгацiй? Порiвняйте з попереднiм роком.
Розрахуiмо ринкову вартiсть облiгацii у 2000 р.:
1). Vобл.рин. 2000р. 32% = 
+ 
+ тАж + 
=
= 30 / (1+0,32)1 + 100 / (1+0,32)1 = 22,73 + 75,76 = 98,5 грн.
Так як доходнiсть облiгацiй у 2000 р. збiльшилась на 2%, то вартiсть облiгацii зменшилась i склала 98,5 грн.
2). Розрахуiмо вартiсть у 2001 роцi:
Vобл.рин. 2001р. 20 % = 30 / (1+0,2)1 + 30 / (1+0,2)2 +100 / (1+0,2)2 = 25 + 20,8 + 69,44 = 115,3 грн.
Якщо продаiмо на другий рiк i вiдсоткова ставка зменшуiться, то вартiсть облiгацii збiльшуiться, в порiвняннi з попереднiм роком склала 17 грн. (115,3 тАУ 98,5 = 16,80 грн.)
Лiтература:
1. ЗУ ВлПро фiнансовi послуги та державне регулюванняринкiв фiнансових послугВ» - м. Киiв, 12 липня 2001 року N 2664-III
2. ЗУ Вл Про цiннi папери i фондову бiржу В» - м.Киiв,18 червня 1991 року N 1201-XII ;
3. ЗУ ВлПро банки i банкiвську дiяльнiсть В» - м. Киiв, 7 грудня 2000 р.;
4. ВлБанкiвська енциклопедiяВ» пiд редакцiiю д.ек.н.професора Мороза А.М.;
5. Банкiвська справа пiд редакцiiю д.ек.н.професора Лаврушина О.РЖ. Москва “Фiнанси та статистика” 1999 рiк.;
6. Журнал ВлРинок цiнних паперiв УкраiниВ» № 1-2/2002 ;
7. Постановi Кабiнета Мiнiстрiв Украiни "Про заходи щодо розвитку фондового ринку та вдосконалення його державного регулювання".
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi