Розрахунки в системi тАЬклiiнт-банктАЭ та шляхи iх удосконалення

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Киiвський нацiональний торговельно-економiчний унiверситет

Кафедра банкiвськоi справи

Дипломна робота

на тему

тАЬРозрахунки в системi тАЬклiiнт-банктАЭ та шляхи

пiдвищення iх ефективностiтАЭ

(на матерiалах АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ)

Студента 5-го курсу,

2 групи, факультету

банкiвськоi справи,

денноi форми навчання,

спецiальнiсть 7.050105 Рибенка Олексiя

тАЬБанкiвська справатАЭ Вiкторовича

Науковий керiвник: Сушко Наталiя

к.е.н., доцент МартАЩянiвна

Консультант: Гагарiна

викладач Свiтлана Андрiiвна

Киiв 2002

ЗМРЖСТ

Стор.

Вступ ................................................тАжтАж.тАж.

Роздiл 1 Теоретичнi пiдходи дослiдження розрахункiв в

системi тАЬклiiнт-банктАЭ..............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж

1.1. Загальна характеристика розрахункових операцiй

комерцiйного банку та мiсце в них системи тАЬклiiнт-банктАЭтАж......

1.2. Етапи розвитку та принципи роботи системи тАЬклiiнт-банктАЭ.тАж....

1.3. Огляд свiтовоi та нацiональноi законодавчих баз, що

регламентують сферу електронного документообiгутАжтАжтАжтАжтАж..

Роздiл 2 Дослiдження дiючоi системи аналiзу проведення

операцiй по системi тАЬклiiнт-банктАЭ.................тАжтАж..

2.1 Особливостi методики здiйснення аналiзу проведення

операцiй по системi тАЬклiiнт-банктАЭ.......................тАж....

2.2 Аналiз динамiки розвитку системи тАЬклiiнт-банктАЭ в Киiвськiй

фiлii АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ....................................

2.3 Структурний аналiз системи тАЬклiiнт-банктАЭ в Киiвськiй

фiлii АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ.....................................

Роздiл 3 Вдосконалення дiючоi системи розрахункiв в системi

тАЬклiiнт-банктАЭтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж

3.1 Вдосконалення органiзацiйноi системи електронних розрахункiвтАж.

3.2 Вдосконалення дiючоi системи тАЬклiiнт-банктАЭ на основi

впровадження iнтернет-банкiнгу..............................

Роздiл 4

4.1. Огляд системи тАЬклiiнт-банктАЭ у КФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ.тАжтАжтАжтАжтАж.

4.2. Розробка комплексу задач тАЬАналiз ефективностi використання

системи тАЬклiiнт-банктАЭ......................................тАж

Висновки.................................тАжтАжтАжтАж.............

Список використаноi лiтературитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...................

ДодаткитАжтАжтАжтАж................................................

ВСТУП

Сучасний банкiвський ринок на Украiнi набираi все бiльше ознак цивiлiзованого ринку високорозвинутих краiн Захiдноi РДвропи та США. Вiдiйшли в минуле намагання банкiв швидко розбагатiти за рахунок миттiвих спекулятивних операцiй на валютному ринку, коли курс на валюти змiнювався по декiлька разiв за один день. Потрiбно вiдзначити вирiшальну роль у переходi до iвропейських стандартiв ведення банкiвськоi справи Нацiонального банку Украiни. Так, розумними та зваженими дiями вдалося стабiлiзувати валютний курс украiнськоi гривнi, шляхом законодавчого обмеження операцiй банкiв з валютою. При цьому такi обмеження не внесли суттiвих проблем для компанiй, що займаються мiжнародними розрахунками. До керiвництва банками почали приходити висококвалiфiкованi кадри, багато з яких пройшли стажування за кордоном. Велика кiлькiсть вищих учбових закладiв Украiни переквалiфiкувались i почали надавати послуги по навчанню банкiвських спiвробiтникiв, що теж дало змогу розширити набiр квалiфiкованих кадрiв.

В операцiях украiнських банкiв все частiше застосовуються новiтнi банкiвськi технологii. На сьогоднiшнiй день клiiнтiв банкiв вже не дивують електроннi картки, банкомати i т.д.

Особливе мiсце в розвитку електронних банкiвських технологiй посiдаi система тАЬклiiнт-банктАЭ. Швидко увiрвавшись до свiтовоi банкiвськоi системи, дана технологiя зтАЩявляiться на украiнському ринку на початку 90-х рокiв i по цей день залишаiться найпоширенiшою системою вiддаленого доступу клiiнтiв до своiх банкiвських рахункiв.

Розрахунки через систему тАЬклiiнт-банктАЭ будуть предметом дослiдження даноi дипломноi роботи. На початку нового тисячолiття ця тема знову набираi особливоi актуальностi, адже на свiтовому ринку вiдбуваiться постiйне зрушення акцентiв торгiвлi i все бiльше угод та розрахункiв здiйснюiться через комптАЩютернi мережi та всесвiтню мережу РЖнтернет зокрема. КомптАЩютернi мережi привнесли значнi полегшення в розрахунках та значно iх прискорили. При використаннi системи тАЬклiiнт-банктАЭ створюiться, певною мiрою, своiрiдна комптАЩютерна мережа, що обтАЩiднуi клiiнтську частину та банкiвську. Обмiн iнформацiiю через таку мережу дозволяi здiйснювати контроль клiiнта за своiми банкiвськими рахунками, проводити платежi з них отримувати виписки тощо. Захист iнформацii забезпечують сучаснi методи криптографii.

Цiллю даноi роботи i визначення можливих шляхiв переводу якомога бiльшоi кiлькостi клiiнтiв та банкiвських платежiв на роботу через автоматизовану систему тАЬклiiнт-банктАЭ, заради зменшення навантаження на операцiонiстiв банку, а отже i зменшення собiвартостi даноi послуги банку. Для цього потрiбно встановити перспективи вдосконалення дiючоi системи тАЬклiiнт-банктАЭ пiд потреби якомога бiльшого кола клiiнтiв банку.

Завданням роботи i вивчення можливостi впровадження абсолютно нового програмного продукту, що дозволить не лише зменшити витрати на утримання системи, але й забезпечить клiiнтiв повним спектром послуг, що вони отримували вiд дiючоi системи тАЬклiiнт-банктАЭ, а можливо й розширить перелiк таких послуг. Також необхiдно розглянути стан законодавчоi бази в Украiнi, що регулюi питання електронного документообiгу, визначити бартАЩiрнi моменти, що гальмують розвиток системи та запропонувати вдосконалення на основi досвiду зарубiжних краiн чи власних правових розробок.

ОбтАЩiктом дослiдження дипломноi роботи стане Киiвська фiлiя Акцiонерного комерцiйного iновацiйного банку тАЬУкрСиббанктАЭ, що маi вiдповiдний програмний комплекс тАЬклiiнт-банктАЭ. Обсяги операцiй через систему дозволяють зробити глибокий аналiз, доконало дослiдити процес та запропонувати перспективнi напрямки вдосконалення.

Матерiали для написання даноi роботи бiли вiдiбранi, виходячи iз завдань та мети роботи. Це, насамперед звiт про роботу системи тАЬклiiнт-банктАЭ у КФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ, фiнансова звiтнiсть, що вiдображаi доходи вiд розрахункового обслуговування клiiнтiв. А також науковi статтi, законодавчi акти Украiни та iнших краiн.

Щодо структури дипломноi роботи, то вона складаiться з чотирьох роздiлiв. Перший роздiл присвячений теоретичним засадам банкiвських розрахункiв в системi тАЬклiiнт-банктАЭ. В ньому поетапно будуть розглянутi загальнi характеристики розрахункових операцiй банкiв, адже розрахунки через систему тАЬклiiнт-банктАЭ i iх складовою частиною. Розкриiмо детально суть, види розрахункових операцiй, сучасний стан банкiвських послуг, що стосуються розрахункових операцiй. Другим пiдроздiлом буде висвiтлено роль розрахункiв в системi тАЬклiiнт-банктАЭ в загальному обсязi розрахункових операцiй, ми простежимо iсторичний шлях розвитку систем вiддаленого доступу до банкiвських рахункiв та визначимо складовi та функцii системи тАЬклiiнт-банктАЭ. На завершення теоретичного огляду у третьому пiдроздiлi буде освiтлено законодавчу базу Украiни та iноземних держав, що регламентують проведення електронного документообiгу, на засадах якого будуiться робота системи тАЬклiiнт-банктАЭ.

У другому роздiлi ми проаналiзуiмо складовi системи розрахункiв тАЬклiiнт-банктАЭ. Визначивши особливостi методики аналiзу у першому пiдроздiлi, розглянемо динамiку приросту клiiнтiв КФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ вцiлому та тих, що використовують систему тАЬклiiнт-банктАЭ зокрема за перiод з сiчня 2001року по лютий 2002 року включно. Промiжним пiдсумком такого дослiдження стане кореляцiйно-регресiйний аналiз залежностi приросту доходiв вiд системи тАЬклiiнт-банктАЭ вiд приросту загальноi кiлькостi клiiнтiв. Такий розрахунок дозволить зробити прогноз динамiки приросту доходiв вiд використання клiiнтами системи тАЬклiiнт-банктАЭ на майбутнiй перiод. Дослiдження структури операцiй в системi тАЬклiiнт-банктАЭ надасть можливiсть виявити прихильникiв системи за ознакою органiзацiйноi форми пiдприiмства. Дозволить розкрити ефективнiсть використання системи, через показники спiввiдношення кiлькостi документiв, що проходять через систему тАЬклiiнт-банктАЭ в загальнiй кiлькостi розрахункових документiв банку, а отже й ступiнь зменшення навантаження на операцiйний персонал банку завдяки впровадженню автоматизацii. Також ми прослiдкуiмо за часткою доходiв, що отримуiться банком внаслiдок використання системи тАЬклiiнт-банктАЭ у загальнiй сумi доходiв.

В третьому роздiлi нами буде запропоновано шляхи вдосконалення системи. Це як зовнiшнi вдосконалення по вiдношенню до банку тАУ державне регулювання, так i проведення реорганiзацiй всерединi банку. До зовнiшнiх факторiв вiднесено можливiсть вдосконалення державного регулювання електронних розрахункiв, як через створення законодавчоi бази, так i за рахунок утворення нових державних органiв. В банку ж шляхи вдосконалення можуть пролягати двома шляхами: через впровадження абсолютно нових технологiй або ж через змiни у дiючiй системi. Перспективи таких напрямкiв буде розглянуто у другому пiдроздiлi.

Шляхи автоматизацii управлiнськоi звiтностi, що стосуiться використання системи тАЬклiiнт-банктАЭ висвiтлено у четвертому роздiлi. Це розробка комплексу задач та iх практичне вирiшення через написання макросу, що може бути застосований у банку.

Наостанок, пiдсумовуючи, розглянутий матерiал та проведений аналiз ми викладемо висновки, щодо перспектив розвитку даного продукту на банкiвському ринку Украiни та в КФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ зокрема.

РОЗДРЖЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ ПРЖДХРЖД ДОСЛРЖДЖЕННЯ РОЗРАХУНКРЖВ В СИСТЕМРЖ тАЬКЛРЖРДНТ-БАНКтАЭ

1.1. Загальна характеристика розрахункових операцiй комерцiйного банку та мiсце в них системи тАЬклiiнт-банктАЭ.

Розрахункове обслуговування i однiiю iз сфер в якiй банк надаi своi послуги з найдавнiших часiв. Розрахункове обслуговування клiiнтiв i однiiю з трьох базових операцiй банкiв, якi класифiкують iх як особливi фiнансовi установи, що називаються банками. Розрахунковi операцii полягають у забезпеченнi руху грошових коштiв на рахунках клiiнтiв банкiв згiдно з iхнiми розпорядженнями. Цi операцii посiдають особливе мiсце в банкiвськiй дiяльностi та економiчнiй системi в цiлому через те, що вони забезпечують успiшне та ефективне функцiонування економiки та перебiг економiчних процесiв як на мiкро- так i на макрорiвнях.

Розрахункове обслуговування тiсно повтАЩязане з усiма iншими банкiвськими операцiями. Будь-яка операцiя як активна, так i пасивна, так i надання iнших послуг, обовтАЩязково супроводжуiться здiйсненням платежу.

За своiм характером цi операцii i послугами i за них банки стягують плату з клiiнтiв у виглядi комiсiйноi винагороди. Одержання таких доходiв обходиться банкам вiдносно дешево i без значних ризикiв для iх фiнансового стану. Тому зростання обсягiв розрахункових операцiй i надiйним i вигiдним способом збiльшення доходiв i пiдвищення рентабельностi банкiвськоi дiяльностi.

Для клiiнтiв банкiв розрахунковi операцii забезпечують одержання грошового еквiваленту за реалiзовану продукцiю або наданi послуги, оплату необхiдних ресурсiв, виплату заробiтноi плати працiвникам, оплату iнших зобовтАЩязань, накопичення та використання заощаджень тощо. Тому чим швидше та надiйнiше банки здiйснюватимуть розрахункове обслуговування своiх клiiнтiв, тим кращi умови створюватимуться в останнiх для вiдтворювального процесу, змiцнення платiжноi дисциплiни, оздоровлення фiнансового стану. Визначальне мiсце у забезпеченнi оперативностi та надiйностi проведення платежiв посiдавi система тАЬклiiнт-банктАЭ. Засоби електронноi доставки платiжних доручень дозволяють скоротити до мiнiмуму процес пересилки документу та його обробку операцiонiстом банку перед вiдправленням на наступнi стадii проведення операцiй.

Важлива роль своiчасного здiйснення грошових платежiв у забезпеченнi функцiонування економiки кожноi краiни обумовлюi необхiднiсть створення спецiальних платiжних систем, спроможних надати всiм економiчним агентам (фiзичним та юридичним особам) можливiсть виконати своi платiжнi зобовтАЩязання, включаючи можливiсть оперативно виконувати завдання дотримання платiжноi дисциплiни.

Вiдповiдно до Закону Украiни тАЬПро платiжнi системи та переказ грошей в УкраiнiтАЭ платiжна система тАУ це платiжна органiзацiя, члени платiжноi системи та сукупнiсть вiдносин, що виникають мiж ними при проведеннi переказу грошей. Проведення переказу грошей i обовтАЩязковою функцiiю, що маi виконувати платiжна система. Внутрiшньодержавна платiжна система тАУ платiжна система, в якiй платiжна органiзацiя i резидентом та яка здiйснюi свою дiяльнiсть i забезпечуi проведення переказу грошей виключно в межах Украiни, а мiжнародна платiжна система тАУ це платiжна система, в якiй платiжна органiзацiя може бути як резидентом, так i нерезидентом i яка здiйснюi свою дiяльнiсть на територii двох i бiльше краiн та забезпечуi проведення переказу грошей з однiii краiни в iншу.

Встановлення в межах платiжноi системи для всiх ii учасникiв визначених законом норм та правил ставить iх у рiвнi умови i захищаi iнтереси кожного. Тому створення високоефективноi, дiiвоi та надiйноi платiжноi системи i одним iз ключових економiчних завдань держави. На сьогодняшнiй день у свiтовому масштабi найбiльшоi популярностi набирають електроннi платiжнi системи, що дозволяють оперативно проводити розрахунки, а отже й прискорювати економiчний розвиток компанiй, держави, та економiки вцiлому. Система тАЬклiiнт-банктАЭ i засобом обмiну iнформацiiю в електроннiй платiжнiй системi краiни, виконуючи функцiю постачальника платiжних документiв в електронному виглядi вiд клiiнта банку до самоi установи банку, а також зворотнiй звтАЩязок з доставкою iнформативних та пiдтверджуючих матерiалiв. Принцип побудови електронноi платiжноi системи показано на Рис. 1.1.1.

Використання електронних засобiв доставки iнформацii

В т.ч. використання системи тАЬклiiнт-банктАЭ

Використання паперових засобiв доставки iнформацii

Рис. 1.1.1. Типова схема побудови платiжноi системи краiни

Особливе мiсце в платiжних системах посiдають банки. Вони не тiльки беруть участь у них як звичайнi платники та одержувачi коштiв, а й як посередники в платежах, покликанi якнайшвидше, в режимi реального часу доставити грошовi кошти вiд платника до одержувача. Цю свою роль у платiжнiй системi банки виконують через сукупнiсть розрахункових операцiй, якi, по сутi, i ключовим елементом платiжноi системи, i забезпечують функцiонування всього грошового обороту.

В органiзацii розрахункових операцiй можна видiлити три етапи:

В· пiдготовка органiзацiйних, технiчних та технологiчних передумов для здiйснення платежу;

В· пiдготування та передача iнформацii щодо платежу;

В· переказування чи передавання грошей тАУ сам платiж.

На першому етапi здiйснюються такi дii, як вiдкриття в банках рахункiв для учасникiв платiжноi системи, створення систем звтАЩязку, приймання, оброблення, облiку та передавання iнформацii, емiсiя платiжних карток тощо. Система тАЬклiiнт-банктАЭ приймаi участь у розрахункових операцiях банку вже на цьому етапi шляхом створення систем звтАЩязку, механiзмiв оброблення та передавання iнформацii.

На другому етапi виконуiться пiдготовка, забезпечення захисту, та перевiрка на справжнiсть iнформацii, що передаiться банку, необхiдноi для здiйснення платежу на певних носiях, за допомогою певних iнструментiв. Електроннi документи i складовою частиною iнформацii, що передаiться банку для виконання певних операцiй. Система тАЬклiiнт-банктАЭ допомагаi формувати платiжнi документи, виходячи з визначених правил побудови, шифруi iнформацiю задля захисту вiд злочинних дiй третiх осiб та за допомогою вбудованоi поштовоi програми переправляi документи до банку.

На третьому етапi здiйснюiться переказування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача, приймання-видання готiвки з рахункiв клiiнтiв чи залiк взаiмноi заборгованостi.

Розрахунковi операцii банки здiйснюють з урахуванням загальних принципiв, на яких базуiться органiзацiя платiжних систем:

В· економiчнi агенти (юридичнi чи фiзичнi особи) тАУ власники грошових коштiв мають право вибору форми платежу (безготiвково чи готiвкою) в межах дiючого законодавства та право вибору банку, в якому вони зберiгають кошти i через який здiйснюватимуть розрахунки, обираючи також i засоби доставки платежу до банку (паперовий носiй чи електронний);

В· зберiгання коштiв у банку та iх переказування здiйснюiться на банкiвськi рахунки, якi вiдкриваються клiiнтам на iх прохання при згодi банка. Кожна особа маi право вiдкрити декiлька рахункiв у рiзних банках. Доступ до кожного з клiiнтських рахункiв може бути здiйснений за допомогою системи тАЬклiiнт-банктАЭ;

В· переказ коштiв чи видача готiвки здiйснюiться банком за розпорядженням власника в порядку визначеноi iм черговостi та в межах залишку коштiв на рахунку, з застосуванням рукописного пiдпису розпорядження чи електронного цифрового пiдпису;

В· форма переказування банком коштiв по рахунку клiiнта визначаiться самим клiiнтом вiдповiдно до форми безготiвкових розрахункiв, передбаченоi в його господарському договорi з контрагентом, при невтручаннi банку в договiрнi вiдносини мiж ними. Банк може лише пропонувати шляхи якомога кращого та оперативного виконання розрахункiв;

В· строк переказування банком коштiв з рахунку визначаiться клiiнтом вiдповiдно до порядку його розрахункiв з контрагентом, передбаченого в контрактi. Безготiвковi платежi мiж господарськими агентами будуються на принципi строковостi i можуть бути достроковими, строковими i простроченими. Стосовно господарськоi операцii, яка оплачуiться, платiж може бути: авансовим (попереднiм), компенсацiйним (робиться вiдразу пiсля здiйснення господарськоi операцii), вiдстроченим (здiйснюiться через певний строк пiсля операцii);

В· вiдносини мiж банком i клiiнтом у процесi розрахункового обслуговування будуються на засадах партнерства i взаiмноi вигоди i здiйснюються на пiдставi договору. Визнавання електронного пiдпису одне одним здiйснюiться на основi пiдписання окремого договору.

Данi принципи органiзацii грошових розрахункiв обумовленi закономiрностями функцiонування ринку i найповнiше проявляються в краiнах з розвинутою економiкою, а в краiнах з перехiдними економiками цi принципи лише поступово утверджуються.

Вiдповiдно до Закону Украiни тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ №2121-III вiд 07.12.2000р., розрахунковi банкiвськi операцii тАУ це рух грошей на банкiвських рахунках, здiйснюваний згiдно з розпорядженнями клiiнтiв або в результатi дiй, якi в рамках закону призвели до змiни права власностi на активи.

Закон Украiни тАЬПро платiжнi системи та переказ грошей в УкраiнiтАЭ №2346-III вiд 05.04.2001 даi таке визначення розрахункового обслуговування тАУ послуги, що надаються банком клiiнту на пiдставi вiдповiдного договору, укладеного мiж ними, якi повтАЩязанi iз переказом грошей з рахунка або на рахунок цього клiiнта, а також здiйсненням iнших операцiй, передбачених договорами.

В свою чергу Нацiональний банк Украiни в Постановi тАЬПро затвердження РЖнструкцii про безготiвковi розрахунки в Украiнi в нацiональнiй валютiтАЭ №135 вiд 29.03.2001 даi наступне формулювання: розрахункове обслуговування тАУ надання банком клiiнту на пiдставi укладеного мiж ними договору послуг, якi повтАЩязанi з переказом коштiв з рахунку та на рахунок цього клiiнта, а також здiйсненням iнших операцiй, передбачених договором.

Цi три визначення залишають мiсце, з точки зору законодавчого поля, на впровадження системи тАЬклiiнт-банктАЭ. Вони вказують на те, що банкiвськкi послуги надаються на основi договiрних засад, якими може бути передбачено i використання тАЬклiiнт-банкутАЭ.

Своiчасна i повна оплата поставленоi продукцii, виконаних робiт, зроблених послуг, iнших боргових зобовтАЩязань i однiii з головних передумов i ознак ефективного функцiонування економiки в цiлому i кожного ii субтАЩiкта окремо. Тому в усiх краiнах багато уваги придiляiться органiзацii грошових розрахункiв, створюються особливi розрахунково-платiжнi системи, у центрi яких знаходяться банки як спецiалiзованi грошово-кредитнi установи.

У залежностi вiд форми використовуваних коштiв усi розрахунки пiдроздiляються на двi сфери: розрахунки готiвкою тАУ що обслуговуiться законними грошовими знаками держави; безготiвкових розрахункiв тАУ що обслуговуiться платiжними засобами. Сфера безготiвкових розрахункiв органiзацiйно пiдроздiляiться на мiжбанкiвськi розрахунки, що обслуговують вiдношення мiж банками, i на мiжгосподарськi розрахунки мiж клiiнтами банкiв.

Важливе мiсце в розрахункових операцiях посiдають платiжнi iнструменти тАУ певнi носii iнформацii, що слугують банкам правовою пiдставою для здiйснення грошових переказiв на рахунки (платiжне доручення, платiжна вимога, вексель, платiжнi картки тощо).

У сучаснiй практицi розрахункiв застосовуються документи рiзного призначення. Усi iх можна згрупувати наступним чином: розрахунковi, платiжнi, комерцiйнi.

1. Розрахунковимизвичайно називають складенi по установленiй формi документи, що подають у банк юридичнi особи з дорученням (або з вимогою) перерахувати з iхнiх рахункiв (або зарахувати на iхнi рахунки) визначену суму грошей. Такими документами в Украiнi i:

В· платiжне доручення,

В· платiжна вимога,

В· платiжне вимога-доручення,

В· розрахунковий чек,

В· акредитивна заява.

2. Платiжними називають складенi по установленiй формi i переданi однiiю особою iншiй документiв з зобовтАЩязанням (або наказом третiй особi) сплатити визначену суму грошей предтАЩявнику документа. Типовим платiжним документом у наших умовах i вексель.

3. Комерцiйнимиприйнято називати документи, у яких даiться характеристика вiдвантажених товарiв, виконаних робiт, наданих послуг i який супроводжуi iхнi перемiщення вiд постачальника до покупця (платнику). До комерцiйних документiв вiдносять рахунки-фактури, товарно-транспортнi документи, сертифiкати якостi i походження, страховi полiси та iн. Звичайно на основi комерцiйних документiв визначаються сума i правомiрнiсть платежiв, що робляться за допомогою розрахункових i платiжних документiв.

Рис. 1.1.2. Документальна сфера застосування системи тАЬклiiнт-банктАЭ

З рис. 1.1.2. видно, що система тАЬклiiнт-банктАЭ охоплюi невеликий сегмент документiв, що використовуються при розрахунках тАУ лише платiжнi доручення. Однак, статистичнi дослiдження визнають, що саме платiжнi доручення забезпечують бiльше 90% руху грошових коштiв у платiжнiй системi. Близько 70% цього руху забезпечують системи тАЬклiiнт-банктАЭ комерцiйних банкiв. Зважаючи на такi цифри можна вiдмiтити велику роль системи тАЬклiiнт-банктАЭ у розрахункових операцiях банку.

Розрахунковi i платiжнi документи в нацiональнiй валютi, що подаються клiiнтами в банк на паперових носiях, строго унiфiкованi, мають iдину для всiii краiни стандартну форму та установлений набiр реквiзитiв. До обовтАЩязкових реквiзитiв усiх розрахункових документiв вiдносяться:

В· найменування документа;

В· номер документа;

В· число, мiсяць, рiк його складення;

В· найменування платника й одержувача коштiв, iхнi iдентифiкацiйнi коди вiдповiдно до iдиного державного реiстру пiдприiмств i органiзацiй Украiни, номера iхнiх рахункiв у вiддiленнях банку;

В· найменування банкiв платника й одержувача коштiв, iхнi мiсцезнаходження i номер МФО;

В· сума платежу цифрами i прописом;

В· призначення платежу: найменування товару, посилання на документ, на пiдставi якого здiйснюiться операцiя (договiр, рахунок, товарно-транспортна накладна i т.д.) iз указiвкою його номера i дати.

В· пiдпис вiдповiдальних осiб платника i вiдбиток печатки, що проставляiться на першому екземплярi документа незалежно вiд способу виготовлення розрахункового документа (у разi використання системи тАЬклiiнт-банктАЭ даний реквiзит замiнюiться електронним цифровим пiдписом;

В· сума податку на додану вартiсть або запис Влбез податку на додану вартiстьВ».

Цi реквiзити повиннi бути присутнi на платiжних документах незалежно вiд форми iхнього подання: чи то паперова, чи електронна. У тому випадку, якщо хоча б один iз перерахованих вище реквiзитiв (якщо вони передбаченi формою документа) не заповнений або заповнений неправильно, банк не приймаi такий документ до виконання.

Банк платника приймаi i виконуi документи вiд клiiнтiв протягом операцiйного дня, час якого регламентуiться режимом роботи банку.

На всiх паперових розрахункових документах банк в обовтАЩязковому порядку в правому нижньому куту проставляi дату надходження та виконання цих розрахункових документiв.

Програмне забезпечення ВлОперацiйний день тАУ RS-bankВ», дозволяi в режимi реального часу вiдслiдковувати безготiвкове надходження коштiв на рахунки клiiнтiв i з облiком цих надходжень проводити платежi клiiнтiв.

Банк одержувача зобовтАЩязаний зараховувати грошi на рахунки клiiнтiв не пiзнiше наступного робочого дня пiсля одержання iнформацii з розрахунковоi палати. Користувачi системи тАЬклiiнт-банктАЭ мають змогу практично в режимi реального часу спостерiгати за надходженнями на своi рахунки за допомогою передачi електронних виписок з банку по рахунку клiiнта, iншi ж клiiнти такоi змоги не мають i, як правило дiзнаються про новi надходження наступного робочого дня пiсля формування паперовоi виписки по рахунку.

1.2. Етапи розвитку та принципи роботи системи тАЬклiiнт-банктАЭ.

З розвитком сучасного ринку комптАЩютерних технологiй, банки не могли залишатись осторонь останнiх наукових проривiв цiii галузi, що вiдкривали величезнi перспективи розширення своii дiяльностi, дiяльностi клiiнта, прискорення та спрощення розрахункiв. Одним з перших видiв банкiвських операцiй, яких торкнулась банкiвська автоматизацiя тАУ i розрахунковi операцii.

Саме система тАЬклiiнт-банктАЭ, разом з мiжбанкiвськими електронними розрахунками, швидким кроком увiйшла до низки автоматизованих банкiвських процесiв. Бiльше того, таких значних темпiв розповсюдження не очiкували навiть у самих оптимiстичних прогнозах.

Хоча система тАЬклiiнт-банктАЭ забезпечуi рух лише невеликого кола розрахункових операцiй тАУ а саме рух розрахункових документiв - вже сьогоднi в Украiнi, при використовуваннi системи лише третиною клiiнтiв, рух коштiв через термiнали тАЬклiiнт-банкутАЭ складаi близько 70 % загального обороту коштiв через банкiвську систему.

Внаслiдок цього на поточний момент особлива увага придiляiться запровадженню систем Влклiiнт-банкВ» на базi сучасних технологiй.

Для бiльш детального охоплення розглядуваноi теми, пропонуiмо вдатись до iсторii виникнення та розвитку систем вiддаленого користування рахунками, що беруть свiй початок з широким впровадженням в банкiвську дiяльнiсть персональних комптАЩютерiв та комптАЩютерних мереж.

Як i бiльшiсть нових банкiвських продуктiв системи тАЬклiiнт-банктАЭ беруть свiй початок iз Захiдноi РДвропи та Сполучених Штатiв Америки тАУ краiн з найрозвинутiшими економiками та технологiями. РЖ першими кроками було запровадження даних систем серед приватних клiiнтiв.

1. Однiiю з перших у цьому планi була американська система телефонВнноi оплати рахункiв (Telephone bill paying), впроваджена позиково-ощадниВнми банками США.

Для телефонноi оплати рахункiв клiiнт банку користувався спецiальним апаратом, з'iднаним з банкiвським комп'ютером, через який вiн мiг оплачувати рахунки за товари, електроенергiю, медичнi послуги тощо. Спочатку, набравши спецiальний номер, клiiнт пiдключався до банкiвського комп'ютера, а пiзнiше натисканням клавiш уводив номер свого рахунку, персональний iдентифiкацiйний номер, кодовий номер одержувача грошей i суму платежу. Якщо поточний рахунок одержувача знаходився в тому ж банку, вiн негайно кредитувався, якщонi - одержуВнвачу надсилався чек.

Платiж телефоном - одна з найдешевших послуг у системi автоматизованих платежiв. Однак, як i в iнших випадках, система скуповуiться лиВнше тодi, якщо в нiй дii багато учасникiв. Ця форма не отримала широкого поширення через iнертнiсть споживачiв i торговельникiв, якi не бажають змiнювати iснуючi форми розрахункiв.

2. Надалi бiльш широкого застосування знайшло банкiвське обслуговування вдома, або Влдомашнiй банкВ» (Home banking). Йдеться про комплекс послуг щодо надання клiiнтам банкiв фiнансовоi iнформацii, а також здiйснення за iх iнiцiативою рiзних банкiвських транзакцiй з передаванням iнформацii телефонними каналами або через двосторонню систему кабельного телевiВнзiйного зв'язку.

В iдеальному варiантi ця форма послуг передбачала наявнiсть у клiiнта персонального комп'ютера, за допомогою якого вiн мiг передавати банку розпорядження про оплату рахункiв, у будь-який час викликати на екран iнформацiю про стан свого банкiвського рахунку з перелiком усiх кредитоВнвих та дебетових проводок, здiйснювати миттiве перемiщення коштiв на рахунки контрагентiв, давати банку iнструкцii про автоматичне виконання майбутнiх платежiв тощо.

Подiбна система була дуже зручна для клiiнта та рiзко знижувала банкiвськi витрати.

Спочатку процедура розрахункiв здiйснювалась за усною згодою та оформлялась письмово пiсля отримання платежу; потiм вдалося ii частково автоматизувати, застосувавши клавiатуру, але до появи вiдеографii цей вид дiяльностi вимагав великоi кiлькостi персоналу.

3. Вiдеотекс - це система передачi зоровоi iнформацii телефонною мережею та ii прочитання на екранi спецiального термiнала або телевiзора, пiдключеного належним чином.

В iвропейських краiнах ця система була розроблена управлiннями зв'язку, якi мають монопольне право на всi види зв'язку. У США ii розробиВнли i впровадили телефоннi компанii - виробники обладнання i самi банки.

ВлДомашнiй банкВ» мiг функцiонувати у пасивному (консультативному) або у дiалоговому режимi. У консультативному режимi ця система дозволяла тiльки читати iнформацiю. Для цього могла використовуватись радiотрансляцiйна або телефонна мережа чи кабельний зв'язок. У дiалоговому режимi воВнна забезпечувала обмiн розпорядженнями i запитами мiж абонентами та центром зв'язку. З цiiю метою можна було використовувати телефонний або кабельВнний зв'язок. ВлДомашнiй банкВ», що працював в дiалоговому режимi, в основноВнму пропонував абоненту iнформацiйнi послуги, тобто клiiнт мiг отримати довiдку про стан свого рахунку, про останнi трансакцii, про вартiсть портфеВнля цiнних паперiв. Через Влдомашнiй банкВ» можна було замовити чекову книжку, та виконувати всi класичнi банкiвськi операцii пiсля iдентифiкацii клiiнта i перевiрки його секретного коду за доВнпомогою картки з мiкропроцесором, для чого потрiбно було встановити вдома чиВнтаючий прилад для карток. Одночасно з дистанцiйною оплатою набувала поширення практика дистанцiйноi купiвлi, тобто купiвлi за допомогою замовлення телефоном чи кабельним зв'язком.

Зрозумiло, що експлуатацiя Влдомашнього банкуВ» в дiалоговому режиВнмi вимагала попереднього встановлення зв'язку з банком i, як правило, внеВнсення абонентноi плати. Але для надання iнших послуг можна було просто користуватися вiдеографiчним зв'язком. ВлДомашнi банкиВ» зайняли важливе мiсце як реальний засiб зв'язку мiж населенням та фiнансовими установами i як матерiальний засiб платежу, частково встуВнпивши в конкуренцiю з системою дистанцiйноi оплати.

Найширшого розповсюдження набули Влдомашнi банкиВ» у Францii. Це було пов'язано з масовим розповсюдженням вiдеографiчних термiналiв мiнiстерства зв'язку. Вони надали банкам iдеальну можливiсть для розвитку системи банкiвсьВнких послуг удома. Бiльшiсть банкiв надавало такi послуги. При впровадженнi системи дистанцiйноi оплати спочатку навiть використовувались одночасно картки з магнiтною дорiжкою або з мiкропроцесором, однак достатнiй рiвень надiйностi забезВнпечують тiльки картки з мiкропроцесором.

Поштова адмiнiстрацiя Нiмеччини також запропонувала своiм клiiнВнтам послуги через систему вiдеотекс. Однак, попри всi зуВнсилля банкiв, у Нiмеччинi населення менш схильне до прийняття системи Влдомашнiх банкiвВ», нiж у Францii.

4. У Великобританii iснувало кiлька мереж Влдомашнiх банкiвВ», якi використоВнвували одночасно телефонний зв'язок i вiдеозв'язок.При використаннi телефону до звичайного телефонного апарата пiд'iднують спецiальну клавiатуру для надання тих самих послуг, що i за допомогою дисплея.

Американськi банки проводили серiю експериментiв з метою популяризацii Home Banking. У США, з причини великоi децентралiзацii, не iснувало нацiональноi мережi вiдеотекса, ряд банкiв створили своi власнi служби Влдомашнiх банкiвВ». У всiх цих системах користувачi (приватнi особи або пiдприiмства) вносили абонентну плату, а також, крiм оплати телефонних переговорiв, звичайно, повиннi були сплатити комiсiйнi за трансакцiю, яку виконують на iх прохання. Для банку - це джерело доходiв, але це також дуже важливе джерело доходiв для пiдприiмств або вiддiлень зв'язку, оскiльки тривалiсть телефонного зв'язку в таких випадках, як правило, iстотно збiльшуiться за рахунок часу побудови таблиць або малюнкiв, безпосередня користь вiд яких не завжди очевидна.

Певнi надii покладались на iнформацiйну систему вiдеотекс, яка повинна була надавати споживачам великий обсяг рекламноi та довiдковоi iнформацii каналами телевiзiйного зв'язку. Цi ж канали планувалось використовувати для передачi фiнансовоi iнформацii. Звiдси ще одна назва домашнього фiнансового обслуговування - ВлBank-VideoВ». Бiльшiсть банкiв прагнули пiдключити до фiнансового обслуговування вдома дрiбних пiдприiмцiв, якi через домашнi комп'ютери могли б оформляти доручення i погашення поВнзик, переказувати кошти для оплати за товари тощо.

За оцiнкою ВлВаnk оf АmегiсаВ», потенцiйнi можливостi персональноВнго обслуговування вдома дуже великi. Пiдраховано, що середнiй америВнканець робить 30 безготiвкових перерахувань на мiсяць, 20 з яких оплачуються чеком, а 10 - кредитними картками. Приблизно 10 мiльярВндiв таких платежiв може бути проведено системою ВлВаnk-VidеоВ». Але ентузiазм споживачiв щодо фiнансового обслуговування вдома був невеликий. Причини незначного розповсюдження цiii форми розрахункiв мають психологiчний та економiчний характер: усталенi звички, вiдносВнно велика вартiсть транзакцiй (12тАФ15 доларiв за мiсяць), побоювання нав'язування банками непотрiбних послуг тощо.

5. Серед роздрiбних елекВнтронних систем найбiльш успiшними були банкiвськi автомати, якi робВнили можливим цiлодобове здiйснення транзакцiй i звiльняюли клiiнтiв вiд втрат часу на поiздки до банку й очiкування в черзi до касира. РЖншi форми не отримали масовоi пiдтримки користувачiв i не змогли суттiво зруйнувати платiжнi стереотипи, що склалися. Тим не менш, операцiйнi переваги автоматизованих систем обслуговування банкiвських клiiнтiв, iх вплив на пiдвищення ефективностi i продуктивностi настiльки суттiвi, що майбутнi, без сумнiву, - за ними.

В нашiй краiнi найбiльшого поширення набули системи тАЬклiiнт-банктАЭ, що використовуються корпоративними клiiнтами для доступу до свого рахунку, контролю над ним. Вони широко використовуються заради можливостi термiнового переказу коштiв зi свого рахунку, не вiдходячи вiд свого робочого мiсця, тим самим швидко реагуючи на ринкову ситуацiю та отримуючи додатковий дохiд.

Такi системи почали зтАЩявлятись на Украiнi ще в 90-х роках i постiйно змiнюються з розвитком нових технологiй, широким застосуванням а

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi