Формування ресурсiв коммерцiйних банкiв

ФОРМУВАННЯ РЕСУРСРЖВ комерцiйних банкiв

П Л А Н

Введення

1. Джерела формування кредитних ресурсiв комерцiйних банкiв

1.1 Власний капiтал

1.2 Притягнутi засоби

1.2.1 Депозитнi операцii комерцiйних банкiв

1.2.2 Мiжбанкiвський кредит

1.3 Сучасний стан формування кредитних ресурсiв у Украiнi

1.3.1 Депозити юридичних осiб

1.3.2 Ринок мiжбанкiвських кредитiв в Украiнi

2 Аналiз дiяльностi банкiв по формуванню i розмiщенню кредитних ресурсiв

2.1 Аналiз дiяльностi банкiв у 1998 роцi.

2.2 Аналiз структури балансiв найбiльших банкiв Украiни на 1.10.1998

ВИСНОВКИ

РЕКОМЕНДАЦРЖРЗ

Список використаноi лiтератури

Введення

Формування банками кредитних ресурсiв, а також iхнi використання зв'язане з функцiями кредиту i насамперед з перераспредилительной функцiiю. Перераспредилительные процеси зв'язанi з однiii сторони з акумуляцiiю кредитних ресурсiв, а з iншого боку - з розмiщенням iх у позички.

Ранiше дiяла система централiзованого формування i використання позичкового фонду приводила до того, що в банкiвськiй сферi питанням формування ресурсноi бази не вiддавалося належного значення. Видача коротко- i довгострокових позичок заснуваннями банкiв не була поставлена в залежнiсть вiд наявностi в них кредитних ресурсiв. Контроль за стiйкiстю фiнансового положення банкiв i лiквiднiстю iхнього балансу не здiйснювався.

Монополiя банкiв на проведення кредитних операцiй, тверде закрiплення за ними вiдповiдноi клiiнтури, перебування банкiвських заснувань на кошторисному фiнансуваннi не сприяли пiдвищенню зацiкавленостi iхнiх працiвникiв у розширеннi й удосконалюваннi операцiй по залученню ресурсiв.

Сформована практика формування i використання кредитних ресурсiв не вiдповiдала потребам ринковоi економiки. Тому, в умовах переходу до ринку, функцiонування банкiв на принципах комерцiйного розрахунку турбота про створення стабiльноi якiсноi ресурсноi бази i однiii з основних задач у iхнi дiяльностi.

Усе це визначаi актуальнiсть даноi теми в даний час. Виходячи з тематики в данiй роботi були поставленi задачi:

- розглянути основнi джерела кредитних ресурсiв;

- вивчити ситуацiю по залученню кредитних ресурсiв, що склалася в даний час в Украiнi ;

- проаналiзувати дiяльнiсть банкiв по залученню i використанню ресурсiв у 1997-1998 р.

1. ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСРЖВ

1.1 Власний капiтал банку

Для створення комерцiйного банку необхiдний визначений власний капiтал, що маючи чiтко виражену правову основу i функцiональну визначенiсть утворить фiнансову базу розвитку банку. У порiвняннi з iншими сферами пiдприiмницькоi дiяльностi власний капiтал банку займаi невелика питома вага в сукупному капiталi. Це порозумiваiться специфiкою дiяльностi банку як заснування, що здiйснюi мобiлiзацiю вiльних ресурсiв на грошовому ринку i надання iх у борг.

Тому власний капiтал банкiвськоi дiяльностi маi несколько iнше призначення, чим в iнших сферах пiдприiмницькоi дiяльностi. Якщо в останнiх - це забезпечення платоспроможностi i виконання бiльшостi оперативних функцiй пiдприiмствi й органiзацiй, то в банкiв власний капiтал служить прежде для страхування iнтересiв вкладникiв ( захисна функцiя капiталу ) i в меншiй мерi -фiнансового забезпечення оперативноi дiяльностi. У цьому зв'язку розмiр власного капiталу i чинником забезпечення надiйностi функцiонування банка i повинний знаходитися пiд твердим контролем органiв, що регулюють дiяльнiсть комерцiйних банкiв. Тому, i пiдстави вважати, что власний капiтал банкiв виконуi i регулюючу функцiю: через фiксування его розмiрiв регулювальнi органи впливають на дiяльнiсть комерцiйних банкiв у цiлому.

Захисна функцiя власного капiталу включаi страхування внескiв i депозитiв, що гарантуi iнтереси кредиторiв банку у випадку його чи лiквiдацii банкрутства, а також забезпечення функцiонування банку навiть з появою збиткiв по його поточнiй дiяльностi. Цi збитки, як правило покриваються за рахунок поточноi прибутку. Якщо ii недостатньо, а також для покриття непередбачених витрат використовуiться частина власного капiталу. Тому, якщо банк маi достатнiй резервний капiтал , вiн тривалий час може вважатися надiйним i платоспроможноi навiть з появою збиткiв по його основнiй дiяльностi.

Сутнiсть регулюючоi функцii власного капiталу банку зводиться до того, що серед установлених для банкiв економiчних нормативiв важливе мiсце придiляiться тим, при численнi яких використовуiться власний капiтал банку.

Так, установлення показника платоспроможностi банкiв, тобто мiнiмального спiввiдношення мiж власним капiталом i сумою зважених по ступенi ризику активiв, маi своiю метою запобiгти надмiрнiй мiнiмiзацii ними власного капiталу заради максимiзацii одержуваних доходiв, зменшити ризик банкрутства i пiдсилити захист iнтересiв клiiнтiв i кредиторiв.

Багатофункцiональне призначення власного капiталу банку робить його неоднорiдним по складу. Одна частина, призначаiться для забезпечення оперативноi дiяльностi, i найбiльш постiйноi i виступаi у формi статутного фонду, частково резервного фонду, фонду амортизацii, фондiв економiчного стимулювання.

Друга частина призначена для страхування активних i iнших операцiй банку вiд збиткiв. Ця частина бiльш рухлива i виступаi у формi страхового фонду, частково резервного фонду, резервiв для покриття збиткiв, зв'язаних з непогашенням позичок. Третя частина призначена для цiлей регулювання розмiру власного капiталу банку, хоча може використовуватися як для забезпечення оперативноi дiяльностi так i для страхових потреб.

У залежностi вiд джерел i порядку формування власний капiтал банку пiдроздiляють на: акцiонерний капiтал, резервний капiтал, нерозподiлений прибуток i довгостроковi зобов'язання.

Акцiонерний капiтал займаi базове мiсце в капiталi банку, оскiльки через нього реалiзуiться права власникiв банку - право на доход i право на керування банком. В економiчнiй лiтературi нерiдко акцiонерним капiталом називають весь власний капiтал на тiм пiдставi, що вiн належить банку, а виходить, i акцiонерам .

Акцiонерний капiтал спочатку формуiться у видi статутного фонду при створеннi комерцiйного банку за допомогою внескiв засновникiв, випуску i реалiзацii акцiй. Внески можуть здiйснюватися у видi коштiв. Розмiр статутного фонду визначаiться засновниками, але не може бути нижче мiнiмального рiвня встановленого Нацiональним банком Украiни.

При створеннi комерцiйного банку формування власного капiталу звичайно зв'язують з випуском акцiй. На порядок утворення власного капiталу значний вплив робить вид акцiй, що випускаються, що у залежностi вiд порядку виплати дивiдендiв i права участi в керуваннi банком, пiдроздiляються на простi i привiлейованi.

Резервний капiтал формуiться в процесi наступноi дiяльностi банку. Вiн призначений для покриття можливих збиткiв банку по проведеним iм операцiям, а також для виплати дивiдендiв, коли для цього недостатньо прибутку.

Резервний капiтал утвориться в порядку, передбаченому зборами акцiонерiв, а його величина встановлюiться звичайно у вiдсотках до статутного фонду банку i не може його перевищувати. Джерелом утворення власного капiталу i вiдрахування вiд прибутку, розмiр яких визначаiться вищим органом керування банку, але не менше законодавчо встановленого мiнiмуму.

Нерозподiлений прибуток - це джерело власного капiталу комерцiйного банку внутрiшнього походження. Вона утвориться як залишок прибули пiсля виплати дивiдендiв, вiдрахувань у резервний i iншi фонди банку.

Власний капiтал банку може формуватися за допомогою випуску довгострокових незабезпечених боргових зобов'язань, прикладом яких служать облiгацii.

На вiдмiну вiд акцiй облiгацii не дають права iх власникам на участь у керуваннi iх банком, що випустив. Вони свiдчить про надання власникам облiгацiй визначених коштiв у розпорядженнi емiтента у формi довгостроковоi позики.

Пiдводячи пiдсумок, слiд зазначити, что перед банком коштуi важлива задача - вибрати такий порядок формування власного капiталу, що при мiнiмумi витрат на устаткування i функцiонування забезпечував би виплату достатнiх дивiдендiв акцiонерам, створюючи тим самим умови для подальшого розвитку комерцiйного банку.

1.2 Притягнутi засоби

1.2.1 Депозитнi операцii комерцiйних банкiв

До останнього часу у вiтчизнянiй банкiвськiй практицi питанням керування депозитами не придiлялося належноi уваги, що було зв'язано з надмiрною централiзацiiю керування процесами формування i використання позичкового фонду. Перед заснуваннями банкiв на мiсцях не ставилася задача забезпечення видачi коротко- i довгострокових позичок у залежностi вiд розмiрiв i специфiки мобилизуемых ними кредитних ресурсiв. Плановi баланси кредитних вкладень i ресурсiв вiддiленнями банкiв не складалися.

У нинiшнiх умовах значноi децентралiзацii дiяльностi банкiв продумана органiзацiя депозитних операцiй стаi невiд'iмним фактором забезпечення лiквiдностi комерцiйних банкiв. У цьому зв'язку особливий iнтерес маi закордонний досвiд регулювання банкiвськоi лiквiдностi через керування пасивами i його застосування до вiтчизняноi практики. Для нашоi практики будуть актуальнi рiзнi iнструменти депозитноi полiтики закордонних банкiв.Становлять iнтерес як традицiйнi iнструменти ( термiновi депозити, депозити до запитання i т.д. ) так i новi (наприклад, депозитнi сертифiкати ).

До депозитних операцiй вiдносяться операцii банку по залученню коштiв у внески з метою iхнього прибуткового розмiщення. Внесок - це кошти в наявнiй чи безготiвковiй формi в нацiональнiй чи iноземнiй валютi, переданi в банк iхнiм чи власником третiм обличчям з доручення i за рахунок власника для збереження на визначених умовах. Операцii, зв'язанi з залученням засобiв у внески i основним джерелом формування банкiвських ресурсiв.

Депозитним може бути будь-як вiдкритому клiiнту в банку рахунок, на якому зберiгаються його кошти, включаючи активно - пасивнi рахунки при наявностi на них кредитового сальдо.

РЖснують рiзнi ознаки класифiкацii депозитiв. У залежностi вiд вкладника депозити прийнятий роздiляти на депозити фiзичних осiб i депозити юридичних осiб. У залежностi вiд термiну i порядку вилучення депозити подiляються на вклади до запитання i термiновi.

З погляду призначення депозити можна роздiлити на три групи: до запитання, термiновi й ощаднi.

Вклади до запитання призначенi для здiйснення поточних розрахункiв, розмiщаються в комерцiйних банках на поточних чи контокоррентных рахунках i можуть бути чи частково цiлком поповненi чи затребуванi в будь-який час. Зняття вкладiв до запитання не i стабiльними, що обмежуi можливiсть i сферу iхнього використання банками. Тому власникам поточних рахункiв виплачуiться низький чи вiдсоток не виплачуiться взагалi.

Однак власник такого рахунка повинний оплачувати послуги банку по його веденню, а для процентних рахункiв комiсiя береться з депозитного вiдсотка.

Термiновi депозити - це кошти, розмiщенi в банку на строго обумовлений термiн. Вони, у порiвняннi з вкладами до запитання, що мають в основному короткостроковий характер, вносяться на бiльш тривалий термiн. Строковi вклади можуть бути двох видiв: власне строковi вклади i внески з попереднiм повiдомленням про закриття. Власне строковi вклади повертаються власнику в заздалегiдь обумовлений термiн. Для зняття внескiв з попереднiм повiдомленням у банк повинне надiйти вiд вкладника повiдомлення. Термiн надання повiдомлення про зняття внеску заздалегiдь обмовляiться мiж банком i вкладником. Повiдомлення про зняття засобiв дозволяi банкам рефiнансувати своi активнi операцii за рахунок iнших джерел i в такий спосiб понизити розмiр операцiйних витрат .

Ряд депозитiв можна умовно вiднести до термiнового. Термiн по них безпосередньо не встановлюiться, але його можна визначити , виходячи з цiльового призначення коштiв, що знаходяться на рахунку. Так, засобу для фiнансування i кредитування капiтальних вкладень зберiгаються на рахунках вiд моменту iхнього вiдкриття i до початку фiнансування i кредитування.

Ощаднi вклади призначенi для нагромадження грошових заощаджень. Для них характерно повiльне збiльшення i використання засобiв тiльки через тривалий перiод часу. Особливiстю ощадних вкладiв i надання iменних свiдчень про наявнiсть внеску у формi ощадноi книжки, де вказуються особистiсть вкладника i правила користування рахунком, а також вiдображаються всi операцii по рахунку.

З метою залучення внескiв населення використовуються рiзнi форми заощаджень:

- на поточних рахунках, пристосованих для безготiвкових платежiв ;

- виграшнi ;

- премiальнi ;

- молодiжнi ;

- спецiальнi внески з регулярним внесенням засобiв на рахунок i з одержанням iх у визначений термiн.

Депозити i важливим джерелом ресурсiв банкiв. Однак вони мають також i деякi недолiки. По-перше, операцii по залученню коштiв у внески зв'язанi зi значними маркетинговими зусиллями, грошовими i матерiальними витратами банку. Це не дозволяi банку в разi потреби оперативно дiставати грошовi кошти для здiйснення активних операцiй, непередбачених витрат. По-друге, мобiлiзацiя коштiв у внески в бiльшостi випадкiв залежить вiд вкладника, а не вiд банку, якому часто буваi важко, i навiть неможливо домогтися додаткового залучення засобiв за допомогою депозитiв. Для оперативного залучення необхiдних додаткових засобiв банки використовують можливостi мiжбанкiвського ринку ресурсiв, на якому здiйснюiться продаж засобiв, притягнутих iншими кредитними заснуваннями.

1.2.2 Мiжбанкiвський кредит

Ринок мiжбанкiвських кредитiв ( МБК ) i одним iз сегментiв ринку позичкових капiталiв, на якому банки виступають як контрагентiв. Мiжбанкiвське кредитування носить в основному короткостроковий характер, i оперативним по способi надання засобiв, вiдбуваiться в рамках кореспондентських вiдносин банкiв i як правило i бiльш дорогим у порiвняннi з iншими джерелами.

Операцii усерединi ринку МБК дають банкам додаткове джерело доходу як за рахунок рiзницi мiж цiнами покупки i продажу кредитiв, так i за рахунок диференцiацii ставок по кредитах рiзноi категорii термiновостi.

Найбiльш активнi операцii учасники ринку МБК проводять на ринку тАЬкоротких грошейтАЭ ( операцii з кредитними засобами навiть на термiн 2-3 мiсяця уже вважаiться довгостроковими ). При цьому бiльш надiйнi банки залучають засобу пiд менший вiдсоток, чим банки менш надiйнi, що зв'язано з великим ризиком iхнього кредитування. Тому при аналiзi ринку МБК необхiдно порiвнювати власнi процентнi ставки i ставки iнших банкiв i визначати цiну грошей вiдповiдно до можливих ризикiв.

При аналiзi ринку МБК можуть бути використанi показники дiяльностi комерцiйних банкiв:

- сума активiв балансу ;

- власнi засоби банку ;

- прибуток до оподатковування ;

- залишок позичковоi заборгованостi ;

- оплачений статутний фонд ;

- частка отриманих МБК у пасивах балансу ;

- частка термiнових депозитiв у пасивах балансу ;

- спiввiдношення капiталу й активiв ;

- частка валютних позичок у кредитному портфелi.

Будучи кредитором на ринку МБК банк робить звичайну послiдовнiсть дiй, зв'язану з оцiнкою позичальника i забезпечення кредиту.

Кредитування зв'язане з ухваленням рiшення по трьох взаiмозалежних напрямках:

- оцiнка позичальника ;

- оцiнка об'iкта кредитування ;

- оцiнка забезпечення кредиту.

При цьому оцiнка банку-позичальника складаiться з оцiнок:

а) положення банку позичальника на фiнансовому ринку, його репутацiя за результатами рейтингiв надiйностi й iншоi iнформацii, наданоi державними органами i професiйними об'iднаннями ;

б) фiнансового стану банку позичальника за результатами аналiзу його фiнансового положення по представлених документах. Зокрема, для одержання МБК банку позичальнику приходиться показувати свiй баланс. При цьому найбiльш iстотним для банку кредитора i залишок позичковоi заборгованостi ( включаючи виданi МБК ) i частка отриманих МБК у пасивах балансу.

При ухваленнi рiшення про видачу мiжбанкiвського кредиту банк кредитор може проводити дiагностику фiнансового стану банку позичальника на основi порiвняльного аналiтичного балансу банку по наступним напрямках:

- загальна оцiнка фiнансового стану i його змiни за звiтний перiод ;

- оцiнка ринковоi стiйкостi ;

- оцiнка дiловоi активностi ;

- оцiнка ефективностi керування ;

- оцiнка лiквiдностi банку ;

в) кредитноi iсторii банку позичальника за результатами погашення ранiше отриманих кредитiв i виплатi вiдсоткiв по них, якщо банк ранiше кредитувався банком-кредитором, або за результатами аналiзу доступноi iнформацii про банк - позичальнику.

У силу високих вимог до оперативностi платежiв при мiжбанкiвському кредитуваннi банку - позичальнику доцiльно взаiмодiяти з великими банками, що мають розгалужену кореспондентську мережу, що використовують мережi RELCOM, SPRINT i iн., а для розрахункiв з нерезидентами - систему SWIFT.

Для характеристики поточноi потреби банку в процесi здiйснення його дiяльностi на ринку МБК використовуються термiни: позицiя, розмiр позицii, знак позицii. Якщо в даний момент банк маi вiльнi засоби в кiлькостi Р гривень, що вiн може розмiстити на ринку МБК, будемо говорити, що банк маi позитивну ( чи довгу ) позицiю i ii розмiр дорiвнюi Р. Навпаки, якщо банк хоче залучити засобу в кiлькостi Р гривень, то знак його позицii буде негативним ( коротка позицiя ), а розмiр дорiвнюi Р.

Використовуючи цi термiни, можна дати формальне визначення понять попиту та пропозицii на ринку МБК у конкретний момент часу:

-попит дорiвнюi сумi Рк, де iндекс ВлдоВ» пробiгаi вся безлiч банкiв - учасникiв ринку МБК, що мають негативну позицiю ;

- пропозицiя дорiвнюi сумi Рк, де iндекс ВлдоВ» пробiгаi вся безлiч банкiв - учасникiв ринку МБК имеющих позитивну позицiю.

1.3 Сучасний стан формування кредитних ресурсiв у Украiнi

1.3.1 Депозити юридичних осiб

Якщо ви хочете мати представлення про банк не з рейтингових таблиць, а що називаiться тАЬзсерединитАЭ, - i один перевiрений спосiб: через опитування корпоративних клiiнтiв з'ясовуiться здатнiсть того чи iншого банку зацiкавити фiрми у вiдкриттi рiзного роду депозитних рахункiв. Це один iз критерiiв визнання банку.

Для банку депозитнi внески - це основа, за рахунок якоi багато в чому банки розвиваються i процвiтають. РЖ це особлива стаття в балансi банку, що вiдрiзняi банкiвську дiяльнiсть вiд iнших форм бiзнесу. Умiле використання таких резервiв для надання кредитiв також свiдчить про професiоналiзм банкiв.

Як вiдомо, портфель депозитiв банка прямо залежить вiд попиту на послуги по депозитах. Украiнськi комерцiйнi банки спочатку освоiли i досить довго пропонували своiм клiiнтам винятково строковi депозитнi вклади.

Потiм з'явився поточний депозитний внесок, на який клiiнт перелiчуi грошi в мiру необхiдностi появи нових вiльних чи засобiв знiмаi iх при необхiдностi, передавши по факсу лист, пiсля чого протягом операцiйного дня засоби перелiчуються на його розрахунковий рахунок. При обслуговуваннi даного виду депозитiв банк зобов'язаний негайно зробити будь-як зняття засобiв за розпорядженням клiiнта.

Якби банки самостiйно могли приймати рiшення про склад свого портфеля депозитiв, вони зволiли б мати велику частку депозитiв до запитання i низкодоходных термiнових i ощадних вкладiв. Цi рахунки вiдносяться до найменш дорогим iз усiх джерел засобiв. А тверда конкуренцiя i пiдвищення освiченостi клiiнтiв незмiнно приведе до змiни асортименту пропонованих депозитiв i ускладненню iхньоi структури.

Так з'явився спецiальний депозитний рахунок - це поточний депозитний рахунок термiном до трьох днiв, що вiдрiзняiться вiд поточного депозитного рахунка тiльки мiнiмальним термiном. Три днi - той термiн, протягом якого кошти повиннi знаходиться на депозитному рахунку для нарахування вiдсоткiв. Також вiдмiннiсть i в бiльш низькiй процентнiй ставцi. Даний вид депозиту призначений для великих корпоративних клiiнтiв, що у ситуацii тАЬодержали 1 млн. грн., а перед трьома дня святково - вихiднихтАЭ миттiво кинуть цi засоби на спецiальний депозитний рахунок.

Нарештi, останнi нововведення в списку послуг, пропонованих корпоративним клiiнтам - це депозитний now-рахунок, у якому процентна ставка прямо залежить вiд перiодичностi зняття вiдсоткiв, що вiдбуваiться за вимогою клiiнта.

Треба сказати, що для банку в даний час це самий незручний рахунок, тому що вiн не даi можливостi пророчити поводження клiiнта, але надзвичайно зручний для клiiнта, дозволяючи йому максимально вiльно оперувати залишком по депозитному рахунку.[4]

1.3.2 Ринок мiжбанкiвських кредитiв в Украiнi

Ринок МБК незважаючи на своi бiльш раннi виникнення залишався в 1996 - 97 роцi найменш розвитим iз усiх грошових ринкiв.

Структуру ринку МБК можна представити у видi схеми, зображеноi на малюнку 1.

Серед комерцiйних банкiв можна видiлити три ешелони зв'язкiв. Перший ешелон - це колишнi спецiалiзованi чи банки-канали, що розподiляють грошовi потоки i, зокрема, емiсiйнi грошi на ринку МБК. До них варто вiднести такi банки как тАЬПромiнвестбанктАЭ, тАЬУкраiнатАЭ, тАЬУкрсоцбанктАЭ, а також тАЬАвальтАЭ i тАЬБрокбизнесбанктАЭ, уповноваженi працювати з бюджетними засобами.

1-й рiвень 1-й ешелон

2-й рiвень 2-й ешелон

3-й рiвень 3-й ешелон

Рис. 1.1 Структура ринку МБК

Найбiльше активно цi банки працюють iз представниками великих i частини середнiх комерцiйних банкiв. До числа останнiх можна вiднести близько 20 банкiв ( тАЬПравэкс-банктАЭ, тАЬАжiотАЭ, тАЬУкраiнський кредитний банктАЭ, тАЬУкринбанктАЭ, тАЬПУМБтАЭ ).

Далi засобу надходять у банки третього ешелону - частина дрiбних i середнiх банкiв. Така структура сформувалася в зв'язку з кризою мiжбанкiвського ринку в 1995 роцi i збереглася з незначними змiнами. У результатi багато горизонтальних зв'язкiв були порушенi, i для ринку МБК характерно наступний розподiл грошових потокiв: 80 вiдсоткiв ресурсiв рухаiться по горизонталi i 20 вiдсоткiв по вертикалi. Причому потреба в ресурсах при русi зверху вниз зростаi, бажання ж кредитувати зменшуiться. Це порозумiваiться тим, що мiжбанкiвськi кредити вимагаються звичайно дрiбним i середнiм банкам. Вони i залучають засобу на ринку МБК, тому що iхня дiяльнiсть менш диверсифiкована, i вони бiльш уразливi при несподiваних дiях iхньоi клiiнтури.

Слiд зазначити факт неорганiзованостi мiжбанкiвського кредитного ринку в Украiнi. Про це свiдчить вiдсутнiсть на ринку серйозних посередникiв.

Саме факт вiдсутностi необхiдноi iнфраструктури дозволяi говорити про неповноцiннiсть ринку. Воно не дозволяi установити цiну рiвноваги, сприяючи збiльшенню амплiтуди коливань ставок на ринку, i, отже неадекватнiй оцiнцi ситуацii на грошових ринках.

Украiнський ринок МБК дозволяi витягати значний прибуток за рахунок пiдвищеного ризику в порiвняннi з тими ризиками, що несуть банки при роботi на даному ринку в стiйкому економiчному середовищi. Його значення згодом буде падати. Однак не хотiлося б, щоб ринок так i залишився стояти на мiсцi, як це було в останнi три роки.

2. АНАЛРЖЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ БАНКРЖВ ПО ФОРМУВАННЮ РЖ ВИКОРИСТАННЮ КРЕДИТНИХ РЕСУРСРЖВ

2.1 Аналiз дiяльностi банкiв у 1998 роцi

Проблеми погiршення фiнансового стану банкiв зв'язанi не тiльки з помилками в керуваннi банками. Сьогоднi головна проблема складаiться в здатностi банкiв адаптуватися до нових макроекономiчних умов функцiонування. Адаптацiя до ведення свого господарства в умовах падiння прибутковостi на всiх секторах активних операцiй змусить банки або поiднуватися у великi фiнансовi структури, або зливатися з промисловими угрупованнями. У 1998 роцi особливо помiтний саме рiст банкiв, що входять у промислово- фiнансовi структури .

Проведенi фахiвцями дослiдження дозволяють зробити висновок, що для раннього прогнозування погiршення фiнансового стану банкiвського заснування не самим головноi i контроль його щоденних нормативних показникiв. РЗхнi виконання скорiше корисне самому банку, нiж контролерам.

Модель погiршення фiнансового здоров'я банку можна розглянути на наступнiй схемi.

Банк сформував свiй капiтал - статутний фонд, iншi фонди i заробив прибуток. Якiстю обслуговування вiн залучив поточнi засоби клiiнтiв (тАЬдешевi грошiтАЭ). Пiд iнвестицiйнi програми притягнутi вiльнi засоби населення i клiiнтiв ( тАЬдорогi грошiтАЭ ). Якщо в який - те конкретний перiод часу банку не вистачаi засобiв для проведення платежiв клiiнтiв, йому необхiднi мiжбанкiвськi ресурси.

Для обслуговування платежiв клiiнтiв i виконання нормативних вимог НБУ банк частина засобiв тримаi в грошовому вираженнi. Це високолiквiднi активи ( засобу в касi, на корсчетах у НБУ й iноземних банках ). Для покриття витрат по обслуговуванню тАЬдорогихтАЭ грошей i своiх витрат банк формуi дохiдний кредитно - iнвестицiйний портфель. Крiм того, вiн вкладаi грошi в розвиток своii матерiально - технiчноi бази.

Якщо банкiвське заснування працюi стабiльно, то темпи приросту активiв, капiталу, прибули приблизно однаковi. У наших умовах, коли банки знаходяться в постiйнiй гонцi за виконанням нормативiв НБУ по статутному фондi, прирiст капiталу за рахунок залучення стороннiх засобiв трохи випереджаi зростання прибутку. Показники росту притягнутих засобiв i виданих кредитiв у нормально розвиваiться структури, як правило, також одного порядку.

У банку виникають проблеми, коли:

- у кредитно - iнвестицiйному портфелi з'являiться складова, зв'язана з неповерненнями ресурсiв i пролонгацiiю термiнiв ;

- при формуваннi власноi матерiальноi бази банк починаi використовувати позиковi засоби, що перевищують власний капiтал ;

- у результатi банкрутства банку, з яким малися кореспондентськi вiдносини, заморожуються високолiквiднi ресурси.

Якщо в банку досить резервiв, щоб покрити збитки, нiчого страшного з його показниками не вiдбуваiться.

Симптомами погiршення стану i:

- наростання заборгованостi банку по нарахованим, але невиплаченим вiдсоткам ;

- збiльшення питомоi ваги мiжбанкiвського кредиту в пасивi ;

- серйозне падiння показникiв прибутковостi банку;

Вiдповiдно до викладеного, можна видiлити ряд базових вiдносин, динамiка яких однозначно вiдбиваi стабiльнiсть функцiонування заснування. Наявнiсть статистики за останнi чотири роки з безлiчi траiкторiй розвитку практично однозначно видiляi аномальнi.

Вiдношення капiталу банку до валюти балансу ( коефiцiiнт Кука).

Вiдношення власних засобiв до притягнутого.

Вiдношення високолiквiдних активiв до поточного засобам клiiнтiв.

Вiдношення кредитно - iнвестицiйного портфеля до капiталу.

Вiдношення прибули до працюючого активам.

Питома вага мiжбанкiвських кредитiв у пасивi.

Динамiка цих показникiв практично однозначно дозволяi судити про фiнансове здоров'я банку.

Украiнське банкiвське спiвтовариство умовне можна роздiлити на двох груп банкiв.

Перша - державнi ( Ощадбанк, Укрэксимбанк ) i колишнi державнi, з 1992 року корпоратизованi ( Промiнвестбанк, Укрсоцбанк, Украiна ). Вiсiм рокiв тому цi банки займали 100 % банкiвського сектора. РЖ сьогоднi цi банки зв'язанi з державою ( чотири з них i уповноваженими банками по обслуговуванню бюджету ), що iм приносить не тiльки користь, але i збитки через необхiднiсть кредитувати нерентабельнi проекти уряду. Поза сумнiвом, стагнацiя промисловостi i сiльського господарства, як у дзеркалi, вiдбиваiться в показниках росту цих банкiв.

Друга група - банки тАЬновоi хвилiтАЭ, зареiстрованi в перiод з 1989 по 1996 роки, що тАЬвiдiбралитАЭ у старших братiв приблизно 40 % сектора банкiвських послуг.

Аналiзуючи показники дiяльностi банкiв Украiни за станом на 1.10.1998, упадаi в око, що заробляти грошi стало набагато тяжелее усiм. У середньому прибутковiсть активiв за рiк у всiii групи банкiв упала на бiльш, нiж 25 %, а прибутковiсть капiталу - бiльш, нiж на 36 %. Формування статутного фонду вiдбувалося через перерозподiл прибули банку, залучення прибули заробленоi суб'iктами господарськоi дiяльностi, вiльних засобiв громадян. Рiзниця в динамiку росту капiталiв, статутних фондiв i банкiвського прибутку говорить про те, що протягом 1998 року формування капiталу банкiв йшло не стiльки за рахунок одержуваного прибутку (рiст всего 150 % ), скiльки за рахунок залучення стороннiх засобiв. Тому зниженням дивiдендiв акцiонери зобов'язанi не стiльки менеджменту банкiв, скiльки загальноi ситуацii в економiцi i законодавчому середовищi дiяльностi.

Також, можна констатувати iстотне погiршення ситуацii на ринку. Питома вага клiiнтськоi ресурсноi бази в 1999 р. у порiвняннi з 1998 р. упав з 39,8 % до 29,8 %. Это прояв загального падiння дiловоi активностi суб'iктiв господарськоi дiяльностi i вiдходу их у тiньовий сектор, що обслуговуiться готiвкою.

2.2 Аналiз структури балансiв найбiльших банкiв Украiни на 1.10.1998 р.

Структура активних i пасивних складових балансiв банку i найбiльш узагальненою характеристикою, що вiдбиваi специфiку й основнi сфери дiяльностi банку, стан ринку позичкових ресурсiв, кiлькiсть i якiсть клiiнтури, що обслуговуiться, полiтику банку по залученню i розмiщенню грошових ресурсiв з метою одержання прибутку.

Для проведення структурного аналiзу активних i пасивних частин балансiв який тАУ або групи банкiв, вихiдна безлiч параметрiв утворюють наступнi показники: УФ - статутний фонд, СС - власнi засоби, ПС - притягнутi засоби, ТРС - поточнi i рассчетные рахунка, ДС - термiновi депозити, МБКП притягнутi мiжбанкiвськi кредити, ВН - внески населення, ПР - прибуток, РА - робiтники активи, ВА - високолiквiднi активи, КП - кредитний портфель, МБКА - виданий мiжбанкiвський кредит, ОВГЗ - державнi цiннi папери i ЦБ - операцii з цiнними паперами. У результатi реалiзацii процедури кластерного аналiзу банкiв Украiни, уся безлiч банкiв виявилося розбитим на п'ять кластерiв.

У 1-й кластер увiйшли три самих великих банки Украiни - Промiнвестбанк, Украiна, Укрсоцбанк, а також один iз самих великих комерцiйних банкiв - ПУМБ. Головна особливiсть цiii структури - невеликий щодо iнших груп банкiв питома вага практично всiх статей балансу, що i характерною ознакою наявностi великоi i розвитоi мережi фiлiй.

В 2-й кластер видiлився Ощадний банк - четвертий по розмiрi власних засобiв банк Украiни. Це порозумiваiться вiдомою специфiчнiстю дiяльностi цього банку i, отже, особливою структурою активних i пасивних статей балансу, що i вiдбилося на результатах класифiкацii.

3-й кластер i самим представницькоi по числу банкiв, що ввiйшли - 25. Характерна риса цiii структури - велика питома вага робочих активiв i кредитного портфеля, притягнутi засоби в кiлька разiв перевершують власнi, питома вага тАЬдешевихтАЭ залучень ( ТРС ) найчастiше перевершуi питома вага тАЬдорогихтАЭ залучень ( ДС ). Таку структуру можна назвати прибылеориентированной. Як правило, орiiнтацiя на високий рiвень прибули зв'язанi i з бiльш високим рiвнем практично всiх банкiвських ризикiв.

У 4-й кластер увiйшли шiсть комерцiйних банкiв. Банки цiii групи в основному працюють iз власними засобами, питома вага тАЬдорогихтАЭ залучень (ДС) найчастiше перевершуi питома вага тАЬдешевихтАЭ залучень (ТРС). Недостатнiй обсяг притягнутих фiнансових ресурсiв, як правило, негативно позначаiться на величинi прибули. Тому цим банкам приходиться вибирати одну з таких альтернатив: упокоритися з невисоким рiвнем прибули ( це може собi дозволити тiльки великий банк ), або спробувати пiдняти рiвень прибутковостi, працюючи на мiжбанкiвському кредитному ринку, ринку довгострокових чи позичок на ринку корпоративних цiнних паперiв, що неминуче зв'язано з рiзким пiдвищенням рiвня кредитного ризику.

5-й кластер утворили чотири комерцiйних банки. Головна особливiсть цiii структури - питома вага поточних i розрахункових рахункiв у кiлька разiв перевершуi питому вагу високолiквiдних активiв i термiнових депозитiв. Банкам цiii групи приходиться вирiшувати проблему лiквiдностi, постiйно виникаючу чи виниклу тимчасово в силу ряду специфiчних особливостей iхньоi банкiвськоi дiяльностi.

Тут доречно зробити таке зауваження. У банках щодня приймаються рiшення щодо залучення засобiв у депозити i iхнi розмiщення. У зв'язку з цим розрахований по балансi коефiцiiнт миттiвоi лiквiдностi побiчно вiдбиваi стан лiквiдностi банку. Реальне положення справ може бути оцiнено лише за результатами аналiзу грошових потокiв.

Найбiльш прийнятними в змiстi забезпеченостi виданих кредитiв i притягнутих засобiв i наступнi спiввiдношення: вiдношення притягнутих засобiв до власного в межах 2 - 4, вiдношення кредитного портфеля до власних засобiв у межах 1,4 - 2,5. Максимально припустимими значеннями для цих же величин i вiдповiдно значення 10 i 5,7. Банки, позицii, яких перевищують цi граничнi значення, або знаходяться в безпосереднiй близькостi до них, пiдданi дуже великим ризикам - навiть короткочасне, середньоi сили збурювання фiнансового ринку здатно привести до некерованих процесiв з катастрофiчним наслiдками.

Рiвняння регресii, що вiдновлюi залежнiсть величини прибули банку вiд складових пасивноi частини балансу, що i базою для проведення активних операцiй, виглядаi так:

ПР = 3371 - 0,00997*ВБ + 0,27*СС - 0,286*УФ +

+ 0,0645*ТРС + 0,440*ДС + 0,158*МБКП - 0,421*ВН

Тут СС - власнi засоби, ПС - притягнутi засоби, ТРС - поточнi i рассчетные рахунка, ДС - термiновi депозити, МБКП притягнутi мiжбанкiвськi кредити, ВН - внески населення.

РЖнтерпретацiя цiii регресiйноi моделi така. У середньому рiвень банкiвського прибутку в найбiльшiй мерi визначаiться такими складовими притягнутих засобiв, як поточнi i розрахунковi рахунки клiiнтiв i термiновi депозити, а також величиною власних засобiв, у меншiй мерi - величиною валюти балансу, розмiром статутного фонду, притягнутого мiжбанкiвського кредиту i внескiв населення.

Отримана регресiйна модель свiдчить про наступний.

Сформована усереднена по всiх банках структура пасивiв ( питома вага у валютi балансу власних засобiв - 8,04 %, статутного фонду - 2,37 %, що течуть i розрахункових рахункiв клiiнтiв - 10,15 %, термiнових депозитiв - 7,89 %, отриманих мiжбанкiвських кредитiв - 3,45 %, внескiв населення - 5,8 %, вiдносини притягнутих засобiв до власних - 3,78) у середньому по моделi може забезпечити одержання 16435,18 тис. грн. ( це на 0,07 % менше середнього значення прибули по вибiрцi даних ).

Низький рiвень капiталiзацii бiльшостi комерцiйних банкiв Украiни змушуi iхньоi звiстки полiтику, спрямовану на досягнення високого рiвня прибули, тому що шлях забезпечення росту власного капiталу за рахунок нагромадження прибули i одним з найпростiших, найменш дорогих i найбiльш безпечних ( з погляду володiння контрольним пакетом акцiй ). Така полiтика зв'язана з високим ступенем ризику, Оскiльки iснуi монотонна залежнiсть рiвня прибутковостi банкiвських операцiй вiд ступеня iхнього ризику, тобто збiльшенню можливостi одержання доходу вiдповiдаi зростання ступеня ризику. Особливо небезпечна тактика залучення ресурсiв вкладникiв слабко забезпечених власним капiталом з наступним кредитуванням приблизно в тих же обсягах. Така не зважена полiтика приводить до погано керованих процесiв [12].

ВИСНОВКИ

Ресурсна база банку маi найважливiше значення i i основним чинником успiшноi його дiяльностi, тому що формування ресурсiв i надання кредитiв знаходяться в тiсному взаiмозв'язку.

Значення власних ресурсiв банка складаiться насамперед у тiм, щоб пiдтримувати його стiйкiсть. На початковому етапi створення банку саме власнi засоби покривають першочерговi витрати, без яких банк не може почати свою дiяльнiсть. За рахунок власних коштiв банки створюють необхiднi iм резерви. Нарештi, власнi ресурси i головним джерелом вкладень у довгостроковi активи.

Структура акцiонерного капiталу рiзних банкiв неоднорiдна. Акцiонерний капiтал пiдроздiляiться на власне акцiонерний капiтал, що складаiться з

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi