Эффективное управление кредиторской задолженностью

Змiст

1. Вступ. 1

1.2. Мета та завдання курсовоi роботи. 1

2.Поняттякредиторськоi заборгованостi.2

2.1 Погашення кредиторськоi заборгованостi в добровiльному порядку. 6

2.2 Склад i показники кредиторськоi заборгованостi. 7

2.3 Планування кредиторськоi заборгованостi.9

2.4 Система управлiння дебiторською та кредиторською заборгованiстю 11

3. Бухгалтерський облiк кредитних операцiй 14

3.1 Облiк поточних зобов'язань 15

3.2 Облiк довгострокових зобов'язань 19

4. Аналiз кредиторськоi заборгованостi. 20

4.1. Кредитоспроможнiсть та лiквiднiсть пiдприiмства. 20

5.Ефективне управлiння кредиторською заборгованiстю. 22

5.1 Стратегiчний пiдхiд. 22

5.2 Тактичнi особливостi. 23

5.3 Економiчна перевага. 26

5.4 Структурнi показники. 27

6. Оптимiзацiя кредиторськоi заборгованостi. 31

Список використаноi лiтератури 36

1. Вступ.

Сучасна ринкова економiка вимагаi спецiалiстiв грунтовних знань не тiльки основ економiчноi теорii, а й поглибленного пiзнаня окремих спецiальних роздiлiв та iнших економiчних наук.

Пiдприiмство тАУ це самостiйний хозяйнуючий субтАЩiкт, володiючий правами юридичного лiца, виробляючий продукцiю, товари. Послуги. Виконуючий роботи. Який займаiться рiзними видами економiчноi дiяльностi. Цiлью якоi i забеспечення загальних потреб, вилучення прибутку та рпирiст капiталу.

В процесi пiдприiмницькоi дiяльностi у пiдприiмств та органiзацiй виникають господарчi звтАЩязки зi своiми контрагентами :

Поставниками й покупцями,

партнерами по сумiцнiй дiяльностi,

обтАЩiднаннями та асоцiацiями,

фiнансовой та кредитними системами.

Вiд органiзацii вiдносин мiж пiдприiмством та банкiвською системою в процесi хранiння грошей в комерцiйних банках,при органiзацii безготiвкових рахункiв, отриманнi та погашеннi позик, плати вiдсоткiв за кредити, покупцi та продажу валюти, та iнших банкiвських послуг залежить фiнансовий стан та стабiльнiсть придприiмства.

1.2. Мета та завдання курсовоi роботи.

Дана робота i пiдсумком самостiйного комплексного дослiдження студентом однiii з актуальних проблем пiдприiмницькоi дiяльностi та вивчення закономiрностей функцiонування економiки.

Мета курсовоi роботи-систематизацiя, закрiплення та розширення теоретичних i практичних навичок з навчальноi дисциплiни тАЬФiнансова дiяльнiсть субтАЩiктiв господарюваннятАЭ,розвиток навичок до самостiйноi роботи,опанування методики дослiдження i аналiзу,вивчення та осмислення основних проблем розвидку пiдприiмницькоi дiяльностi.

Завдання курсовчоi роботи полягаi у дослiдженнi фактичного стану пiдприiмств та розробцi рiзних варiантiв впливу на процес розвидку економiки вцiлому.

2. Поняттякредиторськоi заборгованостi.

Кредиторська заборгованiсть - тимчасово залученi суб'iктом у власне користування грошовi кошти, якi пiдлягають поверненню юридичнiй або фiзичнiй особi. Розрiзняють нормальну (законну) i прострочену К.з. Нормальна виникаi у межах дiючих термiнiв ii сплати. Заборгованiсть, не погашена з настанням термiнiв сплати, i простроченою. В регульованих ринкових системах з розвинутим господарським законодавством кредитор у разi невиконання позичальником у передбаченi термiни своiх кредитних зобов'язань може подати на нього позовi в судовому порядку вимагати не лише повернення боргу, а й повного вiдшкодування збиткiв. У разi невиконання позичальником рiшень суду про сплату заборгованостi суд оголошуi боржника неплатоспроможним i застосовуi механiзм банкрутства, який водночас i й механiзмом вибору ефективного власника, i механiзмом запобiгання можливiй ланцюговiй реакцii поширення неплатежiв мiж господарюючими суб'iктами, що може перетворитися на потужний дестабiлiзуючий фактор економiки. Проте в перiоди глибоких економiчних потрясiнь механiзм банкрутства належним чином не виконуi зазначенi функцii, i через несприятливi об'iктивнi обставини дуже часто неплатоспроможними стають виробники з нормальним i навiть високим рiвнем ефективностi господарювання, якi створюють потрiбну споживачам продукцiю (послуги). Банкрутства i К.з. у такому разi набувають масового характеру, посилюють процес згортання виробництва, зменшення кiлькостi робочих мiсць, доходiв, рiвня споживання суспiльства. В Украiнi проблема К.з. була однiiю з найгост-рiших у першiй половинi 90-х XX ст. Способи, якими ii намагалися вирiшувати в 1992-93 (через надання державою господарюючим суб'iктам кредитiв, субсидiй, допомог, джерелом яких була додаткова емiсiя грошей), не мали i не могли мати бажаних наслiдкiв, оскiльки корiння проблеми - у виробництвi, насамперед невiдповiдностi його структури структурi суспiльних потреб (високому ступенi залежностi вiд iмпорту сировини, комплектуючих, енергоносiiв тощо, високiй фондо- i матерiаломiсткостi продукцii за низькоi ii якостi та вiдносно високоi цiни тощо), а навпаки, погiршили загальну макроекономiчну ситуацiю, спричинивши бурхливий розвиток iнфляцiйних процесiв. РЖнфляцiя руйнувала виробництво, фiнансово-грошову систему. Криза в державi набула рис глибокоi стагфляцii. За таких умов уряд спрямовував значнi зусилля на стримування галопуючоi iнфляцii. Вжитi ним упродовж 1994-95 заходи дали змогу суттiво знизити ii рiвень (з 850% у 1994 до 180% у 1995 на рiк). Проте жорстка монетарна полiтика, за допомогою якоi уряд боровся з iнфляцiiю, посилила кризу неплатежiв. Тiльки за першi сiм мiсяцiв 1995 прострочена К.з. пiдприiмств i органiзацiй в Украiнi збiльшилася на 571 трлн. крб. i досягла рiвня 725 трлн. крб. У наступнi роки К.з. ще бiльше поглибилася i в 1998 становила 107,7 млрд. грн., що майже вдвiчi перевищувало обсяги ВВП. Тотальнi неплатежi за зобов'язаннями РЖ стали одним iз найголовнiших факторiв, що блоку-iвали пожвавлення господарського життя в краiнi. РЖ 'це невипадково. Монетарна полiтика, по сутi, i полiтикою стримування доходiв, тому пiдвищення платоспроможностi господарських суб'iктiв неможливе, отже, неможливо перебороти спад виробництва, вивести економiку з кризи. Досвiд краiн Захiдноi РДвропи, уряди яких у 70-80-тi використовували концепцiю монетаризму як керiвництво до дii в боротьбi зi стагфляцiiю у цих краiнах, засвiдчуi, що монетарна полiтика ефективна щодо приборкання iнфляцii, але супроводжуiться подальшим згортанням виробництва, зростанням безробiття, загостренням соцiальноi напруженостi. Логiка й реальна практика, в т.ч. самоi Украiни, засвiдчують, що розв'язати проблему неплатежiв можна тiльки в контекстi загального оздоровлення економiки на базi пiднесення виробництва через пряме (не опосередковане штучним "накачуванням" в економiку номiнального попиту) стимулювання його розвитку. Для цього потрiбна цiлiсна програма, в якiй, крiм заходiв щодо стримуВнвання iнфляцiйних процесiв, передбачаються i реВнтельно виваженi, узгодженi мiж собою, конкретизоВнванi напрями полiтики держави в галузi iнвестицiй, амортизацii, цiн, податкiв, пiдготовки кадрiв, оплаВнти працi, зовнiшньоекономiчних вiдносин тощо, спрямованi на структурну перебудову економiки, пiдвищення ii ефективностi, розвиток конкурентноВнго середовища, чутливостi виробництва до суспiльВнних потреб, на зростання на цiй основi реальних доВнходiв господарюючих суб'iктiв, усьогонаселення краiни.

До складу майна пiдприiмства, як майнового комплексу входять усi види майна, призначенi для його дiяльностi, включаючи його борги. В iншiй правовiй нормi - при перерахуваннi об'iктiв цивiльних прав борги, чи кредиторська заборгованiсть, не названi в числi iнших видiв майна, до яких вiднесенi речi, включаючи грошi i цiннi папери, iнше майно, у тому числi майновi права. Це явна непогодженiсть у законодавствi. Якщо в числi об'iктiв цивiльних прав названi майновi права, то варто було б вказати i кореспондуючi iм майновi обов'язки, чи, бiльш конкретно, кредиторську заборгованiсть.

Економiчна сутнiсть кредиторськоi заборгованостi полягаi в тому, що це не тiльки частина майна органiзацii, як правило кошти, але i товарно-матерiальнi цiнностi, наприклад у зобов'язаннях по товарному кредитi. Як правова категорiя кредиторська заборгованiсть - особлива частина майна органiзацii, що i предметом обов'язкових правовiдносин мiж органiзацiiю i ii кредиторами. Органiзацiя володii i користаiться кредиторською заборгованiстю, але вона зобов'язана повернути чи виплатити дану частину майна кредиторам, що мають права вимоги на неi. Дана частина майна суть борги органiзацii, чуже майно, чужi кошти, що знаходяться у володiннi органiзацii-боржника. Таким чином, кредиторська заборгованiсть маi двоiсту юридичну природу: як частина майна вона належить организации на правi володiння, чи навiть правi власностi щодо отриманих позичково грошей чи речей, визначених родовими ознаками; як об'iкт зобов'язальних правовiдносин - це борги органiзацii перед кредиторами, тобто обличчями, управомоченными на витребування чи стягнення вiд органiзацii зазначеноi частини майна.

З урахуванням вiдзначених ознак кредиторську заборгованiсть можна було б визначити як частина майна органiзацii, що i предметом виниклих з рiзних правових основ боргових зобов'язань органiзацii-дебiтора (боржника) перед уповноваженими обличчями кредиторами, що пiдлягаi бухгалтерському облiку i вiдображенню в балансi як борги органiзацii - балансоутримувача.

2.1 Погашення кредиторськоi заборгованостi в добровiльному порядку.

Якщо кредитор по настаннi термiнiв виконання зобов'язання не звертаiться до органiзацii-дебiтора з вимогою про виплату боргiв, кредиторська заборгованiсть залишаiться в розпорядженнi дебiтора i вiн може або повернути кредитору борги за власною iнiцiативою, або використовувати незатребуванi засоби в складi свого майна. Неповернення боргу спричиняi застосування до боржника визначених майнових санкцiй: стягнення неустойки, передбаченоi договором; штрафiв, установлених законом; вiдсоткiв за користування чужими коштами внаслiдок iхнього неправомiрного утримання, вiдхилення вiд iхнього повернення, iншоi прострочення в iхнiй сплатi. Кредитори можуть стягнути з дебiтора й збитки, заподiянi ним несвоiчасним поверненням чи неповерненням боргiв: за загальним правилом збитки вiдшкодовуються в частинi, не покритою неустойкою чи вiдсотками, стягуваними за користування чужими коштами. Неповернення боргiв може привести до порушення в арбiтражному судi справи про неспроможнiсть (банкрутствi) органiзацii-дебiтора.

Незважаючи на розгалужену структуру нормативних i договiрних санкцiй, iхнiй сумарний афект може бути менше тiii економiчноi вигоди, що розраховуi одержати органiзацiя-дебiтор у наслiдок використання чужих коштiв. Наприклад, за договором на виготовлення й постачання складного серiйного устаткування замовник перелiчуi виконавцю аванс по пiдписаннi договору, а потiм робить попередню оплату двох-трьох перших етапiв робiт. Дана схема розрахункiв за договором дозволяi органiзацii-виконавцю тимчасово використовувати отриманi вiд замовника фiнансовi ресурси на iншi мети, "прокручивать" iхнiй, наприклад, на ринку цiнних паперiв. Якщо при цьому термiни виготовлення i здачi об'iкта зрушаться i виконавцю прийдеться заплатити неустойку, а може бути, i повернути замовнику отриманi вiд нього аванси, суми санкцiй будуть погашенi виконавцем-боржником за рахунок прибули, отриманоi вiд використання чужих фiнансових ресурсiв.

Дана практика пiдтверджена численними судовими суперечками про стягнення кредиторськоi заборгованостi. Одним iз стимулiв до добровiльного повернення боргiв служить плата за користування чужими коштами. Тим часом законодавець, дорiвнюючи розмiри плати до дисконтноi ставки банкiвського вiдсотка на день пред'явлення позову, значно послабив стимулююче вплив цiii санкцii. Варто було б установити розмiр плати за користування чужими коштами рiвним дворазовiй дисконтнiй ставцi банкiвського вiдсотка. Тодi вплив санкцii на несправних дебiторiв було б бiльш вiдчутним i стимулювало б iх до добровiльного погашення боргiв.

Будь-якi борговi зобов'язання органiзацiя-дебiтор може виконати в добровiльному порядку. Самий елементарний i найбiльш розповсюджений шлях для цього - перерахування суми боргу на банкiвський рахунок кредитора. Якщо реквiзити банкiвського рахунка кредитора невiдомi i довiдатися iхнiй неможливо, боржник, вправi внести належнi з його грошi чи цiннi папери в депозит нотарiуса, а у випадках, передбачених законом, у депозит суду. Внесення грошовоi чи суми цiнних паперiв у депозит чи нотарiуса суду стане виконанням зобов'язання i, отже, погашенням кредиторськоi заборгованостi.

2.2 Склад i показники кредиторськоi заборгованостi.

У тих випадках, коли органiзацiя-дебiтор не приймаi нiяких заходiв щодо добровiльного повернення боргiв, у кредиторiв залишаiться можливiсть примусового стягнення, що у залежностi вiд характеру кредиторськоi заборгованостi здiйснюiться одним iз двох способiв: 1) у судовому чи 2) у позасудовому порядку.

Поняттям кредиторськоi заборгованостi охоплюються борговi зобов'язання органiзацii-дебiтора, що мають рiзне походження, а отже, рiзнi юридичну природу i правовий режим, що, власне кажучи, обумовлюi практичну необхiднiсть використання погодженого на рiвнi закону понятiйного апарата. Оскiльки кредиторська заборгованiсть служить одним iз джерел засобiв, що знаходяться в розпорядженнi органiзацii-дебiтора, неi показують у пасивi балансу. Облiк кредиторськоi заборгованостi ведеться, природно, по кожнiм кредиторi окремо ("розрахунки з кредиторами" чи просто "кредитори"), а в узагальнюючих показниках вiдбивають загальну суму кредиторськоi заборгованостi i дають ii, розбиваючи на вiсьмох груп.

За дiючими правилами в поясненнях до бухгалтерського балансу i звiту про фiнансовi результати в числi iнших додаткових даних указують зведення "про наявнiсть на початок i кiнець звiтного перiоду окремих видiв кредиторськоi заборгованостi". До складу кредиторськоi заборгованостi входять показники по наступним позицiях:

- постачальники i пiдрядчики;

- векселя до сплати;

- заборгованiсть перед дочiрнiми i залежними суспiльствами;

- заборгованiсть перед персоналом органiзацii;

- заборгованiсть перед бюджетом i соцiальними фондами;

- заборгованiсть учасникам (засновникам) по виплатi доходiв;

- аванси отриманi;

- iншi кредитори.

У залежностi вiд юридичноi природи i правового режиму зазначенi позицii можуть бути зведенi до трьох груп.

Перша - це заборгованiсть органiзацii перед бюджетом i соцiальними фондами. Заборгованiсть перед бюджетом - це, недоiмки, тобто не сплаченi своiчасно податки; нарахованi податковими органами фiнансовi санкцii; заборгованiсть по платежах прирiвняним з погляду iхньоi обов'язковостi до податкiв, наприклад, по платежах у дорожнi фонди, митним зборам i iншим видам платежiв, що надходять безпосередньо на казначейськi рахунки у федеральний, регiональний чи мiсцевий бюджет (наприклад, платежi по державному зборi зараховують у федеральний бюджет на рахунки федерального казначейства). До цiii ж групи вiдноситься заборгованiсть по обов'язкових платежах у позабюджетнi фiнансовi фонди.

Друга група - заборгованiсть органiзацii перед ii персоналом: борги по виплатах працiвникам заробiтноi плати, компенсацiям, платежам у порядку вiдшкодування шкоди, заподiяного здоров'ю чи працiвникiв унаслiдок смертi працiвника на виробництвi.

Третя група - заборгованiсть перед партнерами i контрагентами по договiрних i корпоративних зобов'язаннях: борги по платежах постачальникам за поставленi товари, пiдрядчикам - за виконанi роботи з повернення отриманих, але невiдпрацьованих авансiв, оплата векселiв. Тут же заборгованiсть органiзацii перед учасниками (засновниками) по виплатi iм доходiв (дивiдендiв) i заборгованiсть чи холдингу фiрми-засновника перед дочiрнiми суспiльствами по оплатi внескiв у статутний капiтал, по компенсацii збиткiв, заподiяних дочiрньому суспiльству з вини основного суспiльства. Борги третьоi групи досить рiзноманiтнi, тому далеко не всi iх види зазначенi в Положеннi по бухгалтерському облiку (вони охопленi одним вiдверненим термiном - "РЖншi кредитори").

2.3 Планування кредиторськоi заборгованостi.

Планування погашень по зобов'язаннях здiйснюiться фiнансовими чи менеджерами безпосередньо центрами фiнансовоi вiдповiдальностi по статтях бюджету, установлених регламентом. У рамках своii компетенцii i доцiльностi фахiвцi можуть визначати можливi варiанти планування заборгованостi, використовуючи як прогнози "Розрахунки з постачальниками", визначаючи вiдстрочки платежiв по конкретних контрактах i "Кредиторська заборгованiсть минулих перiодiв", установлюючи графiка погашення заборгованостi по клiiнтах, так i на основi бiзнес-прогноз "Графiк фiнансування", що i спрощеною формою формування кредиторськоi заборгованостi.

Прогноз призначений для планування величини кредиторськоi заборгованостi i кiлькостi днiв ii рiвномiрного погашення, суми авансiв i вiдстрочки поточних платежiв по статтях i елементам бюджету.

Основою для складання видатковоi частини бюджету руху коштiв повиннi бути операцiйнi бюджети всiх напрямкiв дiяльностi компанii i графiк погашення заборгованостi, що визначають наступнi групи платежiв, встановленi в прогнозi "Графiк фiнансування":

* плановi платежi по усiх видах податкiв i зборiв перед бюджетом i позабюджетними фондами;

* обслуговування кредитiв, що мiстять план виплат по основному боргу i вiдсоткам;

* витрати по оплатi працi;

* зобов'язання перед постачальниками за матерiали, що поставляються, забезпечення енергоресурсами;

* зобов'язання перед замовниками за виконанi роботи;

* фiнансування управлiнських i комерцiйних витрат;

* графiк iнвестицiйних виплат за придбання i модернiзацiю основних засобiв;

* iншi витрати.

По визначенню, кредиторська заборгованiсть - це тимчасово притягнутi пiдприiмством i пiдмети поверненню фiзичним i юридичним особам кошти. Кредиторська заборгованiсть вiдбиваi вартiсну оцiнку фiнансових зобов'язань пiдприiмства перед рiзними суб'iктами економiчних вiдносин i визначаiться, як:

Кз = РАС x Оп / Р, де

РАС - матерiальнi витрати + величина вiдкладених виплат стороннiм органiзацiям;

Оп - вiдстрочка платежiв у днях,

P - тривалiсть перiоду в днях.

Для планування кредиторськоi заборгованостi на короткостроковий перiод можна умовно приймати, що погашення заборгованостi виробляiться рiвними частками протягом запланованоi кiлькостi днiв додатково до поточного платежам, з урахуванням суми виданих авансiв. При розрахунку витрати коштiв сума платежу подiляiться на кiлькiсть днiв мiсяця i змiщаiться щодо мiсяця в обсязi, що приходиться на перiод вiдстрочки.

Прогнозний розрахунок кредиторськоi заборгованостi i одним з основних етапiв формування бюджету руху коштiв i прогнозного балансу, а також для виконання фiнансового аналiзу.

Для аналiзу стану кредиторськоi заборгованостi використовуються коефiцiiнти оборотностi кредиторськоi заборгованостi, що вiдносяться до групи показникiв дiловоi активностi.

Коефiцiiнт оборотностi кредиторськоi заборгованостi, що виражаiться в числi оборотiв за перiод, можна розрахувати:

Кокз = Рп / Кз, де

Рп - вартiсть реалiзованоi продукцii (собiвартiсть);

Кз - середньорiчна кредиторська заборгованiсть.

Перiод обороту (погашення) кредиторськоi заборгованостi, розраховуiться в днях:

Покз = 360/ Кокз

Важливiсть аналiзу i керування кредиторською заборгованiстю обумовлюiться ii значною часткою в поточних пасивах пiдприiмства, ii змiни помiтно позначаються на динамiку показникiв його платоспроможностi i лiквiдностi.

Поточне фiнансове благополуччя пiдприiмства значною мiрою залежить вiд того, наскiльки вчасно воно вiдповiдаi по своiх фiнансових зобов'язаннях.

Фiнансове планування бюджету, органiзацiя керування фiнансовими потоками i пiдставою для складання платiжного календаря пiдприiмства, що i iнструментом оперативного планування i складаiться на невеликий промiжок часу з детально можливою точнiстю.

2.4 Система управлiння дебiторською та кредиторською заборгованiстю

Метою розробки системи управлiння дебiторською та кредиторською заборгованiстю i пiдвищення доходностi виробництва внаслiдок збiльшення обсягiв реалiзацii (продаж) i прискорення обертання заборгованостi.

Необхiдною умовою нормальноi дiяльностi кожного пiдприiмства i встановлення ним господарських вiдносин iз постачальниками, покупцями, iншими органiзацiями, працiвниками та iншими особами. Цi звтАЩязки забезпечують безперебiйне постачання виробництва, ритмiчнiсть вiдвантаження (реалiзацiю) продукцii покупцям. Установлення господарських вiдносин субтАЩiкта пiдприiмницькоi дiяльностi з iншими особами передбачаi виникнення мiж ними певних прав i зобовтАЩязань.

Пiд зобовтАЩязаннями сторiн в цивiльному законодавствi пiдрозумiваються всi дii, якi кожна зi сторiн договору повинна здiйснити на користь iншоi сторони i якi обумовленi договором, адмiнiстративними актами та iншими обгрунтуваннями, що не суперечать дiючому законодавству.

На вiдмiну вiд цього, в бухгалтерському облiку пiдприiмства зобовтАЩязання виникають не в момент заключення договору, а пiсля здiйснення однiiю iз сторiн передбачених у ньому дiй (чи неприйняття дiй), в результатi яких виникаi заборгованiсть однiii сторони перед iншою.

Виникнення заборгованостi повтАЩязано з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрiчних зобовтАЩязань по договору здiйснюiться дуже рiдко. Як правило, своi зобовтАЩязання виконуi одна зi сторiн, в результатi чого в неi виникаi право вимоги компенсацii по виниклiй заборгованостi в формi, обумовленiй у договорi, а у iншоi сторони тАУ зобовтАЩязання сплатити (погасити) цю заборгованiсть. Тобто, в бухгалтерському облiку першоi сторони у складi господарських засобiв виникаi актив у видi заборгованостi дебiтора (до отримання), що називаiться дебiторською, а в iншоi сторони виникаi зобовтАЩязання перед кредитором погасити цю заборгованiсть, що називаiться кредиторською заборгованiстю.

Упровадження системи управлiння заборгованiстю дасть можливiсть пiдприiмству:

- отримувати всебiчний аналiз про склад заборгованостi, який зверне увагу керiвництва на покращення або погiршення повернення та погашення заборгованостi;

- контролювати стан заборгованостi, отримувати своiчаснi попередження про недостатнi надходження грошових коштiв вiд дебiторiв, проводити погашення кредиторськоi заборгованостi в установленi строки;

- надавати iнформацiю керiвникам вiдповiдних про стан заборгованостi для висновку про ступiнь ризику й необхiднiсть прийняття оперативних рiшень i вiдповiдних дiй;

- формувати кредитну полiтику;

- оперативно застосувати методи реструктуризацii заборгованостi.

Для успiшного впровадження i ефективного використання системи управлiння дебiторською й кредиторською заборгованiстю на пiдприiмствi доцiльно створити спецiалiзований вiддiл кредитного контролю, основною функцiiю якого буде зменшення обсягiв дебiторськоi заборгованостi. Створюючи вiддiл кредитного контролю, потрiбно дотримуватися принципу незалежностi. Працiвники вiддiлу будуть одними з основних контактних осiб при спiвробiтництвi з клiiнтами. Тому важливо, щоб персонал, задiяний у цьому процесi, проявляв одночасно непоступливiсть i ввiчливiсть при роботi з клiiнтами, якi не повернули борг. Також важливо, щоб вiддiл мав можливiсть дiяти незалежно i пiд керiвництвом заступника керiвника пiдприiмства, який очолюi економiчну й фiнансову служби. У роботi вiддiлу важливо поiднати бажання пiдтримувати комерцiйнi вiдносини з клiiнтами iз зусиллями, направленими на повернення боргiв.

3. Бухгалтерський облiк кредитних операцiй

За своiю економiчною природою кредит i зобов'язанням пiдприiмства, тобто заборгованiстю, яка виникла в результатi минулих подiй i погашення якоi в майбутньому призведе до зменшення ресурсiв пiдприiмства, що мiстято у собi економiчнi вигоди.

Вiдображення iнформацii про отриманi банкiвськi кредити на рахунках бухгалтерського облiку залежить вiд того, до якого виду зобов'язань пiдприiмства може бути вiднесено заборгованiсть щодо таких кредитiв.

Зобов'язання пiдприiмства вiдповiдно до Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 11 "Зобов'язання" (далi - П(С)БО 11), подiляються, зокрема, на:

-довгостроковi, наведенi в роздiлi ПРЖ пасиву Балансу;

- поточнi, наведенi в роздiлi IV пасиву Балансу.

Поточними згiдно з П(С)БО 2 "Баланс" слiд вважати зобов'язання, якi будуть погашенi протягом операцiйного циклу пiдприiмства (протягом вiдрiзку часу мiж купiвлею запасiв для здiйснення дiяльностi та одержанням коштiв вiд реалiзацii виготовленоi з них продукцii, товарiв або послуг) або мають бути погашенi протягом дванадцяти мiсяцiв, починаючи з дати балансу. Зобов'язання, якi не i поточними, належать до довгострокових.

Звiдси випливаi, що кредити банку, отриманi пiдприiмством, термiн повернення яких перевищуi 12 календарних мiсяцiв або один операцiйний цикл пiдприiмства, якщо останнiй бiльше 12 мiсяцiв (такi кредити можуть залучатися пiдприiмством для придбання обладнання, оплати поточних витрат, фiнансування капiтальних вкладень), вiдносяться до його довгострокових зобов'язань.

Якщо термiн повернення кредиту менше 12 мiсяцiв або одного операцiйного циклу, якщо останнiй перевищуi 12 мiсяцiв (такi кредити надаються для подолання пiдприiмством тимчасових фiнансових складнощiв, що виникають у зв'язку з браком коштiв для покриття витрат виробництва i обiгу), то заборгованiсть за таким кредитом вiдноситься де поточних зобов'язань.

Принципова рiзниця мiж вiдображенням в облiку довгострокових i поточних зобов'язань полягаi в такому.

Згiдно з п. 10 П(С)БО 11 довгостроковi зобов'язання, на якi нараховуються вiдсотки, вiдображаються е балансi за iх теперiшньою вартiстю. Поточнi ж зобов'язання вiдображаються в балансi за сумою погашення.

3.1 Облiк поточних зобов'язань

У новому Планi рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй (далi - новий План рахункiв) та РЖнструкцii про його застосування (далi - РЖнструкцiя № 291), затверджених наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 30.11.99 р. № 291, РЖнформацiя про поточнi зобов'язання пiдприiмства вiдображаiться на рахунках класу 6 "Поточнi зобов'язання".

Нас будуть цiкавити рахунки 60, 61, 68.

На рахунку 60 "Короткостроковi позики" ведеться облiк розрахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi щодо кредитiв банкiв, термiн повернення яких не перевищуi 12 мiсяцiв, починаючи з дати балансу, i щодо позичок, термiн погашення яких минув. У пiдприiмств, на яких звичайний операцiйний цикл бiльше року, на рахунку 60 також будуть вiдображатися кредити банкiв, термiн повернення яких перевищуватиме 12 мiсяцiв, починаючи з дати балансу, але при НЬОМУ такi коедити мають бути погашенi ПРОТЯГОМ одного опеоаиiйного циклу пiдприiмства.

Рахунок 61 "Поточна заборгованiсть за довгостроковими зобов'язаннями" призначений для узагальнення iнформацii про стан розрахункiв за поточними зобов'язаннями, переведеними зi складу довгострокових, при настаннi

термiну погашення протягом дванадцяти мiсяцiв з дати балансу. РЖншими словами, на даному рахунку будi вiдображатися та частина суми довгострокового кредиту, яка згiдно з кредитним договором пiдлягатиме погашенню протягом 12 мiсяцiв з дати балансу. Це новий бухгалтерський рахунок - у старому Планi рахункiв його аналогу не iснувало {ранiше поточну заборгованiсть у складi довгостроковоi заборгованостi не видiляли, в результатi чого необгрунтовано завищувався показник лiквiдностi).

На субрахунку 684 "Розрахунки за нарахованими вiдсотками" рахунка 68 "Розрахунки за iншими операцiями" ведеться облiк нарахованих вiдсоткiв, зокрема, за використання коштiв, отриманих у кредит.

Кредитовi обороти по рахунку 60 в розрiзi кореспондуючих рахункiв знаходять своi вiдображенню у Журналi-ордерi № 4, який ведеться по кредиту рахункiв 50 "Довгостроковi позики" i 60 "Короткостроковi позики" (зразкова форма журналу-ордера № 4 i механiзм ii заповнення докладно розглянутi в статтi "Облiковi регiстри згiдно з П(С)БО", "Податки та бухгалтерський облiк", 2000, № 24).

Записи в журналi-ордерi здiйснюються в мiру надходження виписок банку, причому кредитовi обороти записуються загальними пiдсумками з усiх виписок банку за день без подiлу за видами позичок.

Наприкiнцi мiсяця по журналу-ордеру пiдраховуються суми кредитових оборотiв, якi пiсля звiряння в цiлому i по кореспондуючих рахунках записуються до Головноi книги.

РЖмовiрнiсть виникнення будь-яких проблем при вiдображеннi в облiку поточноi заборгованостi щодо короткострокового кредиту могла б бути мiнiмальною, якби не поява нового поняття "сума погашення" (як уже зазначалося ранiше, поточнi зобов'язання вiдображаються в балансi за сумою погашення).

Пiд сумою погашення згiдно з П(С)БО 11 слiд розумiти недисконтовану суму грошових коштiв або iх еквiвалентiв, котру, як очiкуiться, буде сплачено для погашення зобов'язання у процесi звичайноi дiяльностi пiдприiмства.

Недисконтована означаi без урахування впливу факторiв, дiя яких змiнюi вартiсть позикових коштiв у пепiодi мiж датою iх одержання i повернення i в свою чергу визначаi розмiр плати за iх використання.

З формулювання однозначно випливаi, що йдеться про майбутнiй платiж. Шляхом дисконтування майбутнього зобов'язання ми визначимо його вартiсть на поточний момент, чого стосовно поточних зобов'язань згiдно з П(С)БО 11 робити не потрiбно.

Таким чином, пiд недисконтованою сумою, що пiдлягаi сплатi при поверненнi кредиту, в даному випадку слiд розумiти загальну суму кредиту (основна сума плюс вiдсотки).

У цьому випадку виникаi певна невiдповiднiсть, суть якоi полягаi в такому. Припустимо, що пiдприiмство прийняло на себе зобов'язання щодо повернення основноi суми боргу в розмiрi 100 грн. i сплати вiдсоткiв за цим кредитом у розмiрi 50 грн. З одного боку, виплачуванi в майбутньому вiдсотки за кредитом не пiдлягають завчасному вiдображенню у складi активу Балансу. Звiдси валюта балансу при одержаннi кредиту маi збiльшуватися тiльки на суму отриманого кредиту (в активi будуть вiдображенi грошових кошти в сумi 100 грн., отриманi за кредитом, у пасивi -заборгованiсть за кредитом у сумi 100 грн.). З iншого боку, дотримуючись вимог П(С)БО 11, ми повиннi у пасивi вiдобразити загальну суму заборгованостi за кредитом, що складаiться з основноi суми i належних до сплати вiдсоткiв, тобто 150 грн.

Урiвняти валюту балансу, на наш погляд, можна тiльки шляхом вiдображення суми заборгованостi щодо сплати вiдсоткiв у роздiлi III "Витрати майбутнiх перiодiв" активу Балансу, хоча це i суперечить П(С)БО 2 "Баланс" (заборгованiсть за вiдсотками не i активом).

Отже, при облiку заборгованостi за короткостроковим кредитом доцiльно використовувати рахунок 39 "Витрати майбутнiх перiодiв" нового Плану рахункiв, незважаючи на те, що РЖнструкцiiю № 291 не приписано узагальнювати на цьому рахунку зазначену iнформацiю.

Так, при одержаннi кредитних коштiв усю суму вiдсоткiв, що пiдлягають сплатi банку протягом дii кредитного договору, слiд вiднести до дебету рахунка 39 у кореспонденцii iз субрахунком 684 "Розрахунки за нарахованими вiдсотками".

Потiм при фактичнiй сплатi вiдсоткiв банкiвськiй установi вiдповiдна сума вiдсоткiв буде вiдноситися на витрати (проводка Дт 951 "Вiдсотки за кредит" - Кт 39 "Витрати майбутнiх перiодiв" на суму вiдсоткiв, фактично сплачену банку).

Вiдразу вiднести на витрати всю суму вiдсоткiв ми не можемо через те, що витрати, якi неможливо прямо пов'язати з доходом певного перiоду, вiдображаються у складi витрат того звiтного перiоду, в якому вони були здiйсненi (п. 7 П(С)БО 16 "Витрати").Облiк основноi суми кредиту i вiдсоткiв за ним слiд вiдображати на рiзних рахунках. При цьому iнформацiя iз субрахунка 601 буде вiдображена в рядку 500 "Короткостроковi кредити банкiв", а iнформацiя iз субрахунка 684 - в рядку 610 "РЖншi поточнi зобов'язання" пасиву Балансу.

Приклад 1. 1 лютого 2000 року пiдприiмству надано короткостроковий кредит у сумi 10000 грн. пiд 60 /о вiдсоткiв рiчних. Повернення (одноразове) основноi суми кредиту передбачене 1 травня 2000 року. Сплата вiдсоткiв здiйснюiться щомiсячно першого числа.

Сума вiдсоткiв, яка пiдлягаi щомiсячнiй сплатi, становить 500 грн. (10000 х 60 : (12 х 100)), тобто протягом термiну дii кредитного договору пiдприiмство повинне буде провадити такi виплати

Необхiднi бухгалтерськi записи покажемо в табл. 1

Таблиця 1

При складаннi балансу за перший квартал у рядку 500 "Короткостроковi кредити банкiв" роздiлу IV пасиву слiд показати суму 10000 грн., у рядку 610 "РЖншi поточнi зобов'язання" того ж роздiлу - суму 1000 грн.

Сума погашення поточноi заборгованостi становитиме не 11500 грн., а 11000 грн., оскiльки на дату складання балансу частину заборгованостi щодо вiдсоткiв уже було погашено.

3.2 Облiк довгострокових зобов'язань

Уп. 10 П(С)БО 11 встановлено, що довгостроковi зобов'язання, на якi нараховуються вiдсотки, вiдображаються в балансi за iх теперiшньою вартiстю.

Пiд теперiшньою вартiстю у П(С)БО 11 розумiiться дисконтована сума майбутнiх платежiв (за вирахуванням суми очiкуваного вiдшкодування), котра, як очiкуiться, буде необхiдна для погашення зобов'язання у процесi звичайноi дiяльностi пiдприiмства.

Як i у визначеннi "суми погашення" поточних зобов'язань, йдеться про майбутнiй (кiнцевий) сумарний платiж (вiдплив грошових коштiв) з тiiю лише рiзницею, що такий платiж з метою визначення його теперiшньоi вартостi необхiдно пiддати дисконтуванню.

В основу дисконтування покладено припущення про знецiнення грошей у часi. Тобто вартiсть коштiв, отриманих у кредит, через певний промiжок часу буде зменшуватися (ку

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi