Методи проектного фiнансування
Кредитно-економiчний факультет
Кафедра банкiвських iнвестицiй
Спецiальнiсть 8105 тАЮБанкiвська справа"
Магiстерська програма тАЬФiнансування iнвестицiйних проектiв"
Заочна форма навчання
МАГРЖСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему "МЕТОДИ ПРОЕКТНОГО ФРЖНАНСУВАННЯ"
Робота допущена до захисту в ДЕК
Завiдувач кафедри к. е. н., доцент
Науковий керiвник к. е. н., доцент
Рецензент
Киiв 2010
Змiст
Вступ
Роздiл РЖ. Теоретичнi засади проектного фiнансування
1.1 Проектне фiнансування як форма реалiзацii iнвестицiйноi дiяльностi
1.2 Етапи реалiзацii процесу проектного фiнансування
1.3 Роль банку в процесi проектного фiнансування
Роздiл РЖРЖ. Реалiзацiя процесу проектного фiнансування в Украiнi
2.1 Макроекономiчний аналiз ймовiрних джерел проектного фiнансування в Украiнi на фонi свiтовоi фiнансовоi кризи 2008 - 2009 рр.
2.2 Аналiз впливу законодавчо-нормативного регулювання на створення джерел проектного фiнансування в Украiнi
Роздiл РЖРЖРЖ. Перспективи розвитку проектного фiнансування
3.1 Методи проектного фiнансування в iноземнiй практицi
3.2 Принципи зменшення ризикiв проектного фiнансування в кризисний перiод
Висновки
Список використаноi лiтератури
Додатки
Актуальнiсть теми магiстерськоi дипломноi роботи полягаi в тому, що проектне фiнансування - це такий тип боргового фiнансування, при якому сам проект i iдиним або основним способом обслуговування боргових зобов'язань, як правило, без залучення додаткових фiнансових джерел. Проектне фiнансування характеризуiться особливим способом забезпечення реальностi отримання запланованого грошового потоку за проектом. Воно досягаiться шляхом виявлення i розподiлу всього комплексу пов'язаних з проектом ризикiв мiж всiма учасниками проекту.
Хоча традицiйному розумiнню проектного фiнансування вiдповiдаi небагато випадкiв, цей термiн часто використовуiться у бiльш широкому значеннi, що охоплюi всi випадки кредитування проектiв, масштаб яких досить великий у порiвняннi з дiяльнiстю пози-чальника, а сума кредиту не може бути забезпеченою заставним майном.
Теоретичнi засади планування та реалiзацii iнвестицiйних проектiв, вплив при цьому рiзноманiтних ризикiв, методи та шляхи iх мiнiмiзацii дослiджували як вiтчизнянi, так i закордоннi науковцi, зокрема: О.Д. Вовчак, Г.О. Бардиш, В.В. Жуков, Г.М. Тарасюк, В.В. Лук'янова, Т.В. Головач, М.С. Пушкар, Р.М. Пушкар, РЖ.П. Мойсеiнко, А.П. Дука, А.В. Череп, В.Г. Федоренко, Г.В. Козачен-ко, О.М. Антiпов, О.М. Ляшенко, Г.РЖ. Дiбнiс та iн.
Практична реалiзацiя проектного фiнансування конкретного iнвестицiй-ного проекту у кожному випадку заснована як на типовому алгоритмi залу-чення коштiв, так i особливому розрахунку оптимiзацii джерел залучення коштiв на базi iх вартостi та дисконтованоi ефективностi генерацii потокiв прибутку проекту.
Об'iкт дослiдження: бiзнес-план iнвестицiйного проекту створення мiнi-гольф клубу в ЗАТ з РЖРЖ "Одеса гольф".
Предмет дослiдження: Економiчнi вiдносини iнвесторiв та проектноi команди по реалiзацii iнвестицiйного проекту, основаного на проектному фiнансуваннi.
Мета магiстерськоi дипломноi роботи: Оптимiзацiя проектного фiнансування iнвестицiйного проекту на базi сполучення джерел фiнансування з рiзними ставками дисконтованоi вартостi коштiв для отримання максимальних рiвней прибутковоi ефективностi та окупностi проекту.
Для досягнення мети в магiстерськiй дипломнiй роботi вирiшенi наступнi завдання:
У першому роздiлi розглянутi питання теоретичних засад проектного фiнансування:
визначена сутнiсть та особливостi проектного фiнансування;
дослiдженi етапи та форми проектного фiнансування, а також ступень участi банкiв у проектному фiнансуваннi.
У другому роздiлi розглянутi питання реалiзацii процесу проектного фiнансування:
проведений макроекономiчний аналiз джерел проектного фiнансу-вання в Украiнi на фонi свiтовоi фiнансовоi кризи 2008 - 2009 рр;
здiйснена оцiнка впливу законодавчо-нормативноi бази на формування джерел проектного фiнансування в Украiнi;
проведений практичний аналiз технологiй та ефективностi варiантiв проектного фiнансування бiзнес-плану створення мiнi-гольф клубу в ЗАТ з РЖРЖ тАЬОдеса-ГольфтАЭ.
У третьому роздiлi розглянутi питання перспектив розвитку проектного фiнансування в Украiнi:
узагальнений досвiд методiв проектного фiнансування в iноземнiй практицi;
запропонованi та обТСрунтованi принципи зменшення ризикiв проектного фiнансування в сучасних умовах наслiдкiв свiтовоi фiнансовоi кризи.
Методами дипломного дослiдження були - iсторичний аналiз, структурний аналiз, первиннi статистичнi спостереження, групування та статистичний аналiз хронологiчних рядiв параметрiв, проектний аналiз та програмно-iмiтацiйна оптимiзацiя варiантiв проектного фiнансування.
Магiстерська дипломна робота виконана на матерiалах звiтiв про дiяльнiсть проектноi команди створюваного ЗАТ з iноземними iнвестицiями "Одеса-гольф" у 2009 роцi.
Практична цiннiсть отриманих результатiв магiстерського дипломного дослiдження полягаi в тому, що на основi проведеного комплексу оптимiзацii варiантiв проектного фiнансування доведено, що найкращi характеристики реалiзуються при застосуваннi варiанту змiшаного проектного фiнансування, заснованого на часткових прямих iнвестицiях в статутний капiтал гольф-клубу та частковому проектному банкiвському кредитуваннi проекту, що дозволяi досягнути iнвестицiйно привабливого рiвня дисконтованоi внутрiшньоi ставки доходностi проекту 36,1% при найбiльшому рiвнi страхового запасу в 19,9% на ризики реалiзацii проекту.
У бiльшостi випадкiв обтАЩiктом проектного фiнансування i сектор соцiальноi та виробничоi iнфраструктури, що характеризуiться значною капiталомiсткiстю, низькою комерцiйною ефективнiстю, але маi стратегiчне значення для економiки краiни. Такий сектор охоплюi обтАЩiкти транспорту, енергетики, звтАЩязку, водопостачання i каналiзацii, переробки твердих вiдходiв тощо.
Схеми проектного фiнансування застосовуються також при спорудженнi або вiдновленнi крупних промислових обтАЩiктiв, рекультивацii значних дiлянок пiд картАЩiрами та териконами.
Проектному фiнансуванню притаманнi особливi ознаки, за якими його вiдрiзняють вiд кредитування, зокрема, iнвестицiйного.
Так, на вiдмiну вiд комерцiйного чи iнвестицiйного кредитування, де обтАЩiктом кредиту виступаi фiнансово-господарська дiяльнiсть позичальника, при проектному фiнансуваннi обтАЩiктом дослiдження i конкретний задум, тобто бiзнес-iдея, проект. При цьому оцiнка дiяльностi позичальника визначаiться у складi загальноi оцiнки iнвестицiйного проекту. Виходячи з цього, джерелом вiдшкодування боргу в межах структури його фiнансування i виключно доходи, що генеруi сам проект. В той час, як при iнвестицiйному кредитуваннi джерелом виступають результати дiяльностi позичальника.
Проектне фiнансування дозволяi здiйснити багатостороннi проекти, в яких дотримуiться баланс iнтересiв всiх учасникiв та використовуються при цьому рiзнi фiнансовi iнструменти, як, наприклад, iнвестицii в акцiонерний капiтал, позичкове фiнансування, довгостроковий лiзинг, торговельнi кредити постачальникiв тощо.
Складнiсть органiзацii фiнансування таких проектiв передбачаi тривалий термiн iх реалiзацii, залучення широкого спектру технiчних, економiчних, фiнансових та юридичних послуг рiзних субтАЩiктiв що беруть участь у пiдготовцi та реалiзацii проекту.
Вiдмiнною рисою проектного фiнансування вважаiться можливiсть залучення широкого кола учасникiв, якi, як правило, повтАЩязанi мiж собою складними та багатостороннiми договiрними вiдносинами. При цьому органiзацiйнi форми участi можуть бути рiзними: корпорацiя, товариство, дочiрнi пiдприiмство, спiльне пiдприiмство тощо. Мотивацiiю до участi в проектi може бути просто очiкування доходу вiд майбутнього продажу продукцii. Проте в бiльшостi випадках мотивацiiю виступаi зайнятiсть в подальшiй обробцi основного продукту проекту чи гарантiя джерела постачання необхiдних коштiв для основноi дiяльностi. Економiчною метою учасникiв i реалiзацiя проекту в визначенi термiни в межах узгодженого бюджету та згiдно з затвердженою специфiкацiiю; отримання прибутку.
СубтАЩiкти проектного фiнансування представленi учасниками, якi мають безпосереднi вiдношення до обтАЩiкта фiнансування. З позицii iх ролi в органiзацii проектного фiнансування iх доцiльно розподiлити на основних та потенцiйних учасникiв. До основних вiдносяться: iнiцiатори, замовники, iнвестори, керiвник проекту участь яких i обовтАЩязковою для проектного фiнансування. Взаiмовiдносини мiж ними, особливо мiж iнвесторами та iнiцiатором, визначають характер проектного фiнансування.
Потенцiйними учасниками проектного фiнансування можуть бути: держава, постачальники та покупцi, страховi компанii, агентства з експортного кредиту та iншi, якi можуть брати участь в проектi в залежностi вiд iх зацiкавленостi. Учасники проектного фiнансування представленi на рис.1.1
РЖнiцiатором проекту i автор головноi iдеi бiзнес-проекту, його попереднього обТСрунтування та пропозицii по реалiзацii проекту. В якостi iнiцiатора може виступити практично будь-хто з майбутнiх учасникiв проекту, але, в кiнцевому рахунку, дiлова iнiцiатива по реалiзацii проекту маi виходити вiд замовника проекту.
фiнансовий консультант;
технiчний консультант;
кредитори;
юридичний консультант;
консультант з питань страхування
пiдрядники;
консультант з питань маркетингу
споживачi;
постачальники.
Рис.1.1 Учасники проектного фiнансування
Замовник - це основний учасник проектного фiнансування, для кого здiйснюiться проект. Вiн зацiкавлений в здiйсненнi проекту та досягненнi його результатiв, майбутнiй власник та користувач результатiв проекту. Вiн визначаi основнi вимоги та масштаби проекту, забезпечуi фiнансування проекту за рахунок своiх коштiв та коштiв, що залучаються вiд стороннiх iнвесторiв, укладаi угоди з основними виконавцями, несе вiдповiдальнiсть за такими контрактами, управляi процесом взаiмодii мiж всiма учасниками проекту. Замовника представляi, як правило, фiрма-засновник, що здiйснюватиме експлуатацiю проекту. Вона несе вiдповiдальнiсть за спорудження обтАЩiкту та його нормальне функцiонування, пошук пiдрядникiв та кредиторiв, здiйснюi спiльно з пiдрядником планування будiвництва. РЖнодi через недостатнiй технiчний та економiчний потенцiал, декiлька засновникiв обтАЩiднуються та проект реалiзуiться у формi спiльного пiдприiмства. Як правило, з метою реалiзацii проекту створюiться юридично самостiйна спецiальна компанiя.
РЖнвестор як учасник надаi кошти у користування чи забезпечуi iх отримання вiд третiх осiб. Метою iнвестора виступаi максимiзацiя прибутку на своi iнвестицii вiд реалiзацii проекту. Якщо iнвестор та замовник не являються однiiю i тiiю ж особою, то в якостi iнвесторiв зазвичай виступають банки чи iнвестицiйнi фонди. Частка кредитора може бути найбiльшою у загальнiй вартостi проекту. Розмiр позички визначаiться таким чином, щоб покрити витрати на будiвництво, оборотний капiтал, а також проценти за позичкою. При цьому можливо залучення широкого кола кредиторiв: комерцiйних банкiв, нацiональних та мiжнацiональних банкiв розвитку, страхових та лiзингових компанiй, iнвестицiйних фондiв, постачальникiв та покупцiв, iнших приватних та iнституцiйних iнвесторiв. РЖнвестори вступають у контрактнi вiдносини з замовником, контролюють виконання контрактiв та здiйснюють розрахунки з iншими сторонами по мiрi реалiзацii проекту. РЖнвестори виступають повноправними партнерами проекту та власниками всього майна, що купуiться за рахунок iх iнвестицiй, поки iм не будуть сплаченi всi кошти по контракту з замовником чи згiдно кредитноi угоди.
У складi проектноi компанii виступають керiвник проекту та команда проекту. Керiвник проекту - це основний субтАЩiкт, якому замовник та iнвестор делегують повноваження по керiвництву роботами реалiзацii проекту: плануванню, контролю та координацii робiт всiх учасникiв проекту, монiто - рингу напротязi життiвого циклу проекту до досягнення визначених в проектi завдань та результатiв при дотриманнi встановлених термiнiв, бюджету та якостi. Керiвником проекту виступаi, як правило, iнiцiатор чи замовник. Керiвник проекту вiдповiдаi за правильнiсть рiшень, що приймаються та iх реалiзацiю. Слiд памтАЩятати, що втраченi можливостi контролю знижують його ефективнiсть на бiльш пiзнiх етапах реалiзацii проекту.
Команда проекту - специфiчна органiзацiйна структура, яку очолюi керiвник проекту. Завданням команди проекту виступаi виконання функцiй управлiння проектом. До складу основних учасникiв команди проекту входять: кредитори, фiнансовий консультант, технiчний консультант, консультант з питань страхування та iншi.
Контракт на проектування та будiвництво укладаiться з пiдрядником, що маi досвiд та репутацiю у зведеннi подiбних обтАЩiктiв "пiд ключ", який забезпечуi закiнчення будiвництва у визначену дату. Пiдрядник бере на себе ризик затримки термiнiв та перевищення кошторису; якщо вiн маi субпiдрядникiв, тобто виступаi генеральним пiдрядником, то виконання контракту обовтАЩязково повинно гарантуватися генпiдрядником.
Бiльшiсть робiт за проектом неможливо реалiзувати без допомоги фiнансового консультанта, який може представити проект в такому виглядi, що ним зацiкавляться iнвестори. Вiн залучаiться iнiцiатором проекту з метою отримання допомоги в фiнансових питаннях. Фiнансовий консультант виконуi функцii фiнансового аналiтика, контролера, що спостерiгаi за здiйсненням всього iнвестицiйного процесу. Такий спецiалiст прогнозуi вплив на життiздатнiсть проекту таких факторiв, як процентнi ставки за кредитами, ва-лютнi ризики, темпи зростання iнфляцii, тощо.
Реалiзацiя визначених функцiй здiйснюiться ним через попереднi вивчення життiздатностi проекту, органiзацiю фiнансування, контроль за вико-нанням кредитноi угоди. Такий учасник може радити вибiр банкiв, та спромо-жний виступити посередником мiж засновниками та кредиторами. Фiнансовий консультант оцiнюi життiздатнiсть проекту з фiнансового боку, тому вiн пови-нен приймати участь в розробцi проекту вiд самого початку. Кандидатами на таку роль можуть виступити: комерцiйнi банки, iнвестицiйнi банки, iнститути спiльного iнвестування, iншi фiнансово-кредитнi iнститути чи спецiальнi консультацiйнi фiрми, генеральний пiдрядник, незалежнi консультанти.
Для обТСрунтування життiздатностi проекту необхiдно провести ТСрунтовний технiчний аналiз. З такою метою до роботи над проектом залучаiться технiчний консультант. Функцiями технiчного консультанта i:
розгляд технiчноi документацii, iнформацii про мiсце будiвництва, iнженернi рiшення, оцiнка технологii, що буде використана та обладнання.
Консультант з питань страхування аналiзуi ступiнь захищеностi проекту на основi страхового вiдшкодування.
Умовно видiляють двi основнi сфери ризикiв, в яких потенцiйно iснуi вiрогiднiсть збиткiв: майновi ризики або ризики втрати майна внаслiдок пош-кодження/крадiжки обтАЩiкту; та фiнансовi ризики - це ризики втрати/неотри-мання очiкуваного доходу вiд здiйснення проекту внаслiдок неможливостi належноi експлуатацii обтАЩiкту або в результатi недосягнення запланованих показникiв фiнансовоi ефективностi проекту та ризики невиконання iнших зобовтАЩязань, що передбаченi угодою. Таким чином обтАЩiктом страхування i майновi та економiчнi iнтереси замовника проекту, що випливають iз змiсту угоди.
Радник з юридичних питань готуi документи та розглядаi всi узгодження та контракти за проектом.
Консультант з питань маркетингу оцiнюi надiйнiсть показникiв проекту.
Суттiву роль в реалiзацii проекту можуть вiдiгравати потенцiйнi споживачi продукцii та постачальники. Потенцiйними споживачами продукцii можуть бути юридичнi чи фiзичнi особи, якi виступають покупцями та користувачами кiнцевоi продукцii. Вони визначають вимоги до продукцii чи послуг, формують попит на неi. За рахунок коштiв споживачiв вiшкодовуються витрати на проект та формуiться прибуток всiх учасникiв проекту.
Cкладовою частиною проектного фiнансування виступають довгостроковi угоди з надiйними постачальниками обладнання, сировини та матерiалiв для проекту, а також з покупцями майбутньоi продукцii.
Державнi органи краiни, на територii якоi реалiзуiться проект, також можуть виступати в ролi учасникiв. РЗх участь представляiться у частцi капiталу в проектi, наданнi кредиту чи гарантii, забезпеченнi необхiдними дозволами та лiцензiями, створеннi сприятливих умов для iнвестицiй, а також наданнi рiзноманiтних пiльг, включаючи пiльгове оподаткування.
Участь гарантiв, кредиторiв та iнших субтАЩiктiв залежить вiд конкретного iнвестицiйного проекту. Оптимальне спiввiдношення мiж учасниками проекту визначаiться рiшенням органiзаторiв, вiдповiдностi iнтересiв iнвесторiв та кредиторiв.
Розглянемо точки зору дощо проектного фiнансування рiзних економiстiв вчених. Як вони розумiють це визначення.
Пiд проектним фiнансуваннямрозумiють форму реалiзацii фiнансово-кредитних вiдносин учасникiв з приводу органiзацii та здiйснення фiнансування iнвестицiйного проекту при використаннi рiзноманiтних фiнансових iнструментiв за умови, що джерелами погашення заборгованостi виступають генерованi проектом грошовi потоки, а забезпеченням боргу виступають активи учасникiв фiнансування [37].
Проектне фiнансування - це форма здiйснення iнвестицiй, за якоi сам проект i способом обслуговування боргових зобов'язань. Головна вiдмiнна риса проектного фiнансування полягаi в тому, що джерелом погашення кредиту в рамках структури його фiнансування i тiльки доходи, якi генеруються самим проектом, тодi як при комерцiйних та iнвестицiйних кредитах джерелом погашення кредиту, як правило, i поточна дiяльнiсть позичальника [20].
Проектне фiнансування - це одна з форм залучення iнвестицiй, яка використовуiться, як правило, в будiвництвi, енергетицi, нафтогазовiй i гiрничодобувнiй галузях, а також при створеннi крупних iнфраструктурних об'iктiв. Цей вигляд фiнансування застосовуiться в найбiльш складних i масштабних проектах, коли банки не можуть забезпечити захист своii позики одними лише заставами i перевiркою кредитоспроможностi позичальника, а вимушенi вникати в деталi бiзнесу, що фiнансуiться [37].
Проектне фiнансування i комплексною формою забезпечення iнвестицiйних проектiв грошовими коштами, джерелом повернення яких i майбутнi доходи самого проекту. Методи проектного фiнансування унiверсальнi i використовуються для органiзацii фiнансування проектiв будь-якого масштабу - вiд створення мiнi-пекарнi до будiвництва нових заводiв i створення транспортноi iнфраструктури [21].
Система проектного фiнансування складаiться з чотирьох послiдовних етапiв (рис.1.2):
ОбТСрунтування джерел та iнструментiв фiнансування;
Визначення субтАЩiктiв проектного фiнансування;
Розробка планiв (схем) фiнансування iнвестицiйних проектiв;
Регулювання взаiмодii учасникiв фiнансування.
Рис.1.2 Система проектного фiнансування.
Важливою складовою системи проектного фiнансування виступають фiнансовi плани та схеми фiнансування iнвестицiйних проектiв, якi мають практичне значення.
Основна мета складання фiнансового плану полягаi у взаiмоузгодженнi доходiв i витрат у плановому перiодi. Фiнансовий план представляi собою узагальнюючий плановий документ, який вiдображаi надходження та витрачання грошових коштiв пiдприiмства на поточний та довгостроковий перiоди.
Процес фiнансового планування, повинен включати такi етапи:
аналiз фiнансових показникiв за попереднiй перiод на основi бухгалтер-ського балансу, звiту про фiнансовi результати, звiту про рух грошових коштiв тощо;
короткострокове фiнансове планування;
довгострокове фiнансове планування;
практичне впровадження планiв та контроль за iх виконанням.
Важливим елементом i система бюджетування, яка складаiться iз систем бюджетного планування структурних пiдроздiлiв, системи комплексного бюджетного планування дiяльностi пiдприiмства в цiлому.
Основними завданнями фiнансового планування повиннi бути [38]:
забезпечення виробничоi та iнвестицiйноi дiяльностi необхiдними фiнансовими ресурсами;
визначення напрямкiв ефективного вкладення капiталу, оцiнка рацiональностi його використання;
виявлення та мобiлiзацiя резервiв збiльшення прибутку за рахунок полiпшення використання матерiальних, трудових та грошових ресурсiв.
Складним та багатоетапним процесом виступаi також пiдготовка ефективноi схеми фiнансування проекту, в якiй необхiдно порiвняти ефективнiсть використання тих форм та методiв його реалiзацii, якi i доступними на iнвестицiйному ринку.
Схеми фiнансування iнвестицiйних проектiв можуть обтАЩiднуватися в двi групи:
Здiйснення проекту як iдиного цiлого, використовуючи наявнi у пiдприiмства фiнансовi ресурси, рiзнi види позичок чи позичкових коштiв; можуть бути використанi основнi фонди компанii, включаючи новi обтАЩiкти, якi будуть побудованi в результатi реалiзацii проекту;
Розподiл процесу реалiзацii проекту на цiльовi пiдпроекти, позичкова пiдтримка яких базуiться на прямому чи непрямому кредитуваннi, та поетапна реалiзацiя таких пiдпроектiв.
Використання першоi схеми повтАЩязано, як правило, з реалiзацiiю невеликих проектiв, а також проектiв, якi за тими чи iншими причинами неможливо подiлити на пiдпроекти.
Другий метод фiнансування застосовуiться для складних проектiв, реалiзацiя яких розрахована на перiод, що перевищуi типовi термiни кредитування проектiв учасниками iнвестицiйного ринку. Перевагами такого способу реалiзацii проекту i можливiсть:
Залучення до фiнансування та реалiзацii окремих пiд проектiв рiзноманiтних органiзацiй, що можуть виявити iнтерес до конкретних обтАЩiктiв, що i результатом виконання лише цих пiд проектiв;
Використовувати результати реалiзацii окремих пiдпроектiв в якостi гарантiйних iнструментiв забезпечення повернення позичкових коштiв на наступних етапах проекту, а амортизацiйнi вiдрахування вiд цих проектiв - для фiнансування наступних етапiв проекту. Кредитна пiдтримка в такому випадку надаiться на коротший термiн та на менш жорстких умовах, нiж довгостроковий кредит на реалiзацiю проекту в цiлому, що може в свою чергу полегшити повернення довгостроковоi позички чи виплату лiзингових платежiв;
Ефективно застосовувати весь спектр позичкових iнструментiв, а саме корпоративних та трастових iнструментiв з рiзним ступенем участi та/чи контролю з боку кредиторiв. Можуть використовуватися облiгацii, наприклад з зобов'язанням при певних, обумовлених заздалегiдь умовах купити проект чи облiгацii (зобов'язання) за проектом;
Використовувати переваги перiоду податкових пiльг через зменшення ставок оподаткування чи передачi третiй сторонi, капiталiзацii коштiв вiд зменшення амортизацiйних податкових виплат;
Пiдвищити цiну акцiй самого пiдприiмства, використовуючи обтАЩiкти, продукцiю чи послуги, що i результатом окремих пiдпроектiв. Пiд iх заставу може бути отриманий кредит вiд вiтчизняних та iноземних комерцiйних банкiв.
Основними критерiями, якими слiд керуватися при розробцi схем фiнансування iнвестицiйного проекту виступають [38]:
Отримання фiнансових ресурсiв за меншою ефективною вартiстю;
Досягнення найбiльшого ефекту вiд кредитiв та податкових пiльг в тi перiоди, коли вони дiють;
Оптимiзацiя отриманих доходiв, що забезпечуiться ефективним врахуванням особливостей дiючого податкового (правового) середовища;
Пiдтримання гнучкостi та мiнiмiзацii витрат на заробiтну платню та iншi соцiальнi виплати;
Мiнiмiзацiя негативних наслiдкiв вiд взаiмних зобовтАЩязань, що мiстяться у формах та методах, якi використовуються та повтАЩязанi з виплатами чи передачею власностi;
Зменшення витрат фiнансових коштiв та ризику проектiв за рахунок вiдповiдноi структури та джерел фiнансування та визначених органiзацiйних заходiв, в тому числi: податкових пiльг, гарантiй, використання рiзних форм участi.
Органiзацiя проектного фiнансування через використання лiзингових схем i також поширеною. За такоi форми органiзацii пiдприiмство як лiзингоотримувач в результатi операцii лiзингу виступаi пiдприiмцем, власником, виробником. Вiн не лише використовуi передане йому майно, але й володii, розпоряджаiться iм певним чином, виступаючи при цьому повним власником вкладених ним витрат в покращення засобiв виробництва, а також частини нових основних засобiв в розмiрi iх приросту за рахунок власного прибутку за лiзинговий перiод.
Окремою схемою фiнансування крупних iнвестицiйних проектiв i використання позичкових коштiв через механiзм консорцiумного кредитування. Такий механiзм використовуiться для об'iднання кредитних ресурсiв, диверсифiкацii кредитного ризику, пiдтримання лiквiдностi балансу банку, зменшення кредитних ризикiв, дотримання нормативного показника максимального розмiру ризику на одного позичальника.
Банки можуть укладати угоди про консорцiумне кредитування з метою проведення спiльного фiнансування. В рамках такоi угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, вiдповiдальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорцiйно до внесених у консорцiум коштiв.
Банкiвськi консорцiуми представляють собою тимчасовi об'iднання банкiв, якi створюються для координацii дiй при проведеннi рiзного роду банкiвських операцiй, або для кредитування однiii, але великоi угоди i заснованi банками на паритетних засадах. Консорцiуми на постiйнiй основi можуть створюватися для великомасштабних лiзингових чи факторингових операцiй на ринках позичкових капiталiв. Створення консорцiуму банкiв оформляiться шляхом укладання вiдповiдного договору, за яким кiлькiсть учасникiв не обмежуiться. Координуi дii учасникiв консорцiуму головний банк, який представляi iнтереси консорцiуму, але дii в межах повноважень, якi отримуi вiд iнших учасникiв консорцiуму. За органiзацiю консорцiуму головний банк отримуi спецiальну винагороду, крiм вiдсоткiв та комiсiйних, що покривають його безпосереднi витрати. Як правило, банком-координатором виступаi банк, що обслуговуi клiiнта, якому необхiдно для реалiзацii проекту кошти в значних обсягах.
Кожен член консорцiуму автономно оцiнюi ефективнiсть проекту i визначаi умови участi в ньому або може пропонувати свiй варiант проведення тiii чи iншоi операцii, для якоi створюiться консорцiум. На пiдставi цих пропозицiй визначаються загальнi скоординованi дii, якi передбачаються у консорцiумному договорi.
У договорi констатуiться факт створення консорцiуму, визначаються його учасники, консорцiумна участь кожного банку, мета, представництво та керiвництво консорцiуму, обов'язки, права та вiдповiдальнiсть учасникiв, форми майновоi та iншоi вiдповiдальностi, фiнансовi умови консорцiумноi угоди, зобов'язання членiв консорцiуму щодо головного банку. У консор-цiумнiй угодi можуть брати участь не тiльки кiлька банкiв, але й кiлька позичальникiв, якi мають причетнiсть до заходу, що кредитуiться. Позичальник, що бажаi отримати кредит у великому розмiрi, може самостiйно визначити банк, який бере на себе зобов'язання з органiзацii банкiвського консорцiуму та виконання функцiй головного банку у кредитнiй угодi.
Як правило, головним банком визначаiться один з великих банкiв з достатнiми пасивами, який маi досвiд проведення великих кредитних операцiй, маi налагодженi зв'язки з кредитними та фiнансовими установами, квалiфiкованих працiвникiв i який користуiться високою репутацiiю у банкiвських колах. Умовою прийняття банкiв у консорцiум i згода на мiнiмальний розмiр участi, який залежить вiд обсягiв кредиту, що надаiться позичальнику, та ступеня ризику за цiiю операцiiю. Чим бiльш значний ризик за проектом, що кредитуiться, тим бiльша кiлькiсть банкiв може брати участь у консорцiумi i тим самим зменшуiться ризик для кожного банку.
В умовах недостатностi надiйних гарантiй основою для активiзацii iнвестицiйноi сфери може слугувати органiзацiя проектного фiнансування у формi тимчасового обтАЩiднання iнвесторiв, замовника та виконавцiв iнвестицiйного проекту.
Останньою складовою системи органiзацii проектного фiнансування виступаi реалiзацiя контролю за умовами фiнансування. Належне виконання iнвестицiйного проекту контролюiться менеджерами основних учасникiв проекту. Процес здiйснення контролю за умовами фiнансування реалiзуiться по-рiзному залежно вiд статусу учасника.
Реалiзацiя проектного фiнансування на основi тимчасового обтАЩiднання представлена на рис.1.3:
Рис.1.3 Органiзацiя проектного фiнансування на основi обтАЩiднання.
За такоi схеми органiзацii можливо вирiшити проблему формування iнвестицiйних ресурсiв, достовiрностi iнформацiйно-аналiтичноi бази проекту та можливостi представлення пакету забезпечення пiд кредити, в тому числi через виставлення консолiдованих гарантiй. В межах такого обтАЩiднання представляiться доцiльним залучення iноземного капiталу для реалiзацii проектiв.
Так, кредитор здiйснюi зовнiшнiй контроль та слiдкуi виключно за виконанням фiнансових зобовтАЩязань позичальника перед ним. Якщо фiнансовi зобовтАЩязання не виконуються, то у кредитора i три варiанти подальших дiй:
реструктурувати борг, тобто переглянути умови його надання;
змiнити статус кредитора на статус власника, наприклад, змiнюючи облiгацii на акцii iнiцiатора проекту у визначенiй пропорцii;
вимагати виконання гарантiйних зобовтАЩязань в звтАЩязку з фiнансовою нездатнiстю позичальника обслуговувати борг.
В останньому випадку, якщо кредитор займаi жорстку позицiю, то важливим для нього i слiдкувати за поточним станом забезпечення наданого боргу.
Якщо розглядати проект з позицii його iнiцiатора, то необхiдно докласти всiх зусиль до того, щоб проект був реалiзований належним чином. Здiйснення оперативного фiнансового контролю над проектом виступаi складним завданням у випадку, коли проект iнтегровано в дiюче пiдприiмство. Тодi керiвництво пiдприiмства може скористатися одним з трьох методiв.
Розробити класифiкатор витрат, згiдно якого рiзнi фактично реалiзованi витрати будуть враховуватися не лише за окремими пiдроздiлами та видами, але й за проектами;
Розробити стандарти витрат на одиницю фiзичного обсягу спожитих ресурсiв та оцiнювати не фактичнi витрати за проектом, а витрати, обчисленi за такими стандартами;
Використовувати змiшанi форми контролю, тобто те витрати, якi легко вiднести на даний проект, рекомендуiться враховувати фактично, а iншi - з використанням нормативiв та умов коефiцiiнтiв розподiлу.
Ситуацiя спрощуiться, якщо проект економiчно обТСрунтований. В цьому випадку врахування витрат за проектом не ускладнюiться. Методологiя, що використовуiться для контролю, приблизно така ж, як i при аналiзi бюджету за пiдприiмством та пiдроздiлами, видами дiяльностi. Основними заходами аналiзу виконання бюджету i: використання гнучкого бюджету, тобто скорегованого на фактичний обсяг отриманого результату; та аналiз вiдхилень.
Порядок роботи фiнансово-кредитноi установи над пропозицiiю iнвестицiйних проектiв включаi два взаiмоповтАЩязаних етапи. На першому етапi здiйснюiться якiсна оцiнка проекту за економiчними критерiями, що включаi оцiнку фiнансового стану засновникiв проекту, оцiнку сфери дiяльностi, в якiй реалiзуiться iнвестицiйний проект, ринкову життiздатнiсть, обТСрунтованiсть попереднього плану проекту та здiйснюiться пiдготовка остаточного технiко-економiчного обТСрунтування.
На другому етапi проект оцiнюiться за фiнансовими критерiями,тобто проводиться його якiсна оцiнка: реальнiсть вартостi проекту та графiку його фiнансування, обТСрунтованiсть прогнозу експлуатацiйних витрат та доходiв по проекту, економiчна ефективнiсть. На базi отриманих критерiiв робиться висновок про прийнятнiсть проекту i ризикiв, повтАЩязаних з його реалiзацiiю, та приймаiться фiнансове рiшення, яке на вiдмiну вiд iнвестицiйного включаi спектр питань щодо органiзацii фiнансування. Результати таких рiшень виступають базою для фiнансового аналiзу iнвестицiйного проекту та прийняття iнвестицiйного рiшення.
Оцiнювання проекту за економiчними критерiями розпочинаiться з оцiнки партнерiв. Вивчаються фiнансовий стан кожного з партнерiв, iх досвiд, стан на ринку товарiв та послуг, репутацiю тощо. На стадii попереднього аналiзу основними завданнями виступають виявлення зацiкавленостi партнерiв в реалiзацii проекту та визначення iх здатностi виконати комерцiйнi та фiнансовi зобовтАЩязання.
Основою кредитоспроможностi позичальника виступаi надiйний фiна-нсовий стан. Такий загальний показник характеризуiться структурою, розмi-щенням та використанням власних та позичкових коштiв, а також отриманням, розподiлом та ефективним використанням прибутку.
В свою чергу фiнансовий стан пiдприiмства виражаiться його плато - та кредитоспроможнiстю, тобто здатнiстю своiчасно задовольняти платiжнi вимоги згiдно договорiв, повертати кредит та проценти, сплачувати заробiтну платню, вносити платежi та податки до бюджету. Визначення фiнансового стану пiдприiмства на основi ряду показникiв плато - та кредитоспроможностi також виступаi обтАЩiктом економiчного аналiзу.
Слiд вiдмiтити, що аналiз фiнансового стану повинен охоплювати iнформацiю про дiяльнiсть компанii в динамiцi. Отриманi результати порiвнюються з середнiми для такоi галузi, а також з результатами основних конкурентiв.
Аналiз кредитних вiдносин пiдтверджуi, що кредитоспроможнiсть позичальника тiсно повтАЩязана з фiнансовою стiйкiстю. ТРрунтовна перевiрка платоспроможностi позичальника та надiйностi проекту передуi визначенню можливостей участi фiнансово-кредитноi установи в його фiнансуваннi.
При оцiнюваннi фiнансових критерiiв проекту, проводиться аналiз реальностi вартостi проекту та графiку його фiнансування, обТСрунтованостi прогнозу експлуатацiйних витрат та доходiв по проекту та економiчноi прийнятностi проекту.
Фiнансова оцiнка базуiться на iнформацii отриманiй та проаналiзованiй в процесi розгляду всiх iнвестицiйних аспектiв проекту. Цiннiсть результатiв оцiнки в рiвнiй мiрi залежить як вiд повноти та достовiрностi вихiдних даних, так i вiд коректностi методiв, що використовують при аналiзi. Фiнансова оцiнка втiлюi iнтегрований пiдхiд до аналiзу проекту, i як наслiдок, i ключовою при прийняттi потенцiйним iнвестором рiшення про участь в проектi.
Для фiнансовоi оцiнки проекту в динамiцi використовуiться концепцiя дисконтування очiкуваних чистих потокiв грошових коштiв. ВiдтАЩiмне значення чистого потоку грошових коштiв маi мiсце в початковi перiоди реалiзацii проекту, коли починають здiйснюватися iнвестицii. Лише пiсля початку експлуатацii проекту наступаi перiод, коли виручка вiд реалiзацii продукцii буде перевищувати експлуатацiйнi витрати та платежi за проектом, тобто буде мати мiсце приток коштiв.
З розрахунком чистого п
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi