Нормативне регулювання формування, перестрахування та витрачення коштiв Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань
КУРСОВА РОБОТА
на тему: "Нормативне регулювання формування, перестрахування та витрачення коштiв Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань"
Вступ
За умов становлення ринкових вiдносин в державi, переходу вiд адмiнiстративно-командних методiв управлiння суспiльними вiдносинами в сферi застосування працi до ринкових, правове регулювання охорони працi потребуi нового концептуального пiдходу. Це зумовлено тим, що головною цiннiстю будь-якоi цивiлiзованоi правовоi держави i громадяни i в силу цього безумовним i прiоритет життя i здоровтАЩя працiвника порiвняно з результатами виробничоi дiяльностi. Проголосивши в Конституцii Украiни життя i здоровтАЩя людини найвищою соцiальною цiннiстю, гарантувавши йому право на вiдповiднi, безпечнi та здоровi умови працi, держава тим самим взяла на себе обовтАЩязок забезпечити всiм громадянам захист iх здоровтАЩя i життя в процесi трудовоi дiяльностi. Цей обовтАЩязок полягаi в законодавчому закрiпленнi правових норм, що визначають умови i порядок реалiзацii конституцiйного права громадян на здоровтАЩя й безпечнi умови працi, юридичнi засоби охорони даного права, а також юридичнi засоби захисту цього права у випадку його порушення.
В наш час iснуi реальна необхiднiсть наповнення вищезазначених правових норм конкретним змiстом, який враховуi потреби правового регулювання економiчних вiдносин демократичного суспiльства i який реально забезпечуi реалiзацiю конституцiйного права громадян на здоровi та безпечнi умови працi.
Страхування вiд нещасного випадку i самостiйним видом загальнообов'язкового державного соцiального страхування, за допомогою якого здiйснюiться соцiальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесi iхньоi трудовоi дiяльностi. За даним видом соцiального страхування страховi внески до Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв сплачують тiльки роботодавцi.
1. Теоретичнi основи системи соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi тапрофесiйних захворювань
1.1 Поняття про соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв
Загальнообов'язковим i державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi.
Пiд час здiйснення працiвником своiх трудових функцiй iснуi ризик професiйного травматизму та захворювання.
Вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро охорону працiВ» [2] усi працiвники пiдлягають обов'язковому соцiальному страхуванню власником пiдприiмства, органiзацii та установи незалежно вiд форм власностi та видiв iх дiяльностi вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань. У разi ушкодження iх здоров'я власник зобов'язаний вiдшкодувати працiвниковi шкоду, заподiяну йому калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язкiв.
Страхування вiд нещасного випадку i самостiйним видом загальнообов'язкового державного соцiального страхування, за допомогою якого здiйснюiться соцiальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесi iхньоi трудовоi дiяльностi. За даним видом соцiального страхування страховi внески до Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань (далi тАУ Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв) сплачують тiльки роботодавцi.
Нещасним випадком i обмежена в часi подiя або раптовий вплив на працiвника виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесi виконання ним трудових обов'язкiв, внаслiдок яких заподiяно шкоду здоров'ю або настала смерть. До професiйного захворювання належить захворювання, що виникло внаслiдок професiйноi дiяльностi застрахованого та зумовлюiться виключно або переважно впливом шкiдливих речовин i певних видiв робiт та iнших факторiв, пов'язаних з роботою. Таким чином, об'iктом страхування вiд нещасного випадку на виробництвi i життя застрахованоi особи (працiвника), його здоров'я та працездатнiсть (додаток 1).
Законом визначено двi форми страхування: обов'язкова та добровiльна. В обов'язковому порядку страхуванню пiдлягають особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту); учнi, студенти, клiнiчнi ординатори, аспiранти, докторанти, залученi до будь-яких робiт пiд час, перед або пiсля занять, професiйного навчання, виробничоi практики (стажування), виконання робiт на пiдприiмствi та особи, якi утримуються у виправних, лiкувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудовоi дiяльностi.
Добровiльно, за письмовою заявою, вiд нещасного випадку можуть страхуватися священнослужителi, церковнослужителi та особи, якi працюють у релiгiйних органiзацiях на виборних посадах; особи, що забезпечують себе роботою самостiйно, суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi.
Згiдно ст. 1 Закону Украiни ВлПро загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностiВ» [4] (далi Закону) завданнями страхування вiд нещасного випадку i:
тАУ проведення профiлактичних заходiв, направлених на усунення шкiдливих i небезпечних виробничих чинникiв, попередження нещасних випадкiв на виробництвi, професiйних захворювань i iнших випадкiв загрози здоров'ю застрахованих, викликаних умовами працi;
тАУ вiдновлення здоров'я i працездатностi що постраждали на виробництвi вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань.
Основними принципами страхування вiд нещасного випадку i:
- паритетнiсть держави, представникiв застрахованих осiб та роботодавцiв в управлiннi страхуванням вiд нещасного випадку;
- своiчасне та повне вiдшкодування шкоди страховиком;
- обов'язковiсть страхування вiд нещасного випадку осiб, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) та iнших пiдставах, передбачених законодавством про працю, а також добровiльнiсть такого страхування для осiб, якi забезпечують себе роботою самостiйно, та громадян тАУ суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi;
- надання державних гарантiй реалiзацii застрахованими громадянами своiх прав;
- обов'язковiсть сплати страхувальником страхових внескiв;
- формування та витрачання страхових коштiв на солiдарнiй основi;
- диференцiювання страхового тарифу з урахуванням умов i стану безпеки працi, виробничого травматизму та професiйноi захворюваностi на кожному пiдприiмствi;
- економiчна заiнтересованiсть суб'iктiв страхування в полiпшеннi умов i безпеки працi;
- цiльове використання коштiв страхування вiд нещасного випадку.
1.2 СубтАЩiкти та обтАЩiкти страхування вiд нещасного випадку
Згiдно ст. 6 Закону субтАЩiктами страхування вiд нещасного випадку i:
тАУ застрахованi громадяни, а в окремих випадках тАУ члени iх сiмей та iншi особи, передбаченi законодавством;
тАУ страхувальники;
тАУ страховик.
Застрахованою i фiзична особа, на користь якоi здiйснюiться страхування.
ОбовтАЩязковому страхуванню у разi нещасного випадку та професiйного захворювання пiдлягають:
1) особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учнi та студенти навчальних закладiв, клiнiчнi ординатори, аспiранти, докторанти, залученi до будь-яких робiт пiд час, перед або пiсля занять; пiд час занять, коли вони набувають професiйних навичок; у перiод проходження виробничоi практики (стажування), виконання робiт на пiдприiмствах;
3) особи, якi утримуються у виправних, лiкувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудовоi дiяльностi на виробництвi цих установ або на iнших пiдприiмствах за спецiальними договорами.
Страхуванню пiдлягаi зародок та новонароджений. Заподiяння шкоди зародку внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання жiнки пiд час ii вагiтностi, у звтАЩязку з чим дитина народилася iнвалiдом, прирiвнюiться до нещасного випадку, який трапився iз застрахованим. Така дитина вiдповiдно до медичного висновку вважаiться застрахованою, та до 16 рокiв або до закiнчення навчання, але не бiльш як до досягнення 23 рокiв iй подаiться допомога Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв.
Для страхування вiд нещасного випадку на виробництвi не потрiбно згоди або заяви працiвника. Страхування здiйснюiться в безособовiй формi. Всi особи вважаються застрахованими з моменту набрання чинностi цим Законом незалежно вiд фактичного виконання страхувальниками своiх зобовтАЩязань щодо сплати страхових внескiв.
Усi застрахованi i членами Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв.
Добровiльно, за письмовою заявою, вiд нещасного випадку у Фондi соцiального страхування вiд нещасних випадкiв можуть застрахуватися:
1) священнослужителi, церковнослужителi та особи, якi працюють у релiгiйних органiзацiях на виборних посадах;
2) особи, якi забезпечують себе роботою самостiйно;
3) громадяни тАУ субтАЩiкти пiдприiмницькоi дiяльностi.
Строк страхування розпочинаiться з дня, який настаi за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску.
Страхування припиняiться, якщо страховий внесок до Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв не перераховано протягом трьох мiсяцiв з дня подання заяви.
Особам, якi пiдлягають страхуванню вiд нещасного випадку, видаiться свiдоцтво про загальнообовтАЩязкове державне соцiальне страхування, яке i iдиним для всiх видiв страхування та i документом сувороi звiтностi (ст. 12 Закону).
Страхувальниками i роботодавцi, а в окремих випадках тАУ застрахованi особи.
Роботодавцем вважаiться:
тАУ власник пiдприiмства або уповноважений ним орган та фiзична особа, яка використовуi найману працю;
тАУ власник розташованого в Украiнi iноземного пiдприiмства, установи, органiзацii (у тому числi мiжнародних), фiлii або представництва, який використовуi найману працю, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором, згода на обовтАЩязковiсть якого надана Верховною Радою Украiни.
Реiстрацiя страхувальникiв у робочому органi виконавчоi дирекцii Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадиться:
тАУ страхувальникiв тАУ юридичних осiб тАУ у десятиденний строк пiсля одержання свiдоцтва про державну реiстрацiю субтАЩiкта пiдприiмницькоi дiяльностi;
тАУ страхувальникiв тАУ фiзичних осiб, якi використовують найману працю, тАУ у десятиденний строк пiсля укладення трудового договору (контракту) з першим iз найманих працiвникiв.
Факт реiстрацii страхувальника страховиком засвiдчуiться страховим свiдоцтвом, форма якого встановлюiться Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв.
Розрахунок розмiру страхового внеску для кожного пiдприiмства провадиться Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв вiдповiдно до Порядку визначення страхових тарифiв для пiдприiмств, установ та органiзацiй на загальнообовтАЩязкове соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, що затверджуiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Страховик тАУ Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань Украiни.
Згiдно II роздiлу Закону страхування вiд нещасного випадку здiйснюi Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв тАУ некомерцiйна самоврядна органiзацiя, що дii на пiдставi статуту, який затверджуiться ii правлiнням.
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i юридичною особою, маi печатку iз зображенням Державного Герба Украiни та своiм найменуванням, а також емблему, яка затверджуiться його правлiнням, що знаходиться у мiстi Киiвi.
Управлiння Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв здiйснюiться на паритетнiй основi державою, представниками застрахованих осiб i роботодавцiв. Безпосереднi управлiння Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв здiйснюють його правлiння та виконавча дирекцiя.
До складу правлiння Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв включаються представники трьох сторiн:
тАУ держави;
тАУ застрахованих осiб;
тАУ роботодавцiв.
Представники держави призначаються Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни, а представники застрахованих осiб i роботодавцiв обираються (делегуються) обтАЩiднаннями профспiлок та роботодавцiв, якi мають статус всеукраiнських. Порядок виборiв представникiв визначаiться кожним обтАЩiднанням самостiйно.
Правлiння Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв створюiться на шестирiчний строк.
Виконавча дирекцiя Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i постiйно дiючим виконавчим органом правлiння Фонду. Вона здiйснюi матерiально-технiчне забезпечення роботи наглядовоi ради та правлiння Фонду. Робочими органами виконавчоi дирекцii Фонду i ii управлiння в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Киiвi та Севастополi, вiддiлення в районах i мiстах обласного значення.
ОбтАЩiктом страхування вiд нещасного випадку i життя застрахованого, його здоровтАЩя та працездатнiсть.
1.3 Обов'язки, права та вiдповiдальнiсть Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв
Згiдно III роздiлу Закону Фонд вiдповiдно до покладених на нього завдань зобов'язаний:
1) надавати страхувальникам необхiднi консультацii та сприяти у створеннi ними та реалiзацii ефективноi системи управлiння охороною працi;
2) брати участь:
а) у розробленнi центральними органами виконавчоi влади державних цiльових та галузевих програм полiпшення стану безпеки, умов працi i виробничого середовища та iх реалiзацii;
б) у навчаннi та пiдвищеннi рiвня знань працiвникiв, якi вирiшують питання охорони працi;
в) в органiзацii розроблення та виробництва засобiв iндивiдуального захисту працiвникiв;
г) у розробленнi законодавчих та нормативних актiв з охорони працi;
д) у здiйсненнi наукових дослiджень у сферi охорони та медицини працi;
3) перевiряти стан профiлактичноi роботи та охорони працi на пiдприiмствах, брати участь у розслiдуваннi групових нещасних випадкiв, нещасних випадкiв iз смертельними наслiдками та з можливою iнвалiднiстю, а також професiйних захворювань;
4) вести пропаганду безпечних та нешкiдливих умов працi, органiзувати створення тематичних кiнофiльмiв, радiо- i телепередач, видавати та розповсюджувати нормативнi акти, пiдручники, журнали, iншу спецiальну лiтературу, плакати, пам'ятки тощо з питань страхування вiд нещасного випадку та охорони працi. З метою виконання цих функцiй Фонд створюi своi видавництво з вiдповiдною полiграфiчною базою;
5) вивчати та поширювати позитивний досвiд створення безпечних та нешкiдливих умов виробництва;
6) надавати пiдприiмствам на безповоротнiй основi фiнансову допомогу для розв'язання особливо гострих проблем з охорони працi;
7) виконувати iншi профiлактичнi роботи;
8) вести реiстр платникiв страхових внескiв;
9) письмово повiдомляти страхувальнику умовний клас професiйного ризику його пiдприiмства тАУ групу галузей (пiдгалузей) економiки або видiв дiяльностi, що мають визначений для цiii групи рiвень виробничого травматизму та професiйноi захворюваностi;
10) укладати угоди з лiкувально-профiлактичними закладами та окремими лiкарнями на обслуговування потерпiлих на виробництвi;
11) вивчати та використовувати досвiд управлiння охороною працi та страхування вiд нещасного випадку в зарубiжних краiнах;
12) спiвпрацювати з фондами з iнших видiв соцiального страхування у фiнансуваннi заходiв, пов'язаних з матерiальним забезпеченням та наданням соцiальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спiльно приймаючи рiшення щодо того, хто з них братиме участь у фiнансуваннi цих заходiв;
13) своiчасно та в повному обсязi вiдшкодовувати шкоду, заподiяну працiвниковi внаслiдок ушкодження його здоров'я або в разi його смертi, виплачуючи йому або особам, якi перебували на його утриманнi:
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi;
б) одноразову допомогу в разi стiйкоi втрати професiйноi працездатностi або смертi потерпiлого;
в) щомiсяця грошову суму в разi частковоi чи повноi втрати працездатностi, що компенсуi вiдповiдну частину втраченого заробiтку потерпiлого;
г) пенсiю по iнвалiдностi внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання;
д) пенсiю у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання;
е) грошову суму за моральну шкоду за наявностi факту заподiяння цiii шкоди потерпiлому;
i) допомогу дитинi вiдповiдно до статтi 9 Закону;
14) органiзувати поховання померлого, вiдшкодувати вартiсть пов'язаних з цим ритуальних послуг вiдповiдно до мiсцевих умов;
15) сприяти створенню умов для своiчасного надання квалiфiкованоi першоi невiдкладноi допомоги потерпiлому в разi настання нещасного випадку, швидкоi допомоги в разi потреби його госпiталiзацii, ранньоi дiагностики професiйного захворювання;
16) органiзувати цiлеспрямоване та ефективне лiкування потерпiлого у власних спецiалiзованих лiкувально-профiлактичних закладах або на договiрнiй основi в iнших лiкувально-профiлактичних закладах з метою якнайшвидшого вiдновлення здоров'я застрахованого;
17) забезпечити потерпiлому разом iз вiдповiдними службами охорони здоров'я за призначенням лiкарiв повний обсяг постiйно доступноi, рацiонально органiзованоi медичноi допомоги, яка повинна включати:
а) обслуговування вузько профiльними лiкарями та лiкарями загальноi практики;
б) догляд медичних сестер удома, в лiкарнi або в iншому лiкувально-профiлактичному закладi;
в) акушерський та iнший догляд удома або в лiкарнi пiд час вагiтностi та пологiв;
г) утримання в лiкарнi, реабiлiтацiйному закладi, санаторii або в iншому лiкувально-профiлактичному закладi;
д) забезпечення необхiдними лiкарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спецiальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцiнних металiв).
З метою найповнiшого виконання функцiй Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв створюi спецiалiзовану медичну та патронажну службу соцiального страхування;
18) вжити всiх необхiдних заходiв для пiдтримання, пiдвищення та вiдновлення працездатностi потерпiлого;
19) забезпечити згiдно з медичним висновком домашнiй догляд за потерпiлим, допомогу у веденнi домашнього господарства (або компенсувати йому вiдповiднi витрати), сприяти наданню потерпiлому, який проживаi в гуртожитку, iзольованого житла;
20) вiдповiдно до висновку лiкарсько-консультацiйноi комiсii (далi тАУ ЛКК) або медико-соцiальноi експертноi комiсii (далi тАУ МСЕК) проводити навчання та переквалiфiкацiю потерпiлого у власних навчальних закладах або на договiрнiй основi в iнших закладах перенавчання iнвалiдiв, якщо внаслiдок ушкодження здоров'я або заподiяння моральноi шкоди потерпiлий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осiб iз зниженою працездатнiстю;
21) органiзовувати робочi мiсця для iнвалiдiв самостiйно або разом з органами виконавчоi влади та органами мiсцевого самоврядування чи з iншими заiнтересованими суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi; компенсувати при цьому витрати виробництва, якi не покриваються коштами вiд збуту виробленоi продукцii, за рахунок Фонду;
22) у разi невiдкладноi потреби подавати iнвалiдам разову грошову допомогу, допомогу у вирiшеннi соцiально-побутових питань за iх рахунок або за рiшенням виконавчоi дирекцii Фонду та ii регiональних управлiнь тАУ за рахунок Фонду;
23) сплачувати за потерпiлого внески на медичне та пенсiйне страхування;
24) органiзовувати залучення iнвалiдiв до участi у громадському життi;
25) вживати заходiв щодо удосконалення своii дiяльностi.
Фонд маi право:
1) видавати у межах своii компетенцii постанови, накази, положення, iнструкцii, методичнi рекомендацii з питань профiлактики нещасних випадкiв, медичноi, професiйноi та соцiальноi реабiлiтацii потерпiлих, вiдшкодування матерiальноi та моральноi шкоди застрахованим i членам iх сiмей, фiнансування системи страхування вiд нещасних випадкiв;
2) у разi потреби приймати разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчоi влади, органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти;
3) одержувати вiд страхувальникiв i осiб, якi добровiльно застрахувалися у Фондi, iнформацiю та документи, що стосуються нарахування i сплати страхових внескiв до Фонду, перевiряти правильнiсть складання цих документiв;
4) проводити в порядку, визначеному законодавством Украiни, плановi та позаплановi виiзнi перевiрки фiнансово-господарськоi дiяльностi суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi щодо сплати та цiльового використання ними збору на страхування вiд нещасних випадкiв;
5) вимагати вiд керiвникiв та iнших посадових осiб страхувальникiв усунення порушень законодавства щодо сплати страхових внескiв i використання коштiв Фонду; застосовувати до порушникiв санкцii, передбаченi законодавством;
6) вiдносити пiдприiмства у разi систематичних порушень нормативних актiв про охорону працi до бiльш високого класу професiйного ризику виробництва або знижати цей клас з початку фiнансового року, якщо страхувальником значно полiпшено стан охорони працi;
7) одержувати вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчоi влади безоплатно iнформацiю для здiйснення покладених на Фонд завдань;
8) одержувати кредити у банкiвських установах;
9) брати участь у проведеннi вiдповiдними спецiалiстами експертноi оцiнки умов i безпеки працi на окремих пiдприiмствах.
10) створювати власнi спецiалiзованi лiкувально-профiлактичнi заклади, навчальнi заклади для навчання та переквалiфiкацii потерпiлих вiд нещасних випадкiв на виробництвi, пiдготовки, перепiдготовки i пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв виконавчоi дирекцii Фонду, а також своi видавництво з вiдповiдною полiграфiчною базою.
Фонд несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством за шкоду, заподiяну застрахованим особам внаслiдок невиконання, несвоiчасного або неналежного виконання умов страхування, встановлених законодавством.
2. Нормативне регулювання функцiонування системи соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань
2.1 Загальнi принципи формування коштiв бюджету Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв
Згiдно IX роздiлу Закону Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадить збiр та акумулювання страхових внескiв, маi автономну, незалежну вiд будь-якоi iншоi, систему фiнансування.
Фiнансування Фонду здiйснюiться за рахунок:
тАУ внескiв роботодавцiв: для пiдприiмств тАУ з вiднесенням на валовi витрати виробництва, для бюджетних установ та органiзацiй тАУ з асигнувань, видiлених на iх утримання та забезпечення;
тАУ капiталiзованих платежiв, що надiйшли у випадках лiквiдацii страхувальникiв у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни;
тАУ прибутку, одержаного вiд тимчасово вiльних коштiв Фонду на депозитних рахунках;
тАУ коштiв, одержаних вiд стягнення вiдповiдно до цього Закону штрафiв i пенi з страхувальникiв, штрафiв з працiвникiв, винних у порушеннi вимог нормативних актiв з охорони працi, а також адмiнiстративних стягнень у виглядi штрафiв з посадових осiб пiдприiмств, установ, органiзацiй, фiзичних осiб, якi використовують найману працю, передбачених Кодексом Украiни про адмiнiстративнi;
тАУ добровiльних внескiв та iнших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Працiвники не несуть нiяких витрат на страхування вiд нещасного випадку.
Кошти на здiйснення страхування вiд нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету Украiни та використовуються виключно за iх прямим призначенням. До коштiв на здiйснення страхування вiд нещасного випадку застосовуiться казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету Украiни.
Умови, порядок обслуговування, гарантii збереження коштiв Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв визначаються договором мiж банком, виконавчою дирекцiiю цього Фонду та Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Рiшення про перерахування тимчасово вiльних коштiв, у тому числi резерву коштiв Фонду, на депозитний рахунок приймаi правлiння Фонду.
Порядок розмiщення тимчасово вiльних коштiв, у тому числi резерву коштiв Фонду, на депозитному рахунку визначаiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни, а умови, порядок обслуговування та збереження цих коштiв визначаються договором мiж банком i виконавчою дирекцiiю Фонду за погодженням з правлiнням Фонду.
Прибуток, одержаний вiд тимчасово вiльних коштiв, у тому числi резерву коштiв Фонду, на депозитному рахунку, використовуiться в порядку, визначеному правлiнням Фонду.
Страховi тарифи, диференцiйованi по галузях економiки (видах економiчноi дiяльностi) залежно вiд класу професiйного ризику виробництва, встановлюються законом.
Сума страхових внескiв страхувальникiв до Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв повинна забезпечувати:
тАУ фiнансування заходiв, спрямованих на вирiшення завдань Фонду;
тАУ створення резерву коштiв Фонду для забезпечення його стабiльного функцiонування;
тАУ покриття витрат Фонду, пов'язаних iз здiйсненням соцiального страхування вiд нещасного випадку.
Розмiри страхових внескiв страхувальникiв обчислюються:
тАУ для роботодавцiв тАУ у вiдсотках до сум фактичних витрат на оплату працi найманих працiвникiв, що включають витрати на виплату основноi та додатковоi заробiтноi плати, на iншi заохочувальнi i компенсацiйнi виплати, у тому числi в натуральнiй формi, що визначаються вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро оплату працiВ» [3];
тАУ для добровiльно застрахованих осiб тАУ у вiдсотках до мiнiмально заробiтноi плати.
Страховi внески нараховуються в межах граничноi суми заробiтноi плати (доходу), що встановлюiться щороку на рiвнi п'ятнадцяти розмiрiв прожиткового мiнiмуму, встановленого законом для працездатних осiб, та i розрахунковою величиною при обчисленнi страхових виплат.
Страховi внески нараховуються на суми, якi не зменшенi на суму податкiв, iнших обов'язкових платежiв i внескiв, що вiдповiдно до законодавства сплачуються iз зазначених сум, та суми утримань, що здiйснюються вiдповiдно до законодавства.
Розмiр страхового внеску залежить вiд класу професiйного ризику виробництва, до якого вiднесено пiдприiмство, знижки до нього (за низькi рiвнi травматизму, професiйноi захворюваностi та належний стан охорони працi) чи надбавки (за високi рiвнi травматизму, професiйноi захворюваностi та неналежний стан охорони працi).
Розмiр зазначеноi знижки чи надбавки не може перевищувати 50 вiдсоткiв страхового тарифу, встановленого для вiдповiдноi галузi економiки (виду робiт).
Розрахунок розмiру страхового внеску для кожного пiдприiмства провадиться Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв вiдповiдно до Порядку визначення страхових тарифiв для пiдприiмств, установ та органiзацiй на загальнообов'язкове соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання [11], що затверджуiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Страхувальник здiйснюi страховий внесок у Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв у порядку i строки, якi визначаються страховиком.
Залишки сум вiд можливого перевищення доходiв над витратами Фонду за пiдсумками фiнансового року використовуються для коригування (зменшення) суми внескiв страхувальникiв.
Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону працi, вiн втрачаi право на знижку страхового тарифу.
Суми надбавок до страхових тарифiв i штрафiв сплачуються страхувальником iз суми прибутку, а при вiдсутностi прибутку вiдносяться на валовi витрати виробництва; для бюджетних установ та органiзацiй тАУ iз коштiв на утримання страхувальника.
У разi систематичних порушень нормативних актiв про охорону працi, внаслiдок чого зростаi ризик настання нещасних випадкiв i професiйних захворювань, пiдприiмство у будь-який час за рiшенням вiдповiдного робочого органу виконавчоi дирекцii Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на основi вiдповiдного подання страхового експерта, який обслуговуi це пiдприiмство, може бути вiднесено до iншого, бiльш високого класу професiйного ризику виробництва. Цей захiд може мати i зворотну дiю, але з початку фiнансового року.
Органи Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв мають право проводити в порядку, визначеному законодавством Украiни, плановi та позаплановi виiзнi перевiрки фiнансово-господарськоi дiяльностi суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi щодо сплати та цiльового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв.
Юридичнi та фiзичнi особи, що здiйснюють операцii з коштами загальнообов'язкового державного соцiального страхування, зобов'язанi представляти контролюючим органам необхiднi документи та вiдомостi, що належать до сфери iх дiяльностi.
Органи Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв мають право:
1) застосовувати фiнансовi санкцii, передбаченi цим Законом;
2) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до вiдповiдальностi осiб, винних у порушеннi законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв;
3) у разi виявлення порушень порядку нарахування, обчислення, сплати страхових внескiв та нецiльового використання коштiв на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв звертатися в установленому законом порядку до органiв прокуратури, внутрiшнiх справ, служби безпеки та податковоi мiлiцii;
4) здiйснювати iншi функцii, передбаченi законодавством.
2.2 Перестрахування та витрачення коштiв Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв
Згiдно V роздiлу Закону страховими виплатами i грошовi суми, якi Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв виплачуi застрахованому чи особам, якi мають на це право, у разi настання страхового випадку.
Зазначенi грошовi суми складаються iз:
1) страховоi виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдноi його частини) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйноi працездатностi (далi тАУ щомiсячна страхова виплата);
2) страховоi виплати в установлених випадках одноразовоi допомоги потерпiлому (членам його сiм'i та особам, якi перебували на утриманнi померлого);
3) страховоi виплати пенсii по iнвалiдностi потерпiлому;
4) страховоi виплати пенсii у зв'язку з втратою годувальника;
5) страховоi виплати дитинi, яка народилася iнвалiдом внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання ii матерi пiд час вагiтностi;
6) страхових витрат на медичну та соцiальну допомогу.
Перерахування сум щомiсячних страхових виплат i витрат на медичну та соцiальну допомогу провадиться у разi:
1) змiни ступеня втрати професiйноi працездатностi;
2) змiни складу сiм'i померлого;
3) пiдвищення розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати у порядку, визначеному законодавством.
Перерахування сум щомiсячних страхових виплат провадиться також у разi зростання у попередньому календарному роцi середньоi заробiтноi плати у галузях нацiональноi економiки за даними центрального органу виконавчоi влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена ранiше сума щомiсячноi страховоi виплати зменшенню не пiдлягаi.
Ступiнь втрати працездатностi потерпiлим установлюiться МСЕК за участю Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i визначаiться у вiдсотках професiйноi працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлюi обмеження рiвня життiдiяльностi потерпiлого, визначаi професiю, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу iнвалiдностi у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначаi необхiднi види медичноi та соцiальноi допомоги.
Огляд потерпiлого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництвi, акта розслiдування професiйного захворювання за встановленими формами, висновку спецiалiзованого медичного закладу про професiйний характер захворювання, направлення лiкувально-профiлактичного закладу або роботодавця чи профспiлкового органу пiдприiмства, на якому потерпiлий одержав травму чи професiйне захворювання, або робочого органу виконавчоi дирекцii Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв, суду чи прокуратури.
Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпiлого, iнших заiнтересованих осiб, суду чи прокуратури.
За потерпiлим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберiгаiться його середньомiсячний заробiток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стiйкоi втрати професiйноi працездатностi.
Стiйкою втратою професiйноi працездатностi вважаiться будь-яка втрата професiйноi працездатностi, визначена МСЕК.
Необхiднiсть переведення потерпiлого на iншу роботу, ii тривалiсть та характер установлюються ЛКК або МСЕК.
За згодою потерпiлого роботодавець зобов'язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявностi вiдповiдних вакансiй.
Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечуi потерпiлого вiдповiдною роботою, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв сплачуi потерпiлому страхову виплату у розмiрi його середньомiсячного заробiтку.
Потерпiлому, який проходить професiйне навчання або переквалiфiкацiю за iндивiдуальною програмою реабiлiтацii (якщо з часу встановлення ступеня втрати професiйноi працездатностi минуло не бiльше одного року), Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадить щомiсячнi страховi виплати у розмiрi середньомiсячного заробiтку протягом строку, визначеного програмою реабiлiтацii.
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв оплачуi вартiсть придбаних потерпiлим iнструментiв, протезiв та iнших пристосувань, вiдшкодовуi потерпiлому iншi необхiднi витрати, пов'язанi з його професiйною пiдготовкою.
У разi смертi потерпiлого право на одержання щомiсячних страхових виплат (пенсiй згiдно з пiдпунктом ВлдВ» пункту 1 частини першоi статтi 21 Закону) мають непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого або мали на день його смертi право на одержання вiд нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля його смертi.
Такими непрацездатними особами i:
1) дiти, якi не досягли 16 рокiв; дiти з 16 до 18 рокiв, якi не працюють, або старшi за цей вiк, але через вади фiзичного або розумового розвитку самi не спроможнi заробляти; дiти, якi i учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денноi форми навчання тАУ до закiнчення навчання, але не бiльш як до досягнення ними 23 рокiв;
2) жiнки, якi досягли 55 рокiв, i чоловiки, якi досягли 60 рокiв, якщо вони не працюють;
3) iнвалiди тАУ члени сiм'i потерпiлого на час iнвалiдностi;
4) неповнолiтнi дiти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати алiменти;
5) непрацездатнi особи, якi не перебували на утриманнi померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разi смертi потерпiлого мають також дружина (чоловiк) або один з батькiв померлого чи iнший член сiм'i, якщо вiн не працюi та доглядаi дiтей, братiв, сестер або онукiв потерпiлого, якi не досягли 8-рiчного вiку.
Пенсiя у разi смертi годувальника призначаiться i виплачуiться згiдно iз законодавством.
Щомiсячнi страховi виплати
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi