Операцii банку з платiжними картками та напрями пiдвищення iх ефективностi

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

"Операцii банку з платiжними картками та напрями пiдвищення iх ефективностi"

Вступ

Розрахунки з використанням готiвки надзвичайно дорого обходяться державнiй i комерцiйним фiнансовим структурам. Випуск у обертання нових купюр, обмiн старих, утримання значного персоналу, незручностi i великi втрати часу рядових клiiнтiв тАФ усе це важким тягарем лягаi на економiку краiни. В Украiнi, наприклад, близько 20% вартостi кожноi гривнi iде на пiдтримку ii ж власного обертання. Один з можливих i самих перспективних засобiв вирiшення проблеми готiвкового обороту тАФ створення ефективноi автоматизованоi системи безготiвкових розрахункiв на базi пластикових карток.

Актуальнiсть теми курсового дослiдження полягаi в необхiдностi аналiтичного упорядкування поточних показникiв та тенденцiй розвитку платiжних систем в Украiнi на базi пластикових карток з урахуванням вiдкритостi банкiвськоi системи Украiни пiсля входження в СОТ для банкiв розвинутих ринкових краiн з iх банкiвськими технологiями.

ОбтАЩiктом курсового дослiдження був комерцiйний банк ВАТ Банк ВлФiнанси та КредитВ», а також iншi банки тАУ конкуренти та партнери на ринку карткових банкiвських послуг.

Метою курсового дослiдження було отримання показникiв поточного стану та перспектив i напрямкiв розвитку ринку карткових банкiвських послуг в Украiнi.

РЖнформацiйною базою курсового дослiдження були нормативнi та аналiтичнi матерiали Нацiонального банку Украiни, рiчна та поточна фiнансова звiтнiсть ВАТ Банк ВлФiнанси та КредитВ», аналiтичнi матерiали Асоцiацii комерцiйних банкiв Украiни, аналiтичнi рейтинговi матерiали агентства ВлПростобанкВ», матерiали галузевих видань з питань платiжних систем з використанням пластикових карток.

1. Платiжна картка як iнструмент безготiвкових розрахункiв

1.1 Поняття, види та класифiкацiя банкiвських платiжних карток

Законом Украiни Про платiжнi системи та переказ грошей в Украiнi" [1] визначенi загальнi засади функцiонування платiжних систем в Украiнi, поняття та загальний порядок проведення переказу грошей в межах Украiни, а також встановлюi вiдповiдальнiсть суб'iктiв переказу.

Законом введений термiн основного елементу автоматичних платiжних систем - банкiвський автомат самообслуговування (банкiвський автомат)- програмно-технiчний комплекс, що надаi можливiсть держателю спецiального платiжного засобу здiйснити самообслуговування за операцiями одержання грошей у готiвковiй формi, внесення iх для зарахування на вiдповiднi рахунки, одержання iнформацii щодо стану рахункiв, а також виконати iншi операцii згiдно з функцiональними можливостями цього комплексу;

Одночасно введений i термiн суб'iкту вiдносин в автоматичних платiжних системах - держатель спецiального платiжного засобу - фiзична особа, яка на законних пiдставах використовуi спецiальний платiжний засiб для iнiцiювання переказу грошей з вiдповiдного рахунку в банку або здiйснюi iншi операцii iз застосуванням зазначеного спецiального платiжного засобу.

Спецiальний платiжний засiб (платiжна картка тощо) тАУ це платiжний iнструмент, що виконуi функцiю засобу iдентифiкацii, за допомогою якого держателем цього iнструмента iнiцiюiться переказ грошей з вiдповiдного рахунка платника або банку, а також здiйснюються iншi операцii, передбаченi вiдповiдним договором. За допомогою спецiальних платiжних засобiв формуються документи за операцiями iз застосуванням спецiальних платiжних засобiв або надаються iншi послуги держателям спецiальних платiжних засобiв.

Роботу автоматичних платiжних систем забезпечують фiнансовi устано-ви, якi i особливими органiзацiями та виконують спецiальнi операцii:

- платiжна система - платiжна органiзацiя, члени платiжноi системи та сукупнiсть вiдносин, що виникають мiж ними при проведеннi переказу грошей. Проведення переказу грошей i обов'язковою функцiiю, що маi виконувати платiжна система.

З точки зору перспектив розвитку Нацiональноi системи масових електронних платежiв (НСМЕП) Украiни та банкiв тАУ ii членiв - платiжнi схеми систем масових платежiв з застосуванням пластикових карток зводяться у фiнансовому аспектi до наступних трьох типiв [6]:

1) Дебетна схема (Debit cards) використовуються для оплати товарiв i послуг, одержання готiвки в банкiвських автоматах шляхом прямого списання з рахунка платника грошей iз наявноi суми, доступ до якоi закодований паролем на магнiтнiй смужцi картки. Такi картки i найпростiшим i унiверсальним замiнником готiвки. На вiдмiну вiд кредитних карток вони не дозволяють оплачувати покупки при вiдсутностi грошей на рахунку. Природно, що для дебетних карт потрiбна авторизацiя по кожнiй операцii. Все устаткування по роботi з дебетними картами повинне бути зв'язане з центром авторизацii в режимi on-line.

2) Дебетнi тАЬелектроннi гаманцiтАЭ(Smart cards) тАУ пластиковi картки з мiкросхемами пам'ятi, якi не потребують on-line режиму термiналiв.

3) Кредитна схемапередбачаi нульовий вихiдний залишок на картковому рахунку. Всi операцii з карткою записуються на кредит, який власник картки повинен погашати на визначених умовах з нарахуванням% на залишок боргу. Для магазинiв, що орiiнтуються на туристiв, робота з кредитними картками (Credit card), виявилася особливо вигiдною з погляду залучення покупцiв.

4) Розрахункова схема передбачаi оплату всiii суми кредиту в жорстко визначений перiод. Фактично розрахункова схема i окремим випадком кредитноi з фiксованим термiном погашення 100% заборгованостi.

В розрахунковiй схемi, крiм тАЬкласичнихтАЭ кредитних карток, для оплати покупок клiiнт може використовувати так називанi платiжнi картки, по яких можливiсть одержання кредиту обмежена одним мiсяцем. До них вiдносяться картки компанii Амеriсаn Ехрrеss.

Класифiкацiя платiжних карток залежить вiд засобiв iдентифiкування користувача пластиковоi картки:

а) При видачi картки клiiнту здiйснюiться ii персоналiзацiя - на неi заносяться данi, що дозволяють iдентифiкувати картку i ii власника, а також здiй-нити перевiрку платоспроможностi картки при прийомi ii до оплати чи видачi готiвки. Процес пiдтвердження продажу чи видачi готiвки по картцi називаiться авторизацiiю. Для ii проведення пункт обслуговування робить запит платiжнiй системi про пiдтвердження повноважень пред'явника картки i його фiнансових можливостей. Технологiя авторизацii залежить вiд схеми платiжноi системи, типу картки i технiчноi оснащеностi пункту обслуговування. Традицiйно авторизацiя проводиться "вручну", коли продавець чи касир передаi запит по телефону оператору (голосова авторизацiя), чи автоматично, пiсля розмiщення картки в POS-термiнал чи тАЬторговий термiналтАЭ (POS - Point Of Sale), де данi зчитуються з картки, касиром вводиться сума платежу, а власником картки зi спецiальноi клавiатури - секретний Пiн-код (ПРЖН - Персональний РЖдентифiкацiйний Номер). Пiсля цього термiнал здiйснюi авторизацiю або встановлюючи зв'язок з базою даних платiжноi системи (on-line режим), або здiйснюючи додатковий обмiн даними iз самою карткою (off-line авторизацiя). У випадку видачi готiвки процедура носить аналогiчний характер з тiiю лише особливiстю, що грошi в автоматичному режимi видаються спецiальним пристроiм тАУ банкоматом, що i проводить авторизацiю [11].

б) При здiйсненнi розрахункiв власник картки обмежений рядом лiмiтiв. Характер лiмiтiв i умови iхнього використання можуть бути дуже рiзноманiтними. Однак загалом усе зводиться до двох основних сценарiiв.

Власник дебетовоi картки повинний заздалегiдь внести на свiй рахунок у банку-емiтентi деяку суму. РЗi розмiр i визначаi лiмiт доступних засобiв. При здiйсненнi розрахункiв з використанням картки синхронно зменшуiться i лiмiт. Контроль лiмiту здiйснюiться при проведеннi авторизацii, що при використаннi дебетовоi картки i обов'язковим завжди. Для поновлення (чи збiльшення) лiмiту власнику картки необхiдно знову внести кошти на свiй рахунок [11].

Для забезпечення платежiв власник картки може не вносити попередньо кошти, а одержати в банку-емiтентi кредит. Подiбна схема реалiзуiться при оплатi за допомогою кредитноi картки. У цьому випадку лiмiт зв'язаний з величиною наданого кредиту, у рамках якого власник картки може витрачати кошти. Кредит може бути як однократним, так i поновлюваним. Поновлення кредиту в залежностi вiд договору з власником картки вiдбуваiться пiсля погашення або всiii суми заборгованостi, або деякоi ii частини.

в) Як кредитна, так i дебетова картки можуть бути також корпоративними. Корпоративнi картки надаються компанiiю своiм спiвробiтникам для оплати витрат у вiдрядженнi чи iнших службових витрат. Корпоративнi картки компанii зв'язанi з яким-небудь одним ii рахунком. Картки можуть мати роздiлений i нероздiлений лiмiти. У першому випадку кожному з власникiв корпоративних карт встановлюiться iндивiдуальний лiмiт. Другий варiант бiльше пасуi невеликим компанiям i не припускаi розмежування лiмiту. Корпоративнi картки дозволяють компанii детально вiдслiдковувати службовi витрати спiв робiтникiв.

г) Графiчний запис тАФ найпростiша форма запису iнформацii на картку. Графiчним методом наноситься кольорове фотографiчне зображення власника карти i лазерний зразок пiдпису.

д) Ембосирування тАФ механiчне видавлювання. Ембосируванням на картку наносяться прiзвище й iм'я власника карти. Воно дозволяi значно швидше оформляти операцiю оплати карткою, роблячи вiдбиток на нiй слiпа (Slip).

е) Кодування на магнiтнiй смузi. В даний час на картi може бути до чотирьох магнiтних смуг. На однiй з них, називаноi ISO-2, знаходиться iнформацiя про номер картки, термiн ii дii, а також службовий код, зона перевiрки особистого коду, вiльнi коди. Смужка ISO-1 мiстить аналогiчну iнформацiю плюс iм'я власника. В Францii використовують ще двi смуги тАФ Т2 i Т3. РЖнформацiя на магнiтних смугах носить статичний характер: один раз записана вона не мiняiться згодом. Тому при кожнiм розрахунку з використанням такоi картки приходиться зв'язуватися з центром авторизацii, що робить операцiю iдентифiкацii картки, щоб пiдтвердити наявнiсть коштiв на рахунку клiiнта i дозволити операцiю оплати на ту чи iншу суму, Усi цi операцii проходять у режимi Оn-line i тривають досить довго. Одним з основних недолiкiв магнiтних карток i вiдсутнiсть можливостi надiйного вiдновлення iнформацii, тобто поганi експлутацiйнi характеристики. Магнiтна смуга швидко виходить з ладу (як правило банк-емiтент гарантуi роботу картки лише на протязi одного року) [26].

ж) Цих недолiкiв позбавленi так називанi "електроннi гаманцi" чи старт-карти.

Картки з вбудованою мiкросхемою, "смарт- карти", винайденi в 1974 р. французьким iнженером Роланом Морено, у свою чергу подiляються на два типи [26]:

- карти з пам'яттю, на яких розмiщуються мiкросхеми ПЗУ iмнiстю вiд 32 Бт до 8 кбт. Найбiльшою iмнiстю володiють картки оптичноi пам'ятi, у яких використовуiться технологiя WORM (однократний запис - багаторазове читання), подiбна тiii, що застосовуiться в лазерних дисках. Обсяг iнформацii, записаноi на картi може досягати 2 - 16 Мб, але для ii зчитування необхiднi спецiальнi лазернi пристроi. Цi картки надзвичайно стiйкi до зовнiшнiх впливiв: наприклад, картку DREXON (R) LaserCard (R) можна тАЬварититАЭ у киплячiй водi до 1000 годин без втрати iнформацii, що зберiгаiться на нiй, Для порiвняння: магнiтна картка втрачаi iнформацiю пiсля п'ятихвилинного тАЬварiннятАЭ.

- комп'ютернi смарт-карти, оснащенi мiкросхемою, що мiстить мiкропроцесор, пам'яттю, пристроями введення-виводу iнформацii, а також власною операцiйною системою. Архiтектура вбудованого в картку мiкропроцесорного блоку дозволяi встановлювати пристрiй шифрування даних. Вiдповiдно до характеру взаiмодii з зчитующим пристроiм, смарт-картки, пiдроздiляються на контактнi (безпосереднiй контакт iз зчитуючим пристроiм), i безконтактнi

(для передачi iнформацii використовуiться радiосигнал).

Смарт-карти за своiю надiйнiстю та експлуатацiйними характеристиками значно перевершують звичайнi магнiтнi картки, Для приклада можна привести основнi характеристики i данi тестування самого великого у свiтi виробника смарт-карт французькоi фiрми тАЬ GemPlus Card International тАЬ:

- час збереження iнформацii - 10 рокiв;

- мiнiмальне число перезаписiв - 10 000 разiв:

- час запису одного байта iнформацii - не бiльш 10 мс:

- температура збереження - вiд -20 до +55 градусiв Цельсiя:

- робоча температура - вiд 0 до +50 градусiв Цельсiя:

- перекручування - 30 градусiв в обидва боки, 30 циклiв у хвилину (всього 1000 циклiв):

- температурний удар - 30 циклiв - 5 хвилин при -20 градусах Цельсiя, витримка 15 секунд, 5 хвилин при +50 градусах Цельсiя:

- статичний вигин - картка обертаiться навколо цилiндра дiаметром 8 см:

- температурний тест - 1000 годин при температурi 85 градусiв Цельсiя i вологостi 85%:

- соляна атмосфера - 96 годин при температурi 35 градусiв Цельсiя в 5% розчинi NaCl;

- схороннiсть iнформацii - 1000 годин при температурi 150 градусiв Цельсия:

- зусилля для видалення мiкросхеми - не менш 5 кг,

При виробництвi карток у кожну мiкросхему заноситься унiкальний код, що також неможливо продублювати. При видачi картки користувачу на неi наноситься один чи кiлька паролiв, вiдомих тiльки хазяiну карти. При спробi несанкцiонованого використання деякi види смарт-карток можуть автоматично закриватися, i для вiдновлення працездатностi такоi карти необхiдно ii повернення на мiсце видачi.

Смарт-карти працюють у режимi Off-line. Проведення будь-якоi операцii з використанням смарт-карти вимагаi вiд власника набору особистого пароля. Цей пароль записаний на самiй картцi, а виходить, не потрiбна процедура доступу до центрiв авторизацii.

Власником на картку заноситься визначена сума. При оплатi покупки пристрiй касового апарата, що зчитуi (рiдер), перевiряi наявнiсть коштiв на картцi i списуi з неi необхiдну суму.

Основними перевагами цього виду пластикових карток у порiвняннi з iх "магнiтними побратимами" i пiдвищена надiйнiсть i безпека, багатофункцiональнiсть, можливiсть ведення на однiй картцi декiлькох рахункiв. РЖстотний недолiк смарт-карток, що дотепер не вдалося перебороти, - iхня висока собiвартiсть, що значно перевершуi вартiсть пластиковоi картки з магнiтною смугою. Вартiсть смарт-карточок залежить вiд цiлого ряду факторiв (обсягу пам'ятi, потужностi мiкропроцесора) i коливаiться для тиражу в мiльйон карток вiд 0,6 до 9,5 дол. США.

Проте, на початку 90-х рокiв ринок мiкропроцесорних карток став розвиватися бурхливими темпами. Так, на останньому Форумi смарт-технологiй (SmartCard Forum), що вiдбувся в США, приводилися данi опитувань клiiнтiв рiзних американських банкiв про iхню готовнiсть/неготовностi користатися карткою з мiкропроцесором. Бiля 42% з числа опитаних пiдтвердили готовнiсть користатися смарт-карточками, якщо iхнiй банк стане емiтувати такi картки. Дослiдження, проведенi компанiiю Visa, показують, що 82% власникiв пластикових карток не проти використання смарт-карток у якостi "електронного гаманця" i 42% опитаних будуть використовувати цi картки як доповнення до уже наявних.

Важливим етапом у розвитку новоi технологii з'явилося спiвробiтництво ведучих свiтових платiжних систем в областi розробки загальноi стратегii i стандартiв як на самi мiкропроцесорнi картки, так i на використовуване устаткування i програмне забезпечення. Першим кроком у цьому напрямку стали роботи з сертифiкацii карток з мiкросхемою, що почали здiйснюватися з 1993 р. трьома найбiльшими мiжнародними платiжними системами: Visa International, MasterCard International i Europay International. З цiiю метою зазначенi компанii створили асоцiацiю Integrated Circuit Card, що приступила до вироблення iдиних стандартiв i вимог. У травнi 1994 р. були пiдготовленi специфiкацii платiжних систем, розрахованих на використання карток з мiкросхемами. Цi специфiкацii карток EMV (Europay/MasterCard/Visa) визначали вимоги до електромеханiчних характеристик i логiчного iнтерфейсу, а також описували протоколи взаiмодii для карток з мiкросхемою. У серпнi 1994 р. з'явилася друга частина специфiкацiй EMV (елементи даних i команд), а в жовтнi - третя (обробка транзакцiй).

У червнi 1995 р. була опублiкована версiя 2.0 специфiкацiй на картки з мiкросхемою EMV i версiя 1.0 специфiкацiй на термiнали, що приймають мiкропроцесорнi картки. Однак, незважаючи на очевиднi успiхи, самi творцi специфiкацiй вiдзначали недостатню повноту пророблення питань мiкропроцесорноi технологii й у серединi 1996 року випустили нову версiю специфiкацiй, де цiлком унiфiковане прикладне програмне забезпечення платiжних термiналiв i визначенi додатковi стандарти на картки зi збереженою сумою SVC (Stored Value Card) [26].

В даний час iснуi досить велике число схем при роботi з SVC-картками. Якщо iх проаналiзувати, то виявиться, що загальним для них i виконання наступних шести основних функцiй:

В· поповнення карток з дебетових чи кредитних рахункiв. Це звичайно робиться за допомогою банкоматiв, чи EFTPOS-термiналiв термiнала операцiонiста банку;

В· операцiя списування з SVC-картки назад на рахунок;

В· виконання платежiв за допомогою SVC-картки;

В· одержання роздрукiвки балансу (операцiя виконуiться з використанням спецiалiзованих пристроiв типу банкоматiв чи EFTPOS-термiналiв);

В· одержання декiлькох останнiх транзакцiй (операцiя здiйснюiться з використанням мiнi-аудиторського журнального файлу, що ведеться в пам'ятi смарт-картки);

В· створення чи змiна PIN-коду.

Однак i тут iснуi чимало невирiшених задач, що стануть особливо помiтними при досить широкому поширеннi карток. Наприклад, що буде вiдбуватися у випадку, якщо клiiнт утратить картку чи зiпсуi ii в процесi експлуатацii (по статистицi кiлькiсть зiпсованих карток складаi 1,5-3%)? Для картки з магнiтною смугою проблем немаi. У випадку замiни смарт-картки власник зiпсованоi чи загубленоi картки позбавляiться суми, що знаходилася на його старiй картцi ("електронному гаманцi" чи спецiальнiй картцi - телефоннiй, проiзний i т.д.). В даний час проробляються схеми, що у визначених випадках (з використанням журналу транзакцiй) можуть бути застосованi для вiдновлення iсторii загубленоi чи зiпсованоi картки з метою вiдшкодування власнику загубленоi електронноi готiвки.

РЖнтенсивнi iнтеграцiйнi процеси у свiтi, що у даний момент йдуть по рiзних напрямках, багато в чому сприяють унiфiкацii рiшень при створеннi i розвитку платiжних систем. Сьогоднi у свiтi платiжних систем, заснованих на смарт-технологии, проглядаються три основнi тенденцii. Перша - це створення нацiональних платiжних систем (Danmon у Данii, Mondex у Великобританii). Друга зв'язана з проектуванням системи EMV, i третя - це об'iднаний проект iвропейського союзу (система Cafe).

По обсягу проведених робiт i результативностi найбiльш реальним у даний час i проект i стандарт EMV. Ряд платiжних систем i великих фiнансових iнститутiв уже заявили про його пiдтримку. Розробленi також стандарти для обмiну повiдомленнями мiж платiжними системами. Так, у бiльшостi систем реалiзована пiдтримка одного з двох стандартiв: з фiксованим форматом повiдомлень i форматом повiдомлень перемiнноi довжини (ISO 8583).

Питання захисту вiд несанкцiонованого доступу i забезпечення таiмностi iнформацii в даний час також практично вирiшенi, а алгоритми шифрування - стандартизованi. Особливо це стосуiться широко розповсюджених DES-алгоритмiв шифрування у вiдповiдностi зi стандартом ANSI X.9. Цi алгоритми реалiзованi як на програмному, так i на апаратному рiвнi. Ведеться робота й у вiдношеннi RSA-алгоритмiв кодування, якi досi не цiлком стандартизованi в силу iхньоi специфiки (основна складнiсть для даного класу алгоритмiв полягаi в том, що базовим для них i використання в якостi криптоключей набору з двох простих чисел).

з) Використання iмпрiнтерiв та POS тАУ термiналiв

Роблячи покупку, власник картки вручаi ii торговцю. Торговець повинен запросити центр авторизацii про дозвiл здiйснення платiжноi операцii на суму покупки по данiй картцi. Для одержання дозволу на операцiю торговець дзвонить в авторизацiйний центр i повiдомляi номер рахунка власника картки, кiнцевий термiн дii картки, номер свого рахунка i суму на яку здiйснюiться угода. Установа, вiд iменi якого видаiться картка вiдповiдним кодом, переданим через комп'ютерну мережу, схвалюi угоду. Цей код фiксуiться на торговому чеку, пiсля чого угода проводиться по рахунках власника картки.

Одержавши дозвiл вiд центра авторизацii торговець переносить iнформацiю з картки на слiп (тАЬslipтАЭ - бланк, реiстрацiйна картка) з використанням найпростiшого пристрою тАУ iмпринтера. На слiпi фiксуiться номер картки, код i координати пункту обслуговування, сума товару (послуги), власник картки пiдписуi його й одержуi копiю. Торговець направляi свою копiю слiпа в банк-еквайер.

Використовуiться багато методiв захисту вiд незаконного використання картки. Кожному торговцю встановлюiться лiмiт суми угод. Угоди на суму, що перевищуi лiмiт, можуть виконуватися тiльки за узгодженням з банком. Звичайно вiд 8 до 10% угод вимагають пiдтвердження, одержуваного по телефону.

Угода може бути заборонена по наступним причинах:

тАФ картка оголошена зниклою чи украденою,у подiбних випадках торговцi часто одержують розпорядження реквiзувати картку;

тАФ власник картки вичерпав свiй лiмiт кредитування, у цьому випадку посадова особа банку розмовляi з клiiнтом i може зняти заборону на здiйснення угоди;

тАФ власник картки iстотно прострочив час платежiв i його рахунок анульований.

Крiм того, випускаiться бюлетень, називаний тАЬчорним спискомтАЭ (hot card list, warning list). Цей бюлетень анульованих, загублених чи украдених карток призначений для торговцiв i з ним необхiдно звiрятися у випадках, коли сума угоди перевищуi встановлений обсяг. Банк-еквайер може також зажадати, щоб торговець звiрив пiдписи на торговому векселi i на зворотнiй сторонi картки. Якщо торговець не виконав усiх передбачених правил контролю, то можливi збитки буде нести вiн сам.

Центр по видачi дозволiв на здiйснення фiнансових операцiй банку-емiтента карток повинен [27]:

тАФ пiдтримувати цiлодобовий зв'язок iз всiма iншими органiзацiями-учасниками даноi програми з приводу великих угод. Вiн може виконувати цю задачу самостiйно всi 24 години, працюючи в режимi тАЬОn-lineтАЭ, чи користатися послугами стороннiх органiзацiй у той час, коли його системи вiдключенi чи непрацездатнi;

тАФ реагувати на випадки незаконного використання карток, якщо такi виникають;

тАФ вести поточний список отриманих дозволiв банку на операцii.

У 1982 роцi, коли втрати банкiв США вiд незаконного використання кредитних карток склали близько 1 мiльярда доларiв, VISA розробила систему недорогих, що використовують телефонну мережу термiналiв(POS-Point Of Sale), встановлюваних у торгових пунктах, за допомогою яких можна одержати дозвiл на угоду за кiлька секунд в автоматичному режимi.

POS-термiнали, чи торговi термiнали, призначенi для обробки транзакцiй при фiнансових розрахунках з використанням пластикових карток з магнiтною смугою i смарт-карт. Використання POS-термiналiв дозволяi автоматизувати операцii по обслуговуванню картки й iстотно зменшити час обслуговування. Можливостi i комплектацiя POS-термiналiв варiюються в широких межах, однак типовий сучасний термiнал обладнаний пристроями читання як смарт-карт, так i карт iз магнiтною смугою, енергонезалежною пам'яттю, портами для пiдключення Пiн-клавиатуры (клавiатури для набору Пiн-кода), принтера, з'iднання з ПК чи з електронним касовим апаратом.

Крiм того, звичайно POS-термiнал буваi оснащений модемом з можливiстю автодозвона. POS-термiнал володii "iнтелектуальними" можливостями тАУ його можна програмувати. Усе це дозволяi проводити не тiльки on-line авторизацiю карт iз магнiтною смугою i смарт-карт, але i використовувати при роботi зi смарт-картами режим off-line з нагромадженням протоколiв транзакций. Останнi пiд час сеансiв зв'язку передаються в процесiнговий центр. Пiд час сеансу зв'язку POS-термiнал може також приймати i запам'ятовувати iнформацiю, пе-редану ЕОМ процесiнгового центру. В основному це бувають стоп-аркушi, але подiбним же чином може здiйснюватися i перепрограмування POS-термiналiв.

i) Використання банкоматiв

Банкомати тАУ це банкiвськi автомати для видачi i инкасування готiвки при операцiях iз пластиковими картками. Крiм цього, банкомат дозволяi власнику картки одержувати iнформацiю про поточний стан рахунка (у тому числi i виписку на паперi), а також проводити операцii по перерахуванню коштiв з одного рахунка на iншiй. Банкомат обладнаний пристроiм для читання карти, а для iнтерактивноi взаiмодii з власником картки - також дисплеiм i клавiатурою. Банкомат оснащений персональною ЕОМ, що забезпечуi керування банкоматом i контроль його стану. Останнi дуже важливо, оскiльки банкомат i сховищем готiвки. На сьогоднiшнiй день бiльшiсть моделей розрахована на роботу в on-line режимi з картками з магнiтною смугою, однак з'явилися i пристроi, здатнi працювати зi смарт-картами й у off-line режимi. Для забезпечення комунiкацiйних функцiй банкомати оснащуються платами X.25, а, у деяких випадках, - модемами.

Грошовi купюри в банкомату розмiщаються в касетах, якi, у свою чергу, знаходяться в спецiальному сейфi. Число касет визначаi кiлькiсть номiналiв купюр, видаваних банкоматом. Розмiри касет регулюються, що даi можливiсть заряджати банкомат практично будь-якими купюрами.

Банкомати - стацiонарнi пристроi солiдних габаритiв i ваги. Зразковi розмiри: висота - 1.5 - 1.8 м, ширина i глибина - близько 1 м, вага - бiля тонни. Бiльш того, з метою припинення можливих розкрадань iх монтують капiтально. Банкомати можуть розмiщатися як у примiщеннях, так i безпосередньо на вулицi i працювати цiлодобово.

к) Процесiнговi центри та комунiкацii

Процесiнговий центр тАУ це спецiалiзований обчислювальний центр, що i технологiчним ядром платiжноi системи. Процесiнговий центр функцiонуi в досить жорстких умовах, гарантированно обробляючи в реальному масштабi часу iнтенсивний потiк транзакцiй. Дiйсно, використання дебетовоi картки приводить до необхiдностi on-line авторизацii кожноi угоди в будь-якому пунктi обслуговування платiжноi системи. Для операцiй iз кредитною карткою авторизацiя необхiдна не у всiх випадках, але, наприклад, при одержаннi грошей у банкоматах вона також проводиться завжди. Не меншi вимоги до обчислювальних можливостей процесiнгового центра пред'являi i пiдготовка даних для проведення взаiморозрахункiв за пiдсумками дня, оскiльки обробцi пiдлягають протоколи значноi (якщо не гнiтючоi) частини транзакцiй, а необхiднi термiни виконання розрахункiв невеликi - кiлька годин.

Крiм обчислювальних потужностей, процесiнговий центр, якщо вiн здiйснюi весь спектр сервiсних функцiй, повинен бути оснащений також устаткуванням для персоналiзацii пластикових карток (включаючи i смарт-карти), а також мати базу для технiчного супроводу i ремонту POS-термiналiв i банкоматiв. Таким чином, пiдтримка надiйного, стiйкого функцiонування платiжноi системи вимагаi, по-перше, наявностi iстотних обчислювальних потужностей у процесiнговому центрi (чи центрах - у розвитiй системi) i, по-друге, розвиту телекомунiкацiйну iнфраструктуру, оскiльки процесiнговий центр системи повинний мати можливiсть одночасно обслуговувати досить велике число географiчно вiддалених пунктiв.

1.2 Механiзм безготiвкових розрахункiв за допомогою платiжних карток

Механiзм безготiвкових розрахункiв за допомогою платiжних карток в Украiнi обумовлений ВлПоложенням про порядок емiсii платiжних карток i здiйснення операцiй з iх застосуваннямВ» [4].

Це Положення розроблене згiдно iз Законами Украiни "Про Нацiональний банк Украiни" [3], "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" [2], "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Украiнi" [1], iншими законодавчими актами Украiни, у тому числi нормативно-правовими актами Нацiонального банку Украiни.

Положення встановлюi загальнi вимоги Нацiонального банку Украiни до порядку здiйснення банками емiсii платiжних карток, визначаi операцii, що здiйснюються з iх застосуванням, i порядок розрахункiв за цими операцiями.

Особливостi застосування платiжних карток внутрiшньодержавних i мiжнародних платiжних систем регулюються вiдповiдними нормативно-правовими актами Нацiонального банку та правилами платiжних систем з урахуванням вимог цього Положення.

На територii Украiни застосовуються платiжнi картки, емiтованi членами внутрiшньодержавних i мiжнародних платiжних систем (резидентами та нерезидентами).

Банк зобов'язаний у порядку, установленому законодавством Украiни, iдентифiкувати клiiнтiв, якi вiдкривають картковi та iншi рахунки в банку, та держателiв платiжних карток, якi здiйснюють операцii з iх використанням за цими рахунками.

РЖдентифiкацiя клiiнта банку не i обов'язковою пiд час здiйснення кожноi операцii, якщо клiiнт був ранiше iдентифiкований вiдповiдно до вимог законодавства Украiни, яке регулюi вiдносини у сферi запобiгання легалiзацii (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом.

На вимогу банку клiiнт зобов'язаний надати документи i вiдомостi, необхiднi для з'ясування його особи, сутi дiяльностi, фiнансового стану. У разi ненадання клiiнтом необхiдних документiв чи вiдомостей або умисного надання неправдивих вiдомостей щодо себе банк вiдмовляi клiiнту в його обслуговуваннi.

1. Емiсiя платiжних карток

1.1. Емiсiя платiжних карток у межах Украiни проводиться виключно банками, що уклали договiр з платiжною органiзацiiю вiдповiдноi платiжноi системи та отримали ii дозвiл на виконання цих операцiй (крiм одноемiтентних внутрiшньобанкiвських платiжних систем).

1.2. Платiжна картка i власнiстю емiтента i надаiться клiiнту або його довiренiй особi вiдповiдно до умов договору з клiiнтом.

1.3. Фiзичним особам, якi не i суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi, та iх довiреним особам емiтент надаi особистi платiжнi картки, а юридичним особам i фiзичним особам - пiдприiмцям - корпоративнi платiжнi картки.

1.4. Емiтент для облiку коштiв за операцiями з використанням платiжних карток вiдкриваi клiiнтам картрахунки на балансових рахунках, визначених нормативно-правовими актами Нацiонального банку з питань бухгалтерського облiку операцiй з використанням платiжних карток у банках Украiни. Емiтент маi право здiйснювати облiк операцiй за платiжними картками з кредитною схемою фiзичних осiб, якi не i суб'iктами господарювання, за рахунками банку для облiку кредитiв.

Для облiку операцiй фiзичних осiб за наперед оплаченими платiжними картками (електронними гаманцями) емiтент вiдкриваi консолiдований рахунок.

1.5. Залежно вiд умов, за якими здiйснюються розрахунки за операцiями з використанням платiжних карток, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платiжнi схеми.

1.6. Кредитна лiнiя пiд операцii з платiжними картками вiдкриваiться банком на визначений термiн та в межах установленого договором лiмiту (заборгованостi або граничноi суми) кредитування. Строк дii кредитноi лiнii, яка вiдкриваiться пiд платiжнi картки, визначаiться договором мiж клiiнтом та емiтентом. Кредитування держателiв платiжних карток у межах обраноi емiтентом кредитноi схеми регламентуiться внутрiшнiми документами банку з питань кредитування та договором мiж клiiнтом i банком-емiтентом.

1.7. Наперед оплаченi платiжнi картки можуть емiтуватися банками виключно для фiзичних осiб. Емiтент маi право випустити наперед оплачену платiжну картку до замовлення ii клiiнтом. Наперед оплачена платiжна картка може мати фiксований номiнал, що може зазначатися на платiжнiй картцi. Максимальна сума емiтованоi банком наперед оплаченоi платiжноi картки, кошти за якою облiковуються на консолiдованому рахунку банку, не може перевищувати суму 1000 гривень або ii еквiвалент в iноземнiй валютi.

Зарахування коштiв на консолiдований рахунок здiйснюiться фiзичними особами в межах максимальноi суми, установленоi цим пунктом, за рахунок унесення готiвки або шляхом переказу коштiв з iнших власних рахункiв (завантаження на електронний гаманець). Наперед оплаченi платiжнi картки фiксованого номiналу поповненню не пiдлягають.

1.8. Вид платiжноi картки, що емiтуiться членом платiжноi системи, тип ii носiя iдентифiкацiйних даних (магнiтна смуга, мiкросхема тощо), реквiзити, що наносяться на неi в графiчному виглядi, визначаються платiжною органiзацiiю вiдповiдноi платiжноi системи, у якiй ця картка застосовуiться, з урахуванням вимог, установлених вiдповiдними державними стандартами Украiни та мiжнародними стандартами, прийнятими Мiжнародною органiзацiiю iз стандартизацii (ISO).

Обов'язковими реквiзитами, що наносяться на платiжну картку, i реквiзити, якi дають змогу iдентифiкувати платiжну систему та емiтента картки. Платiжна картка маi мiстити реквiзити (у графiчному та/або електронному виглядi), що дають змогу iдентифiкувати ii держателя. Наперед оплачена платiжна картка може не мiстити реквiзитiв, якi iдентифiкують ii держателя вiзуально або з використанням документiв, що посвiдчують особу.

Платiжнi картки внутрiшньодержавних платiжних систем повиннi мiстити нанесений шляхом друку або тиснення iдентифiкацiйний номер емiтента.

2. Еквайринг та операцii iз застосуванням платiжних карток

2.1. Еквайринг у межах Украiни здiйснюiться виключно юридичними особами - резидентами, що уклали договiр з платiжною органiзацiiю вiдповiдноi платiжноi системи.

2.2. Обслуговування торговцiв i виконання розрахункiв з ними за операцii, якi здiйсненi мiж торговцями i клiiнтами iз застосуванням платiжних карток, еквайр проводить на пiдставi договору.

Договiр мiж еквайром i торговцем надаi право останньому приймати до оплати платiжнi картки вiдповiдноi платiжноi системи з дотриманням ii правил та виконувати iншi операцii, визначенi договором. Цей договiр не повинен мiстити обмежень щодо приймання платiжних карток iнших емiтентiв та iнших платiжних систем.

2.3. На пiдставi лiцензii або договору з платiжною органiзацiiю вiдповiдноi платiжноi системи технiчнi еквайри (еквайринговi компанii) можуть створювати власнi мережi термiналiв та/або банкоматiв, що обслуговують платiжнi картки, та надавати торговцям та/або еквайрам послуги щодо технологiчного, iнформацiйного обслуговування операцiй, якi здiйсненi iз застосуванням платiжних карток.

2.4. Клiiнти та iх довiренi особи застосовують платiжнi картки вiдповiдно до умов договору з емiтентом як засiб для:

- безготiвковоi оплати за товари (послуги), у тому числi в системах електронноi торгiвлi (комерцii);

- перерахування коштiв iз своiх картрахункiв на iншi власнi рахунки та на рахунки iнших осiб;

- одержання готiвки в касах банкiв, iнших фiнансових установ, торговцiв i через банкомати.

Наперед оплаченi платiжнi картки застосовуються iх держателями для безготiвковоi оплати за товари (послуги) та одержання готiвки.

2.5. У межах Украiни переказ коштiв за операцiями, якi iнiцiйованi iз застосуванням платiжних карток, здiйснюiться в гривнях.

В iноземнiй валютi переказ коштiв за операцiями, що iнiцiйованi iз застосуванням платiжних карток, може здiйснюватися лише мiж власними рахунками фiзичних осiб, якi вiдкритi банком-емiтентом.

2.6. На територii Украiни дозволяiться видача готiвки в iноземнiй валютi через каси уповноважених банкiв-емiтентiв та iх агентiв за платiжними картками клiiнтiв, яким емiтенти вiдкрили картрахунки в iноземнiй валютi, а також через каси уповноважених банкiв-еквайрiв i небанкiвських фiнансових установ за платiжними картками, що емiтованi нерезидентами.

2.7. Видача за платiжними картками готiвки через банкомати в межах Украiни здiйснюiться в гривнях, а через банкомати уповноважених банкiв-емiтентiв - у валютi рахунку платiжноi картки.

2.8. За здiйсненi операцii банки отримують комiсiйну винагороду, порядок нарахування, сплати та розмiр якоi встановлюються банками т

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi