Органiзацiя та планування кредитування

ЗМРЖСТ

Вступ.............................................................5

1. Кредитнi операцii - основа дiяльностi комерцiйних банкiв..............8

1.1 Економiчна сутнiсть та види кредитних операцiй комерцiйного банку.............................................................8

1.2 Умови i форми кредитування.....................................17

1.3 Органiзацiя та планування процесу кредитування ...................26

2. Аналiз кредитноi дiяльностi КБ тАЮПриватБанктАЭ.......................36

2.1 Фiнансово-екомомiчна характеристика дiяльностi КБ тАЮПриватБанктАЭ....36

2.2 Аналiз та оцiнка якостi кредитного портфелю.......................50

2.3 Процес надання кредиту.........................................61

3. Шляхи оптимiзацii кредитних операцiй.............................72

3.1 Удосконалення кредитноi полiтики ...............................72

3.2 Робота з проблемними кредитами...............................79

3.3 Виколристування ЕВМ в банкiвськоi системi.......................89

4. Охорона працi у комерцiйному банку...............................97

Висновки.......................................................112

Лiтература......................................................117

Додатки........................................................122

ВСТУП

Значення кредиту для нормального функцiонування економiки будь-якоi краiни важко переоцiнити. В останнi роки вiн все бiльше використовуiться i в Украiнi - як вiдомо саме кредит приносить банкам найбiльший доход. За сучасних умов кредит набув своiх специфiчних рис, забезпечуi рацiональне використання грошових ресурсiв i виступаi як фактор прискорення процесу розширеного вiдтворення, регулятор грошового обiгу, тобто змiнюi готiвковий оборот в обiгу на безготiвковий.

Кредит, безперечно, необхiдний вже iснуючому товаровиробниковi. Однак ще бiльшою мiрою вiн потрiбен тому, хто тiльки прагне органiзувати своi виробництво, але не маi для цього стартового капiталу. Для того щоб отримати кредит, необхiдно, щоб той, хто маi вiльнi кошти довiряв тому, кому вони потрiбнi. Звiдси i походить термiн "кредит", який виник вiд латинського слова "сгесiо", означаi вiрити або приймати на вiру. З часом мiнялися економiчнi умови господарювання i вiдповiдно трансформувався змiст термiну "кредит". За сучасних умов кредит означаi систему грошових вiдносин, що пов'язана з тимчасовим перерозподiлом власних грошових потокiв пiдприiмств, органiзацiй та населення. Необхiднiсть використання пiдприiмствами кредиту зумовлена тим, що надходження коштiв пiдприiмству i його платежi не збiгаються як за часом, так i за сумою. Таким чином виникнення i функцiонування кредиту пов'язане з необхiднiстю забезпечення безперервного процесу вiдтворення, iз тимчасовим вивiльненням коштiв у одних пiдприiмствах i появою потреби в них у iнших. Але це не i iдиною причиною появи кредитних взаiмовiдносин. У теперiшнiй час кредитнi вiдносини виникають за умови наявностi будь-якоi фiнансовоi операцii яка так чи iнакше пов'язанаiз заборгованiстю того чи iншого суб'iкту якi приймають участь у цiй операцii. Для забезпечення всього процесу вiдтворення необхiдно, щоб пiдприiмства мали необхiднi оборотнi кошти, якi вони використовують для придбання оборотних виробничих фондiв. Потiм цi кошти переходять у наступну стадiю i перетворюються у незавершене виробництво. Далi - готова продукцiя. Готова продукцiя, в свою чергу, i товаром який призначений для продажу i вiдповiдно реалiзуiться на ринку. Пiсля цього етапу виручка вiд реалiзацii зараховуiться на рахунок пiдприiмства. Тобто маi мiсце рух вартостi фондiв, що являi собою послiдовний безперервний ii перехiд iз однiii функцiональноi форми в iншу. Цьому процесу об'iктивно властива нерiвномiрнiсть, обумовлена iндивiдуальним характером кругообiгу i обороту фондiв на кожному пiдприiмствi внаслiдок вiдмiнностей органiзацiйно-технiчних характеристик виробництва i реалiзацii продукцii. Тобто нерiвномiрнiсть виникаi внаслiдок часовоi розбiжностi мiж вивiльненням коштiв iз обороту та авансуванням iх в оборот. Частiше за все такi розбiжностi зумовленi специфiкою пiдприiмств - сезоннiстю виробництва. В певнi перiоди маi мiсце зростання виробничих витрат порiвняно iз надходженням коштiв вiд реалiзацii продукцii на розрахунковий рахунок пiдприiмства. Отже виникаi потреба в залученнi додаткових коштiв. Пiдприiмство мусить брати кредит, тому що саме вiн слугуi тим механiзмом акумуляцii фiнансових ресурсiв який дозволяi вирiшити це протирiччя. Це можуть бути банкiвськi кредити, кошти iнших кредиторiв або комерцiйний кредит. Також мають мiсце такi випадки коли збiльшуiться вихiд готовоi продукцii та починають поступати кошти вiд реалiзацii продукцii, частина з яких може використовуватися на iншi потреби. Таким чином можна зробити висновок, що об'iктивною економiчною основою функцiонування кредиту i саме такi розбiжностi в потребi у коштах для пiдприiмств сезонного виробництва. Кредит дозволяi пiдприiмству не розосереджувати своi фiнансовi ресурси на придбання запасiв сировини й матерiалiв, та позитивно впливаi на кругообiг коштiв пiдприiмства, що в свою чергу дозволяi йому працювати ритмiчно й мати прибуток вiд своii дiяльностi.

Неодмiнно економiчною передумовою iснування кредиту i функцiонування виробникiв на засадах комерцiйного розрахунку. Кредитнi вiдносини не можуть виникнути, якщо авансованi у виробництво кошти не приймають участi в кругообiгу, або коли господарюючий суб'iкт, який маi намiр iм скористатися, не маi постiйного доходу (не може покрити витрати кредитора за користування його коштами).

Не менш важливою умовою виникнення кредитних вiдносин i спiв падiння економiчних iнтересiв кредитора i позичальника. Кредитор повинен бути в рiвнiй мiрi зацiкавлений в видачi кредиту, як i позичальник в його отриманнi. Справа в тому, що кредитнi вiдносини не можуть виникнути з того, що у кредитора i вiльнi грошовi кошти, а у позичальника iх немаi. Кредитор i позичальник повиннi дiйти згоди за певними економiчними параметрами кредиту. Ось чому ця тема i актуальною.

Предмет дослiдження тАУ кредитнi операцii комерцiйного банку.

Метою роботи i дослiдження органiзацii та планування кредитноi дiяльностi та розробка шляхiв щодо ii вдосконалення.

ОбтАЩiктом дослiдження в цiii роботi i комерцiйний банк тАЮПриватБанктАЭ

У вiдповiдностi до метi було поставлено ряд завдань:

- визначити поняття та сутнiсть кредитних операцiй комерцiйного банку;

- прослiдкувати стадii кредитного процесу взагалi та на прикладi КБ тАЮПриватБанкутАЭ;

- визначити шляхи оптимiзацiя кредитних операцiй.

1. КРЕДИТНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ тАУ ОСНОВА ДРЖЯЛЬНОСТРЖ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ

1.1 Економiчна сутнiсть та види кредитних операцiй комерцiйного банку

Кредитнi операцii - це вiдносини мiж кредитором i позичальником по наданню першим останньому певноi суми грошових коштiв на умовах платностi, термiновостi i поворотностi [29, c. 128]. Банкiвськi кредитнi операцii пiдроздiляються на двi великi групи: активнi, коли банк виступаi в особi кредитора, видаючи позики, i пасивнi, коли банк виступаi в особi позичальника, привертаючи грошi вiд клiiнтiв i iнших банкiв в банк на умовах платностi, термiновостi i поворотностi. Видiляються i двi основнi форми здiйснення кредитних операцiй: позики i депозити. Вiдповiдно активнi i пасивнi кредитнi операцii банкiв можуть здiйснюватися як у формi позик, так i у формi депозитiв. Активнi кредитнi операцii полягають, по-перше, з позикових операцiй з клiiнтами i операцiй за поданням мiжбанкiвського кредиту; по-друге, з депозитiв, розмiщених в iнших банках. Пасивнi кредитнi операцii аналогiчно складаються з депозитiв третiх юридичних i фiзичних осiб, включаючи клiiнтiв i iншi банки, i позиковi операцii по отриманню мiжбанкiвського кредиту.

Виходячи з вказаних характеристик можна умовно пiдкреслити вiдмiннiсть мiж кредитними i позиковими операцiями, кредитом i позикою. Кредит - ширше поняття, що припускаi наявнiсть рiзних форм органiзацii кредитних вiдносин, як формуючих джерела засобiв банку, так i представляючи одну з форм iх вкладення. Позика ж i лише однiiю з форм органiзацii кредитних вiдносин, виникнення яких супроводжуiться вiдкриттям позикового рахунку.

Депозитнi операцii i операцiями банкiв i iнших кредитних установ по залученню грошових коштiв у внески (пасивнi депозити) або розмiщенню засобiв, що i в iх розпорядженнi, у внески в iнших банках або кредитний - фiнансових iнститутах (активнi депозити). Пiд депозитом (внеском) в свiтовiй банкiвськiй практицi розумiються грошовi кошти або цiннi папери, вiдданi на зберiгання до фiнансово-кредитних або банкiвських установ [72, c. 82]. Поняття тАЬдепозиттАЭ як таке маi декiлька значень: наряду з внесками в банках i iнших кредитно-фiнансових iнститутах воно може означати також цiннi папери, переданi на зберiгання в кредитно-фiнансовi iнститути; внески пiд оплату митного збору, зборiв, податкiв; внески в адмiнiстративних органах в забезпеченнi позову, явки i т.д. Традицiйно всi депозити, як до запитання, так i на термiн, вважаються основним джерелом банкiвських ресурсiв. Серед активних депозитних операцiй можна видiлити операцii по розмiщенню тимчасово вiльних засобiв даного банку в iнших банках - термiновi внески в банках (або в iнших кредитних установах), засоби на резервному рахунку в Центральному банку, а також засоби на кореспондентських рахунках в iнших банках.

Кореспондентськi вiдносини - договiрнi вiдносини мiж кредитними установами, банками, встановлюванi в цiлях здiйснення платiжно-розрахункових операцiй за дорученням один одного. Кореспондентськi вiдносини можуть включати i iншi види послуг, зокрема банки - кореспонденти можуть прокредiтовати клiiнта понад суму лiмiту, встановленоi для одного банку. Крiм того, крупнi банки - кореспонденти для дрiбнiших можуть давати консультацii по управлiнню iнвестицiйним портфелем, купувати, продавати, зберiгати i управляти цiнними паперами за iх дорученням. На пiдставi обмiну листами, зразками пiдписiв посадовцiв банки кореспонденти вiдкривають кореспондентськi рахунки один одному, по яких вироблятимуться взаiмнi розрахунки на пiдставi укладеного кореспондентського договору. Операцii по кореспондентському рахунку здiйснюються в межах кредитного сальдо, комiсiя нараховуiться з обороту по дебету i з обороту по кредиту рахунку.

Мiжбанкiвськi депозити, як термiновi, так i до запитання, в бiльшостi випадкiв i засобами, якi банки тримають один у одного короткий час для здiйснення розрахункiв, регулювання рiвня лiквiдностi балансу, виконання вимог органiв грошовий - кредитного регулювання.

Клiiнтськi депозити (внески) - це грошовi кошти, що вносяться клiiнтами на зберiгання до кредитних установ, якi можуть бути використанi для безготiвкових розрахункiв або вилученi готiвкою [37, c. 29]. Внески утворюються шляхом внескiв готiвкою i грошовими документами або через надання позики i перелiк суми позики на розрахунковий рахунок (так званi уявнi внески).

Розрiзняються декiлька видiв внескiв. Залежно вiд термiну вони пiдроздiляються на депозити до запитання, термiновi квазiтермiновi, тобто привернутi на достатньо тривалий, але в той же час невизначений термiн. Крiм того, в окрему групу серед клiiнтських внескiв необхiдно видiлити кошти клiiнтiв, зарезервованi на спецiальних рахунках для розрахункiв (наприклад, акредитивами, лiмiтованими чековими книжками i т.д.); привернутi засоби спец фондiв i засоби спец призначення; кредиторську заборгованiсть; привернутi засоби по розрахункових операцiях (наприклад, засоби розрахунку мiж банками, привернутi засоби по факторингових операцiях i т.д.).

При аналiзi структури пасивних кредитних операцiй важливе значення маi видiлення депозитiв до запитання (засоби на поточних, розрахункових рахунках) i внескiв на термiн. Внески до запитання можуть бути вилученi у будь-який час на першу вимогу вкладника. Вони використовуються для поточних розрахункiв. По них нараховуiться вiдносно низький (або взагалi не нараховуiться) вiдсоток. Часто даний вид внеску називають чековими депозитами, оскiльки засоби можуть вилучатися по рахунку шляхом виставляння чекiв. Термiновi внески i грошовими коштами приватних осiб, компанiй, пiдприiмств i органiзацiй, помiщенi на зберiгання на наперед певний термiн, але, як правило, не менше одного мiсяця. В бiльшостi випадкiв це внески на крупнiшi суми. Найтиповiша форма термiнових внескiв приватних осiб - ощаднi внески, засоби з яких можуть бути знятi з певними обмеженнями, наприклад з попереднiм повiдомленням. Останнiм часом ощаднi рахунки стали використовуватися i для безготiвкових платежiв, крiм того, з'явилися новi види внескiв, режим використовування яких поiднуi переваги поточних рахункiв i термiнових депозитiв. Режим використовування i зберiгання засобiв на цих тАЬгiбриднихтАЭ видах рахункiв визначаiться при вiдкриттi рахунку. Як правило, по цих рахiвницях встановлюються термiни повiдомлення (наприклад, за 30 днiв) про вилучення певних сум з рахунку. Деякими банками практикуiться також встановлення лiмiту - мiнiмальноi суми, становлячи щоденний, середньомiсячний, среднеквартальний i т.д. залишок на поточному або розрахунковому рахунку, на який нараховуються вiдповiдно вищi вiдсотки, нiж по сумах перевищуючих цей мiнiмально допустимий залишок.

Позиковi операцii банкiв можна класифiкувати по рiзних критерiях. По-перше, залежно вiд тiii ролi, в якiй виступаi банк, - кредитора або позичальника: активнi i пасивнi позиковi операцii. Активнi позиковi операцii складаються з операцiй по кредитуванню клiiнтiв i наданню кредитiв iншими банками i або мiжбанкiвського кредиту. Пасивнi позиковi операцii полягають в отриманнi мiжбанкiвського кредиту в Центральному (Нацiональному) банку або iнших комерцiйних банках.

По-друге, по термiнах: онкольнi або до запитання; короткостроковi (до одного року); середнесроковi (вiд одного року до п'яти рокiв).

По-третi, виходячи з наявностi, якостi i характеру забезпечення: позики бланковi, не мають забезпечення i заснованi на довiрi до позичальника, i позики забезпеченi. Як забезпечення позики можуть виступати як застава товарно-матерiальних i фiнансових цiнностей, гарантii зобов'язання або поручительства, так i страхування ризику непогашення кредиту страховою органiзацiiю.

По-четверте, залежно вiд цiлей кредитування: позики на збiльшення капiталу (виробничих фондiв); позики на тимчасове поповнення недолiку засобiв; позики споживацькi цiлi.

По-п'яте, на пiдставi вiдмiнностей в умовах, порядку, величинi i термiнах сплати вiдсоткiв по кредиту суми основного боргу; режимах позикового рахунку, що вiдкриваiться; галузевоi приналежностi клiiнта, органiзацiйно-правовоi форми його дiяльностi i т.д.

Позиковi операцii банкiв здiйснюються на пiдставi укладення кредитного договору, в якому фiксуються всi основнi умови надання позики. Умови кредитного договору залежать в кожен конкретний момент вiд кредитноi полiтики, що проводиться комерцiйним банком, i наступних чинникiв: наявнiсть i вартiсть кредитних ресурсiв; спiввiдношення ступеня ризикованоi i прибутковостi кредитування кожного конкретного проекту; стабiльностi i масштабiв депозитноi бази банку; установок економiчноi i грошовий кредитноi полiтики держави; господарськоi ситуацii, що склалася, в даному регiонi; квалiфiкацii i професiоналiзму банкiвських працiвникiв i т.д. Механiзм кредитування i органiзацiя кредитноi роботи в банку визначаiться кожним банком самостiйно на основi дiючих рекомендацiй Центрального банку.

В умовах ринковоi економiки найхарактернiшою формою кредитування першокласних позичальникiв, тобто позичальники кредитуються найбiльш пiльговоi (наприклад без перевiрки забезпечення i з правом необмеженого перевищення планового розмiру кредиту), i кредитування по контокоренту. Контокорент означаi, що пiдприiмству вiдкриваiться тiльки один-iдиний рахунок; розрахунковий рахунок в даному випадку закриваiться. З урахуванням загальних принципiв ведення контокорентного рахунку, практицi його використовування в нашiй краiнi, iнших краiнах, з урахуванням особливостей сучасного перiоду можна, на мiй погляд, застосовувати наступну модель контокорентного кредиту.

Кредитування по контокоренту поiднуiться з наданням цiльових короткострокових i довгострокових позик з окремих рахункiв. Видача i погашення цiльових позик кореспондуються з контокорентним рахунком.

Основою органiзацii кредитування по контокоренту i плановий розмiр кредиту. Вiн визначаiться на базi укрупненого об'iкту кредитування i i рiзницею мiж потребою в оборотних коштах i наявними iх джерелами. Потреба складаiться iз залишку нормованих активiв, товарiв вiдвантажених, термiн оплати яких не наступив, i дебiторськоi заборгованостi. Розрахунок цiii рiзницi робиться клiiнтом на рiк з розбиттям по кварталах на основi балансу оборотних коштiв. При складаннi балансу враховуються вiдображенi в кредитному договорi умови кредитування, якi направленi на пiдвищення кредитоспроможностi позичальника. При плануваннi залишку активiв звертаiться увага на вимогу банку по скороченню розмiру iх окремих елементiв, товарiв вiдвантажених i дебiторськоi заборгованостi, лiквiдацii тривалих неплатежiв, приросту величини власних оборотних коштiв.

Режим використовування планового розмiру кредиту може мiнятися залежно вiд результатiв аналiзу показникiв кредитоспроможностi i характеру попиту на кредит. Перший варiант застосовуiться, коли практично немаi зауважень по коефiцiiнтах кредитоспроможностi. Тут плановий розмiр кредиту жорстко не обмежуi рiвень заборгованостi i використовуiться тiльки для спостереження за змiною цього рiвня. У iнших випадках, а також при не виконаннi умов договору як санкцiя вводиться другий варiант, при якому дозволяiться перевищення планового розмiру кредиту тiльки в певних умовах.

Контроль банку за забезпеченням поворотного руху кредиту може здiйснюватися рiзними шляхами, i перш за все за допомогою порiвняння планового i фактичного балансу оборотних коштiв. Цей порiвняльний аналiз робиться на основi даних квартального вiдлiку клiiнта. У випадку, якщо позичальник не умов кредитування його по 1 класу, банк ухвалюi рiшення про подальшим режимi його кредитування. Зокрема, розв'язуiться питання про можливостi перевищення планового розмiру кредиту, встановлення вищого рiвня позикового вiдсотка, про оплату розрахункових документiв тiльки в межах виручки, що поступила.

Другим способом контролю може виступати щоквартальне складання заборгованостi по контокоренту з плановим розмiром кредиту. Це значить, що планування залишкiв ряду активiв i товарiв вiдвантажених здiйснюiться на базi iх середнiх величин в минулi перiоди(при такому пiдходi враховуються також темпи зростання об'iму виробництва).

Як третiй спосiб контролю за дотриманням принципiв кредитування, i зокрема принципу термiновостi, можна видiлити щоквартальне порiвняння плановоi i фактичноi швидкостi обороту кредиту. При уповiльненнi цiii швидкостi вводяться штрафнi надбавки до договiрного вiдсотка.

Однiiю з сучасних тенденцiй розвитку активних операцiй банкiв краiн ринковоi економiки i тенденцiя подовження термiнiв кредитування. Довгострокове кредитування включаi комплекс заходiв по створенню банкiв довгострокових вкладень, формуванню структури вiддiлiв i розвитку форм i методiв органiзацii його видачi i погашення позик.

Органiзацiя довгострокового кредитування в умовах розподiльноi економiки i фондового методу фiнансування капiтальних вкладень була заснована на видимостi простоти отримання грошей на iнвестицiйнi цiлi. Ринкове господарство приймаi не всi капiталовкладення; воно умii вибирати сферу своii дiяльностi. Проте в сучасний, перехiдний перiод для довгострокового кредитування ще не наступили сприятливi часи. Разом з тим економiчну дiяльнiсть банкiв вже не можливо представити без операцiй по довгостроковому кредитуванню. Органiзацiя довгострокового кредиту припускаi видiлення суб'iктiв i об'iктiв кредитування; порядок видачi i погашення позик.

Суб'iктами кредитування виступають: державнi пiдприiмства, СП, малi пiдприiмства, iндивiдуальнi позичальники.

Важливим елементом видачi кредиту i визначення об'iкту кредитування. У свiтовiй практицi одним з основних об'iктiв довгострокового кредитування виступаi iпотека. РЖпотечний кредит видаiться пiд заставу нерухомостi - землi i будов, виробничого i житлового призначення. Зi всього рiзноманiття об'iктiв кредитування можна видiлити двi основнi групи [18, с. 246]:

- виробницкi позики;

- на споживацькi цiлi.

В результатi надання виробничих кредитiв грошi вкладаються у виробничi капiтальнi вкладення. Новим видом таких позик виступають iнновацiйнi кредити або позики на нововведення. Об'iктом кредитування iнновацiй i: комп'ютерна технiка, медичне устаткування, товари широкого споживання i iн.

РЖнформацiя про вибiр стратегii довгострокового кредитування повинна аналiзуватися вiддiлами кредитування i iнвестицiй на основi даних вiддiлу депозитiв. Основою для правильного ходу банкiвськоi дiяльностi i узгодження термiнiв активних операцiй з термiнами пасиву банку. Якщо банк одержуi своi кошти на короткi термiни, вiн не може видавати довгостроковi позики, хоча б вони були забезпеченi в подвiйному розмiрi.

Одним iз способiв забезпечення по довгострокових кредитах може виступати застава. Кредитор в даному випадку маi право при невиконаннi боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартостi закладеного майна переважно перед iншими кредиторами. Застава зберiгаi силу i пiд час переходу права власностi на закладене майно вiд заставнику до iншоi особи. До основних видiв довгострокових кредитiв пiд заставу вiдносяться [18, с. 247]:

- кредит пiд заставу рухомого майна;

- кредит пiд заставу нерухомостi.

У сучасних умовах комерцiйнi банки як i ранiше стримано вiдносяться до видачi довгострокових кредитiв, переходячи до одночасного фiнансування розробок, об'iднаних загальною технологiчною спрямованiстю i термiнами реалiзацii. Такий пiдхiд заснований на об'iднаннi в iдину програму комерцiйних i iнновацiйних кредитiв; ряд проектiв переводиться з фiнансування на iнновацiйне кредитування.

Змiцнення i упровадження ринкових основ економiки пов'язане з розвитком кредитних вiдносин, використовуванням нових форм банкiвськоi спiвпрацi. Практика господарювання примушуi об'iднувати банкiвську дiяльнiсть в рiзних сферах, у тому числi i для органiзацii консорцiальних операцiй. Модернiзацiя i технiчне переозброiння галузей народного господарства, здiйснення великомасштабних заходiв в таких областях, як енергетика, екологiя, здобич сировини, упровадження науково-технiчних розробок при значному скороченнi традицiйного джерела - засобiв державного бюджету вимагають величезних кредитних ресурсiв, включаючи валютнi.

Потреби iнвестицiйноi сфери не можуть бути задоволенi окремими комерцiйними банками через обмеженiсть iх власних засобiв i складнощами залучення кредитних ресурсiв для довгострокового кредитування. Можливостi надання крупного довгострокового кредиту окремого комерцiйного банку обмежуються також дiючими нормативами банкiвськоi лiквiдностi, граничними розмiрами позик, видаваних одному позичальнику.

Важливим i навiть вирiшальним моментом при кредитуваннi iнвестицiйних процесiв виступаi кредитний ризик, пов'язаний iз заморожуванням лiквiдних засобiв на тривалий перiод, кредитоспроможнiстю позичальника, з його можливостями своiчасно здiйснити проект, що кредитуiться.

Всi цi проблеми розв'язуються при створеннi банкiвського об'iднання -консорциума для надання довгострокового кредиту на iнвестицiйнi цiлi. Консорцiальний кредит може використовуватися i для короткострокового кредитування, якщо об'iм кредиту або кредитний ризик дуже великi для одного банку.

У консорциальной операцii можуть брати участь не тiльки декiлька банкiв, але i декiлька позичальникiв, безпосередньо причетних до здiйснення заходу, що кредитуiться. Наприклад, можна здiйснити модернiзацiю основного виробництва без модернiзацii цехiв заводiв-сумiжникiв

Консорцiальнi кредити не i самостiйною формою кредиту i базуються на тих же принципах, що i iншi види банкiвських позик: мiняються тiльки механiзм акумуляцii кредитних ресурсiв i технiка надання кредиту.

Банкiвськi консорцiуми пiдроздiляються на тимчасовi, створюються, як правила, для фiнансування однiii, звично дуже крупноi операцii, i постiйно дiючi, встановленi банками на паритетних засадах. Останнi в основному використовуються для проведення операцiй на валютних ринках i ринках позикових капiталiв. Створення банкiвського консорцiуму ТСрунтуiться на цивiльному кодексi, дiючим в суспiльствi, i нормативних актах, регулюючих дiяльнiсть комерцiйних банкiв. Дiяльнiсть кожного консорцiуму здiйснюiться пiд керiвництвом одного або декiлькох банкiв. При сумiсному керiвництвi все ж таки видiляiться провiдний банк. Банком-органiзатором, як правило, виступаi банк з достатньо крупними пасивами, що маi певний досвiд проведення великомасштабних операцiй, володii налагодженими зв'язками з фiнансово-кредитними установами, квалiфiкованими кадрами i що користуiться високою репутацiiю в банкiвськiй системi.

Стандартноi форми кредитування консорцiальних операцiй не iснуi. При створеннi консорцiуму банки керуються чинним законодавством, а при оформленнi кредитних вiдносин керуються комерцiйною доцiльнiстю. Загальними пiдходами при органiзацii консорцiальной операцii у областi кредитування i: надiйнiсть позичальника i проекту, що фiнансуiться; можливiсть отримання згоди iнших банкiв на участь в кредитуваннi; чiтке визначення термiну i порядку видачi i погашення позики; ретельний аналiз фiнансовоi дiяльностi i iнвестицiйних планiв позичальника; можливi ризики i методи iх страхування. Залежно вiд характеру перерахованих чинникiв визначаiться вид позики (середньостроковий, довгостроковий), вiдсоток за кредит (з урахуванням попиту i пропозицii кредитних ресурсiв, термiну i розмiру кредиту, ступеня ризику по данiй операцii), технiка надання кредиту через консорцiум.

Кредитнi вiдносини мiж консорцiумом i позичальником регулюються кредитною угодою, що мiстить основнi економiчнi умови i юридичнi аспекти операцiй. У угодi указуються: мета, напрям кредиту, термiн, сума, валюта кредиту, умови встановлення процентноi ставки; мiстяться зобов'язання кредитора своiчасно надавати кредит, а позичальника - своiчасно i повнiстю погашати; обмовляiться механiзм кредитування, порядок використовування i погашення кредиту, термiни сплати вiдсоткiв.

Своiрiдною формою консорциального кредиту починають виступати сумiснi гарантii або поручительства банкiв за зобов'язаннями клiiнта. Якщо клiiнт не виконуi своi зобов'язання по вiдношенню до своiх партнерiв, то банки беруть на себе iх оплату, оформляючи цю операцiю як кредит i стягуючи платню залежно вiд виду вимог, термiну i суми кредиту.

Нестабiльнiсть економiки, вiдсутнiсть вiдповiдних законодавчих актiв, ресурсiв для довгострокового кредитування i величезнi кредитнi ризики примушують комерцiйнi банки в нашiй краiнi використовувати консорцiальнi кредити в основному для короткострокових i середньострокових вкладень. Стримуi створення банкiвських консорцiумiв для кредитування крупних iнвестицiйних заходiв обмеженiсть у Центрального банку довгострокових кредитних ресурсiв, що скорочуi можливостi iх отримання багатьма комерцiйними банками. З другого боку, активний попит на короткостроковi кредити i кредитнi ресурси, спекулятивне зростання процентних ставок робить все менш привабливими довгостроковi вкладення для комерцiйноi дiяльностi банкiв.

1.2 Умови i форми кредитування

Банкiвський кредит, вимоги, якi пред'являються до його оформлення, володiють певними особливостями, вiдмiнними вiд iнших видiв кредиту. Перш за все слiд зазначити, що кредитнi вiдносини банку з клiiнтом будуються на принципах термiновостi, поворотностi, платностi i забезпеченостi кредиту i оформляються договором.

Банкiвське кредитування вiдрiзняiться наступними особливостями.

По-перше,цi правовiдносини характеризуються спецiальним суб'iктним складом: кредитором в даному випадку виступаi банк або iнша кредитна органiзацiя, яка регулярно, професiонально на пiдставi спецiально виданого банком дозволу (лiцензii) здiйснюi подiбного роду операцii для витягання прибутку як основноi мети своii дiяльностi.

По-друге,якщо за договором позики або в результатi надання товарного або комерцiйного кредиту предметом договору можуть служити не тiльки грошовi кошти, але i iншi речi, то предметом договору банкiвського кредиту можуть бути тiльки грошовi кошти.

По-третi, особливiстю договору банкiвського кредиту i його вiдшкодувальний характер, тобто сплата клiiнтом вiдсоткiв за користування грошовими коштами кредитноi органiзацii протягом певного термiну - на вiдмiну вiд звичною договори позики, що припускаi як вiдшкодувальний, так н безвiдплатний характер правовiдносин сторiн.

По-четверте, забезпеченiсть кредиту. Як забезпечення своiчасного повернення кредиту банки приймають заставу, поручительство, гарантiю iншого банку, а також зобов'язання в iнших формах, допустимих банкiвською практикою.

По-п'яте, вiдмiннiсть вiд договору позики кредитний договiр мiстить вимога цiльового використовування позикових засобiв з вказiвкою конкретних цiлей.

По-шосте, кредитний договiр полягаi обов'язково i письмовiй формi. Обов'язковiсть такого оформлення визначена чинним законодавством, при цьому недотримання письмовоi форми спричиняi за собою недiйснiсть кредитного договору.

По-сьоме, вiдповiдно до чинного законодавства грошовi кошти за договором кредиту (договору банкiвськоi позики) можуть бути наданi пiдприiмству-позичальнику тiльки в безготiвковiй формi.

Надання комерцiйними банками кредиту пiдприiмствам здiйснюiться на основi кредитного договору, який iнакше називають договором банкiвськоi позики. Правила надання кредиту, порядок, умови укладення кредитних договорiв комерцiйнi банки розробляють самостiйно з урахуванням рекомендацiй i вказiвок НБУ.

Для вирiшення питання про доцiльнiсть надання кредиту тому або iншому позичальнику останнiй зобов'язаний представити в комерцiйний банк певний набiр документiв:

- заявку на отримання кредиту;

- копii засновницьких документiв позичальника, завiренi нотарiально (свiдоцтво про реiстрацiю пiдприiмства, статут, засновницький договiр);

- баланс на останню звiтну дату, завiрений податковою iнспекцiiю;

- технiко-економiчне обТСрунтування окупностi проекту;

- копii договорiв (контрактiв) на пiдтвердження операцii;

- завiрену нотарiусом банкiвську картку iз зразками пiдписiв керiвника пiдприiмства, головного бухгалтера i вiдтисненням друку;

- документи, пiдтверджуючi наявнiсть забезпечення кредиту (договiр застави, договiр поручительства, банкiвська гарантiя i т. д.).

Залежно вiд фiнансового стану позичальника i iнших обставин вказаний перелiк може бути, значно розширений.

В результатi аналiзу наданих документiв, а також, можливо, проведення дослiджень i оцiнки результатiв господарсько-фiнансовоi дiяльностi позичальника, його дiловоi репутацii, платоспроможностi (особливо, коли розглядаiться питання про надання досить крупних сум на значний термiн) ухвалюiться рiшення про видачу кредиту. Оформлення кредитноi операцii виробляiться шляхом укладення договору

Класифiкацiю кредиту традицiйно прийнято здiйснювати по декiлькох базових ознаках, до найважливiших з яких слiд вiднести категорii кредитора i позичальника, а також форму, в якiй надаiться конкретна позика. Виходячи з цього можна видiлити наступнi шiсть досить самостiйних форм кредиту, кожна з яких в свою чергу розпадаiться на декiлька рiзновидiв по бiльш деталiзованих класифiкацiйних параметрах.

Банкiвський кредит - одна з найпоширенiших форм кредитних вiдносин в економiцi, об'iктом яких виступаi процес передачi в позику безпосередньо грошових коштiв. Надаiться виключно банками, що мають лiцензiю на здiйснення подiбних операцiй вiд центрального банку. В ролi позичальника можуть виступати тiльки юридичнi особи, iнструментом кредитних вiдносин i кредитний договiр або кредитна угода. Дохiд по цiй формi кредиту поступаi у виглядi позикового вiдсотка або банкiвського вiдсотка, ставка якого визначаiться за угодою сторiн з урахуванням ii середньоi норми на даний перiод i конкретних умов кредитування. Класифiкуiться по ряду базових ознак.

Термiни погашення:

- онкольнi позики, щопiдлягають поверненню у фiксований термiн пiсля надходження офiцiйного повiдомлення вiд кредитора. В даний час вони практично не використовуються, оскiльки вимагають щодо стабiльних умов на ринку позикових капiталiв i в економiцi в цiлому;

- короткостроковi позики, щонадаються, як правило, на заповнення тимчасового недолiку власних оборотних коштiв у позичальника. Середнiй термiн погашення по цьому вигляду кредиту звичайно не перевищуi одного року. Найактивнiше застосовуються короткостроковi позики на фондовому ринку, в торгiвлi i сферi послуг, в режимi мiжбанкiвського кредитування.

У сучасних вiтчизняних умовах короткостроковi кредити, що одержали однозначно домiнуючий характер на ринку позикових капiталiв, характеризуiться наступними вiдмiтними ознаками:

а) коротшими термiнами, що звичайно не перевищують одного мiсяця;

б) ставкою вiдсотка. Обернено пропорцiйноi термiну повернення позики;

в) обслуговуванням в основному сфери обiгу;

- середньостроковi позики, щонадаються на термiн вiд одного року до трьох рокiв на метi як виробничого, так i чисто комерцiйного характеру. Найбiльше поширення набули в аграрному секторi, а також при кредитуваннi iнновацiйних процесiв з середнiми об'iмами необхiдних iнвестицiй;

- довгостроковi позики (термiном зверху 3-х рокiв), використовуванi, як правило, в iнвестицiйних цiлях. Як i середньостроковi позики, вони обслуговують рух основних засобiв, вiдрiзняючись великими об'iмами передавання кредитних ресурсiв. Застосовуються при кредитуваннi реконструкцii, технiчного переозброiння, нового будiвництва на пiдприiмствах всiх сфер дiяльностi. Особливий розвиток одержали в капiтальному будiвництвi, паливно-енергетичному комплексi, сировинних галузях економiки.

На Украiнi на стадii переходу до ринковоi економiки практично не використовуються як через загальну економiчну нестабiльнiсть, так i меншоi прибутковостi порiвняно з короткостроковими кредитними операцiями.

Спосiб погашення:

- позики погашаються одноразовим внеском (платежем) з боку позичальника.Традицiйна форма повернення короткострокових позик, вельми функцiональна з позицii юридичного оформлення, оскiльки не вимагаi використовування механiзму числення диференцiйованого вiдсотка;

- позики, що погашаються в розстрочку протягом всього термiну дii кредитного договору. Конкретнi умови (порядок) повернення визначаються договором, зокрема тАФ в частинi антиiнфляцiйного захисту iнтересiв кредитора. Завжди використовуються при довгострокових позиках i, як правило, при середньострокових.

Спосiб стягування позикового вiдсотка:

- позики, вiдсоток по яких виплачуiться у момент ii загального погашення. Традицiйна для ринковоi економiки форма оплати короткострокових позик, що маi найбiльш функцiональний з позицii простоти розрахунку характер;

- позики, вiд

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi