Основнi види ризику в операцiях iз використанням iноземноi валюти

Кафедра мiжнародноi економiки

Контрольна робота

з дисциплiни: ВлМiжнароднi розрахунки i валютнi операцiiВ»

ЗМРЖСТ

1. Питання №68. Основнi види ризику в операцiях iз використанням iноземноi валюти

2. Практичне завдання №7

Список лiтератури

1. Питання №68. Основнi види ризику в операцiях iз використанням iноземноi валюти

Комерцiйнi банки здiйснюють рiзноманiтнi операцii з iноземною валютою, а саме: купiвлю та продаж валютних коштiв, ведення банкiвських рахункiв в iноземнiй валютi, надання позик та отримання кредитiв у валютi, депозитнi операцii з валютою, дисконтування платiжних вимог в iноземнiй валютi, проведення операцiй з валютними деривативами i т. iн. Валютнi операцii проводяться як на замовлення та за рахунок клiiнтiв, так i для задоволення власних потреб банку.

Валютний ризик вiдображаi ймовiрнiсть фiнансових втрат внаслiдок того, що курс однiii валюти щодо iншоi змiниться протягом певного часу. У реальному життi валютнi курси дуже рiдко вдаiться бiльш чи менш довго втримати на одному й тому самому рiвнi. Отже, валютний ризик iснуi майже завжди, коли здiйснюються операцii з iноземною валютою. Розмiр валютного ризику залежить вiд розмiрiв валютноi позицii, яку займаi учасник у кожний конкретний момент часу, та вiд змiни валютних курсiв на ринку.

Проблема валютного ризику в економiчнiй теорii та практицi вперше постала наприкiнцi 70-х рокiв XX столiття пiсля пiдписання краiнами тАУ членами Мiжнародного валютного фонду Ямайськоi угоди (Кiнгстон, Ямайка, 1976 р.), вiдповiдно до якоi було офiцiйно визнано демонетизацiю золота, скасовано його офiцiйну цiну i золотий паритет, введено мiжнародну розрахункову одиницю СДР (спецiальнi права запозичення), яка мала стати основою визначення валютних курсiв нацiональних валют, i введено режим вiльного курсоутворення на базi ВлплаваючихВ» валютних курсiв тАУ флоатинг.

Найбiльшоi гостроти проблема валютного ризику набула у 80-х рр. i залишаiться актуальною на перспективу. Це пов'язано з рiзким зростанням обсягiв мiжнародних торговельних i фiнансових операцiй, непрогнозованими коливаннями валютних курсiв, зростанням обсягiв валютних спекуляцiй, що спричиняi рiзке збiльшення залежностi кiнцевих фiнансових результатiв дiяльностi пiдприiмств i фiнансово-кредитних установ вiд валютного ризику.

Валютнi ризики i частиною комерцiйних ризикiв, до яких схильнi учасники мiжнародних економiчних вiдносин.

Валютний ризик - це ризик втрат при купiвлi-продажi iноземноi валюти за рiзними курсами.

Даний ризик, або ризик курсових втрат, пов'язаний з iнтернацiоналiзацiiю ринку банкiвських операцiй, створенням транснацiональних (спiльних) пiдприiмств та банкiвських органiзацiй i диверсифiкацiiю iхньоi дiяльностi, i являi собою можливiсть грошових втрат у результатi коливань валютних курсiв.

При цьому змiна курсiв валют по вiдношенню один до одного вiдбуваiться в силу численних чинникiв, наприклад : у зв'язку зi змiною внутрiшньоi вартостi валют, постiйним переливом грошових потокiв iз краiни в краiну, спекуляцiiю i т.д. Ключовим чинником, що характеризуi будь-яку валюту i ступiнь довiри до валюти резидентiв i нерезидентiв. Довiра до валюти - складний багатофакторний критерiй, що складаiться iз кiлькох показникiв, наприклад: показник довiри до полiтичного режиму, ступеня вiдкритостi краiни, лiбералiзацii економiки i режиму обмiнного курсу, експортно-iмпортного балансу краiни, базових макроекономiчних показникiв i вiри iнвесторiв у стабiльнiсть розвитку краiни в майбутньому.

Валютний ринок завжди характеризуiться своiю нестiйкiстю i непередбаченiстю. Це пояснюiться надзвичайно швидкою реакцiiю учасникiв валютного ринку на полiтичнi й економiчнi змiни у свiтi, а також значною мiрою може бути пов'язане зi спекуляцiями.

Валютний ризик - це ризик втрат, обумовлений несприятливою змiною курсiв iноземних валют у ходi здiйснення угод по iхнiй купiвлi-продажу. Валютнi операцii пiдроздiляють на ВлкасовiВ» i ВлтермiновiВ». Ринок касових операцiй потребуi оплати на протязi двох робочих днiв iз дня виконання контракту, тому невиконання зобов'язань менш ймовiрне. До таких угод вiдносять овернайт. До термiнових угод належать: форвард, фтАЩючерси, опцiони.

Ризик несплати по термiнових валютних операцiях залежить вiд кредитоспроможностi iнвестора i термiну контракту. Чим бiльший цей термiн, тим вища можливiсть змiни курсу i несплати.

Змiст термiнових видiв угод такий:

1) Форвард.

Форвардною угодою називаiться така угода, при якiй курс встановлюiться в даний час, а обмiн валютами вiдбуваiться в майбутньому.

Якщо i реальна можливiсть виникнення валютного ризику в майбутньому, вiн покриваiться форвардной угодою.

Банк займаi форвардную позицiю у випадку, якщо клiiнт продаi або купуi iноземну валюту по форварду, тобто з обмiном валют на майбутню зафiксовану дату, а також, якщо сам банк продаi або купуi iноземну валюту по форварду з метою отримання прибутку. Проте тут i присутнiм ризик змiни цiн, що може призвести до збиткiв банку.

2) Опцiоннi операцii.

Опцiон - це угода мiж покупцем i продавцем, що надаi покупцю право - але не зобов'язання - купувати валюту в продавця опцiону або ж продавати ii.

Опцiон i одним iз варiантiв повного покриття валютних ризикiв. Його можна використовувати як страховку, використовуючи при несприятливих змiнах курсу. У порiвняннi з форвардом, опцiон даi кращий захист вiд можливих ризикiв, тому що покупець опцiону лишаi за собою право вибору здiйснення або нездiйснення угоди.

3) ФтАЩючерси.

ФтАЩючерснi контракти укладають на спецiальних бiржах i, на вiдмiну вiд форвардного контракту, фтАЩючерс не передбачаi реальну купiвлю-продаж валюти. Позицiя по фтАЩючерсу лiквiдуiться за допомогою зустрiчних контрактiв. Ризик по фтАЩючерсам мiнiмiзуiться за рахунок можливостi покрити зобов'язання по першому ф'ючерсному контракту шляхом здiйснення зустрiчноi оберненоi угоди.

Валютнi ризики можна структуризувати у такий спосiб:

а) кредитний ризик - ризик, обумовлений небажанням або неможливiстю клiiнта або контрпартнера розрахуватися за своiми обов'язками;

б) конверсiйний ризик - ризики валютних збиткiв безпосередньо по конкретних операцiях.

Головним чинником валютних ризикiв i коротко- та довгостроковi коливання обмiнних курсiв, що залежать вiд попиту й пропозицii валюти на нацiональних i мiжнародних валютних ринках. У довгостроковому перiодi визначальну роль вiдiграi загальний економiчний стан краiни, рiвень виробництва, збалансованiсть основних макроекономiчних пропорцiй, обсяги зовнiшньоi торгiвлi тощо, а в короткостроковому тАУ збалансованiсть окремих ринкiв i загальний стан ринкового й конкурентного середовища. Коливання кiлькiсних показникiв окремих чинникiв та iх певне спiввiдношення вiдiграють вирiшальну роль у змiнах валютних курсiв, а тому можуть мати суттiвий вплив на характер виникнення i рiвень валютного ризику.

Серед довгострокових чинникiв коливань валютних курсiв передусiм необхiдно виокремити такi:

тАУ загальна економiчна ситуацiя в краiнi;

тАУ полiтична ситуацiя;

тАУ рiвень вiдсоткових ставок;

тАУ рiвень iнфляцii;

тАУ стан платiжного балансу;

тАУ система валютного регулювання та iн.

Короткостроковi змiни валютних курсiв i наслiдком постiйних щоденних коливань, зумовлених частою змiною попиту i пропозицii на ту чи ту валюту. Оскiльки обсяги зовнiшньоекономiчних операцiй, у тому числi й торговельних, постiйно зростають, а свiтовий валютний ринок функцiонуi цiлодобово, такi тимчасовi коливання i неминучими, що стаi постiйним джерелом валютного ризику. Крiм того, пiдприiмства та банки, що працюють на валютному ринку, можуть потерпати i вiд цiлеспрямованих валютних спекуляцiй, досвiд яких маi вже й Украiна. Тому визначення характеру i розмiрiв валютних ризикiв i запобiгання iм стаi однiiю з досить актуальних проблем здiйснення експортно-iмпортних операцiй та мiжнародних фiнансових розрахункiв.

Пiд валютним ризиком розумiють можливiсть грошових утрат суб'iктiв валютного ринку через коливання валютних курсi. Пiд суто економiчним кутом зору такий ризик i наслiдком незбалансованостi активiв i пасивiв щодо кожноi з валют за термiнами i сумами.

За час iснування системи вiльного курсоутворення сформованi певнi закономiрностi динамiки валютних курсiв, що завдяки впливу на вiдсотковi ставки, спрямованiсть експортно-iмпортних потокiв, конкурентоспро-можнiсть товарiв на зовнiшнiх ринках, умови перетiкання капiталiв, призводять до певних економiчних наслiдкiв.

З погляду практики, виникнення валютного ризику пов'язане iз станом валютноi позицii, тобто спiввiдношенням мiж вимогами й зобов'язаннями щодо iноземноi валюти. У разi закритоi валютноi позицii, тобто коли вимоги й зобов'язання збiгаються, ризик зведено до мiнiмуму. Коли ж валютна позицiя вiдкрита, суми вимог i зобов'язань не збiгаються, через що й виникаi валютний ризик. У такому разi банковi доведеться в майбутньому купувати валюту за новим курсом i продавати за старим. Якщо за вiдкритоi валютноi позицii сума валютних зобов'язань банку перевищуi суму вимог, то це буде коротка валютна позицiя, якщо ж навпаки, тАУ довга. Збитки виникають тодi, коли доводиться вiдповiдно до ранiше укладеноi угоди продавати валюту за курсом, нижчим вiд поточного, а купувати (прийняти ранiше куплену валюту) за курсом, вищим вiд нього.

За характером i мiсцем виникнення валютнi ризики подiляють на:

тАУ операцiйнi;

тАУ трансляцiйнi (бухгалтерськi);

тАУ економiчнi.

Операцiйний валютний ризик. Цей ризик можна визначити як можливiсть недоотримання прибутку або понесення збиткiв в результатi безпосереднього впливу змiн обмiнного курсу на очiкуванi потоки коштiв. Експортер, який одержуi iноземну валюту за проданий товар, програi вiд зниження курсу iноземноi валюти вiдносно нацiональноi, тодi як iмпортер, що здiйснюi оплату в iноземнiй валютi, програi вiд пiдвищення курсу iноземноi валюти вiдносно нацiональноi.

Невизначенiсть вартостi експорту в нацiональнiй валютi, якщо рахунок-фактура на нього оформляiться в iноземнiй валютi, може стримувати експорт, тому що виникають сумнiви в тому, що експортованi товари в кiнцевому результатi можна буде реалiзувати з прибутком. Невизначенiсть вартостi iмпорту в нацiональнiй валютi, цiна на який встановлена в iноземнiй валютi, збiльшуi ризик втрат вiд iмпорту, тому що в перерахунку на нацiональну валюту цiна може виявитися неконкурентною. Таким чином, невизначенiсть обмiнного курсу може перешкоджати мiжнароднiй торгiвлi.

Може здатись, що невизначенiсть прибутковостi експортних операцiй, коли товари оцiнюються в iноземнiй валютi, можна запобiгти, якщо призначити цiну в базовiй нацiональнiй валютi компанii-експортера. Проте це лише перенесе валютний ризик на iмпортера, що згодом вiддасть перевагу мати справу з постачальниками, готовими оформляти рахунки-фактури у валютi краiни-iмпортера. Крiм того, знецiнення iноземноi валюти, якi пiдривають прибутки вiд експорту товарiв у перерахунку на нацiональну валюту, супроводжуiться пiдвищенням курсу нацiональноi валюти i призводить до зростання цiни експорту в iноземнiй валютi, що знижуi його конкурентноздатнiсть. Особливо руйнiвний ефект буде в умовах попиту, чутливого до змiни цiни. Описана проблема добре знайома експортерам автомашин, текстильних виробiв i алкогольних напоiв.

Прикладом нестабiльностi розмiру обсягу продажу може служити ситуацiя, коли компанiя бере участь у тендерi (торгах) за контракт. Компанiя повинна усвiдомлювати, що тендер у нацiональнiй валютi може поставити ii в невигiдне конкурентне положення, а тендер в iноземнiй валютi може спричинити за собою валютний ризик (у залежностi вiд результату тендера). Успiх у тендерi пов'язаний з валютним ризиком, а невдача - нi. Це створюi певнi проблеми, i найбiльш ефективний захист вiд подiбних ризикiв можуть забезпечити валютнi опцiони.

Найбiльш складна в теоретичному планi проблема виникаi у зв'язку з датою виникнення операцiйного валютного ризику. Один iз варiантiв - вважати ii датою виписки рахунку-фактури. Але як тодi бути з замовленнями, на котрi ще не оформлений рахунок-фактура? Якщо експортер одержав замовлення, накладна на яке буде виписана в iноземнiй валютi, то ризик iснуi з моменту реiстрацii замовлення, якщо цiна в iноземнiй валютi визначаiться в момент одержання замовлення.

Завдання визначення операцiйного ризику може вимагати оцiнки ситуацii, коли цiна угоди встановлена в однiй валютi, а оплата буде проводитися в iнший. Можуть виникнути сумнiви щодо валюти, схильноi до ризику: це валюта цiни або валюта платежу? Вiдповiдь - це валюта цiни. Пiдвищення курсу валюти платежу стосовно базовоi валюти не супроводжуiться вiдповiдним зростанням курсу валюти цiни щодо базовоi валюти. Бiльш висока вартiсть покупки одиницi валюти платежу (наприклад, одного долара) буде компенсуватися меншим числом одиниць (тобто доларiв), якi вiдповiдають вартостi товарiв або послуг з угоди, вираженоi у валютi цiни.

Трансляцiйний валютний ризик. Цей ризик вiдомий також як розрахунковий, або балансовий, ризик. Його джерелом i можливiсть невiдповiдностi мiж активами i пасивами, вираженими у валютах рiзних краiн. Важливо дати вiдповiдь на питання, наскiльки серйозну загрозу представляi трансляцiйний ризик. Якщо компанiя вважаi, що вiн не маi особливого значення, то тодi немаi необхiдностi хеджувати такий ризик. На пiдтримку цiii точки зору можна сказати, що вiдбиток у балансовому звiтi змiн активiв i пасивiв при iхнiй оцiнцi в базовiй валютi i всього лише бухгалтерською процедурою, яка не маi суттiвого значення.

РЖгнорування вiдхилень обмiнного курсу в ту або iншу сторону вiд постiйного в цiлому курсу в довгостроковiй перспективi цiлком виправдано для активiв, наприклад, дочiрнiх компанiй, оскiльки подiбнi активи носять довгостроковий i навiть безстроковий характер. Для активiв короткострокового характеру виникаi проблема з термiнами iхнього погашення, тому що цi термiни можуть спiвпасти з перiодом, коли буде особливо несприятливий рiвень обмiнного курсу. Подiбному ризику схильнi борговi зобов'язання компанiй, вираженi в iноземнiй валютi. Борговi цiннi папери можуть мати термiн погашення без права його продовження. Навiть якщо обмiнний курс фунта стерлiнгiв до долара просто коливаiться в межах постiйного рiвня (при розглядi його на тривалому вiдрiзку часу), для британського позичальника американських доларiв ситуацiя виявиться дуже несприятливою, якщо термiн погашення наступить у момент, коли курс долара стосовно фунта стерлiнгiв буде особливо високим. Активи i пасиви, якi не можна розглядати як безстроковi, особливо якщо умови i термiни погашення не i гнучкими, створюють можливiсть валютного ризику, який i суттiвим для компанii. З цiii причини в даному випадку необхiдно з усiiю серйознiстю поставитися до хеджування трансляцiйних валютних ризикiв.

Економiчний валютний ризик. Економiчний ризик визначаiться як можливiсть несприятливого впливу змiн обмiнного курсу на економiчне положення компанii, наприклад, можливiсть зменшення обсягу товарообiгу або змiни цiн компанii на фактори виробництва i готовоi продукцii в порiвняннi з iншими цiнами на внутрiшньому ринку. Ризик може виникати внаслiдок змiни гостроти конкурентноi боротьби, як з боку виробникiв аналогiчних товарiв, так i з боку виробникiв iншоi продукцii, а також змiни схильностi споживачiв певнiй торговiй марцi. Вплив можуть мати й iншi джерела, наприклад, реакцiя уряду на змiну обмiнного курсу або стримування зростання заробiтноi плати в результатi iнфляцii, викликаноi знецiненням валюти.

Коливання обмiнних курсiв можуть вплинути на ступiнь конкуренцii з боку iнших виробникiв, впливаючи на структуру iхнiх витрат або на iхнi продажнi цiни, вираженi в нацiональнiй валютi. Компанiя, яка продаi винятково на внутрiшньому ринку, з витратами, оплачуваними тiльки в нацiональнiй валютi, постраждаi вiд пiдвищення курсу внутрiшньоi валюти, оскiльки конкурентнi iмпортнi товари будуть бiльш дешевими, так само як i товари внутрiшнiх виробникiв-конкурентiв, витрати яких сплачуються частково в iноземнiй валютi.

Валютнi ризики управляються в банках рiзноманiтними методами. Першим кроком до управлiння валютними ризиками всерединi структури банку i встановлення лiмiтiв на валютнi операцii.

Крiм лiмiтiв у свiтовiй практицi застосовуються такi методи зниження валютних ризикiв:

- взаiмний залiк купiвлi-продажу валюти по активу i пасиву, так званий метод ВлметчiнгВ», де за допомогою вiдрахування надходження валюти з розмiру ii вiдтоку банк маi можливiсть впливати на iхнiй розмiр i вiдповiдно на своi ризики.

- використання методу ВлнеттiнгаВ», що полягаi в максимальному скороченнi кiлькостi валютних операцiй за допомогою iх укрупнення. З цiiю метою банки створюють пiдроздiли, що координують надходження заявок на купiвлю-продаж iноземноi валюти.

- придбання додатковоi iнформацii шляхом придбання iнформацiйних продуктiв спецiалiзованих фiрм у режимi реального часу валютних курсiв, що вiдображають змiни i останню iнформацiю.

- ретельне вивчення й аналiз валютних ринкiв.

Також, для обмеження валютних ризикiв застосовуiться страхування.

Страхування - це процес зменшення ризику можливих втрат. Фiрма може прийняти рiшення страхувати усi ризики, не страхувати нiчого або щось вибiрково.

Ще одним методом управлiння валютним ризиком i аналiз змiн курсiв валют. Такий аналiз буваi фундаментальним i технiчним.

Роль комерцiйного банку в операцiях з iноземною валютою - це бути посередником мiж клiiнтом i ринком iноземноi валюти. РЖншими словами, полiтика захисту вiд ризику повинна поширюватися i на операцii на валютному ринку. Банк повинен мати ефективну систему контролю з метою спостереження за щоденною дiяльнiстю управлiння валютними операцiями.

2. Практичне завдання

Скласти порiвняльну характеристику iнкасовоi форми розрахункiв.

Вiдповiдь

Вiдповiдь почнемо з характеристики недолiкiв та переваг окремих видiв мiжнародних розрахункiв i розглянемо недолiки та переваги рiзних форм мiжнародних розрахункiв з розгляду iх привабливостi для сторiн по купiвлi-продажу.

З точки зору експортера градацiя привабливостi така:

1) авансовий платiж

2) документарний акредитив

3) документарне iнкасо

4) вiдкритий рахунок

З точки зору iмпортера:

1) вiдкритий рахунок

2) документарне iнкасо

3) документарний акредитив

4) авансовий платiж.

Розрахунки з використанням веселiв та чекiв, банкiвський переказ, розрахунки кредитними картками та клiринг в данному випадку розглядати не можна, бо це пов'язано з iх природою. Наприклад валютний клiринг хоч i i формою мiжнародних розрахункiв, але бiльш стосуiться розрахункiв мiж державами. Кредитнi картки стосуються розрахункiв мiж громадянами i т.д.

Розрахунки по вiдкритому рахунку найбiльш вигiднi для iмпортера, бо а оплату iмпортер проводить пiсля одержання товарiв, а процент за наданий кредит, окремо не стягуiться, а вiдсутнiй ризик оплати непоставленного або непринятого товару.

Для експортера ця форма розрахункiв найменш приваблива, оскiльки не мiстить надiйноi гарантii своiчасного платежа;

сповiльнюi оборотнiсть його капiталу;

iнколи викликаi необхiднiсть банкiвського кредиту.

Основнi ризики при розрахунках на умовах вiдкритого рахунку.

а) Ризик покупця.

б) Ризик краiни.

в) Транзитний ризик.

Розрахунки в формi iнкасо дають певнi привiлеi iмпортеру, основне зобов'язання якого складаiться в здiйсненнi платежа проти товарних документiв, що дають йому право на товар, при цьому немаi необхiдностi заздалегiдь вiдволiкати кошти з свого обiгу.

Проте експортер продовжуi зберiгати юридичне право розпорядження товаром до оплати iмпортером, якщо не практикуiться пересилка безпосередньо покупцевi коносамента для прискорення одержання товару.

Разом iз тим iнкасова форма розрахункiв маi iстотнi недолiки для експортера.

По-перше, експортер несе ризик, зв'язаний з можливою вiдмовою iмпортера вiд платежа, що може бути пов'язане iз погiршенням кон'юнктури ринку чи фiнансового положення платника. Тому умовою iнкасовоi форми розрахункiв i довiра експортера до платоспроможностi iмпортера i його сумлiнностi.

По-друге, iснуi чималий розрив в часi мiж надходженням валютноi виручки по iнкасо i вiдвантаженням товару, особливо при тривалоi транспортуваннi вантажу.

Для усунення цих недолiкiв iнкасо на практицi застосовуються додатковi умови:

1) iмпортер проводить оплату проти телеграми банка експортера про прийом i вiдправку на iнкасо товарних документiв ( телеграфне iнкасо ). Цей вид iнкасо не одержав широкого розповсюдження;

2) по дорученню iмпортера банк видаi на користь експортера платiжну гарантiю, приймаючи на себе зобов'язання перед експортером оплатити суму iнкасо при неплатежу з боку iмпортера. Додаткова гарантiя платежу звичайно застосовуi при розрахунках по комерцiйному кредиту, бо при отсрочке оплати зростаi ризик несплати iмпортером документiв в зв'язку з можливою змiною в фiнансовому положеннi платника. РЖнколи банк iмпортера авалюi вексель. Аваль (гарантiя платежу) - вексельне поручительство. Банк-авалист приймаi вiдповiдальнiсть за платiж, роблячи пiдпис звичайно на лицевiй сторонi векселя iз вказiвкою, за кого конкретно видана гарантiя платежу, iнакше вважаi, що аваль виданий за векселедавця переводного векселя (експортера);

3) експортер використовуi банкiвський кредит для покриття iмобiлiзованих ресурсiв.

Ризики при розрахунках на умовах документарного iнкасо такi ж, що i для вiдкритого рахунку, а саме, ризик покупця, ризик краiни i транзитний ризик. Як i по всiм умовам оплати буде мати мiсце валютний ризик, якщо експортер виставляi рахунок в iноземнiй валютi.

Для зменшення ризикiв титульнi документи посилаються по такому маршруту :

1) Експортер вiдвантажуi товар i одержуi титульнi документи;

2) Експортер посилаi титульнi документи в свiй банк з вiдповiдними iнструкцiями;

3) Банк експортера посилаi титульнi документи в банк iмпортера з iнструкцiiю, що документи можуть бути переданi тiльки:

а) проти оплати;

б) проти акцепту перевiдного векселя (тратти) (законно прийняте зобов'язання оплатити експортеровi проти комплекту документiв чи на певну дату в майбутньому).

в) проти оплати чи акцепту перевiдного векселя, банк iмпортера передаi титульнi документи так, що iмпортер може одержати товар по прибуттi в його краiну. При цьому експортер зберiгаi контроль над товаром до тих пiр, поки не буде зроблена оплата, чи не видано законно прийняте зобов'язання оплатити (вексель).

По документарним iнкасо експортери зберiгають мiру контролю над товаром до тих пiр, поки вони не оплаченi або поки iмпортер не акцептуi перевiдний вексель. Коли використовуiться iнкасо на умовах "документи проти платежу", iмпортери можуть вiдмовитися будь-що робити iз iнкасо, залишивши експортера iз його проблемою органiзацii альтернативного продажу, i змушеного при цьому оплачувати вартiсть зберiгання i страхування товару.

По iнкасо "документи проти акцепту", iмпортери можуть не зробити платiж по акцептованому переводному векселю на належну дату, залишаючи експортера без платежа i без контролю над товаром. Проте в разi документарного акредитива, експортери знають, що вони мають банкiвську гарантiю платежа, за умови, що вони виконають термiни i умови акредитива.

Список лiтератури

1. Арчакова, О. Деякi особливостi нацiонального регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. - 2007. - N 2. - C.67-73

2. Банковское дело [Текст] : учебник / Финансовая академия при правительстве РФ ; ред. О. И. Лаврушин. - Изд. 4-е, стер. - М. : КНОРУС, 2006. - 768 с.

3. Бездiтко, Ю. М. Валютне регулювання [Текст] : навчальний посiбник / Ю. М. Бездiтко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк. - Херсон : Олдi-плюс, 2004. - 272 с.

4. Валютне регулювання [Текст] : навчальний посiбник / Ю. М. Бездiтко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк. - Херсон : Олдi-плюс, 2004. - 272 с.

5. Вiднiйчук-Вiрван, Л.А. Мiжнароднi розрахунки i валютнi операцii [Текст] : навчальний посiбник / Л. А. Вiднiйчук-Вiрван. - Львiв : Магнолiя 2006, 2007. - 214 с.

6. РДпiфанов, А.О. Операцii комерцiйних банкiв [Текст] : навчальний посiбник / А. О. РДпiфанов, Н. Г. Маслак, РЖ. В. Сало. - Суми : ВТД "Унiверситетська книга", 2007. - 523 с.

7. Михайлiв, З.В. Мiжнароднi кредитно-розрахунковi вiдносини та валютнi операцii [Текст] : навчальний посiбник / З. В. Михайлiв, З. П. Гаталяк, Н. РЖ. Горбаль ; Мiн-во освiти i науки Украiни, Нац. ун-т "Львiвська полiтехнiка". - Львiв : Львiвська полiтехнiка, 2004. - 244 с.

8. Про систему валютного регулювання i валютного контролю [Текст] : декрет / Украiна. Кабiнет Мiнiстрiв. - [Б. м. : б. и.], 1993. - Б. ц.

9. Резнiкова, О. О. Удосконалення чинноi системи валютного регулювання [Текст] / О. О. Резнiкова // Фiнанси Украiни. - 2001. - N 7. - C.16-22

10. Руденко, Л.В. Мiжнароднi кредитно-розрахунковi та валютнi операцii [Текст] : пiдручник / Л. В. Руденко. - Вид. 2-ге, перероб. i доп. - К. : ЦУЛ, 2007. - 632 с.

11. Хомутенко, В.П. Фiнанси зовнiшньоекономiчноi дiяльностi [Text] : навчальний посiбник / В. П. Хомутенко, В. В. Немченко, РЖ. С. Луценко. - К. : ЦУЛ, 2009. - 474 с.

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi