Особисте страхування

Страхування життя та його основнi види

Однiiю з галузей страхування i особисте страхування, здiйснюване з метою надання певних послуг як фiзичним (окремим громадянам, членам iхнiх сiмей), так i юридичним особам (наприклад, страхування працiвникiв пiдприiмств вiд нещасних випадкiв). Цi послуги передбачають страховий захист страхувальникiв (застрахованих) у разi настання несприятливих подiй для iхнього життя й здоров'я.

До пiдгалузей особистого страхування належать страхування життя (пенсiй), страхування вiд нещасних випадкiв i медичне. Останнi двi пiдгалузi в економiчнiй лiтературi об'iднуються пiд назвою "страхування здоров'я".

Здiйснення особистого страхування маi певнi особливостi. Зокрема, при його проведеннi дуже важко правильно оцiнити той ризик, який береться на страхування. Через це таке страхування пов'язане, по сутi, iз установленням умовноi страховоi суми, яка лише наближено вiдбиваi збиток, що його може завдати страховий випадок.

Подiл страхування на окремi пiдгалузi зумовлюiться сукупнiстю ризикiв, якi вони об'iднують, тривалiстю дii договорiв страхування, а також накопиченням страхових сум. Враховуючи останнi, саме страхування життя характеризуiться ознакою накопичення страхових сум пiд час дii договору страхування. Це пов'язане з тим, що сукупнiсть ризикiв, якi беруть на себе страховi компанii при проведеннi страхування життя, за будь-яких умов передбачаi необхiднiсть здiйснення виплати страхувальнику (застрахованому або користонабувачу). На вiдмiну вiд страхування життя страхування вiд нещасних випадкiв i медичне страхування не передбачають поступового накопичення страховоi суми пiд час дii договору страхування, i тому вони називаються ризиковими видами особистого страхування.

Ризики, якi iснують при страхуваннi життя, пов'язанi з невизначенiстю тривалостi останнього для кожного окремого страхувальника. Так, коротке життя людини, наприклад годувальника сiм'i, породжуi значнi проблеми для його дружини й дiтей. Тривале життя створюi проблему фiнансового забезпечення в похилому вiцi.

Страхування життя передбачаi вiдповiдальнiсть страховоi компанii в разi смертi страхувальника (застрахованого) пiд час дii договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорi строку.

Крiм того, в договорi страхування додатково може бути обумовлена й вiдповiдальнiсть страховика i при дожиттi застрахованоi особи до певноi подii, наприклад одруження, народження дитини, а також у разi втрати нею здоров'я вiд нещасного випадку.

Як показуi свiтовий досвiд, страхування життя завжди розглядалося як вигiдне вкладення грошей. Страхувальник (застрахований) за договором страхування життя може розраховувати на страхову суму або пенсiю у разi дожиття до закiнчення договору, що i засобом накопичення коштiв. Страхування життя може бути й захистом спадщини страхувальника, оскiльки даi йому змогу передбачити наслiдки своii смертi для близьких i визначити частку спадщини, що призначаiться кожному з них. Отже, страхування життя сприяi полегшенню передачi майна, створенню грошових фондiв для рiзних цiлей (наприклад, витрат на успадкування або поховання).

Договори страхування життя мають певнi особливостi. Так, при страхуваннi життя вiдповiдальнiсть страховоi компанii настаi, якщо страхувальник (застрахований) помер з будь-якоi причини. Договiр страхування вважаiться договором приiднання, оскiльки цей договiр, i особливо загальнi його умови, виробляiться лише страховиком. Страхувальник погоджуiться на умови, якi пропонуi йому страховик. Це договiр доброi волi, бо в його основу покладено довiру мiж страховиком i страхувальником. Наприклад, страхувальник, укладаючи договiр, зобов'язаний вiдповiдати на поставленi запитання, i вiдповiдати чесно. РЖнакше договiр страхування вважаiться недiйсним.

Договором страхування передбачаiться, що страхова компанiя зобов'язуiться сплатити страхувальниковi (застрахованому, користонабувачевi) фiксовану страхову суму чи пенсiю або погасити кредит, що його взяв страхувальник для придбання якогось товару в кредит. Фiксована сума виплачуiться користонабувачевi у випадку смертi застрахованоi особи. Разом iз тим фiксована виплата страховоi суми передбачена i при дожиттi страхувальника (застрахованого) до закiнчення дii договору страхування. За умовами такого договору страхувальник (застрахований) може в обумовлений перiод або при досягненнi певного вiку одержати пенсiйнi виплати.

При проведеннi страхування життя основними випадками i дожиття до закiнчення строку страхування або смерть страхувальника (застрахованого) протягом його дii. Саме тому страховiй компанii потрiбно визначити ймовiрнiсть цих подiй. Врахування цього важливого моменту робить можливим досягнення еквiвалентностi у вiдносинах мiж страховиком та страхувальником i забезпечуi страховиковi можливiсть побудувати мiцну фiнансову основу своii дiяльностi. На шляху до вирiшення цього завдання важливе мiсце займаi вимiрювання норм смертностi. З цiiю метою складають таблицю смертностi, яка базуiться на показниках статистичного облiку населення або матерiалах самоi страховоi компанii i показуi смертнiсть осiб, що помирають iз року в рiк у кожному вiцi iз даноi кiлькостi народжень. Страховиковi, який здiйснюi страхування життя, важливо знати фактори, якi впливають на смертнiсть населення. До таких факторiв можна вiднести вiк, професiю, мiсце проживання, стать. Страховиковi при розробцi умов страхування необхiдно врахувати, що найбiльше людей помираi в дитячому вiцi, у промiжку до 25 рокiв смертнiсть зменшуiться, а далi поступово зростаi. Залежно вiд професii громадянин може пiдлягати бiльшому або меншому ризику втратити здоров'я i життя. Так, наприклад, ризик калiцтва або навiть смертi в акробата вищий, нiж у службовця. Страховиковi необхiдно врахувати i стать потенцiйних страхувальникiв. Як свiдчить статистика, чоловiча смертнiсть вища, нiж жiноча. Мiсце проживання людини також маi неабиякий вплив на тривалiсть життя. Рiзнi умови проживання складаються в сiльськiй i мiськiй мiсцевостях, у вiдносно чистих i забруднених зонах. Отже, розробляючи умови страхування i визначаючи розмiр плати за страхову послугу, страховик маi взяти до уваги розглянутi щойно фактори.

Достовiрно побудована таблиця смертностi маi дуже важливе значення для кожноi страховоi компанii, оскiльки саме вiд неi залежить розмiр премii, резерви премii.

Порiвнюючи таблицi смертностi всього населення i таблицi смертностi, розробленi страховими компанiями, можна зробити висновок про те, що останнi точнiшi. Кожна конкретна страхова компанiя маi можливiсть використати точнiшi данi щодо своiх страхувальникiв (застрахованих) та щодо видiв страхування, в яких вони беруть участь. Високим показникам смертностi мають вiдповiдати й вищi за розмiром премii. На розмiр премii впливаi ще й такий показник, як норма дохiдностi, що ii страхова компанiя нараховуi на внески вiд страхувальникiв. Внески слугують страховiй компанii для формування певного розмiру фондiв, якi забезпечували б iй виконання своiх обов'язкiв перед страхувальниками. Використовуючи накопиченi фонди, страхова компанiя може одержати певний дохiд, розмiр якого залежить вiд розмiру внесеноi до фонду суми часу ii перебування в обiгу, а також норми дохiдностi. Розмiр установленоi страховиком норми дохiдностi вiдчутно впливаi на розмiр тарифноi ставки.

Як страховиковi, так i страхувальниковi важливо знати суму внеску, котра маi бути сплачена в даний момент. Проте ii розмiр особливо турбуi страховика, оскiльки вiн дбаi про те, щоб до закiнчення строку страхування нагромадилася необхiдна сума для здiйснення виплати. З огляду на те, що протягом людського життя, як уже зазначалося, ймовiрнiсть настання смертi змiнюiться, то маi змiнюватися й розмiр самоi премii протягом часу дii договору страхування. Але такий пiдхiд, ускладнюючи технiчну роботу страховоi компанii, водночас майже унеможливлюi сплату премii зi збiльшенням вiку страхувальника (застрахованого). Саме тому премii, якi страхувальники сплачують страховикам, мають характер постiйних за розмiром внескiв i i незмiнними протягом усього часу дii договору страхування. Такий пiдхiд сприяi накопиченню певноi суми, що являi собою резерв премiй i забезпечуi страховиковi можливiсть подальшого виконання зобов'язань перед страхувальником. Розмiр резерву премiй iстотно залежить вiд якостi складеноi таблицi смертностi, що i основою для розрахунку тарифiв, i вiд встановленоi норми дохiдностi.

Дострокове припинення договору страхування призводить до змiни початкових вiдносин мiж страховиком i страхувальником, а мета, задля якоi створювався резерв, лишаiться недосягнутою. Тому резерв стаi вiльним. Якщо страховик маi здiйснити виплату, вiн сплачуi страхувальниковi (застрахованому) певним чином обчислену страхову (викупну) суму, яка становить лише частину накопиченого резерву. Але за умовами договору такий обов'язок на нього може й не покладатися, якщо договiр дii недовго.

Страховик не маi змоги повернути страхувальниковi весь резерв премiй. Страхування охоплюi певне коло страхувальникiв, i коли його залишаi навiть один iз них, порушуiться вся система, на якiй базуiться страхування. Передчасне припинення договору тягне за собою те, що страхова компанiя недоодержуi певну суму премiй, яку вона згодом планувала використати на здiйснення виплат. До того ж i витрати страховика, пов'язанi з обслуговуванням договорiв страхування, передбачалося подiлити на цiлий ряд рокiв, а переривання договору робить це неможливим.

Страхова компанiя пропонуi страхувальниковi, якого спiткали труднощi зi сплатою внескiв, зменшити iх розмiр або розмiр страховоi суми (i припинити сплату внескiв). Така (по сутi, не вигiдна для страховика) операцiя називаiться редуцiюванням.

Свiтова страхова практика подiляi страхування життя на страхування капiталiв та страхування рент. У свою чергу, страхування капiталiв передбачаi можливiсть укласти договори страхування з умовою виплати певноi суми при дожиттi страхувальника до зазначеного в договорi строку (подii") або в разi його смертi. Страхування капiталiв передбачаi створення нових капiталiв. Великим попитом користуiться змiшане страхування життя, згiдно з умовами якого передбачаiться виплата, якщо страхувальник доживе до зазначеного строку (вiку) або помре протягом дii договору страхування.

Якщо йдеться про рентне страхування, то певна обумовлена договором частка виплачуiться страхувальниковi (застрахованому) у виглядi регулярних перiодичних виплат, а загальна сума останнiх залежить вiд тривалостi життя страхувальника (застрахованого).

Класифiкацiя страхування передбачаi подiл його на види. Це даi змогу страховикам розробляти iдинi правила страхування певних об'iктiв вiд характерних для них ризикiв, застосовувати методи розрахунку тарифiв, якi розробляються для рiзних видiв страхування, визначати особливостi формування резервiв страховоi компанii.; Практика радянського страхування передбачала такi види страхування життя: змiшане страхування життя, страхування дiтей, страхування до вступу в шлюб (весiльне), довiчне страхування i страхування додатковоi пенсii.

Оцiнюючи в цiлому зацiкавленiсть страхувальникiв у цих видах страхування, можна сказати, що вони були популярними (за винятком довiчного страхування), давали змогу страхувальниковi захистити себе або своiх дiтей вiд рiзних несприятливих подiй (травма, iнвалiднiсть, смерть), накопичити певну суму до закiнчення строку договору страхування або певноi подii (вступ у зареiстрований шлюб, вихiд на пенсiю). При формуваннi страхового ринку в цiлому практика страхування життя базувалася на вже вiдомих i популярних у населення видах страхування. Водночас страховики почали бiльше уваги придiляти й зарубiжному досвiду, який орiiнтуi на значне розширення перелiку послуг страхувальникам, котрi бажають застрахувати своi життя.

Дуже популярним як у колишньому СРСР загалом, так i в Украiнi зокрема було змiшане страхування життя, що, як i iншi види страхування, давало впевненiсть в одержаннi страховоi суми як у разi закiнчення дii договору, так i в разi настання iнших обумовлених у договорi подiй (докладно про цей вид страхування йдеться в пiдрозд.8.2).

Страхування дiтей можна назвати рiзновидом змiшаного страхування життя. Страхувальниками з цього виду страхування i батьки та родичi дитини, якi укладають договори страхування i сплачують страховi внески. Вiк i стан здоров'я страхувальника взагалi не маi значення при укладаннi договору страхування, але страховi компанii iх можуть оговорити. Крiм того, договори страхування дiтей можуть бути укладенi й юридичними особами - пiдприiмствами, установами, органiзацiями.

При укладаннi договору страхування враховуiться вiк застрахованоi дитини. На страхування приймаються дiти вiком вiд дня народження до 15 рокiв (страхова компанiя може обумовити й iншi вiковi межi). Стан здоров'я дитини при укладаннi договору не маi значення. Договiр страхування укладаiться на пiдставi заяви страхувальника встановленоi форми. Укладаючи договiр страхування, страхувальник насамперед цiкавиться можливiстю накопичити до закiнчення договору страхування певну суму. Здебiльшого договори страхування дiтей укладаються на дожиття до закiнчення строку страхування. Договiр страхування передбачаi також виплату страховоi суми у випадку смертi застрахованоi дитини i при втратi нею здоров'я вiд нещасного випадку, який стався в перiод дii договору страхування. При укладаннi договору страхування за домовленiстю сторiн визначаiться розмiр страховоi суми. При цьому страхова компанiя може обумовити й мiнiмальний ii розмiр.

Розмiр страхового внеску залежить вiд розмiру страховоi суми i тарифноi ставки, яка, в свою чергу, залежить вiд вiку застрахованого, а також вiд строку страхування. Страховий внесок може бути сплачений за один раз, щорiчно, щоквартально або щомiсячно, готiвкою чи безготiвкове.

Договiр страхування вступаi в силу пiсля надходження першого (або одноразового) внеску на рахунок страховоi компанii чи пiсля сплати першого (або одноразового) внеску готiвкою працiвниковi страховоi компанii.

Максимальний строк страхування дорiвнюi, як правило, 18 рокам (якщо вiк дитини на момент укладання договору страхування до 6 мiсяцiв). В iнших випадках вiн визначаiться як рiзниця мiж 18 роками i вiком дитини на момент укладання договору. Мiнiмальний строк дii договору становить 3 роки.

Застрахована дитина або страхувальник мають право на одержання страховоi суми пiсля закiнчення строку дii договору або протягом 3 рокiв пiсля його закiнчення. Розмiр суми, яку страхова компанiя виплачуi за наслiдки нещасного випадку, визначаiться з урахуванням ступеня розладу здоров'я. Максимальна сума виплати передбачаiться при стiйкому розладi здоров'я. При цьому враховуiться, що стiйкий розлад здоров'я спостерiгаiться лише протягом одного року вiд настання нещасного випадку. Наслiдки загальних захворювань не передбачають обов'язку страховоi компанii здiйснити виплату (за деякими винятками). Умови договору страхування передбачають виплату страховоi суми у разi смертi застрахованого. Якщо сталася смерть страхувальника (фiзичноi особи), який уклав договiр страхування, то права i обов'язки його може взяти на себе iнша особа. У цьому разi, якщо постаi потреба розiрвати договiр страхування, то iнший страхувальник може одержати викупну суму лише за той перiод страхування, протягом якого вiн сплачував внески. Викупну суму щодо частини договору страхування, сплаченого першим страхувальником, одержуi застрахований. Але все це не стосуiться випадку, якщо перший страхувальник сплатив внески за один раз. У цьому випадку замiна страхувальника може не проводитись.

РЖнколи страхова компанiя може й вiдмовляти у виплатах. Це стосуiться випадкiв, коли застрахований вiком вiд 14 рокiв одержав травму або помер у зв'язку iз скоiнням ним злочину, в якому слiдчими органами або судом встановленi ознаки умисного злочину, або якщо застрахований зазнав травми або загинув у той час, коли керував будь-яким самохiдним засобом, що маi двигун внутрiшнього згоряння чи електродвигун, катером чи моторним човном у станi алкогольного, наркотичного або токсичного сп'янiння або передав керування особi, котра перебувала в такому станi. Умови страхування можуть передбачати й iншi випадки, настання яких не тягне за собою виплату страховоi суми (акти тероризму, наслiдки радiоактивного опромiнювання i т. iн). Страхова сума виплачуiться страхувальниковi (застрахованому) готiвкою або безготiвково перерахуванням на його особистий рахунок в установi банку.

Страхування до вступу в шлюб (весiльне) передбачаi, що договiр; може бути укладений iз батьками (усиновителями) та iншими родичами дитини, опiкунами (пiклувальниками), тобто з фiзичними особами, а також iз юридичними особами - пiдприiмствами, установами, органiзацiями. При укладаннi договору з фiзичною особою страхова компанiя оговорюi ii вiк (наприклад, вiд 18 до 72 рокiв з умовою, що на момент закiнчення договору цiй особi буде не бiльш як 75 рокiв) i стан здоров'я. Так, договори страхування не можуть бути укладенi з непрацюючими iнвалiдами РЖ групи. Договори страхування можуть укладатися вiдносно дiтей вiком вiд дня народження до 15 рокiв на випадок дожиття застрахованого до закiнчення строку страхування i вступу в зареiстрований шлюб або досягнення 21 року. Перiод вступу у шлюб обмежуiться дожиттям застрахованого до 21 року. Договiр страхування до вступу в шлюб може передбачати й вiдповiдальнiсть страховика при настаннi смертi застрахованого пiд час дii договору або при втратi здоров'я у зв'язку iз нещасним випадком.

У страхуваннi до вступу в шлюб необхiдно розрiзняти строк страхування i вичiкувальний перiод. Строк страхування визначаiться як рiзниця мiж 18 роками i вiком дитини на момент укладання договору страхування. Перiод мiж закiнченням строку страхування i 21 роком вважаiться вичiкувальним перiодом. Протягом цього перiоду дii тiльки страхування на дожиття до обумовленоi подii на вiдмiну вiд перiоду мiж вступом договору в силу i закiнченням строку страхування, коли маi мiсце бiльш широкий обсяг вiдповiдальностi страховика.

Особливiстю цього виду страхування i те, що в разi смертi страхувальника дiя договору страхування не припиняiться, вiн продовжуi дiяти без подальшоi сплати внескiв до кiнця строку страхування i даi право застрахованому одержати страхову суму на пiдставi дожиття.

При укладаннi договору страхування страхова сума встановлюiться за бажанням страхувальника, але страхова компанiя може встановити ii мiнiмальний розмiр. Загалом робота страховика з укладання i обслуговування договору страхування до вступу в шлюб така сама, як i за iншими видами страхування життя. Договiр страхування може передбачати вiдповiдальнiсть страховоi компанii в разi настання смертi застрахованого, але страхова сума виплачуiться за винятком таких випадкiв: застрахований помер до закiнчення 6 мiсяцiв з дня набуття чинностi договору страхування вiд природженого або тяжкого хронiчного захворювання (захворювання кровi, онкологiчнi та деякi iншi);

застрахований помер у вiцi вiд 14 рокiв у зв'язку зi скоiнням ним дiй, у яких слiдчими органами або судом встановленi ознаки умисного злочину; застрахований помер пiд час керування будь-яким самохiдним засобом, що маi двигун внутрiшнього згоряння чи електродвигун, катером або моторним човном у станi алкогольного, наркотичного або токсичного сп'янiння або у зв'язку iз передачею керування ним особi, яка перебувала в такому станi; деякi iншi випадки за умовами договору страхування. У цьому разi страхувальниковi повертаються сплаченi внески.

Довiчне страхування. Договори довiчного страхування поширюються на фiзичних осiб, якi перебувають у певних вiкових межах, наприклад у вiцi вiд 20 до 70 рокiв, i не укладаються з iнвалiдами РЖ групи.

Основою для укладання договору страхування i письмова заява, яка пiдписуiться страхувальником особисто. Страхувальником визначаiться особа (фiзична або юридична), яка при настаннi страхового випадку одержить страхову суму. Страхова сума встановлюiться за домовленiстю мiж страховиком i страхувальником. Правила страхування можуть встановлювати мiнiмальний i максимальний розмiри страховоi суми. Розмiр мiсячного внеску залежить вiд вiку страхувальника на день подання заяви про страхування, страховоi суми i встановлюiться окремо для чоловiкiв i жiнок за таблицею, яка прикладаiться до правил страхування. У разi припинення сплати внескiв договiр дii довiчно, якщо страхувальник сплатив усi внески, або протягом певного часу, якщо внески сплаченi за два роки i бiльше (строк виплати залежить вiд вiку страхувальника на день подання заяви про страхування i кiлькостi рокiв i мiсяцiв, за якi були сплаченi внески).

Страхувальнику надаiться право в перiод дii договору зменшити розмiр страховоi суми (але не менш нiж до встановленого правилами страхування рiвня) i далi сплачувати внески у зменшеному розмiрi. У цьому разi частина сплачених внескiв може бути за бажанням страхувальника йому повернена або зарахована як внески за наступний перiод.

У разi настання смертi страхувальника виплачуiться страхова сума, обумовлена договором, призначенiй ним особi. Винятками вважаються тi випадки, коли страхувальник помер, перш нiж минуло 2 роки вiд початку вступу договору в силу, вiд злоякiсного (онкологiчного) захворювання чи захворювання серцево-судинноi системи, або внаслiдок самогубства (наслiдкiв замаху на самогубство); смерть страхувальника настала у зв'язку зi здiйсненням дiй, у яких слiдчими органами або судом встановленi ознаки умисного злочину.

У разi вiдмови у виплатi страховоi суми страхувальниковi повертаiться обумовлена частина сплачених внескiв.

Страхування додатковоi пенсii. Добровiльне страхування додатковоi пенсii i своiрiдним страхуванням на дожиття, яке попри безперечну доцiльнiсть з рiзних причин досi не набуло в Украiнi достатнього розвитку.

Змiшане страхування життя

Одним iз найпопулярнiших видiв особистого страхування i змiшане страхування життя. Змiшане страхування життя даi змогу поiднувати в одному договорi i на одну особу страхування на випадок дожиття i на випадок смертi. Отже, змiшане страхування життя поiднуi в собi два ризики, якi суперечать один одному: з одного боку - дожиття до певноi дати або подii, а з iншого - смерть. Проте фактично присутнiй лише один ризик: людина або доживе до кiнця дii договору, або нi. Страхувальник, який укладаi договiр змiшаного страхування життя, не тiльки забезпечуi, й створюi накопичення. Вiн маi впевненiсть у РЖ-i тому, що в будь-якому разi не втратить своiх внескiв.

Як правило, у змiшаному страхуваннi життя страхувальник, який сплачуi внески, i застрахований i однiiю й тiiю самою особою. Умовами договору страхування може передбачатися вiдповiдальнiсть страховика i при настаннi нещасного випадку iз застрахованою особою. Але йдеться не про факт нещасного випадку, а про його наслiдки, якi призвели до постiйноi втрати загальноi працездатностi. За тимчасову втрату працездатностi (наприклад, пов'язану з легким пораненням, опiками) страхова компанiя страховоi суми не виплачуi.

Постiйна втрата працездатностi виявляiться, як правило, пiсля трьох мiсяцiв вiд дня нещасного випадку, який ii спричинив. Це може бути виражене, наприклад, у тривалому порушеннi функцiй пошкодженого органу. Отже, втрата працездатностi, яка мала мiсце протягом трьох мiсяцiв i в цих межах вiдновлена, не вважаiться постiйною.

Включення до вiдповiдальностi страховика вiдповiдальностi за наслiдки нещасних випадкiв сприяi збiльшенню тарифних ставок.

Договори змiшаного страхування життя довгостроковi i можуть укладатися на рiзнi за тривалiстю строки. Наприклад, в Украiнi, як показуi практика, договори змiшаного страхування життя можуть укладатися на строк 3, 5, 10, 15 i 20 рокiв. При цьому враховуiться вiк застрахованого. Вiн встановлюiться вiд 16 рокiв. Водночас страхова компанiя може встановити i менший початковий вiк вступу у страхування. У Росii при укладаннi договору страхування життя з умовою виплати страховоi ренти пропонуiться встановлювати його не менше як 14 рокiв (Примерные правила страхования жизни с условием выплаты страховой ренты // Страховое дело. - 1997. - № 7. - С.4).

Умови страхування обмежують i максимальний вiк для укладання договору страхування. Це обмеження також обумовлюiться страховою компанiiю, яка встановлюi, що договiр змiшаного страхування життя може бути укладений страхувальником, перш нiж як йому виповниться 72 роки. Разом iз обмеженням мiнiмальних i максимальних вiкових меж прийому на страхування чiтко встановлюiться i вiк застрахованого на час закiнчення дii договору страхування. Враховуючи, що мiнiмальний строк, на який укладаються договори страхування життя в Украiнi, може становити 3 роки, страхувальник, вiк якого i максимальним за умовами страховоi компанii, може укласти договiр лише на 3 роки. Скажiмо, якщо за умовами страхування максимальний вiк застрахованого при укладаннi договору становить 72 роки, встановлюiться, що на момент закiнчення договору страхування йому не повинно бути бiльш як 75 рокiв.

При укладаннi договору страхування важливе значення маi i стан здоров'я страхувальника, оскiльки договори страхування, як правило, не укладаються з непрацюючими iнвалiдами РЖ групи. Можуть бути передбаченi й iншi обмеження (стосовно iнвалiдiв II групи, хворих онкологiчними, хронiчними захворюваннями або на СПРЖД).

Для укладання договору страхування особа, яка маi намiр застрахуватися, подаi в страхову компанiю заяву встановленоi форми. Страхувальниковi надаiться право визначити особу (осiб), яка маi право одержати страхову суму, якщо застрахований помер. Крiм того, призначена страхувальником особа може бути ним замiнена iншою до часу настання страхового випадку.

Страхова сума встановлюiться при укладаннi договору страхування страхувальником, але страхова компанiя може обмежити його можливостi встановленням мiнiмальноi страховоi суми. Страхувальниковi може бути надано право пiд час дii договору страхування за згодою страховика зменшити або збiльшити розмiр страховоi суми. При цьому в договiр страхування вносяться змiни.

Страховий внесок, який маi бути сплачений страхувальником страховiй компанii, залежить вiд розмiру страховоi суми i тарифноi ставки, яка, в свою чергу, залежить вiд строку страхування i його варiанта (якщо страхова компанiя пропонуi страхувальниковi можливiсть вибору), вiку страхувальника, i маi бути сплачений за один раз, щорiчно, щоквартально або щомiсячно готiвкою або безготiвкове.

Дiя договору страхування починаiться з того дня, коли страхувальник сплатив страховiй компанii перший (одноразовий) внесок готiвкою працiвниковi страховоi компанii або з дня надходження внеску на рахунок страховоi компанii в установi банку. У разi, якщо до строку, установленого в договорi страхування, страховий внесок (повнiстю або у визначенiй частцi) не буде сплачений (не буде сплачений повнiстю), договiр страхування вважаiться недiйсним i страховi внески, якi надiйшли, повертаються страхувальниковi.

Факт укладання договору страхування засвiдчуiться страховим полiсом (свiдоцтвом). У страховому полiсi вказуються строк дii договору страхування, початок i закiнчення дii договору, страхова сума, розмiр страхового внеску, а також особа (особи), яка в разi смертi застрахованого маi право одержати страхову суму.

За умовами договору страхування страхувальниковi надаiться право достроково припинити договiр страхування. У цьому разi страхувальник одержуi викупну суму, яка залежить вiд розмiру сплачених страхових внескiв i строку дii договору страхування з урахуванням iнвестицiйного доходу. Водночас страхувальниковi надаiться можливiсть поновити договiр страхування, якщо викупна сума не була йому виплачена i договiр страхування ще не закiнчився.

При дожиттi застрахованого до закiнчення дii договору страхування страхова компанiя виплачуi йому обумовлену в договорi страхову суму. Виплати, якi були пов'язанi iз наслiдками нещасних випадкiв пiд час дii договору, не впливають на ii розмiр.

Якщо протягом дii договору застрахований помер, це також тягне за собою обов'язок страховика виплатити обумовлену в договорi суму. Але страхова компанiя не несе вiдповiдальностi з виплати страховоi суми, якщо смерть застрахованоi особи сталася протягом перших 6 мiсяцiв дii договору вiд злоякiсних пухлин або сердцево-судинного захворювання. Страхова компанiя не несе вiдповiдальностi i в тому випадку, коли смерть застрахованоi особи i наслiдком скоiння умисного злочину або пов'язана iз керуванням самохiдним засобом, який маi двигун внутрiшнього згоряння чи електродвигун, катером або моторним човном у станi алкогольного, наркотичного або токсичного сп'янiння, самогубства. У цьому випадку виплачуiться не страхова, а викупна сума, яка залежить вiд фактично сплаченого внесками перiоду страхування на день смертi застрахованого.

Якщо договором страхування встановлено вiдповiдальнiсть страховика при пошкодженнi органiзму страхувальником внаслiдок нещасного випадку, то виплата при цьому становить частину страховоi суми, яка залежить вiд ступеня втрати здоров'я. Вiдсоток утрати здоров'я визначаiться за спецiальною таблицею, яка розробляiться страховою компанiiю. Для пiдтвердження факту нещасного випадку i визначення його наслiдкiв страхувальник маi подати до страховоi компанii довiдку лiкувальноi установи. Повна страхова сума виплачуiться за 100% -воi втрати загальноi працездатностi вiд нещасного випадку.

При дожиттi до закiнчення строку страхування або при втратi здоров'я одержувачем страховоi суми i застрахована особа або за ii дорученням, оформленим у нотарiальному порядку, iнша особа.

У випадках, коли застрахований помер до одержання страховоi суми за дожиттям, або у зв'язку iз втратою здоров'я, страхова сума виплачуiться призначенiй ним особi чи спадкоiмцям, якщо вони не причетнi до його смертi.

Умовами договору змiшаного страхування життя може бути передбачене i право страхувальника на одержання позики в розмiрi, що не перевищуi викупноi суми, яка обчислюiться на пiдставi резерву, сформованого для виконання страховиком зобов'язань з виплати у зв'язку iз страховим випадком дожиття застрахованого до закiнчення строку страхування, на момент видачi позики. В цьому разi визначаiться перiод, з якого така позика може бути видана, наприклад пiсля одного року вiд початку дii договору страхування). (Примерные правила страхования жизни с условием выплаты страховой ренты // Страховое дело. - 1997. - № 7. - С. 6).

Для одержання страховоi суми страхувальник маi подати до страховоi компанii заяву, страховий полiс та квитанцiю про сплату останнього внеску, якщо вiн був сплачений готiвкою. Крiм того, вiдповiдно до конкретного страхового випадку необхiдно подати й iншi документи.

У разi настання смертi страхувальника користонабувач або спадкоiмець маi подати до страховоi компанii копiю свiдоцтва про смерть страхувальника, посвiдчення своii особи або свiдоцтво про спадщину. Виплата страховоi суми здiйснюiться на основi заяви страхувальника (користонабувача, спадкоiмця) i страхового акта у строки, визначенi згiдно з укладеним договором страхування, готiвкою, поштовим переказом, чеком на одержання суми в банку, перерахуванням у вклад на iм'я одержувача.

Страхування ренти i пенсiй

Як уже зазначалося, страхування життя може бути подiлене на страхування капiталiв i страхування рент. Вiдмiннiсть мiж цими двома групами страхування життя полягаi в тому, що при страхуваннi капiталiв метою i створення нових капiталiв, а при страхуваннi рент iдеться про використання вже iснуючих капiталiв зверненням iх у рiчнi ренти.

При страхуваннi рент (ануiтетiв) страхова компанiя пов'язуi, як правило, виконання своiх обов'язкiв iз дожиттям страхувальника (застрахованого) до певного вiку або строку, визначеного в договорi страхування.

Страхування ренти передбачаi, що страхувальник уносить до страховоi компанii за один раз або розстроченими платежами певну суму, яку вона використовуi для цiлей iнвестування. Пiсля визначеного в договорi страхування часу (вiку) страхувальник одержуi певнi виплати сам (якщо живий) або iх одержуi особа, на користь якоi був укладений договiр страхування (чи спадкоiмцi).

Договiр страхування ренти може бути укладений як фiзичною, так i юридичною особою. Фiзичнi особи можуть укласти договори страхування щодо себе або iншоi особи. Основна вимога до фiзичних осiб - це iх дiiздатнiсть. Стан здоров'я не маi значення, i медичне засвiдчення при укладаннi договору страхування не проводиться.

Юридичнi особи (пiдприiмства, органiзацii, установи) можуть укладати договори страхування стосовно своiх працiвникiв.

Страхування ренти маi на метi забезпечення страхувальниковi звичного для нього матерiального стану не залежно вiд змiн, якi пов'язанi зi станом здоров'я, зменшенням або втратою працездатностi, старiстю;

За допомогою рiзнобiчних послуг, якi можуть бути запропонованi страховиком у галузi страхування ренти, страхувальник (фiзична особа) може забезпечити звичний матерiальний стан для рiдних i близьких на випадок своii смертi.

Договори страхування ренти вiдрiзняються вiд iнших договорiв страхування тим, що страхова сума представляi собою ту суму, яку виплачуватиме страховик страхувальнику (застрахованому) частками i перiодично пiсля настання певного часу (вiку). Крiм цього, страховик маi виконувати своi обов'язки перед страхувальником (застрахованим) лише тодi, коли останнiй згiдно з договором страхування сплатить всю суму внескiв i не ранiш як, наприклад, у разi змiшаного страхування життя. При цьому обов'язок почати виплату певних сум може бути пов'язаний iз моментом закiнчення виплати всiх обумовлених внескiв. Але може бути встановлений i якийсь перiод мiж закiнченням виплати внескiв i початком виплати ренти.

Укладаючи договори страхування, сторони узгоджують питання про перiодичнiсть сплати страхових внескiв. Страхувальниковi може бути надане право сплатити внески за один раз або частками. При патi частками (перiодичними платежами) - щомiсячно, щоквартально або щорiчно. Розмiр страхових внескiв залежить вiд багатьох зрiв, i це ускладнюi роботу страховоi компанii з iх визначення.

До факторiв, якi при цьому необхiдно врахувати, належить вiк страхувальника (застрахованого), стать, перiодичнiсть сплати внескiв тощо.

Пiд час дii договору страхування страхувальниковi надаiться право змiнити розмiри (збiльшити або зменшити) та перiодичнiсть виплат. До того ж, за бажання, з урахуванням умов страхування, вiн може розiрвати договiр i одержати викупну суму.

Як свiдчить зарубiжна практика, iснують рiзнi види ануiтетiв. Так, наприклад, у Великiй Британii ануiтети подiляються на строковi, з вiдстрочкою виплат, тимчасовi, гарантованi, ануiтети страхування спiльного життя, iндексованi ануiтети, ануiтети захисту капiталу.

До найпростiших форм ануiтету належить строковий ануiтет. Вiн передбачаi, що страховий внесок буде сплачений за один раз i натомiсть страхувальниковi (застрахованому) протягом усього його життя страхова компанiя здiйснюватиме щорiчнi виплати. Цей вид ануiтету користуiться популярнiстю в пенсiонерiв, якi мають намiр забезпечити собi регулярнi доходи.

Ануiтет з вiдстрочкою виплат характерний тим, що виплати страховик здiйснюi з певноi дати в майбутньому, тобто передбачаiться перiод вiдстрочки мiж укладанням договору страхування i виплатами. При цьому страхувальниковi надаiться можливiсть сп

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi