Оцiнка фiнансового стану позичальника тАУ проблеми та шляхи розвитку (на базi матерiалiв АКБ "Приватбанк")

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ

ДНРЖПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему

"ОЦРЖНКА ФРЖНАНСОВОГО СТАНУ ПОЗИЧАЛЬНИКА

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУтАЭ

(НА БАЗРЖ МАТЕРРЖАЛРЖВ АКБ тАЬПРИВАТБАНКтАЭ)

Днiпропетровськ

2006


Реферат

Дипломний проект: 146 стор.,19 рис., 21 табл., 82 джерела, додатки 30 стор

ОбтАЩiктом дослiдження i дiяльнiсть ЗАТ КБ тАЬПриватбанк" в галузi кредитування юридичних осiб.

Мета дипломноi роботи полягаi в проведеннi аналiзу методiв оцiнки фiнансового стану та кредитоспроможностi позичальника тАФ юридичноi особи в комерцiйному банку ЗАТ тАЬПриватбанк" та розробцi заходiв по зменшенню рiвня кредитного ризику за рахунок удосконалення кредитних процедур роботи з позичальником.

Методи дослiдження, застосованi в дипломнiй роботи тАФ кiлькiснi та якiснi методи оцiнки ефективностi роботи комерцiйних банкiв, методи ретроспективного економiчного аналiзу результатiв дiяльностi банку (горизонтально-вертикальнi статистичнi розрiзи).

Одержанi висновки дипломноi роботи тАФ полягаютьв обгрунтованiй пiдтримцi формування ЗАТ КБ тАЬПриватбанк" недержавних бюро кредитних iсторiй в Украiнi як основного оперативного засобу полiпшення якостi оцiнки фiнансового стану та кредитоспроможностi позичальникiв юридичних осiб класу малих пiдприiмств та фiзичних осiб-приватних пiдприiмцiв застосуванням комп'ютерного моделювання комплексних рейтингових оцiнок позичальника.

Результати дослiджень можуть бути застосованi при формуваннi стратегii розвитку процедур кредитування в комерцiйних банках Украiни.

КЛЮЧОВРЖ СЛОВА: КРЕДИТ, ФРЖНАНСОВИЙ СТАН ПОЗИЧАЛЬНИКА, КРЕДИТОСПРОМОЖНРЖСТЬ, КРЕДИТНИЙ РИЗИК, БЮРО КРЕДИТНИХ РЖСТОРРЖЙ


Змiст

2006Реферат

Реферат

Вступ

Роздiл 1. Теоретичнi основи оцiнки фiнансового стану позичальникiв тАФ юридичних осiб в комерцiйному банку

1.1 Ризики процесiв банкiвського кредитування та основнi заходи зменшення рiвня ризику

1.2 Досвiд застосування методiв оцiнки фiнансового стану позичальника у практицi закордонних банкiв

1.3 Процедури оцiнки фiнансового стану та короткостроковоi кредитоспроможностi позичальникiв тАФ юридичних осiб

1.4 Методи дисконтованих оцiнок кредитоспроможностi позичальникiв при довгостроковому iнвестицiйному кредитуваннi

1.5 Менеджмент оцiнки кредитоспроможностi позичальника та необхiдного рiвня забезпеченостi кредитiв

Роздiл 2. Аналiз процесiв кредитування юридичних осiб в АКБ тАЬПриватбанк"

2.1 Загальна характеристика дiяльностi АКБ тАЬПриватбанк"

2.2 Аналiз кредитного портфелю та управлiння кредитним ризиком в АКБ тАЬПриватбанктАЭ

2.3 Аналiз процедур оцiнки фiнансового стану позичальникiв тАФ юридичних осiб в АКБ тАЬПриватбанк" на протязi життiвого циклу кредиту

2.3.1 Оцiнка фiнансового стану позичальника ВАТ тАЬЯнцiвський гранiтний кар'iртАЭ для видачi короткострокового кредиту в оборотнi кошти

2.3.2 Оцiнка ефективностi довгострокового кредитування по лiнii ЕБРР iнвестицiйного проекту виробництва нового препарату тАЮПантолайфтАЭ на Тернопiльськiй фармацевтичнiй фабрицi

2.4 РЖдентифiкацiя основних проблем оцiнки фiнансового стану позичальникiв тАФ юридичних осiб

Роздiл 3. Шляхи розвитку нових технологiй i процедур оцiнки фiнансового стану та кредитоспроможностi позичальникiв тАФ юридичних осiб

3.1 Технологiя використання комп'ютерних банкiв iнформацii в методах оперативних автоматизованих технологiй оцiнки фiнансового стану позичальника та його кредитоспроможностi

3.2 Бюро кредитних iсторiй позичальникiв в ринкових краiнах свiту та досвiд ефективностi застосування iх послуг

3.3 Державний тАЬРеiстр позичальникiв" НБУ та ефективнiсть застосування його послуг при оцiнцi кредитоспроможностi позичальникiв

3.4 Недержавнi бюро кредитних iсторiй в Украiнi та ефективнiсть iх послуг при оцiнцi кредитоспроможностi позичальника

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додаток А

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Ж

Додаток К

Додаток Л


Вступ

Кредитування i прiоритетною економiчною функцiiю банкiв. У структурi банкiвських активiв кредити становлять близько 5060% i забезпечують 2/3 усiх доходiв. Кредитнi операцii банку i найбiльш дохiдними, але водночас i найризиковiшими. Аналiз сучасних тенденцiй розвитку банкiвськоi системи Украiни свiдчить, що обсяги кредитування постiйно зростають i в абсолютних, i у вiдносних показниках. Кредитна дiяльнiсть сучасних комерцiйних банкiв досить багатогранна i включаi рiзнi форми та види позичок, наданих юридичним чи фiзичним особам для одержання доходiв, а також банкiвськi послуги кредитного характеру. У процесi управлiння кредитною дiяльнiстю банку об'iктами i не лише кожна окрема кредитна операцiя, а й сукупнiсть усiх наданих банком кредитiв з iх взаiмовпливом i взаiмозалежнiстю, тобто кредитний портфель банку.

У формуваннi структури активiв банку вирiшальним чинником i рiвень дохiдностi кожного виду активiв. Однак висока дохiднiсть зазвичай супроводжуiться високим рiвнем ризику, тому менеджментовi банку необхiдно врахувати обидва чинники. Якщо рiвень дохiдностi рiзних видiв активiв приблизно однаковий, то перевага надаiться найменш ризиковим напрямам розмiщення коштiв. У такому разi обсяг кредитного портфеля банку може зменшитися на користь портфеля цiнних паперiв або на користь проведення iнших видiв активних операцiй.

Для оцiнювання прибутковостi кредитiв банк повинен мати ефективну систему облiку не лише доходiв, а й витрат за кожним видом кредитiв. На прибутковiсть кредитних операцiй банку впливають i доходи та витрати, i можливi збитки, що визначаються рiвнем кредитного ризику за кожною позикою. Вимiрювання, мiнiмiзацiя та контроль за рiвнем кредитного ризику тАФ одне з найскладнiших завдань, що стоять перед менеджментом пiд час формування кредитного портфеля.

Актуальнiсть теми дипломноi роботи полягаi в тому, що оцiнка фiнансового стану та кредитоспроможностi позичальника формуiться на всебiчному i грунтовному аналiзi усiii iнформацii, що даi змогу оцiнити кредитний ризик клiiнта, який фокусуiться на п'яти основних аспектах:

фiнансовий аспект, який визначаi спроможнiсть позичальника генерувати грошовий потiк, достатнiй для погашення кредиту;

галузевий аспект, який вiдображаi процеси розвитку галузi та конкурентнi позицii клiiнта i i складником загального кредитного ризику позичальника;

управлiнський аспект, який оцiнюi якiсть менеджменту та ефективнiсть керiвництва;

аспект якостi забезпечення кредиту, що визначаi рiвень контролю банку за заставою та можливостi й умови реалiзацii;

морально-етичний аспект, який вiдображаi готовнiсть позичальника до повернення кредиту.

Мета дипломноi роботи полягаi в проведеннi аналiзу методiв оцiнки фiнансового стану та кредитоспроможностi позичальника тАФ юридичноi особи в комерцiйному банку ЗАТ тАЬПриватбанк" та розробцi заходiв по зменшенню рiвня кредитного ризику за рахунок удосконалення кредитних процедур роботи з позичальником.

Предметом дослiдження i управлiння ризиком кредитного портфелю та вплив технологii банкiвських кредитних процедур оцiнювання фiнансового стану та кредитоспроможностi позичальника на зменшення ризикiв кредитування.

ОбтАЩiктом дослiдження i дiяльнiсть ЗАТ КБ тАЬПриватбанк" в галузi кредитування юридичних осiб.

Згiдно завдання на дослiдження дипломноi роботи:

В першому роздiлi роботи розглянутi теоретичнi питання:

сутностi ризикiв процесiв банкiвського кредитування та основних заходiв зменшення iх рiвней;

досвiд застосування методiв оцiнки фiнансового стану позичальника у практицi закордонних банкiв

процедур оцiнки фiнансового стану та короткостроковоi кредитоспроможностi позичальникiв тАФ юридичних осiб в вiтчизняних банках;

методiв дисконтованих оцiнок платоспроможностi позичальникiв при довгостроковому iнвестицiйному кредитуваннi

менеджменту кредитоспроможностi позичальника та необхiдного рiвня забезпеченостi кредитiв;

У другому роздiлi роботи:

проведена економiчна дiагностика дiяльнiсть ЗАТ КБ тАЬПриватбанк" за 2001 тАФ 2006 роки;

проведений аналiз кредитного портфелю та управлiння кредитним ризиком в ЗАТ КБ тАЬПриватбанктАЭ;

проведений аналiз процедур оцiнки фiнансового стану позичальникiв тАФ юридичних осiб в АКБ тАЬПриватбанк" при короткостроковому та довгостроковому кредитуваннi;

iдентифiкованi основнi проблеми оцiнки фiнансового стану та кредитоспроможностi позичальникiв тАФ юридичних осiб

У третьому роздiлi роботи:

проаналiзованi перспективнiсть технологii використання компьютерних банкiв iнформацii в методах оперативних автоматизованих технологiй оцiнки фiнансового стану позичальника та його кредитоспроможностi;

дослiджена сутнiсть та досвiд формування бюро кредитних iсторiй позичальникiв в ринкових краiнах свiту;

обгрунтована ефективнiсть застосування Державного тАЬРеiстр позичальникiв" НБУ та недержавних бюро кредитних iсторiй в Украiнi при оцiнцi кредитоспроможностi позичальника

Методи дослiдження, застосованi в дипломнiй роботи тАФ кiлькiснi та якiснi методи оцiнки ефективностi роботи комерцiйних банкiв, методи ретроспективного економiчного аналiзу результатiв дiяльностi банку (горизонтально-вертикальнi статистичнi розрiзи).

РЖнформацiйно-методологiчна база дослiджень дипломноi роботи тАФ звiтнi документи ЗАТ КБ тАЬПриватбанк" за 20012006 роки, iнформацiйнi аналiтичнi бази Нацiонального банку Украiни та Асоцiацii украiнських банкiв, розташованi в глобальнiй мережi РЖнтернет, Закони Украiни та нормативнi документи Нацiонального банку Украiни з довiдковоi комптАЩютерноi бази тАЬЛiгаЗакон".

Практичне значення отриманих результатiв дипломноi роботи тАФ в обгрунтованiй пiдтримцi формування ЗАТ КБ тАЬПриватбанк" недержавних бюро кредитних iсторiй в Украiнi як основного оперативного засобу полiпшення якостi оцiнки фiнансового стану та кредитоспроможностi позичальникiв юридичних осiб класу малих пiдприiмств та фiзичних осiб-приватних пiдприiмцiв застосуванням комп'ютерного моделювання комплексних рейтингових оцiнок позичальника.


Роздiл 1. Теоретичнi основи оцiнки фiнансового стану позичальникiв тАФ юридичних осiб в комерцiйному банку

1.1 Ризики процесiв банкiвського кредитування та основнi заходи зменшення рiвня ризику

Процес банкiвського кредитування складаiться з ряду етапiв, кожний з який окремо забезпечуi рiшення конкретних задач, а в сукупностi вони спрямованi на досягнення мети банкiвського кредитування тАФ одержання банкiвського прибутку [46].

На першому етапi банкiвського кредитування аналiзуються i вiдбираються заявки клiiнтiв на одержання кредиту. У заявцi визначаються цiльове призначення кредиту, його сума, термiн використання, дата погашення, характеристика i економiчний ефект проекту вiд кредитування, форми забезпечення кредиту. Пiсля ознайомлення з документами службовець розмовляi з майбутнiм позичальником, що маi велике значення для наступного рiшення питання про надання кредиту. На цьому етапi банк придiляi увагу вiрогiдностi документiв i iнформацii, на пiдставi яких зважуiться питання про надання кредиту.

Другий етап процесу кредитування припускаi вивчення кредитоспроможностi клiiнта, тобто наявнiсть передумов для одержання кредитiв, здатностi iхнього одержання. Кредитоспроможнiсть позичальника визначаiться показниками, що характеризують його акуратнiсть при розрахунках за ранiше отриманi кредити, його поточне фiнансовий стан i перспективи змiн, здатнiсть при необхiдностi мобiлiзувати кошти з рiзних джерел. Комерцiйний банк аналiзуi, вивчаi дiяльнiсть потенцiйного позичальника, визначаi його кредитоспроможнiсть, прогнозуi ризик неповернення кредиту i приймаi попереднi розрахункове рiшення про надання або вiдмову у наданнi кредиту.

Пiсля цього банк переходить до третього етапу надання кредиту тАФ розробцi умов кредитування, пiдготовцi i складанню кредитного договору. Пiсля чiткого визначення характеристик кредиту (а за договором досягнута згода по всiх його умовах) складаiться текст кредитного договору.

Розмiр вiдсоткових ставок та порядок iх сплати встановлюються банком i визначаються в кредитному договорi в залежностi вiд кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту i пропозицiй, якi склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облiковоi ставки та iнших факторiв. Але, оскiльки кредит видаiться на певний строк, а пiдприiмницька дiяльнiсть на протязi кредитного строку тАФ ризикована i не прогнозуiться з 100% гарантiями, завжди при прийняттi рiшення про можливiсть кредитування пiдкрiплюiться додатковим забезпеченням кредиту та регульованою процентною ставкою кредиту.

Четвертий етап банкiвського кредитування характеризуiться тим, що банк контролюi виконання умов кредитного договору. Цiль цього етапу тАФ забезпечити своiчаснiсть i повноту повернення кредиту i вiдсоткiв.

Останнiм (п'ятим) етапом процесу банкiвського кредитування i повернення кредиту разом з вiдсотками. Оскiльки основними джерелами формування банкiвських кредитних ресурсiв i власнi кошти банкiв, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залученi кошти юридичних та фiзичних осiб на депозитнi рахунки до запитання та строковi, мiжбанкiвськi кредити та кошти, одержанi вiд випуску цiнних паперiв тАФ основними питаннями останнього етапу кредитування i банкiвський контроль та профiлактика проблемних (неповернутих у строк) кредитiв.

Ризик i невiд'iмною ситуативною характеристикою будь-якоi дiяльностi кожного суб'iкта бiзнесу. У розрiзi банкiвських кредитних операцiй можна розглядати кредитний ризик тАФ тобто ризик несплати позичальником основного боргу (суми наданоi позики) i вiдсоткiв, якi належать сплатi банку за користування кредитом у термiни, визначенi у кредитному договорi. Несплата процентiв за позикою здатна спричинити неотримання прибутку банку вiд кредитноi дiяльностi, неповернення ж самого кредиту викликаi появу прямих збиткiв та можливу втрату банкiвського капiталу. Обидва наслiдки неплатежiв за кредитною угодою i вкрай небажаними для банку, позаяк це може призвести у майбутньому до скорочення ресурсноi бази та пiдриву фiнансовоi стабiльностi, авторитету самого банку. Тому видаiться логiчним те, що банк, прагнучи убезпечити себе вiд ймовiрних втрат, у першу чергу надаi кредити найбiльш надiйним, перевiреним клiiнтам. Але разом з тим слiд пам'ятати, що кредитнi операцii, пов'язанi з дещо вищим ризиком повернення позик, i бiльш дохiдними за рахунок вищоi оплати позичальником такоi операцii, тобто вищого процента за кредит. З огляду на це кредитний ризик активноi дiяльностi комерцiйного банку можна розглядати i як ймовiрнiсть появи втрат (втраченоi вигоди) iзза ненадання кредиту потенцiйному позичальнику, здатному своiчасно виконати своi фiнансовi зобов'язання.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, однаковою мiрою стосуiться всiх клiiнтiв банку незалежно вiд того, чи позичальником i юридична особа-виробник, фiзична особа, а чи iнший банк. Виникнення кредитного ризику можна пов'язувати з ймовiрнiстю спаду виробництва та/або попиту на окремий вид продукцii, товарiв та послуг (промисловий кредитний ризик), невиконанням iз-за якихось причин договiрних вiдносин (ризик врегулювання та поставок), запiзненням строковоi трансформацii видiв ресурсiв та ризиком форс-мажорних обставин.

Також присутнiсть ризику у кредитних операцiях комерцiйних банкiв викликана недетермiнованiстю, непередбачуванiстю дiй конкурентiв, змiною стратегii дiяльностi клiiнтiв-позичальникiв та iнших суб'iктiв банкiвськоi дiяльностi, а також наявнiстю численних зовнiшнiх факторiв та умов.

Кредитний ризик може бути пов'язаний з:

простроченням платежу через неплатоспроможнiсть позичальника;

нецiльовим використанням кредиту;

типом позичальника за формою власностi;

збитковiстю галузi застосування кредиту;

ступенем забезпеченостi i видами застави;

невиконанням попереднiх зобов'язань за кредитами банку;

безперспективнiстю подальшого розвитку позичальника;

складним фiнансовим станом пiдприiмства, що отримало кредит тощо.

Якщо розглянути умови виникнення ризикiв у банкiвському кредитуваннi, то можна вiдзначити наступнi основнi моменти.

По-перше, даний ризик може бути зумовлений ймовiрною появою збиткiв в результатi:

нерацiонального вкладення кредитних ресурсiв у ненадiйнi кредитнi проекти, наявностi значноi частки даних кредитiв у кредитному портфелi банку;

недостатнього обгрунтування i достовiрностi прогнозу розвитку ринковоi ситуацii, бiзнесовоi та фiнансовоi дiяльностi позичальника при наданнi кредиту;

появи непередбачених обставин, зумовлених полiтичними, економiчними, соцiальними та iншими факторами, що утруднюють повернення кредиту позичальником;

можливоi недоброчесноi конкуренцii з боку iнших банкiв та фiнансовокредитних iнститутiв тощо.

По-друге, ризик може бути викликаний ймовiрними втратами, котрi сприймаються як непередбачуване зниження суми повернення або й можливе неповернення позики в силу наступних факторiв:

несподiваних несприятливих змiн умов банкiвськоi дiяльностi та дiяльностi суб'iктiв господарювання внаслiдок введення нових нормативно-правових актiв;

недостатнього обгрунтування та достовiрностi вiдмови у наданнi кредиту позичальникам, здатним своiчасно його повернути;

недостатнього обгрунтування та достовiрностi оцiнки дiловоi, фiнансовоi та кредитноi спроможностi клiiнта, його гарантiй i, як наслiдку, надання кредиту позичальнику, не здатному його повернути;

недоброчесноi оцiнки справжньоi мети позичальника, здатного на правопорушення.

Потретi, ризик неповернення позичкового боргу залежить вiд стихiйних лих (пожеж, землетрусiв, повеней тощо), впливу кримiнального середовища, в тому числi правопорушень банкiвського персоналу.

Схематично структура кредитного ризику iзза зовнiшнiх умов можна зазначити як [44]:

1. Ризик, пов'язаний iз позичальником, гарантом, страховиком:

а) об'iктивний (фiнансових можливостей) тАФ нездатнiсть позичальника (гаранта, страховика) виконати своi зобов'язання за рахунок поточних грошових надходжень чи вiд продажу активiв;

б) суб'iктивний тАФ репутацiя позичальника (гаранта, страховика) в дiловому свiтi, його вiдповiдальнiсть i готовнiсть виконати взятi зобов'язання;

в) юридичний тАФ недолiки в складаннi i оформленнi кредитного договору, гарантiйного листа, договору страхування.

2. Ризик, пов'язаний iз предметом застави:

а) лiквiдностi тАФ неможливiсть реалiзацii предмета застави;

б) кон'юнктурний тАФ можливе знецiнення предмета застави за перiод дii кредитноi угоди;

в) загибелi предмета застави;

г) юридичний тАФ недолiки в складаннi i оформленнi договору застави.

3. Системний ризик тАФ змiни в економiчнiй системi, якi можуть здiйснити вплив на фiнансовий стан позичальника (наприклад, змiна податкового законодавства).

4. Форс-мажорний ризик тАФ землетруси, повенi, катастрофи, смерчi, страйки, воiннi дii тощо.

Труднощi з погашенням наданих банком позик можуть виникати з рiзних причин. Найбiльш поширеними з них i:

1. Помилки та прорахунки самого банку, котрих вiн припустився при розглядi кредитноi заявки, а також пiд час розробки та укладання кредитного договору i подальшого контролю його виконання.

2. Неефективна робота клiiнта, що отримав позику.

3. Фактори, якi знаходяться поза банкiвським контролем та можливостями впливу.

Щодо причин неповернення позичальником кредиту, що iх здатен спровокувати банк, називають:

а) необгрунтовано лiберальне ставлення до позичальника при розглядi заявки на отримання кредиту. Тут можуть мати мiсце такi чинники, як:

надання необгрунтовано великоi суми кредиту (кредитiв) одному клiiнту або групi позичальникiв (концентрацiя кредитних ринкiв);

надання кредитiв позичальникам, котрi пов'язанi системою участi з банкiром або банком, наявнiсть дочiрнiх структур банку (чинник "зв'язаного кредитування").

б) неякiсне проведення оцiнки кредитоспроможностi позичальника внаслiдок недостатнього професiоналiзму банкiвських спецiалiстiв або вiдсутностi чiткоi методики проведення оцiнки фiнансового стану позичальника, передбаченоi нормативними актами.

в) помилки в оцiнцi забезпечення позики внаслiдок завищення його реальноi ринковоi вартостi, лiквiдностi тощо.

г) неповне вiдображення у кредитному договорi умов, що забезпечують iнтереси банку у поверненнi кредиту та плати за нього повною мiрою.

д) вiдсутнiсть контролю за позичальником у перiод користування кредитом та погашення позики (проведення обстежень, перевiрок використання кредиту та стану забезпечення позики, контроль поточноi фiнансовоi дiяльностi клiiнта тощо).

е) надмiрне розширення або швидке збiльшення обсягiв кредитних операцiй:

надання позик в обсягах, що не вiдповiдають капiталу банку;

поширення кредитноi дiяльностi на регiони та сфери, не знайомi банку або для функцiонування в котрих банк недостатньо оснащений;

i) неефективне стягнення позик та процентiв у зв'язку з конфлiктами мiж банком та компанiями, що знаходяться у власностi банкiра або банку.

Рiвень кредитного ризику значно збiльшуiться, якщо:

проблемнi позики виникають раптово та наперекiр очiкуванням;

в галузi кредитування розробляються та втiлюються новi задачi, кредитнi послуги, котрi не вiдповiдають минулому досвiду банку i не мають базового потенцiалу виконання (що i особливо актуальним у наших умовах, де iнститут кредитних послуг комерцiйних банкiв трансформуiться та розширюiться);

керiвництво банку не в змозi вжити необхiдних та негайних заходiв управлiння кредитним портфелем з метою уникнення проведення надто ризикованоi кредитноi полiтики, яка може призвести до фiнансових збиткiв (погiршення можливостей отримання необхiдного та/або додаткового прибутку);

iснуючий порядок дiяльностi банку або недосконалiсть законодавства заважаi прийняттю деяких оптимальних для конкретних ситуацiй заходiв стосовно зменшення ризиковостi кредитних вкладень банку.

Основними причинами виникнення проблемних позик (тобто позик, щодо яких виявляються труднощi з погашанням основного боргу та сплатою процентiв), що залежать вiд клiiнта, вважають:

а) слабке керiвництво пiдприiмства, безвiдповiдальнiсть фiзичноi особи-позичальника, недобросовiсна конкуренцiя та дiяльнiсть iнших банкiв. Банккредитор повинен виявляти данi симптоми ще на стадii розгляду кредитноi заяви при спiлкуваннi з потенцiйним позичальником, за матерiалами публiкацiй та iнформацiiю вiд третiх осiб тощо i вживати заходи та приймати рiшення щодо вiдмови у наданнi позики.

б) погiршення якостi продукцii i роботи, товарiв та послуг, помилки в маркетинговiй дiяльностi, оцiнцi ринкiв збуту суб'iктiв господарювання.

в) послаблення з боку позичальника власного контролю за станом фiнансiв, котре проявляiться:

у зростаннi дебiторськоi заборгованостi, невиробничих витрат;

у затримцi строкiв трансформацii матерiальних цiнностей у грошовi;

у недоотриманнi доходiв для покриття заборгованостi.

г) зрив та невиконання контрактiв позичальником або його контрагентом (постачальником сировини, дiловим партнером або замовником).

д) неотримання доходiв для покриття заборгованостi фiзичними особами-позичальниками.

е) навмисне порушення позичальником умов кредитного договору.

Фактори появи труднощiв з поверненням кредиту, що лежать поза межами контролю банку, об'iднують:

а) погiршення економiчноi кон'юнктури, що враховуi макроекономiчнi проблеми: спад, криза виробництва, iнфляцiя, стагфляцiя, криза неплатежiв, котрi утруднюють, а подеколи й унеможливлюють пiдприiмницьку дiяльнiсть суб'iктiв господарювання;

б) змiну полiтичноi ситуацii у краiнi, що, вочевидь, може призвести до:

невиконання кредитних угод, затримки або вiдмови вiд виплат позичальниками з полiтичних мiркувань;

конфiскацii активiв позичальникiв iзза полiтичних причин або в результатi воiнних дiй.

в) змiну законодавства краiни тощо;

г) форс-мажорнi обставини природного характеру.

Контролюючи поточну фiнансову дiяльнiсть позичальника пiд час розгляду кредитноi заяви та подальшого використання ним позики, банккредитор може виявити симптоми ймовiрних фiнансових труднощiв та можливого банкрутства клiiнта за наступними основними ознаками:

перевищення критичного рiвня простроченостi заборгованостi за ранiше наданими позиками, поява картотеки до розрахункового рахунку;

надмiрне використання короткострокових позик в якостi джерела фiнансування довгострокових вкладень;

низькi значення показника лiквiдностi балансу пiдприiмства-позичальника та рiвня рентабельностi;

хронiчна нестача у позичальника оборотних коштiв (функцiонуючого капiталу);

зростання до небезпечних меж частки позичкових коштiв у загальнiй сумi джерел грошових засобiв;

невиконання зобов'язань перед кредиторами та власними акцiонерами щодо своiчасного повернення позик та сплати процентiв та дивiдендiв;

наявнiсть понаднормових та залежаних товарiв i виробничих запасiв;

погiршення вiдносин з банкiвською системою;

використання нових джерел фiнансових ресурсiв на вiдносно невигiдних умовах;

використання переамортизованого обладнання;

несприятливi змiни у портфелi замовлень тощо.

На пiдставi оцiнки фiнансовоi дiяльностi та поточного фiнансового стану позичальника, можливих перспектив розвитку банк подiляi позичальникiв тАФ юридичних осiб на наступнi категорii [13]:

1. Клас "А" тАФ фiнансова дiяльнiсть добра, що свiдчить про можливiсть своiчасного виконання зобов'язань за кредитними операцiями, зокрема погашення основноi суми боргу та вiдсоткiв за ним вiдповiдно до умов кредитноi угоди; економiчнi показники в межах установлених значень (вiдповiдно до методики оцiнки фiнансового стану позичальника, затвердженоi внутрiшнiми документами банку); вище керiвництво позичальника маi вiдмiнну дiлову репутацiю; кредитна iсторiя позичальника тАФ бездоганна. Одночасно можна зробити висновок, що фiнансова дiяльнiсть i надалi проводитиметься на високому рiвнi.

2. Клас "Б" тАФ фiнансова дiяльнiсть позичальника цiii категорii близька за характеристиками до класу "А", але ймовiрнiсть пiдтримування ii на цьому рiвнi протягом тривалого часу i низькою. Позичальники/контрагенти банку, якi належать до цього класу, потребують бiльшоi уваги через потенцiйнi недолiки, що ставлять пiд загрозу достатнiсть надходжень коштiв для обслуговування боргу та стабiльнiсть одержання позитивного фiнансового результату iх дiяльностi. Аналiз коефiцiiнтiв фiнансового стану позичальника може свiдчити про негативнi тенденцii в дiяльностi позичальника. Недолiки в дiяльностi позичальникiв, якi належать до класу "Б", мають бути лише потенцiйними. За наявностi реальних недолiкiв клас позичальника потрiбно знизити.

3. Клас "В" тАФ фiнансова дiяльнiсть задовiльна i потребуi бiльш детального контролю. Надходження коштiв i платоспроможнiсть позичальника свiдчать про ймовiрнiсть несвоiчасного погашення кредитноi заборгованостi в повнiй сумi та в строки, передбаченi договором, якщо недолiки не будуть усуненi. Одночасно спостерiгаiться можливiсть виправлення ситуацii i покращання фiнансового стану позичальника. Забезпечення кредитноi операцii маi бути лiквiдним i не викликати сумнiвiв щодо оцiнки його вартостi, правильностi оформлення угод про забезпечення тощо.

4. Клас "Г" тАФ фiнансова дiяльнiсть незадовiльна (економiчнi показники не вiдповiдають установленим значенням) i спостерiгаiться ii нестабiльнiсть протягом року; i високий ризик значних збиткiв; ймовiрнiсть повного погашення кредитноi заборгованостi та вiдсоткiв/комiсiй за нею i низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрiбноi документацii щодо забезпечення, яка свiдчить про наявнiсть (схороннiсть) i його лiквiднiсть тощо. Якщо пiд час проведення наступноi класифiкацii немаi безсумнiвних пiдтверджень полiпшити протягом одного мiсяця фiнансовий стан позичальника банку або рiвень забезпечення за кредитною операцiiю, то його потрiбно класифiкувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

5. Клас "Д" тАФ фiнансова дiяльнiсть незадовiльна i i збитковою; показники не вiдповiдають установленим значенням, кредитна операцiя не забезпечена лiквiдною заставою (або безумовною гарантiiю), ймовiрностi виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немаi. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

За результатами оцiнки фiнансового стану позичальник зараховуiться до вiдповiдного класу. Також до уваги береться рiвень погашання позичальником кредитноi заборгованостi, який визначаiться:

а)"добрим":

якщо заборгованiсть за кредитом i вiдсотки/комiсii за ним сплачуються в установленi строки або з максимальною затримкою до семи календарних днiв;

або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та вiдсотки/комiсii за ним сплачуються в установленi строки або з максимальною затримкою до семи календарних днiв;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днiв та вiдсотки/комiсii за ним сплачуються в установленi строки або з максимальною затримкою до семи календарних днiв;

б)"слабким":

якщо заборгованiсть за кредитом прострочена вiд 8 до 90 днiв та вiдсотки/комiсii за ним сплачуються з максимальною затримкою вiд 8 до 30 днiв;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк вiд 91 до 180 днiв, але вiдсотки/комiсii сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днiв;

в)"незадовiльним":

якщо заборгованiсть за кредитом прострочена понад 90 днiв; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днiв;

Керуючись даними двома критерiями, банк класифiкуi кредитний портфель на групи кредитного ризику: стандартнi позики, позики пiд контролем, субстандартнi позики, сумнiвнi позики, безнадiйнi позики (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Класифiкацiя кредитного портфеля банку за ступенем ризику

та визначення категорii кредитноi операцii [13]

Фiнансовий стан позичальника (клас)Обслуговування боргу позичальником (група)
"добре""слабке""незадовiльне"
"А""стандартна""пiд контролем""субстандартна"
"Б""пiд контролем""субстандартна""субстандартна"
"В""субстандартна""субстандартна""сумнiвна"
"Г""сумнiвна""сумнiвна""безнадiйна"
"Д""сумнiвна""безнадiйна""безнадiйна"

Вместе с этим смотрят:


РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан


РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi


РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни


РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")


РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi