Проблеми украiнського ринку цiнних паперiв на сучасному етапi
Змiст
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1
ЕКОНОМРЖЧНА СУТНРЖСТЬ ТА КЛАСИФРЖКАЦРЖЯ ЦРЖННИХ ПАПЕРРЖВ ЯК РЖНСТРУМЕНТУ РИНКУ ЦРЖННИХ ПАПЕРРЖВ
1.1 Поняття та класифiкацiя цiнних паперiв
1.2 Сутнiсть ринку цiнних паперiв та його учасники
1.3 Державне регулювання ринку цiнних паперiв
РОЗДРЖЛ 2
АНАЛРЖЗ АКЦРЖЙ В УКРАРЗНРЖ
2.1 Основнi напрямки аналiзу акцiй в Украiнi
2.2 Особливостi дiяльностi та динамiка курсу акцiй ВАТ ВлУкрнафтаВ»
2.3 Оцiнка впливу мiкроекономiчних факторiв на формування ринковоi вартостi акцiй по групi украiнських компанiй.
РОЗДРЖЛ 3
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РИНКУ ЦРЖННИХ ПАПЕРРЖВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПРЖ
3.1 Особливостi становлення ринку цiнних паперiв на Украiнi
3.2 Перспективи розвитку ринку цiнних паперiв на Украiнi та заходи для досягнення цiii мети
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
СЛОВНИК ЕКОНОМРЖЧНИХ ТЕРМРЖНРЖВ
ВСТУП
Проблеми ринку цiнних паперiв i його розвитку в умовах ринковоi економiки тАУ дуже актуальна тема на сьогоднiшнiй день. Це пояснюiться як iсторiiю, так i нинiшнiм положенням краiни в цiлому. Основною труднiстю ринку цiнних паперiв i його бездiяльнiсть в перебiгу довгого перiоду, а зараз у зв'язку iз становленням економiки нашоi краiни можна знайти багато проблем, негативних сторiн ринку.
Я обрав дану тему курсовоi, тому що ринок цiнних паперiв - це фiнансовий ринок, що все ще формуiться, який тiсно пов'язаний як з банками, так i з державою i приватними компанiями. РЖ менi цiкаво з'ясувати якраз механiзм дii ринку i напряму його розвитку. Таким чином задачею своii курсовоi роботи я ставлю з'ясування поняття цiнного паперу, видiлення на основi класифiкацiй видiв i рiзновидiв цiнних паперiв, розгляд самого ринку цiнних паперiв, його структури, учасникiв, його регулювання. Далi, другою задачею i виявлення особливостей дiяльностi украiнських акцiонерних товариств та визначення перспектив розвитку ринку цiнних паперiв в Украiнi. Методологiчною основою роботи i пiдручник Галанова В. А. i Басова А. РЖ. тАЬРинок цiнних паперiвтАЭ, Фiнанси i статистика, 2002, а також Павлов В. РЖ., Пилипенко РЖ. РЖ., Крив'язюк РЖ. В. Цiннi папери в Украiнi: Нав-чальний посiбник. тАУ Видання 2-ге, доповнене. тАУ К.: Кондор. 2004. Вiдмiнною рисою цих видань i те, що автори розглядають украiнський ринок цiнних паперiв, його становлення, розвиток i його проблеми. Правовою ж основою зявився: Закон Украiни ВлПро цiннi папери i фондову бiржуВ», Закон Украiни ВлПро державне регулювання ринку цiнних паперiв в УкраiнiВ», Указ Президента Украiни ВлПро додатковi заходи щодо розвитку фондового ринку УкраiниВ», Закон Украiни ВлПро державне регулювання ринку цiнних паперiв в УкраiнiВ»
Таким чином метою цiii курсовоi i з'ясування проблем украiнського ринку цiнних паперiв на сучасному етапi, виявлення причин, тобто чому виникли такi проблеми; а так само визначити можливi шляхи iх усунення i подальшого розвитку ринку цiнних паперiв. РЖ одною з цiлей роботи можна вважати визначення позитивних i негативних сторiн нинiшнього положення на ринку.
РОЗДРЖЛ 1 Економiчна сутнiсть та класифiкацiя цiнних паперiв як iнструменту ринку цiнних паперiв.
Цiнний папiр - це особлива форма iснування капiталу, вiдмiнна вiд його товарноi, продуктивноi i грошовоi форм, яка може передаватися замiсть нього самого, звертатися на ринку як товар i приносити дохiд, разом з його iснуванням в грошовiй, продуктивнiй i товарнiй формах.
Цiнний папiр i документом, що засвiдчуi з дотриманням форми i обов'язкових реквiзитiв майновi права, здiйснюванi, або передача яких можлива, тiльки при його пред'явленнi. Цiнний папiр характеризуiться як документ, що засвiдчуi майновi права, види яких визначаються законом i у встановленому iм порядку, i тут же прямо вказуiться, що з передачею цiнного паперу переходять всi засвiдченi його права у власностi.
Цiнний папiр виконуi наступнi функцii:
1) перерозподiляi грошовi кошти мiж: галузями i сферами економiки; територiями i краiнами; групами i верствами населення; населенням i сферами економiки;
2) надаi певнi додатковi права ii власнику крiм права на капiтал (на участь в управлiннi, вiдповiдну iнформацiю);
3) забезпечуi отримання доходу на капiтал або повернення самого капiталу
Всi цiннi папери подiляються на основнi i похiднi. До основних вiдносяться: первиннi цiннi папери - тi, якi заснованi на активах, до числа яких не входять самi цiннi папери - це акцii, облiгацii, векселi, заставнi; вториннi цiннi папери - тi, якi випускаються на основi первинних цiнних паперiв - варiанти, депозитарнi розписки. До похiдних вiдносяться - ф'ючерснi контракти i вiльно ходячi опцiони.
Цiнний папiр маi ряд характеристик - тимчасовi, просторовi, ринковi. До тимчасових характеристик вiдноситься:
1) термiн iснування - тобто коли був випущений цiнний папiр, на який перiод - термiновi i безстроковi цiннi папери;
2) походження - вiд первинноi основи або вiд iнших цiнних паперiв - первиннi i вториннi цiннi папери.
До просторових характеристик вiдноситься:
1) форма iснування - наявнi i безготiвковi цiннi папери, якi у вiдповiднiй формi фiксують права, пов'язанi з володiнням цiнними паперами. Безготiвковi пiдроздiляються на: бездокументнi (акцii i державнi борговi зобов'язання, так само векселi) i централiзованi документарнi, що зберiгаються. Наявнi цiннi папери - документарнi папери без iх обов'язкового централiзованого зберiгання;
2) нацiональна приналежнiсть - вiтчизнянi або iноземнi цiннi папери;
3) територiальна приналежностi - залежить вiд того в якому регiонi були випущенi цiннi папери.
До ринкових характеристик вiдноситься:
1) тип активу, лежачий в основi цiнного паперу - це може бути товар, грошi, сукупнi активи фiрми, у зв'язку з цим видiляють фондовi (акцii i облiгацii, якi випускаються в умовах iх тiсноi прив'язки до основних капiталiв емiтента) i комерцiйнi (векселi i чеки - через недолiк оборотних коштiв) цiннi папери;
2) порядок володiння - на пред'явника, iменнi i ордернi;
3) форма випуску - емiсiйнi i неемiсiйнi цiннi папери;
4) форма власностi i вид емiтента - прямi i гарантованi, якi дiляться на мунiципальнi, урядових установ, державних пiдприiмств i держави;
5) характер обертаiться - ринковi (що вiльно звертаються на вторинному ринку) i неринковi (не можуть вiльно звертатися). Серед ринкових видiляють допущенi до бiржового котирування i не допущенi до бiржового котирування;
6) по термiнах обiгу - термiновi (облiгацii, векселi i чеки), якi пiдроздiляються на: короткостроковi (до 1 року), середньостроковi (вiд 1 до 5 рокiв) i довгостроковi (5-30 рокiв) i без вказiвки термiну дii (акцii i сертифiкати);
7) рiвень ризику тАУ без ризиковi i ризиковi;
8) форма доходiв - процентнi (купоннi) з фiксованою ставкою або з плаваючою ставкою, процентнi (без купоннi), дисконтнi (без купоннi), iндексуються, виграшнi, премiальнi;
9) прибутковiсть - високодохiднi, середньодохiднi, низкодохiднi i безприбутковi;
10) форма вкладення засобiв власника - борговi, якi передбачають повернення суми боргу до певноi дати i пайовi, якi свiдчать про вкладення певноi частки iх власника в капiтал емiтента;
Окрiм цього цiннi папери вiдрiзняються по надiйностi. Так, перше мiсце займають облiгацii, префакциi, звичайнi акцii. Знайдена залежнiсть мiж ризиком, пов'язаним з даним цiнним папером i доходом по нiй. Прибуток, який приносять цiннi папери пропорцiйно зростаi з ризиком, якому пiддаються капiтали вкладника в цi цiннi папери. Найстабiльнiшi доходи забезпечують державнi облiгацii, бiлети державноi скарбницi, приватнi облiгацii i тАЬсинi корiнцiтАЭ. РЖснують так само конвертованi цiннi папери, якi за певних умов можуть обмiнюватися на iншi види паперiв.
Акцiя - одиничний внесок в статутнiй капiтал акцiонерного суспiльства з витiкаючими правами. Це титул власностi i цiнний папiр, який даi право на частину прибутку у виглядi дивiдендiв. Акцii випускаються корпорацiями, вони роблять свого утримувача власником частини майна корпорацii. Власник акцii одержуi дивiденди, якi виплачуються з виручки, поточноi або минулоi. На вiдмiну вiд вiдсоткiв по облiгацiях, дивiденди виплачують не завжди, а якщо виплачують, то тiльки пiсля оголошення ради директорiв.
Особливостi акцiй:
1) акцiонер не маi права зажадати у суспiльства повернути внесену суму;
2) акцiя - це безстроковий папiр, життя якоi обриваiться, коли акцiонерне суспiльство перестаi iснувати;
3) даi право голосу брати участь в управлiннi акцiонерного суспiльства;
4) акцiонерне суспiльство не бере на себе зобов'язання виробляти регулярнi виплати по акцiях, i оскiльки акцiонери i спiввласниками компанii, то вони беруть на себе всi ризики, якi можливi з дiяльнiстю цiii компанii;
5) акцii бувають наступних видiв: пред'явницькi i iменнi.
Але iснують акцii, якi не дають права голосу - преференцiйнi або привiлейованi. Утримувачам виплачуються фiксованi дивiденди, а при лiквiдацii компанii вони одержують свою частину в першу чергу. У свою чергу привiлейованi акцii пiдроздiляються на: а) кумулятивнi - по яких неоплачений дивiденд накопичуiться i виплачуiться згодом; б) конвертованi - коли повинна iснувати можливiсть i умови обмiну таких акцiй в звичайнi або такi ж акцii iншого типу; в) гарантованi - iх можуть випускати дочiрнi пiдприiмства, а дивiденд гарантуiться репутацiiю вищестоящоi органiзацii; г) з часткою участi - дають право не тiльки на фiксований дивiденд, але i на додатковий дивiденд; д) з плаваючою ставкою дивiденду, що орiiнтуiться на прибутковiсть яких-небудь загальновизнаних цiнних паперiв.
Акцii можуть бути обмеженими, тобто вони забезпечують утримувачу повну участь у виручцi компанii i частку активiв при ii лiквiдацii, але обмежують його в правi голосу:
- не голосуючi - тi, якi взагалi не дають право голосу;
- пiдлеглi - тi, якi дають право голосу у меншiй мiрi;
- з обмеженим правом голосу - з межами на число або частку утримувачiв.
Банки так само виступають як емiтенти акцiй. Комерцiйний банк може випускати: 1) привiлейованi акцii i iх номiнальна вартiсть повинна бути не бiльш 25 % вiд статутного капiталу, а надмiрний випуск iх банками, у яких вiдсутнi резервний фонд або його величина не достатнiх розмiрiв, i ризикованою справою; 2) звичайнi акцii, якi можуть бути iменними i на пред'явника.
Засновники ж акцiонерного банку вибирають тип пiдписки на акцii - закритий або вiдкритий. Закритий тип означаi, що банк розмiщуi акцii за наперед складеним засновниками списком i у вiльний продаж на первинний ринок акцii не потрапляють. Вiдкритий тип здiйснюiться при пошуку потенцiйних акцiонерiв, тобто кожен власник вiльного капiталу може стати акцiонером банку.
З акцiями пов'язане i таке поняття як акцiонерний сертифiкат - документ, що засвiдчуi юридичне право власностi на рядовi акцii; i листом високоякiсного паперу з водяними знаками, у верхнiй частинi якоi i мiсце, куди вписуiться iм'я утримувача i кiлькiсть акцiй. тАЬВуличнимтАЭ називають сертифiкат, зареiстрований на iм'я фiрми, що працюi з цiнними паперами. Такий сертифiкат досить популярний серед iнвесторiв, його можна купувати i продавати.
Облiгацiя - боргове зобов'язання, по якому емiтенти зобов'язуються виплатити в певний термiн i саму позику (амортизацiю), i позиковий вiдсоток, який i прибутком. Вiдсоток незмiнний або варiюiться трохи. Таким чином, облiгацii - це цiннi папери з фiксованим доходом, вiдсотки звичайно виплачуються рiвними порцiями впродовж всього термiну життя позики.
Залежно вiд доходу облiгацii бувають: з фiксованою купонною ставкою, з плаваючою купонною ставкою i нульовим купоном. Звичайно купон встановлюiться так, щоб облiгацii випускалися при невеликому дисконтi до номiналу. РЖстотний недолiк купонних цiнних паперiв, з погляду довгострокового iнвестора, наявнiсть ризику реiнвестування. Суть паперiв з нульовим купоном - фактично розбираi купоннi цiннi папери по окремих вiдсотках платежу (купонам) i робить кожен купон самостiйним цiнним папером. Такi ринки стали розвиватися в 80-х р., набули поширення в США, на iвропейських ринках з ними конкурують ноти з плаваючими процентними ставками - floating rate notes (FRN) - середньостроковий цiнний папiр (2-6 рокiв), купон перiодично переглядаiться по вiдношенню до якого-небудь iндексу (Libor). А з 1988г. на ринку з'явилися ноти iз змiнною процентною ставкою - variable rate note (VRN).
Рiшення про випуск облiгацiй ухвалюiться Радою директорiв. Реалiзацiя облiгацiй iх першим власником може здiйснюватися: продажем облiгацiй безпосередньо банком або через посередника; замiною конвертованих облiгацiй на ранiше випущенi iншi цiннi папери вiдповiдно до умови iх випуску i чинного законодавства.
Так можна зробити висновок, що банки давно почали практику випуску облiгацiй. Тепер розглянемо облiгацii, що випускаються банками на даному етапi. По-перше, емiсiя можлива пiсля повноi сплати статутного капiталу, тому забороняiться одночасне розмiщення акцiй i облiгацiй. По-друге, залежно вiд економiчноi системи, цiлей i задач облiгацii можна привласнити рiзноманiтнi властивостi. Вони можуть бути: iменнi i на пред'явника, забезпеченi заставою власного майна або облiгацiями пiд забезпечення, передбачене ранiше для цiлей випуску третiми особами, без забезпечення, процентнi i дисконтнi, конвертованi в акцii.
Ощаднi сертифiкати - це цiннi папери, право випускати якi надаiться тiльки комерцiйним банкам . Ощадний сертифiкат - цiнний папiр, що засвiдчуi суму внеску, внесеного в банк, i право вкладника на отримання пiсля закiнчення встановленого термiну суми внеску i обумовлених в сертифiкатi вiдсоткiв в банку, що видав сертифiкат або в iншому фiлiалi банку. Ощадний сертифiкат складаiться, якщо вкладником i фiзична особа.
Особливiсть сертифiкатiв як цiнних паперiв тiльки в документарнiй формi, вони можуть бути iменними або на пред'явника. Бланк сертифiкату повинен мiстити всi умови випуску, оплати i обiгу. Якщо з сертифiкатом була проведена операцiя, не передбачена умовами, то вiн - недiйсний. Сертифiкати не можуть служити розрахунковим i платiжним засобом.
Чек - це письмове доручення чекодавця банку, сплатити чекоотримувачу вказаноi в ньому суму грошей, це цiнний папiр, що надаi собою платiжно-розрахунковий документ. По економiчнiй сутi чек i перевiдним векселем, платником по якому i банк. Чек може бути: iменний - на конкретне обличчя з обмовкою не тАЬнаказутАЭ, тобто неможливiсть подальшоi передачi чека; ордерний - з обмовкою тАЬнаказутАЭ, тобто можливiсть передачi чека шляхом передавального напису - iндосамента; пред'явницький - виписуiться на пред'явника, передача чека вiд однiii особи до iншого шляхом простого вручення; розрахунковий - не дозволяiться по ньому оплата готiвки; грошовий.
Коносамент - документ стандартноi форми, прийнятоi в мiжнароднiй практицi, на перевезення вантажу, який засвiдчуi його завантаження, перевезення i право на отримання. Вiн використовуiться при перевезеннi вантажiв в мiжнародному повiдомленнi i представляi цiнний папiр, що засвiдчуi право володiння вантажем, що перевозиться, товаром. Коносамент формою може бути на пред'явника, iменним, ордерним. До коносамента завжди додаiться страховий полiс на вантаж.
Хотiлося б тут же вiдзначити, що активнi операцii комерцiйних банкiв включають i облiк (дисконт) векселiв. Вексель - це цiнний папiр, який засвiдчуi безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити до настання термiну певну суму грошей власнику векселя. Якщо банк упевнений в солiдностi векселя, вiн даi згоду на операцiю, а купуi за цiною нижче за номiнал. Стягувана винагорода - сума облiку обчислюiться на основi облiковоi ставки, сума зараховуiться банком в дохiд при покупцi векселiв.
Розрiзняють також вториннi та проiзводнi цiннi папери.
1. Основнi види вторинних цiнних паперiв, заснованих на акцiях: Депозитарнi розписки - iменний цiнний папiр, що свiдчить про володiння часток в портфелi акцiй якоi-небудь iноземноi компанii, акцii якоi не можуть звертатися на фондовому ринку iнвестора. Варранти на акцii - це цiннi папери, що дають право ii власнику купити певну кiлькiсть акцiй даноi компанii протягом певного часу за фiксованою цiною. Цiна варранта не включаi вартiсть самоi акцii. Пiдписанi права на акцii - це цiннi папери на право акцiонера придбати певну кiлькiсть нових акцiй за нижчою цiною. Вони обмеженi за часом.
2. Основнi види вторинних цiнних паперiв, заснованих на облiгацiях: тАЬСтрiпитАЭ - це безкупоннi облiгацii, випущенi даною компанiiю пiд щорiчнi процентнi платежi по тих, що i в ii розпорядженнi портфеля високонадiйних облiгацiй (звично державних); цiннi папери з дисконтом. Облiгацii пiд заставнi НБУ - високонадiйнi забезпеченi борговi зобов'язання. Вони звертаються на ринку як облiгацii з дисконтом.
3. Похiднi цiннi папери: Ф'ючерснi контракти - стандартний бiржовий договiр купiвлi-продажу бiржового активу в певний момент часу в майбутньому за цiною, встановленою сторонами операцii у момент ii висновку. Вiдмiнними рисами i: бiржовий характер, стандартизацiя по всiх параметрах, гарантiя бiржi на виконання зобов'язань. Вiльно ходячий опцiйний контракт - стандартний бiржовий договiр на право купити або продати бiржовий актив або ф'ючерсний контракт за цiною виконання до встановленоi дати iз сплатою за це право певноi суми грошей, званою премiiю. РЖснуi два види: опцiон на покупку i на продаж. По вигляду бiржового активу, що лежить в основi, можуть бути: валютнi, фондовi, ф'ючерснi.
Ринок цiнних паперiв - це надбудова над ринком вiльних капiталiв, якi шукають свого застосування, i динамiчнiший сектор ринку позикових капiталiв. У загальному виглядi його можна визначити як сукупнiсть економiчних вiдносин з приводу випуску i обiгу паперiв мiж його учасниками. Ринок цiнних паперiв - це складова частина ринку будь-якоi краiни. Його основою i товарний ринок, грошi i грошовий капiтал.
Основними ринками, на яких переважають фiнансовi вiдносини, i: ринок банкiвських капiталiв, ринок цiнних паперiв, валютний ринок, ринок страхових i пенсiйних фондiв. Фiнансовi ринки (ринки капiталiв) - це ринки посередникiв мiж первинними власниками грошових коштiв i iх кiнцевим користувачами. Оскiльки не всi цiннi папери походять вiд капiталiв, остiльки ринок цiнних паперiв не може бути в повному об'iмi вiднесений до фiнансового ринку. У тiй частинi, де ринок цiнних паперiв ТСрунтуiться на грошi, як на капiтал, там вiн називаiться фондовим ринком i виступаi як частина фiнансового ринку. Частина ринку цiнних паперiв, що залишилася, через своi невеликi розмiри не одержала спецiальноi назви, i тому поняття ринок цiнних паперiв i фондового ринку вважають синонiмами.
Роль ринку цiнних паперiв виявляiться в наступному: перевезення ресурсiв з одних галузей економiки в iншу; розподiл i перерозподiл власного капiталу пiдприiмства мiж галузями; виконання iнформацiйноi функцii, тобто з надзвичайною швидкiстю повiдомляi про рух iндивiдуальних капiталiв; дозволяi Центральному Банку регулювати грошовий обiг в краiнi. Крiм того ринок цiнних паперiв маi цiлий ряд функцiй, якi пiдроздiляються на двi групи.
1. Загальноринковi функцii:
- комерцiйна - функцiя отримання прибули вiд операцiй на даному ринку;
- цiнова - забезпечуi процес складання ринкових цiн, iх рух;
- iнформацiйна - виробляi i доводить до своiх учасникiв ринкову iнформацiю про об'iкти торгiвлi i ii учасникiв;
- регулююча - створюi правила торгiвлi i участi в нiй, порядок дозволу споровши мiж учасниками, встановлюi прiоритети, органи контролю або самоврядування.
2. Специфiчнi функцii:
- перерозподiльна:
- функцiя страхування цiнових i фiнансових ризикiв або хеджування, стало можливо завдяки появi класу похiдних цiнних паперiв.
Класифiкацiя видiв ринку цiнних паперiв мають багато схожостi з класифiкацiями видiв цiнних паперiв. Так само видiляють декiлька видiв ринкiв залежно вiд певних правил i способу торгiвлi, що склався. Слiд було б так само вiдзначити, що бiржовий ринок - це завжди органiзований ринок цiнних паперiв, оскiльки торгiвля на ньому ведеться завжди за правилами бiржi i лише мiж бiржовими учасниками, якi ретельно обираються. Позабiржовий ринок може бути органiзованим i неорганiзованим, i органiзований позабiржовий ринок ТСрунтуiться на комп'ютерних системах зв'язку, торгiвлi.
Учасники ринку цiнних паперiв - це фiзичнi особи або органiзацii, якi продають або купують цiннi папери або обслуговують iх оборот i розрахунки по них; це тi, хто вступаi мiж собою у певнi економiчнi вiдносини з приводу обiгу цiнних паперiв. Розглядаючи сучасну iнститутну структуру РЦП, слiд видiлити чотири категорii учасникiв операцiй: комерцiйнi банки, iнвестицiйнi банки, бiржовi фiрми i кредитно-фiнансовi органiзацii, якi обтАЩiднанi пiд назвою тАЬРЖнституцiйнi iнвесторитАЭ (страховi компанii, пенсiйнi i iнвестицiйнi фондитАЭ.
Емiтент - це юридична особа, група юридичних осiб, зв'язаних мiж собою договором, або органи державноi влади i органи мiсцевого самоврядування, несучi вiд свого iменi зобов'язання перед iнвесторами цiнних паперiв по здiйсненню прав, засвiдчених цiнним папером. Емiтент поставляi на фондовий ринок товар - цiнний папiр, якiсть якоi визначаiться статусом емiтента, господарсько-фiнансовими результатами його дiяльностi. Емiтент сам оперуi цiнними паперами, здiйснюi iх викуп або продаж.РЖнвестор - це особа, якiй цiннi папери належать на правi власностi (власник) або iншому речовому правi (власник). РЖнвесторiв можна класифiкувати по ряду ознак, серед яких найзначущим i статус, тодi можна видiлити iндивiдуальних, iнституцiйних i професiоналiв ринку. Залежно вiд мети iнвестування можна видiлити стратегiчних i портфельних iнвесторiв. Стратегiчний iнвестор припускаi одержати власнiсть i розраховуi одержувати дохiд вiд використовування цiii власностi, який перевищуватиме дохiд вiд простого володiння акцiями. Вiн може ставити своiю задачею розширення сфери впливу, придбання контролю в перерозподiлi власностi. Портфельний iнвестор розраховуi лише на дохiд вiд цiнних паперiв, що належать йому.
Фондовi посередники - це торговцi, що забезпечують зв'язок мiж емiтентами i iнвесторами на ринку цiнних паперiв - це брокери i дилери.
1. Брокером вважають професiйного учасника ринку цiнних паперiв (фiзичну особу або органiзацiю), який займаiться брокерською дiяльнiстю.
Брокерською дiяльнiстю вважаiться здiйснення цивiльно-правових операцiй з цiнними паперами як повiрений або комiсiонер, дiючий на основi договору-доручення або комiсii або довiреностi на здiйснення таких операцiй. Брокерська дiяльнiсть на фондовому ринку здiйснюiться на основi лiцензii, а брокер одержуi дохiд за рахунок комiсiйних, стягуваних вiд суми операцii, хоча найчастiше вiн сумiщаi свою дiяльнiсть з консультуванням клiiнтiв на ринку цiнних паперiв. Брокерська фiрма включаi не бiльш 25 чоловiк.
2. Дилером називаiться професiйний учасник ринку цiнних паперiв (фiзична особа або органiзацiя), здiйснюючий дилеровську дiяльнiсть. Дилеровською дiяльнiстю вважаiться здiйснення операцiй купiвлi-продажу цiнних паперiв вiд свого iменi i за свiй рахунок шляхом публiчного оголошення цiн покупки i (або) продажу певних цiнних паперiв iз зобов'язанням покупки i (або) продажi певних цiнних паперiв по об'явленим особою, що здiйснюi таку дiяльнiсть, цiнами. Дохiд дилера складаiться з рiзницi продажi i покупки. Виступаючи в ролi оператора ринку, дилер оголошуi цiну продажу i покупки, мiнiмальну i максимальну кiлькiсть паперiв, що купуються i (або) продаються, а також термiн, протягом якого дiють об'явленi цiни.
Джобери - це ученi-аналiтики грошового ринку. Вони i фахiвцями з кон'юнктури ринку цiнних паперiв. Вони допомагають правильно оцiнити гiднiсть вже випущених цiнних паперiв, допомагають емiтенту здiйснити новi курси цiнних паперiв, дають разовi консультацii, вирiшують складнi проблеми ринку цiнних паперiв. Послугами джоберов користуються брокери i дiлери. Джоберська фiрма приймаючи замовлення, створюi групу аналiтикiв i видаi консультацiю, яка i комерцiйною таiмницею. Часто джоберська група привертаi рiзних фахiвцiв iз сторони для того, щоб детально вивчити той або iнший вид цiнного паперу, що звертаiться на ринку цiнних паперiв; вона працюi не тiльки за замовленням, але вивчаi необхiдну iнформацiю самостiйно, якщо припускаi, що ця iнформацiя може потрiбно i ii можна буде вигiдно продати.
Одним з професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв можуть бути управляючi компанii незалежно вiд конкретноi юридичноi форми iх органiзацii, але що мають державну лiцензiю на дiяльнiсть по управлiнню цiнними паперами:
1. Реiстраторами на ринку цiнних паперiв звичайно називають органiзацii, якi за договором з емiтентом ведуть реiстр. Реiстром називаiться список власникiв iменних цiнних паперiв, складений на певну дату. Задача реiстратора полягаi в тому, щоб вчасно i без помилок надавати реiстр емiтенту. Традицiйно в ролi таких органiзацiй виступають банки або спецiалiзованi реiстратори. Крiм того до функцii реiстратора додаiться ще i облiк прав iнвесторiв на цiннi папери. У багатьох розвинених краiнах iнститут реiстраторiв вiдсутнiй. Цi обов'язки беруть на себе депозитарна система. Веденням реiстрiв акцiонерiв займаються як банки, так i спецiалiзованi реiстратори.
2. Депозитарiями називаються органiзацii, якi надають послуги iз зберiгання сертифiкатiв цiнних паперiв або облiку прав власностi на цiннi папери. Рахунки, призначенi для облiку цiнних паперiв, називаються тАЬрахiвницями депотАЭ. Поява депозитарiiв i як слiдства обезналiчиванiя обороту цiнних паперiв поступово привело до того, що цiнний папiр у виглядi паперового документа використовуiться все рiдше i рiдше. Роль документа, що засвiдчуi права власника на цiнний папiр, починаi грати запис на рахунку депо. Таким чином до функцiй депозитарiю вiдносяться: ведення рахункiв депо за договором з клiiнтом; зберiгання сертифiкатiв цiнних паперiв; виконання ролi посередника мiж емiтентом i iнвестором; окрiм цього можуть виконувати супутнi роботи, наприклад, перевезення сертифiкатiв, перевiрка iх на достовiрнiсть i платоспроможнiсть.
3. Розрахунково-клiринговi органiзацii в практицi можуть мати такi назви як: Розрахункова палата, Клiрингова палата, Клiринговий центр, Розрахунковий центр, але загалом - це спецiалiзована органiзацiя банкiвського типу, яка здiйснюi розрахункове обслуговування учасникiв органiзованого ринку цiнних паперiв. РЗi головними цiлями i: мiнiмальнi витрати по розрахунковому обслуговуванню учасникiв ринку; скорочення часу розрахункiв; зниження до мiнiмального рiвня всiх видiв ризикiв, якi мають мiсце при розрахунках. Розрахунково-клiрингова органiзацiя може обслуговувати яку-небудь одну фондову бiржу або вiдразу декiлька фондових бiрж або ринкiв цiнних паперiв. Членами розрахунково-клiрингових органiзацiй звичайно i крупнi банки i крупнi фiнансовi компанii, а також фондовi i ф'ючерснi бiржi.
Державне регулювання ринку цiнних паперiв здiйснюi Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку. РЖншi державнi органи здiйснюють контроль за дiяльнiстю учасникiв ринку цiнних паперiв у межах своiх повноважень, визначених чинним законодавством.
З метою координацii дiяльностi державних органiв з питань функцiонування ринку цiнних паперiв створюiться Координацiйна рада.
До складу Координацiйноi ради входять керiвники державних органiв, що у межа своii компетенцii здiйснюють контроль або iншi функцii управлiння щодо фондового ринку Украiнi. Очолюi Координацiйну раду Голова Державноi комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку. Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку i державним органом, пiдпорядкованим Президенту Украiни i пiдзвiтним Верховнiй Радi Украiни. До системи цього органу входять Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку, ii центральний апарат i територiальнi органи. Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку утворюiться у складi Голови Комiсii та шести членiв Комiсii. Голова Комiсii, ii члени призначаються та звiльняються Президентом Украiни за погодженням з Верховною Радою Украiни. Голова та члени Державноi комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку мають право без спецiальних дозволiв представляти Комiсiю у судi чи арбiтражному судi. Термiн повноважень Голови Комiсii та членiв Комiсii - сiм рокiв. Одна й та ж особа не може бути членом Комiсii бiльше двох термiнiв пiдряд. Звiльнення Голови Комiсii та членiв Комiсii протягом термiну повноважень може мати мiсце лише за власним бажанням, а також у разi вчинення злочину та у зв'язку з неможливiстю виконання обов'язкiв за станом здоров'я.
Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку розробляi i затверджуi з питань, що належать до ii компетенцii, акти законодавства, обов'язковi для виконання центральними та мiсцевими органами виконавчоi влади, органами мiсцевого самоврядування, учасниками ринку цiнних паперiв, iх об'iднаннями, контролюi iх виконання. Дiяльнiсть на украiнському ринку цiнних паперiв регулюють два основнi законодавчi акти ¾ закон Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу" вiд 18 червня 1991 року i Указ президента Украiни "Про iнвестицiйнi фонди i iнвестицiйнi компанii" вiд 19 лютого 1991 року.
Украiнське законодавство встановлюi два серйознi обмеження дiяльностi акцiонерних суспiльств як емiтенти:
- акцiонернi суспiльства мають право випускати облiгацii на суму, що не перевищуi 25% сплаченого статутного фонду;
- кiлькiсть привiлейованих акцiй акцiонерного суспiльства обмежена 10% статутного фонду.
Наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни (як реiструючого органу) вiд 20 липня 1995 року №123, зареiстрованим Мiнiстерством юстицii 24 липня 1995 року №233/769, затверджений "Порядок видачi дозволу на проведення дiяльностi по випуску i обiгу цiнних паперiв, як винятковоi дiяльностi".
Цей документ встановлюi не тiльки перелiк i правила подачi документiв i отримання дозволу на роботу з цiнними паперами, але i державний контроль за здiйсненням операцiй з ними. Необхiдно вiдзначити створення Державноi комiсii по цiнних паперах iз статусом мiнiстерства. У ii задачi входять розширення впливу держави на фондовий ринок, перерозподiл функцiй контролюючих його державних структур i створення на базi цiii комiсii Методологiчноi координацiйноi ради.
Аналiзуючи украiнське законодавство, що i на сьогоднiшнiй, про цiннi папери з погляду його зрiлостi i визначеностi, можна сказати, що воно поки далеко не досконале. У ньому вiдсутнi багато понять, звичних для цивiлiзованого ринку цiнних паперiв. Основною проблемою, звичайно ж, i вiдсутнiсть нормальноi процедури переходу права власностi на цiннi папери.
При Державнiй комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку створюються Консультацiйно-експертна рада, iншi органи та установи. Консультацiйно-експертна рада розробляi рекомендацii щодо полiтики на ринку цiнних паперiв та бере участь у пiдготовцi та обговореннi проектiв актiв законодавства, якi розробляються та розглядаються Комiсiiю.
Державне регулювання ринку цiнних паперiв здiйснюiться з метою:
- реалiзацii iдиноi державноi полiтики у сферi випуску та обiгу цiнних паперiв та iх похiдних;
- одержання учасниками ринку цiнних паперiв iнформацii про умови випуску та обiгу цiнних паперiв, результати фiнансово-господарськоi дiяльностi емiтентiв, обсяги i характер угод з цiнними паперами та iншоi iнформацii, що впливаi на формування цiн на ринку цiнних паперiв;
- забезпечення рiвних можливостей для доступу емiтентiв, iнвесторiв i посередникiв на ринок цiнних паперiв;
- гарантування прав власностi на цiннi папери;
- захисту прав учасникiв фондового ринку;
- iнтеграцii в iвропейський та свiтовий фондовi ринки;
- дотримання учасниками ринку цiнних паперiв вимог актiв законодавства;
- запобiгання монополiзацii та створення умов розвитку добросовiсноi конкуренцii на ринку цiнних паперiв;
- контролю за прозорiстю та вiдкритiстю ринку цiнних паперiв.
РОЗДРЖЛ 2 ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ АНАЛРЖЗ АКЦРЖЙ В УКРАРЗНРЖ
2.1 Основнi напрямки аналiзу акцiй в Украiнi
Украiнська економiка за часи незалежностi пройшла складнi етапи становлення шляхом реформування вiдносин власностi. Бурхливий перехiд вiд державноi форми власностi до приватноi у 90-х роках ХХ тАУ на початку ХХРЖ столiття призвiв до появи значноi кiлькостi акцiонерних товариств. Проте ринок акцiй в Украiнi нинi все ще знаходиться на стадii становлення й характеризуiться низьким рiвнем лiквiдностi й капiталiзацii. Однiiю з передумов для подальшого розвитку вiтчизняного ринку акцiй i збiльшення його прозоростi та привабливостi для широкого кола iнвесторiв. Мiрою визначення цих факторiв i розмiр отриманого доходу вiд володiння акцiями. У звтАЩязку з цим актуальним i питання оцiнки та прогнозування ринковоi вартостi акцiй, оскiльки за умови, коли переважна кiлькiсть акцiонерних товариств в Украiнi не сплачуi дивiдендiв, основний дохiд власникiв акцiй формуiться за рахунок приросту iх курсовоi вартостi.
Мета дослiдження тАУ вивчення впливу мiкроекономiчних факторiв на ринкову вартiсть акцii. При цьому основними задачами i:
1. Дослiдити можливiсть застосування фундаментального аналiзу акцiй для аналiзу акцiй украiнських компанiй.
2. Обрати серед великоi кiлькостi коефiцiiнтiв та iндикаторiв, що характеризують дiяльнiсть компанii та ринок ii акцiй, найбiльш репрезентативнi для прогнозування ринковоi вартостi акцiй. У цiлому можна видiлити кiлька основних напрямкiв аналiзу акцiй, якi окремо чи разом можуть використовуватися для визначення внутрiшньоi вартостi акцiй акцiонерних товариств та для прогнозування майбутнього значення iх ринковоi вартостi:
1. Аналiз безпосередньо фiнансовоi звiтностi компанii: вертикальний та горизонтальний;
2. Аналiз коефiцiiнтiв, розрахованих на основi фiнансовоi звiтностi компанii;
3. Аналiз iндикаторiв ринку акцiй компанii.
Жоден з напрямкiв аналiзу не i унiверсальним i тому не позбавлений певних недолiкiв. Горизонтальний i вертикальний аналiз фiнансовоi звiтностi акцiонерноi компанii дозволяi зробити висновки щодо тенденцiй розвитку компанii в цiлому, а також окремих ii показникiв, проте не зможе дати вiдповiдь на питання стосовно майбутньоi цiни акцii компанii. До того ж, аналiз безпосередньо фiнансовоi звiтностi окремоi компанii i досить iнформативним лише при ii порiвняннi зi звiтнiстю iнших компанiй чи вiдстеженнi динамiки окремих показникiв у часi.
Аналiз коефiцiiнтiв тАУ найбiльш поширений метод фiнансового аналiзу та i невiдтАЩiмною частиною фундаментального аналiзу акцiй. Проте використання коефiцiiнтiв маi певну специфiку: один i той же коефiцiiнт аналiтик може розраховувати по-рiзному, залежно вiд розвтАЩязання окремих задач.
Так званi iндикатори ринку акцiй компанii фактично також можна зарахувати до вищевикладеного аналiзу коефiцiiнтiв. Вiдмiннiсть мiж аналiзом iндикаторiв ринку акцiй i аналiзом коефiцiiнтiв полягаi в тому, що друга група показникiв характеризуi фiнансовий стан компанii, в той час як перша ТСрунтуiться безпосередньо на аналiзi ринкових характеристик акцiй компанii. В економiчнiй лiтературi розглядаiться велика кiлькiсть iндикаторiв, якi характеризують акцii певноi компанii. До найбiльш значущих з них можна вiднести:
1) прибуток на акцiю;
2) вiдношення цiни акцii до п
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi