Страховий захист в сiльському господарствi

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Економiчна необхiднiсть страхового захисту в сiльському господарствi

1.1 Розвиток i сучасний стан страхування майна виробникiв сiльськогосподарськоi продукцii

1.2 Форми i види страхування майна сiльськогосподарських пiдприiмств

Роздiл 2. Захист сiльського господарства вiд наслiдкiв страхових випадкiв

2.1 Основнi показники дiяльностi ТОВ тАЬАФ УкраiнатАЭ

2.2 Порядок укладання договору страхування

2.3 Визначення страховоi суми при страхуваннi сiльськогосподарського майна

2.4 Оцiнка збиткiв, визначення розмiру страхового вiдшкодування

Роздiл 3. Шляхи залучення сiльгоспвиробника до страхування

3.1 Визначення i формування попиту на страховi послуги

3.2 Використання мiжнародного досвiду з страхування сiльськогосподарських пiдприiмств

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

ВСТУП

Зростання ризику у всiх сферах людського життя та господарськоi дiяльностi обумовлюi необхiднiсть захисту громадян вiд можливих втрат шляхом проведення страхування.

Страхування дозволяi оптимiзувати ресурси, що спрямовуються на органiзацiю економiчноi безпеки фiзичних та юридичних осiб. Завдяки страхуванню можна досягти рацiональноi структури коштiв, що спрямовуються на запобiгання наслiдкам стихii чи iнших чинникiв, що перешкоджають дiяльностi. Особливо тим, хто вирощуi сiльськогосподарськi культури, часто перешкоджають обтАЩiктивнi природнi чинники, що надають змогу отримати прибуток тiльки в певному обсязi. Лише застрахувавши врожай, фермери можуть виконати свiй план, замiнивши нестриману частку прибутку страховим вiдшкодуванням.

Страхування граi значну роль в ринковiй економiцi, надаi впевненiсть в розвитку бiзнесу.

Украiнськi пiдприiмцi часто взагалi не розумiють змiсту страхування i не вбачають у ньому потреби. Окрiм того, страхування врожаю - досить дороге задоволення, i часто пiдприiмцi просто не можуть собi дозволити видiлити певну суму для добровiльноi пiдстраховки власного добробуту.

Тема страхування сiльськогосподарського майна давно вже викликаi жвавий iнтерес у представникiв обласних центрiв гiдрометеорологii, якi взаiмодiють зi страховими компанiями i сiльськогосподарськими пiдприiмствами в момент врегулювання страхових випадкiв по страхуванню сiльськогосподарського майна.

Вченi i метеорологи, стурбованi проблемами адаптацii рiзних сортiв зернових культур до умов сучасного клiмату, який змiнюiться i спричиняi пiдвищення чутливостi рослин до патогенних i погодних факторiв i, в результатi, впливаi на врожайнiсть. У цьому зв'язку також зростаi актуальнiсть страхування сiльськогосподарських культур вiд несприятливих погодних факторiв, тому що зростаi ймовiрнiсть весняних заморозкiв, ураганiв, коливання середньодобових температур.

Сьогоднi залишаiться вiдкритоi дискусiя про необхiднiсть розробки i впровадження в Украiнi ефективноi системи страхування, успiх якоi багато в чому залежить вiд часткового державного субсидiювання страхових витрат виробникiв. У цьому ключi вiтчизнянi учасники аграрного страхового ринку покладають надii на прийнятий Закон Украiни "Про державну пiдтримку сiльського господарства Украiни", що набрав сили з початку 2005 року i передбачаi обов'язкове страхування агроризикiв. Частково витрати господарств на страхування повиннi компенсуватися з Фонду аграрних страхових субсидiй. Селяни зможуть повернути до 50% страхових внескiв (при тарифi до 5%). При настаннi страхового випадку фонд також повинен буде вiдшкодовувати страхувальнику 50% вiд суми франшизи (за умови, що така складе не бiльше 30%). Формування ресурсiв фонду повинне забезпечуватися, з одного боку, за рахунок обов'язкових вiдрахувань страхових компанiй, що будуть перелiчувати 2% вiд премiй, отриманих по агрострахуванню. З iншого боку - частково пiдтримати фонд узялася держава: протягом мiсяця з дня вступу в силу закону з бюджету у фонд повинно бути перераховано 20 млн. грн. Крiм того, у разi необхiдностi фонд зможе одержувати позики з держбюджету.

Так, до проекту бюджету закладенi кошти на компенсацii страхових платежiв агрогосподарствам. Це може стати серйозним поштовхом для розвитку страхування сiльгоспризикiв. Якщо закон запрацюi у повному обсязi, - прогнозують страховики, - ринок може розраховувати в наступному роцi приблизно на 300 млн. грн. страхових платежiв з цього виду.

Метою даноi роботи i аналiз послуг, що пропонуються на страховому ринку Украiни виробникам сiльськогосподарськоi продукцii. Для того щоб досягти поставленоi мети, в курсовiй роботi були розглянутi найбiльш важливi моменти i направлення державноi пiдтримки аграрiiв та безпосередньо страхових компанiй.

Курсова робота розмiщена на 48 листах друкованого тексту, мiстить 6 таблиць. При написаннi використано 14 джерел.

1. ЕКОНОМРЖЧНА НЕОБХРЖДНРЖСТЬ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ В СРЖЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВРЖ

1.1Розвиток i сучасний стан страхування майна виробникiв сiльськогосподарськоi продукцii

Суспiльне виробництво протягом усього iсторичного шляху розвитку стикаiться iз суперечностями мiж природою i людиною, мiж окремиим обтАЩiктами виробничих вiдносин. Цi суперечностi зумовлюють появу несприятливих подiй тАУ ризикiв. Характерною рисою ефективного вiдтворювального процесу на пiдприiмствi i його ритмiчнiсть та безпека, що здiйснюiться не завжди. В результатi виникнення природних катаклiзмiв чи настання iнших негативних надзвичайних подiй (технологiчних катастроф, аварiй, пожеж, епiдемiй тощо) нормальний виробничий процес може бути порушений або зупинений. Це викликаi матерiальнi збитки, якi можуть бути зменшенi внаслiдок прийняття рiзних превентивних заходiв. Повнiстю чи частково запобiгти шкодi вiд настання рiзних негативних подiй для виробництва неможливо, виникаi потреба у вiдшкодуваннi спричиненого матерiального збитку, вiдновленнi нормальних умов працi.

Страхування майна сiльськогосподарських виробникiв спрямоване на створення умов для вiдшкодування, насамперед, надзвичайних витрат, що виникли в результатi настання руйнiвних страхових випадкiв. Посилюiться ризиковий характер виробництва внаслiдок зростання техногенного навантаження на навколишнi середовище, загострюються суперечностi мiж дiяльнiстю людини i екологiчним потенцiалом, який все бiльше втрачаi можливостi природного вiдновлення.

Для того, щоб досягти успiхiв у бiзнесi, належить його постiйно розширювати i вдосконалювати. Проте тим, хто вирощуi сiльськогосподарськi культури, часто перешкоджають обтАЩiктивнi природнi чинники, що надають змогу отримати прибуток тiльки в певному обсязi. Лише застрахувавши врожай, фермери можуть виконати свiй план, замiнивши нестриману частку прибутку страховим вiдшкодуванням.

Украiнськi пiдприiмцi часто взагалi не розумiють змiсту страхування i не вбачають у ньому потреби. Окрiм того, страхування врожаю - досить дороге задоволення, i часто пiдприiмцi просто не можуть собi дозволити видiлити певну суму для добровiльноi пiдстраховки власного добробуту.

РД iнформацiя, що до проекту бюджету закладенi кошти на компенсацii страхових платежiв агрогосподарствам. Це може стати серйозним поштовхом для розвитку страхування сiльгоспризикiв. Якщо закон запрацюi у повному обсязi, - прогнозують страховики, - ринок може розраховувати в наступному роцi приблизно на 300 млн. грн. страхових платежiв з цього виду.

Нинi стаi зрозумiло, що повноцiнний розвиток фiнансово-кредитних вiдносин неможливий без розбудови ринку страхових послуг в сiльському господарствi. Адже страхування тАФ це механiзм, який дозволяi сiльгоспвиробнику скористатися можливiстю роздiлити своi ризики iз страховою компанiiю та покращити доступ до кредитних ресурсiв. Однак ринок страхування ризикiв у сiльському господарствi в Украiнi нинi розвинутий слабо i працюi не зовсiм ефективно. Страховi послуги, пропонованi сiльгоспвиробникам, для них неприйнятнi, оскiльки вони або надто дорогi, або за ними нереально одержати страховi виплати у разi настання страхового випадку. А страховi компанii поки що в цьому питаннi назустрiч своiм потенцiйним клiiнтам iдуть дуже повiльно.

Вимоги банкiрiв з цього приводу теж неоднозначнi. Так 67% респондентiв проведеного опитування вважають, що сiльгоспвиробники мають страхуватися вiд усiх ризикiв за схемою обовтАЩязкового страхування. Разом з тим, вони ж вважають, що на Херсонщинi сiльгоспвиробникам недоцiльно страхуватися вiд таких ризикiв, як повiнь, зсув i сель, а також пiдприiмницького та податкового ризикiв. 50% респондентiв вважають, що сiльгоспвиробники повиннi страхуватися вiд таких ризикiв, як пожежа, вимерзання, посухи, хвороби, знищення шкiдниками, вiд протиправних дiй третiх осiб та вiд ризику недоотримання прибутку.

Деякi вченi вважають, що обовтАЩязкове страхування маi певнi переваги з точки зору функцiонування страховоi системи. Зокрема, всеохоплюючий характер обовтАЩязковоi системи дозволив би нiвелювати ризики в межах територii Украiни, оскiльки сiльськогосподарськi культури перебувають в рiзних клiматичних умовах. Однак ця перевага i водночас i недолiком з точки зору забезпечення прав субтАЩiктiв господарювання в ринковiй економiцi. Оскiльки iснують регiони де виробництво не зазнаi серйозних коливань i втрат через несприятливi клiматичнi умови, то вимога до всiх господарств здiйснювати страхування своii виробничоi дiяльностi означаi примусовий перерозподiл коштiв вiд одних господарств iншим, тобто i прихованим субсидiюванням одних пiдприiмств iншими.

Розповсюдження страхування по територii всiii Украiни матиме своi переваги, але досягати цього потрiбно не шляхом запровадження обовтАЩязковостi в страхуваннi, а через створення привабливих умов страхування для сiльськогосподарських виробникiв та розвитку конкуренцii мiж страховими компанiями.

Взагалi, обовтАЩязкове страхування врожаю сiльськогосподарських культур, як спосiб органiзацii державноi пiдтримки не i ефективним, оскiльки державнi кошти використовуються не там де в цьому i реальна потреба та зацiкавленiсть обох сторiн страхового процесу, а за принципом масового охоплення виробникiв страхуванням. Як наслiдок, коштiв буде витрачено бiльше, а ефект вiд такого заходу буде меншим. Щодо стимулювання с/г виробникiв до страхування ризикiв iхнього виробництва, то примусовий характер страхування матиме скорiше зворотнiй ефект: замiсть формування розумiння необхiдностi страхування, вiн сприятиме наростанню невдоволенню виробникiв, якi сприйматимуть його як додатковий податок i обмеження iхнього права вибору.

Звичайно ж, страхування маi бути добровiльним. Повинна бути й пiдтримка у страхуваннi ризикiв сiльськогосподарського виробництва з боку держави.

Мiжнародний досвiд свiдчить, що державна пiдтримка страхування сiльськогосподарського виробництва, яку переважно надають у формi компенсацii частини страхових платежiв, i бiльш ефективною формою стабiлiзацii доходiв сiльгоспвиробникiв, нiж державна фiнансова допомога у виглядi субсидiй, залiкiв, списань, вiдстрочок платежiв та прямих грошових компенсацiй.

Розвиток страхування також може мати позитивнi соцiальнi наслiдки на селi. Адже коли сiльгоспвиробник знатиме, що в разi частковоi чи повноi втрати врожаю вiн може розраховувати на достойну компенсацiю, то iз впевненiстю продовжуватиме займатися сiльськогосподарським бiзнесом. А це сприятиме збереженню робочих мiсць, зниженню мiграцii сiльського населення до мiст та покращенню соцiальноi структури суспiльства.

1.2Форми й методи страхування майна сiльськогосподарських пiдприiмств

РЖснують двi основнi форми страхування: обовтАЩязкове i добровiльне.

Згiдно постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 11.07.2002 року №1000, страхування врожаю багаторiчних насаджень i сiльськогосподарських культур державних сiльськогосподарських пiдприiмств проводиться обовтАЩязково. Для страхувальникiв тАУ сiльськогосподарських пiдприiмств всiх форм власностi та органiзацiйно-правових форм господарювання, що передбаченi чинним законодавством, страхування i добровiльним.

На страхування приймають врожай сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень державних сiльськогосподарських пiдприiмств, а врожай зернових культур i цукрових бурякiв - пiдприiмств всiх форм власностi.

Частково страховi платежi по обов'язковому страхуванню врожаю сiльськогосподарських культур та багаторiчних насаджень компенсуються за рахунок Державного бюджету Украiни у розмiрi не менше 50 вiдсоткiв витрат, понесених сiльськогосподарськими пiдприiмствами.

Обов'язкове страхування врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень, врожаю зернових культур i цукрових бурякiв сiльськогосподарських пiдприiмств всiх форм власностi проводиться з метою гарантування економiчноi та продовольчоi безпеки держави, створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектору економiки, захисту iнтересiв сiльськогосподарських пiдприiмств.

Суб'iктами обов'язкового страхування i: страхувальники - державнi сiльськогосподарськi пiдприiмства щодо врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень та сiльськогосподарськi пiдприiмства всiх форм власностi щодо врожаю зернових культур i цукрових бурякiв; страховики - юридичнi особи - резиденти Украiни, якi отримали в установленому порядку лiцензiю на проведення цього виду обов'язкового страхування.

Об'iктом обов'язкового страхування i майновi iнтереси, що не суперечать законодавству i пов'язанi з неотриманням або недоотриманням врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень державними сiльськогосподарськими пiдприiмствами, зернових культур i цукрових бурякiв - сiльськогосподарськими пiдприiмствами усiх форм власностi.

До страхових ризикiв, на випадок яких проводиться обов'язкове страхування, належать град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повiнь, сель, посуха, повне раптове знищення посiвiв карантинними шкiдниками.

Страховим випадком вважаiться заподiяння страхувальнику прямих збиткiв у результатi частковоi або повноi загибелi врожаю сiльськогосподарських культур, багаторiчних насаджень, врожаю зернових культур i цукрових бурякiв унаслiдок прямоi дii страхових ризикiв.

Не пiдлягаi обов'язковому страхуванню врожай:

- природних сiнокосiв i пасовищ;

- сiльськогосподарських культур, що посiянi на зелене добриво;

- сiльськогосподарських культур, що висiвалися понад три роки i жодного разу сiльськогосподарськi пiдприiмства не одержали врожаю;

- пiдпокривних та безпокривних багаторiчних трав;

- посiвiв, та багаторiчних насаджень плодоносного вiку, якi не розмiщенi в зонi офiцiйного землевпорядкування.

Щодо видiв страхування майна сiльськогосподарських пiдприiмств можна видiлити страхування врожаю сiльськогосподарських культур, багаторiчних насаджень, страхування тварин, будiвель та iншого майна.

Страхування сiльськогосподарських тварин тАУ це страхування великоi рогатоi худоби, коней вiком вiд одного мiсяця до одного року, свиней вiком до шести мiсяцiв, вiвцiв, кiз, вiслюкiв вiком вiд одного року, бджолосiмей, хутрових звiрiв (кролi, нутрii) з 45-денного вiку, птиць у господарствах, що спецiалiзуються на виробництвi бройлерiв у вiцi однин мiсяць.

На страхування беруться всi наявнi в господарствi здоровi тварини даного виду, що досягли страхового вiку. Не приймаються хворi, виснаженi тварини, що перебувають у станi дородового чи пiсляродового залежування, а також iнфiкованi тварини. При цьому всi тварини одного виду i вiковоi групи повиннi бути застрахованi на однакову страхову суму. Племiннi тварини беруться на страхування лише за наявностi племiнного свiдоцтва.

Страховими випадками i: загибель, знищення, або вимушений забiй внаслiдок пожежi, стихiйного лиха (удар блискавки, буря, ураган, буран, град, злива, повiнь, землетрус, сель), або нещасного випадку (попадання пiд рухомий транспорт або пiд дiю електричного струму) та вимушеного забою (знищення) за розпорядженнями ветеринарних служб у зв'язку iз заходами боротьби з iнфекцiйними хворобами.

Будiвлi, споруди, сiльськогосподарська технiка, об'iкти незавершеного будiвництва, передавальнi пристроi, силовi, робочi та iншi машини, транспортнi засоби, сировина, матерiали, продукцiя страхуються на випадок знищення або пошкодження внаслiдок пожежi, вибуху, повенi, паводку, землетрусу, бурi, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому числi через аварii комунiкацiйних мереж.

Крiм того, тварини, обладнання, машини та iнше майно можуть бути застрахованi за окрему плату на випадок крадiжки та неправомiрних дiй третiх осiб.

У багатьох краiнах свiту велика увага придiляiться страхуванню машин i механiзмiв вiд ламання. Неважко уявити, до яких наслiдкiв може призвести вихiд iз ладу, наприклад, комп'ютерноi установки, яка регулюi режим температури, вологостi та освiтлення у теплицi або охолодження молока в резервуарах.

Страхова сума встановлюiться за кожним окремим видом майна згiдно iз договiрною сумою, яка не повинна перевищувати дiйсноi вартостi майна з передбаченням франшизи.

Нинi в HACK "Оранта" дiють два варiанти добровiльного сiльськогосподарського страхування. Перший iз них охоплюi страхування врожаю сiльськогосподарських культур, тварин, будiвель, споруд, сiльськогосподарськоi технiки, iнших матерiальних цiнностей. Другий варiант (застосовуiться з 1999 року) маi особливостi лише щодо страхування сiльськогосподарських культур. На вiдмiну вiд першого варiанта, де об'iктом страхування i вартiсть втраченого врожаю певноi культури, яка визначаiться порiвнянням урожайностi цiii культури з гектара за поточний рiк i середньоi ii врожайностi за попереднi 5 рокiв, у другому варiантi страховий захист розрахований на вiдшкодування витрат на посiв (садiння) та вирощування сiльськогосподарських культур у разi iх загибелi або пошкодження.

За правилами добровiльного страхування за першим варiантом об'iкти страхування розбито на чотири групи:

1. Урожай сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень плодоносного вiку.

2. Дерева й плодово-ягiднi кущi, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторiчнi насадження, знос або зрiдження яких становить понад 70 %, а також тi що пiдлягають списанню з балансу.

3. Сiльськогосподарськi тварини, птиця, кролi, хутровi звiрi, сiм "i бджiл у вуликах.

4. Будiвлi, споруди, сiльськогосподарська технiка, об'iкти незавершеного будiвництва, передавальнi пристроi, силовi, робочi та iншi машини, транспортнi засоби, сировина, матерiали, продукцiя. Не пiдлягають страхуванню тимчасовi, дуже старi та не придатнi для використання будiвлi, а також споруди, що перебувають у зонi зсуву, обвалу, повенi або iншого стихiйного лиха (iз моменту вiдповiдного оголошення, зробленого органами влади, гiдрометеослужбою i т. iн.). Не i об'iктом страхування дiлова деревина та дрова на лiсосiках i пiд час сплаву, документи, цiннi папери, готiвка.

Страхування врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень здiйснюiться на випадок iх пошкодження або загибелi з таких причин: вимерзання, град, злива, буря, ураган, повiнь, пожежа. А також вимокання, випрiвання, спричиненi стихiйним лихом. На прохання страхувальника перелiк страхових випадкiв можна доповнювати або скорочувати.

Страховi платежi дозволено вiдносити на витрати виробництва.

Страхування багаторiчних насаджень здiйснюiться на випадок повноi загибелi внаслiдок вимерзання, сильних снiгопадiв, повенi, бурi, зливи, граду, землетрусу, пожежi.

Отже, господарства мають змогу вибирати варiанти страхування сiльськогосподарських культур. Це особливо важливо з огляду на те, що останнiми роками (крiм 2001 р.) iстотно зменшувалися показники врожайностi сiльськогосподарських культур. Вiдшкодування вартостi втраченого врожаю, визначеноi порiвнянням урожаю з гектара в поточному роцi iз середнiм показником за останнi 5 рокiв, досить суб'iктивне. Адже показники врожайностi можуть бути низькими не лише через стихiйнi подii, а й унаслiдок безгосподарностi, нестачi потрiбних сортiв насiння, органiчних та мiнеральних добрив, пестицидiв, машин i механiзмiв, а також пального для своiчасного й повного виконання агротехнiчного комплексу робiт. Водночас за умов реструктуризацii сiльського господарства нинi вже здебiльшого неможливо дiстати данi про врожайнiсть окремих культур за попереднi роки в межах нових господарських формувань.

2. ЗАХИСТ СРЖЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ВРЖД НАСЛРЖДКРЖВ СТАХОВИХ ВИПАДКРЖВ

2.1 Основнi показники дiяльностi ТОВ тАЬАФ УкраiнатАЭ

ОбтАЩiктом дослiдження i товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю тАЬАгрофiрма УкраiнатАЭ, що створене громадянами шляхом реорганiзацii КСП тАЬУкраiнатАЭ, обтАЩiднанням iхнього майна i пiдприiмницькоi дiяльностi з метою одержання прибутку i маi повну господарську самостiйнiсть.

ТОВ тАЬАгрофiрма УкраiнатАЭ розташоване у пiвденно-захiднiй частинi Мелiтопольського району. Адмiнiстративним центром господарства i село Новгородкiвка. Вiдстань до районного центру м. Мелiтополя iз залiзничною станцiiю тАУ 25 км, до автошляху Москва-Сiмферополь тАУ 20 км. По територii господарства з заходу на схiд йде асфальтована автомобiльна дорога Одеса-Ростов.

Господарство розташоване у зонi сухого степу з недостатньою кiлькiстю опадiв та нерiвномiрним iх розподiлом по перiодам року, високими температурами влiтку, низькою вiдносною вологiстю повiтря та частими сильними вiтрами. Середньорiчна кiлькiсть опадiв складаi 431 мм, максимальна iх кiлькiсть приходиться на травень. Влiтку опади щорiчно мають переважно зливовий характер та випадають вони нерiвномiрно, в звтАЩязку з чим червень-липень звичайно бувають засушливими. Тому дуже пагубне впливаi зниження кiлькостi опадiв у перiод вегетацii сiльськогосподарських рослин на iх рiст та розвиток.

Снiговий покрив щорiчно нестiйкий, кiлькiсть днiв зi снiговим покривом не перевищуi 30 дiб. В зимовий перiод дуже часто трапляються вiдлиги, що призводить до утворення льодовоi корки на мiсцях з пониженим ландшафтом, наявнiсть якоi негативно впливаi на зимування озимих зернових та iнших культурах.

ТРрунт господарства представлений темно-каштановим у комплексi з чорноземом пiвденним.

Рельiф територii ТОВ тАЭАФ УкраiнатАЭ представлений широко хвильовим корiнним водороздiловим плато. ТРрунтовi води на територii господарства знаходяться дуже глибоко до 25 м. Характер iх в рiзних мiсцях плато неоднаковий. В одних мiсцях вода слабо мiнералiзована, питна i придатна для поливу, в iнших значно засолена та непридатна для пиття та поливу. Основним джерелом зволоження ТСрунту i природнi атмосфернi опади.

Предметом дiяльностi Товариства i :

- виробництво i реалiзацiя сiльськогосподарськоi продукцii, у т.ч. вирощування зернових i бобових культур, переробка iх на борошно; вирощування олiйних культур i переробка iх на олiю; вирощування овочiв та фруктiв; вирощування кормових культур i цукрового буряка;

- виробництво i реалiзацiя продуктiв тваринництва, у т.ч. вирощування ВРХ i свиней на мтАЩясо; вирощування молочноi череди , реалiзацiя молока i переробка на масло i кисломолочну продукцiю;

- заготiвля, переробка i реалiзацiя сiльгоспсировини;

- створення i реалiзацiя лiзингових послуг;

- постачання населенню району продуктiв харчування тощо.

Товариство i юридичною особою, маi право вiд свого iменi укладати договори, одержувати майновi й особистi немайновi права, бути позивачем i вiдповiдачем у судi. Товариство маi самостiйний баланс, круглу печатку зi своiм найменуванням, фiрмовий знак, фiрмовi бланки, штампи, розрахунковий i iншi рахунки в банках. Товариство тАЬАгрофiрма Украiна тАЬ здiйснюi свою дiяльнiсть вiдповiдно до Закону Украiни тАЬПро господарськi товаристватАЭ, чинним законодавством Украiни, установчим договором i Статутом.

Прибуток i загальним показником фiнансових результатiв дiяльностi Товариства. Увесь прибуток, отриманий Товариством у результатi його господарськоi дiяльностi за рiк, i власнiстю учасникiв i пiсля сплати податкiв та iнших платежiв, створення фондiв Товариства, пiдлягаi розподiлу мiж учасниками пропорцiйно iхнiм часткам у Статутному фондi. Товариство маi резервний фонд, що формуiться за рахунок щорiчних вiдрахувань, у розмiрi 25% Статутного фонду. Майно Товариства складають основнi й оборотнi засоби, вартiсть яких вiдбиваiться на самостiйному балансi Товариства.

Зробимо аналiз показникiв господарськоi дiяльностi ТОВ тАЬАФ УкраiнатАЭ на основi таблицi 2.1. За три звiтних роки площа сiльськогосподарських угiдь в господарствi не змiнилась, кiлькiсть робiтникiв не на багато, але зменшилась тАУ на 8,2%. Показник доходу вiд реалiзацii товарiв, робiт та послуг зменшився на 7,6% за рахунок зменшення собiвартостi реалiзованоi продукцii на 16,3%. ТОВ тАЬАФ УкраiнатАЭ отримало у 2005 роцi валовий прибуток на вiдмiну вiд попереднiх рокiв, тому сума чистого прибутку помiтно збiльшилась на 78,6%. Забезпеченiсть господарства основними фондами i iх рiвень характеризуються такими показниками, як фондозабезпеченiсть i фондоозброiнiсть працi. Показник вартостi основних виробничих фондiв в розрахунку на 100 га сiльськогосподарських угiдь маi тенденцiю до зменшення тАУ зниження на 26,4%, показник вартостi основних виробничих фондiв з розрахунку на одного середньорiчного працiвника також зменшився на 21,8%. Це вiдбулося за рахунок значного зниження середньорiчноi вартостi основних фондiв на 28,2%. Економiчна ефективнiсть використання основних виробничих фондiв характеризуються фондовiддачею та фондомiсткiстю продукцii. Вiдповiдно перший показник зрiс на 147,4%, а другий впав на 32,3%, що говорить про те, що основнi фонди використовуються ефективно.

На вiдмiну вiд основних оборотнi фонди тАУ це матерiально-речовi цiнностi, якi беруть участь у виробництвi тiльки протягом одного виробничого циклу i свою вартiсть повнiстю переносять на собiвартiсть виробленоi продукцii. Основними показниками, якi характеризують економiчну ефективнiсть використання оборотних фондiв i коефiцiiнт оборотностi та тривалiсть одного обороту в днях. Коефiцiiнт оборотностi тАУ вiдношення виручки вiд реалiзацii продукцii, робiт i послуг до середньорiчноi вартостi оборотних засобiв тАУ маi тенденцiю до зниження (зменшився на 28,2%). Тому показник тривалостi обороту набагато збiльшився тАУ на 39,2%, який означаi, що господарству потрiбно бiльше часу для того, щоб готова продукцiя, сировина та допомiжнi матерiали зробили оборот. У звтАЩязку з тим, що у 2005 роцi ТОВ тАЬАФ УкраiнатАЭ отримала набагато бiльший чистий прибуток по вiдношенню до майбутнiх перiодiв, норма прибутку тому i склала вiдповiдно 5,5%, що призвело до значного збiльшення цього показника тАУ на 146,6%. РЖ показник рiвня рентабельностi, який розрахували вiдношенням валового прибутку до собiвартостi реалiзованоi продукцii, маi тенденцiю до збiльшення (зростання на 97,6%), тому що господарство за звiтнi перiоди отримувало чистi прибутки.

Основою достовiрноi i обтАЩiктивноi iнформацii про стан ТОВтАЭАФ УкраiнатАЭ i оцiнка його фiнансового становища. Фiнансове становище залежить вiд рацiональностi розмiщення коштiв в основних i оборотних засобах, що забезпечують безперебiйний хiд його виробничоi i постачальницько-збутовоi дiяльностi, пiдтримку запасiв нормованих оборотних засобiв на належному рiвнi, своiчаснiсть розрахункiв по зобовтАЩязаннях iз постачальниками, робiтниками та службовцями, фiнансовими органами, кредиторами, банками тощо. Оцiнка фiнансового становища господарства являi собою дослiдження особливостей роботи, його фiнансовоi стiйкостi i платоспроможностi, ефективностi дiяльностi i економiчного потенцiалу. При цьому виявляються причини вiдхилень вiд нормативiв i планiв, розкриваються невикористанi резерви. Метою оцiнки фiнансового становища пiдприiмства i встановлення його можливостi продовжувати свою господарську дiяльнiсть, подальшого розвитку, забезпечення прибутковостi i збiльшення виробничого потенцiалу та прийняття вiдповiдних рiшень.

Табл. 2.1 Показники господарськоi дiяльностi пiдприiмства з 2003 по 2005рр.

Оцiнка фiнансового становища господарства робиться на основi даних Балансу (Ф1). Данi пасиву балансу дозволяють визначити, якi змiни сталися в структурi власного та позичкового капiталу, скiльки залучено до обороту довгострокових та короткострокових позичкових засобiв. Власний капiтал потрiбен для самофiнансування господарства, вiн тАУ основа iх самостiйностi та незалежностi. Чим вища його частка в загальнiй сумi капiталу та менша частка позикових коштiв, тим менше ризик втрати, збиткiв.

Актив балансу мiстить данi про вклади капiталу в конкретне майно та матерiальнi цiнностi, про витрати господарства на виробництво та реалiзацiю продукцii та про залишки вiльних коштiв. Збiльшення грошей на рахунку банку, тобто наявнiсть великих залишкiв коштiв i результатом неправильного використання оборотного капiталу тАУ iх треба швидко спрямовувати в обiг з метою отримання прибутку. Якщо на пiдприiмствi меншi за обсягом, але бiльш рухомi запаси, це означаi, що менша сума наявних фiнансових ресурсiв знаходиться в запасах. Накопичення великих запасiв свiдчить про зниження активностi пiдприiмства.

Табл. 2.2 Фiнансовий стан пiдприiмства за 2005 рiк

За допомогою системи показникiв, що детально враховують особливостi i всебiчно характеризують господарське становище пiдприiмства, зробимо оцiнку його фiнансового стану. Розглянемо показники фiнансовоi стiйкостi та показники оцiнки платоспроможностi пiдприiмства в таблицi 2.2. Коефiцiiнт автономii характеризуi частку власностi самого пiдприiмства у загальнiй сумi коштiв, i

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi