Страхування в туризмi
Страхування в туризмi
Вступ
В останнi роки вiдмiчаiться помiтне зростання кiлькостi страхових випадкiв, особливо важких i дорогих, включаючи смертнi випадки i необхiднiсть репатрiацii тiла до постiйного мiсця проживання. Погiршилася i страхова обстановка у рядi традицiйно туристських краiн. Також за останнiй час все бiльше i бiльше украiнських туристiв виiжджають за кордон на вiдпочинок, але бiльшiсть з них не знайома в достатнiй мiрi з системою страхування. Тому тема дослiдження э актуальною.
Пiд страхуванням узагалi розумiють систему економiчних вiдносин щодо захисту iнтересiв фiзичних та юридичних осiб шляхом виплати iм страхового вiдшкодування (страховi виплати) в разi настання певних подiй (страховi випадки) за рахунок грошових коштiв (страховi фонди), що формуються зi сплачуваних цими особами страхових внескiв (страховi премii), в межах певноi iх суми (страхова сума).
Страхування в туризмi i гарантiiю того, що всi непередбаченi витрати, пов'язанi зi страховими випадками, бере на себе страховик. Страховиком може бути тiльки страхова компанiя, що маi вiдповiдну лiцензiю. Туристична фiрма виступаi страхувальником туриста i в свою чергу для забезпечення його страхування укладаi договiр (агентську угоду) зi страховиком. Згiдно договору страховик зобов'язуiться сплачувати страхове вiдшкодування застрахованим туристам у випадку настання страхових подiй; забезпечувати турфiрму бланками страхових полiсiв у необхiднiй кiлькостi; надавати iй необхiдну iнформацiю щодо умов i правил страхування, тарифiв та iх змiн; здiйснювати консультацiйну допомогу тощо.
Страхувальник тАУ туристична фiрма, що бере на себе обов'язки рекламувати страховi послуги фiрми-страховика; проводити страхування туристiв згiдно дiючих правил, установлених страховиком; своiчасно, у вказаний в угодi термiн, повiдомляти страховика про настання страхового випадку; без затримки перераховувати страховику страховi платежi.
Страховик виплачуi турфiрмi агентську винагороду у вiдсотках до отриманих страхових платежiв. З метою заохочення турфiрм, залучення iх до тривалого спiвробiтництва страховi органiзацii практикують видачу пiльгових або безплатних полiсiв для керiвництва, спiвробiтникiв фiрм i членiв iх сiмей, виплату премiй тощо. Система пiльг i заохочень поступово розширюiться зi збiльшенням термiну спiвробiтництва i сум надходжень пiд страхування туристiв турфiрмою.
ОбтАЩiктом дослiдження в данiй роботi виступаi страхування в туристичнiй сферi.
Предмет дослiдження. Види страхування, якi пропонують туристам, та iх особливостi.
Метою даноi роботи i дослiдження та вивчення страхування в сферi туризму.
Завдання роботи:
- ознайомитись з видами та формами страхування;
- визначити основнi функцii страхування;
- зтАЩясувати умови страховоi дiяльностi в сферi туризму.
Методологiчна основа. Дослiдженням, вивченням та аналiзом страхування в туризмi займалися Сокол Т.Г, Кифяк В.Ф, Осадець С.С.
В роботi були використанi аналiз, синтез та диалектичний методи вивчення.
Структурно робота складаiться з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 22 сторiнки.
1. Страхування як складова безпеки в туризмi
РЖндустрiя туризму завжди несла i несе в собi певну небезпеку для життiдiяльностi як самих туристiв, так i ii працiвникiв. Стихiйнi лиха, нещаснi випадки, прорахунки у виробничо-господарськiй дiяльностi та iншi непередбаченi подii можуть порушити збалансовану дiяльнiсть туристичного комплексу. При цьому з розвитком науково-технiчного прогресу природнi i виробничо-господарськi катаклiзми не зменшуються. Для забезпечення стабiльноi дiяльностi туристичних пiдприiмств та гарантування якiсного вiдпочинку туристам, зокрема у сферах пiдвищеного ризику, iснують рiзнi iнструменти управлiння ризиком, одним з яких i страхування. Страхування як складова системи безпеки в туристичнiй iндустрii сприяi стабiлiзацii дiяльностi туристичних пiдприiмств та туроператорських фiрм, а також безпецi туристичних подорожей як в Украiнi, так i за ii межами.
Туристична подорож несе у собi багато несподiванок. Турист може стати жертвою катастрофи або пограбування, раптово захворiти, внаслiдок змiни погоди та iнших обставин можуть не виправдатися його сподiвання на спокiйний вiдпочинок. У цих i в безлiчi iнших випадкiв виникне: необхiднiсть наперед забезпечити себе вiд iхнiх шкiдливих наслiдкiв або звести iх до мiнiмуму.
Деякi працiвники туристичноi iндустрii знаходяться в зонi пiдвищеного ризику. Пiд час прийняття iх на роботу вiдповiднi вiдомства та саме туристичне пiдприiмство повиннi прийняти на себе зобов'язання щодо страхування iх життя та здоров'я.
Останнiми роками вiдчуваiться помiтне зростання кiлькостi страхових випадкiв, особливо тяжких на дорогах, включаючи летальнi результати i необхiднiсть репатрiацii тiла на батькiвщину.
Нинi страхова обстановка у рядi традицiйно туристичних краiн i неспокiйного. Одна з причин тАУ брак культури поведiнки туристiв за кордоном. Вирiшенню цiii проблеми могло б сприяти проведення туристичними фiрмами з клiiнтами докладного iнструктажу перед виiздом. Звичайно, нiхто не застрахований вiд випадковостей. Але деяким з неприiмностей, що вiдбуваються з клiiнтами, можна запобiгти.
Закон Украiни ВлПро страхуванняВ» регулюi вiдносини у сферi страхування i спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових iнтересiв, зокрема туристiв, а також туристичних пiдприiмств та iх працiвникiв [2].
Страхування тАУ це вид цивiльно-правових вiдносин щодо захисту майнових iнтересiв громадян та юридичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадкiв), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондiв, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй) та доходiв вiд розмiщення коштiв цих фондiв.
Страхування i основною формою забезпечення безпеки туристiв у краiнi (мiсцi) тимчасового перебування. Пiд безпекою туристiв розумiiться не тiльки особиста iх безпека, але i збереження iх майна i ненанесення збитку навколишньому природному середовищу при здiйсненнi подорожi.
Сутнiсть страхування, як i будь-якоi iншоi економiчноi категорii, визначаiться ii функцiями. Страхування виконуi чотири функцii: ризикову, попереджувальну, ощадну, контрольну.
Змiст ризиковоi функцii страхування полягаi у вiдшкодуваннi ризику. В межах дii цiii функцii вiдбуваiться перерозподiл грошовоi форми вартостi мiж учасниками страхування у зв'язку з наслiдками випадкових страхових подiй. Ризикова функцiя страхування i головною, бо страховий ризик, як ймовiрнiсть шкоди, безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування по вiдшкодуванню мiжнародних втрат потерпiлим.
Попереджувальна функцiя страхування полягаi у фiнансуваннi за рахунок коштiв страхового фонду заходiв по зменшенню страхового ризику.
Ощадна функцiя страхування сприяi накопиченню грошовоi суми на подальше життя.
Контрольна функцiя страхування полягаi в перевiрцi цiльового формування та використання коштiв страхового фонду.
Згiдно iз Законом Украiни ВлПро туризмВ» страхування туристiв (медичне та вiд нещасного випадку) i обов'язковим i забезпечуiться суб'iктами туристичноi дiяльностi на основi угод iз страховиками [1]. Туристи мають право самостiйно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов'язанi завчасно пiдтвердити туроператору чи турагенту наявнiсть належним чином укладеного договору страхування. [5, с. 201]
Договором страхування повиннi передбачатися надання медичноi допомоги туристам i вiдшкодування iх витрат при настаннi страхового випадку безпосередньо в краiнi (мiсцi) тимчасового перебування.
РЖнформацiя про умови обов'язкового страхування маi бути доведена до вiдома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.
Обов'язкове (медичне та вiд нещасного випадку) страхування здiйснюiться один раз на весь перiод туристичноi подорожi. За вимогою туриста туроператор чи тур-агент забезпечують страхування iнших ризикiв, пов'язаних iз здiйсненням подорожi.
За бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов'язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування з iнiцiативи туриста, або угоду про страхування для покриття витрат, пов'язаних з передчасним поверненням до мiсця постiйного проживання при настаннi нещасного випадку або хвороби. Компенсацiя шкоди, заподiяноi життю чи здоров'ю туриста або його майну, проводиться у встановленому порядку.
Страхування туристiв тАУ це добровiльне страхування на час туру на випадок раптового захворювання, смертi (загибелi) або тiлесних ушкоджень, одержаних туристом в результатi нещасного випадку, а також майнове страхування особистого майна i багажу, що перевозиться (переноситься) з собою.
Проте, окрiм вказаних видiв страхування, туристам iнодi доводиться звертатися за iншими видами страховоi допомоги (юридичноi, адмiнiстративноi, технiчноi тощо). Через це деякi вiтчизнянi страховi компанii укладають договори про спiльну дiяльнiсть з iноземними страховими сервiсними компанiями сприяння щодо надання страхових послуг туристам безпосередньо в краiнi тимчасового перебування.
За домовленiстю з партнером украiнський страховик визначаi обсяг страхових послуг, що надаються за полiсом, а забезпечення послуг лягаi на плечi компанii сприяння. Розрахунки мiж партнерами проводяться як мiж перестрахувальником i перестраховиком.
Кожна компанiя сприяння маi в своiму розпорядженнi мережу чергових центрiв i бюро з операторами, що розташованi в регiонах, на якi поширюiться дiя полiса. При настаннi страхового випадку турист (або старший туристичноi групи) маi зателефонувати до одного з чергових центрiв, телефони яких вказанi в страховому полiсi (сертифiкатi) або на iдентифiкацiйнiй картцi.
Черговий центр передаi виклик страхувальника до найближчого до клiiнта бюро, яке займаiться безпосередньою органiзацiiю страховоi послуги, i пiдтверджуi, що всi витрати будуть сплаченi. Чим бiльше компанiя маi чергових центрiв i бюро, тим швидше вона зможе органiзувати допомогу клiiнту.
При цьому страховим полiсом повиннi передбачатися оплата медичноi допомоги (медичних витрат) i вiдшкодування iнших майнових витрат при настаннi страхового випадку безпосередньо в краiнi тимчасового перебування. Недотримання цiii умови позбавляi туриста права па отримання страховоi виплати при настаннi страхового випадку.
2. Умови страховоi дiяльностi в Украiнi
Страховий ризик тАУ це певна подiя, на випадок якоi проводиться страхування i яка маi ознаки ймовiрностi та випадковостi настання.
Страховий випадок тАУ це подiя, передбачена договором страхування або законодавством, яка вiдбулася i з настанням якоi виникаi обов'язок страховика здiйснити виплату страховоi суми (страхового вiдшкодування) страхувальнику, застрахованiй або iншiй третiй особi [3, с. 138].
Страхова сума тАУ це грошова сума, в межах якоi страховик зобов'язаний здiйснити виплату з настанням страхового випадку вiдповiдно до умов страхання, а також сума, що виплачуiться за особистим страхуванням. Виплати страхових сум за договорами особистого страхування здiйснюються незалежно вiд суми, яку маi отримати одержувач за державним соцiальним забезпеченням, i суми, що мають йому сплатити як вiдшкодування збиткiв. При страхуваннi майна страхова сума встановлюiться в межах вартостi майна за цiнами i тарифами, котрi дiють на момент укладання договору, якщо iнше не передбачено договором страхування або умовами обов'язкового страхування.
Страхова виплата тАУ грошова сума, яка виплачуiться страховиком вiдповiдно до умов договору страхування при настаннi страхового випадку. Страховi виплати за договором страхування здiйснюються в розмiрi страховоi суми (ii частини) та (або) у виглядi регулярних, послiдовних виплат обумовлених у договорi страхування сум (ануiтету).
Розмiр страховоi суми та (або) розмiри страхових виплат визначаються за домовленiстю мiж страховиком та страхувальником пiд час укладання договору страхування або внесення змiн до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством [5, с. 211].
Страхова сума не встановлюiться для страхового випадку, у разi настання якого здiйснюються регулярнi, послiдовнi страховi виплати у виглядi ануiтету. Зазначена у договорi страхування життя величина iнвестицiйного доходу не повинна перевищувати 4% рiчних.
Пiд страховим платежем (страховим внеском, страховою премiiю) розумiiться плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику за договором добровiльного страхування або за умовами обов'язкового страхування.
Страховий тариф тАУ це ставка страхового внеску з одиницi страховоi суми за визначений перiод страхування. Страховi тарифи при добровiльнiй формi страхування обчислюються страховиком самостiйно. Конкретний розмiр страхового тарифу визначаiться в договорi страхування за згодою сторiн. Актами законодавства Украiни про обов'язкове страхування встановлюються максимальнi розмiри страхових тарифiв та мiнiмальнi розмiри страхових сум.
Прийнятi страховиком додатковi страховi зобов'язання повiдомляються страхувальнику письмово i не можуть бути у подальшому зменшенi в односторонньому порядку.
У разi несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмiрi та у строки, передбаченi правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмiр страховоi суми та (або) страхових виплат.
Страховi виплати за договорами особистого страхування здiйснюються незалежно пiд суми, яку маi отримати одержувач за державним соцiальним страхуванням та соцiальним забезпеченням, i суми, що маi бути йому сплачена як вiдшкодування збиткiв.
Страхове вiдшкодування тАУ страхова виплата, яка здiйснюiться страховиком у межах страховоi суми за договорами майнового страхування i страхування вiдповiдальностi при настаннi страхового випадку. Страхове вiдшкодування не може перевищувати розмiру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямi збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разi, коли страхова сума становить певну частку вартостi застрахованого об'iкта, страхове вiдшкодування виплачуiться у такiй само частцi вiд визначених по страховiй подii збиткiв, якщо iнше не передбачено умовами страхування.
Франшиза тАУ частина збиткiв, що не вiдшкодовуiться страховиком згiдно з договором страхування.
Якщо майно застраховане у кiлькох страховикiв i загальна страхова сума перевищуi дiйсну вартiсть майна, то страхове вiдшкодування, що виплачуiться усiма страховиками, не може перевищувати дiйсноi вартостi майна. При ньому кожний страховик здiйснюi виплату пропорцiйно розмiру страховоi суми за укладеним ним договором страхування.
Договiр страхування тАУ це письмова угода мiж страхувальником i страховиком, згiдно з якою страховик бере на себе зобов'язання, у разi настання страхового випадку, виплатити страхову суму або вiдшкодувати завданий збиток у межах страховоi суми страхувальнику чи iншiй особi, визначенiй страхувальником, або на користь якоi укладено договiр страхування, а страхувальник зобов'язуiться сплатити страховi внески у встановленi термiни. Для укладання договору страхування страхувальник подаi страховиковi письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або iншим чином заявляi про свiй намiр укласти договiр страхування. Заява повинна мiстити всi необхiднi вiдомостi про об'iкти, що заявляються на страхування, i предмети. Пiсля передачi страхувальнiй компанii заява стаi частиною договору страхування.
При укладеннi договору страхування страхувальник зобов'язаний повiдомити страхувальну компанiю про всi вiдомi йому обставини, а також дати вiдповiдi на всi запитання, поставленi йому страхувальною компанiiю, що мають iстотне значення для визначення ступеня ризику щодо манна, яке приймаiться на страхування.
Договiр страхування вважаiться укладеним з моменту, коли ухвалення страхування пiдтверджене страхувальною компанiiю письмово. Договiр страхування оформляiться за допомогою видачi страхувальнику страхового полiса [5, с. 210].
Пiсля видачi полiса всi документи, що були ранiше виданi страхувальною компанiiю на пiдтвердження прийняття страхування, втрачають силу.
Страхове свiдоцтво (полiс, сертифiкат) тАУ це документ, який включаi: назву та адресу страховика; прiзвище, iм'я та по батьковi або назву страхувальника i його адресу; зазначення об'iкта страхування; розмiр страховоi суми; перелiк страхових випадкiв; строк дii договору; визначення розмiру тарифу, розмiр страхових внескiв i термiни сплати iх; порядок змiни i припинення дii договору; iншi умови за згодою сторiн, пiдписи сторiн. Договiр страхування стаi чинним з моменту внесення першого страхового платежу, якщо iнше не визначено умовами страхування.
Виплата страхових сум i страхового вiдшкодування здiйснюiться страховиком згiдно з договором страхування або законодавством на пiдставi заяви страхувальника i страхового акта (аварiйного сертифiката). Страховий акт тАУ документ, що мiстить вичерпну iнформацiю про страховий випадок. Страховий акт складаiться страховиком або уповноваженою ним особою.
У разi необхiдностi страховик може робити запити про вiдомостi, пов'язанi iз страховим випадком, до правоохоронних органiв, банкiв, медичних закладiв та iнших пiдприiмств, установ i органiзацiй, що володiють iнформацiiю про обставини страхового випадку, а також маi право самостiйно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку. Пiдприiмства, установи i органiзацii зобов'язанi надсилати вiдповiдь страховиковi на запит про вiдомостi, пов'язанi iз страховим випадком, зокрема, данi, що i комерцiйною таiмницею. При цьому страховик несе вiдповiдальнiсть за розголошення iх у будь-якiй формi, за винятком випадкiв, передбачених законодавством Украiни.
Об'iкт страхування тАУ це майновi iнтереси, що не суперечать законодавству, пов'язанi з життям, здоров'ям, працездатнiстю громадян (у особистому страхуваннi); з володiнням, користуванням, розпорядженням майном (у майновому страхуваннi); з вiдшкодуванням шкоди, заподiяноi страхувальником, особi або майну фiзичноi або юридичноi особи (у страхуваннi вiдповiдальностi).
Страховий iнтерес тАУ мiра матерiальноi зацiкавленостi в страхуваннi. Це елемент, що зумовлюi можливiсть iснування iнституту страхування. Страховий iнтерес носить майновий характер i включаi майно, яке i об'iктом страхування, права на нього або зобов'язання стосовно нього, тобто все те, що може стати предметом спричинення матерiального збитку страхувальнику або у зв'язку з чим може виникнути вiдповiдальнiсть страхувальника перед третiми особами. Страховий iнтерес може бути пiдданий грошовiй оцiнцi.
Страхова вiдповiдальнiсть тАУ сукупнiсть прав i обов'язкiв страховика щодо охорони i захисту майнових або iнших iнтересiв страхувальника, передбачених договором страхування. Виникаi з моменту вступу в силу договору страхування i поширюiться на весь перiод його дii.
Страховий збиток тАУ матерiальний збиток, нанесений страхувальнику в результатi страхового випадку.
Дiя договору страхування припиняiться за згодою сторiн, а також у разi;
1) закiнчення термiну дii;
2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязi;
3) несплати страхувальником страхових платежiв у встановленi договором термiни;
4) лiквiдацii страхувальника тАУ юридичноi особи, смертi страхувальника-громадянина чи втрати ним дiiздатностi, за винятком випадкiв, передбачених законодавством;
5) лiквiдацii страховика в порядку, встановленому законодавством Украiни;
6) прийняття судового рiшення про визнання договору страхування недiйсним;
7) в iнших випадках, передбачених законодавством Украiни.
Страховиками i фiнансовi установи, якi створенi у формi акцiонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою вiдповiдальнiстю згiдно з Законом Украiни ВлПро господарськi товаристваВ», а також якi одержали у встановленому порядку лiцензiю на здiйснення страховоi дiяльностi. Учасникiв страховика повiнню бути не менше трьох. Страхова дiяльнiсть в Украiнi здiйснюiться виключно страховиками-резидентами Украiни. В окремих випадках, встановлених законодавством Украiни, страховиками визнаються державнi органiзацii, якi створенi i дiють вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро страхуванняВ». У цьому разi використання слiв ВлдержавнаВ», ВлнацiональнаВ» або похiдних вiд них у назвi страховика дозволяiться лише за умови, що iдиним власником такого страховика i держава. Загальний розмiр внескiв страховика до статутних фондiв iнших страховикiв Украiни не може перевищувати 30% його власного статутного фонду, зокрема, розмiр внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10%. Цi вимоги не поширюються на страховика, який здiйснюi види страхування iншi, нiж страхування життя, у разi здiйснення ним внескiв до статутного фонду страховика, який здiйснюi страхування життя.
Страховики, якi здiйснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, якi уклали договори страхування життя.
Пiдприiмства, установи та органiзацii не можуть стати страховиками шляхом внесення змiн до статутних документiв за умови, що вони попередньо займалися iншим видом дiяльностi, навiть у разi виконання даних положень.
Законодавством Украiни може бути визначено уповноважених страховикiв для здiйснення тих чи iнших видiв страхування, у разi, якщо здiйснення тих чи iнших правовiдносин передбачаi використання бюджетних коштiв, валютних резервiв держави, гарантiй Кабiнету Мiнiстрiв Украiни. Обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховикiв маi бути проведення вiдкритого тендеру з оприлюдненням у засобах масовоi iнформацii його умов i результатiв та участь представникiв добровiльних об'iднань страховикiв. В iнших випадках забороняiться будь-яке уповноваження страховикiв для здiйснення окремих видiв страхування з боку держави.
Страхувальниками i юридичнi особи та дiiздатнi громадяни, якi уклали iз страховиками договори страхування або i страхувальниками вiдповiдно до законодавства Украiни.
Страхувальники можуть укладати iз страховиками договори про страхування третiх осiб (застрахованих осiб) лише за iх згодою, крiм випадкiв, передбачених чинним законодавством. Застрахованi особи можуть набувати прав i обов'язкiв страхувальника згiдно з договором страхування.
Страхувальники мають право при укладаннi договорiв особистого страхування призначати за згодою застрахованоi особи громадян або юридичних осiб, для отримання страхових виплат, а також замiнювати iх до настання страхового випадку, якщо iнше не передбачено договором страхування [3, с. 141].
Страхувальники мають право при укладаннi договорiв страхування iнших, нiж договори особистого страхування, призначати громадян або юридичних осiб, якi можуть зазнати збиткiв у результатi настання страхового випадку, для отримання страхового вiдшкодування, а також замiнювати iх до настання страхового випадку, якщо iнше не передбачено договором страхування.
Правове оформлення вiдносин страхових партнерiв.
Згiдно з нормами Закону ВлПро страхуванняВ» страховик зобов'язаний:
тАУ ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
тАУ з одержанням вiдомостей про настання страхового випадку протягом двох робочих днiв вжити заходiв щодо оформлення всiх необхiдних документiв для вчасноi виплати страховоi суми або страхового вiдшкодування страхувальнику;
тАУ з настанням страхового випадку здiйснити виплату страховоi суми або страхового вiдшкодування у передбачений договором термiн. Страховик несе майнову вiдповiдальнiсть за невчасну виплату страховоi суми (страхового вiдшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пенi), розмiр якоi визначаiться умовами договору страхування;
тАУ вiдшкодувати витрати, завданi страхувальнику при настаннi страхового випадку, щодо запобiгання або зменшення збиткiв, якщо це передбачено умовами договору;
тАУ за заявою страхувальника в разi проведення страхових заходiв, що зменшили страховий ризик, або в разi збiльшення вартостi майна, переукласти з ним договiр страхування;
тАУ тримати в таiмницi вiдомостi про страхувальника i його майновий стан, за винятком випадкiв, передбачених законодавством Украiни. Умовами договору страхування може бути передбачено також iншi обов'язки страховика [2].
У свою чергу, страхувальник зобов'язаний:
тАУ вчасно вносити страховi платежi;
тАУ пiд час укладання договору страхування надати iнформацiю страховиковi про всi вiдомi йому обставини, що мають iстотне значення для оцiнки страхового ризику, i надалi iнформувати страховика про будь-яку змiну страхового ризику;
тАУ повiдомити страховика про iншi дiючi договори страхування щодо нього об'iкта страхування;
тАУ вжити заходiв щодо запобiгання та зменшення збиткiв, завданих внаслiдок настання страхового випадку;
тАУ повiдомити страховика про настання страхового випадку в термiн, передбачений умовами страхування [2].
Умовами договору може бути передбачено також iншi обов'язки страхувальника. У разi смертi страхувальника-громадянина, який уклав договiр майнового страхування, права i обов'язки страхувальника переходять до особи, котра одержала це майно в спадщину. В iнших випадках права i обов'язки страхувальника можуть перейти до iншого громадянина або юридичноi особи лише за згодою страховика, якщо iнше не обумовлено договором страхування. У разi смертi страхувальника, який уклав договiр особистого страхування на користь третiх осiб, його права i обов'язки можуть перейти як до цих осiб, так i до осiб, на яких вiдповiдно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав i законних iнтересiв застрахованих. Якщо в перiод дii договору страхування страхувальник втрачаi права юридичноi особи внаслiдок реорганiзацii, то права i обов'язки, що випливають з договору страхування, переходять до правонаступника страхувальника за згодою страховика. Якщо в перiод дii договору страхування страхувальника-громадянина визнано судом недiiздатним або таким, у якого обмежена дiiздатнiсть, то права i обов'язки страхувальника переходять до його опiкуна або пiклувальника. При цьому дiя договору страхування цивiльноi вiдповiдальностi припиняiться з часу втрати або обмеження дiiздатностi.
Обов'язки страхувальника при настаннi страхового випадку.
При виникненнi збитку, у зв'язку з яким страхувальник звертаiться до страхувальноi компанii з претензiiю про виплату страхового вiдшкодування, страхувальник зобов'язаний:
тАУ негайно, але у будь-якому випадку не пiзнiше за п'ять дiб, рахуючи з того дня, коли вiн дiзнався або повинен був би дiзнатися про збиток, сповiстити про це страхувальну компанiю або ii представника;
тАУ вжити всi можливi заходи щодо запобiгання або зменшення збитку i щодо рятування застрахованого майна; якщо це i можливим, страхувальник повинен запитати у страхувальноi компанii iнструкцii, якi йому слiд виконувати;
тАУ надати страхувальнiй компанii або ii представникам можливiсть проводити огляд або обстеження пошкодженого майна, розслiдування причин i розмiру збитку, брати участь у заходах щодо зменшення збитку i рятування застрахованого майна;
тАУ на вимогу страхувальноi компанii повiдомити iй письмово всю iнформацiю, що необхiдна для висновку про розмiр i причини пошкоджень або загибелi застрахованого майна;
тАУ у разi загибелi або пошкодження рухомого майна, устаткування;
тАУ надати страхувальнiй компанii опис пошкодженого, загиблого або втраченого майна. Цi описи повиннi надаватися в узгодженi iз страхувальною компанiiю термiни, але у будь-якому випадку не пiзнiше за один мiсяць з дня настання страхового випадку. Описи складаються iз зазначенням вартостi пошкоджених предметiв на день збитку. Витрати iз складання описiв несе страхувальник;
тАУ зберегти постраждале майно в тому виглядi, в якому воно опинилося пiсля страхового випадку.
Страхувальник маi право змiнювати картину збитку тiльки в тому випадку, якщо це диктуiться мiркуваннями безпеки, зменшенням розмiрiв збитку, з вiдома страхувальноi компанii або пiсля закiнчення двох тижнiв пiсля повiдомлення страхувальнiй компанii про збиток. [3, с. 138]
Якщо страхувальник не виконаi будь-яке з наведених зобов'язань, страхувальна компанiя маi право вiдмовитися вiд виплати страхового вiдшкодування.
Страхувальна компанiя та ii представники мають право брати участь у рятуваннi i збереженнi застрахованого майна, застосовуючи i вказуючи необхiднi для цього заходи, проте цi дii страхувальноi компанii або ii представникiв не можуть розглядатися як визнання ii обов'язку виплачувати страхове вiдшкодування. Якщо страхувальник перешкоджаi цьому, страхове вiдшкодування скорочуiться в тiй мiрi, в якiй це привело до збiльшення збитку.
Представник страхувальноi компанii маi право приступити до огляду постраждалого майна, не чекаючи сповiщення страхувальника про збиток. Страхувальник не маi права перешкоджати йому в цьому.
Страховик маi право вiдмовитися вiд виплати страхових сум (страхового вiдшкодування) у випадку, коли встановлено:
тАУ навмиснi дii страхувальника або особи, на користь котроi укладено договiр страхування, спрямованi на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюiться на дii, пов'язанi з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку або захисту майна, життя, здоров'я, честi, гiдностi та дiловоi репутацii. Квалiфiкацiя дiй страхувальника або особи, на користь котроi укладено договiр страхування, встановлюiться вiдповiдно до чинного законодавства Украiни;
тАУ вчинення страхувальником-громадянином або iншою особою, на користь котроi укладено договiр страхування, умисного злочину, що призвiв до страхового випадку;
тАУ подання страхувальником свiдомо неправдивих вiдомостей про об'iкт страхування;
тАУ отримання страхувальником повного вiдшкодування збиткiв за майновим страхуванням вiд особи, винноi за заподiяне;
тАУ невчасне повiдомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховиком перешкоду визначеннi обставин, характеру та розмiру збиткiв та iншi випадки, передбаченi законодавством Украiни.
Умовами договору страхування може бути передбачено iншi пiдстави для вiдмови вiд виплати страхових сум, якщо це не суперечить законодавству Украiни. Рiшення про вiдмову вiд виплати страхових сум приймаiться страховиком та повiдомляiться страхувальнику в письмовiй формi з обТСрунтуванням причин вiдмови. Вiдмова страховика вiд виплати страхових сум може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку. До страховика, котрий виплатив страхове вiдшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або iнша особа, що одержала страхове вiдшкодування, маi до особи, вiдповiдальноi за заподiяний збиток.
3. Види та форми страхування в туризмi
У туристичному бiзнесi застосовуються такi види страхування: страхування туриста i його майна; страхування ризикiв туристичних фiрм; страхування туристiв у закордонних поiздках; страхування iноземних туристiв; страхування цивiльноi вiдповiдальностi; страхування цивiльноi вiдповiдальностi власникiв автотранспортних засобiв; страхування вiд нещасних випадкiв з покриттям медичних витрат.
Страхування буваi добровiльним i обов'язковим. До обов'язкових видiв страхування вiдповiдно до чинних в Украiнi документiв належать:
тАУ страхування цивiльноi вiдповiдальностi власникiв автотранспортних засобiв;
тАУ страхування транспортних подорожей.
Решта видiв страхування туристiв i добровiльними. Страхування туриста i його майна включаi вiдповiдальнiсть за втрачу або пошкодження майна туристi. Дiя такого договору починаiться з моменту виiзду застрахованого з постiйного мiсця проживання i закiнчуiться у момент його повернення. Застрахувати за таким договором можна багаж i особисте майно, яке туристи мають при собi. Багаж тАУ це зареiстрованi i незареiстрованi речi туриста. Крiм того, страхуванню пiдлягають речi, що знаходяться на його одязi i тiлi, а також придбанi пiд час закордонноi поiздки.
Видами страховоi вiдповiдальностi i: аварii, пожежi, вибухи, стихiйнi явища природи, грабежi, розкрадання та iншi навмиснi i зловмиснi дii, вiйськовi дii тощо.
Страхування ризикiв туристичних фiрм включаi фiнансовi ризики, вiдповiдальнiсть за позовами туристiв, iх родичiв, третiх осiб. До фiнансових ризикiв належать:
тАУ комерцiйнi ризики (несплата або затримка оплати, штрафнi санкцii контрагента при невизнаннi ним обставин порушення контракту форс-мажорними обставинами);
тАУ банкрутство фiрми;
тАУ змiни митного законодавства, валютного регулювання, паспортного контролю та iнших митних формальностей;
тАУ виникнення обставин форс-мажорного характеру;
тАУ полiтичнi ризики тощо.
Страхування туристiв у закордонних туристичних поiздках, як правило, включаi:
тАУ падання туристу екстреноi медичноi допомоги при раптовому захворюваннi або нещасному випадку;
тАУ транспортування до найближчоi лiкарнi, здатноi провести якiсне лiкування пiд вiдповiдним медичним контролем;
тАУ евакуацiю до краiни постiйного мешкання пiд належним медичним контролем;
тАУ внутрiшньолiкарняний контроль i iнформування сiм'i хворого;
тАУ надання медичних препаратiв, якщо iх не можна дiстати на мiсцi;
тАУ консультацiйнi послуги лiкаря-фахiвця (при необхiдностi);
тАУ оплата транспортних витрат з доставки хворого туриста або його тiла (в разi смертi) до краiни постiйного мешкання;
тАУ надання юридичноi допомоги туристу при розслiдуваннi цивiльних i кримiнальних справ за кордоном.
При укладеннi договору страхування страхова сума вибираiться вiдповiдно до краiни призначення i класифiкуiться залежно вiд необхiдностi мiнiмального покриття.
Страхуванням цивiльноi вiдповiдальностi користуються туристи, що подорожують на особистих автомобiлях, мотоциклах або iнших транспортних засобах, якi i джерелами пiдвищеноi небезпеки. Цей вид страхування застосовуiться також у разi, коли об'iктом страхування i вiдповiдальнiсть страхувальника перед третiми особами.
Дане страхування в бiльшостi краiн i обовтАЩязковим. В Украiнi таке страхування регламентуiться вiдповiдними нормативними актами, введено обов'язкове особисте страхування вiд нещасних випадкiв на територii Украiни для пасажирiв повiтряного, залiзничного, морського, внутрiшнього водного i автомобiльного транспорту, а також туристiв i екскурсантiв, що здiйснюють мiжмiськi екскурсii по лiнii туристично-екскурсiйних органiзацiй, на час поiздки (польоту) [5, с. 214].
Слiд вiдзначити, що обов'язкове особисте страхування не поширюiться на пасажирiв: всiх видiв транспорту мiжнародних сполучень; залiзничного, морського, внутрiшнього водного i автомобiльного транспорту примiського сполучення; морського i внутрiшнього водного транспорту внутрiшньомiського сполучення i переправ; автомобiльного транспорту на мiських маршрутах.
Встановлено, що до набрання чинностi Законом Украiни, який регулював питання забезпечення страхового захисту пасажирiв (туристiв, екскурсантiв), обов'язкове особисте страхування вказаних осiб здiйснюiться шляхом укладання в порядку i на ум
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi