Страхування майна

СТРАХУВАННЯ МАЙНА ЮРИДИЧНИХ ОСРЖБ

СТРАХУВАННЯ МАЙНА НА ВИПАДОК ВОГНЮ, СТИХРЖЙНОГО ЛИХА ТА КРАДРЖЖКИ

Економiчна реформа в Украiнi пов'язана насамперед зi змiною структури власностi на основi приватизацii державного майна. Отже, вiдбуваiться формування новоi структури багатоукладноi економiки. За цих умов господарювання зростають витрати на забезпечення безпечностi бiзнесу. Важливою стаi проблема мiнiмiзацii пiдприiмницького ризику.

Як вiдомо, переважну частину нацiонального багатства краiни становить майно пiдприiмств рiзних форм власностi. Нерiдко на дiяльнiсть пiдприiмств впливають непередбаченi обставини. А такi явища, як стихiйнi лиха, пожежi й крадiжки, негативно впливають на вiдтво-рювальний процес, оскiльки матерiальнi носii основних i оборотних засобiв iстотно пошкоджуються. Щоб забезпечити вiдшкодування збиткiв, потрiбнi грошовi резерви. Своiх коштiв вистачаi, як правило, лише на покриття незначних збиткiв. Що ж до великих збиткiв, то для iх вiдшкодування практично жодне пiдприiмство не маi коштiв. Постаi потреба у страхуваннi. Свiтовий досвiд довiв, що найекономнi-шою формою страхового захисту i страхування майна.

Страхування майна промислових пiдприiмств вiд вогню i традицiйним i найпоширенiшим видом страхування. Сутнiсть страхування вiд вогню - вiдшкодування збитку вiд раптових i непередбачених випадкiв пожежi або вибуху, а також деяких iнших випадкових i непередбачених подiй (ризикiв), додаткових щодо ризикiв пожежi та вибуху (страхування "вiд вогню та iнших випадкiв").

Для того щоб пiдприiмство змогло захистити себе вiд фiнансових збиткiв у разi настання непередбачених обставин, укладаються договори добровiльного страхування майна державних, кооперативних, громадських, акцiонерних, орендних, приватних та iнших форм власностi пiдприiмств i органiзацiй, незалежно вiд форм пiдпорядкування та видiв дiяльностi.

Страхування майна сiльськогосподарських пiдприiмств (урожаю сiльськогосподарських культур, багаторiчних насаджень, тварин) маi певнi особливостi (див. пiдрозд. 11.2).

Державнi пiдприiмства, а також акцiонернi товариства й корпорацii, що виникли на iх основi, можуть укладати рiзного виду договори страхування.

За основним договором страхуванню пiдлягаi все майно, що нале жить пiдприiмству:

o будiвлi, споруди, передавальнi пристроi, силовi, робочi та iнш машини, обладнання, транспортнi засоби, риболовецькi судна, знаряддя лову, об'iкти незавершеного будiвництва, iнвентар, готова продукцiя, сировина, товари, матерiали та iнше майно.

За додатковими договорами може бути застраховане:

o майно, одержане пiдприiмством згiдно з договором майнового найму (якщо воно не застраховане у наймодавця), або прийняте вiд iнших пiдприiмств та населення для переробки, ремонту, перевезення, зберiгання, на комiсiю тощо.

o майно на час проведення експериментальних або дослiдницьких робiт, експонування на виставках.

Пiдприiмство маi право страхувати будь-яку частину свого майна за повною вартiстю (вибiркове страхування).

Окремо вiд власного майна можуть страхуватися основнi фонди, що переданi в оренду iншим пiдприiмствам та органiзацiям.

Не приймаються на умовах добровiльного страхування:

а) грошi готiвкою;

б) акцii, облiгацii та iншi цiннi папери ;

в) рукописи, креслення й iншi документи, бухгалтерськi та дiловi книги;

г) дорогоцiннi метали;

д) технiчнi носii iнформацii, комп'ютерних та аналогiчних систем (магнiтнi плiвки, касети, магнiтнi диски i т. iн.);

е) майно, яке знаходиться в застрахованому примiщеннi, але не належить страхувальниковi.

Не можуть бути застрахованими також будiвлi, споруди, якi перебувають в аварiйному станi чи знаходяться в зонi, якiй загрожують обвали, зсуви, повенi та iншi стихiйнi явища.

У разi страхування майна на час проведення експериментальних чи дослiдницьких робiт або експонування на виставцi воно вважаiться застрахованим iз часу, коли його взято з постiйного мiсця перебування (органiзацiя, музей, виставка), для того щоб упакувати й далi транспортувати до мiсця випробування або експонування. Стан застраховано-стi цього майна триваi i в перiод його тимчасового складування, випробування, експонування та зворотного транспортування доти, доки це майно не буде встановлене на постiйне мiсце перебування в пунктi, зазначеному в договорi.

Страховi випадки. У разi страхування майна пiдприiмств вирiзняють два типи договорiв:

а) страхування вiд вогню, удару блискавки, вибуху;

б) комплексне або розширене страхування "вiд вогню та iнших випадкiв", яке включаi, крiм ризикiв пожежi i вибуху, додатково такi страховi подii: землетрус; зсув; обвал; буря; ураган; повiнь; град, злива; осiдання грунту; затоплення; шторм; цунамi; туман; пошкодження майна водою з водопровiдних, каналiзацiйних, опалювальних систем;

крадiжки зi зломом (пограбування).

Майно береться пiд страховий захист також вiд ризикiв, що виникають пiд час ведення експериментальних та дослiдницьких робiт.

Будiвлi, споруди та iнше майно вважаiться застрахованим i на той випадок, коли у зв'язку з пожежею або раптовою загрозою стихiйного лиха iх необхiдно розiбрати або перенести на нове мiсце.

Страхова оцiнка. Для того щоб вiдшкодування збиткiв, завданих основним та оборотним фондам, було повним, необхiдно правильно iх оцiнити.

Для оцiнювання основних фондiв застосовуiться iх повна балансова вартiсть за вирахуванням величини зносу.

Товарно-матерiальнi цiнностi як власного виробництва, так i придбанi пiдприiмством оцiнюються в розмiрi фактичноi собiвартостi або в цiнах, що дiяли на день укладання договору з вирахуванням зносу.

Об'iкти у стадii незавершеного будiвництва - у розмiрi матерiальних i трудових витрат, фактично здiйснених на час страхового випадку.

Продукцiя у процесi виробництва або обробки - вартостi витрачених на момент страхового випадку сировини, матерiалiв i вкладеноi працi.

Експонати виставок, музейнi коштовностi, колекцii, авторськi роботи, антикварiат - на вартiсть, визначену за пред'явленими страхувальником документами або згiдно з експертною оцiнкою.

Договiр страхування всього майна може бути укладеним на таких засадах:

o на балансову вартiсть;

o на договiрну вартiсть;

o на певну частку (вiдсоток) вартостi.

Якщо майно взяте на страхування на певну частку (вiдсоток), то всi об'iкти вважаються застрахованими на ту саму частку.

Договiр страхування майна, одержаного пiдприiмством за договором майнового найму або прийнятого ним вiд iнших органiзацiй i населення для переробки, ремонту, перевезення, на комiсiю, зберiгання тощо, укладаiться на повну вартiсть цього майна на пiдставi даних бухгалтерського облiку пiдприiмств, яким належить це майно (з вирахуванням зносу).

За договором страхування майна пiдприiмства мають право обрати обсяг власноi участi у вiдшкодуваннi витрат (франшизу). Сума платежiв вiдповiдно зменшуiться на розмiр установленоi договором франшизи.

Страхова сума. Страхування не може бути джерелом збагачення страхувальника. Тому основою для визначення страховоi суми i дiйсна вартiсть застрахованого майна на дату настання страхового випадку. За кожним застрахованим об'iктом страхова сума маi вiдповiдати його дiйснiй вартостi.

Якщо вона менша, страхувальник маi право на вiдшкодування тiльки тiii частини збитку, яка вiдноситься до загальноi суми збитку так, як страхова сума до страховоi вартостi. У цьому разi йдеться про так зване "недострахування". Страхувальник сплачуватиме меншу за розмiром страхову премiю. Страхове вiдшкодування можна визначити за такою формулою:

Страхове вiдшкодування =Збиток х Страхова сума Вартiсть манна

Щоб уникнути негативних наслiдкiв такого стану страхувальника, необхiдно у разi пiдвищення цiн на майно або змiни його вартостi своiчасно приводити у вiдповiднiсть страхову суму.

РЖснують рiзнi методи, якi виключають небезпеку "недострахування":

o страхування на випадок збiльшення вартостi майна;

o пiдсумкове страхування;

o баланс сум;

o страхування за середнiм залишком;

o застереження про приведення сум у вiдповiднiсть. Страхова сума у зв'язку зi змiною вартостi майна в перiод чинностi договору може бути збiльшена за письмовою заявою страхувальника. Страховi платежi перераховуються за строк, що лишився до закiнчення дii договору; за кожний мiсяць додатково нараховуiться 1/12 рiчного страхового внеску.

Порядок укладання i припинення дii договору страхування.

Договiр страхування укладаiться на пiдставi письмовоi заяви страхувальника. Страхувальник подаi окремо заяву про добровiльне страхування майна, що належить пiдприiмству, i заяву про добровiльне страхування майна згiдно з договором майнового найму. Якщо договiр страхування укладаiться щодо частини майна (вибiркове страхування), то до заяви додаiться опис вiдповiдного майна.

Заява - це найпоширенiша форма отримання страховиком iнформацii про ризики, якi необхiдно застрахувати. У заявi страхувальник маi дати вiрогiдний опис майна, охарактеризувати його, зазначити мiсцезнаходження i призначення, вказати на збитки, якi сталися ранiше, та iх причини. Такi вiдомостi необхiднi для правильного визначення ступеня ризику, розмiру страховоi премii, урегулювання спiрних питань щодо розмiру вiдшкодування збитку.

У разi навмисного спотворення вiдомостей страхувальником страхова компанiя може визнати договiр недiйсним або (якщо це передбачено правилами страхування) зменшити розмiр вiдшкодування збитку i навiть вiдмовитись вiд його виплати.

Якщо пiсля укладання договору страхування зi застрахованим майном вiдбулися змiни, про них необхiдно повiдомити страхову компанiю (наприклад, перепрофiлювання виробництва, реконструкцiя, замiна обладнання i т. iн.).

Якщо страхувальник страхуi майно, яке вже застраховане в iнших страхових компанiях, вiн маi повiдомити нову страхову компанiю про чиннi договори та зазначити страхову суму, оскiльки страхова сума не повинна перевищувати страховоi вартостi.

Договiр страхування оформляiться видачею страхувальниковi страхового полiсу i починаi дiяти наступного дня пiсля сплати нарахованих платежiв (усiii суми або визначеноi договором першоi ii частини).

Договори страхування майна можуть укладатися на 1 рiк або на невизначений термiн зi щорiчним перерахунком вартостi майна i суми рiчних платежiв.

У разi укладання договору страхування на строк, менший вiд одного року, платежi обчислюють, виходячи з 1/12 частини за кожний мiсяць дii договору.

Договiр страхування, укладений на рiк або на невизначений термiн, набуваi чинностi наступного дня пiсля надходження на розрахунковий рахунок не менш як 50 % рiчноi суми платежiв, а пiсля строку, установленого для внесення другоi частини, продовжуiться лише в разi такого внесення. Договiр, укладений на строк, менший вiд 1 року, набуваi чинностi наступного дня пiсля того, як внесено всю суму нарахованих платежiв.

Якщо припиняiться дiяльнiсть пiдприiмства через його лiквiдацiю, договiр втрачаi силу в день, установлений для лiквiдацii, а в разi реорганiзацii (злиття, подiл, вiдокремлення) - за 15 днiв вiд дня реорганiзацii (але в усiх випадках - не пiзнiше вiд строку закiнчення дii договору). Протягом цього термiну майно новоствореноi органiзацii вважаiться застрахованим:

o у разi злиття пiдприiмств - на таку частку вартостi майна но-воствореного пiдприiмства, яку становить страхова сума за чинними договорами страхування майна цих пiдприiмств в усiй вартостi майна новоствореного пiдприiмства;

o у разi подiлу пiдприiмств - на таку частку (вiдсоток) вартостi майна, яку вартiсть застрахованого майна за чинним договором становила в загальнiй вартостi майна роздiленого пiдприiмства.

Платежi, що залишилися пiсля припинення дii договору до кiнцевих строкiв страхування, повертаються (лише за повнi мiсяцi).

У разi загибелi або пошкодження застрахованого майна в перiод роботи комiсii з реорганiзацii дiяльностi або лiквiдацii пiдприiмств страхове вiдшкодування виплачуiться пiдприiмству чи органiзацii-правонаступницi.

Пiльги для страхувальникiв, якi безперервно страхували майно на повну вартiсть i протягом одного, двох, трьох, чотирьох i бiльше рокiв не одержували страхового вiдшкодування, рiчна сума страхових платежiв зменшуiться вiдповiдно на 15,20,25 i 30 вiдсоткiв.

Страхувальникам, що протягом року страхували майно, надаiться мiсячний пiльговий строк для укладання нового договору. Вiн набуваi чинностi вiд дня закiнчення строку дii попереднього договору. З цього дня обчислюються страховi платежi за новим договором.

Якщо протягом пiльгового строку станеться страховий випадок, а новий договiр на цей час не буде укладено, то вiдшкодування виплачуiться за умовами, установленими останнiм договором страхування.

Зобов'язання сторiн. Страхувальник зобов'язаний :

o письмово повiдомити страхову компанiю про реорганiзацiю чи лiквiдацiю якнайшвидше, але не пiзнiш як за 3 доби, про знищення майна - протягом однiii доби вiд дня страховоi подii. Якщо закiнчення строку подання заяви про загибель (пошкодження) майна припадаi на вихiдний день, то днем закiнчення строку вважаiться перший робочий день;

o утримувати майно у суворiй вiдповiдностi до протипожежних та iнших правил, забезпечувати виконання вимог органiв нагляду, додержувати правил зберiгання й експлуатацii майна та технологii виконання робiт; вживати всiх заходiв для запобiгання настання страхового випадку i пiдвищення ступеня страхового ризику;

o у разi загибелi (пошкодження) майна внаслiдок неправомiрних дiй третiх осiб, а також якщо трапилася крадiжка зi зломом (пограбування) або викрадення засобiв транспорту - негайно заявити органам мiлiцii. Страхувальник не маi права розпочинати огляд об'iкта без представника страховоi установи та правоохоронник органiв;

o у разi загибелi, зруйнування, втрати або пошкодження застрахованого майна подати страховiй компанii копii протоколу, акта, а також вiдповiднi документи компетентних органiв, необхiднi для встановлення причин загибелi або пошкодження майна i визначення обсягу втрат;

o зберiгати до прибуття представника страховоi компанii пошкоджене i вцiлiле майно в тому виглядi, який воно мало пiсля страхового випадку.

Якщо страхувальник не виконаi зазначених обов'язкiв, страхова компанiя маi право вiдмовитись вiд сплати страхового вiдшкодування.

Страховi компанii зобов 'язапi:

o не пiзнiш як за 3 доби пiсля одержання письмовоi заяви страхувальника про загибель чи пошкодження розпочати складання акта встановленоi форми i за 15 днiв скласти розрахунок втрат (за умови що страхувальником поданi всi необхiднi документи);

o керуватися документами слiдчих органiв, судiв, висновками органiв пожежноi охорони, гiдрометеорологiчноi служби та iншою iнформацiiю вiдомств i установ про причини й розмiр загибелi та пошкодження майна;

o страхова компанiя маi право перевiряти стан застрахованого майна, а також вiдповiднiсть повiдомлень страхувальника про умови страхування тим обставинам, якi i насправдi, давати письмовi рекомендацii для запобiгання збиткам i зменшення iх розмiру.

Страхова премiя. Основнi фактори, що визначають розмiр ставки премii, такi: вирогiднiсть страхового випадку; вирогiдний розмiр збитку. Задавши значення цих двох величини, дiстанемо iнтегральний показник, який покладено в основу ставки премii.

Розраховуючи тарифну ставку, страхова компанiя виходить iз умов, що зiбраних коштiв зi страхувальникiв маi бути достатньо для страхових виплат усiм застрахованим особам.

Розраховуючи ставки страхових платежiв, якi залежать вiд конкретних об'iктiв та умов страхування, застосовуються рiзнi знижки-надбавки та пiльги. При страхуваннi майна державних пiдприiмств i органiзацiй ставки диференцiйованi залежно вiд галузi, якiй належить страхувальник. Якщо пiдприiмство бажаi застрахувати все своi майно, застосовуються зниженi ставки. У разi вибiркового страхування, коли укладаiться договiр страхування частини майна, ставки страхових платежiв значно вищi.

Ураховуються також технiчний стан пiдприiмства, а саме: якщо вiн гiрший за середнiй, засоби технiчноi безпеки застарiлi або iх мало, персонал мало квалiфiкований, тарифна ставка може бути пiдвищена.

Певнi знижки суми нарахованих платежiв надаються тим пiдприiмствам, застрахованi об'iкти яких вiдповiдають вимогам пожежноi безпеки.

Якщо пiдприiмство не нове, ураховуiться досвiд його страхування:

якщо страхових випадкiв було небагато - премiя встановлюiться невисока, а якщо iх було вiдносно багато - премiя буде вищою за середню.

Найвищi ставки застосовуються зi страхування машин, обладнання та iншого майна, яке використовуiться для виконання експериментальних i дослiдних робiт.

Для страхування майна недержавних пiдприiмств i органiзацiй використовуються ставки, диференцiйованi за формами господарювання та видами майна.

Зi страхування майна релiгiйних органiзацiй, музеiв тощо застосовуються рiзнi ставки залежно вiд рiвня протипожежноi забезпеченостi будiвель.

При укладаннi договору страхування цiна послуги може бути подана в твердiй сумi або у виглядi частки (вiдсотка) вiд якоiсь величини, яка може бути взята за базу визначення цiни.

У разi страхування майна вiд вогню, стихiйного лиха та крадiжки страхову премiю визначають у виглядi вiдсотка вiд бази премii. Базою премii завжди i страхова сума i тарифна ставка.

Страхова премiя за договором страхування, укладеним на один рiк або на невизначений термiн, може бути внесена одноразово (у розмiрi рiчноi суми платежiв) або за два рази: кожний внесок маi становити не менш як 50 % рiчноi суми платежiв. Перший платiж маi бути внесений у встановлений договором термiн, другий - не пiзнiше як через 4 мiсяцi пiсля нього. Якщо платежi вносяться одноразово, страхувальниковi надаiться знижка з нарахованих платежiв.

При поновленнi договору страхування перша частина платежу маi бути внесена ранiше, нiж втратить чиннiсть попереднiй договiр, а наступна - не пiзнiш як за чотири мiсяцi вiд дня втрати чинностi.

Перерахунок платежiв за договорами, укладеними на невизначений перiод, здiйснюiться на основi заявленоi страховоi суми. Термiн подання - не пiзнiш як за 2 мiсяцi до закiнчення року, за який повнiстю внесенi страховi платежi.

Якщо до встановленого першого строку платежi внесенi не повнiстю, то цi договори вважаються такими, що не вiдбулися. У цьому випадку 90 % сум, що надiйшли як платежi, повертаються на рахунок пiдприiмства. Протягом одного мiсяця вiн може бути поновлений, якщо страхувальник погасить заборгованiсть за платежами.

Визначення збитку i страхового вiдшкодування. Визначення розмiру збитку i виплати страхового вiдшкодування - одна з найскладнiших i найвiдповiдальнiших операцiй страхових компанiй. Вiд умiлого, чiткого та якiсного регулювання збиткiв, якi виникли у страхувальника, залежить iмiдж страховоi компанii.

Методика визначення збитку та страхового вiдшкодування залежить вiд об'iкта страхування (будiвлi, засоби виробництва, товари i т. iн.), суб'iкта страхування (державне пiдприiмство, колгосп i т. iн.), стихiйного лиха (пожежа, землетрус, повiнь тощо) .

Розмiр збитку i сплати страхового вiдшкодування визначають у такiй послiдовностi: 1) установлюють факт страхового випадку; 2) визначають розмiр збитку i страхового вiдшкодування, складають страховий акт про страховий випадок; 3) здiйснюють страхову виплату.

При пошкодженнi, загибелi або крадiжцi майна страхувальник маi протягом одного - трьох днiв подати заяву про страховий випадок, зазначивши в нiй, коли, де, за яких обставин i яке майно загинуло або було пошкоджене чи викрадене. Страхова компанiя перевiряi вiдповiднiсть наведених фактiв та умов договору страхування.

Так вирiшуiться питання про наявнiсть страхового чи нестрахово-го випадку.

Потрiбно встановити також, чи було застраховане майно на момент настання страховоi подii, оскiльки договiр страхування мiг ще не вступити в силу, або бути вже припиненим. Далi необхiдно перевiрити, чи входять до обсягу вiдповiдальностi страховi випадки та iншi ризики, вiд яких здiйснено страхування. Вiдповiднi органи мають надати страхувальниковi такi документи:

o на випадок пожежi-довiдку (акт) органу пожежного нагляду;

o у разi стихiйного лиха - довiдку органiв гiдрометеорологiчноi служби;

o на випадок крадiжки майна або його знищення, пов'язаного з крадiжкою, - вiдповiдну постанову слiдчих органiв з обов'язковим списком майна, яке було вкрадене або знищене.

Коли подiя, яка настала, не була передбачена договором, вона не i страховим випадком i страховик звiльняiться вiд вiдшкодування завданого збитку.

Страхова компанiя, визнавши, що подiя, яка призвела до загибелi або пошкодження майна, i страховим випадком, протягом п'яти - десяти днiв з моменту отримання заяви вiд страхувальника повинна скласти страховий акт, вiдбивши в ньому факт, причини та наслiдки страхового випадку, а також визначивши розмiри збитку та страхового вiдшкодування.

Розмiр збитку в разi загибелi (руйнування) будiвель, споруд та iншого майна, яке належить до основних засобiв, визначаiться на пiдставi повноi балансовоi або договiрноi вартостi, за якою вони застрахованi, а в разi пошкодження згаданих будiвель, споруд тощо - на основi вартостi вiдновлення (ремонту) i в межах'страховоi суми. До суми збитку входять також втрати вiд пошкодження майна внаслiдок заходiв, що вживалися для його рятування, усi необхiднi i доцiльнi витрати на рятування, зберiгання та впорядкування застрахованого майна пiсля настання страхового випадку, витрати на складання кошторисiв на вiдновлення пошкоджених об'iктiв, проведення експертиз, необхiдних для встановлення обсягу втрат, i т. iн.

Кiлькiсть i вартiсть майна, наявного на момент страхового випадку, визначаiться за даними бухгалтерського облiку i звiтностi та на пiдставi первинних документiв про надходження i видатки iнвентаризацiйних залишкiв невикористаних матерiалiв.

Пiсля розрахункiв розмiру збитку визначають розмiр страхового вiдшкодування.

Бiльшiсть компанiй страхове вiдшкодування виплачують протягом 15 днiв вiд дня складання акта про загибель (пошкодження) застрахованого майна i одержання всiх необхiдних документiв вiд компетентних органiв.

У разi загибелi (пошкодження) майна страхове вiдшкодування визначаiться таким вiдсотком вiд суми збитку, в якому майно було застраховано, але розмiр вiдшкодування не повинен перевищувати розмiру страховоi суми. Якщо перевiркою буде встановлено, що пiд час укладання договору вартiсть майна було зазначено нижчою за фактичну, то вiдсоток, на який було застраховане майно, вiдповiдно зменшуiться.

Втрати внаслiдок пошкодження або знищення майна, отриманого пiдприiмством або органiзацiiю за договором майнового найму або прийнятого для переробки, ремонту, перевезення, зберiгання тощо, вiдшкодовуються у повному обсязi в межах страховоi суми, установленоi на кожний конкретний об'iкт.

Страхове вiдшкодування за збитки, завданi внаслiдок виконання експериментальних або дослiдних робiт, а також пiд час експонування майна на виставках, виплачуiться лише у випадках, коли майно було застраховане за окремим договором.

Страхова установа, яка виплатила страхове вiдшкодування за пошкоджене або загибле манно, набуваi права висунути (у межах суми, виплаченоi страхувальниковi) вимоги, якi пiдприiмство маi до особи, вiдповiдальноi за завдану шкоду.

Договiр страхування, за яким виплачено страхове вiдшкодування, зберiгаi чиннiсть до кiнця зазначеного в ньому строку в розмiрi рiзницi мiж страховою сумою, обумовленою договором, i сумою виплаченого страхового вiдшкодування. Якщо страхове вiдшкодування виплачене в розмiрi повноi страховоi суми, то чиннiсть договору припиняiться.

Не пiдлягають вiдшкодуванню збитки:

o завданi внаслiдок перебiгу процесiв, яких не можна уникнути в роботi або таких, що природно випливають з них (корозiя, природне спрацювання та iншi природнi властивостi окремих предметiв);

o завданi через те, що страхувальник не вжив належних заходiв для рятування манна, забезпечення його зберiгання i запобiгання подальшому пошкодженню чи знищенню;

o завданi внаслiдок викрадення майна, якщо факт крадiжки не пiдтверджено мiлiцiiю або iншими правоохоронними органами.

ОСОБЛИВОСТРЖ СТРАХУВАННЯ МАЙНА СРЖЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПРЖДПРИРДМСТВ

Сiльське господарство - найдавнiша i традицiйно одна з найважливiших i водночас найбiльш ризикованих галузей економiки. В умовах Украiни ця галузь i однiiю з ключових як для дедалi повнiшого забезпечення внутрiшнiх потреб у сировинi та продовольствi, так i для нарощування експортних можливостей. За розрахунками вiдомих вiтчизняних i зарубiжних вчених, за належних iнвестицiй аграрний потенцiал краiни може бути доведений до рiвня, достатнього для того, аби нагодувати понад 500 млн населення. Фактичнi показники - на порядок нижчi. АПК вже давно потерпаi через дефiцит фiнансових ресурсiв, що було й певною мiрою лишаiться наслiдком нееквiвалентного мiжгалузевого обмiну, недолiкiв у податковiй та митнiй полiтицi. Заниженi цiни на сiльськогосподарську продукцiю, що закуповуiться для державних потреб, продаж селу матерiально-технiчних засобiв за цiнами, не адекватними якостi добрив, машин, обладнання, багатократне зростання вартостi енергоносiiв, постiйний вiдплив iз села найактивнiшоi частини трудових ресурсiв - ось тi чинники, якi зумовили вiдчутне вiдставання розвитку аграрного сектора не тiльки вiд iнших держав, а й вiд рiвня середнiх економiчних макропоказникiв Украiни.

Залучення iнвестицiй у розвиток сiльськогосподарського виробництва перебуваi у прямiй залежностi й вiд того, як вирiшуiться проблема зменшення та розподiлу ризику пiдприiмств.

У роки централiзованоi, плановоi економiки захист радгоспiв i колгоспiв вiд негативного впливу стихiйних явищ насамперед забезпечувався фiнансуванням комплексу витрат з державного бюджету, пролонгацiiю на тривалi строки сплати заборгованостi за кредитами Державного банку СРСР, перерозподiлом коштiв пiдприiмств через фонди мiнiстерств, вiдомств та об'iднань. Крiм того, дiяла система обов'язкового страхування всiх сiльськогосподарських пiдприiмств.

З початку 90-х рокiв страховий захист сiльськогосподарських товаровиробникiв значно послабився. Рiзко скоротилася реальна бюджетна допомога. Комерцiйнi банки не можуть покривати збитки, спричиненi природними катаклiзмами. Негативну роль вiдiграла висока iнфляцiя. За цих умов годi було й сподiватись на високу страхову активнiсть. Здiйснення аграрноi реформи маi змiнити ситуацiю. Прискорення процесу приватизацii власностi, у тому числi й на землю, дедалi iнтенсивнiше ii використання, змiна стосункiв iз банками, перехiд до сплати iдиного податку та iншi чинники зумовлюють необхiднiсть органiзацii страхового захисту сiльських товаровиробникiв на нових засадах. Такий захист маi насамперед спиратися на систему комерцiйного та взаiмного страхування.

Страхування сiльськогосподарських пiдприiмств характеризуiться комплекснiстю. Воно включаi в себе страхування врожаю сiльськогосподарських культур та багаторiчних насаджень, тварин, будинкiв, машин, транспортних засобiв, кормiв, насiння, готовоi продукцii та iнших матерiальних цiнностей. Усе це об'iкти майнового страхування.

Страхування сiльськогосподарських пiдприiмств здатнi здiйснювати лише тi страховики, котрi мають достатнi страховi резерви, розгалужену мережу фiлiй та представництв, а також фахiвi/iв, добре ознайомлених з особливостями аграрного виробництва. Понад 95 % усiх застрахованих сiльськогосподарських об'iктiв припадаi на HACK "Оранта" та компанii, що виокремилися з ii складу. Жодна з iнших компанiй, що володiють лiцензiями на цi види страхування, досi не взяла на себе значних ризикiв.

Найбiльш ризикованим i вирощування врожаю сiльськогосподарських культур та багаторiчних насаджень. Пiд це виробництво вiдведено понад 31 млн га угiдь, або бiльш як половину територii Украiни. Рослинництво - це дiяльнiсть, що проводиться переважно пiд вiдкритим небом, i на результати господарювання тут суттiво впливають коливання клiматичних умов та iншi природнi чинники, якi не пiддаються точному прогнозуванню.

Згiдно з чинним законодавством Украiни страхування врожаю сiльськогосподарських культур та багаторiчних насаджень для державних пiдприiмств здiйснюiться в обов'язковiй формi, а для колективних i фермерських господарств - на добровiльних засадах. В Украiнi частка державних пiдприiмств у виробництвi продукцii рослинництва не досягаi й 20 % i маi тенденцiю до подальшого зменшення. Для цих господарств нове положення про страхування врожаю ще не затверджено. Тому далi докладно розглядаються умови добровiльного страхування врожаю, що дiють в HACK "Оранта", а також досвiд деяких зарубiжних страховикiв.

У бiльшостi краiн Захiдноi РДвропи застосовуiться виключно добровiльна форма страхування ризикiв у рослинництвi й тваринництвi. При цьому страховi полiси купують майже всi фермери. У Великiй Британii, Нiдерландах, Францii та багатьох iнших краiнах фермери створили товариства взаiмного страхування (ТВС), котрi тiсно взаiмодiють з нацiональними фермерськими спiлками, банками та iшими суб'iктами бiзнесу. Наведенi далi данi (розрахованi з огляду на Доларовий еквiвалент) показують: ТВС за обсягами премiй, резервiв та прибутку значно випереджують украiнських страховикiв, якi лiдирують у сiльськогосподарському страхуваннi. Вони свiдчать про ви рiвень фiнансовоi надiйностi товариств взаiмного страхування i вiдносно низькi суми прибутку.

Можна сподiватися, що в перспективi в Украiнi страховий захист всiх сiльськогосподарських товаровиробникiв здiйснюватиметь на добровiльних засадах. Уже нинi саме таким i страхування твариИ; будiвель, транспортних засобiв, готовоi продукцii та iнших матерiальних цiнностей у державних, колективних i приватних господарствi- У перспективi, з появою в сiльськогосподарських пiдприiмствах краiн фiнансових можливостей, може стати реальнiстю i створення товариств взаiмного страхування.

Об 'iкти страхування розбито на чотири групи.

1. Урожай сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень плодоносного вiку. Виняток становить урожай природних сiнокосiв i пасовищ, культур, посiяних на зелене добриво, сiяних пiдпокривних та безпокривних багаторiчних трав, а також культур, якi господарство висiвало протягом трьох- п'яти рокiв, але жодного paзу не отримувало врожаю.

2. Дерева i плодово-ягiднi кущi, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторiчнi насадження, знос або зрiдження яких становить понад 70 %, а також тi, що пiдлягають списанню з балансу.

3. Сiльськогосподарськi тварини, птиця, кролi, хутровi звiрi, сiм "i бджiл у вуликах, крiм господарств, де щодо тварин установлено карантин або iншi обмеження у зв'язку з iнфекцiйними захворюваннями.

4. Будiвлi, споруди, сiльськогосподарська технiка, об'iкти незавершеного будiвництва, передавальнi пристроi, силовi, робочi та iншi машини, транспортнi засоби, сировина, матерiали, продукцiя. Риболовецькi господарства можуть страхувати також судна та засоби лову.

Не пiдлягають страхуванню тимчасовi, дуже старi та непридатнi для використання будiвлi, а також споруди, що перебувають у зонi зсуву, обвалу, повенi або iншого стихiйного лиха (з моменту вiдповiдного оголошення, зробленого органами влади, гiдрометеослужбою тощо). Не i об'iктом страхування дiлова деревина та дрова на лiсосiках i пiд час сплаву, документи, цiннi папери, готiвка.

Страховi ризики. Тривалий час перелiк страхових подiй у сiльському господарствi був надто великий. Вiн мiстив практично всi можливi випадки загибелi або пошкодження врожаю сiльськогосподарських культур та iншого майна радгоспiв, колективних i фермерських господарств. Страховиковi важко було визначати справжнi причини та розмiри конкретних ризикiв. До того ж iснував порядок, згiдно з яким платежi з добровiльного страхування могли здiйснюватися тiльки за рахунок прибутку, що залишався в господарствi пiсля оподаткування. За таких умов плата за страховi послуги для бiльшостi господарств була непосильною.

З 1 липня 1997 року в HACK "Оранта" застосовуiться новий, значно коротший перелiк страхових ризикiв.

Страхування врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень здiйснюiться на випадок iх пошкодження або загибелi з таких причин: посуха, вимерзання, заморозок, град, злива, буря, повiнь, сель, пожежа. Крiм того, до страхових подiй належать вимокання, випрiвання, спричиненi стихiйним лихом. На прохання страхувальника перелiк страхових випадкiв може бути доповнений або скорочений.

Новими правилами уточнено склад страхових ризикiв при вирощуваннi врожаю в захищеному грунтi. Тепер страхування врожаю може здiйснюватися на такi випадки: град, злива, буря, ураган, повiнь, сель, пожежа i, якщо було пошкоджено саму споруду, - припинення подання електроенергii, до якого призвело стихiйне лихо або аварiя в цiй спорудi.

За особливими умовами договору (пiдвищенi тарифи, франшиза) сiльськогосподарськi культури, на продукцiю яких установлено цiни за сортами i номерами (тютюн, льон, хмiль), можуть бути застрахованi на випадок зниження якостi продукцii, якщо це i наслiдком страхового випадку. Вартiсть втрат урожаю визначають виходячи iз середньоi цiни реалiзацii цiii продукцii за останнi 5 рокiв.

Страхування багаторiчних насаджень провадиться на випадок повноi загибелi внаслiдок лiорозiа. сильних снiгопадiв, повенi, бурi, зливи, граду, землетрусу, пожежi, посухи, сi також повного iх знищення карантинними комахалт.

Зауважимо, що й пiсля уточнення наведений щойно перелiк страхових ризикiв значно бiльший, нiж застосовуваний у краiнах з розвиненою ринковою економiкою. Так, у Великiй Британii, Нiдерландах i багатьох iнших краiнах страхування врожаю сiльськогосподарських культур обмежуiтьсii такими ризиками: пожежа, повiнь, град, обприскування (третьою стороною). У жоднiй краiнi Заходу немаi страхування на випадок чосухи.

Страхування тварин здiйснюiться HACK "Оранта" при досягненнi ними певного вiку, за винятком молодняку великоi рогатоi худоби, коней, свиней, овець, кiз, хутрових звiрiв, кролiв, домашньоi птицi, якi на випадок знищення або вимушеного забою внаслiдок стихiйного лиха, пожежi, дii електричного струму страхуються незалежно вiд вiку.

Свинi, хутровi звiрi й кролi приймаються на страхування пiсля досягнення ними чотиримiсячного вiку, домашня птиця яйценосних порiд - п'ятимiсячного, птиця в господарствах, що спецiалiзуються на вирощуваннi бройлерiв, - одномiсячного, велика рогата худоба, вiвцi й кози - шестимiсячного вiку, конi - пiсля одного року.

Страховими ризиками зi страхування тварин HACK "Оранта" визнаi iнфекцiйнi хвороби, пожежi, аварii, вибух, стихiйне лихо, обвал, сель, нещасний випадок, ожеледицю, наст, попадання пiд рухомий транспорт або пiд дiю електричного струму та вимушений забiй (знищення) за розпорядженням ветеринарноi служби.

У Великiй Британii полiс зi страхування тварин передбачаi також покриття на випадок загибелi iх вiд переляку (причиною можуть бути лiтальнi апарати, дикi звiрi, злi собаки тощо), птицi - вiд гризунiв. У Голландii фермер маi змогу страхувати як усе стадо, так i лише окремих тварин.

Страхування будiвель, споруд та iншого манна здiйснюiться на випадок знищення або пошкодження через пожежу, вибух, удар блискавки, повiнь, паводок, землетрус, бурю, ураган, зливу^ град. зсув, незвичайнi для даноi мiсцевостi снiгопади, сель, припинення постачання електроенергii (спричинене страховою подiiю). Засоби транспорту страхуються на випадок дорожньо-транспортних пригод.

Крiм того, тварини, обл

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi