Страхування майна

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Огляд науковоi та навчально-методичноi лiтератури за проблемою страхування майна в умовах розвиткузовнiшньоекономiчноi дiяльностi

1.1.1 Загальнi засади страхування

Термiн ВлстрахуванняВ», на думку захiдних фiлологiв, маi латинське походження. В основi його тАФ слова ВлsecurusВ» i Влsine curaВ», якi означають ВлбезтурботнийВ». Отже, страхування вiдбиваi iдею застереження, захисту та безпеки. У багатьох слов'янських мовах, у тому числi й в украiнськiй, виникнення термiна ВлстрахуванняВ» пов'язують зi словом ВлстрахВ».

Офiцiйне тлумачення цього термiна в Украiнi наведено в Законi ВлПро страхуванняВ»: ВлСтрахування тАФ це вид цивiльно-правових вiдносин щодо захисту майнових iнтересiв громадян та юридичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадкiв), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондiв, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй) та доходiв вiд розмiщення коштiв цих фондiвВ» [48].

У Законi зафiксовано головнi елементи, що формують поняття страхування. Це, насамперед, мета страхування тАФ захист майнових iнтересiв фiзичних i юридичних осiб. Наголошуiться, що захист забезпечуiться на випадок конкретних подiй, перелiк яких зафiксовано в чинному законодавствi або страхових договорах. Виокремлюються джерела грошових, коштiв, що i ресурсами для страхових виплат.

З урахуванням наведених аргументiв слiд пiдходити й до визначення та характеристики функцiй страхування, якi в сукупностi мають конкретизувати його змiст у сучасних умовах. З цих мiркувань страхування виконуi такi функцii: ризиковану, створення i використання страхових резервiв (фондiв), заощадження коштiв, превентивну [48].

Ризикована функцiя страхування. Вона полягаi в переданнi за певну плату страховиковi матерiальноi вiдповiдальностi за наслiдки ризику, зумовленого подiями, перелiк яких передбачено чинним законодавством або договором. Чим вищi ймовiрнiсть i розмiр ризику, тим i плата за його утримання, обчислена на пiдставi тарифiв, визначених за допомогою актуальних розрахункiв, бiльша. У разi настання страхового випадку страхувальник висуваi страховиковi вимогу щодо вiдшкодування збиткiв (виплати страхових сум). Ризикована функцiя вiдбиваi процес купiвлi-продажу страховоi послуги.

Функцiя заощадження коштiв. У бiльшостi краiн свiту першiсть за обсягами страхових премiй посiдаi особисте страхування (на дожиття, пенсiй, ренти тощо). Проте виплати, пов'язанi iз втратою життя i здоров'я внаслiдок нещасного випадку, становлять менш як 10%. Решта припадаi на заощадження. Вони виплачуються з урахуванням iнвестицiйного доходу в разi дожиття застрахованого до певного вiку або подii.

Превентивна функцiя. Учасники страхування, i насамперед страховики та страхувальники, зацiкавленi зменшити наслiдки страхових подiй. З цiiю метою вдаються до правовоi та фiнансовоi превенцii.

До правовоi превенцii належать передбаченi чинним законодавством або договорами страхування застереження, згiдно з якими страхувальник повнiстю або частково позбавляiться страхових вiдшкодувань. Вони охоплюють випадки протиправних дiй або бездiяльностi з боку страхувальника щодо застрахованих об'iктiв. Наприклад, страховики не покривають матерiальних збиткiв, що iх зазнали потерпiлi, перебуваючи у станi алкогольного чи наркотичного сп'янiння, а також не передбачають страхових вiдшкодувань у разi самогубства, навмисного пошкодження власного майна i здоров'я [12,с.125].

Фiнансова превенцiя полягаi в тому, що частина страхових премiй спрямовуiться на фiнансування превентивних заходiв. Добре зарекомендувала себе практика 70тАФ80-х рокiв, коли страховi ресурси використовувалися з метою спорудження й обладнання технiкою пожежних депо, придбання медикаментiв i утримання персоналу служб, що мали своiм завданням боротьбу з iнфекцiйними захворюваннями сiльськогосподарських тварин, фiнансування заходiв iз запобiгання дорожньо-транспортним пригодам i т. iн. Нинi не передбачено обов'язкового створення фонду запобiжних заходiв. Через це значно ускладнюiться виконання страхуванням превентивноi функцii. Можливостi страхування iстотно звужуються, коли виникають суперечностi мiж функцiями, що характеризують сутнiсть категорii страхування, i чинним правовим забезпеченням iх нормального виявлення [33,с.255].

Зазначенi функцii страхування i специфiчними. Проте водночас у сферi страховоi дiяльностi виявляються й функцii, притаманнi фiнансам у цiлому (наприклад, контрольна функцiя), та функцii iнших сумiжних вартiсних категорiй (наприклад, цiни, коли йдеться про формування страхових тарифiв, оцiнку об'iкта страхування, з'ясування розмiру завданих збиткiв).

СтраховикитАФ юридичнi особи (акцiонернi, повнi, командитнi товариства або товариства з додатковою вiдповiдальнiстю), що одержали у встановленому порядку лiцензiю на здiйснення страховоi дiяльностi. Вони виробляють умови страхування i пропонують страховi послуги своiм клiiнтам.

СтрахувальникитАФ юридичнi особи та дiiздатнi громадяни, якi уклали iз страховиками договори щодо страхування свого власного iнтересу або iнтересу третьоi особи, сплачують страховi премii i мають право (за договором або за законом) на отримання компенсацii (вiдшкодування) при настаннi страхового випадку [15,с.305].

Страховi вiдносини виникають мiж страховиком та страхувальником з приводу майна та майнових iнтересiв, а також життя, здоров'я, працездатностi тощо. Цi вiдносини зумовлюють необхiднiсть дотримуватись певних зобов'язаньз обох сторiн.

Страховики здiйснюють страхову дiяльнiсть через страхових посередникiв тАФ страхових агентiв та брокерiв.

Страховi агенти тАФ громадяни чи юридичнi особи, якi дiють вiд iменi та за дорученням страховика i виконують частину його страховоi дiяльностi (укладення договорiв страхування, одержання страхових платежiв, виконання робiт, пов'язаних з виплатами страхових сум i страхового вiдшкодування). Страховi агенти i представниками страховика i дiють у його iнтересах за комiсiйну винагороду на пiдставi договору iз страховиком [10,с.254-257].

Страховi брокери тАФ громадяни або юридичнi особи, що зареiстрованi у встановленому порядку як суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi та здiйснюють за винагороду посередницьку дiяльнiсть на страховому ринку вiд свого iменi на пiдставi брокерськоi угоди з особою, яка маi потребу у страхуваннi як страхувальник.

Перестраховi брокери - юридичнi особи, що здiйснюють за винагороду посередницьку дiяльнiсть у перестрахуваннi вiд свого iменi на пiдставi брокерськоi угоди iз страховиком, який маi потребу у перестрахуваннi як перестрахувальник.

Страховий ризик тАФ це ймовiрнiсть настання певноi подii, у зв'язку з якою проводиться страхування.

Страховий платiж (внесок, премiя) тАФ плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховиковi згiдно з договором добровiльного страхування або з умовами обов'язкового страхування [35,с.250].

За формою розрiзняють добровiльне та обов'язкове страхування.

Обов'язкове страхуванняяк у галузi державного соцiального страхування, так i в iндивiдуальному страхуваннi зумовлене ризиками, пов'язаними з життям, втратою працездатностi або iз виникненням таких збиткiв, якi не можуть бути вiдшкодованi окремою особою.

Обов'язкове страхування встановлюiться законом, згiдно з яким страховик зобов'язуiться страхувати вiдповiднi об'iкти, а страхувальники тАФ вносити належнi страховi платежi [29,с.205].

1.1.2 Майнове страхування та його специфiка

Страхування в Украiнi поки що розвинуте слабо. На даний момент реально iснуi та працюi два види майнового страхування, повтАЩязаного з нерухомiстю.

Перший, вiдомий з часiв соцiалiзму - страхування вiд втрати майна (на випадок вогню, стихiйного лиха, аварiй комунiкацiйних мереж та протиправних дiй третiх осiб). Другий тАУ страхування фiнансового ризику покупця нерухомостi [2,с.125].

Майнове страхування тАФ галузь страховоi дiяльностi, в якiй об'iктом страхового захисту i майно в найрiзноманiтнiших його проявах. До майнового страхування вiдносять: страхування засобiв повiтряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажiв, iнших видiв майна, страхування фiнансових ризикiв тощо.У зв'язку з цим все майно громадян розподiлялось на двi категорii:

- перша категорiя тАФ прiоритетне майно, втрата якого зачiпаi iнтереси не тiльки власника-громадянина, а й суспiльнi iнтереси (житло, сiльськогосподарськi тварини);

- друга категорiя тАФ майно, втрата якого зачiпаi насамперед особистi iнтереси громадян.

Втрата громадянами майна, вiднесеного до першоi категорii, не може не зачiпати iнтереси держави. З метою пiдвищення вiдповiдальностi громадян за збереження цього майна i забезпечення страхового захисту держава органiзовуi обов'язкове страхування майна першоi категорii, iнша ж його частина пiдлягаi добровiльному страхуванню [1,с.125].

Закон Украiни "Про страхування" (1996 р.) не включаi в перелiк обов'язкового страхування майна громадян i називаi тiльки два рiзновиди обов'язкового страхування майна: страхування авiацiйних суден та обов'язкове страхування врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень в радгоспах та iнших державних сiльськогосподарських пiдприiмствах [48].

Розрiзняють такi види майнового страхування:

для юридичних осiб

1. Страхування майна на випадок вогню, стихiйного лиха та крадiжки.

2. Особливостi страхування майна сiльськогосподарських пiдприiмств.

3. Страхування технiчних ризикiв.

1.Страхування майна промислових пiдприiмств вiд вогню i традицiйним i найпоширенiшим видом страхування. Сутнiсть страхування вiд вогню - вiдшкодування збитку вiд раптових i непередбачених випадкiв пожежi або вибуху, а також деяких iнших випадкових i непередбачених подiй (ризикiв), додаткових Щодо ризикiв пожежi та вибуху, що призвели до спалаху застрахованого майна (страхування "вiд вогню та iнших випадкiв"). Пiд поняттям "пожежа" слiд розумiти неконтрольоване горiння, яке спричинило матерiальний збиток. Страховi компанii вiдшкодовують також збитки, якi виникли внаслiдок безпосередньоi дii вогню (пожежi), а також дii побiчних явищ (тиск повiтря або газу, тепло, дим) [8,с.213].

У разi страхування майна пiдприiмств вирiзняють два типи договорiв:

а) страхування вiд вогню, удару блискавки, вибуху;

б) комплексне або розширене страхування "вiд вогню та iнших випадкiв", яке включаi, крiм ризикiв пожежi i вибуху, додатково такi страховi подii: землетрус; зсув; обвал; буря; ураган; повiнь; град, злива; осiдання ТСрунту; затоплення; шторм; цунамi; туман; пошкодження майна водою з водопровiдних, каналiзацiйних, опалювальних систем; крадiжки зi зломом (пограбування).

Майно береться пiд страховий захист також вiд ризикiв, що виникають пiд час ведення експериментальних та дослiдницьких робiт [27,с.305].

Будiвлi, споруди та iнше майно вважаiться застрахованим i на той випадок, коли у зв'язку з пожежею або раптовою загрозою стихiйного лиха iх необхiдно розiбрати або перенести на нове мiсце.

Договiр страхування майна, одержаного пiдприiмством за договором майнового найму або прийнятого ним вiд iнших органiзацiй i населення для переробки, ремонту, перевезення, на комiсiю, зберiгання тощо, укладаiться на повну вартiсть цього майна на пiдставi даних бухгалтерського облiку пiдприiмств, яким належить це майно (з вирахуванням зносу) [30,с.105].

При пошкодженнi, загибелi або крадiжцi майна страхувальник маi протягом одного - трьох днiв подати заяву про страховий випадок, зазначивши в нiй, коли, де, за яких обставин i яке майно загинуло або було пошкоджене чи викрадене. Страхова компанiя перевiряi вiдповiднiсть наведених фактiв та умов договору страхування.

Так вирiшуiться питання про наявнiсть страхового чи нестрахового випадку.

2.Сiльське господарство - одна з найдавнiших, найважливiших i найбiльш ризикованих галузей економiки. В Украiнi на нього покладено завдання дедалi повнiше забезпечувати внутрiшнi потреби краiни в сировинi i продовольствi та нарощувати вiдповiднi експортнi можливостi. За належних iнвестицiй аграрний потенцiал Украiни може досягти рiвня, достатнього для того, щоб нагодувати бiльш як половину населення РДвропи. Фактичнi показники - на порядок нижчi [23,с.201-205].

Нинi в Украiнi прискорюiться аграрна реформа, стратегiчна мета якоi - забезпечити повне й надiйне продовольче постачання населення, досягти високого експортного потенцiалу галузi, вiдродивши господаря землi й створивши багатоукладний конкурентоспроможний аграрний сектор економiки.

Залучення iнвестицiй у розвиток сiльськогосподарського виробництва безпосередньо залежить i вiд того, як вирiшуiться проблема зменшення та розподiлу ризику товаровиробникiв.

За правилами добровiльного страхування об'iкти страхування розбито на чотири групи [14,с.205].

1. Урожай сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень плодоносного вiку.

2. Дерева й плодово-ягiднi кущi, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторiчнi насадження, знос або зрiдження яких становить понад 70 %, а також тi що пiдлягають списанню з балансу.

3. Сiльськогосподарськi тварини, птиця, кролi, хутровi звiрi, сiм "i бджiл у вуликах.

4. Будiвлi, споруди, сiльськогосподарська технiка, об'iкти незавершеного будiвництва, передавальнi пристроi, силовi, робочi та iншi машини, транспортнi засоби, сировина, матерiали, продукцiя. Не пiдлягають страхуванню тимчасовi, дуже старi та не придатнi для використання будiвлi, а також споруди, що перебувають у зонi зсуву, обвалу, повенi або iншого стихiйного лиха (iз моменту вiдповiдного оголошення, зробленого органами влади, гiдрометеослужбою i т. iн.). Не i об'iктом страхування дiлова деревина та дрова на лiсосiках i пiд час сплаву, документи, цiннi папери, готiвка.

Страховими подiями за цим видом страхування можуть бути:

- вимерзання озимих культур i багаторiчних сiяних трав посiву минулих рокiв;

- градобiй, злива, буря, ураган або затоплення посiвiв (якщо воно i наслiдком стихiйного лиха);

- вогонь на пнi колосових таанших сiяних культур.

паводку, землетрусу, бурi, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому числi через аварii комунiкацiйних мереж.

3. В Украiнi зазначений вид страхування лише починаi розвиватися. Створюються та вдосконалюються належнi правила страхування, розробляються та вводяться в дiю вiдповiднi законодавчi й нормативнi акти з цього питання. Нинi страхування технiчних ризикiв в Украiнi здiйснюiться як страхування майнових iнтересiв пiд час виконання будiвельно-монтажних робiт i охоплюi розглянутi далi галузi страхування [7,с.95-102].

Майнове страхування, яке поширюiться на такi об'iкти страхування:

- продукцiю будiвельно-монтажних та iнших робiт, прямо пов'язаних з будiвництвом, реконструкцiiю та капiтальним ремонтом;

- продукцiю пусконалагоджувальних робiт;

- будiвельнi машини, а також засоби та обладнання для виконання монтажу;

- обладнання будiвельного майданчика;

- будови та споруди, якi реконструюються або капiтально ремонтуються.

Страхування - вiдповiдальностi перед третiми особами.

Якщо пiд час будiвництва об'iкта переважають (за обсягом та вартiстю) будiвельнi ризики, то вибирають страхування будiвельного пiдприiмця вiд усiх ризикiв. Якщо при технiчному спорудженнi, в якому використовуються попередньо виготовленi або готовi пристроi, наприклад верстати, переважають монтажнi ризики, то укладаються договори страхування всiх монтажних ризикiв. Страхування машин, а також електронних пристроiв вiдбуваiться вже у процесi експлуатацii об'iкта.

Страхування будiвельного пiдприiмця вiд усiх ризикiв.

Страхування будiвельного пiдприiмця вiд усiх ризикiв i одним з основних i найпоширенiших видiв страхування технiчних ризикiв. Це страхування всiх видiв будiвельних об'iктiв, у рамках якого надаiться страховий захист як вiд збиткiв, завданих будiвельному об'iкту, спорудам на будiвельному майданчику i/або будiвельним машинам, так i вiд претензiй третiх осiб внаслiдок матерiального збитку або тiлесного ушкодження, пов'язаних з будiвництвом об'iкта [27,с.254].

Страхувальниками можуть бути:

- забудовники;

- будiвельнi пiдприiмцi, що здiйснюють проект, включаючи пiдрядчикiв.

Об'iкти страхування. У рамках страхування будiвельного пiдприiмця вiд усiх ризикiв можуть бути застрахованi будь-якi об'iкти будiвництва, наприклад:

- житловi будинки та конторськi будiвлi, лiкарнi, школи, театри;

- промисловi споруди, електростанцii;

- дорожнi та залiзничнi об'iкти, аеропорти;

- мости, дамби, греблi, тунелi, iригацiйнi та дренажнi споруди, канали, порти.

До страхових ризикiв, як правило, належать:

- пожежа, вибух, удар блискавки, падiння лiтальних апаратiв, збитки, до яких призвела дiя води або iнших засобiв, що використовувались для гасiння пожежi;

- паводок, повiнь, затоплення, дощ, снiг, лавина, пiдводний землетрус;

- бурi всiх видiв;

- землетрус, опускання ТСрунту, зсув, обвал;

- злом, крадiжка;

- будь-який брак внаслiдок халатностi, необачностi, необережностi, злого намiру [23,с.305-309].

Страхування всiх монтажних ризикiв.

Страхування всiх монтажних ризикiв, як i страхування будiвельного пiдприiмця вiд усiх ризикiв, i досить поширеним видом страхування технiчних ризикiв. В основу цього виду страхування покладено iдею забезпечення страхувальниковi необхiдного i якомога повнiшого страхового покриття всiх ризикiв, якi виникають при монтажi машин та механiзмiв [18,с.170].

Страхуються, як правило, монтаж та пробний пуск усiх видiв машин, механiзмiв та конструкцiй, наприклад:

- турбiн, генераторiв, парових котлiв, компресорiв двигунiв внутрiшнього згоряння, електродвигунiв, трансформаторiв, випрямлячiв, комутацiйних пристроiв;

- верстатiв, насосiв, пiдйомникiв, кранiв, транспортерiв, канатних дорiг;

- сталевих мостiв, повiтряних лiнiй, трубопроводiв, iмностей, посудин, друкарських, паперовиробних машин, текстильних верстатiв, цехiв.

Страховий захист може поширюватися й на такi об'iкти:

- машини, пристроi та обладнання для проведення монтажу, наприклад крани, щогли, лебiдки, зварювальнi апарати, компресори;

- предмети, що перебувають на монтажному майданчику та взятi на зберiгання страхувальником;

- витрати з розчищення територii;

- додатковi витрати з оплати наднормових робiт, робiт у вихiднi та святковi днi, перевезення великих за масою вантажiв, а в особливих випадках - перевезення вантажу повiтряним транспортом (але всi цi витрати мають бути безпосередньо пов'язанi з лiквiдацiiю збитку, що пiдлягаi вiдшкодуванню);

- вiдповiдальнiсть, тобто претензii третiх осiб, що виникли в результатi матерiального збитку або тiлесного ушкодження, пов'язаних з виконанням монтажних робiт, за якi страхувальник згiдно iз законодавством може нести вiдповiдальнiсть. Претензii робiтникiв та службовцiв, зайнятих монтажними роботами, не приймаються (вони регулюються в рамках страхування вiд нещасних випадкiв) [19,с.250].

Страхування всiх монтажних ризикiв забезпечуi досить повне страхове покриття. Усi збитки, що спричинюються застрахованим предметам протягом дii договору страхування внаслiдок аварiйноi (несподiваноi) подii, пiдлягають вiдшкодуванню, якщо лише вони не пов'язанi з винятками, зазначеними в полiсi. До страхових ризикiв, як правило, належать:

- пожежа, вибух, удар блискавки, падiння лiтальних апаратiв, збитки, до яких призвела дiя води або iнших засобiв, що використовувалася для гасiння пожежi;

- паводок, повiнь, затоплення, дощ, снiг, лавина, пiдводний землетрус;

- бурi всiх видiв;

- землетрус, опускання ТСрунту, зсув, обвал;

- злом, крадiжка;

- помилки пiд час монтажу;

- халатнiсть, необачнiсть, необережнiсть, злий намiр;

- коротке замикання, надмiрна напруга, електричнi дуги;

- пiдвищений i знижений тиск, пошкодження внаслiдок дii вiдцентровоi сили;

- iншi аварiйнi подii, наприклад пошкодження частинами, що обвалюються чи падають, проникнення чужорiдних частинок, збитки, до яких призвели перевезення на монтажному майданчику, тощо [8,с.85-100].

Страхування машин.

Цей вид страхування технiчних ризикiв i досить динамiчним напрямком страхування, розвиток якого пов'язаний з розвитком технологiй. Страхування машин набуло поширення у зв'язку з потребою надати пiдприiмствам можливiсть ефективно захистити дорогi машини, механiчне обладнання та установки [3,с.124].

Машини страхуються вiд пошкодження чи знищення з таких причин:

- помилки в конструкцiях та розрахунках, помилки пiд час монтажу, дефекти лиття та матерiалу;

- помилки в обслуговуваннi, недбалiсть, необережнiсть, злий намiр;

- дii вiдцентровоi сили;

- коротке замикання та iншi електричнi ризики;

- нестача води в парогенераторах;

- фiзичний вибух;

- буря, мороз.

для фiзичних осiб:

1. Страхування будiвель

2. Страхування тварин

3. Страхування домашнього майна

1.Будiвлi за ступенем важливостi належать до прiоритетного майна. Знищення або пошкодження будь-якоi будiвлi завдаi ii власниковi величезних збиткiв. Тому кожний власник будiвлi чи будiвель повинен заздалегiдь подбати про те, щоб у разi виникнення таких збиткiв мати змогу покрити iх. У пригодi тут можуть стати грошовi заощадження та страхування. При цьому страхування маi переваги, якi полягають у тому, що зобов'язання за договором страхування починають виконуватися з моменту його укладення. А для нагромадження значних заощаджень потрiбний тривалий час. Тому страхування будiвель вiдiграi велику роль у захистi економiчних iнтересiв громадян, якi можуть зазнати матерiальних збиткiв унаслiдок непередбачуваних подiй [5,с.158].

До перелiку об'iктiв, що пiдлягають страховому захисту, належать рiзнi споруди: житловi, садовi й дачнi будинки, господарськi (сараi, погреби, гаражi) та зовнiшнi (тротуари, тераси, огорожi, ворота) будiвлi, зведенi на постiйному мiсцi, у тому числi й тi, пiд заставу яких страхувальник одержав кредит в установi банку. Одночасно з будiвлями приймаiться на страхування додаткове обладнання до них (газопровiд, водянi, газовi лiчильники, грати на вiкнах тощо) [4,с.205].

2.Страхування тварин - вид майнового страхування, який забезпечуi страховий захист власникам на випадок загибелi, падежу або вимушеного забою тварин. Нинi цей вид страхування не набув належного розвитку на вiтчизняному страховому ринку. Але бажання власникiв тварин заручитися захистом на випадок можливих втрат вiдкриваi широкi можливостi для страхових компанiй у розвитку такого виду страхування [9,с.65].

Договори добровiльного страхування тварин укладаються з фiзичними особами, якi i власниками тварин.

Ризики, пов'язанi зi страхуванням тварин, можна подiлити на чотири групи.

1. Страхування на випадок загибелi або падежу тварин вiд хвороб чи стихiйного лиха (повiнь, обвал, блискавка, буря, ураган, град, землетрус), дii електричного струму, замерзання, задушення, отруiння травами, укусу змiй або отруйних комах, утоплення, попадання пiд засiб транспорту, попадання в ущелину та iншi травматичнi пошкодження.

2. Страхування на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок i це унеможливлюi подальше ii використання. Або якщо вимушений забiй (за розпорядженням спецiалiста ветеринарноi служби) пов'язаний iз вжиттям заходiв, спрямованих на боротьбу з епiзоотiiю або невилiковною хворобою, що також виключаi подальшу можливiсть використання тварини [12, с.256].

3. Страхування на випадок лiкування тварини вiд хвороби чи травми, одержаноi внаслiдок нещасного випадку. У даному разi йдеться про непрямi збитки у виглядi додаткових витрат на утримання тварини.

Страхуванням охоплена велика рогата худоба, конi, вiвцi, свинi, коти, собаки. Страховики вiдповiдають за збитки, що виникли внаслiдок хвороби, викрадення та нещасних випадкiв. За додаткову страхову премiю до обсягу вiдповiдальностi страховика можуть бути включенi ризики перевезення морським або повiтряним транспортом та деякi хiрургiчнi операцii. Страхова сума встановлюiться в межах ринковоi вартостi тварин [13,с.135].

3.Для населення давно стали звичними такi складнi та цiннi побутовi предмети, як телевiзори, холодильники та iншi предмети довгострокового користування. Тому природним i намагання власникiв домашнього майна захистити себе вiд будь-яких випадковостей. Вирiшити цi проблеми можна за допомогою добровiльного страхування домашнього майна.

Страхувальниками домашнього майна можуть бути фiзичнi особи - власники домашнього майна [12,с.57].

Страхуванням охоплюiться рiзне майно, що належить на правi приватноi власностi страхувальниковi i членам його родини, якi разом з ним проживають i ведуть спiльне господарство [25,с.221].

1.2 Законодавчi та нормативно-правовi матерiали по страхуванню майна

ЗУ ВлПро страхуванняВ» №5 вiд 10.05.05р. регулюi вiдносини у сферi страхування i спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових iнтересiв пiдприiмств, установ, органiзацiй та фiзичних осiб [48].

Згiдно ЗУ вiд 31.05.07р. №1110-V ВлПро внесення змiн до Закону УкраiниВ» ВлПро страхуванняВ» передбачено з дня вступу Украiни у СОТ надання страховикам тАУ нерезидентам права здiйснювати на територii Украiни страхову дiяльнiсть з: перестрахування; страхового посередництва тАУ брокерськi та агентськi операцii стосовно перестрахування, виключно iз страхуванням ризикiв [55].

Прийняття зазначених змiн сприятиме розширенню спектру та пiдвищенню якостi страхових послуг , залученню додаткового капiталу на внутрiшнiй страховий ринок, пiдвищенню конкуренцii на ринку страхових послуг.

Господарський кодекс Украiни вiд 16.01.2003р. №436-4 зi змiнами i доповненнями №549-5(549-16) вiд 09.01.2008р. згiдно до статтi 4 цього Закону Украiни для здiйснення страховоi дiяльностi пiдприiмству видаiться лiцензiя Мiнiстерства фiнансiв Украiни (АА №2390448, №239049, №239820).

Кодексом визначаються загальнi умови створення пiдприiмства, утворення i використання майна, управлiння пiдприiмством i самоврядування трудового колективу, а також господарська, економiчна i соцiальна дiяльнiсть пiдприiмства [54].

Згiдно ст.68 ВлЗовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприiмстваВ» визначаiться, що пiдприiмство самостiйно здiйснюi зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, яка i частиною зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни i регулюiться законами Украiни, iншими прийнятими вiдповiдно до них нормативно-правовими актами. Пiдприiмство, яке здiйснюi зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, може вiдкривати за межами Украiни своi представництва, фiлii та виробничi пiдроздiли, утримання яких здiйснюiться за коштами пiдприiмства.

Ст.388 передбачаi, що субтАЩiкти зовнiшньоекономiчноi дiяльностi можуть одержувати в iноземних фiнансових установах валютнi кредити на договiрнiй основi, також якщо у субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, у статутному фондi i частка державного майна, вони можуть укладати кредитнi договори з iноземними фiнансовими установами лише за згодою Фонду державного майна Украiни.

ЗУ ВлПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьВ» №959-12 вiд 16.04.91р. (iз змiнами i доповненнями N 2709-IV ( 2709-15 ) вiд 23.06.2005 )визначаiться, що страхування зовнiшньоекономiчних операцiй в Украiнi здiйснюiться страховими компанiями, а також iншими субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, до статутного предмету дiяльностi яких входять страховi операцii. Страхування зовнiшньоекономiчних операцiй з боку субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi здiйснюiться в Украiнi на договiрних засадах i i добровiльним. Страхування зовнiшньоекономiчних операцiй здiйснюiться в Украiнi щодо ризикiв, якi iснують у свiтовiй практицi. Страхування експортних кредитiв, позичок, iнвестицiй як на територii Украiни, так i за ii межами здiйснюiться спецiалiзованим страховим акцiонерним товариством [39].

Згiдно ЗУ ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ» ст. 44 передбачаiться управлiння ризиками. Банк створюi постiйно дiючий пiдроздiл з питань аналiзуванняу та управлiння ризиками, що маi вiдповiдати за встановлення лiмiтiв щодо окремих операцiй, лiмiтiв ризикiв контрпартнерiв, краiн контрпартнерiв, структури балансу вiдповiдно до рiшень правлiння (ради директорiв) з питань полiтики щодо ризикованостi та прибутковостi дiяльностi [50].

Згiдно iз Законом Украiни ВлПро власнiстьВ» пiдприiмство, маi колективну форму власностi. Роздiл 6 цього Закону врегульовуi стосунки з державою через гарантiю прав та iнтересiв, правовi й економiчнi умови дiяльностi. Описуiться, який облiк повинно вести пiдприiмство i яку звiтнiсть воно повинно подавати на розгляд в державнi органи управлiння. У роздiлi 7 розглядаються правила та умови лiквiдацii, та реорганiзацii пiдприiмства [46].

Право колективноi власностi виникаi на пiдставi: добровiльного обiднання майна громадян i юридичних осiб для створення кооперативiв, акцiонерних товариств, iнших господарських товариств i обiднань; передачi державних пiдприiмств в оренду; безоплатноi передачi майна державного пiдприiмства у власнiсть трудового колективу, державних субсидiй; пожертвувань органiзацiй i громадян, iнших цивiльно-правових угод.

Вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро господарськi товаристваВ» роздiл 1(ст.9) товариство маi право створювати на територii Украiни та за ii межами фiлii та представництва, а також дочiрнi пiдприiмства. Цей Закон регулюi дiяльнiсть пiдприiмства, робить ii узаконеною, упорядкованою [42].

Згiдно зi ст. 10 Закону Украiни вiд 27.03.91 р. № 887-ХРЖРЖ ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ» майном пiдприiмства i основнi фонди та оборотнi кошти, а також iншi цiнностi, вартiсть яких вiдображаiться у самостiйному балансi пiдприiмства. Тобто пiд термiном ВлмайноВ» слiд розумiти будiвлi, споруди, обладнання, транспортнi засоби, iнвентар, сировину, матерiали, товари та iншi матерiальнi цiнностi [44].

Вiдповiдно до пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону Украiни вiд 28.12.94 р. № 334/94-ВР ВлПро оподаткування прибутку пiдприiмствВ» (у редакцii Закону Украiни вiд 22.05.97 р. № 283/97-ВР) зi змiнами та доповненнями (далi тАУ Закон № 334/94-ВР) до складу валових витрат пiдприiмства включаються будь-якi витрати зi страхування ризикiв загибелi врожаю, транспортування продукцii платника податку; цивiльноi вiдповiдальностi, пов'язаноi з експлуатацiiю транспортних засобiв, що перебувають у складi основних фондiв платника податку; екологiчноi та ядерноi шкоди, що може бути завдана платником податку iншим особам; майна платника податку; кредитних та iнших комерцiйних ризикiв платника податку, за винятком страхування життя, здоров'я або iнших ризикiв, пов'язаних з дiяльнiстю фiзичних осiб, що перебувають у трудових вiдносинах з платником податку, обов'язковiсть якого не передбачена законодавством, або будь-якi витрати зi страхування стороннiх фiзичних чи юридичних осiб [37].

Законом Украiни вiд 10.04.92 р. № 2269-ХРЖРЖ ВлПро оренду державного та комунального майнаВ» (зi змiнами та доповненнями) (далi тАУ Закон № 2269-ХРЖРЖ) передбачено, що до iстотних умов договору оренди належить, зокрема, умова стосовно страхування орендарем взятого ним в оренду майна. При цьому згiдно зi ст. 12 цього Закону договiр оренди вважаiться укладеним з моменту досягнення домовленостi з усiх iстотних умов i пiдписання сторонами тексту договору [36].

Статтею 24 Закону № 2269-ХРЖРЖ визначено, що ризик випадковоi загибелi чи пошкодження об'iкта оренди несе орендодавець, якщо iнше не встановлено договором оренди. Орендоване майно страхуiться орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадковоi загибелi чи пошкодження об'iкта оренди.

Отже, чинним законодавством установлено, що державне або комунальне майно може надаватися в оренду тiльки за умови обов'язкового укладання орендарем договору страхування вiд ризику випадковоi загибелi або пошкодження такого майна.

Закон Украiни ВлПро оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в УкраiнiВ» вiд 12.07.2001р. №2658-3(зi змiнами та доповненнями) визначаi правовi засади здiйснення оцiнки майна, майнових прав та професiйноi оцiночноi дiяльностi в Украiнi, ii державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежноi оцiнки майна з метою захисту законних iнтересiв держави та iнших субтАЩiктiв правовiдносин у питаннях оцiнки майна, майнових прав та використання ii результатiв [41].

Згiдно цього Закону ст.3 оцiнка майна, майнових прав (далi тАФ оцiнка майна) тАФ це процес визначення iх вартостi на дату оцiнки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статтi 9 цього Закону (далi тАФ нормативно-правовi акти з оцiнки майна), i i результатом практичноi дiяльностi субтАЩiкта оцiночноi дiяльностi.

У цьому Законi майном, яке може оцiнюватися, вважаються обтАЩiкти в матерiальнiй формi, будiвлi та споруди (включаючи iх невiдтАЩiмнi частини), машини, обладнання, транспортнi засоби тощо; паi, цiннi папери; нематерiальнi активи, в тому числi обтАЩiкти права iнтелектуальноi власностi; цiлiснi майновi комплекси всiх форм власностi [41].

Статтею 9 Закону №2658-3 оцiнка майна i обовтАЩязковими до виконання субтАЩiктами оцiночноi дiяльностi пiд час проведення ними оцiнки майна всiх форм власностi та в будь-яких випадках ii проведення.У разi провадження спiльноi господарськоi дiяльностi оцiнка частки майна, яке вноситься iноземним субтАЩiктом господарювання, проводиться вiдповiдно до нормативно-правових актiв з оцiнки майна, визначених цим Законом [41].

У Законi Украiни ВлПро iнвестицiйну дiяльнiстьВ» вiд 18.09.1991р. №1561-12 (зi змiнами та доповненнями) визначаiться загальнi правовi, економiчнi та соцiальнi умови iнвестицiйноi дiяльностi на територii Украiни [38].

Вiн спрямований на забезпечення рiвного захисту прав, iнтересiв i майна субтАЩiктiв iнвестицiйноi дiяльностi незалежно вiд форм власностi, а також на ефективне iнвестування народного господарства Украiни, розвитку мiжнародного економiчного спiвробiтництва та iнтеграцii.

Стаття 1 Закону №1561-12 голосить, що iнвестицiями i всi види майнових та iнтелектуальних цiнностей, що вкладаються в обтАЩiкти пiдприiмницькоi та iнших видiв дiяльностi, в результатi якоi створюiться прибуток (доход) або досягаiться соцiальний ефект.Такими цiнностями можуть бути:

- кошти, цiльовi банкiвськi вклади, паi, акцii та iншi цiннi папери;

- рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та iншi матерiальнi цiнностi);

- майновi права iнтелектуальноi власностi;

- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також iншi майновi права [38].

Цивiльний Кодекс Украiни iз змiнами i доповненнями, внесеними Законами Украiни вiд 19.06.2003р. №980-4 регулюi особистi немайновi та майновi вiдносини, заснованi на юридичнiй рiвностi, майновiй самостiйностi iх учасникiв. Згiдно ст.1 до майнових вiдносин, заснованих на адмiнiстративному або iншому владному пiдпорядкуваннi однiii сторони другiй сторонi, а також до податкових, бюджетних вiдносин цивiльне законодавство застосовуiться, якщо iнше не встановлено законом [45].

Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання вiдносин, якi виникають у сферах використання природних ресурсiв та охорони довкiлля, а також до трудових та сiмейних вiдносин, якщо вони не врегульованi iншими актами законодавства.Законом можуть бути передбаченi особливостi регулювання майнових вiдносин у сферi господарювання.

Закон Украiни ВлПро мораторiй на вiдчуження майна, яке перебуваi у володiннi Федерацii професiйних спiлок УкраiниВ» №21,ст.286 вiд 22.02.2007р. спрямований на усунення порушень при вiдчуженнi та недопущення вiдчуження майна санаторно-курортного, туристичного та фiзкультурно-спортивного призначення, що утворилося протягом багатьох рокiв за рахунок коштiв держави, пiдприiмств та т

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi