Страхування майна громадян
СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН
СТРАХУВАННЯ БУДРЖВЕЛЬ
Будiвлi за ступенем важливостi належать до прiоритетного майна. Знищення або пошкодження будь-якоi будiвлi завдаi ii власниковi величезних збиткiв. Тому кожний власник будiвлi чи будiвель повинен заздалегiдь подбати про те, щоб у разi виникнення таких збиткiв мати змогу покрити iх. У пригодi тут можуть стати грошовi заощадження та страхування. При цьому страхування маi переваги, якi полягають у тому, що зобов'язання за договором страхування починають виконуватися з моменту його укладення. А для нагромадження значних заощаджень потрiбний тривалий час. Тому страхування будiвель вiдiграi велику роль у захистi економiчних iнтересiв громадян, якi можуть зазнати матерiальних збиткiв унаслiдок непередбачуваних подiй.
У сучасних умовах фiзичнi особи, власники будiвель або повнолiтнi члени iхнiх родин, а також особи, якi тимчасово користуються або розпоряджаються будiвлями на законних пiдставах, можуть бути страхувальниками й укладати договори добровiльного страхування.
До перелiку об'iктiв, що пiдлягають страховому захисту, належать рiзнi споруди: житловi, садовi й дачнi будинки, господарськi (сараi, погреби, гаражi) та зовнiшнi (тротуари, тераси, огорожi, ворота) будiвлi, зведенi на постiйному мiсцi, у тому числi й тi, пiд заставу яких страхувальник одержав кредит в установi банку. Одночасно з будiвлями приймаiться на страхування додаткове обладнання до них (газопровiд, водянi, газовi лiчильники, грати на вiкнах тощо). Договором можна передбачити страхування цивiльноi вiдповiдальностi страхувальника та членiв його родини за шкоду, яка може бути заподiяна при користуваннi (розпоряджаннi) будiвлями. При цьому страхувальник маi право вiльно вибирати об'iкт страхування, а саме, вiн може застрахувати:
усi будiвлi, якi розташованi на його земельнiй дiлянцi;
окремi будiвлi (лише житловий будинок або гараж);
окремi конструктивнi елементи (тiльки вiкна, дверi або дах);
будiвлi, зведення яких не закiнчено.
Винятком з перелiку об'iктiв страхування i будiвлi, що пiдлягають знесенню, дуже старi, аварiйнi, а також тi, що мiстяться в зонi, якiй загрожують обвали, зсуви, повенi або iншi стихiйнi лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. У рамках страхування будiвель не пiдлягаi страхуванню рухоме майно, що там перебуваi.
Вiдповiдальнiсть страховика зi страхування будiвель полягаi у вiдшкодуваннi збиткiв, що виникли внаслiдок стихiйного лиха (буря, ураган, блискавка, злива, град, обвал, зсув, сель, вихiд пiдТСрунтових вод, осiдання ТСрунту, повiнь, землетрус); нещасного випадку (пожежа, вибух, аварiя опалювальноi системи, водопровiдноi або каналiзацiйноi мережi, проникнення води iз сусiднього примiщення, викид газу); неправомiрних дiй третiх осiб.
Страхування будiвель не передбачаi вiдшкодування збиткiв, що виникли через гниття, знос, ураження домовим грибком; конструктивнi недолiки будiвель, якi були вiдомi страхувальниковi до настання страхового випадку; навмиснi дii страхувальника; ведення вiйськових дiй, виникнення громадських заворушень, конфiскацiю майна, екологiчнi катастрофи.
Договiр страхування укладаiться на пiдставi усноi або письмовоi заяви страхувальника термiном на 1 рiк або на кiлька мiсяцiв.
Укладати договiр страхування починають з таких дiй:
уточнюють факт належностi будiвель особi, з якою укладаiться договiр;
з'ясовують, оголошено чи нi в данiй мiсцевостi про загрозу обвалу, повенi або iншого стихiйного лиха. Якщо про таку загрозу оголошено, договiр не укладаiться (крiм поновлення на ще один строк);
обов'язково оглядають будiвлi у присутностi страхувальника;
з'ясовують, чи забезпеченi будiвлi (особливо садовi, дачнi будинки) належним доглядом (постiйне проживання, систематичне вiдвiдування, нагляд родичiв, сусiдiв i т. iн.);
дають страхову оцiнку будiвель, щоб правильно визначити страхову суму.
При укладаннi договору страхування будiвель насамперед важливо визначити iх вартiсть, тобто дати вiдповiдну страхову оцiнку. На пiдставi страховоi оцiнки визначають розмiр страховоi суми, страхового платежу, а в разi знищення або пошкодження будiвель - розмiр збитку та страхового вiдшкодування. Крiм того, правильнiсть визначення страховоi оцiнки впливаi на загальнi фiнансовi результати страховика.
Для визначення вартостi будiвель страховики користуються послугами експертiв або вiдповiдними оцiнними документами бюро технiчноi iнвентаризацii, органiв комунального господарства, що iх маi кожний власник будiвель. Оцiннi документи складають на пiдставi iнвентаризацiйних документiв (поверхових планiв, опису будiвель i т. iн.). При оцiнюваннi будiвель використовуються оцiннi норми, пiд якими розумiють вартiсть у грошових одиницях певноi одиницi вимiрювання (метра квадратного, метра кубiчного, метра погонноi довжини) новоi будiвлi. В оцiнних документах зазначаiться первiсна та дiйсна вартiсть будiвель. Первiсна вартiсть - це вартiсть новоi будiвлi, обчислена згiдно з iснуючими в даному регiонi оцiнними нормами. Дiйсна вартiсть обчислюiться вiднiманням вiд первiсноi вартостi суми зносу.
У страховiй практицi застосовують кiлька варiантiв визначення страховоi оцiнки будiвель.
Варiант РЖ - страховою оцiнкою може бути дiйсна вартiсть будiвель на день укладення або поновлення договору.
Варiант JI - передбачаi визначення страховоi оцiнки iз застосуванням вiдповiдних ринкових цiн, що склалися на будiвлi в даному регiонi (тобто первiсноi вартостi). У такому разi реалiзуiться принцип повноти страхового захисту. Коли б не iснувало страхування на базi ринковоi вартостi, страхувальниковi довелося б самостiйно нести витрати, якi перевищують дiйсну вартiсть при вiдбудовi будiвель.
В Украiнi страхова сума визначаiться окремо для кожноi будiвлi, що приймаiться на страхування, за домовленiстю страхувальника зi страховиком, але не може перевищувати дiйсноi вартостi будiвлi (страхова оцiнка). Коли договiр укладено на страхову суму, що менша за страхову оцiнку, страховик несе пропорцiйну вiдповiдальнiсть, тобто страхове вiдшкодування виплачуiться у розмiрi, меншому вiд заподiяних збиткiв, пропорцiйно до вiдношення Страхова сума / Дiйсна вартiсть будiвлi
Якщо страхувальник маi намiр збiльшити страхову суму в перiод дii договору страхування (через iнфляцiйне зростання вартостi будiвлi, у зв'язку з прибудовою до останньоi або в разi страхування не на повну вартiсть), укладаiться додатковий договiр на термiн, що залишився до кiнця чинностi основного договору. При цьому загальна страхова сума за основним та додатковим договорами не повинна перевищувати дiйсноi вартостi будiвель.
Страховi платежi визначають за розмiром страховоi суми, термiном страхування та ступенем ризику з одночасним використанням граничних розмiрiв тарифних ставок: на будiвлi в сiльськiй мiсцевостi - вiд 0,2 до 0,45% страховоi суми; на будiвлi в мiськiй мiсцевостi - вiд 0,18 до 0,4% страховоi суми. Якщо страховий платiж становить значну суму, страхувальниковi може бути надане право сплатити ii як одноразово, так i частинами: у два або три строки. Сплата можлива готiвкою - представниковi страховика або безготiвкове - через бухгалтерiю пiдприiмства, де працюi страхувальник. При сплатi платежу готiвкою страхувальник одночасно одержуi страхове свiдоцтво певноi форми. Для того щоб сплатити платiж безготiвкове, страхувальник подаi доручення до бухгалтерii пiдприiмства, яка маi утримати платiж iз його заробiтноi плати та перерахувати на рахунок страховика в установi банку. Страхове свiдоцтво видаiться страхувальниковi в обумовлений договором термiн пiсля надходження платежу на рахунок страховоi компанii. У разi неперерахування страхового платежу за страхувальника, який подав доручення, договiр страхування вважаiться таким, що не вiдбувся.
Договiр страхування набираi чинностi з наступного дня, якщо вiн сплачуiться готiвкою, або з дня надходження його на рахунок страховика - у разi безготiвкового розрахунку. Такий порядок вступу договорiв у силу стосуiться договорiв, якi укладаються вперше чи поновлюються на новий строк пiсля закiнчення дii попереднього договору, а також додаткових договорiв, укладених у зв'язку зi збiльшенням страховоi суми. Дiя договору страхування припиняiться через такий строк, на який його було укладено, у день, що передуi числу, з якого договiр набрав чинностi. Водночас припиняiться дiя додаткового договору. Якщо страхувальник не сплатив черговоi частини платежу, дiя договору припиняiться наступного дня пiсля числа, зазначеного у страховому свiдоцтвi для сплати платежу. Дiя такого договору може бути поновлена, якщо протягом певного (передбаченого його умовами) термiну, з дня, визначеного для сплати чергового платежу, страхувальник звернувся iз заявою про поновлення договору, страховик оглянув будiвлi i за час прострочки сплати страхового платежу не сталося страхового випадку.
Передбачаiться також умова дострокового розiрвання договору страхування з iнiцiативи страхувальника (наприклад, втрата права власностi у разi продажу або дарування будiвель i т. iн.). Тодi, якщо за перiод страхування не було страхового випадку, страхувальниковi повертаiться частка сплаченого платежу. Обчислюiться вона пропорцiйно до невикористаного строку, за який страховик маi нести вiдповiдальнiсть, зi зменшенням на певну суму, використану для ведення справи страховоi компанii. У разi змiни страхувальником будiвель (замiсть проданих будiвель придбанi iншi) укладаiться новий договiр. Страховий платiж обчислюють тодi на пiдставi характеристики нових будiвель з урахуванням невикористаноi частки платежу за попереднiм договором.
Щоб заохотити страхувальникiв до подальшоi спiвпрацi, страховики передбачають рiзнi пiльги. Постiйним страхувальникам, якi протягом кiлькох рокiв безперервно укладали договори страхування будiвель, може бути наданий пiльговий строк для укладення нового договору. Такий договiр, незалежно вiд дня сплати страхових платежiв, вважаiться поновленим i набираi чинностi з дня закiнчення дii попереднього договору. Якщо в такий пiльговий строк станеться страховий випадок, а договiр страхування не поновлено, страхове вiдшкодування виплачуiться згiдно з умовами, установленими попереднiм договором. При цьому постiйним страхувальникам, якi за час страхування не отримували страхового вiдшкодування, у разi поновлення договорiв можуть надаватися знижки в певному розмiрi вiд страхового платежу.
Укладений договiр страхування свiдчить про те, що в разi настання страхового випадку страхувальниковi буде вiдшкодовано збиток. Оперативне вирiшення питання про виплату страхового вiдшкодування створюi сприятливi передумови для швидкого вiдновлення майнового стану страхувальника, що його вiн мав до страхового випадку. А тому, якщо страховий випадок настане, страхувальник маi вжити заходiв щодо зменшення збиткiв, завданих страховим випадком; повiдомити протягом доби компетентнi органи (залежно вiд подii - пожежний нагляд, органи мiлiцii i т. iн.); письмово повiдомити про будь-який випадок страховика; дати змогу представниковi страховика оглянути пошкодженi будiвлi, не виконуючи робiт з iх вiдновлення. У разi невиконання страхувальником зазначених вимог страховик маi право не виплачувати страхового вiдшкодування.
Обов'язки страховика:
прийняти та зареiструвати заяву страхувальника про знищення або пошкодження будiвель;
запросити особу, вiдповiдальну за заподiяну шкоду (якщо така i), для складання страхового акта;
скласти страховий акт;
при потребi про iнформацiю, пов'язану зi страховим випадком, зробити запит до компетентних органiв або самостiйно з'ясувати причини та обставини страхового випадку;
обчислити суму збитку та страхового вiдшкодування;
виплатити страхувальниковi страхове вiдшкодування;
на суму виплаченого страхового вiдшкодування пред'явити виннiй особi (якщо така i) регресний позов.
Розмiр заподiяного страхувальниковi збитку та страхового вiдшкодування визначаiться на пiдставi страхового акта.
На кожний страховий випадок, внаслiдок якого було знищено або пошкоджено будiвлi, страховик складаi акт певноi форми, в якому беруть участь страхувальник або повнолiтнiй член його родини, двоi свiдкiв та винна особа (якщо така i).
У страховому актi, що складаiться на мiсцi страховоi подii, у результатi ретельного огляду пошкодженоi (знищеноi) будiвлi подаiться характеристика випадку, який стався; зазначаються розмiри будiвлi та будiвельнi матерiали ii конструктивних елементiв; наводяться вiдомостi про розмiр знищених або пошкоджених будiвель; перелiчуються роботи з рятування будiвель; констатуiться наявнiсть залишкiв знищеноi або пошкодженоi будiвлi, придатних для подальшого використання.
Зазначенi данi i базою для розрахунку суми збитку. Визначити суму збитку та страхового вiдшкодування - найскладнiша та найвiдповiдальнiша робота страховика, що передбачаi такi послiдовнi етапи:
установлення факту загибелi або пошкодження будiвель;
визначення причини завданого збитку та вирiшення питання про наявнiсть страхового або нестрахового випадку;
визначення ступеня знищення або пошкодження будiвель.
При оцiнюваннi ступеня знищення або пошкодження будiвлi розрiзняють тотальний та частковий збиток.
Тотальний збиток, або знищення будiвлi, констатуiться тодi, коли вартiсть вiдновлюваних робiт з урахуванням вартостi залишкiв та витрат, понесених страхувальником з метою запобiгання збиткам або iх зменшення, перевищуi дiйсну вартiсть будiвлi. Залишки вiд знищених будiвель та окремих конструктивних елементiв беруться до уваги лише в тому разi, коли вони придатнi для подальшого використання за призначенням, i враховуються за кiлькiстю будiвельного матерiалу (цегли, каменю, пиломатерiалiв, шиферу i т. iн.), що його можна одержати при розбираннi зруйнованоi будiвлi або окремоi ii частини.
Розмiр тотального збитку визначаiться:
при повному знищеннi будiвлi без залишкiв будiвельних матерiалiв, придатних для будiвництва, - як сума вартостi (оцiнки) будiвлi з урахуванням суми зносу та витрат з рятування будiвлi;
якщо будiвлю знищено, але i залишки будiвельних матерiалiв, придатних для будiвництва, - як рiзниця мiж сумою вартостi будiвлi (з урахуванням суми зносу) та витрат з ii рятування i сумою вартостi залишкiв матерiалiв (iз сумою зносу) з урахуванням iх знецiнення внаслiдок страхового випадку. Сума збитку набираi такого вигляду:
3=В-РЖ+Р-Б,
де В-первiсна вартiсть будiвлi;
РЖ - сума зносу;
Р - витрати з рятування будiвлi;
Б - вартiсть залишкiв, придатних для будiвництва.
При частковому збитку (пошкодженнi будiвель) основою для визначення втрат i вартiсть вiдновлення (ремонту) будiвлi з урахуванням суми зносу та вартостi залишкiв вiд пошкоджених (знищених) конструктивних елементiв. Вартiстю вiдновлення будiвлi i витрати, необхiднi для того, щоб привести будiвлю до стану, коли вона буде придатною для експлуатацii", аналогiчно тому, в якому будiвля перебувала до настання страхового випадку.
Вартiсть вiдновлення пошкодженоi будiвлi визначаiться одним iз способiв: використанням одиничних розцiнок на замiну чи вiдновлення конструктивних елементiв, на пiдставi яких розроблено оцiннi норми в данiй мiсцевостi, або використанням вiдсоткового спiввiдношення (питомоi ваги) вартостi окремих конструктивних елементiв до загальноi вартостi будiвель. Метод розрахунку вартостi вiдновлення будiвлi страховик обираi самостiйно з огляду на характер, ступiнь та обсяг пошкоджень, складнiсть конструкцiй даноi будiвлi та наявнiсть вiдповiдноi технiчноi та оцiнноi документацii.
Розмiр суми збитку i вихiдним показником для розрахунку суми страхового вiдшкодування. Оскiльки будiвлi страхуються за системою пропорцiйноi вiдповiдальностi, обсяг страхового вiдшкодування залежить не лише вiд нарахованоi суми збитку, а й вiд розмiру суми, на яку застраховано будiвлю. Тому сума страхового вiдшкодування визначаiться залежнiстю
де 3 - сума збитку;
С - страхова сума за договором;
О - страхова оцiнка.
Якщо будiвлi застрахованi на повну вартiсть, то вiдбуваiться повне вiдшкодування збитку.
Приклад. При дiйснiй вартостi 32000 грн. житловий будинок був застрахований на суму 20000 грн. Через настання страхового випадку вартiсть вiдновлювальних робiт з урахуванням зносу досягла 1400и грн. У такому разi страхувальник отримаi страхове вiдшкодування в сумi 8750 (14000 - 20000 : 32000). Якби страхова сума становила 32000 грн., то страхувальник отримав би 14000 грн.
Страхове вiдшкодування виплачуiться страхувальниковi протягом обумовленого договором термiну (двох, трьох днiв) пiсля одержання всiх необхiдних документiв.
Подальша дiя договору страхування залежить вiд розмiру виплаченого страхового вiдшкодування. У разi виплати страхового вiдшкодування в повнiй страховiй сумi дiя договору припиняiться, а якщо виплачено лише частину страховоi суми, - дiя договору продовжуiться до кiнця зазначеного в ньому строку, у розмiрi рiзницi мiж страховою сумою та сумою виплаченого страхового вiдшкодування.
Операцii зi страхування будiвель характернi для всiх розвинених краiн. Так, страхування охоплюi майже всi види нерухомого майна. Але кожна краiна маi своi особливостi щодо органiзацii проведення цього виду страхування.
У Швейцарii будiвлi забезпечуються страховим захистом у разi настання пожежi, блискавки, вибуху, стихiйного лиха, падiння лiтальних апаратiв; пошкодження внаслiдок ламання; затоплення (усi види аварiй). При страхуваннi житлових будiвель вiд стихiйних лих застосовуiться франшиза: у розмiрi 10 % вiд страхового вiдшкодування або в абсолютнiй сумi, мiнiмальний розмiр 200 франкiв, а максимальний
2000 франкiв. Страховi премii сплачуються за тарифними ставками, розмiр яких залежить вiд ступеня ризику, наприклад враховуються тип будiвель, iх конструктивнi особливостi (плоскi дахи, обiгрiв через пiдлогу або стелю, наявнiсть iнших обiгрiвальних установок).
Страховий захист будiвель у Великiй Британii маi своi органiзацiйнi особливостi, пов'язанi з багатовiковою традицiiю страховоi справи. Страхування поширюiться на самi будiвлi, на зовнiшнi частини власностi (дорiжки, пiд'iзнi дороги, тераси; комунiкацii пiд землею, на якiй розташованi будiвлi), а також на всi комунiкацii, що ведуть до кожноi будiвлi, на ii технiчне обладнання.
Стандартним полiсом страхування будiвель обумовлюiться конкретно кожний вид ризику: вогонь, блискавка, вибух, збитки, що i наслiдком викрадення майна. Проти кожного iндивiдуального ризику зазначаються винятки з вiдповiдальностi страховика.
Основою для визначення страховоi суми i дiйсна вартiсть будiвель. Бiльшiсть договорiв страхування укладаються з франшизою в розмiрi 50 фунтiв стерлiнгiв при страхуваннi всiх ризикiв.
СТРАХУВАННЯ ТВАРИН
Страхування тварин - вид майнового страхування, який забезпечуi страховий захист власникам на випадок загибелi тварин. Нинi цей вид страхування не набув належного розвитку на вiтчизняному страховому ринку. Але бажання власникiв тварин заручитися захистом на випадок можливих втрат вiдкриваi широкi можливостi для страхових компанiй у розвитку такого виду страхування.
Договори добровiльного страхування тварин укладаються з фiзичними особами, якi i власниками тварин.
Характер страхування тягне за собою ряд обов'язкових вимог до укладання договорiв.
1. Визначаiться об'iкт страхування (це можуть бути здоровi тварини з певними вiковими обмеженнями):
велика рогата худоба, конi - вiком вiд 1 мiсяця;
свинi - вiд б мiсяцiв;
мули та невелика рогата худоба: вiвцi, кози, вiслюки - вiд одного року;
хутровi звiрi: нутрii, кролi - з 45-денного вiку;
собаки-вiд 6 мiсяцiв до 10- 12 рокiв;
бджолосiм'i, коти, декоративнi птахи: папуги, хом'яки;
екзотичнi тварини: мавпи, змii i т. iн.
На страхування не приймаються тварини хворi, виснаженi, а також тi, якi перебувають у мiсцевостi, де оголошений карантин (крiм тварин тих видiв, якi до даного захворювання несприйнятливi).
2. Такi тварини, як собаки, приймаються на страхування, якщо вони зареiстрованi у спiлцi собаководiв-аматорiв. Украiнському товариствi мисливцiв та рибалок або в Товариствi сприяння оборонi Украiни; а бджолосiм'i - пiсля перевiрки ветеринарно-санiтарного паспорта пасiки (характеристики пасiки, ветеринарно-санiтарного стану).
3. Власники тварин зобов'язанi суворо додержувати установлених у данiй мiсцевостi рекомендацiй щодо догляду за тваринами, iх годiвлi й утримання, а також вжити всiх заходiв, аби попередити iх захворювання та загибель. Тому до укладання договору страховик повинен перевiрити, чи можна прийняти на страхування тварин у даному господарствi. Якщо в господарствi не додержують зазначених умов, договiр страхування не укладаiться.
Ризики, пов'язанi зi страхуванням тварин, можна подiлити на чотири групи.
1. Страхування на випадок загибелi або падежу тварин вiд хвороб чи стихiйного лиха (повiнь, обвал, блискавка, буря, ураган, град, землетрус); нещасних випадкiв (дii електричного струму, замерзання, задушення, отруiння травами, укусу змiй або отруйних комах, утоплення, попадання пiд засiб транспорту, попадання в ущелину та iншi травматичнi пошкодження).
2. Страхування на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок i це унеможливлюi подальше ii використання. Або якщо вимушений забiй (за розпорядженням спецiалiста ветеринарноi служби) пов'язаний iз вжиттям заходiв, спрямованих на боротьбу з епiзоотiiю або невилiковною хворобою, що також виключаi подальшу можливiсть використання тварини.
3. Страхування на випадок лiкування тварини вiд хвороби чи травми, одержаноi внаслiдок нещасного випадку. У даному разi йдеться про непрямi збитки у виглядi додаткових витрат на утримання тварини.
4. Страхування на випадок викрадення або навмисних неправомiрних дiй третiх осiб.
У страховiй практицi iснують рiзнi варiанти обсягу вiдповiдальностi, але вони рiзняться мiж собою кiлькiстю ризикiв, щодо яких укладаiться договiр.
Договiр страхування укладаiться на пiдставi усноi або письмовоi заяви страхувальника, як правило строком на 1 рiк, з обов'язковим оглядом тварин, за умови страхування всiх наявних у господарствi тварин даного виду. Коли в господарствi i тварини рiзних видiв (наприклад, велика рогата худоба, свинi, кролi), за бажанням страхувальника можуть бути застрахованi тварини всiх видiв або лише один вид (скажiмо, велика рогата худоба).
Страховий захист тварин обмежуiться територiiю (житловi та допомiжнi примiщення, присадибна дiлянка страхувальника), обумовленою як мiсце страхування, тобто за адресою, зазначеною у страховому свiдоцтвi.
Якщо тварини не перебувають за мiсцем страхування, страховий захист припиняiться.
Страхова сума встановлюiться на кожну тварину окремо, причому ii максимальний розмiр не може перевищувати ринковоi вартостi тварини (страхова оцiнка). Для всiх тварин одного виду та вiковоi групи страхова сума маi бути однаковою.
Страхування тварин i досить небезпечним ризиком, адже кожний вид тварин потребуi рiзного обсягу страховоi вiдповiдальностi. Цi та iншi фактори зумовлюють використання рiзних тарифних ставок, розмiр яких може становити РЖ - 10 % вiд страховоi суми. Водночас, страхування великоi рогатоi худоби здiйснюiться за граничними розмiрами страхових тарифiв - вiд 2 до 5 % вiд страховоi суми; зi страхування коней - вiдповiдно вiд 3 до 7 %.
Страховий платiж страхувальник може сплатити готiвкою, представниковi страховика одночасно з укладанням договору або безготiвкове через бухгалтерiю пiдприiмства, де вiн працюi, на рахунок страховика в установi банку. Коли страховий платiж становить значну суму, страхувальниковi надаiться право внести страховий платiж в два або три строки.
Особливiсть страхування тварин, яка вiдрiзняi цей вид страхування вiд iнших, пов'язана зi строками вiдповiдальностi страховика. Так, вiдповiдальнiсть страховика з виплати страхового вiдшкодування при загибелi тварин вiд хвороби настаi через кiлька (наприклад, 10) днiв з моменту початку дii договору, тобто пiсля сплати страхового платежу. Таке вiдстрочення даi змогу уникнути виплат за тварин, якi при укладаннi договору були хворi i не повиннi були прийматися на страхування. Проте це обмеження стосуiться лише нових та додаткових договорiв. Якщо дiючий договiр поновлено на черговий строк, страховик без будь-якоi перерви несе страхову вiдповiдальнiсть. За випадки загибелi або вимушеного забою тварин внаслiдок нещасних випадкiв, стихiйного лиха та дii третiх осiб вiдповiдальнiсть страховика починаiться та припиняiться згiдно з умовами страхування будiвель.
Для постiйних страхувальникiв страховi компанii пропонують рiзнi пiльги: знижки сум страхових платежiв, додатковий мiсячний термiн для поновлення договору.
При настаннi страхового випадку на страхувальника покладаються певнi обов'язки (iх невиконання може стати пiдставою для вiдмови у виплатi страхового вiдшкодування), а саме:
вжити заходiв щодо зменшення збиткiв, завданих внаслiдок настання страхового випадку;
у добовий термiн заявити про загибель тварини спецiалiсту ветеринарноi служби;
у разi викрадення тварини, знищення або травмування внаслiдок навмисних неправомiрних дiй третьоi особи зробити в добовий термiн заяву до органiв мiлiцii;
письмово в добовий термiн заявити про будь-який страховий випадок страховиковi.
Страховик пiсля отримання заяви страхувальника про страховий випадок обов'язково складаi страховий акт у визначений умовами страхування термiн (1 - 3 днi) у присутностi страхувальника або повнолiтнього члена його сiм'i та двох свiдкiв. В актi зазначаються вид та вiк загиблоi тварини, ii масть та прикмети, коли загинула (захворiла) тварина, коли i кому про це заявлено, причини та обставини, що призвели до ii загибелi (вимушеного забою, викрадення, захворювання), а також визначаiться сума збитку й страхового вiдшкодування.
Для установлення факту та причини загибелi тварини страховик користуiться документами компетентних органiв, а саме: висновком спецiалiстiв ветеринарноi служби, довiдкою органiв гiдрометеорологiчноi служби, пожежного нагляду, мiлiцii, суду.
Сума збитку визначаiться:
у разi загибелi або викрадення тварини - у розмiрi ринковоi вартостi тварини (страхова оцiнка), що склалася в даному регiонi;
при вимушеному забоi:
а) щодо великоi рогатоi худоби, коней, свиней, овець, кiз - у розмiрi рiзницi мiж ринковою вартiстю тварини та вартiстю придатного до вживання в iжу м'яса;
б) пушних звiрiв - у розмiрi рiзницi мiж ринковою вартiстю та вартiстю шкурки i придатного до вживання в iжу м'яса. В обох випадках вартiсть зазначеного м'яса встановлюiться на пiдставi документа органiзацii, котрiй продано м'ясо. Якщо спецiалiстом ветеринарноi служби м'ясо визнане повнiстю непридатним до iжi, сума збитку визначаiться так, як за загиблу тварину;
у разi лiкування тварини вiд хвороби або травми - у розмiрi вартостi лiкування, що зазначена в довiдцi спецiалiста ветеринарноi служби.
Крiм того, для розрахунку розмiру збитку необхiдно знати, скiльки тварин (особливо свиней, овець, кiз, папуг) було у страхувальника при укладеннi договору та в разi настання страхового випадку. Якщо на день загибелi тварини у господарствi страхувальника число тварин даного виду та вiку перевищувало кiлькiсть застрахованих i не можна встановити, яка саме з них була застрахованою, розмiр збитку визначаiться дiленням загальноi вартостi всiх застрахованих тварин даного виду та вiку на фактичну кiлькiсть тварин на день страхового випадку.
Страхове забезпечення при страхуваннi тварин базуiться на системi першого ризику. Це означаi, що в разi знищення (вимушеного забою, викрадення або лiкування) тварини страхове вiдшкодування виплачуiться страхувальниковi в розмiрi суми збитку, але не бiльшому за страхову суму.
Приклад 1. Громадянин уклав договiр страхування корови на страхову суму 400 грн., вартiсть корови становила 600 грн. Сума збитку внаслiдок загибелi була визначена в 600 грн. Страхове вiдшкодування пiдлягаi виплатi в розмiрi 400 грн.
Приклад 2. Громадянин мав договiр на страхування чотирьох нутрiй, на загальну страхову суму 80 грн., вартiсть однiii нутрii становила 20 грн. Пiсля укладення договору страхувальник купив ще одну нутрiю. Через хворобу одна нутрiя загинула. Розмiр збитку та страхового вiдшкодування становитиме 16 грн. (80 : 5).
Акт про загибель (вимушений забiй) та довiдка компетентних органiв, що пiдтверджуi страховий випадок, i головними документами, на пiдставi яких страхувальник отримуi страхове вiдшкодування. Проте страховик може вiдмовити у вiдшкодуваннi збитку, якщо тварину забито з господарських мiркувань (для реалiзацii м'яса, через старiсть i т. iн.); страхувальник порушив термiн, в який вiн маi подати заяву про страховий випадок; факт страхового випадку не пiдтверджуiться компетентними органами; загибель тварини i наслiдком вiйськових дiй, радiоактивного забруднення, навмисних дiй страхувальника або повнолiтнього члена його родини.
Незважаючи на те, що страхування тварин маi давню iсторiю, цей вид страхування ще й досi лишаiться незвичним для украiнського страхового ринку. Проте в рiзних iвропейських краiнах страхування тварин i досить популярним видом страхування. Особливого розвитку цей вид страхування набув у Великiй Британii. Ввiз дорогих порiд худоби та екзотичних тварин i прагнення запобiгти певним захворюванням тварин спричинилися до появи попиту на страховий захист тварин.
Страхуванням охоплена велика рогата худоба, конi, вiвцi, свинi, коти, собаки. Страховики вiдповiдають за збитки, що виникли внаслiдок хвороби, викрадення та нещасних випадкiв. За додаткову страхову премiю до обсягу вiдповiдальностi страховика можуть бути включенi ризики перевезення морським або повiтряним транспортом та деякi хiрургiчнi операцii. Страхова сума встановлюiться в межах ринковоi вартостi тварин.
Деякi страховi компанii пропонують комбiнованi полiси з iдиною страховою премiiю, сутнiсть яких полягаi в тому, що на страхування приймаються кiлька видiв тварин. Страховий захист може надаватися у виглядi цiлого пакета рiзних видiв страхового покриття.
Нинi у Великiй Британii спостерiгаiться тенденцiя до збiльшення попиту на страхування котiв та собак. У цьому зв'язку страховики пропонують багато видiв страхового покриття. Серед них:
плата за послуги ветеринарiв;
смерть вiд хвороби;
смерть вiд нещасних випадкiв;
викрадення;
вiдповiдальнiсть перед третiми особами
Перший вид страхового покриття передбачаi вiдшкодування витрат на послуги ветеринара, що були наданi ним при нещасному випадку або захворюваннi тварини. Другий, третiй i четвертий види страхового покриття передбачають вiдшкодування збиткiв страхувальниковi до 500 фунтiв стерлiнгiв унаслiдок смертi тварини вiд хвороби, нещасного випадку або викрадення. Сутнiсть страхового покриття (вiдповiдальнiсть перед третiми особами) полягаi у вiдшкодуваннi у межах 1 000 000 фунтiв стерлiнгiв збиткiв, що iх страхувальник може завдати здоров'ю або майну третьоi особи.
СТРАХУВАННЯ ДОМАШНЬОГО МАЙНА
Для населення давно стали звичними такi складнi та цiннi побутовi предмети, як телевiзори, холодильники, та iншi предмети довгострокового користування. Тому природним i намагання власникiв домашнього майна захистити себе вiд будь-яких випадковостей. Вирiшити цi проблеми можна за допомогою добровiльного страхування домашнього майна.
Страхувальниками домашнього майна можуть бути фiзичнi особи - власники домашнього майна.
Страхуванням охоплюiться рiзне майно, що належить на правi приватноi власностi страхувальниковi i членам його родини, якi разом з ним проживають i ведуть спiльне господарство. Зокрема, це таке майно: меблi, радiо-, вiдео- i телеапаратура, електроприлади, килимовi вироби, одяг, бiлизна, взуття, вироби з дорогоцiнних металiв, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський та спортивний iнвентар; книги, предмети образотворчого мистецтва тощо. На страхування приймаються не лише предмети домашньоi обстановки, побуту та особистого споживання, а й будiвельнi матерiали, корми, паливо, сiльськогосподарськi культури, елементи оздоблення та обладнання житлових i господарських примiщень у будинках державного, громадського фонду, житлово-будiвельних кооперативiв, приватизованих квартир, а також цивiльна вiдповiдальнiсть страхувальника за шкоду, яку вiн може завдати третiй особi.
На страхування може прийматися все домашнi майно, яке i в господарствi, окремi групи предметiв (наприклад, меблi, одяг, радiо-, те-ле-, вiдеоапаратура) або окремi предмети (скажiмо, лише персональний комп'ютер або телевiзор). Особливо цiнне майно (вироби з дорогоцiнних металiв, коштовне, напiвкоштовне камiння, картини, колекцii, унiкальнi та антикварнi речi тощо) може прийматися на страхування за спецiальним договором.
Численнiсть об'iктiв страхування зумовлюi наявнiсть великоi кiлькостi подiй, у разi яких виплачуiться вiдшкодування. Страховик вiдповiдаi за збитки, що виникли внаслiдок зазначених далi причин.
Стихiйне лихо: повiнь, буря, ураган, злива, град, обвал, зсув, вихiд пiдТСрунтових вод, осiдання ТСрунту, паводок, незвичнi для даноi мiсцевостi тривалi дощi та великi снiгопади, сель, блискавка, землетрус.
Нещасний випадок: пожежа, вибух, аварiя опалювальноi системи, водопровiдноi або каналiзацiйноi мережi, проникнення води iз сусiднього примiщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцiй житлових або пiдсобних примiщень. o Викрадення або неправомiрнi дii третiх осiб. При цьому залежно вiд конкретних потреб у страховому захистi страхувальник може застрахувати домашнi майно одразу вiд усiх або кiлькох зазначених ризикiв; ризики можуть також бути згрупованi за варiантами, наприклад: 1-й варiант - передбачаi вiдповiдальнiсть страховика за вiдшкодування збитку, що стався внаслiдок будь-якого випадку, тобто вiд стихiйного лиха, нещасного випадку, викрадення; 2-й варiант - лише в разi стихiйного лиха або нещасного випадку; 3-й варiант-тiльки в разi викрадення i т. iн.
Серед такоi кiлькостi об'iктiв страхування та страхових випадкiв передбачаються певнi обмеження щодо прийняття домашнього майна на страхування та обсягу страховоi вiдповiдальностi. Так, страхування не поширюiться на рiзнi документи, цiннi папери, грошовi знаки, рукописи, фотознiмки, кiмнатнi рослини, запаснi частини, деталi, приладдя до транспортних засобiв та iнше майно, страхування якого провадиться за iншими правилами. Крiм того, не вважаються застрахованими предмети, якi використовуються з комерцiйною чи професiйною метою, чи не належать страхувальниковi або членам його сiм'i на правах особистоi власностi (наприклад, речi, що взятi напрокат, у тимчасове користування або на зберiгання вiд iнших осiб). Крiм того, не приймаiться на страхування домашнi майно, що перебуваi в аварiйних або дуже старих будiвлях чи в зонi, якiй загрожують повенi, зсуви, обвали та iншi стихiйнi лиха, з моменту оголошення у встановленому порядку про таку загрозу. У такiй зонi домашнi майно приймаiться на страхування лише в разi, коли страхувальник поновлюi договiр страхування на новий термiн до закiнчення термiну дii попереднього договору.
До обсягу страховоi вiдповiдальностi не включаються збитки, якi виникли внаслiдок ведення вiйськових дiй, введення вiйськового стану, зносу, технiчного браку, технiчних поломок, перевищення строку експлуатацii домашнього майна, навмисних дiй страхувальника або члена його родини.
Дiя договору страхування у просторi обмежена мiсцем страхування. Отже, охоплене страховим захист
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi