Удосконалення механiзму здiйснення кредитних операцiй

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАРЗНИ

УКРАРЗНСЬКА АКАДЕМРЖЯ БАНКРЖВСЬКОРЗ СПРАВИ

ХАРКРЖВСЬКА ФРЖЛРЖЯ

ДИПЛОМНА РОБОТА

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНРЖЗМУ ЗДРЖЙСНЕННЯ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦРЖЙ

Керiвник роботи, ст. викладач

З.М.Карасьова

Студентка перепiдготовки

банкiвських працiвникiв

групи 2тАУПС

РЖ.В. Крамаренко

ХаркiвтАУ2009

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДIЛ 1.ТЕОРЕТИЧНI АСПЕКТИ КРЕДИТУВАННЯ

1.1 Теоретикосуттiва характеристика банкiвського кредиту

1.2 Органiзацiя кредитноi дiяльностi в банку

1.3 Сучасний стан i проблеми банкiвського кредитування в Украiнi

1.4 Технiкоекономiчна характеристика ПриватБанку

РОЗДРЖЛ 2. АНАЛРЖЗ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦРЖЙ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ УКРАРЗНИ

2.1 Дослiдження узагальнюючих показникiв кредитноi дiяльностi комерцiйних банкiв Украiни

2.2 Аналiз кредитоспроможностi позичальника

2.3 Аналiз кредитного портфеля i оцiнка кредитноi роботи фiлii тАЬХтАЭ ПриватБанку

РОЗДРЖЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНРЖЗМУ ЗДРЖЙСНЕННЯ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦРЖЙ

3.1 Концептуальнi пiдходи щодо удосконалення механiзму здiйснення кредитних операцiй

3.2 Роль кредитного монiторингу у пiдвищеннi ефективностi здiйснення кредитних операцiй

3.3 Шляхи зниження кредитних ризикiв у комерцiйних банках Украiни

РОЗДРЖЛ 4. ВИКОРИСТАННЯ РЖНФОРМАЦРЖЙНИХ СИСТЕМ РЖ ТЕХНОЛОГРЖЙ У БАНКРЖВСЬКРЖЙ iЕРРЖ

4.1 Характеристика iнформацiйних систем i технологiй у банкiвськiй сферi Стан iнформацiйних систем i технологiй в сферi банкiвського кредитування, основнi протирiччя та iх аналiз

4.2 Перспективи створення та розвитку сучасних iнформацiйних систем i технологiй у банкiвськiй сферi

4.3 Основнi задачi та вимоги до комплексних систем захисту банкiвських iнформацiйних технологiй

РОЗДРЖЛ 5. ПРАВОВРЖ, СОЦРЖАЛЬНОЕКОНОМРЖЧНРЖ, ОРГАНРЖЗАЦРЖЙНОТЕХНРЖЧНРЖ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦРЖ В БАНКРЖВСЬКРЖЙ УСТАНОВРЖ

5.1 Аналiз санiтарногiгiiнiчних умов працi в установi банку

5.2 Технiка безпеки та протипожежна профiлактика

5.3 Розробка заходiв з охорони працi

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Одним з найважливiших елементiв iнфраструктури економiки краiни i комерцiйнi банки. Комерцiйнi банки тАУ це унiкальне фiнансовоекономiчне формування, яке найбiльш гнучко реагуi на будьякi змiни, що вiдбуваються на фiнансовому ринку. Вони вiдiграють вирiшальну роль у забезпеченнi взаiмозвтАЩязку мiж виробниками продукцii (продавцями) та ii споживачами (покупцями), здiйснюючи розрахунки мiж ними, залучають за плату тимчасово вiльнi кошти юридичних та фiзичних осiб, надають кредитнi ресурси у позики, виконують багато iнших операцiй та послуг. Ця роль зростаi ще бiльше в умовах розвитку i становлення ринкових вiдносин. Протягом останнiх рокiв в Украiнi було досягнуто певних елементiв стабiлiзацii банкiвськоi системи iз збереженням ii ринковоi орiiнтацii, здатноi вiдiгравати важливу роль у посиленнi стабiлiзацiйних процесiв та здiйсненнi структурних перетворень в економiцi в цiлому.

Кредит i кредитнi вiдносини i невiдтАЩiмною складовою економiчноi системи Украiни. Сфера кредитування безпосередньо повтАЩязана з потребами розвитку нацiонального виробництва. Знаходячись у центрi сучасного грошовофiнансового господарства, обслуговуючи iнтереси господарських субтАЩiктiв, кредит опосередковуi звтАЩязки мiж державою, банком, товаровиробниками i населенням. Нинi завдання вiдновлення виробничого призначення кредиту стаi одним iз першочергових. Кредитнi вiдносини мають сприяти виходу iз економiчноi кризи в Украiнi i забезпечувати прогресивний розвиток вiтчизняного товарного виробництва.Ринкова трансформацiя нацiональноi економiки вiдкрила новий етап у розвитку кредитноi справи. В останнiй час гостро постала проблема наукового осмислення нових явищ у сферi кредитування, розумiння iх змiсту, природи i сутностi, розробки ефективних схем i технологiй кредитного процесу та iх використання на практицi.

У звтАЩязку з цим набуваi актуальностi i особливого значення дослiдження питань органiзацii та удосконалення роботи з кредитування установами банкiв Украiни та доцiльнiсть проведення дослiджень для розвитку цього питання.

ОбтАЩiктом дослiдження i механiзми здiйснення кредитних операцiй комерцiйних банкiв Украiни на основi даних кредитного пiдроздiлу фiлii тАЬХтАЭ ПриватБанку.

Метою даноi роботи i зазначення головних напрямкiв i надання конкретних пропозицiй з питання удосконалення здiйснення кредитних операцiй комерцiйними банками на основi систематизацii теоретичних матерiалiв, розкриття дiючоi практики з органiзацii процесу кредитування в банках i виконаного аналiзу.

Для досягнення поставленоi мети в роботi виконанi завдання:

тАУ вивчена i викладена теоретичносуттiва характеристика банкiвського кредиту;

тАУ розглянута органiзацiя кредитноi дiяльностi в комерцiйному банку;

проаналiзовано сучасний стан i виявленi проблеми банкiвського кредитування в Украiнi;

тАУ дослiдженi узагальнюючi показники кредитноi дiяльностi комерцiйних банкiв Украiни;

тАУ проведенi аналiз кредитного портфеля i оцiнка кредитноi роботи фiлii тАЬХтАЭ ПриватБанку;

тАУ запропонованi i викладенi конкретнi заходи щодо удосконалення механiзмiв здiйснення кредитних операцiй в комерцiйних банках Украiни.

Вказаному питанню придiляiться значна увага Нацiонального банку Украiни та Кабiнету Мiнiстрiв, що знайшло своi вiдображення у законах тАЮПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ, тАЮПро Нацiональний банк УкраiнитАЭ, тАЬПро заставутАЭ , в постановах Нацiонального банку Украiни тАЮПро затвердження РЖнструкцii про порядок регулювання дiяльностi банкiв в УкраiнiтАЭ, тАЬПоложення НБУ про кредитуваннятАЭ, тАЬПро затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями банкiвтАЭ та в iнших законодавчонормативних матерiалах.

На вирiшення цiii проблеми спрямованi дослiдження авторiв навчальних посiбникiв Васюренка О.В., А.М.Мороза, Панова Г.С., статей Чайковского Я.РЖ., Дзюблюк О.В., Зiмiной О.В. та iнших.

Впровадження пропозицiй та рекомендацiй, наданих в роботi, дозволить покращити роботу з кредитування установами банкiв. Це надасть можливiсть комерцiйним банкам органiзувати iх дiяльнiсть у вiдповiдностi з цiлiсною системою управлiння кредитними операцiями та кредитними ризиками, впровадженням нових нетрадицiйних кредитних пропозицiй, загалом пiдвищенню ефективностi функцiонування банкiвськоi системи.

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ АСПЕКТИ КРЕДИТУВАННЯ

1.1 Теоретикосуттiва характеристика банкiвського кредиту

Банкiвська система сьогоднi - одна з найважливiших i невiд'iмних структур ринковоi економiки. Розвиток банкiв, товарного виробництва i обiгу iсторично йшли паралельно i тiсно переплiталися. При цьому банки, виступаючи посередниками в перерозподiлi капiталiв, iстотно пiдвищують загальну ефективнiсть виробництва.

Комерцiйнi банки вiдносяться до особливоi категорii дiлових пiдприiмств, що одержали назву фiнансових посередникiв. Вони залучають капiтали, заощадження населення й iншi грошовi кошти, що вивiльняються в процесi господарськоi дiяльностi, i надають iх у тимчасове користування iншим економiчним агентам, що мають потребу в додатковому капiталi. Банкiвська система шляхом надання кредитiв органiзовуi й обслуговуi рух капiталу, забезпечуi його залучення, акумуляцiю та перерозподiл у тi сфери виробництва та обiгу, де виникаi дефiцит капiталу. Ця трансформацiя дозволяi перебороти складностi прямого контакту власникiв заощаджень i позичальникiв, що виникають через розбiжнiсть пропонованих i необхiдних сум, iхнiх термiнiв, прибутковостi i тому подiбне.

Комерцiйнi банки i багатофункцiональними установами, що оперують у рiзних секторах ринку позичкового капiталу. Великi комерцiйнi банки надають клiiнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозитiв розрахункiв i т.д. Найчастiше головною ознакою банкiвськоi дiяльностi вважаiться прийом депозитiв i видача кредитiв.

До кредитних операцiй належать активнi операцii банку, що пов'язанi з наданням клiiнтам залучених коштiв у тимчасове користування (надання кредитiв у готiвковiй або безготiвковiй формi, на фiнансування будiвництва житла та у формi врахування векселiв, розмiщення депозитiв, проведення факторингових операцiй, операцiй репо, фiнансового лiзингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштiв у тимчасове користування (надання гарантiй, поручительств, авалiв тощо), а також операцii з купiвлi та продажу цiнних паперiв за дорученням клiiнтiв i вiд свого iменi (включаючи андеррайтинг), будьяке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмiн на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованоi суми.

У Положеннi Нацiонального банку Украiни "Про кредитування" [13] визначенi поняття кредиту, суб'iктiв кредитних вiдносин.

Кредит - це позичковий капiтал банку в грошовiй формi, який передаiться в тимчасове користування на умовах забезпеченостi, повернення, строковостi, платностi та цiльового використання.

Кредитор - суб'iкт кредитних вiдносин, який надаi кредити iншому суб'iкту господарськоi дiяльностi у тимчасове користування.

Позичальник - суб'iкт кредитних вiдносин, який отримав у тимчасове користування грошовi кошти на умовах повернення, платностi, строковостi.

Суб'iкти господарськоi дiяльностi можуть використовувати такi форми кредиту: банкiвський, комерцiйний, лiзинговий, iпотечний, бланковий, консорцiумний. Згiдно з п.2 Положення НБУ "Про кредитування" такими формами кредитiв можуть користуватися об'iкти господарськоi дiяльностi. Фiзичнi особи можуть використовувати споживчий кредит.

Комерцiйний кредит тАУ це товарна форма кредиту, що визначаi вiдносини з питань перерозподiлу матерiальних фондiв за кредитною угодою мiж двома субтАЩiктами господарськоi дiяльностi. Учасники кредитних вiдносин регулюють своi господарськi вiдносини i можуть створювати платiжнi засоби у виглядi векселiв тАУ зобовтАЩязань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений строк. ОбтАЩiктом комерцiйного кредиту можуть бути реалiзованi товари, виконанi роботи, наданi послуги, щодо яких продавцем надаiться вiдстрочка платежу. У разi оформлення комерцiйного кредиту за допомогою векселя iншi угоди про надання кредиту не укладаються. Погашення комерцiйного кредиту може здiйснюватися шляхом:

тАУ сплати боржником за векселем;

тАУ передачi векселя вiдповiдно до чинного законодавства iншiй юридичнiй особi (крiм банкiв та iнших кредитних установ);

тАУ переоформлення комерцiйного кредиту на фiнансовий. У разi оформлення комерцiйного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здiйснюiться на умовах, передбачених договором сторiн.

Лiзинговий кредит тАУ це вид економiчних вiдносин мiж юридичними особами при орендi майна, що супроводжуiться укладанням лiзинговоi угоди. Лiзинг i формою майнового кредиту.

ОбтАЩiктом лiзингу i рухоме (машини, обладнання, транспортнi засоби, обчислювальна та iнша технiка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунiкацiй та iнше) майно.

СубтАЩiктом лiзингу можуть бути лiзингодавець (субтАЩiкт господарювання, що i власником обтАЩiкта лiзингу i здаi його в оренду), користувач (субтАЩiкт, що домовляiться з лiзингодавцем на оренду про набуття права володiння та користування обтАЩiктом лiзингу у встановлених лiзинговою угодою межах), виробник (пiдприiмство, органiзацiя та iншi субтАЩiкти господарювання, якi здiйснюють виробництво або реалiзацiю товарноматерiальних цiнностей).

РЖпотечний кредит тАУ це особливий вид економiчних вiдносин з приводу надання кредитiв пiд заставу нерухомого майна.

Позичальниками можуть бути юридичнi та фiзичнi особи, у власностi яких i обтАЩiкти нерухомостi або якi мають поручителiв, що надають пiд заставу обтАЩiкти нерухомостi на користь позичальника.

Предметом iпотеки при наданнi кредиту можуть бути: житловi будинки, квартири, виробничi будинки, споруди, магазини, земельнi дiлянки i таке iнше, що i власнiстю позичальника i не i обтАЩiктом застави за iншою угодою.

Споживчий кредит тАУ кредит, який надаiться фiзичним особамрезидентам Украiни на придбання споживчих товарiв тривалого користування та послуг i повертаiться в розстрочку, якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору.

Банк надаi споживчi кредити фiзичним особам у розмiрах, що визначаються виходячи з вартостi товарiв i послуг, якi i обтАЩiктом кредитування, в межах вартостi майнових прав, якi можуть бути переданi банку в забезпечення фiзичною особою з урахуванням суми ii поточних доходiв. Фiзичнi особи погашають кредити шляхом перерахування коштiв з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готiвкою.

З метою забезпечення гарантii повернення тАЬвеликих кредитiвтАЭ, зменшення рiвня ризику при кредитуваннi програм, якi потребують значних кредитних вкладень, використовуiться консорцiумне кредитування.

Кредит може надаватися позичальнику банкiвським консорцiумом такими способами:

тАУ шляхом акумулювання кредитних ресурсiв у визначеному банку з подальшим наданням кредитiв субтАЩiктам господарськоi дiяльностi;

тАУ шляхом гарантування загальноi суми кредиту провiдним банком або групою банкiв. Кредитування здiйснюiться в залежностi вiд потреби в кредитi;

тАУ шляхом змiни гарантованих банкамиучасниками квот кредитних ресурсiв за рахунок залучення iнших банкiв для участi в консорцiумнiй операцii.

Рiшення про участь у консорцiумному кредитуваннi приймаi Правлiння банку.

Банкiвський кредит - це кредит, який надаiться банками у грошовiй формi на умовах платностi, строковостi, повернення , забезпеченостi i цiльового використання.

Принципи повернення, строковостi i платностi означають, що кредит маi бути повернений позичальником банку у визначений у кредитному договорi строк з вiдповiдною платою за його користування.

Принцип забезпеченостi кредиту означаi наявнiсть у банку права для захисту своiх iнтересiв, недопущення збиткiв вiд неповернення боргу через неплатоспроможнiсть позичальника.

Цiльовий характер використання кредиту передбачаi вкладення позичкових коштiв на конкретнi цiлi, передбаченi кредитним договором.

Кредитнi операцii здiйснюються банками у межах кредитних ресурсiв.

Основними джерелами формування банкiвських кредитних ресурсiв i власнi кошти банкiв, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залученi кошти юридичних та фiзичних осiб на депозитнi рахунки до запитання та строковi, мiжбанкiвськi кредити та кошти, одержанi вiд випуску цiнних паперiв.

Суб'iктами кредитних вiдносин в областi банкiвського кредиту i господарчi органи, населення, держава i самi банки. Як вiдомо, у кредитнiй угодi суб'iкти кредитних вiдносин завжди виступають як кредитор i позичальники. У банкiвськiй практицi iснують найрiзноманiтнiшi рiзновиди кредитiв, що надаються юридичним та фiзичним особам, iх можна класифiкувати за певними ознаками

Кредити, якi надаються банками, подiляються:

а) за строками користування:

1) короткостроковi - до 1 року;

2) середньостроковi - до 3 рокiв;

3) довгостроковi - понад 3 рокiв;

Строк кредиту, а також вiдсотки за його користування (якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платiжних документiв з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та вiдсоткiв за його користування.

б) за забезпеченням:

1) забезпеченi заставою (майном, майновими правами, цiнними паперами);

2) гарантованi (банками, фiнансами чи майном третьоi особи);

3) з iншим забезпеченням (поручительство, свiдоцтво страховоi органiзацii);

4) незабезпеченi (бланковi);

в) за ступенем ризику:

1) стандартнi кредити;

2) кредити з пiдвищеним ризиком;

г) за методами надання:

1) у разовому порядку;

2) вiдповiдно до вiдкритоi кредитноi лiнii;

3) гарантiйнi (iз заздалегiдь обумовленою датою надання, за потребою, iз стягненням комiсii за зобов'язання);

д) за строками погашення:

1) водночас;

2) у розстрочку;

3) достроково (за вимогою кредитора, або за заявою позичальника);

4) з регресiiю платежiв;

5) пiсля закiнчення обумовленого перiоду (мiсяця, кварталу).

Слiд зазначити, що в економiчнiй лiтературi немаi iдиноi думки щодо кiлькостi та складу ознак класифiкацii видiв кредиту тому i наведенi вище ознаки i орiiнтовними.

1.2 Органiзацiя кредитноi дiяльностi в банку

Процес кредитування будьяким комерцiйним банком базуiться на iдиних принципах i пiдходах. Хоча кожен банк здiйснюi його з визначеними iндивiдуальними особливостями (найчастiше складового ноухау банку) сформованими, як правило ВлiсторичноВ» пiд впливом попередньоi кредитноi iсторii i цiлого ряду рiзних факторiв.

При проведеннi кредитноi полiтики комерцiйнi банки виходять iз необхiдностi забезпечення поiднання iнтересiв банку, його акцiонерiв i вкладникiв та суб'iктiв господарськоi дiяльностi iз врахуванням загальнодержавних iнтересiв.

У сучаснiй термiнологii поняття термiна кредитна полiтика охоплюi як безпосередньо сферу кредитування, включаючи методи й основнi процедури здiйснення кредитних операцiй, форму i види кредитiв, оцiнку i керування ризиками, так i ВлсумiжнiВ» областi, безпосередньо до кредитування не стосовнi тАУ керування пасивами, у частинi узгодження iх iз кредитними операцiями, здiйснення планування кредитноi дiяльностi, оцiнки кредитного портфеля пiдроздiлiв та iнше.

Кредитна полiтика банку будуiться пiд впливом зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв, основними з яких i наступнi:

а) зовнiшнi фактори:

1) вартiсть i наявнiсть на ринку кредитних ресурсiв;

2) рiвень дисконтноi ставки i рiвень iнфляцii;

3) конкуренцiя;

4) законодавчi та iншi регулюючi норми.

б) внутрiшнi фактори:

1) наявнiсть i розвиненiсть клiiнтськоi бази;

2) величина власних капiталiв i можливостi залучення ресурсiв;

3) наявнiсть i рiвень квалiфiкацii персоналу;

4) досвiд проведення кредитування;

5) фiлiальна структура i ii характеристики;

6) звтАЩязок i взаiмодiя з холдинговими структурами та iн.

Сукупний вплив цих факторiв i визнаi наступнi основнi складовi елементи кредитноi полiтики:

тАУ порядок установлення процентноi ставки;

тАУ регламентацiя процесу кредитування (кредитнi процедури), що встановлюi порядок проходження документiв, вимоги до певних дiй, якi не передбачають свободи прийняття рiшень, рiвень прийняття рiшень i лiмiти вiдповiдальностi, оцiнку ризикiв i методику iхнього зниження, оформлення забезпечення, взаiмодiя пiдроздiлiв i структур;

тАУ обсяг i перелiк кредитних послуг (кредитних продуктiв), пропонованих банком своiм клiiнтам;

тАУ аналiз, оцiнка i коректування якостi кредитного портфеля, кредитноi полiтики структурних пiдроздiлiв i стратегii банку на ринку кредитування.

РЖснуi цiлий набiр макроекономiчних факторiв, що роблять безпосереднiй вплив на рiвень i порядок установлення процентних ставок банком.

Поперше, масштаб виробництва, або ВВП.

Подруге, розмiр грошових нагромаджень.

Потретi, циклiчне коливання виробництва.

Почетверте, темп iнфляцii. При посиленнi iнфляцii процентнi ставки збiльшуються. РЖснують номiнальнi i реальнi (за мiнусом знецiнювання грошей) процентнi ставки. Якщо темп iнфляцiй обганяi рiст вiдсоткiв, то виграi позичальник, оскiльки борг повертаiться ВлдешевимиВ» грiшми.

Поп'яте, державне регулювання процентних ставок. Держава диференцiюi процентнi ставки, виходячи з задач регулювання економiки, програм економiчного розвитку i полiтичних цiлей. У 1981тАУ1984 р. США проводили полiтику високих процентних ставок з метою стримати iнфляцiю, пiдвищити курс долара, залучити капiтали. Це викликало пiдвищення вiдсотка й у Захiднiй РДвропi, що стала жертвою протекцiонiзму США. РЖз середини 80х рокiв, навпаки, з метою заохочення експорту товарiв i зменшення дефiциту торгiвельного балансу стимулювалося зниження процентних ставок.

На мiкрорiвнi процентнi ставки встановлюються через:

тАУ ступiнь ризику (чим бiльше iмовiрнiсть неповернення позички, тим вище вiдсоток з метою компенсацii ризику);

тАУ термiн кредиту (при довгостроковому кредитуваннi вище ризик змiни економiчних умов i появи поставлених витрат);

тАУ розмiр позички (менша за розмiром позичка йде пiд бiльший вiдсоток, тому що витрати на ii оформлення однаковi з великою позичкою);

тАУ особистiсть клiiнта (самим великим i надiйним позичальникам забезпечуiться найнижча ставка);

тАУ монополiзацiя ринку (банк, що маi монопольне положення в регiонi, може стягувати бiльш високi ставки, оскiльки клiiнтам незручно обслуговуватися в iншому мiсцi).

Комерцiйнi банки самостiйно визначають порядок залучення та використання коштiв, проведення кредитних операцiй, встановлення рiвня вiдсоткових ставок та комiсiйних винагород. Вони вiдповiдають за своiми зобов'язаннями перед клiiнтами всiм належним iм майном та коштами.

При наданнi позичальнику кредиту в розмiрi, що перевищуi 10 вiдсоткiв власного капiталу ("великi кредити"), комерцiйний банк повiдомляi про кожний такий випадок Нацiональному банку. Жоден iз виданих великих кредитiв не може перевищувати 25 вiдсоткiв власних коштiв банкiв.

Загальний обсяг наданих кредитiв не може перевищувати восьмикратного розмiру власних коштiв комерцiйного банку.

З метою захисту iнтересiв кредиторiв i вкладникiв банкiв кредитування позичальникiв здiйснюiться згiдно з чинним законодавством Украiни з дотриманням встановлених Нацiональним банком Украiни економiчних нормативiв дiяльностi комерцiйних банкiв та вимог щодо формування обов'язкових, страхових i резервних фондiв.

Установи банку можуть надавати кредити всiм субтАЩiктам господарськоi дiяльностi незалежно вiд iх галузевоi належностi, статусу, форми власностi за умови наявностi у них реальних можливостей та правових форм забезпечення своiчасного повернення кредиту та сплати вiдсоткiв за користування ним.

Видача кредиту здiйснюiться конкретнiй юридичнiй особi, зареiстрованiй як субтАЩiкт пiдприiмництва або фiзичнiй особi.

Надання кредиту колективним пiдприiмствам, створеним на пiдставi договору мiж його членами, здiйснюiться за умови передбачення в статутi iх солiдарноi вiдповiдальностi по зобовтАЩязаннях пiдприiмств усiм своiм майном.

Рiшення щодо надання кредитiв позичальникам, незалежно вiд запрошуваного розмiру кредиту, приймаiться колегiально (Правлiнням банку, Кредитним комiтетом, Комiсiiю i таке iнше) бiльшiстю голосiв i оформляiться протоколом.

Правлiння, кредитний комiтет та комiтет по активах i пасивах визначають основнi напрями кредитноi i вiдсотковоi полiтики, а саме:

тАУ поточнi прiоритетнi напрями в кредитуваннi з урахуванням кредитних ризикiв у рiзних галузях народного господарства;

тАУ обсяги кредитних ресурсiв для видачi кредитiв та структуру кредитного портфеля;

тАУ граничнi розмiри кредиту на одного позичальника, в межах яких можуть надавати кредити установи банку;

тАУ методику оцiнки фiнансового стану та кредитоспроможностi позичальника.

Кредитнi взаiмовiдносини регламентуються на пiдставi кредитних договорiв, що укладаються мiж кредитором i позичальником тiльки в письмовiй формi, якi визначають взаiмнi зобов'язання та вiдповiдальнiсть сторiн i не можуть змiнюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторiн.

Кредитний договiр може бути укладений як шляхом складання одного документа, пiдписаного кредитором та позичальником, так i шляхом обмiну листами, телеграмами, телефонограмами, пiдписаними стороною, яка iх надсилаi.

Комерцiйнi банки можуть надавати кредити всiм суб'iктам господарськоi дiяльностi незалежно вiд iх галузевоi приналежностi, статусу, форм власностi у разi наявностi в них реальних можливостей та правових форм забезпечення своiчасного повернення кредиту та сплати вiдсоткiв (комiсiйних) за користування кредитом. Для отримання кредиту позичальник звертаiться в банк. Форма звернення може бути у виглядi листа, клопотання, заявки, заяви. В документах зазначаiться необхiдна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення. Якщо розрахунковий рахунок позичальника вiдкритий в iншому банку, то вiн надаi в банк установчi документи з зазначенням юридичноi адреси, картку iз зразками пiдписiв, завiрену банком та довiдку банку про залишки коштiв на рахунках i наявностi заборгованостi за позичками.

Розмiр вiдсоткових ставок та порядок iх сплати встановлюються банком i визначаються в кредитному договорi в залежностi вiд кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту i пропозицiй, якi склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облiковоi ставки та iнших факторiв.

У разi змiни облiковоi ставки умови договору можуть переглядатися i змiнюватися тiльки на пiдставi взаiмноi згоди кредитора та позичальника.

Для кредитiв, що надаються в iноземнiй валютi необхiдно враховувати також вiдсотковi ставки, якi дiють на мiжнародних ринках капiталiв.

Комерцiйний банк аналiзуi, вивчаi дiяльнiсть потенцiйного позичальника, визначаi його кредитоспроможнiсть, прогнозуi ризик неповернення кредиту i приймаi рiшення про надання або вiдмову у наданнi кредиту.

Кредити видаються виключно на комерцiйних засадах з обовтАЩязковим додержанням таких умов:

тАУ кредити надаються позичальнику в безготiвковiй формi шляхом оплати розрахункових документiв з позичкового рахунку. Перевага надаiться такiй формi розрахунку, яка передбачаi оплату за розрахунковими документами за фактично вiдвантажену продукцiю (виконанi роботи, наданi послуги), та акредитивнiй формi;

тАУ кредити для розрахункiв з громадянами за укладеними з ними договорами за здану сiльськогосподарську продукцiю надаються в безготiвковому порядку шляхом перерахування коштiв на особливi рахунки громадян. В окремих випадках цi кошти можуть видаватися готiвкою у рахунок наданого кредиту;

тАУ використання iх на цiлi, передбаченi кредитним договором, зi збереженням права контролю банку за цiльовим використанням кредиту;

тАУ кредит надаiться тiльки для цiльового використання, на реалiзацiю конкретного проекту чи господарськоi операцii, технiкоекономiчна експертиза яких свiдчить про iх достатню дохiднiсть з урахуванням економiчноi контАЩюнктури i ризикiв у конкретнiй галузi народного господарства, тенденцii розвитку ринку;

тАУ сума кредиту, що надаiться позичальнику, знаходиться в межах лiмiту, встановленого для пiдроздiлу банку;

тАУ проведення установою банку всебiчного комплексного аналiзу фiнансовогосподарськоi дiяльностi позичальника для оцiнки його кредитоспроможностi, фiнансовоi стабiльностi, рентабельностi, лiквiдностi;

тАУ здiйснюiться кредитування тiльки тих видiв дiяльностi, якi передбаченi Статутом позичальника;

тАУ кредит повинен бути забезпечений заставою майна, яке належить позичальнику, та на яке, вiдповiдно до чинного законодавства, може бути звернене стягнення, або iншими видами забезпечення, якi застосовуються в банкiвськiй практицi (гарантiя, поручительство, страхування);

тАУ платностi, повернення та цiльовоi спрямованостi.

Основними критерiями оцiнки кредитоспроможностi позичальника можуть бути:

тАУ забезпеченiсть власними коштами не менш як 50 вiдсоткiв усiх його видаткiв;

тАУ репутацiя позичальника (квалiфiкацiя, здiбностi керiвника, дотримання дiловоi етики, договiрноi, платiжноi дисциплiни);

тАУ оцiнка продукцii, що випускаiться, наявнiсть замовлення на ii реалiзацiю, характер послуг, якi надаються (конкурентноздатнiсть на внутрiшньому та зовнiшньому ринках, попит на продукцiю, послуги, обсяги експорту);

тАУ економiчна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявнiсть джерел коштiв для капiталовкладень) тощо.

Забороняiться надання кредитiв на:

тАУ покриття збиткiв господарськоi дiяльностi позичальника;

тАУ формування та збiльшення статутного фонду комерцiйних банкiв та iнших господарських товариств.

Кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням. У разi застосування страхування кредитного ризику банк маi впевнитись у надiйностi страховика. Сума страхових зобов'язань, якi страховик може прийняти на себе, залежить вiд правового Статусу товариства, у формi якого створена страхова органiзацiя.

Для бiльшоi надiйностi вищезазначених видiв забезпечення кредиту може укладатися тристороння угода: банк тАУ гарант (поручитель, страхова органiзацiя) тАУ позичальник.

Банк здiйснюi контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цiльовим використанням кредиту, своiчасним i повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дii кредитного договору пiдтримуi дiловi контакти з позичальником, зобовтАЩязаний проводити перевiрки стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено кредитним договором. У разi виявлення фактiв використання кредиту не за цiльовим призначенням банк маi право достроково розiрвати кредитний договiр, що i пiдставою для стягнення всiх коштiв в межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.

У разi несвоiчасного погашення боргу за кредитом та сплати вiдсоткiв (комiсiй), при вiдсутностi домовленостi про вiдстрочення погашення кредиту, банк маi право на застосування штрафних санкцiй у розмiрах, передбачених договором.

Надання кредитiв комерцiйними банками на мiжбанкiвському ринку регламентуiться Законом Украiни "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" [3], нормативними актами Нацiонального банку Украiни, статутами комерцiйних банкiв та кредитними договорами.

Кредитнi вiдносини мiж комерцiйними банками визначаються на договiрних засадах, шляхом укладання кредитних договорiв i мають передбачати права та зобов'язання сторiн з належним оформленням справ за мiжбанкiвськими кредитами.

Надання мiжбанкiвських кредитiв маi супроводжуватися вiдкриттям рахункiв вiдповiдно до Плану рахункiв бухгалтерського облiку банкiв Украiни. Комерцiйнi банки як економiчно самостiйнi i незалежнi вiд виконавчих та розпорядчих органiв державноi влади у своiх рiшеннях, пов'язаних iз оперативною дiяльнiстю, мають право самостiйно встановлювати рiвень вiдсотковоi ставки за мiжбанкiвськими кредитами залежно вiд попиту та пропозицii на мiжбанкiвському ринку та рiвня облiковоi ставки.

Загальний розмiр отримання комерцiйними банками мiжбанкiвських кредитiв обмежуiться двократним розмiром власних коштiв банку. Нацiональний банк Украiни, враховуючи фiнансовий стан комерцiйного банку, маi право встановлювати iншi обмеження загальноi суми залучення та надання комерцiйними банками мiжбанкiвських кредитiв.

1.3 Сучасний стан i проблеми банкiвського кредитування в Украiнi

В умовах перехiдного перiоду i трансформацii господарськоi системи на ринкових засадах головним завданням економiчноi полiтики держави i створення сприятливих умов для розвитку виробництва у всiх секторах економiки краiни i забезпечення безперервностi вiдтворювального процесу. Серед найбiльш важливих напрямiв реалiзацii цього завдання i активiзацiя кредитноi дiяльностi банкiвськоi системи Украiни. Нинi кредитна активнiсть банкiв нашоi краiни перебуваi на рiвнi, що не i адекватним потребам реального сектора вiдповiдно до вихiдних умов виробництва i обiгу продукцii у дiючiй системi господарських звтАЩязкiв мiж пiдприiмствами. Свiдченням цього i низька частка банкiвських кредитiв у загальнiй величинi валового внутрiшнього продукту краiни представлена в табл.1.1.

Таблиця 1.1 Питома вага кредитiв комерцiйних банкiв у ВВП Украiни

Не може бути позитивно розцiнена i стiйка тенденцiя до зростання банкiвських вкладень в економiку при збереженнi загального скорочення обсягiв виробництва. Макроекономiчними аспектами першопричин даних процесiв i прорахунки у грошовокредитнiй i фiскальнiй полiтицi, низькi темпи приватизацii, незадовiльний розвиток фiнансового ринку, ринку робочоi сили i нерухомостi. З огляду на iснуючi економiчнi вiдносини украiнськi банки ще не можуть впровадити деякi види кредитування, якi i типовими для захiдних банкiв. Нестабiльнiсть фiнансового стану клiiнтiв посилюють кредитнi ризики, обумовлюють застосування форм кредитування, якi захищають iнтереси банкукредитора.

Однак i на мiкроекономiчному рiвнi не слiд недооцiнювати недолiки у дiяльностi самих банкiв стосовно кредитування, що i однiiю з найбiльш ризикових банкiвських операцiй. Тому необхiдною умовою застосування комерцiйними банками ефективних методiв видачi позик клiiнтам i мiнiмiзацiя кредитного ризику за всiма напрямами вкладення коштiв.

Основним напрямом зазначеноi мiнiмiзацii слiд вважати ефективне управлiння кредитним портфелем комерцiйного банку, що i актуальним завданням вдосконалення усiii системи управлiння банкiвським кредитним портфелем, котрий необхiдно розглядати не просто як загальний обсяг усiх наданих комерцiйним банком позичок, а як сукупнiсть вимог банку за кредитами, класифiкованими на основi критерiiв, пов'язаних з рiзними факторами кредитного ризику.

Механiзм управлiння кредитним портфелем це заходи щодо органiзацii ефективноi роботи з iндивiдуальними позичальниками i мiнiмiзацii кредитного ризику за кожною окремою позикою, наданою банком; з iншого тАУ це управлiння портфелем виданих позик на рiвнi комерцiйного банку загалом.

Перший рiвень управлiння охоплюi тi елементи органiзацii кредитного процесу, основне призначення яких полягаi у створеннi необхiдних умов для забезпечення своiчасного повернення наданих банком кредитiв iз виплатою належних процентiв. При розглядi усiii сукупностi iнструментiв, якi використовуються нинi украiнськими комерцiйними банками, можна констатувати наявнiсть тенденцii до певного наближення вiтчизняноi практики використання основних засобiв мiнiмiзацii кредитного ризику до свiтового досвiду застосування банками стандартного набору iнструментiв, покликаних реалiзувати вiдповiднi майновi iнтереси кредитора стосовно позичальника. Данi iнструменти умовно можна було б подiлити на двi основнi групи:

тАУ попереднiй аналiз кредитоспроможностi клiiнта як засiб оцiнки принциповоi можливостi i доцiльностi видачi позички, а також визначення iмовiрностi ii своiчасного погашення;

тАУ реалiзацiя спецiальних заходiв, спрямованих на забезпечення повернення кредиту в разi фiнансовоi неспроможностi позичальника.

Аналiз кредитноi дiяльностi банкiв свiдчить, що багато рiшень щодо видачi позик не базуються на уважному вивченнi надiйностi клiiнтiв, перспектив i джерел погашення боргу. Спецiалiсти по кредитних операцiях часто не мають необхiдну iнформацiю про клiiнта, не вивчають навiть його баланси. Розгляд заявки не завжди супроводжуiться перевiрками на мiсцi фiнансового стану, структури та якостi активiв, стану

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi