Формування резервiв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями комерцiйних банкiв (на прикладi АКБ "Приватбанк")

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Киiвський Нацiональний Економiчний Унiверситет iм. В. Гетьмана

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

Тема: тАЮФормування резервiв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями комерцiйних банкiвтАЭ (на прикладi АКБ тАЬПриватбанктАЭ)

Студент спец. ____

__ група, ___ курсу

_______________

Науковий керiвник

Киiв 2008

РЕФЕРАТ

Дипломна робота мiстить 110 сторiнок, 12 таблиць, 19 рисункiв, список лiтератури з 62 найменувань, 8 додаткiв.

Тема: тАЮФормування резервiв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями комерцiйних банкiвтАЭ (на прикладi АКБ тАЬПриватбанктАЭ)

Мета дипломноi роботи - проаналiзувати методологiю та практику формування резервiв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями комерцiйних банкiв.

Предметом дослiджень дипломноi роботи i аналiз основних iнструментiв i методiв керування кредитними ризиками в комерцiйному банку за допомогою формування резервiв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями.

Об'iктом дослiджень дипломноi роботи i дiяльнiсть комерцiйного банку ВлПриватбанкВ»(Украiна).

Згiдно завдання на дослiдження дипломноi роботи:

1. В першому роздiлi роботи розглянутi теоретичнi питання:

- сутностi кредитних операцiй та ризикiв процесiв банкiвського кредитування;

- методологii формування резервiв пiд кредитнi операцii як одного iз шляхiв мiнiмiзацii кредитних ризикiв;

2. У другому роздiлi роботи:

- проведена економiчна дiагностика дiяльностi ЗАТ КБ тАЬПриватбанктАЭ за 2004 тАУ 2007 роки;

- проведений аналiз кредитного портфелю та управлiння кредитним ризиком в ЗАТ КБ тАЬПриватбанктАЭ;

- проведений аналiз формування резервiв покриття можливих втрат за кредитними операцiями та використання резерву для вiдшкодування безнадiйноi заборгованостi позичальникiв в АКБ тАЬПриватбанктАЭ;

3. У третьому роздiлi роботи :

- проаналiзованi перспективнiсть технологii використання компьютерних банкiв iнформацii в методах оперативних автоматизованих технологiй оцiнки фiнансового стану позичальника та його кредитоспроможностi;

- дослiджена сутнiсть та досвiд формування бюро кредитних iсторiй позичальникiв в ринкових краiнах свiту;

- проведене дослiдження шляхiв оптимiзацii кредитних ризикiв в АКБ тАЬПриватбанктАЭ.

Практичне значення отриманих результатiв дипломноi роботи полягаi в обгрунтуваннi основних перспективних шляхiв забезпечення зниження впливу кредитних ризикiв на дiяльнiсть АКБ тАЬПриватбанктАЭ:

- використання на робочих мiсцях кредитних iнспекторiв автоматизованих процедур визначення iндивiдуальних кредитних ризикiв позичальникiв з використанням iнформацii банкiв бюро кредитних iсторiй;

- впровадження контрольованих процедур оцiнки реальноi вартостi та лiквiдностi застави для визначення ii обсягу пiд забезпечення повернення кредиту з урахуванням iндивiдуального рiвня кредитного ризику позичальника;

- впровадження контрольованих процедур визначення оптимальноi ставки вартостi кредиту з урахуванням оцiнки реальноi вартостi та лiквiдностi застави,

прогнозу рiвня резервування з урахуванням iндивiдуального рiвня кредитного ризику позичальника;

- впровадження в експлуатацiю комплекса постiйноi задачi оптимiзацii тАЬМiнiмiзацiя ризику кредитування тАУ рiвень заставного забезпечення тАУ рiвень ринковоi амортизацii заставного забезпечення на протязi кредитного договору - рiвень резервування тАУ рiвень податку на прибуток тАУ рiвень рентабельностi активiв банкутАЭ.

Одержанi результати можуть бути використанi в практицi роботи комерцiйних банкiв Украiни

Рiк виконання дипломноi роботи тАУ 2007

Рiк захисту дипломноi роботи - 2008

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. СУТНРЖСТЬ РИЗИКРЖВ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦРЖЙ БАНКРЖВ ТА СПОСОБИ РЗХ МРЖНРЖМРЖЗАЦРЖРЗ

1.1 Кредитнi операцii комерцiйних банкiв

1.2 Кредитнi ризики, притаманнi банкiвськiй дiяльностi, та способи iх мiнiмiзацii

1.3 Методологiя формування резервiв пiд кредитнi операцii як один iз шляхiв мiнiмiзацii кредитних ризикiв

РОЗДРЖЛ 2. РЕЗЕРВ НА ВРЖДШКОДУВАННЯ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ЗА КРЕДИТНИМИ ОПЕРАЦРЖЯМИ ТА ПОРЯДОК ЙОГО ФОРМУВАННЯ В КОМЕРЦРЖЙНОМУ БАНКУ АКБ тАЬПРИВАТБАНКтАЭ

2.1 Аналiз кредитноi дiяльностi АКБ тАЬПриватбанктАЭ

2.2 Оцiнка кредитних ризикiв кредитного портфелю АКБ тАЬПриватбанктАЭ та аналiз формування резервiв покриття можливих втрат за кредитними операцiями

2.3 Аналiз використання резерву для вiдшкодування безнадiйноi заборгованостi позичальникiв в АКБ тАЬПриватбанктАЭ

РОЗДРЖЛ 3. ЕФЕКТИВНРЖСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ КРЕДИТНОЮ ДРЖЯЛЬНРЖСТЮ В АКБ тАЬПРИВАТБАНКтАЭ ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

3.1 Розвиток методологiй внутрiшньоi системи управлiння кредитними ризиками

3.2 Зовнiшня система управлiння кредитними ризиками за рахунок створення нацiональних бюро кредитних iсторiй позичальникiв

3.3 Шляхи оптимiзацii кредитних ризикiв в АКБ тАЬПриватбанктАЭ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальнiсть теми дипломноi роботи полягаi в тому, що для банкiв Украiни показники кредитного ризику, характеризуiмi простроченою i сумнiвною заборгованiстю в iх кредитних портфелях, у два-три рази перевищують рiвень аналогiчних показникiв банкiв розвинутих краiн. Тому питання керування банкiвським кредитним ризиком, вiд своiчасного рiшення яких залежить ефективнiсть дiяльностi кожного конкретного банку i стабiльнiсть функцiонування всiii банкiвськоi системи краiни, у сформованих умовах здобувають першочергове значення.

Незважаючи на значний обсяг проведених наукових робiт у працях таких вчених, як М.РЖ. Баканов, РЖ.В. Волошин, О.В. Дзоблюк, А.М. Мороз, М.РЖ. Савлук, А.Д. Шеремета, залишаiться невирiшеною проблема iнтегральноi оцiнки кредитних ризикiв i створення синтетичноi методики аналiзу кредитних операцiй комерцiйного банку.

Мета дипломноi роботи - проаналiзувати методологiю та практику формування резервiв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями комерцiйних банкiв.

Предметом дослiджень дипломноi роботи i аналiз основних iнструментiв i методiв керування кредитними ризиками в комерцiйному банку за допомогою формування резервiв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями.

Об'iктом дослiджень дипломноi роботи i дiяльнiсть комерцiйного банку ВлПриватбанкВ»(Украiна).

Згiдно завдання на дослiдження дипломноi роботи:

1. В першому роздiлi роботи розглянутi теоретичнi питання:

- сутностi кредитних операцiй та ризикiв процесiв банкiвського кредитування;

- методологii формування резервiв пiд кредитнi операцii як одного iз шляхiв мiнiмiзацii кредитних ризикiв;

2. У другому роздiлi роботи:

- проведена економiчна дiагностика дiяльностi ЗАТ КБ тАЬПриватбанктАЭ за 2004 тАУ 2007 роки;

- проведений аналiз кредитного портфелю та управлiння кредитним ризиком в ЗАТ КБ тАЬПриватбанктАЭ;

- проведений аналiз формування резервiв покриття можливих втрат за кредитними операцiями та використання резерву для вiдшкодування безнадiйноi заборгованостi позичальникiв в АКБ тАЬПриватбанктАЭ;

3. У третьому роздiлi роботи :

- проаналiзованi перспективнiсть технологii використання компьютерних банкiв iнформацii в методах оперативних автоматизованих технологiй оцiнки фiнансового стану позичальника та його кредитоспроможностi;

- дослiджена сутнiсть та досвiд формування бюро кредитних iсторiй позичальникiв в ринкових краiнах свiту;

- проведене дослiдження шляхiв оптимiзацii кредитних ризикiв в АКБ тАЬПриватбанктАЭ.

Методи дослiдження, застосованi в дипломнiй роботи тАУ кiлькiснi та якiснi методи оцiнки ефективностi роботи комерцiйних банкiв, методи ретроспективного економiчного аналiзу результатiв дiяльностi банку (горизонтально-вертикальнi статистичнi розрiзи).

РЖнформацiйно-методологiчна база дослiджень дипломноi роботи тАФ звiтнi документи ЗАТ КБ тАЬПриватбанктАЭ за 2001-2007 роки, iнформацiйнi аналiтичнi бази Нацiонального банку Украiни та Асоцiацii украiнських банкiв, розташованi в глобальнiй мережi РЖнтернет, Закони Украiни та нормативнi документи Нацiонального банку Украiни з довiдковоi комптАЩютерноi бази тАЬЛiга-ЗаконтАЭ.

Що стосуiться теоретичноi лiтератури яка розглядаi кредитування, то слiд зазначити, що це питання дослiджувалось ретельно росiйськими юристами i економiстами серед яких: Г.Ф. Шершеневич , Я.А. Кунин, Е.А. Флейшиц, Е.С. Компанеец, РД.Г. Агарков та iншi, тобто працi украiнських фахiвцiв базувалися на теоретичних здобутках росiйських юристiв i економiстiв, пiсля ради-кальних структурних та функцiональних змiн кредитно-фiнансовоi системи, це питання дослiджувалось украiнськими фахiвцями у сферi кредитування, такими як: С.В. Мочерний, В. Березовик, О.П. Устенко, С.И. Вильнянський, М.РЖ Савлук, Б.С. РЖвасiв, О.Р. Гриценко та iншi. Значний обсяг робiт з цiii теми мiститься у перiодичних виданнях: Банкiвська справа; Вiсник Нацiонального банку Украiни; Право Украiни; Пiдприiмництво, господарство, право; Фiнанси Украiни; Галицькi Контракти.

Практичне значення отриманих результатiв дипломноi роботи полягаi в обгрунтуваннi основних перспективних шляхiв забезпечення зниження впливу кредитних ризикiв на дiяльнiсть АКБ тАЬПриватбанктАЭ:

- використання на робочих мiсцях кредитних iнспекторiв автоматизова-них процедур визначення iндивiдуальних кредитних ризикiв позичальникiв з використанням iнформацii банкiв бюро кредитних iсторiй;

- впровадження контрольованих процедур оцiнки реальноi вартостi та лiквiдностi застави для визначення ii обсягу пiд забезпечення повернення кредиту з урахуванням iндивiдуального рiвня кредитного ризику позичальника;

- впровадження контрольованих процедур визначення оптимальноi ставки вартостi кредиту з урахуванням оцiнки реальноi вартостi та лiквiдностi застави,

прогнозу рiвня резервування з урахуванням iндивiдуального рiвня кредитного ризику позичальника;

- впровадження в експлуатацiю комплекса постiйноi задачi оптимiзацii тАЬМiнiмiзацiя ризику кредитування тАУ рiвень заставного забезпечення тАУ рiвень ринковоi амортизацii заставного забезпечення на протязi кредитного договору - рiвень резервування тАУ рiвень податку на прибуток тАУ рiвень рентабельностi активiв банкутАЭ.

РОЗДРЖЛ 1 СУТНРЖСТЬ РИЗИКРЖВ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦРЖЙ БАНКРЖВ ТА СПОСОБИ РЗХ МРЖНРЖМРЖЗАЦРЖРЗ

1.1 Кредитнi операцii комерцiйних банкiв

Кредит (вiд лат. Creditum тАУ позичка, борг) i однiiю з найскладнiших економiчних категорiй[1]
. Передумовою його виникнення послужило майнове розмежування суспiльства в перiод розкладання первiснообщинного ладу. Одначе виникнення умов, що додали кредиту характер об'iктивноi необхiдностi, обумовлено становленням i розвитком товарно-грошових вiдносин.

Як економiчна категорiя кредит являi собою сукупнiсть визначених економiчних вiдносин. РЗхнi вiдокремлення в окремий вид вiдбуваiться на основi особливостей суб'iктiв i об'iктiв цих вiдносин. З цих позицiй кредит можна характеризувати як вiдносини мiж кредитором i позичальником iз приводу зворотного руху вартостi .

Кредитор тАУ це суб'iкт кредитних вiдносин, що надаi вартiсть у тимчасове користування. Джерелом засобiв для видачi позички можуть бути як власнi засоби кредитора, так i позиковi.

Позичальник тАУ суб'iкт кредитних вiдносин, що одержуi позичку. Позичальниками можуть бути юридичнi i фiзичнi особи, що мають недолiк власних засобiв, - держпiдприiмства, акцiонернi товариства, приватнi фiрми, банки, держава, громадяни i т.д.

Основне призначення банкiв у кредитуваннi - посередництво в перемiщеннi коштiв вiд кредиторiв до позичальникiв i вiд продавцiв до покупцiв. Поряд з банками перемiщення коштiв на ринках здiйснюють i iншi фiнансовi i кредитнi установи: iнвестицiйнi фонди, страховi компанii, брокерськi фiрми i т.д. Але банки як суб'iкти фiнансового ринку мають двi iстотних ознаки, що вiдрiзняють iх вiд всiх iнших суб'iктiв:

1) Для банкiв характерний подвiйний обмiн борговими зобов'язаннями: вони розмiщають своi власнi борговi зобов'язання (депозити, ощаднi сертифiкати й iн.), а мобiлiзованi на цiй основi засоби розмiщають у борговi зобов'язання i цiннi папери, випущенi iншими. Це вiдрiзняi банки вiд фiнансових брокерiв i дилерiв, що здiйснюють свою дiяльнiсть на фiнансовому ринку, не випускаючи власних боргових зобов'язань.

2) Банки вiдрiзняi прийняття на себе безумовних зобов'язань з фiксованою сумою боргу перед юридичними i фiзичними особами, наприклад при розмiщеннi коштiв клiiнтiв на рахунки i у внески, при випуску депозитних сертифiкатiв i т.п. Цим банки вiдрiзняються вiд рiзних iнвестицiйних фондiв, що мобiлiзують ресурси на основi випуску власних акцiй (паiв). Фiксованi по сумi боргу зобов'язання несуть у собi найбiльший ризик для посередникiв, банкiв, оскiльки повиннi бути сплаченi повною мiрою незалежно вiд ринковоi кон'юнктури, у той час як iнвестицiйна компанiя (фонд) усi ризики, пов'язанi зi змiною вартостi ii активiв i пасивiв, розподiляi серед своiх акцiонерiв (пайовикiв). Весь цей процес створення нових зобов'язань i обмiну iх на зобов'язання iнших контрагентiв складаi основу, суть фiнансового посередництва. Подiбна трансформацiя винятково важлива в ринковiй економiцi. Вона дозволяi перебороти складностi прямого контакту вкладникiв i позичальникiв, що виникають через розбiжнiсть пропонованих i необхiдних сум, iхнiх термiнiв, прибутковостi i т.д. Акумулюючи грошовi капiтали з рiзних джерел, фiнансовi посередники створюють загальний знеособлений ВлпулВ» коштiв i можуть задовольняти вимоги на кредит на всiляких умовах.

Кредитнi операцii - це вiдносини мiж кредитором i позичальником (дебiтором) по наданню першим останньому визначеноi суми коштiв на умовах платностi, термiновостi, зворотностi. Банкiвськi кредитнi операцii пiдроздiляються на двi великi групи:

- активнi, коли банк виступаi в особi кредитора, видаючи позики;

- пасивнi, коли банк виступаi в ролi позичальника (дебiтора), залучаючи грошi вiд клiiнтiв i iнших банкiв у банк на умовах платностi, термiновостi, зворотностi.

До заборгованостi за кредитними операцiями, що становлять кредитний портфель банку, належать [12]:

- строковi депозити, якi розмiщенi в iнших банках, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- кредити, якi наданi iншим банкам, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- вимоги, що придбанi за операцiями факторингу iз суб'iктами господарювання, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- кредити, що наданi за операцiями репо суб'iктам господарювання;

- кредити, що наданi за врахованими векселями суб'iктам господарювання, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- кредити суб'iктам господарювання в поточну дiяльнiсть, в iнвестицiйну дiяльнiсть i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- iпотечнi кредити, що наданi суб'iктам господарювання, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- кредити, що наданi органам державноi влади та мiсцевого самоврядування, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- iпотечнi кредити, що наданi органам державноi влади та мiсцевого самоврядування, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- кредити на поточнi потреби та в iнвестицiйну дiяльнiсть, що наданi фiзичним особам, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- iпотечнi кредити, що наданi фiзичним особам, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- кредити, що наданi за врахованими векселями фiзичним особам, i сумнiвна заборгованiсть за ними;

- кредити овердрафт, що наданi суб'iктам господарювання та фiзичним особам;

- гарантii, поручительства, пiдтвердженi акредитиви, акцепти та авалi, що наданi банкам;

- сумнiвна заборгованiсть за виплаченими гарантiями, виданими iншим банкам;

- гарантii та авалi, що наданi клiiнтам (крiм банкiв);

- сумнiвнi гарантii, що наданi банкам i клiiнтам;

- сумнiвна заборгованiсть за виплаченими гарантiями, виданими суб'iктам господарювання;

- сумнiвна заборгованiсть за виплаченими гарантiями, виданими фiзичним особам;

- зобов'язання з кредитування, що наданi банкам i клiiнтам. До розрахунку резерву береться 50 % вiд суми зобов'язань з кредитування, якi облiковуються за позабалансовими рахунками.

Банкiвський кредит - дуже зручна й у багатьох випадках незамiнна форма фiнансових послуг, яка дозволяi гнучко враховувати потреби конкретного позичальника i пристосовувати до них умови одержання позики (у вiдмiннiсть, наприклад, вiд ринку цiнних паперiв, де термiни й iншi умови позики стандартизованi) [35].

Банкiвський кредит надаiться суб'iктам кредитування усiх форм власностi у тимчасове користування на умовах рацiонального кредитування , передбачених кредитним договором. Основними iз них i: забезпеченiсть, повернення, строковiсть, платнiсть та цiльова направленiсть .

Принцип забезпеченостi кредиту означаi наявнiсть у банку права для захисту своiх iнтересiв, недопущення збиткiв вiд неповернення боргу через неплатоспроможнiсть позичальника.

Принцип повернення, строковостi та платностi означаi, що кредит маi бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорi строк з вiдповiдною сплатою за його користування.

Цiльовий характер використання передбачаi вкладення позичкових коштiв на конкретнi цiлi, передбаченi кредитним договором.

Основними джерелами формування банкiвських кредитних ресурсiв i власнi кошти банкiв,залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залученi кошти юридичних та фiзичних осiб на депозитнi рахунки до запитання та строковi, мiжбанкiвськi кредити та кошти, одержанi вiд випуску цiнних паперiв.

Вiдповiдно видiляiться пряме банкiвське кредитування, коли кредитнi вiдносини пiдприiмства споконвiчно виникають як вiдносини з банком, i непряме банкiвське кредитування, коли первiсно виникають кредитнi вiдносини мiж пiдприiмствами, що згодом звертаються в банк у пошуках способу дострокового одержання коштiв комерцiйного кредиту (за векселем).

Основними категорiями в процесi аналiзу кредитних операцiй виступають такi термiни: тАЮкредиттАЭ, тАЮкредитний ризиктАЭ, тАЮкредитна операцiятАЭ, тАЮвiдсотки за кредитомтАЭ (плата за кредит), тАЮпозичальниктАЭ, тАЮкредитортАЭ (банк).

Сучасне правове регулювання кредитних правовiдносин в Украiнi згiдно з новим Господарським кодексом Украiни [4] визначаiться у статтi 345:

тАЬКредитнi операцii полягають в розмiщеннi банками вiд свого iменi, на власних умовах i на власний ризик залучених коштiв юридичних осiб (позичальникiв) i громадян. Кредитними визнаються банкiвськi операцii, визначенi як такi законом про банки i банкiвську дiяльнiсть.

Кредитнi вiдносини здiйснюються на пiдставi кредитного договору, який укладаiться мiж кредитором i позичальником у письмовiй формi. У кредитному договорi передбачаються мета, сума i термiн кредиту, умови i порядок його видачi i погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, процентнi ставки, порядок платнi за кредит, обов'язки, права i вiдповiдальнiсть сторiн по видачi i погашенню кредитутАЭ.

Стаття 345 Господарського кодексу визначаi кредитнi операцii i для позначення iх видiв мiстить вiдсилання до Закону Украiни тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ [1].

Вiдповiдно до ст. 49 Закону Украiни тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ [1] банки здiйснюють наступнi види кредитних операцiй: розмiщення залучених коштiв вiд свого iменi, на власних умовах i на власний ризик; органiзацiя купiвлi i продажi цiнних паперiв за дорученням клiiнтiв; здiйснення операцiй на ринку цiнних паперiв вiд свого iменi; надання гарантiй i порук iнших зобов'язань вiд третiх осiб, що передбачають iх виконання в грошовiй формi; придбання права вимоги на виконання зобов'язань в грошовiй формi за поставленi товари або наданi послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог i прийом платежiв (факторинг); лiзинг.

Кредитний договiр визначаiться також в Цивiльному кодексi Украiни (ст. 1054) [7] як договiр, по якому банк або iнша фiнансова установа (кредитодавець) зобов'язуiться надати грошовi кошти (кредит) позичальнику в розмiрi i на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язуiться повернути кредит i сплатити вiдсотки. До правовiдносин за кредитним договором застосовуються положення, регулюючi правовiдносини за договором позики, якщо iнше не встановлене законодавством i не витiкаi з сутi кредитного договору.

В дипломнiй роботi, згiдно з методологiiю, прийнятою в документах Нацiонального банку Украiни, застосовуiться визначення кредитних операцiй - як активних операцii банку, що пов'язанi з наданням клiiнтам залучених коштiв у тимчасове користування (надання кредитiв у готiвковiй або безготiвковiй формi, на фiнансування будiвництва житла та у формi врахування векселiв, розмiщення депозитiв, проведення факторингових операцiй, операцiй репо, фiнансового лiзингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштiв у тимчасове користування (надання гарантiй, поручительств, авалiв тощо), а також операцii з купiвлi та продажу цiнних паперiв за дорученням клiiнтiв i вiд свого iменi (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмiн на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованоi суми.

Форми кредиту класифiкуються за принципами [34]:

1. За джерелами кредитiв :

- зовнiшнi кредитування;

- внутрiшнi кредитування;

2. За строками кредити подiляються на :

- надстроковi тАУ добовi, тижневi, до трьох мiсяцiв;

- середньостроковi тАУ мiж 1-5 роками;

- довгостроковi тАУ понад 5-7 рокiв;

3. За валютою позики :

- у валютi краiни-позичальника;

- у валютi краiни-кредитора;

- у валютi третьоi краiни;

- у мiжнароднiй розрахунковiй грошовiй одиницi (СДР);

4. За забезпеченiстю :

- забезпеченi (товарними документами, цiнними паперами, векселями,нерухомiстю тощо);

- бланковi тАУ пiд зобов ' язання боржника;

5. За суб'iктами кредитних вiдносин :

- державний;

- приватний;

- кредит мiжнародних фiнансових органiзацiй;

7. За видом ставки кредита :

- фiксована;

- плаваюча;

- комбiнацiя ставок;

8. За способом погашення кредита:

- з рiвномiрним погашенням;

- з нерiвномiрним погашенням;

- з одночасним погашенням;

- з ануiтентним погашенням ( вiдсотки погашаються разом з основним боргом);

9. За технологiiю реалiзацii кредиту :

- кредитна лiнiя ;

- револьверний кредит ;

- консорцiумний кредит ;

- кредит ВловернайтВ»;

- кредит ВловердрафтВ»;

10. За типом позичальника

- банкiвська фiнансова установа;

- небанкiвська фiнансова установа;

- юридична особа тАУ субтАЩiкт пiдприiмницькоi дiяльностi;

- фiзична особа тАУ приватний пiдприiмець;

- фiзична особа тАУ громадянин;

- iншi типи позичальникiв (неприбутковi, релiгiйнi,суспiльнi органiзацii i обтАЩiднання, полiтичнi партii та iншi).

Згiдно з класифiкацiiю ВлПлана рахункiв в комерцiйних банках УкраiниВ»

[9], мiжбанкiвськi кредити розподiленi на наступнi пiдвиди кредитiв (табл.1.2)

- мiжбанкiвськi кредити (табл.Ж.1 Додатку Ж);

- кредити, наданi юридичним особам (табл.Ж.2 Додатку Ж);

- кредити, наданi фiзичним особам (табл.Ж.3 Додатку Ж).

1.2 Кредитнi ризики, притаманнi банкiвськiй дiяльностi, та способи iх мiнiмiзацii

Управлiння ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляi (iдентифiкуi) ризики, проводить оцiнку iх величини, здiйснюi iхнiй монiторинг i контролюi своi ризиковi позицii, а також враховуi взаiмозв'язки мiж рiзними категорiями (видами) ризикiв [20].

Ризики дiяльностi банку виникають на основi як внутрiшнiх (ендогенних), так i зовнiшнiх (екзогенних) факторiв. Важливим i те, що значна частина зовнiшнiх факторiв знаходиться поза межами контролю з боку банку, а вiдтак банк не може мати повноi впевненостi щодо результатiв майбутнiх подiй та часу iх виникнення.

Успiшна дiяльнiсть банку в цiлому великою мiрою залежить вiд обраноi стратегii управлiння ризиками. Мета процесу управлiння банкiвськими ризиками полягаi в iх обмеженнi або мiнiмiзацii, оскiльки повнiстю уникнути ризикiв неможливо. Управлiння банкiвськими ризиками, як правило, спрямоване на забезпечення отримання банком вiдповiдноi винагороди за прийняття ризикiв. Виняток становлять нецiновi ризики, щодо яких не iснуi кореляцii мiж iх рiвнем та величиною винагороди банка (табл.1.2) [32].

З метою здiйснення банкiвського нагляду Нацiональний банк видiлив дев'ять категорiй ризику, а саме: кредитний ризик, ризик лiквiдностi, ризик змiни процентноi ставки, ринковий ризик, валютний ризик, операцiйно-технологiчний ризик, ризик репутацii, юридичний ризик та стратегiчний ризик. Цi категорii не i взаiмовиключними; будь-який продукт або послуга може наражати банк на декiлька ризикiв. Однак для зручностi аналiзу Нацiональний банк виявляi та оцiнюi цi ризики окремо.

Таблиця 1.1

Стратегiчнi концепцii мiнiмiзацii та управлiння банкiвськими ризиками

Кредитний ризик - це наявний або потенцiйний ризик для надходжень та капiталу, який виникаi через неспроможнiсть сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якоi фiнансовоi угоди iз банком (його пiдроздiлом) або в iнший спосiб виконати взятi на себе зобов'язання. Кредитний ризик i в усiх видах дiяльностi, де результат залежить вiд дiяльностi контрагента, емiтента або позичальника. Вiн виникаi кожного разу, коли банк надаi кошти, бере зобов'язання про iх надання, iнвестуi кошти або iншим чином ризикуi ними вiдповiдно до умов реальних чи умовних угод незалежно вiд того, де вiдображаiться операцiя - на балансi чи поза балансом.

Пiд час оцiнки кредитного ризику доцiльно розрiзняти iндивiдуальний та портфельний кредитний ризик. Джерелом iндивiдуального кредитного ризику i окремий, конкретний контрагент банку - позичальник, боржник, емiтент цiнних паперiв. Оцiнка iндивiдуального кредитного ризику передбачаi оцiнку кредито-спроможностi такого окремого контрагента, тобто його iндивiдуальну спроможнiсть своiчасно та в повному обсязi розрахуватися за взятими зобов'язаннями. Портфельний кредитний ризик виявляiться у зменшеннi вартостi активiв банку (iншiй, анiж унаслiдок змiни ринковоi процентноi ставки). Джерелом портфельного кредитного ризику i сукупна заборгованiсть банку за операцiями, яким притаманний кредитний ризик, - кредитний портфель, портфель цiнних паперiв, портфель дебiторськоi заборгованостi тощо. Оцiнка портфельного кредитного ризику передбачаi оцiнку концентрацii та диверсифiкацii активiв банку.

Мiжнародному кредитуванню, крiм кредитного ризику, притаманний ризик краiни, який виникаi через особливостi економiки, соцiального ладу та полiтичного устрою краiни позичальника. Ризик краiни особливо помiтний у разi кредитування iноземних урядiв або iхнiх установ, оскiльки таке кредитування зазвичай не забезпечене. Проте цей ризик маi завжди враховуватися в кредитнiй та iнвестицiйнiй дiяльностi - не маi значення, у якому секторi - державному чи приватному. РЖснуi також компонент ризику краiни, вiдомий як трансферний ризик, що виникаi в тому випадку, коли заборгованiсть позичальника не номiнована в нацiональнiй валютi. Незважаючи на фiнансовий стан позичальника, валюта заборгованостi може виявитися недоступною для нього.

Для оцiнки кредитного ризику мають враховувати викладенi нижче фактори. Цi фактори i рекомендованими критерiями; iх перелiк може бути розширений в разi потреби. Вони i оглядом моментiв, якi можуть допомогти приймати рiшення в межах системи оцiнки ризикiв. Фактичнi данi наявноi в банку постiйно дiючоi системи оцiнки та контролю ризикiв мають забезпечувати прийняття керiвництвом адекватних та ефективних рiшень i враховуються пiд час оцiнки ризику банку.

Фактори оцiнки такi [11]:

- iснування адекватноi, ефективноi, доведеноi до виконавцiв внутрiшньоi нормативноi бази (положень, процедур тощо) щодо управлiння кредитним ризиком, затвердженоi вiдповiдними органами банку, виходячи з принципiв корпоративного управлiння, а також вiдповiдноi практики виконання ii вимог;

склад портфелiв активiв (кредитний, iнвестицiйний тощо) та iснування концентрацiй. Суттiвi фактори включають такi:

а)продукти;

б)види економiчноi дiяльностi;

в)класифiкацiя/рейтинги ризику;

г)походження заборгованостi;

д)клiiнти;

е)розмiр кредитiв;

ж)географiчнi регiони;

з)непов'язанi/спорiдненi контрагенти;

и)джерела погашення;

к)застава;

- рiвень забезпечення кредитного ризику заставою. Пiд час оцiнки застави мають аналiзуватися вид застави, якiсть, рiвень покриття заборгованостi заставою, адекватнiсть та перiодичнiсть переоцiнки застави, можливiсть реалiзацii, а також рiвень i характер виняткiв у документацii;

- обсяг умовних зобов'язань банку (гарантiй, непокритих i резервних акредитивiв, кредитних лiнiй, обов'язкових та не обов'язкових до надання тощо);

- тенденцii щодо зростання обсягiв активних операцiй, прострочень, негативно класифiкованих кредитiв i збиткiв вiд активних операцiй;

- достатнiсть резервiв банку пiд можливi втрати за активними операцiями;

- наявнiсть своiчасноi, достовiрноi та повноi управлiнськоi iнформацii;

- ефективнiсть кредитного адмiнiстрування, включаючи кредитний аналiз, монiторинг, роботу з проблемними активами, оцiнку застави i документальне оформлення застави;

- адекватнiсть методiв, що використовуються для визначення кредитних проблем;

- рiвень комплектацii i квалiфiкацiя кадрiв, зважаючи на обсяг та складнiсть активних операцiй банку;

- чи застосовуються належнi облiковi пiдходи щодо балансових та позабалансових активiв та резервiв;

- наявнiсть належних механiзмiв контролю (аудит, внутрiшнi перевiрки кредитноi дiяльностi, вiдповiднi процедури тощо) для класифiкацii портфелiв, забезпечення точностi даних i монiторингу дотримання положень або законiв.

Система управлiння кредитним ризиком банку складаiться iз регламентних документiв - полiтик, положень, процедур, процесiв тощо, - якi затверджуються спостережною радою або правлiнням банку вiдповiдно до обраноi ним форми корпоративного управлiння, з урахуванням розмiру банку та складностi його операцiй [11].

Система управлiння кредитним ризиком маi включати, як мiнiмум, такi компоненти:

- полiтику та положення щодо управлiння кредитним ризиком, якi мають бути розглянутi та затвердженi спостережною радою або правлiнням банку, вiдповiдно до принципiв корпоративного управлiння. Такi полiтика та положення повиннi пiдлягати перiодичному перегляду;

- Положення щодо кредитування, якi враховують як балансовi, так i позабалансовi операцii банку, а саме:

а) регламентують типи i умови кредитiв, якi надаватиме установа;

б) враховують характер ринкiв та галузей, яким надаватимуться кредити;

в) передбачають розгляд до взяття зобов'язання про надання кредиту: загального фiнансового стану позичальника, характеру та вартостi застави, характеру позичальника та його готовностi погасити кредит згiдно з угодою, а також фiнансовоi вiдповiдальностi гаранта;

д) адекватно враховують концентрацiю кредитного ризику i пов'язаних iз ним потенцiйних ризикiв;

е)iншi питання, що пов'язанi iз кредитуванням, зокрема, порядок та процедуру визначення процентноi ставки за кредитом та необхiдноi застави.

- положення щодо лiмiтiв ризику на одного контрагента, групу взаiмопов'язаних контрагентiв, за галузями або секторами економiки, за географiчними регiонами або iншими кредитними операцiями, якi можна розглядати в сукупностi (експозицiями); цi положення мають враховувати всi компоненти кредитного ризику, як балансовi, так i позабалансовi, на якi наражаiться установа, а також можливий вплив iнших категорiй ризикiв;

- чiтко визначену i продуману систему повноважень з прийняття рiшень щодо ухвалення кредитних операцiй;

- комплексну систему оцiнки кредитного ризику;

- належну iнформацiйну базу, яка:

- дозволяi керiвництву приймати обТСрунтованi кредитнi рiшення i оцiнювати ризик на постiйнiй основi;

- надаi iнформацiю про розмiр, призначення та джерело заборгованостi, а також дозволяi оцiнити здатнiсть позичальника своiчасно ii погасити;

- забезпечуi можливiсть застосування вiдповiдних правових санкцiй проти позичальника;

- надаi можливiсть здiйснювати адекватне адмiнiстрування i монiторинг кредиту;

- дозволяi пiдтримувати зберiгання i обробку даних за попереднi перiоди.

- процес iдентифiкацii кредитiв, якiсть яких погiршуiться, та належноi роботи iз проблемними активами, яка включаi наступне:

- процес безперервного управлiння кредитними експозицiями (операцiями в iхнiй сукупностi), що вимагають посиленоi уваги;

- перiодичнi перевiрки якостi активiв для iдентифiкацii проблемних активiв;

- методику iдентифiкацii, оцiнки, облiку кредитiв, чия якiсть погiршуiться, та створення пiд них вiдповiдних резервiв;

- порiвняння загальних сум проблемних активiв з капiталом;

- оцiнку потенцiйних збиткiв за проблемними активами i формування резервiв, достатнiх для поглинання таких збиткiв;

- пiдготовку та подання перiодичних звiтiв керiвництву i спостережнiй радi iз достатньою iнформацiiю для оцiнки рiвня ризику. Цi звiти мають включати наступне, але не обмежуватись цим:

- перелiк кредитiв у розрiзi класифiкацii за ризиком;

- аналiз проблемних кредитiв;

- оцiнку напрямку ризику у кредитному портфелi;

- iнформацiю про проблемнi кредити за кредитними iнспекторами, фiлiями, галузями, видами забезпечення тощо;

- аналiз змiн рiвня резервiв банку на основi рiвня i тенденцiй змiн проблемних активiв i загальноi суми кредитiв;

- аналiз концентрацii кредитiв за клiiнтами, пов'язаними з ними особами, галузями економiки i регiонами;

- функцiю незалежних перевiрок кредитноi дiяльностi, чиiм призначенням i аналiз якостi як окремих кредитiв, так i кредитного портфеля(iв) у цiлому. Результати цього аналiзу мають надаватися правлiнню i спостережнiй радi на регулярнiй основi.

Крiм того, для бiльш ефективного управлiння кредитним ризиком рекомендуiться:

- створити, запровадити в експлуатацiю та постiйно актуалiзовувати систему внутрiшнiх кредитних рейтингiв;

- на основi реальних спостережень принаймнi щоквартально обчислювати матрицю ймовiрностей мiграцii кредитних рейтингiв та оцiнювати на основi такоi матрицi величину необхiдних резервiв пiд кредитнi збитки у наступних перiодах;

- проводити бек-тестування мiграцii внутрiшнiх кредитних рейтингiв на реальних даних за максимально можливий перiод часу.

Кредитна дiяльнiсть банкiв пов'язана з кредитним ризиком або нездатнiстю контрагента виконувати частково або в повному обсязi своi зобов'язання згiдно з угодою, тому банки зобов'язанi оцiнювати кредитоспроможнiсть своiх контрагентiв, вчасно iдентифiкувати поганi активи (тобто активи, за якими iснуi ймовiрнiсть отримання з

Вместе с этим смотрят:

РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан

РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")

РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi