Шляхи вдосконалення кредитноi дiяльностi ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
ЧЕРНРЖГРЖВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
Кафедра фiнансiв
ПОЯСНЮВАЛЬНА
ЗАПИСКА
ДО ДИПЛОМНОРЗ РОБОТИ
НА ТЕМУ:
Шляхи вдосконалення кредитноi дiяльностi ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ»
Студент групи ЗФК-042 В.Ю. Мороз
Чернiгiв 2010 р.
РЕФЕРАТ
Дипломна робота на тему ВлШляхи вдосконалення кредитноi дiяльностi ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ»: 120 сторiнок, 9 рисункiв, 13 таблиць, 18 формул, 64 джерел, 5 додаткiв, 6 листiв графiчного матерiалу.
В дипломнiй роботi комплексно проведено оцiнку структури та якостi кредитного портфеля ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ».
Метою роботи стали розробка та пошук практичних рекомендацiй щодо шляхiв вдосконалення кредитноi дiяльностi на базi ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ».
В першому роздiлi розглянуто теоретичнi аспекти кредитноi дiяльностi комерцiйного банку: економiчна сутнiсть, функцii, види кредиту; принципи банкiвського кредитування; кредитний ризик та наведена методика оцiнки кредитоспроможностi позичальника.
Також викладенi правовi аспекти дiяльностi комерцiйного банку, приведена нормативно-правова база, якою керуються комерцiйнi банки в процесi своii дiяльностi.
Друга частина роботи мiстить загальну фiнансово-економiчну характеристику дiяльностi ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ» за 2007-2009 рр. Проведений детальний аналiз структури та якостi кредитного портфеля ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ».
Як результат, у третьому роздiлi приведенi практичнi рекомендацii щодо шляхiв удосконалення кредитноi дiяльностi ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ».
КОМЕРЦРЖЙНИЙ БАНК, КРЕДИТ, БАНКРЖВСЬКИЙ КРЕДИТ, ПРОЦЕНТНА СТАВКА, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ, КРЕДИТНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ, КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ, КРЕДИТНИЙ РИЗИК, ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК, СТУПРЖНЬ РИЗИКУ, СТРАХОВИЙ РЕЗЕРВ, СТРУКТУРА КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ, ЯКРЖСТЬ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ.
ЗМРЖСТ
ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ КОМЕРЦРЖЙНОГО БАНКУ ПАТ ВлРАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬВ»
1.1 Сутнiсть кредитних операцiй та iх роль у дiяльностi комерцiйного банку
1.2 Принципи та процес банкiвського кредитування
1.3 Система управлiння кредитним ризиком комерцiйного банку
1.4 Методика оцiнки кредитоспроможностi позичальникiв
1.5 Нормативно-правове забезпечення кредитноi дiяльностi комерцiйного банку
2 ДОСЛРЖДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ КРЕДИТУВАННЯ ПАТ ВлРАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬВ» 50
2.1 Загальна фiнансово-економiчна характеристика дiяльностi банку
2.2 Характеристика кредитного процесу та методики оцiнки кредито‑
спроможностi позичальникiв ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ»
2.3 Аналiз структури кредитного портфеля банку
2.4 Аналiз якостi кредитiв, наданих фiзичним та юридичним особам банку
3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ КРЕДИТУВАННЯ ПАТ ВлРАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬВ»
3.1 Заходи щодо покращення кредитного процесу з точки зору ризикiв
3.2 Економiчне обТСрунтування ефективностi запропонованих заходiв
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛРЖК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТОК А ВлРозгорнута класифiкацiя видiв кредитiвВ»
ДОДАТОК Б ВлБаланси ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ» за 2007-2009 рр.В».
ДОДАТОК В ВлПоказники наданих кредитiв фiзичним та юридичним особам ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ» за 2007-2009 рокиВ»
ДОДАТОК Г ВлКредитний портфель ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ» за 2007-2009 рокиВ»
ДОДАТОК Д ВлКредитний портфель ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ» за видами економiчноi дiяльностi 2007-2007 рокiвВ»
ВСТУП
В умовах формування ринкового середовища, спаду промислового та сiльськогосподарського виробництва велика увага в органiзацiйнiй та структурнiй перебудовi економiки придiляiться комерцiйним банкам та банкiвськiй системi в цiлому.
Провiдна роль у вирiшеннi значних проблем належить саме кредитним вiдносинам та банкам, що пояснюiться не лише збiльшенням iхньоi ролi в розвитку економiки, але й наявною можливiстю швидко i ефективно реагувати на новi механiзми господарювання, тому актуальнiсть даноi теми i очевидною.
В той же час однiiю з проблем банкiвськоi системи в цiлому, i досить високий ризик кредитних операцiй. По-перше, теоретична недосконалiсть питання захисту iнтересiв кредитора вiд кредитних ризикiв, по-друге, незадовiльний фiнансовий стан бiльшостi субтАЩiктiв пiдприiмництва, по-третi, невисока кадрова пiдготовка працiвникiв банкiвськоi системи тощо.
Аналiзуючи ситуацiю, яка склалася в банкiвськiй сферi, можна зробити висновок, що банки зазнають фiнансового краху в звтАЩязку з надзвичайно ризикованою кредитною полiтикою.
З огляду на iснуючи проблеми та ситуацiю на грошово-кредитному ринку, питання щодо шляхiв вдосконалення кредитноi дiяльностi i досить цiкавим. Адже, вивчення джерел i форм забезпечення погашення кредитiв, розробка методiв зниження питомоi ваги неповернених позичок в загальному обсязi наданих кредитiв, ефективне використання результатiв аналiзу наданих кредитiв, ефективне управлiння процентним ризиком, формування банком резерву на покриття можливих втрат за позиками, впровадження якiсних форм забезпечення та контролю за цiльовим використанням позички справляють регулюючий вплив на банкiвську дiяльнiсть.
Тому з причини складностi та багатогранностi даноi теми, що розглядаiться, чимало питань потребуi поглибленого системного вивчення. ОбтАЩiктом дослiдження виступаi Публiчне акцiонерне товариство ВлРайффайзен Банк АвальВ».
Предметом дослiдження виступаi кредитна дiяльнiсть ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ».
Метою даноi роботи i пошук шляхiв вдосконалення кредитноi дiяльностi на базi ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ»
Виходячи з визначеноi мети задачами даноi дипломноi роботи i:
1) розкрити сутнiсть та основнi аспекти кредитноi дiяльностi комерцiйного банку;
2) розкрити поняття кредитного ризику та структури кредитного портфеля;
3) розглянути нормативно-правове забезпечення у сферi кредитування;
4) дати загальну фiнансово-економiчну характеристику дiяльностi комерцiйного банку;
5) провести аналiз структури кредитного портфеля ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ»;
6) на пiдставi проведеного аналiзу кредитного портфеля та дослiдження грошово-кредитного ринку запропонувати шляхи вдосконалення кредитноi дiяльностi ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ».
Методичну та теоретичну основу роботи складають працi украiнських та зарубiжних науковцiв (А.М. Мороз, М.РЖ. Савлук, С.Н. Кабушкiн, А.О. Мiлай, РЖ.М. Парасiй-Вергуненко та iншi), законодавчi та нормативнi акти Верховноi Ради Украiни, Президента Украiни, Нацiонального банку Украiни, внутрiшньобанкiвськi iнструкцii та положення. РЖнформацiйну основу складають звiтнi та поточнi матерiали комерцiйного банку, данi перiодичного друку, пiдручники, посiбники, iншi джерела iнформацii [1-12,17,27,38-41,64].
Результати даноi дипломноi роботи можуть бути врахованi банкiвською установою при розробцi своii кредитноi полiтики, а також висвiтлений матерiал буде цiкавим широкому загалу фахiвцiв у сферi економiки та фiнансiв.
1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ КОМЕРЦРЖЙНОГО БАНКУ ПАТ ВлРАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬВ»
1.1 Сутнiсть кредитних операцiй та iх роль у дiяльностi комерцiйного банку
Банкiвська система сьогоднi тАУ це одна з найважливiших та невiд'iмних структур ринковоi економiки. Головними ланками кредитноi системи i банки та кредитнi установи, що мають лiцензiю Нацiонального банку Украiни, якi одночасно виступають у ролi покупця i продавця iснуючих у суспiльствi тимчасово вiльних коштiв.
Банкiвська система шляхом надання кредитiв органiзовуi й обслуговуi рух капiталу, забезпечуi його залучення, акумуляцiю та перерозподiл у тi сфери виробництва та обiгу, де виникаi дефiцит капiталу.
Дiяльнiсть ПАТ ВлРайффайзен Банк АвальВ» як i будь-яка дiяльнiсть iнших субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi нормуiться та забезпечуiться згiдно з Конституцiiю Украiни та законами i пiдзаконними актами.
Згiдно статтi 42 Конституцii Украiни, кожен маi право на пiдприiмницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом. Держава забезпечуi захист конкуренцii та пiдприiмницькоi дiяльностi. Також не допускаiться зловживання монопольним станом на ринку, неправомiрне обмежування конкуренцii та недобросовiсна конкуренцiя [1].
Законом Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ» встановлено, що банк тАУ це юридична особа, яка маi виключне право на пiдставi лiцензii Нацiонального банку Украiни здiйснювати у сукупностi такi операцii: залучення у вклади грошових коштiв фiзичних i юридичних осiб та розмiщення зазначених коштiв вiд свого iменi, на власних умовах та на власний ризик, вiдкриття i ведення банкiвських рахункiв фiзичних та юридичних осiб [6].
За твердженням Р. Коцовськоi та В. Ричакiвськоi поняття ВлкредитВ» виникло на певному етапi розвитку людського суспiльства як явище iсторичне. Розвиток банкiв та товарного виробництва, обiгу йшли поруч i тiсно переплiтались, тобто взаiмовiдносини мiж товаровиробниками i кредитором виникали тодi, коли продавцю потрiбно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. Тому й виникла потреба, наприклад у передачi продавцем покупцевi товару з вiдстрочкою платежу, тобто тАУ у кредит. Банки при цьому формувались як фiнансовi посередники, що залучають капiтали, заощадження населення та iншi грошовi засоби, якi вивiльнюються в ходi господарськоi дiяльностi, i надають iх у тимчасове користування iншим агентам, що потребують додаткового капiталу [37].
Ставши iнституцiiю фiнансового перерозподiлу вартостi, у даний час комерцiйнi банки можуть запропонувати клiiнтам до 200 видiв рiзноманiтних банкiвських продуктiв та послуг. Проте i наявний визначений базовий перелiк операцiй, без яких банк не може нормально функцiонувати, такою i кредитна дiяльнiсть. В структурi активних операцiй банку найбiльша питому вагу займаi саме кредитна дiяльнiсть, тому найбiльша частина активiв банку вкладаiться саме у кредитнi операцii.
Кредитнi операцii тАУ це вiдношення мiж кредитором i дебiтором (позичальником) iз приводу надання (одержання) у тимчасове користування коштiв, iхнього повернення й оплати.
Кредитнi операцii i найважливiшим джерелом прибутку банку, проте у зв'язку зi збiльшенням в останнi роки випадкiв неповернення кредитiв данi операцii складають пiдвищену небезпеку для стiйкостi та стабiльностi банку в цiлому. Прикладом щодо цього можуть слугувати долi ряду банкiв Украiни, краху яких сприяла ризикова кредитна полiтика.
Кредитнi вiдносини мiж комерцiйними банками та позичальниками будуються на пiдставi кредитних договорiв (угод). В практичнiй дiяльностi банкiв розрiзняiться кредитування пряме й опосередковане. При прямому кредитуваннi договiр на позичку укладаiться безпосередньо мiж банком-кредитором i позичальником. Опосередковане кредитування вiдбуваiться при купiвлi банком фiнансових зобов'язань (як правило, векселiв) позичальника. Зазвичай, вiдносини мiж суб'iктами кредитноi угоди мають добровiльний характер.
В умовах ринковоi економiки об'iктом кредитних вiдносин за твердженням М.РЖ. Савлука виступають переважно грошi як загальний ресурс, за допомогою якого можна придбати всi iншi ресурси тАУ матерiальнi, технiчнi, трудовi, природнi тощо. Матерiальнi блага об'iктом кредиту виступають рiдко. Характерною рисою кредиту i сплата процентiв за користування ним [20].
Специфiчний прояв сутi кредиту полягаi в виконаннi таких функцiй, як перерозподiльчоi, емiсiйноi та контрольноi.
При визначеннi функцiй кредиту треба мати на увазi, що при змiнi економiчноi сутi в процесi iсторичного розвитку змiнюються i його функцii. За допомогою кредиту вiдбуваiться перерозподiл вартостi на засадах повернення, отже, кредит виконуi перерозподiльчу функцiю. Вона властива всiм формам та видам кредиту. Перерозподiлятися може тiльки вартiсть (як у товарнiй, так i в грошовiй формi), яка в даний момент i вiльною. При цьому власник вартостi не змiнюiться, ним залишаiться кредитор. Позичальник тимчасово користуiться лише споживчою вартiстю наданих у кредит речей чи грошових ресурсiв. Вартiсть може перерозполятися мiж окремими суб'iктами господарськоi дiяльностi, галузями народного господарства, регiонами краiни та мiж рiзними краiнами.
Наступною функцiiю кредиту i створення грошей для грошового обiгу тАУ емiсiйна функцiя. РЗi виконуi тiльки банкiвський кредит. Саме методами кредитноi експансii (розширення кредиту) та кредитноi рестрикцii (звуження кредиту) регулюiться кiлькiсть грошей в обiгу. Однак вилучення грошей з обiгу за допомогою кредиту досягаiться значно важче, нiж iх випуск в обiг. Воно повинно супроводжуватися цiлим рядом заходiв, якi дали б можливiсть зменшити кiлькiсть грошей в обiгу.
А.М. Мороз також зазначаi, що кредиту властива i контрольна функцiя. Вступивши в кредитнi вiдносини, позичальник i кредитор повиннi здiйснювати контроль за своiю дiяльнiстю [38].
Форма кредиту характеризуi зовнiшнiй прояв i органiзацiю кредитних вiдносин. Змiна його змiсту, обумовлена змiною в характерi виробничих вiдносин, призводить до змiни або появи нових форм кредиту.
Форма кредиту визначаiться за такими ознаками:
- характером кредитних вiдносин;
- складом учасникiв;
- рiвнем та джерелом виплати процента;
- речовим проявом кредитноi угоди.
Кредитнi вiдносини мають вартiсну форму оскiльки вони виникають за умов, коли грошi передаються на умовах повернення.
Залежно вiд субтАЩiктiв кредитних вiдносин, iх органiзацii та цiльового призначення позичок кредит подiляiться на ряд видiв: банкiвський, державний, мiжгосподарський (комерцiйний); виробничий; споживчий; лiзинговий; мiжнародний [38].
Провiдним видом кредиту i банкiвський, тобто кредит, який надають i одержують банки. Саме банки акумулюють переважну частину кредитних ресурсiв i надають iх у позички. Банкiвський кредит тАУ це двостороннiй рух грошових коштiв, якi надаються банком у позику за певну плату на засадах забезпеченостi, поверненостi, строковостi. Вiн вiдображаi економiчнi вiдносини мiж кредиторами (банками) та субтАЩiктами кредитування (позичальниками), ними можуть бути як юридичнi так i фiзичнi особи.
Банкiвський кредит повтАЩязаний з акумулюванням тимчасово вiльних грошових коштiв, iх перерозподiлом на умовах поверненостi, а також з емiсiiю грошових знакiв в обiгу через систему кредитування. Умова поверненостi грошових коштiв даi можливiсть перерозподiляти грошовi кошти неодноразово.
Як ствердуi О.Я. Стойко, банкiвський кредит тАУ це основна форма кредиту. Ступiнь i спрямованiсть його впливу на економiчнi процеси залежать вiд використання певних методiв кредитування, якi застосовуються до конкретних економiчних умов [60].
Державний кредит становить друге за значенням джерело фiнансування державних витрат. Найбiльш широко державнi кредити розповсюдженi в економiчно розвинених краiнах. Так вони становлять собою найбiльш цивiлiзовану форму покриття дефiциту бюджету.
Державний кредит тАУ це сукупнiсть грошових вiдносин, якi виникають мiж державою, з одного боку, та фiзичними й юридичними особами, з iншого боку, з приводу, по-перше, вилучення тимчасово вiльних коштiв та iх використання на фiнансування державних витрат; по-друге, надання фiнансовоi допомоги пiдприiмствам та органiзацiям на умовах строковостi, платностi та повернення.
Комерцiйний кредит вiдображаi кредитний договiр мiж двома господарюючими субтАЩiктами тАУ продавцем (кредитором) та покупцем (позичальником). Комерцiйний кредит надаiться постачальником покупцевi. Потреба у ньому виникаi тодi, коли пiдприiмство-товаровиробник прагне реалiзувати вироблений товар, але у покупця немаi грошей для його придбання. У таких випадках товар може бути добровiльно переданий постачальником покупцевi в кредит. Ця передача може оформлятися векселем (борговим зобов'язанням). Пiд вексель постачальник (векселедержатель) отримуi в банку кредит, при цьому мiжгосподарський кредит трансформуiться у банкiвський.
Комерцiйний кредит маi такi недолiки: обмеженiсть у часi, розмiрах; iнодi вимушений з боку постачальника характер вiдстрочки платежу у зв'язку з фiнансовим становищем покупця, ризик для постачальника, великий вплив з боку банкiвськоi сфери при облiку векселiв.
Споживчий кредит вiдображаi вiдносини мiж кредитором та позичальником з приводу кредитування кiнцевих потреб.
Споживчий кредит тАУ кредит, який надаiться тiльки в нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам на придбання споживчих товарiв тривалого користування та послуг i який повертаiться в розстрочку, якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору.
В усiх краiнах споживчий кредит виступаi системою грошових вiдносин, пов'язаною з тимчасовим перерозподiлом вiльних коштiв юридичних i фiзичних осiб.
Споживчий кредит тАУ це кредит, який даi:
тАУ можливiсть отримати тi речi, яких без використання кредиту потрiбно було б довго чекати, або ж якi були б недоступнi для отримання;
тАУ гнучкiсть: робити придбання товарiв в зручний час, навiть тодi, коли споживач не маi в своiму розпорядженнi необхiдноi суми готiвки;
тАУ безпеку: коли людина купуi або мандруi, кредитнi картки i бiльш зручним i надiйним засобом платежу в порiвняннi з готiвкою;
тАУ допомогу: споживчий кредит дозволяi оплачувати непередбаченi термiновi витрати (ремонт автомобiля пiсля аварii тощо).
Але споживчий кредит маi i своi недолiки, якi слiд враховувати. Так В.Д. Лагутiн зазначаi, що iнодi кредитнi рахунки створюють оману багатства i це призводить до надмiрних витрат i згодом по мiрi накопичення боргiв часто виникають труднощi, щодо щомiсячних платежiв. Покупки в кредит обходяться дорожче, нiж при оплатi готiвкою. Це вiдбуваiться тому, що при купiвлi товару в кредит цiна на товар часто вища, нiж при оплатi готiвкою, а також до неi слiд добавити процент за користування кредитом [32].
Отже, споживчий кредит прискорюi реалiзацiю товарiв широкого вжитку i побутових послуг, збiльшуi платоспроможний попит населення, пiдвищуi його життiвий рiвень.
Лiзинговий кредит тАУ це вiдносини мiж самостiйними юридичними особами з приводу надання в оренду засобiв працi, а також фiнансування, придбання рухомого та нерухомого майна на визначений строк. Лiзинг представляi собою форму майнового кредиту. ОбтАЩiктом лiзингу i будь-яке рухоме майно (автомобiлi, устаткування) та нерухоме (будiвлi, споруди) майно, що вiдносяться до основних фондiв i i обтАЩiктом купiвлi-продажу.
Розрiзняють оперативний та фiнансовий лiзинг:
тАУ оперативний лiзинг тАУ це перепоступка майна на термiн, який менший термiну повноi амортизацii. Вiн подiляiться на короткостроковий оперативний лiзинг тАУ вiд декiлькох днiв до 1 року та середньостроковий вiд 1 року до 5 тАУ 10 рокiв;
тАУ фiнансовий лiзингтАУ це перепоступка майна на термiн повноi амортизацii.
Лiзинговий кредит може бути погашений шляхом повернення кредитору вартостi в тiй самiй натурально-речовiй формi, укладення новоi лiзинговоi угоди на коротший термiн та за пiльговими ставками.
Лiзинг сприяi прискоренню реалiзацii продукцii виробництва, доведення ii до споживача. Для кредитора (лiзинговоi фiрми) лiзинговi операцii i джерелом доходiв у виглядi орендноi плати, коштiв, отриманих вiд продажу орендатору орендуiмого майна. Лiзингова фiрма здiйснюi посередницькi, технiчнi, маркетинговi, iнформацiйнi, рекламнi послуги.
Будь-яка нацiональна економiка у процесi свого функцiонування вдаiться до зовнiшнiх позик за умови недостатностi власних фiнансових ресурсiв на даному етапi розвитку. Зовнiшнi позики дозволяють краiнi задовольнити потреби споживання та iнвестування за рахунок залучення заощаджень ззовнi.
Формою руху позичкових капiталiв у сферi мiжнародних економiчних вiдносин i мiжнародний кредит. Мiжнародний кредит тАУ це надання валютних та матерiальних ресурсiв одними суб'iктами системи свiтового господарства iншим у тимчасове користування на умовах платностi, зворотностi та строковостi.Кредиторами та позичальниками можуть бути суб'iкти системи свiтового господарства усiх рiвнiв: приватнi фiрми та банки, державнi заклади, уряди, мiжнароднi та регiональнi кредитнi i фiнансовi органiзацii.
1.2 Принципи та процес банкiвського кредитування
Акцiонерно-комерцiйнi банки, керуючись статутом банку, Законом Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ», нормативними документами НБУ та iншими законодавчими нормами надаi короткостроковi i довгостроковi кредити платоспроможним пiдприiмствам i iншим господарським структурам, якi мають самостiйний баланс i власнi кошти.
Банкiвський кредит надаiться для забезпечення, розвитку i розширення сфери виробництва i обiгу, задоволення споживчого попиту населення, iнших напрямкiв господарськоi дiяльностi. Надання кредитiв здiйснюiться в межах наявних кредитних ресурсiв за умови обовтАЩязкового дотримання економiчних нормативiв дiяльностi.
Кредит тАУ це позичковий капiтал банку у грошовiй формi, що передаiться у тимчасове користування на умовах забезпеченостi, повернення, строковостi, платностi та цiльового характеру використання. Метою банкiвського бiзнесу i отримання зиску за рахунок вмiлого, рацiонального та безпечного вкладення банкiвського капiталу.
Принцип забезпеченостi надання кредиту означаi наявнiсть в банка права для захисту власних iнтересiв, недопущення збиткiв вiд можливого неповернення боргу позичальником через його неплатоспроможнiсть.
Принцип тимчасового користування, повернення та строковостi маi на увазi те, що кредит повинен бути повернутий банку позичальником не пiзнiше обумовленого при наданнi позики термiну.
Принцип платностi за кредит передбачаi право банку справляти плату у виглядi процента за користування позикою, яка i основним джерелом традицiйних доходiв комерцiйного банка.
Принцип цiльового характеру кредитування припускаi вкладення позичкових коштiв у конкретнi господарчi процеси, на чiтко визначенi цiлi, операцii, технiко-економiчна експертиза яких свiдчить про iх достатню дохiднiсть iз урахуванням економiчноi контАЩюнктури i ризикiв у конкретнiй галузi народного господарства, тенденцiй розвитку ринку [47].
Комерцiйнi банки можуть надавати кредити суб'iктам господарськоi дiяльностi незалежно вiд iх галузевоi належностi, статусу, форм власностi у разi наявностi в них можливостей та правових форм забезпечення своiчасного повернення кредиту та сплати всiх вiдсоткiв за користування.
Банки можуть надавати кредити як в нацiональнiй так i в iноземнiй валютi. Кредити надаються на пiдставi укладання кредитноi угоди з кожним позичальником iндивiдуально, таким чином, щоб ступiнь ризику кредитноi угоди був мiнiмальним. Якщо кредит надаiться на пiльгових умовах, компенсацiя втрат комерцiйним банкам здiйснюiться за рахунок держустанови, за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв.
Банкiвський кредит може бути прямий та через посередника. Прямi (банк тАУ позичальник) кредитнi вiдносини i бiльш поширенiшими. Значно вужче застосовуiться надання позик через посередника.
Комерцiйний банк в залежностi вiд потреб та можливостей позичальника, а також iнтересiв самого банку може надавати кредити на рiзних умовах. Тому на практицi iснуi подiл банкiвських позик за рiзноманiтними ознаками та критерiями для полегшення контролю та управлiння кредитним портфелем банку (додаток А) [20].
Наведена класифiкацiя не i вичерпною, тому що можна кредити класифiкувати i за iншими параметрами i ознаками, але по сутi така класифiкацiя зумовлена великою кiлькiстю видiв критерiiв, а також умовами гарантування, i даi пiдтвердження тому, що кредит тАУ це складна економiчна категорiя, до якоi потрiбно ставитися дуже уважно. Тому банки працюють зi своiми позичальниками в щiльнiй взаiмодii вiд подання заяви на отримання кредиту до повного повернення кредиту i вiдсоткiв за ним. Банки спiвпрацюють лише з фiнансово-стiйкими пiдприiмствами, якi мають постiйнi надходження коштiв на розрахунковий рахунок, або з тими пiдприiмствами та органiзацiями, якi в цей час, долаючи труднощi, мають в майбутньому перспективи свого розвитку.
Органiзацiя кредитних вiдносин банку з клiiнтами визначаiться багатьма факторами, включаючи стратегiю i тактику банку, квалiфiкацiю банкiвських працiвникiв, розмiр статутного та власного капiталу, кредитну полiтику банку тощо [27].
В свою чергу процес банкiвського кредитування являi собою сукупнiсть певних дiй банку, повтАЩязаних iз наданням i поверненням кредиту.
Цей процес складаiться з певних етапiв, кожний з яких, окремо, забезпечуi розвтАЩязання локальноi задачi i разом досягаiться головна цiль позичкових операцiй тАФ iх надiйнiсть i прибутковiсть для банку.
Основна робота з органiзацii кредитного процесу в банку може бути подана у виглядi таких етапiв:
а) формування портфеля кредитних заявок;
б) проведення переговорiв iз потенцiйним клiiнтом;
в) прийняття рiшення про доцiльнiсть надання кредиту та його форму;
г) оформлення кредитноi справи;
д) робота з клiiнтом пiсля отримання ним позики;
е) повернення кредиту з процентами i закриття кредитноi справи.
До першого етапу входять збiр iнформацii про попит на кредит, ii аналiз та попереднiй вiдбiр заявок. При цьому повинен бути дотриманий основний принцип: вся iнформацiя про потенцiйних позичальникiв, що надходить до банку, повинна письмово фiксуватиcя кредитними працiвниками.
Також до заявки додаiться пакет обовтАЩязкових документiв, вiдповiдно до вимог банку.
При надходженнi до банку великоi кiлькостi заявок така iнформацiя створюi передумови для попереднього вiдбору найбiльш привабливих пропозицiй, а також даi можливiсть наповнювати iнформацiйний портфель кредитних заявок для подальшоi роботи з ними. Працiвник кредитного вiддiлу вiдiграi роль продавця i експерта у процесi надання позики.
На другому етапi головна мета банку тАФ кiнцеве визначення кредитоспроможностi та фiнансового стану клiiнта з метою укладення кредитноi угоди на найбiльш вигiдних для банку умовах.
Враховуючи велику значимiсть цього етапу, в багатьох установах банкiв створюють спецiальнi пiдроздiли, якi називаються вiддiлом чи сектором економiчного аналiзу.
На третьому етапi банк провадить пiдготовку до складання кредитноi угоди. Третiй етап можливий лише за умови позитивного закiнчення другого етапу, тобто оцiнки кредитоспроможностi та ризику.
Третiй етап маi назву Влструктурування позичкиВ». У процесi структурування банк визначаi основнi параметри позички: вид кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачi та погашення, цiну позики та iнше.
Далi угода розглядаiться юристами банку, котрi звертають особливу увагу на вiдповiднiсть наявних контрактiв i угод чинному законодавству та на можливiсть успiшного вирiшення питання повернення коштiв у разi невиконання позичальником кредитного договору.
За наявностi позитивного висновку юристiв пакет документiв перевiряiться службою безпеки банку.
ТРрунтуючись на аналiзi наявноi та отриманоi iнформацii, служба безпеки банку даi своi висновки про ступiнь ризику даного кредиту.
Повний пакет документiв подаiться керiвництву банку для прийняття остаточного рiшення та укладання кредитного договору або вiдмови клiiнтовi.
На четвертому етапi банк пiсля закiнчення роботи щодо структурування позички приступаi до переговорiв з клiiнтом про укладання договору.
Посадова особа, яка веде переговори з клiiнтом вiдносно кредиту, повинна довести до нього обовтАЩязковi умови майбутньоi кредитноi угоди, без виконання яких позичка не може бути надана, i тi умови, вiдносно яких може бути досягнутий компромiс.
Пiсля вирiшення всiх питань i узгодження всiх параметрiв майбутньоi кредитноi угоди робляться вiдповiднi висновки щодо кредиту. Пiсля позитивного рiшення цього органу вiдбуваiться пiдписання кредитноi угоди з боку керiвництва банкiвськоi установи i клiiнта. Пiсля цього на пiдставi внутрiшнього розпорядження банку вiдкриваiться позичковий рахунок, з якого i провадиться видача кредиту. Видача кредиту може здiйснюватися одноразово або частинами у строки, визначенi у кредитнiй угодi.
У бiльшостi варiантiв позичка при ii наданнi зараховуiться на поточний рахунок позичальника.
При споживчому кредитi видача його здiйснюiться переважно готiвкою, а при наданнi кредиту на капiтальнi затрати (на будiвництво житла та _н.) тАФ видача здiйснюiться в безготiвковому порядку.
Якщо банк виявляi проблемну позичку, вiн негайно повинен вжити заходiв для забезпечення повного i своiчасного ii повернення. Найдоцiльнiшим кроком буде розробка разом з позичальником заходiв щодо покращення фiнансового стану пiдприiмства. Якщо цей спосiб не дасть результатiв, банк повинен забезпечити своi iнтереси шляхом реалiзацii забезпечення, предтАЩявлення претензii до гаранта i т. д. Крайнiй захiд тАУ це порушення питання про оголошення позичальника банкрутом [24].
Якщо в процесi кредитування вiдбулися певнi змiни в умовах здiйснення проекту, що кредитуiться, з незалежних вiд позичальника причин, i це призвело до додатковоi потреби в кредитi, банк може задовольнити ii на умовах укладання додатковоi кредитноi угоди.
У кредитнiй угодi передбачаються також, як правило, окремi форс-мажорнi обставини, якi дають гарантii банку i клiiнту на випадок втрат внаслiдок незалежних вiд них обставин.
На птАЩятому етапi банк провадить роботу з клiiнтом вже пiсля отримання ним позики. Ця робота передбачаi проведення контролю за виконанням кредитного договору та пошук нових форм спiвпрацi з клiiнтом. У разi погiршення фiнансового стану клiiнта та виникнення ризику неповернення позики кредитний працiвник ставить до вiдома керiвництво для того, щоб можна було вжити вiдповiднi заходи.
Шостий етап тАФ повернення кредиту з процентами та закриття кредитноi справи тАФ завершальний етап кредитних взаiмовiдносин банку з позичальником. Випадки непогашення позик повиннi щорiчно аналiзуватися (частiше слiд розглядати випадки непогашення проблемних кредитiв), при цьому вся iнформацiя повинна бути скорегована. Останнi включаi аналiтичну оцiнку позичальника та кредитних послуг, калькуляцiю, дотримання кредитних угод i т. д.
Неухильне i послiдовне дотримання даних етапiв дасть змогу бiльш ретельно контролювати кредитний процес та, як наслiдок, забезпечити якiсть кредитного портфеля банку, а, отже, ефективнiсть дiяльностi банкiвськоi установи в цiлому [64].
1.3 Система управлiння кредитним ризиком комерцiйного банку
Основою сучасноi банкiвськоi дiяльностi i оптимiзацiя параметрiв ризикiв, що викликаi потребу у комплексному пiдходi до створення системи управлiння ними.
Оптимiзацiя методiв та технологii управлiння ризиками в банках стало однiiю з основних передумов набуття конкурентноi переваги, залучення клiiнтiв та збiльшення прибутковостi банкiвського бiзнесу [54].
Кредитний ризик - основний вид фiнансових ризикiв, з яким стикаються банки у процесi своi дiяльностi. Його поява спричинена, перш за все, несвоiчасним виявленням проблемних кредитiв i недостатнiстю створених пiд них резервiв, а також недосконалiстю кредитного контролю в банках. Пiдвищення iнтересу до оцiнки кредитного ризику пов'язано зi зростанням обсягiв кредитних портфелiв банкiв, зниженням рентабельностi в банкiвськiй сферi, що спонукаi банки приймати на себе високi кредитнi ризики. Усе це обумовило актуальнiсть вдосконалення iснуючих i впровадження нових методик оцiнок та управлiння кредитним ризиком.
Основними напрямками регулювання кредитного ризику i розробка й реалiзацiя заходiв щодо запобiгання або мiнiмiзацii пов'язаних з ним втрат. Мiнiмiзацiя кредитного ризику передбачаi здiйснення комплексу заходiв, спрямованих на зниження ймовiрностi настання подiй або обставин, що приводять до кредитних збиткiв, та (або) на зменшення (обмеження) розмiру потенцiйних кредитних збиткiв.
Банк управляi кредитним ризиком як на рiвнi окремоi позички, так i на рiвнi кредитного портфеля Банку в цiлому.
Джерелом iндивiдуального кредитного ризику i окремий конкретний контрагент банку - позичальник, боржник, емiтент цiнних паперiв. Оцiнювання iндивiдуального кредитного ризику передбачаi оцiнювання кредитоспроможностi окремого контрагента, тобто його iндивiдуальноi спроможностi своiчасно та в повному обсязi розрахуватися за прийнятими зобов'язаннями. Результати оцiнки кредитоспроможностi клiiнта лежать в основi ухвалення рiшення про надання або не надання кредиту. Виходячи iз кредитоспроможностi позичальника банк визначаi, який розмiр ризику вiн може прийняти на себе. Пiсля надання кредиту працiвники кредитного пiдроздiлу повиннi перебувати в постiйному контактi з позичальником з метою контролю за дотриманням умов кредитування. Контроль за кредитною операцiiю дозволяi вчасно виявляти змiни у фiнансово-правовому станi клiiнта й адекватно реагувати на змiну якостi наданого кредиту.
Управлiння кредитним ризиком при кредитуваннi проводиться через:
тАУ змiну умов кредитного договору;
тАУ через припинення (обмеження) кредитування;
тАУ встановлення контролю за рухом коштiв по рахунках позичальника в банку, договiрне списання коштiв з рахункiв позичальника;
тАУ встановлення строку погашення кредиту й iнше.
Портфельний кредитний ризик - мiра (ступiнь) ризиковостi кредитного портфеля (сукупностi всiх кредитних угод) комерцiйного банку. Вiн проявляiться у зменшеннi вартостi активiв банку. Джерелом портфельного кредитного ризику i сукупна заборгованiсть перед банком за операцiями, яким притаманний кредитний ризик (кредитний портфель, портфель цiнних паперiв, портфель дебiторськоi заборгованостi тощо).
Управлiння кредитним ризиком банку складаiться з наступних етапiв:
тАУ оцiнка кредитного ризику;
тАУ монiторинг кредитного ризику;
тАУ регулювання кредитного ризику;
тАУ мiнiмiзацiя ризику.
В цiлому управлiння кредитним ризиком можна розглядати як сукупнiсть заходiв, спрямованих на мiнiмiзацiю витрат з метою встановлення оптимального спiввiдношення доходностi та ризику. Метою такоi дiяльностi i створення умов захисту кредитора шляхом встановлення лiмiтiв та диверсифiкацii строкiв позик, провадження належноi аналiтичноi дiагностики фiнансового стану позичальника, яка повинна передбачати аналiз грошових потокiв клiiнта та комплексний аналiз його кредитоспроможностi, вибiр оптимальноi форми забезпечення кредиту [21].
Кредитний ризик i невiдтАЩiмною частиною системи банкiвських ризикiв, яка маi спецiальну стратегiю зi своiми взаiмозвтАЩязками, властивостями, ознаками i вiдносинами. Управлiння кредитним ризиком банку тАУ це формалiзований процес з чiткою послiдовнiстю етапiв, механiзмiв та методiв, за допомогою яких банк виявляi ризики, оцiнюi iх рiвень. Здiйснюi монiторинг i контролюi своi ризиковi позицii. Управлiння кредитним ризиком полягаi у проведеннi дiй, спрямованих на пiдтримання такого рiвня ризику, який вiдповiдаi поставленим цiлям банку.
Система управлiння кредитним ризиком повинна вiдповiдати певним вимогам. Серед них:
тАУ Цiлiснiсть. Система управлiння повинна бути цiлiсною, оскiльки порушення цiлiсностi може призвести до змiни звтАЩязкiв мiж частинами системи та механiзму ii функцiонування.
тАУ Стiйкiсть. Система управлiння повинна зберiгати своi властивостi при дii зовнiшнiх та внутрiшнiх чинникiв.
тАУ Цiлеспрямованiсть. Цiлеспрямованiсть передбачаi розробку цiлей та завдань, шляхи iх досягнення.
тАУ Гнучкiсть. Гнучкiсть означаi здатнiсть та готовнiсть до змiн в результатi виникнення нових завдань.
тАУ Одноманiтнiсть. Одноманiтнiсть передбачаi пiдпорядкованiсть всiх елементiв принципам побудови та функцiонування.
тАУ Оперативнiсть. Система повинна бути оперативною для того, щоб за перiод прийняття та виконання рiшень не настали змiни, при яких реалiзацiя прийнятих рiшень недоцiльна.
тАУ Надiйнiсть. Система повинна функцiонувати постiйно i безперебiйно.
тАУ Оптимальнiсть. Оптимальнiсть системи управлiння характеризуiться встан
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi