Економiчна оцiнка кредитного процесу
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Запорiзький державний унiверситет
Факультет пiслядипломноi освiти
Курсова робота
тАЮЕкономiчна оцiнка кредитного процесутАЭ
Виконала:
Гончарова Наталiя Миколаiвна
студентка РЖРЖ курсу
спецiальнiсть: тАЮФiнанситАЭ
Керiвник:
Савiна Людмила Олексiiвна
посада доц.
пiдпис
2004
реферат
Курсова робота: сторiнок ; лiтература 15.
ОбтАЩiкт дослiдження: кредит та кредитнi вiдносини.
Мета роботи:
- вивчення розвитку кредитну i сфери кредитування;
- вивчення кредитних вiдносин у сучаснiй перехiднiй економiцi Украiни;
- Вивчення технологiй банкiвського кредитування;
Методи дослiдження: - описовий;
- аналiтичний.
Ключовi слова: КРЕДИТ, КРЕДИТОСПРОМОЖНРЖСТЬ, КРЕДИТНРЖ ВРЖДНОСИНИ, ВИДИ КРЕДИТУ, КРЕДИТНА СИСТЕМА, БАНК, БАНКРЖВСЬКА СИСТЕМА, ЛРЖКВРЖДНРЖСТЬ.
ЗМРЖСТ
Реферат
Передмова
1. Нормативно правова база регулююча роботу банкiвськоi системи та кредитних вiдносин
1.1 Сутнiсть кредиту i кредитних вiдносин
1.1.2 Функцii кредиту
1.2 Роль кредиту в розвитку нацiональноi економiки
2 Форми кредиту
2.1 Сутнiсть, особливостi , економiчна роль комерцiйного кредиту
2.2 Сутнiсть, особливостi , економiчна роль банкiвського кредиту
2.3 Сутнiсть, особливостi , економiчна роль державного кредиту
2.4 Сутнiсть, особливостi , економiчна роль споживчого кредиту
3 Органiзацiя банкiвського кредитування
3.1 Формування кредитних ресурсiв
3.1.1 Класифiкацiя депозитiв
3.1.2 Механiзм здiйснення депозитних операцiй
3.1.3 Вiдсотки за депозитами та контроль за депозитними операцiями
3.2 Кредитний процес в комерцiйному банку
3.2.1 Кредитний договiр
3.2.2 Вiдсоткова ставка, нарахування, сплата i стягнення
3.3 Технологiя банкiвського кредитування
3.3.1 Вивчення фiнансового стану i кредитоспроможностi позичальника
3.3.2 Укладення кредитного договору
3.3.3 Забезпечення повернення кредиту
3.3.4 Погашення кредиту, контроль за виконанням умов
Висновок
Лiтература
ПЕРЕДМОВА
Кредит i кредитнi вiдносини i невiдтАЩiмною складовою економiчноi системи Украiни.
Сфера кредитування безпосередньо повтАЩязана з потребами розвитку нацiонального виробництва. Знаходячись у центрi сучасного грошово тАУ фiнансового господарства, обслуговуючи i iнтереси господарських субтАЩiктiв, кредит опосередковуi звтАЩязки мiж державою, банком товаровиробниками i населенням.
Кредитнi вiдносини сприяють подоланню економiчноi кризи в Украiнi i забезпечують прогресивний розвиток вiтчизняного товарного виробництва.
Кредит виникаi безпосередньо з потреб виробництва, внаслiдок розвитку процесiв обмiну товарами. Конкретного економiчною основою, на якiй зтАЩявляються i розвиваються кредитнi вiдносини виступаi кругообiг капiталу.
1 Нормативно - правова база регулююча роботу банкiвськоi системи та кредитних вiдносин в Украiнi
Кредит i важливою категорiiю ринковоi економiки, що вiдображаi реальнi звтАЩязки i вiдносини економiчного життя суспiльства. Пiсля приймаються Декларацii про державний суверенiтет Украiни в 1991 роцi постало питання щодо створення власноi фiнансово тАУ кредитноi системи. Постановою Верховноi Ради Украiни вiд 20 березня 1991 року тАЮПро порядок введення в дiло Закону Украiни тАЮПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ, було оголошено власнiстю Украiни Украiнський республiканський банк Держбанку СРСР, Украiнський Республiканський банк державного комерцiйного промислово тАУ будiвельного банку тАЮУкраiнбанктАЭ. Украiнський республiканський банк Зовнiшньоекономбанку з iх мережами, обчислювальними центрами, з усiма активами i пасивами. Згiдно з цiiю постановою на базi Украiнського республiканського банку Держбанку СРСР було створено Нацiональний банк Украiни з його регiональними управлiннями.
В подальшому розвитку банкiвськоi системи було прийнято чимало законiв регулюючих горошово-кредитну систему, основнi з них: Закон Украiни тАЮПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ вiд 20.03.1991 року; Закон Украiни тАЮПро кредитуваннятАЭ вiд 28.09.1995 роки; Закон Украiни тАЮПро цiннi папери i фондову бiржутАЭ; Положення нацiонального банку Украiни тАЮПоложення про операцii банкiв з векселямитАЭ вiд 28.05.1999; Закон Украiни тАЮпро обiг векселiв в Украiнi вiд 5.04.2001р.
1.1 Сутнiсть кредиту i кредитних вiдносин
Кредит завжди був i залишаiться важливим важелем у стимулюваннi розвитку виробництва. За його допомогою прискорюiться процес обiгу капiталу як на макро-, так i на мiкроекономiчному рiвнi. Опосередковуючи всi стадii вiдтворювального процесу, кредит сприяi досягненню, вищоi рентабельностi виробництва i прибутковостi капiталу
Кредитнi вiдносини функцiонують у системi економiчних вiдносин. В основi iх лежить рух особливого виду капiталу тАФ позичкового капiталу. Кредитнi вiдносини тАФ це вiдособВнлена частина економiчних вiдносин, пов'язана з наданням вартостi (коштiв) у позику i поверненням ii разом iз певВнним вiдсотком.
У сучасному господарствi значно розширюються межi креВндитних вiдносин. Кредит обслуговуi все бiльшу частку товарВнних потокiв, замiнюючи традицiйнi товарно-грошовi зв'язки обмiну. Кредит необхiдний як важливий засiб забезпечення фiнансово-господарськоi дiяльностi економiчних суб'iктiв.
Кредитнi вiдносини поiднують у собi двi пiдсистеми:
1) кредитно-грошовi вiдносини;
2) кредитно-товарнi вiдносини.
У позичку може надаватися вартiсть як у грошовiй, так i в товарнiй формi.
Роль i мiсце кредитних вiдносин у нацiональнiй економiцi залежить вiд стану самоi економiки. Сучасний кредит i кредитВннi вiдносини в Украiнi носять перехiдний характер, вони вiдобВнражають кризовий стан вiтчизняноi економiчноi системи.
Слiд розрiзняти грошовi вiдносини, фiнансовi вiдносини i кредитнi вiдносини. Грошовi вiдносини е найбiльш широким утворенням; вони пов'язанi, насамперед, iз вимiром вартостi (цiни) рiзноманiтних товарiв i послуг, а також iз здiйсненням оплати за товари i послуги в безготiвковiй i готiвковiй форВнмах. У ринковому господарствi грошi опосередковують рух всiii системи економiчних вiдносин, оборот всiх видiв капiВнталу, процес вiдтворення нацiонального продукту.
Фiнансовi вiдносини тАФ це частина грошових вiдносин, яка пов'язана iз формуванням, розподiлом i використанням гроВншових коштiв з метою забезпечення потреб держави, пiдВнприiмств (фiрм) i громадян (домогосподарств). У вiдтворювальному процесi фiнансовi вiдносини виражають насампеВнред вiдносини розподiлу. Характер i змiст фiнансових вiдноВнсин в основних рисах завжди визначаiться характером гроВншових вiдносин.
Кредитнi вiдносини мають поворотний i вiдплатний харакВнтер. Розподiльчi й перерозподiльчi процеси в економiцi вiдбуВнваються не тiльки через фiнанси, а й шляхом використання кредиту. Кредитнi вiдносини пов'язанi з вiдтворенням поВнзичкового капiталу.
Кредитнi вiдносини виникають i дiють мiж двома суб'iктами: кредитором, який надаi позику, i позичальником, який отриВнмуi позику. Рушiйним мотивом надання позики у тимчасове користування i одержання доходу у формi позичкового вiдсотка. Метою кредитора i одержання прибутку (вiдсотка); метою позичальника тАФ задоволення тимчасовоi потреби у додаткоВнвих грошових ресурсах. З боку кредитора позика i актом комерцiйного продажу на певний термiн грошових коштiв.
До групи кредиторiв вiдносять, насамперед, кредитнi устаВннови, серед яких головне мiсце посiдають банки. Але крiм банкiв у кредитнi вiдносини вступають i небанкiвськi креВндитнi установи тАФ кредитнi кооперативи i спiлки, ломбарди, каси взаiмодопомоги, пункти прокату тощо.
Кредит тАФ це форма прояву кредитних вiдносин, форма руху позичкового капiталу. Кредит виражаi економiчнi вiдноВнсини мiж кредитором i позичальником, якi виникають пiд час одержання позики, користування нею та ii повернення. Кредитори надають, а позичальники одержують вартiсть (каВнпiтал) у позику, повертаючи ii потiм з вiдсотком. Кредит як форма руху позичкового капiталу об'iднуi в собi два процеси: 1) акумуляцiю тимчасово вiльних грошових коштiв; 2) вклаВндення, або розмiщення, цих коштiв. В умовах розвинутого ринкового господарства кредит е обов'язковим атрибутом механiзму господарювання для всiх економiчних суб'iктiв.
РЖсторично першою формою кредиту було лихварство. ОсобВнливiсть лихварства тАФ невиробничий характер надання поВнзики пiд високi вiдсотки рiчних.
Згадки про першi вiдособленi кредитнi операцii вiдносятьВнся до VI ст. до н.е. У стародавньому Вавилонi практикувалаВнся вкладна операцiя: приймання вкладiв i сплата за ними вiдсоткiв. Такi ж операцii здiйснювалися й у Стародавнiй
Грецii у IV ст. до н. е. Цi першi кредитнi операцii виконуваВнли, як правило, стародавнi храми.
Кредитнi операцii у сучасному розумiннi змiсту кредиту вперше почали здiйснюватися в деяких iталiйських мiстах (Венецii, Генуi тощо) в XIV i XV ст.
Необхiднiсть кредитних вiдносин пов'язана з об'iктивВнною розбiжнiстю у часi руху матерiальних i грошових потокiв, що виникаi в процесi вiдтворення суспiльного продукту: в одних сферах господарства здiйснюiться вивiльнення коштiв, в iнших тАФ виникаi потреба в них. Зняти таку розбiжнiсть (суперечнiсть) i дозволяi кредит.
Потреба в кредитi виникаi через рiзницю у величинi i терВнмiнах повернення капiталу, авансованого у виробництво, а також у зв'язку iз необхiднiстю одночасноi iнвестицii велиВнких грошових коштiв для розширення виробничого процеВнсу. Традицiйно виникнення потреби в кредитi пов'язують iз сезоннiстю виробництва. У цьому планi, наприклад, сiльське господарство не може не спиратися на використання кредитiв.
Поряд з необхiднiстю кредитних вiдносин, внаслiдок утвоВнрення тимчасово вiльних капiталiв та iх руху формуiться й можливiсть кредиту. Розвинутi кредитнi вiдносини пов'язанi зi створенням вiдповiдного iнституцiонального середовища тАФ мережi спецiальних кредитних iнституцiй, якi спецiалiзуВнються на здiйсненнi кредитних операцiй. Кредитнi установи органiзовують й обслуговують рух позичкового капiталу, заВнбезпечують його залучення, акумуляцiю та перерозподiл у тi сфери народного господарства, де виникаi дефiцит коштiв.
Кредитування тАФ це кредитний процес, що включаi суВнкупнiсть механiзмiв реалiзацii кредитних вiдносин. ЮридичВнною основою системи кредитування i кредитний договiр. Усi питання щодо кредитування вирiшуються безпосередньо мiж двома сторонами: кредитором i позичальником. Кредитний договiр передбачаi виникнення певних обов'язкiв кожноi iз сторiн. Одночасно суб'iкти кредитних вiдносин володiють й певними правами та вiдповiдають за дотримання i виконанВння договiрних умов.
Об'iктом кредитних вiдносин i вартiсть, яка надаiться в позику з метою отримання прибутку. Ще з часiв командВнноi економiки видiляються два об'iкти i вiдповiдно методи кредитування: 1) за оборотом; 2) за залишком. У процесi кредитування за оборотом позичка надаiться для оплати матерiальних цiнностей, якi надходять до покупця, i витрат, якi ним проводяться. При кредитуваннi за залишком поВнзички надаються на покриття тимчасових залишкiв матерiВнальних цiнностей i невiдшкодованих витрат. У першому виВнпадку об'iктом кредитних вiдносин i обiг вартостi (матерiВнальних цiнностей i витрат, якi кредитуються), у другому тАФ залишок вартостi на певну дату.
1.1.2 Функцii кредиту
Сутнiсть кредиту як економiчноi категорii виявляiться в його функцiях, розкриття яких дозволяi встановити зв'язок даноi категорii з системою економiчних вiдносин. Втрата кредитом своiх функцiй фактично означатиме зникнення самоi цiii економiчноi категорii.
У розвинутому ринковому господарствi кредит виконуi такi основнi функцii: 1) перерозподiльчу; 2) замiщення грошей в обiгу; 3) стимулювальну; 4) контрольну. Цi функцii кредиту тiсно зв'язанi мiж собою, визначаючи в своiй сукупностi певВнну економiчну роль кредитних вiдносин.
Економiчна роль кредиту полягаi у перерозподiлi вартостi на засадах платностi, строковостi, забезпечення i повернення. Особливiстю кредитного перерозподiлу i його тимчасовий характер. Перерозподiл вартостi здiйснюiться тут у межах розриву часу мiж вiддаванням товарiв (грошей) у позичку i зворотнiм iх надходженням до кредитора. За рахунок тимВнчасово вiльних коштiв одних господарських суб'iктiв задоВнвольняються тимчасовi потреби в коштах iнших суб'iктiв.
Функцii кредиту розвиваються у зв'язку iз розширенням масштабiв ринковоi економiки i посиленням кредитноi приВнроди грошей.
Перерозподiльча функцiя кредиту випливаi iз самоi сутВнностi i ролi кредитних вiдносин. Внаслiдок кредитного перерозВнподiлу прискорюiться залучення нових грошових коштiв у сферу господарювання. При реалiзацii цiii функцii кредиту перерозподiляються як грошовi кошти, так i товарнi ресурси.
Швидкiсть та iнтенсивнiсть перерозподiлу вартостi за доВнпомогою кредиту багато в чому визначаються його доступВннiстю i, насамперед, рiвнем позичкового вiдсотка. Високi вiдсотковi ставки за кредитами гальмують перерозподiльчi процеси. В цiлому, масштаби розширення кредиту i вiдповiдно процесiв кредитного перерозподiлу обмеженi загрозою посиВнлення iнфляцiйних процесiв.
Функцiя замiщення грошей кредитними iнструментами пов'язана з антиципацiйною властивiстю кредиту, тобто його здатнiстю випереджати в часi процес нагромадження в товарнiй i грошовiй формах. Кредитнi ресурси формуються до настання термiну iх фактичного використання у вiдтворювальному процесi. По сутi, кредит створюi грошi для безВнготiвкового грошового обiгу. РЖнструменти кредиту тАФ переказнi векселi, чеки, кредитнi картки тощо тАФ починають заВнмiняти рояльнi грошi в сферi обiгу.
Кредит сприяi економii витрат обiгу шляхом замiщення частини грошового обороту кредитними засобами обiгу. ЗмiВннюючи обсяги кредитних операцiй, банки (банкiвська систеВнма) можуть впливати на динамiку загальноi маси грошей в обiгу. При цьому використовуються два можливих методи: кредитна експансiя (розширення кредиту) i кредитна реВнстрикцiя (звуження кредиту).
Антиципацiйну властивiсть кредиту не слiд розглядати як автоматично дiючий iнфляцiйний чинник. Якщо на основi кредитування досягаiться реальний внесок у розвиток виробВнництва, ефективно здiйснюються iнвестицii, рацiонально виВнкористовуються створенi виробничi потужностi, рiвень iнфляВнцii не збiльшуiться.
Важливе значення в умовах ринковоi економiки маi стимулювальна функцiя кредиту. За своiю економiчною сутВннiстю процес кредитування не може не стимулювати ефективВнне використання позики з боку позичальника. Сам змiст кредитування, що виражаiться у формулi: "Купуй зараз (тоВнвар, грошi), плати потiм" спонукаi до ефективного викорисВнтання одержаноi позики, щоб на заробленi кошти не просто повернути кредит, але й одержати прибуток.
Позичальники використовують кредит настiльки повно, наскiльки це iм дiйсно необхiдно для реалiзацii власних економiчних iнтересiв.
Кредитнi вiдносини тАФ це насамперед майновi вiдносини; за використання i повернення кредиту позичальник вiдпоВнвiдаi майном i цiнностями, що i у нього. Безсумнiвно, що майВнновi вiдносини створюють достатньо потужнi стимули до рацiонального використання позичених коштiв.
З боку кредитора стимулювальним чинником i позичкоВнвий вiдсоток. Кожний кредитор намагаiться постiйно забезВнпечувати зростання своiх кредитних ресурсiв.
Контрольна функцiя кредиту полягаi в тому, що в проВнцесi кредитування здiйснюiться взаiмний контроль (як кредитора, так i позичальника) за використанням i поверВнненням позики. В економiчнiй лiтературi контрольна функВнцiя кредиту часто розглядаiться лише як контрольна дiяльнiсть кредитора (банку), що, на наш погляд, не зовсiм праВнвильно.
Контроль i складовою загального механiзму управлiння процесом кредитування. Сьогоднi будь-який господарський суб'iкт не може дозволити собi нехтувати контролем за креВндитом. Успiшне управлiння кредитом вимагаi поiднання зусиль кредитного контролю iз спрямованiстю суб'iктiв госВнподарювання на отримання прибутку вiд надання (одержанВння) позики.
РЖснуi суттiва вiдмiннiсть у виконаннi контрольноi функцii кредиту з боку кредитора i з боку позичальника. Кредитор маi можливiсть здiйснювати контроль як за об'iктом кредиВнту (позиченою вартiстю), так i за дiяльнiстю позичальника. Позичальник не маi можливостi контролювати дiяльнiсть кредитора, вiн здiйснюi контроль лише за рухом позиченоi вартостi (тобто контролюi лише об'iкт кредитних вiдносин).
Усi функцii кредиту взаiмопов'язанi; iх взаiмодiя забезВнпечуi якiсну стiйкiсть кредитних вiдноси.
1.2 Роль кредиту в розвитку нацiональноi економiки
Кредитнi вiдносини i ринок кредитних ресурсiв i органiчВнною складовою ринковоi економiки. Ринок забезпечуi умови для цiлеспрямованого руху кредитiв у тi сфери нацiональноi економiки, де вони можуть бути використанi найефективнiВнше. В команднiй економiцi колишнього СРСР через банки здiйснювався розподiл видiлених державою кредитiв на основi централiзованого плану. В ринковiй економiцi кредитнi вiдВнносини реалiзуються шляхом дiяльностi незалежних конкуВнруючих мiж собою комерцiйних кредитних установ, саме iснуВнвання яких (прибутковiсть i лiквiднiсть) прямо залежить вiд кредитоспроможностi iхнiх клiiнтiв.
Важливим стимулом для банкiв i конкурентна боротьба за залучення кредитних коштiв на ринку кредитних ресурсiв. Комерцiйнi банки i самостiйними i незалежними в проведеннi кредитноi полiтики. Слiд зазначити, що на вiдмiну вiд гроВншового обороту (безготiвкового i готiвкового) в сферi кредиВнтування вiдсутнi детальнi, централiзовано розробленi НацiоВннальним банком Украiни (НБУ) iнструкцii.
Купуючи ресурси на вiльному ринку кредитних ресурсiв i продаючи iх пiдприiмствам (фiрмам), комерцiйнi банки здiйВнснюють прямий вплив на розвиток нацiональноi економiки. За рахунок кредитiв на пiдприiмствах забезпечуiться оргаВннiзацiя як поточного господарського обороту, так i розширене вiдтворення основного капiталу (основних фондiв), створенВння додаткових виробничих потужностей i цiлих промислоВнвих об'iктiв.
Обсяги кредитування народного господарства, з одного боку, не повиннi перевищувати певну критичну межу, за якою починаiться посилення iнфляцiйних процесiв, а з другого боку, мають забезпечувати стимулювання розвитку нацiонального виробництва.
Ефективнiсть проведення кредитноi полiтики визначаiться правильним вибором параметрiв кредитних вiдносин, серед яких найважливiшими i: величина позичкового вiдсотка; умови доступностi позики для вiтчизняних господарських суб'iктiв; рiвень кредитного ризику; термiн надання позики тощо. Параметри кредитування мають будуватися таким чином, щоб стимулювати кiнцевi результати господарськоi дiяльностi товаровиробникiв.
В Украiнi в сучасних умовах актуальною i проблема реВнформування системи кредитування суб'iктiв господарськоi дiяльностi. Йдеться, насамперед, про орiiнтацiю банкiвськоВнго сектора на першочергове кредитування прiоритетних у народногосподарському планi виробництв. Для виходу украiнВнськоi економiки з кризи кредитнi вiдносини мають бути пiдВнпорядкованi пожвавленню iнвестицiйноi та iнновацiйноi дiяльВнностi, фiнансовому забезпеченню структурних перетворень та економiчному зростанню.
Поки що вiтчизняна кредитно-банкiвська система не виВнконуi ролi прискорювача розвитку нацiональноi економiки. Недостатнiми i власнi кошти банкiв, а отже, й обсяги кредиВнтування народного господарства. Негативний вплив на креВндитну сферу здiйснюють платiжна криза, дефiцит бюджету, рiзке зниження кредитоспроможностi пiдприiмств (фiрм). По сутi, вiдсутня практика надання кредитiв пiд виробничi проВнграми довгострокового характеру. Банки майже не залучаВнють ресурсiв на довгостроковiй основi.
Бiльшiсть проблем у дiяльностi вiтчизняних комерцiйних банкiв у сучасних умовах пов'язано з проведенням ризикоВнваноi кредитноi полiтики.
Для полiпшення стану справ у сферi кредитування необВнхiдне досягнення в Украiнi фiнансовоi i макроекономiчноi стабiльностi, проведення рацiональноi промисловоi i податВнковоi полiтики, що дозволило б банкам здiйснювати виробВнничi iнвестицii, а позичальникам тАФ вiдновити свою кредиВнтоспроможнiсть.
Кредит маi створювати сприятливi умови для розвитку всiх сфер i галузей нацiональноi економiки Украiни. Вiн i важВнливим джерелом капiтальних вкладень, тому традицiйно видiляiться його вагома роль у реструктуризацii економiки та iнвестицiйнiй дiяльностi. В Украiнi сьогоднi необхiдним i розширення застосування кредитних вiдносин в iнвестиВнцiйнiй сферi.
2 форми кредиту
Кредит здiйснюiться у конкретних формах, якi вистуВнпають способами iснування процесу кредитування. Форма кредиту вiдображаi зовнiшнiй прояв та органiзацiю кредитВнних вiдносин. У ринковiй економiцi мають мiсце рiзнi форми кредиту. У кожнiй iз них i своi рiзновидностi (види). ФорВнми кредиту вiдрiзняються одна вiд одноi суб'iктами та об'iктом позики, джерелом сплати вiдсотка, конкретним змiстом кредитноi угоди тощо.
Форми кредиту постiйно розвиваються, змiнюiться i iхнi мiсце в структурi економiчних вiдносин.
Видiлимо i розглянемо такi форми кредиту: комерцiйВнний кредит; банкiвський кредит; державний кредит; споВнживчий кредитi, iпотечний кредит; лiзинговий кредит; мiжнародний кредит.
2.1 Сутнiсть, особливостi, економiчна роль комерцiйного кредиту
Комерцiйний кредит тАФ це товарна форма кредиту, яка визначаi вiдносини з питань перерозподiлу матерiальних ресурсiв i характеризуi кредитну угоду мiж двома суб'iктаВнми господарськоi дiяльностi. Комерцiйний кредит надаiтьВнся продавцем (виробником) покупцевi (споживачевi) у виглядi вiдстрочки оплати за проданi товари (виконанi роботи, наданi послуги).
Суб'iктами комерцiйного кредиту i:
тАФ пiдприiмство-постачальник (кредитор), яке надаi вiдВнстрочку платежу за свiй товар;
тАФ пiдприiмство-покупець (позичальник), яке передаi креВндитору вексель як боргове свiдоцтво i зобов'язання платежу.
У разi оформлення комерцiйного кредиту за допомогою векселя iншi угоди про надання кредиту не укладаються.
Комерцiйний кредит може також оформлятися без викоВнристання векселiв. У цьому випадку надання i погашення кредиту здiйснюiться на умовах, передбачених договором мiж кредитором i позичальником.
Об'iктом комерцiйного кредиту i реалiзованi товари, виконанi роботи, наданi послуги, щодо яких продавцем наВндаiться вiдстрочка платежу. Отже, об'iктом комерцiйного кредиту i товарний капiтал. Надання позик у товарнiй формi
тАФ специфiчна риса комерцiйного кредиту.
Без комерцiйного кредиту неможливий розвиток сучасних господарських зв'язкiв. У колишньому СРСР комерцiйний кредит iснував поруч iз банкiвським кредитом до кредитВнноi реформи 1930тАФ1932 pp. РЖз встановленням у радянськiй економiцi директивного планування i жорсткоi централiзацii комерцiйний кредит був лiквiдований. Розрахунки мiж пiдВнприiмствами почали здiйснюватися тiльки через банки у формi безготiвкових розрахункiв. Перехiд до ринковоi екоВнномiки в Украiнi спричинив нагальну необхiднiсть розвитку комерцiйного кредиту як невiд'iмного атрибута ринкових децентралiзованих вiдносин.
Комерцiйний кредит поширений у краiнах з ринковою економiкою. За деякими даними, у цих краiнах 2/3 кредитВнного обороту здiйснюiться у виглядi комерцiйного кредиту
тАФ надання корпорацiями кредиту одна однiй з оформленням кредитноi операцii векселем. У структурi управлiння багатьох захiдних компанiй (фiрм) кредитний вiддiл i одним з основВнних, а робота кредитного менеджера тАФ однiiю з найпрестижнiших i важливих. Для пiдприiмств (фiрм) торговельнi креВндити (торговельнi борги) i формою iнвестицiй на ринку, вiд яких очiкуiться доход. Очевидно, що прибуток при цьому отримуiться тiльки тодi, коли ринкову операцiю продажу в кредит завершуi платiж.
Характерною особливiстю комерцiйного кредиту i те, що вiн здiйснюiться пiдприiмствами за iхнiм власним розсуВндом i не пiдпорядковуiться банкiвськiй системi. При комерцiйному кредитi суб'iкти кредитних вiдносин регулюють своi господарськi зв'язки i можуть створювати платiжнi засоби у виглядi векселiв тАФ зобов'язань боржника сплатити кредиВнтору зазначену суму у визначений термiн. Вексель i фiнансоВнвим iнструментом комерцiйного кредиту.
Мета комерцiйного кредиту тАФ прискорити реалiзацiю тоВнварiв в умовах тимчасовоi нестачi грошових коштiв у покупцiв.
Продаж (реалiзацiя) продукцii на ринку тАФ один iз найВнважливiших етапiв вiдтворювального процесу. Привабливiсть комерцiйного кредиту полягаi в тому, що продавець (виробВнник) отримуi можливiсть продавати свiй товар, навiть за неВнсприятливоi кон'юнктурноi ситуацii на ринку. Надаючи кредит, продавець (виробник) у межах укладеного договору та згiдно з його умовами здiйснюi торговельнi поставки своiму покупцевi. Вiдсоток за комерцiйним кредитом, як правило, нижчий, нiж за банкiвським кредитом. Один товаровиробник надаi iншому товаровиробниковi комерцiйний кредит не просто для отримання прибутку у виглядi вiдсотка, а насамперед для того, щоб прискорити реалiзацiю власноi виробленоi продукцii.
Комерцiйний кредит передбачаi взаiмозв'язок торговельВнноi i кредитноi угод. Вiн поiднуi акт реалiзацii товарiв (поВнслуг, робiт) з вiдстрочкою платежу. Умови вiдстрочки платеВнжу i важливою частиною торговельного контракту.
Економiчнi межi комерцiйного кредиту обумовленi, наВнсамперед, фiнансовим станом його суб'iктiв: постачальник (кредитор) повинен мати вiдповiднi фiнансовi можливостi для того, щоб продавати свiй товар з вiдстрочкою платежу, а платВнник (позичальник), отримавши товар, розраховуi через певний строк нагромадити вiдповiднi кошти, щоб повнiстю розплаВнтитися з кредитором. Комерцiйний кредит обмежений строВнками i сумами, його обсяги залежать вiд розмiрiв фiнансових ресурсiв учасникiв торговельних угод.
Процес комерцiйного кредитування завершуiться при поВнгашеннi пiдприiмством-платником (постачальником) заборВнгованостi за даною позикою. Акт продажу вважаiться незаВнвершеним доти, поки грошi не надiйдуть у повнiй сумi з вiдсотком продавцевi (кредитору).
Погашення комерцiйного кредиту може здiйснюватися шляхом:
тАФ сплати боржником за векселем;
тАФ передачi векселя вiдповiдно до чинного законодавства iншiй юридичнiй особi (крiм банкiв та iнших кредитних установ);
тАФ переоформлення комерцiйного кредиту на банкiвський. Комерцiйнi банки в своiй роботi використовують векселi в розрахунках, а також проводять з векселями кредитнi та комiсiйнi операцii.
Механiзм проведення комерцiйного кредиту досить склад-за своiм змiстом i структурою.
Традицiйний механiзм комерцiйного кредиту передбаВнчаi проведення вексельного кредитування. Платник (позиВнчальник) надаi постачальнику (кредитору) комерцiйний векВнсель, у номiнальну вартiсть якого входить цiна товару (робоВнти, послуги) та вiдсотки за наданий кредит. При цьому поВнстачальник надаi платниковi право погашати платежi частиВннами i протягом певного часу (тобто в розстрочку).
На практицi, як вже зазначалося вище, можеВ» використоВнвуватися й механiзм комерцiйного кредитування без оформВнлення позики векселем.
У деформованiй економiцi при попереднiй шиттi продукцii виникаi такий специфiчний вид комерцiйного кредиту, як кредит покупця. Його механiзм характеризуiться наданням комерцiйного кредиту покупцями постачальникам шляхом авансованих платежiв (купувальних авансiв).
У розвинутих краiнах з 40тАФ50-х рокiв XX ст. набув поширенВння новий механiзм комерцiйного кредитування, основою якого i надання кредиту продавцями покупцям шляхом простих запиВнсiв вартостi проданих у кредит товарiв за вiдкритим рахунком.
Сучасний механiзм комерцiйного кредиту характериВнзуiться поiднанням мiжфiрмових розрахункiв i кредитуванВння за вiдкритим рахунком. Такi розрахунково-кредитнi вiдноВнсини (так званий фiрмовий кредит) особливо активно викоВнристовуються у мiжнародних економiчних зв'язках.
На вiдмiну вiд традицiйного сучасний механiзм комерВнцiйного кредиту вiдображаi принципово новий рiвень коопеВнрацiйних промислових вiдносин: розширення прямих довгоВнстрокових господарських зв'язкiв, що охоплюють все бiльшу кiлькiсть пiдприiмств (фiрм), якi виступають поперемiнно в ролi продавцiв i покупцiв. Вексельна форма комерцiйного кредиту в цих умовах втрачаi свiй економiчний сенс. ВиниВнкаi необхiднiсть регулярного здiйснення взаiморозрахункiв мiж пiдприiмствами (фiрмами) за взаiмними (зустрiчними) товарними поставками шляхом поiднання кредитування i розрахункiв за вiдкритим рахунком.
Поширений у свiтовiй економiцi й внутрiшньокорпорацiйний комерцiйний кредит, який надаiться транснацiональВнними корпорацiями (ТНК) своiм фiлiалам у виглядi розВнстрочки платежу за товарнi поставки.
Сучаснi види комерцiйного кредиту бiльш простi щодо технологii здiйснення. Вексельнi ж операцii i трудомiсткиВнми i складними за своiм змiстом.
Сучасний механiзм комерцiйного кредиту включаi в себе систему "Сконто", тобто торговi знижки з покупноi цiни товарiв. "Сконто" використовуiться при оплатi вартостi товарiв протягом певного термiну пiсля виписки рахункiв, що заВнздалегiдь оговорюiться в контрактах.
Виробники (продавцi) постiйно шукають новi механiзми i технологii комерцiйного кредиту, аби забезпечити безпереВнбiйну реалiзацiю своiх товарiв (послуг, робiт). Конкретнi умоВнви комерцiйного кредитування залежать вiд кон'юнктури певного товарного ринку. Так, на свiтовому ринку з розшиВнренням експорту машин i складного обладнання новим явиВнщем стало подовження термiнiв iх комерцiйного кредитуванВння. Довгостроковi кредити у такому разi надаються продавВнцем покупцю на основi банкiвських гарантiй.
До нетрадицiйних механiзмiв комерцiйного кредиту в госВнподарськiй практицi вiдносять кредитування за контрактом типу "франчайзинг". Франчайзинг тАФ це фiнансово-кредитВнна операцiя, пов'язана iз забезпеченням прибутковоi дiяльВнностi малого бiзнесу; це лiцензiя великого та вiдомого пiдВнприiмства (фiрми) дрiбному пiдприiмцю на продаж продукцii чи надання послуг пiд його маркою (товарним знаком).
Плата за лiцензiю (франшизу) може бути прямою тАФ у формi певноi грошовоi суми (роялтi) або непрямою тАФ у формi зобов'язання купувати тi товари чи послуги, з яких власник лiцензii маi комерцiйний iнтерес. В Украiнi успiшно дiють такi франчайзинговi мережi, як "Кока-кола", "Кодак-Експрес", "Дока-Пiцца" та iн.
Одним iз нових видiв комерцiйного кредиту i форфейтинг, який використовуiться для кредитування зовнiшньоторгоВнвельних операцiй. Форфейтинг тАФ це кредитування експорВнтера шляхом купiвлi векселiв або iнших боргових зобов'яВнзань; це специфiчний метод трансформацii комерцiйного кредиту в банкiвський.
Продавцем при форфейтингу виступаi експортер, який поставив товар i прагне iнкасувати розрахунковi документи iмпортера з метою одержання грошей. Покупцем (форфейтером), як правило, i банк або окрема спецiалiзована фiрма. Форфейтер бере на себе борговi зобов'язання iмпортера за мiнусом вiдсоткiв на весь термiн, на який вони виписанi. Удосконалення механiзму комерцiйного кредиту спрямоВнване на найповнiше стимулювання продажу (реалiзацii) тоВнварiв (послуг, робiт).
3аконом Украiни "Про пiдприiмства в Украiнi" передбаВнчено, що пiдприiмство може поставляти продукцiю, виконуВнвати роботи, надавати послуги в кредит iз сплатою покупцяВнми (споживачами) вiдсоткiв за користування цим кредитом. Для оформлення таких угод пiдприiмство застосовуi векселi.
Законодавство Украiни про обiг векселiв складаiться iз ЖеВнневськоi конвенцii 1930 року, якою запроваджено УнiфiкоВнваний закон про переказнi векселi та простi векселi, Закону Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу" та Закону УкраВнiни "Про обiг векселiв в Украiнi" (5.04.2001 p.). Постановою Правлiння НБУ № 258 вiд 28.05.99 р. було затверджено "ПоВнложення про операцii банкiв з векселями".
Вексель тАФ це цiнний папiр, який засвiдчуi безумовне гроВншове зобов'язання векселедавця (позичальника, боржника) сплатити пiсля настання строку визначену суму грошей власВнниковi векселя векселедержателю (кредитору). Прийняття до платежу переказного векселя називаiться акцептом. Особа, яка приймаi на себе платiж за векселем, тАФ акцептант. ПлатВнник через акцепт бере на себе зобов'язання оплатити переказний вексель у строк. Акцепт маi бути простим i нiчим не обумовленим.
Комерцiйний кредит вiдiграi важливу роль у розвитку економiки. Його поширенiсть у народному господарствi УкраВнiни i в сучасних умовах вкрай несприятливим чинником, який гальмуi становлення цивiлiзованих ринкових вiдносин i переВнхiд до економiчного зростання.
До переваг комерцiйного кредиту можна вiднести: опеВнративнiсть; вiдносну простоту оформлення; активiзацiю проВнцесiв мобiлiзацii вiльних товарних ресурсiв та iх перерозпоВндiлу; розширення можливостей суб'iктiв кредитування в маневруваннi обiговими коштами; позитивний вплив на пiдВнтримання фiнансовоi стiйкостi пiдприiмств; зменшення обВнсягу грошових коштiв, необхiдних для обслуговування товарВнного обiгу; зменшення грошового банкiвського кредиту тощо. В сучасних кризових умовах особливо важлива позитивна роль комерцiйного кредиту у пом'якшеннi проблеми неплатеВнжiв у господарському оборотi. В умовах нестачi обiгових кошВнтiв у господарських суб'iктiв для проведення взаiмних розВнрахункiв саме комерцiйний кредит може ефективно викориВнстовуватися для фiнансового забезпечення торговельних угод.
Розвиток комерцiйного кредиту маi стати важливим чинВнником вiдновлення фiнансовоi стабiльностi вiтчизняних тоВнваровиробникiв. Для будь-якого пiдприiмства важливо мати власну кредитну полiтику на ринку, яка б забезпечувала органiчний взаiмозв'язок комерцiйного кредитування i марВнкетинговоi дiяльностi. Тим самим буде досягнуто позитивВнного впливу механiзму комерцiйного кредиту як на прибутковiсть, так i на фiнансовий стан вiтчизняних пiдприiмств у цiлому.
Комерцiйний кредит з точки зору лiквiдностi i маневровою формою фiнансування процесу виробництва, адже вiн значно розширюi фiнансовi можливостi пiдприiмств (фiрм), що креВндитуються, щодо збiльшення обсягiв господарськоi дiяльностi.
У торговельнiй дiяльностi використовуiться такий специВнфiчний вид комерцiйного векселя, як варант. Варант (англ. warrant тАФ повноваження) тАФ це свiдоцтво про прийняття товару на зберiгання, який видаiться товарними складами i даi його власниковi право отримувати банкiвську позику пiд заставу вказаного в ньому товару.
У процесi взаiмного комерцiйного кредитування пiдприВнiмств (фiрм) виникаi дебiторська i кредиторська заборговаВнностi. Дебiторська заборгованiсть тАФ це сума боргiв, що належать пiдприiмству (фiрмi), вiд юридичних або фiзичних осiб (Дебiторiв) у результатi господарських взаiмовiдносин з ними. Кошти, якi знаходяться в дебiторськiй заборгованостi, не беруть участi в господарському оборотi пiдприiмства, що негативно впливаi на його фiнансовий стан. Кредиторська заборгованiсть тАФ це кошти, якi тимчасово залученi пiдприВнiмством (органiзацiiю) i пiдлягають сплатi вiдповiдним юриВндичним або фiзичним особам (кредиторам); заборгованiсть даного пiдприiмства iншим пiдприiмствам.
Недолiками комерцiйного кредиту можна вважати: обВнмеженiсть умов, обсягiв i строкiв порiвняно з банкiвським кредитом; надмiрний ризик для продавця (постачальника); насичення грошового обiгу так званими квазiгрошима (векВнселями), що ускладнюi регулювання грошовоi маси з боку Нацiонального банку тощо.
Труднощi в реалiзацii комерцiйного кредиту, порушення його механiзму створюють складнi проблеми для господарВнських суб'i
Вместе с этим смотрят:
РЖнвестицiйна дiяльнiсть комерцiйного банку та ii вплив на його фiнансовий стан
РЖнвестицiйна полiтика банкiв в Украiнi
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
РЖнструменти пiдтримки платоспроможностi та лiквiдностi комерцiйного банку (на прикладi АКБ "Приватбанк")
РЖпотечне кредитування як механiзм залучення фiнансових ресурсiв для пiдприiмницькоi дiяльностi