Роль i значення громадських органiзацiй у вихованнi вiйськовослужбовцiв та формування морально-психологiчного клiмату у вiйськових колективах

Академiя внутрiшнiх вiйськ МВС Украiни

Факультет №4 (гуманiтарний)

Кафедра вiйськового навчання та виховання

Курсова робота

з навчальноi дисциплiни тАЬТеорiя i практика виховноi роботитАЭ

Тема: тАЮРоль i значення громадських органiзацiй у вихованнi вiйськовослужбовцiв та формування морально-психологiчного клiмату у вiйськових колективахтАЭ

Харкiв тАУ 2006

Змiст

Вступ

1. Роль i значення громадських органiзацiй у вiйськових частинах

2. Робота громадських органiзацiй у пiдроздiлах

Висновки

Лiтература

Вступ

В сучасних украiнських вiйськових формуваннях найбiльш дiйову ланку вiйськовослужбовцiв та службовцiв, складають члени громадських органiзацiй та активу частин i пiдроздiлiв. Суттiво впливаючи на результати виконання повсякденноi службовоi дiяльностi та бойових завдань, вони проводять величезну i необхiдну роботу по вихованню у вiйськовослужбовцiв необхiдних морально-дiлових якостей i формуванню морально-психологiчного клiмату вiйськових колективiв.

Недооцiнка цього фактору та приниження ролi громадських органiзацiй в проведеннi виховноi роботи значно погiршуi морально-психологiчний стан, що в свою чергу знижуi ефективнiсть використання бойовоi технiки, та сучасноi зброi.

В цiй курсовiй роботi аналiзуiться досвiд Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни, щодо органiзацii в частинах та зтАЩiднаннях громадських органiзацiй, iх значення та роль в вихованнi вiйськовослужбовцiв. Розкриваiться змiст та способи формування морально-психологiчного клiмату в вiйськовому колективi, пiдвищення рiвня його згуртованостi, встановлення iдейних орiiнтирiв i певних традицiй, що в значнiй мiрi впливаi на остаточнi показники в службово-бойовiй дiяльностi пiдроздiлу.

Актуальнiсть теми. Сучасний етап реформування та розвитку внутрiшнiх вiйськ МВС Украiни активiзуi новi вимоги до громадських органiзацiй, iх пiдготовленостi i службово-бойових якостей, особливо iх робота у повсякденнiй дiяльностi, ефективностi органiзацii навчання й пiдготовки до повсякденноi дiяльностi частин та пiдроздiлiв.

Мета роботи. На основi вивчення особливостей громадських органiзацiй, побудувати модель i визначити методи ведення виховноi роботи у вiйськових частинах i пiдроздiлах ВВ МВС Украiни.

1. Роль i значення громадських органiзацiй у вiйськових частинах

В частинах та зтАЩiднаннях Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни створюються та органiзуються робота громадських органiзацiй з метою залучення вiйськовослужбовцiв та службовцiв до формування у особового складу державного свiтогляду, забезпеченню зразкового виконання службових обовтАЩязкiв, органiзацii змiстовного вiдпочинку, адаптацii до звичних умов середовища [3].

Цей процес регулюiться статтею №5 Закону Украiни тАЬПро соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв iх сiмейтАЭ, яка визначаi, що тАЬвiйськовослужбовцi мають право створювати своi громадськi об¢iднання вiдповiдно до законодавства УкраiнитАЭ.

До громадських органiзацiй, що утворюються та дiють в частинах та окремих пiдроздiлах Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни слiд вiднести такi, як:

1.Офiцерськi збори.

2.Групи громадського контролю.

3.Рада клубу.

4.Рада музею (кiмнати бойовоi слави).

5.Рада бiблiотеки.

6.Органiзацiя ветеранiв частини.

7.Профспiлкова органiзацiя.

8.Жiноча рада.

9.Спортивний комiтет частини.

До основних завдань громадських органiзацiй можна вiднести:

- виховання вiйськовослужбовцiв в дусi вiдданостi та вiдповiдальностi, готовностi до захисту Украiнськоi держави;

- мобiлiзацii на успiшне оволодiння навичками вiйськовоi справи та якiсне виконання службово-бойових завдань, покладених на частину та пiдроздiли;

- впровадження вiйськових ритуалiв, кодексiв честi, вивченнi iсторii частини, подвигiв вiйськовослужбовцiв Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни;

- забезпечення соцiального захисту вiйськовослужбовцiв i членiв iх сiмей, дотримання ними пiльг та використання прав згiдно з чинним законодавством;

- допомога командуванню у вирiшеннi питань повсякденноi службово-бойовоi дiяльностi;

- залучення вiйськовослужбовцiв до активноi громадськоi роботи, поширення iх свiтогляду, вивчення та розумiння проблем соцiально-полiтичного становища в державi та за ii межами.

- здiйснення установлених законами Украiни прав i пiльг ветеранiв по соцiальному та економiчному захисту, та залученню ветеранiв до активноi суспiльноi роботи;

- прийняття участi у вирiшеннi трудових конфлiктiв, надання допомоги у здiйсненнi соцiальноi справедливостi;

- органiзацiя i проведення iнформацiйно-пропагандистських заходiв, культурно-просвiтницькоi роботи серед вiйськовослужбовцiв та членiв iх сiмей;

- пiдтримання звтАЩязкiв з мiсцевими державними органами, засобами масовоi iнформацii, робота з неформальними органiзацiями молодi, релiгiйними концесiями за мiстом дислокацii частини [2;3].

Давайте розглянемо змiст роботи цих громадських органiзацiй в частинах Внутрiшнiх вiйськ МВС Украiни.

Офiцерськi збори тАУ i постiйно дiючою суспiльно-громадською органiзацiiю, до складу якоi входять тiльки вiйськовослужбовцi офiцери, яка створюiться та працюi в частинах Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни. Прийом офiцерiв до складу Зборiв офiцерiв здiйснюiться на офiцерських зборах на основi принципу добровiльностi.

Вищим органом офiцерських зборiв i збори офiцерiв, якi проводяться по мiрi необхiдностi, але не рiдше, нiж один раз у квартал, а також на вимогу 1/3 членiв офiцерськоi ради i i правомiрними у разi присутностi на них не менше половини членiв.

Для ведення поточноi роботи на загальних зборах офiцерiв обираiться таiмним голосуванням на 1 рiк президiя офiцерських зборiв у кiлькостi, яка встановлюiться на загальних зборах. При Президii Зборiв офiцерiв можуть додатково створюватися робочi групи з проведення рiзноманiтних заходiв.

Обраним до Президii вважаiться той офiцер, який отримав пiд час виборiв найбiльшу кiлькiсть голосiв, але не менш половини голосiв офiцерiв, присутнiх на зборах.

На першому органiзацiйному засiданнi Президiя обираi вiдкритим голосуванням голову, його заступникiв (один чи два) та секретаря.

Офiцерськi збори на загальних зборах, а також на засiданнях Президii розглядають певнi питання службовоi дiяльностi офiцерiв, випадки негативноi особистоi поведiнки, соцiального захисту та дотримання чинного законодавства [12].

За порушення кодексу честi офiцера офiцерськi збори мають повноваження оголосити офiцеру визначенi положенням заходи громадського впливу.

До важливих напрямкiв роботи Зборiв офiцерiв належать:

- вшанування офiцерiв у звтАЩязку з успiхами в службi та особистому життi;

- участь у вiйськово-патрiотичному вихованнi молодi;

- надання матерiальноi допомоги членам офiцерських зборiв за рахунок внескiв;

- органiзацiя культурно-освiтньоi роботи, святкувань та iнших урочистих подiй;

- проведення iндивiдуальноi роботи з членами Зборiв офiцерiв та надання певноi допомоги;

- розгляд заяв, пропозицiй;

- участь членiв Президii зборiв у вирiшення питань соцiальноi справедливостi щодо офiцерiв та членiв iх сiмей;

- пiдтримання взаiмодii з атестацiйними комiсiями;

- рекомендацiя кандидатiв з числа членiв зборiв та висунення iх кандидатур до складу рiзноманiтних громадських органiзацiй;

Рiшення офiцерських зборiв приймаються вiдкритим голосуванням i i чинними, якщо за них проголосувало бiльше нiж половина присутнiх на зборах. Хiд зборiв та прийнятi рiшення по питанням що розглядаються на офiцерських зборах оформлюються протоколом.

Протягом мiсяця вiдповiдними командирами розглядаються пропозицii та рекомендацii офiцерських зборiв, а Президiя офiцерських зборiв розглядаi письмовi та уснi заяви офiцерiв у встановлений термiн [12].

Група громадського контролю - обираiться у з¢iднаннi (частинi) на загальних зборах особового складу вiдкритим голосуванням у кiлькостi 9-11 чоловiк термiном на 2-3 роки та дii у вiдповiдностi з тАЬПоложенням про органи громадського контролю у Внутрiшнiх вiйськах МВС УкраiнитАЭ введеним в дiю наказом командуючого Внутрiшнiми вiйськами МВС Украiни № 130 вiд 29.07.1993 року.

Група громадського контролю вiдкритим голосуванням обираi голову та його заступникiв, а також створюi комiсii розподiляючи мiж членами обовтАЩязки з окремих питань.

До групи громадського контролю частини органiзацiйно входять пости громадського контролю, що створюються в пiдроздiлах. Склад груп i постiв оголошуiться наказом командира частини.

Групи громадського контролю свою дiяльнiсть планують на квартал та ведуть певну документацiю.

Основними напрямками дiяльностi органiв громадського контролю i:

- перевiрка порядку збереження матерiально-технiчних засобiв;

- здiйснення контролю за органiзацiiю всiх видiв забезпечення;

- перевiрка стану та утримання прикухонного господарства, казарменого i житлового фонду;

- боротьба з зазiханнями на державу i громадську власнiсть;

- перевiрка виконання вимог законiв Украiни.

Члени органiв громадського контролю, здiйснюючи перевiрки, мають певнi права та обовтАЩязки.

Командири та iх заступники з виховноi роботи спрямовують роботу громадського контролю, всебiчно пiдтримуючи iнiцiативу, своiчасно розглядають iх пропозицii та вживають заходи по усуненню виявлених недолiкiв.

З метою навчання членiв груп та постiв громадського контролю формам та методам роботи, обмiну передовим досвiдом, у з¢iднаннях (частинах) с цiiю категорiiю активу два рази на рiк у сiчнi та липнi проводяться одноденнi семiнари [3].

Рада клубу тАУ створюiться в складi 7-9 осiб термiном на 1 рiк з числа вiйськовослужбовцiв, членiв iх сiмей, активiстiв культурно-виховноi i просвiтницькоi роботи, представникiв громадських i творчих органiзацiй.

Склад ради клубу затверджуiться наказом командира, якому безпосередньо пiдпорядкований клуб. Головою ради призначаiться начальник клубу. Для вирiшення питань художня рада збираiться не менше одного разку на мiсяць [1;2].

Рада клубу в своiй дiяльностi:

- вiдпрацьовуi проекти планiв, програм культурно-виховноi та просвiтницькоi роботи вiдповiдно до особливостей мiсця знаходження клубу i запитiв вiйськовослужбовцiв, членiв iх сiмей;

- спiвпрацюi з державними, громадськими органiзацiями з метою координацii культурно-просвiтницькоi роботи та органiзацii дозвiлля;

- веде роботу щодо виявлення додаткових резервiв i можливостей для розвитку i органiзацii дозвiлля, виходить з вiдповiдними пропозицiями до командування;

- вивчаi запити i побажання вiйськовослужбовцiв, членiв iх сiмей, готуi пропозицii щодо iх задоволення;

- створюi iнiцiативнi групи для участi в проведеннi вiдповiдних масових заходiв;

- заслуховуi iнформацiю членiв ради з окремих питань культурно-просвiтницькоi роботи i даi необхiднi рекомендацii;

- сприяi шефськiй роботi, органiзацii проведення ремонту, благоустрою примiщень, придбанню обладнання, культурно-освiтнього майна, поповненню книжкового фонду бiблiотеки [1;2;3].

Рада музею (кiмнати iсторii вiйськовоi частини) тАУ створюiться для органiзацii практичноi роботи у складi 5 тАУ 7 чоловiк строком на 1 рiк.

Наказом по частинi ii головою призначаiться офiцер, як правило виховноi ланки термiном на 1 рiк. До складу ради залучаються також i ветерани частини (з¢iднання).

Рада музею (кiмнати iсторii вiйськовоi частини) в своiй дiяльностi:

- допомагаi командуванню виховувати особовий склад в дусi безумовного виконання Конституцii Украiни, законiв, вимог вiйськовоi присяги, статутiв, готовностi зi зброiю в руках захистити суверенiтет i територiальну цiлiснiсть держави;

- активно бере участь у формуваннi високих бойових та морально-психологiчних якостей, необхiдних для вiйськовоi служби i виконання службово-бойових завдань, покладених на Внутрiшнi Вiйська МВС Украiни;

- забезпечуi вивчення особовим складом iсторii частини, зтАЩiднання, подвигiв солдатiв, сержантiв, прапорщикiв та офiцерiв Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни

Члени ради музею та актив пiдроздiлiв популяризують зiбранi в музеi матерiали, дають консультацii, беруть участь у написаннi iсторii частини, допомагають у створеннi памтАЩяток, наочних матерiалiв, iнших видань на матерiалах музею iсторii частини, зтАЩiднання.

До роботи рада музею iсторii частини, зтАЩiднання залучаi широкий актив зi складу офiцерiв, прапорщикiв, сержантiв, солдатiв, а також офiцерiв запасу [1;2;3].

Рада бiблiотеки тАУ безпосередньо органiзовуi роботу бiблiотеки, з метою всебiчного i своiчасного задоволення запитiв вiйськовослужбовцiв на лiтературу й iншу iнформацiю, сприяння вiдродженню iх нацiональноi самосвiдомостi, пiдвищенню культурного рiвня, вiйськових знань i службовоi квалiфiкацii. Очолюi ii офiцер чи службовець за контрактом. Склад ради бiблiотеки у кiлькостi 5-7 осiб затверджуiться наказом командира частини на початку року, термiном на 1 рiк.

Рада бiблiотеки в своiй роботi:

- визначаi та надаi пропозицii щодо найбiльш зручного режиму дiяльностi бiблiотеки;

- оформлюi рiзноманiтнi лiтературнi виставки;

- органiзовуi проведення культурно-виховних заходiв у примiщеннi бiблiотеки та надаi допомогу при iх проведеннi у пiдроздiлах частини;

- перiодично готуi сценарii тематичних ранкiв та вечорiв, лiтературних читань, усних часописiв та iнших виховних заходiв;

- бере участь у перспективному плануваннi роботи бiблiотеки.

Планування роботи розглянутих рад здiйснюiться на перiод навчання, на мiсяць, та на кожний захiд, який проводиться [3].

Органiзацiя ветеранiв частини тАУ i добровiльним громадським об¢iднанням вiйськовослужбовцiв запасу Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни, з метою соцiального захисту ветеранiв, iх активноi участi у вiйськово-патрiотичному вихованнi вiйськовослужбовцiв та молодi в подальшiй розбудовi незалежноi Украiнськоi держави, якi бездоганно прослужили на вiйськовiй службi 20 i бiльше рокiв у календарному обчисленнi [3].

Органiзацiя ветеранiв частини i складовою частиною органiзацii ветеранiв МВС Украiни. Вона керуiться у своiй дiяльностi Конституцiiю Украiни, Законом Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ, Законом Украiни тАЬПро статус ветеранiв вiйськовоi служби та iх соцiальний захисттАЭ, Статутом ветеранiв Украiни, нормативними актами МВС та ГУ ВВ МВС Украiни щодо дiяльностi ветеранських органiзацiй.

У своiй роботi органiзацiя ветеранiв взаiмодii зi всiма службами та пiдроздiлами частинами, а також з вiдповiдними мiсцевими (регiональними) органiзацiями ветеранiв вiйськ, бойових дiй та працi.

В частинах можуть утворюватися ради ветеранiв з метою збереження традицiй та розповсюдженню вiйськово-патрiотичного виховання ради ветеранiв частин Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни пiдтримують звтАЩязки з колишнiми вiйськовослужбовцями, що проживають за межами Украiни.

Прийом до ради ветеранiв проводиться згiдно письмовоi заяви ветерана.

Первинi органiзацii ветеранiв створюються в частинi при наявностi не менш 15 ii членiв, а групи не менш 5. На засiданнях групи ради ветеранiв визначаються напрямки та змiст роботи.

Для ведення поточноi роботи в органiзацiях де нараховуiться понад 25 ветеранiв обираiться рада та ii голова термiном на 2 роки. Своi пленарнi засiдання рада проводить по мiрi необхiдностi, але не менше 1 разу на рiк.

План роботи рад ветеранiв складаiться на рiк, а загальнi збори ветеранiв проводяться по мiрi необхiдностi, але не рiдше одного разу на два мiсяцi.

Члени ради ветеранiв мають певнi права та обовтАЩязки [3;13].

Профспiлкова органiзацiя тАУ це самостiйна громадська органiзацiя, яка обтАЩiднуi на добровiльних засадах працiвникiв та службовцiв Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни з метою захисту iх професiйних, трудових, соцiально-економiчних прав i задоволенню iх духовних запитiв та iнтересiв.

Членство у профспiлцi i добровiльним, прийом здiйснюiться в iндивiдуальному порядку на пiдставi особистоi заяви у мiсячний термiн на чергових зборах членiв профспiлки.

Вищiм керiвним органом профспiлковоi органiзацii i профспiлковi збори, якi вважаються правомочними при участi в них бiльше половини членiв профспiлки.

Профспiлковi збори проводяться при необхiдностi, але не рiдше 2 разiв на рiк для ведення поточноi роботи на профспiлкових зборах обираiться комiтет, засiдання якого проводяться при необхiдностi, але не рiдше 1 разу в 2 мiсяцi.

РЖз складу комiтету обираiться голова профкому, його заступник, а в органiзацii чисельнiсть якоi менше 15 членiв тiльки профорганiзатор.

Профспiлка маi особистi кошти, якi складаються iз вступних та щомiсячних членських внескiв, надходжень вiд господарчоi, видавничоi дiяльностi, благодiйних внескiв органiзацiй, приватних осiб та iнших надходжень, що не суперечать чинному законодавству Украiни.

Члени профспiлки мають певнi права та обовтАЩязки [1;2].

Жiноча рада тАУ i постiйно дiючою суспiльно-громадською органiзацiiю, до складу якоi входять тiльки жiнки:

- вiйськовослужбовцiв Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни;

- працiвникiв та службовцiв Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни;

- ветеранiв Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни.

Вищим органом жiночоi ради i збори жiнок, якi проводяться при необхiдностi, але не рiдше одного разу у квартал.

Для ведення поточноi роботи на зборах жiночоi ради обираiться комiтет жiночоi ради вiдритим голосуванням в кiлькостi, яка встановлюiться рiшенням зборiв.

На першому органiзацiйному засiданнi комiтету жiночоi ради обираiться голова та ii заступники. Склад комiтету жiночоi ради затверджуiться командиром частини.

Жiноча рада на зборах та засiданнях комiтету розглядаi питання повтАЩязанi з наданням допомоги командуванню:

- у вирiшеннi проблемних питань забезпечення та обслуговування вiйськовослужбовцiв усiм необхiдним;

- при органiзацii та проведеннi культурно-виховноi роботи, дозвiлля вiйськовослужбовцiв Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни та членiв iх родин;

- у забезпеченнi соцiального захисту, дотриманнi та доведеннi встановлених законодавством пiльг вiйськовослужбовцям та службовцям Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни.

- при розвитку самодiяльноi художньоi та технiчноi творчостi, фiзичноi культури, спорту, туризму.

Рiшення зборiв та комiтету жiночоi ради приймаiться вiдкритим голосуванням, заноситься до протоколу та носить пропозицiйний характер щодо прийняття рiшення командиром частини.

Члени жiночоi ради мають певнi права та обовтАЩязки [14].

Спортивний комiтет частини. Органiзацiю i керiвництво спортивною пiдготовкою i спортивною роботою в частинi (пiдроздiлi) здiйснюi командир. Для надання йому допомоги створюiться спортивний комiтет, який складаiться з голови, двох заступникiв, секретаря, голови колегii суддiв i 6-8 членiв [1;2;3].

Склад спортивного комiтету затверджуiться наказом командира частини. У нього можуть входити командири пiдроздiлiв, спортивнi органiзатори (спорторги), члени iнших громадських органiзацiй частини (ради ветеранiв, клуби, бiблiотеки, жiнради).

Спортивний комiтет:

- розробляi i подаi на затвердження командиру плани спортивних заходiв i положення про змагання, органiзовуi огляди спортивноi роботи в пiдроздiлах, спортивнi змагання на першiсть частини, направляi роботу колегii суддiв, комплектуi спортивнi команди частини, органiзовуi в них тренування протягом року;

- готуi громадськi спортивнi кадри тАУ спорт органiзаторiв (спорторгiв), тренерiв, суддiв; надаi допомогу пiдроздiлам в органiзацii спортивноi роботи i контролюi ii приведення;

- узагальнюi i поширюi передовоi досвiд спортивноi роботи, проводить разом iз радою клубу та радами свiтлиць пiдроздiлiв заходи фiзичноi культури i спорту;

- готуi i подаi командиру матерiали для нагородження спортсменiв нагрудними знаками, присвоiння спортивних розрядiв, звань i суддiвських категорiй.

Особливу увагу спортивний комiтет придiляi розвитку легкоi i важкоi атлетики, стрiлецького i лижного спорту, плаванню, гiмнастицi, спортивним iграм, шахам i iншим видам спорту, а також таким вправам, що найбiльше сприяють розвитку фiзичних, вольових, психологiчних якостей i навичок, притаманних певному вiйськовому фаху.

Важливими засобами, якi застосовуi спортивний комiтет частини щодо пропаганди спорту i залученню вiйськовослужбовцiв до активноi спортивно-масовоi роботи i:

- використання наочноi агiтацii;

- демонстрацiя за допомогою технiчних засобiв пропаганди художнiх, документальних i аматорських фiльмiв спортивноi тематики;

- використання сценiчного мистецтва при показi видовищних спортивних номерiв у концертних програмах, що демонструють красу, силу, спритнiсть i витривалiсть людини, посиленi музикою, декоративним i свiтловим оформленням, що значно посилюi емоцiйний вплив на вiйськовослужбовцiв [3;4].

Особливою дiлянкою роботи спортивного комiтету частини виступаi методична пiдготовка спортивних органiзаторiв (спорторгiв) пiдроздiлiв, тому що центром спортивно-масовоi роботи i рота.

У кожному пiдроздiлi частини при особистiй участi членiв спортивного комiтету створюються спортивнi команди, до яких залучаються воiни пiдроздiлу. Це можуть бути команди по футболу, волейболу, шахам, шашкам, вiйськово-прикладним видам спорту. З членами команд проводяться учбово-тренувальнi заняття.

Найбiльше поширеними формами спортивно-масовоi роботи спортивного комiтету виступають: лекцii, доповiдi, кiнофiльми, фiзкультурнi свята, показовi спортивнi виступи [4;8].

ЗвтАЩязок з мiсцевими державними органами та засобами масовоi iнформацii, роботу з неформальними органiзацiями молодi, релiгiйними концесiями здiйснюi актив вiйськовоi частини (зтАЩiднання).

Одним iз напрямкiв роботи активу частини пiд керiвництвом заступника командира частини (зтАЩiднання) з виховноi роботи по успiшному виконанню поставлених перед частиною завдань, пропагандi службово-бойовоi дiяльностi Внутрiшнiх вiйськ i налагодження тiсних стосункiв з державними органами влади, громадськими органiзацiями та представниками засобiв масовоi iнформацii.

Даний напрямок роботи органiзовуiться i проводиться на основi вимог Статуту внутрiшньоi служби Збройних сил Украiни в якому в обовтАЩязках заступника командира полку (окремого батальйону) з виховноi роботи вказуiться на необхiднiсть:

- вивчати соцiально-полiтичну обстановку в районi розташування полку (окремого батальйону), вносити командировi пропозицii щодо вдосконалення виховноi роботи особовим складом;

- забезпечити постiйнi iнформування вiйськовослужбовцiв про суспiльно-полiтичну обстановку в Украiнi, вiйськову полiтику держави та завдання Збройних Сил Украiни, стан бойовоi пiдготовки та вiйськовоi дисциплiни особового складу;

- постiйно пiдтримувати звтАЩязки з органами мiсцевого самоврядування, подавати iм допомогу у вiйськово-патрiотичному вихованнi молодi [1;2;3].

Основними принципами взаiмодii активу частини з громадськими органiзацiями та державними установами за мiстом дислокацii частини виступаi:

1. Позапартiйнiсть. Вiйськовослужбовцi частини i зтАЩiднання виконують своi обовтАЩязки поза полiтичною дiяльнiстю. тАЬВiйськового-службовцi не можуть бути членами будь-яких полiтичних партiй або рухiвтАЭ (ст. 6 Закону Украiни тАЬПро соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв iх сiмейтАЭ).

2. Прiоритет державноi полiтики щодо оборони, бойовоi та мобiлiзацiйноi пiдготовки, пiдтримання статутного порядку.

3. Узгодженiсть дiй по формуванню у вiйськовослужбовцiв вiрностi Конституцii Украiни, Законам, Указам Президента.

4. Спiльне вироблення загальних заходiв по змiцненню морально-психологiчного стану особового складу пiдроздiлiв, частини i зтАЩiднань.

Основнi напрямки роботи активу частини:

1. Проведення державноi полiтики щодо оборони i безпеки, посилення боротьби зi злочиннiстю.

2. Органiзацiя реклами вiйськовоi служби у Внутрiшнiх вiйськах МВС Украiни через державнi органи влади та засоби масовоi iнформацii.

3. Культурне шефство над вiйськовими частинами i зтАЩiднаннями з боку державних органiв влади органiв влади, культурно-просвiтницьких органiзацiй.

4. Надання допомоги мiсцевим адмiнiстрацiям у вiйськово-патрiотичнiй роботi з молоддю.

5. Вирiшення соцiально-побутових проблем вiйськовослужбовцiв та членiв iх сiмей.

6. Органiзацiя передплати перiодичних видань [3].

Механiзм взаiмодii включаi в себе процес прямого, активного двостороннього звтАЩязку заступникiв командирiв частини (зтАЩiднань) з виховноi роботи, груп (вiддiлiв) виховноi роботи представникiв рiзних ланок громадських органiзацiй що входять до складу активу частини з державними i громадськими органiзацiями, засобами масовоi iнформацii, в результатi якого проходить координацiя дiй для досягнення таких цiлей:

- проведення державноi воiнноi полiтики;

- змiщення бойовоi i мобiлiзацiйноi готовностi, вiйськовоi дисциплiни;

- пiдвищення морально-психологiчного стану особового складу;

- забезпечення соцiального захисту вiйськовослужбовцiв та членiв iх сiмей;

- задоволення культурно-побутових запитiв вiйськовослужбовцiв;

- активна спiвпраця з виборчими територiальними органами пiд час проведення виборiв, референдумiв, опитувань тощо [1;2].

Давайте розглянемо, що бажано враховувати активу частини (зтАЩiднання) пiд час пiдготовки та святкування Дня Внутрiшнiх вiйськ, професiйних, державних i релiгiйних свят:

- направити iменнi запрошення на урочистi збори головi мiсцевоi держадмiнiстрацii, начальникам УВС областi, мiста, району, начальникам взаiмодiючих органiв, головам громадських органiзацiй, культурно-просвiтницьких та благодiйних фондiв;

- разом iз запрошеннями пiдготувати листи з клопотанням про заохочення особового складу;

- пiдготувати матерiали про досягнення в службово-бойовiй дiяльностi частини (зтАЩiднання) кращих офiцерiв, прапорщикiв, сержантiв, солдатiв та передати цi матерiали разом iз запрошеннями представникам засобiв масовоi iнформацii;

- залучати до участi в святкових мiроприiмствах релiгiйних дiячiв, представникiв молодiжних патрiотичних органiзацiй [1;2;3].

Сьогоднi в умовах активного розповсюдження релiгii в суспiльствi, що в першу чергу повтАЩязано з зняттям заборони та обмежень на цю проблему цiлком актуальним i розумiння релiгiйного виховання, метою якого повинно бути формування у вiйськовослужбовцiв поваги до релiгii та розумiння ii сутi, як однiii з сфер духовного життя людства, на основi принципу добровiльностi.

В Украiнi з прийняттям закону 1991 року тАЬПро свободу совiстi i релiгiйнi органiзацiiтАЭ, статтi 35 Конституцii Украiни 1996 року щодо взаiмин церкви i держави, закону Украiни тАЬПо альтернативну (невiйськову) службутАЭ, затвердженням Кабiнетом Мiнiстрiв тАЬПерелiку дiючих в Украiнi органiзацiй (конфесiй), вiровчення яких не припускаi користування зброiю та служби у Збройних СилахтАЭ 1992 року створенi достатнi умови для вiльного функцiонування релiгiйних органiзацiй традицiйного i не традицiйного спрямування у межах закону. На сьогоднiшнiй день нараховуiться понад сiмдесят рiзноманiтних конфесiй, бiльше птАЩятсот тридцяти громад, одинадцяти вiросповiдних напрямкiв. Суттiво зросла дiяльнiсть впливових релiгiйних об¢iднань, нацiональних меншин.

В цих умовах проходив процес релiгiйно-нацiонального вiдродження, зростання релiгiйноi мережi, мiжнародного спiвробiтництва церков та релiгiйних органiзацiй Украiни з мiжнародними релiгiйними структурами та духовними центрами закордону [2;3].

Основними напрямками роботи громадських органiзацiй частини з релiгiйними структурами i:

- розтАЩяснення вiйськовослужбовцям iсторii релiгii, ii мiсце в духовному життi людства, особливостей сучасноi релiгiйноi структури в Украiнi, змiст та направленiсть iснуючих релiгiйних течiй;

- показ особовому складу звтАЩязку релiгii та культури, змiсту та особливостей релiгiйних свят, обрядiв практичне iх втiлення при органiзацii культурно-освiтньоi роботи та дозвiлля вiйськовослужбовцiв, членiв iх сiмей;

- виховання високоi духовноi культури, доведення та розтАЩяснення етичних правил поведiнки в релiгiйних закладах;

- створення умов за принципом добровiльного ознайомлення з змiстом бiблii, iнших релiгiйних творiв, для вiдвiдування вiруючими релiгiйних закладiв;

- всебiчне сприяння та надання допомоги вiйськовими частинами релiгiйним установам в вiдновленi та збереженнi iсторичних памтАЩятникiв релiгii.

Громадському активу частини та пiдроздiлу необхiдно памтАЩятати, що виховний вплив релiгiйного напрямку повинен розкривати кращi духовнi якостi та цiнностi особистостi, незважаючи виконанню службово-бойових завдань [3].

Таким чином стаi зрозумiло, що члени громадських органiзацiй у частинi разом з активом пiдроздiлiв складають найбiльш дiйову ланку вiйськовослужбовцiв та службовцiв Внутрiшнiх Вiйськ МВС Украiни, якi суттiво впливають на результати виконання повсякденних завдань службовоi дiяльностi.

Недооцiнка цього фактору та приниження ролi громадськоi органiзацii в проведеннi виховноi роботи значно погiршуi морально-психологiчний стан, що в свою чергу знижуi ефективнiсть використання бойовоi технiки, та сучасноi зброi.

Командир та його заступник повиннi постiйно пiклуватися про професiйну пiдготовленiсть, майстернiсть, iдейну переконливiсть активу та членiв громадських органiзацiй частини.

Заступник командира з виховноi роботи щодо органiзацii роботи громадських органiзацiй та активу пiдроздiлiв повинен:

- брати активну участь у доборi членiв, керiвних органiв цих органiзацiй;

- постiйно навчати iх формам, методам та практичнiй дiяльностi;

- особисто брати участь у iх засiданнях, зборах;

- враховувати у своiй дiяльностi пропозицii громадських органiзацiй;

- доповiдати командиру про роботу органiзацiй, вiдстоювати iх iнтереси;

- узгоджувати плани роботи громадських органiзацiй.

громадський органiзацiя вiйськовий виховання

2. Робота громадських органiзацiй у пiдроздiлах

У вiйськових пiдроздiлах, важливим чинником виховноi роботи виступають громадськi органiзацii. До складу громадських органiзацiй пiдроздiлу входять:

- Рада вiйськового колективу тАУ постiйно дiючий громадський орган вiйськовослужбовцiв пiдроздiлу, що обираiться вiдкритим голосуванням на загальних зборах особового складу пiдроздiлу, як правило, у складi 7-11 чоловiк з числа найбiльш авторитетних вiйськовослужбовцiв i дii у вiдповiдностi з положенням, яке затверджене наказом командуючого вiйськами №186 вiд 23.09.1992 р. у ротах i iм рiвних пiдроздiлах.

- Рада прапорщикiв тАУ утворюiться у вiдповiдностi з положенням затвердженим наказом командуючого вiйськами вiд 24.11.1994р. № 237, у батальйонах та окремо дислокованих ротах при наявностi в них не менше 15 прапорщикiв.

- Редколегiя стiнного друку тАУ обираiться на загальних зборах особового складу пiдроздiлу вiдкритим голосуванням в кiлькостi 3-5 вiйськовослужбовцiв, здiбних та маючих певнi навички та якостi в опоряджувальнiй роботi строком на 1 рiк.

- Рада народознавчоi свiтлицi тАУ обираiться на загальних зборах особового складу пiдроздiлу вiдкритим голосуванням у складi 5-7 чоловiк з найбiльш пiдготовлених вiйськовослужбовцiв, що мають певний досвiд в оформленнi наочноi агiтацii, створеннi та утриманнi живого кутка та квiтiв, органiзацii проведення духовно-освiтнiх заходiв.

- Пост громадського контролю тАУ створюiться у вiдповiдностi з положенням, затвердженим наказом командуючого вiйськами вiд 29.07.1993р. № 130, у ротах i iм рiвних пiдроздiлах.

Всi цi органи колегiальнi, але кожен член громадського органу, в який вiн обраний, маi свою дiлянку, напрямок або сектор роботи.

Органiзацiя i змiст роботи ради вiйськового колективу пiдроздiлу.

Рада вiйськового колективу обираiться на загальних зборах пiдроздiлу, як правило, у складi 7-11 чоловiк, строком на 1 рiк. На зборах також обираiться голова ради та 1-2 його заступники. Вищим органом ради вiйськового колективу i загальнi збори вiйськовослужбовцiв пiдроздiлу, якi проводяться у разi необхiдностi, але не рiдше одного разу на мiсяць.

Рада вiйськового колективу свою роботу будуi планово. План роботи складаiться на мiсяць. Пропозицii до плану готуi голова ради вiйськового колективу, план розглядаiться й затверджуiться на засiданнi ради, пiдписуiться головою.

Засiдання ради вiйськового колективу проводяться у разi необхiдностi, але не рiдше, нiж двiчi на мiсяць. Засiдання ради проводить голова: на засiданнi повиннi бути присутнi не менше нiж двi третини членiв ради.

Протоколи загальних зборiв, засiдань ради вiйськового колективу веде голова чи один iз членiв ради.

Рiшення ради (загальних зборiв) приймаiться, якщо за нього проголосувало не менш половини присутнiх членiв ради. Ухваленi рiшення повиннi носити конкретний характер з вказiвкою строкiв проведення заходiв та вiдповiдальних за iх проведення осiб.

Кожен з членiв ради вiйськового колективу повинен вiдвiдувати ii засiдання, брати активну участь у iх пiдготовцi та роботi, своiчасно та повно виконувати прийнятi рiшення. На засiдання ради вiйськового колективу можна запрошувати командира пiдроздiлу, його заступника з виховноi роботи.

Гласнiсть роботи ради вiйськового колективу, оперативнiсть доведення його рiшень до кожного члена колективу забезпечуiться регулярною iнформацiiю членiв ради на загальних зборах пiдроздiлу та через використання засобiв виховноi роботи (стiнний друк, технiчнi засоби, радiомовлення).

На першому пiсля виборiв органiзацiйному засiданнi ради можуть бути визначенi сектори або вiдповiдальнi особи за напрямами громадськоi дiяльностi

Сектори ради вiйськового колективу можуть бути такi:

- Ванадання командирам допомоги у пiдтриманнi високоi бойовоi готовностi, якiсному виконаннi службово-бойових завдань, змiцненнi вiйськовоi дисциплiни, навчаннi та вихованнi вiйськовослужбовцiв;

- Васоцiального та правового захисту вiйськовослужбовцiв;

- Васпортивно - масовоi роботи;

- Ваорганiзацii дозвiлля, проведення культурно-масових заходiв та звтАЩязкiв з громадськими органiзацiями.

Кожний сектор або напрям громадськоi дiяльностi очолюi член ради вiйськового колективу з урахуванням здiбностей i побажань. До нього можуть входити декiлька чоловiк, у такому разi вони розподiляють мiж собою окремi дiлянки роботи.

Приблизний змiст роботи секторiв Ради вiйськового колективу.

тАЬСектор надання допомоги командирам у пiдтриманнi високоi бойовоi готовностi, якiсному виконаннi службово-бойових завдань, змiцненнi вiйськовоi дисциплiни, навчаннi та вихованнi вiйськовослужбовцiвтАЭ:

- бере участь в органiзацii та проведеннi заходiв, спрямованих на виховання вiйськовослужбовцiв у дусi вiрностi конституцiйному обовтАЩязку, вiйськовiй присязi;

- виховання у особового складу почуття високоi вiдповiдальностi за стан бойовоi готовностi, оволодiння вiйськовою майстернiстю, сумлiнного виконання завдань бойовоi служби;

- розумiння державноi важливостi завдань, якi виконують Внутрiшнi Вiйська МВС Украiни. Формування у вiйськовослужбовцiв високих морально-психологiчних якостей, змiцнення дисциплiни та правопорядку.

тАЬСектор соцiального та правового захисту вiйськовослужбовцiвтАЭ допомагаi командирам:

- контролювати дотримування Закону тАЬПро соцiальний та правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв iх сiмей.тАЭ;

- здiйснювати допомогу командуванню у забезпеченнi вiйськовослужбовцiв усiма видами постачання

тАЬСектор спортивно-масовоi роботитАЭ за згодою командира пiдроздiлу органiзовуi:

Вместе с этим смотрят:

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi

РЖсторiя формування i розвитку форм органiзацii навчання у свiтовiй теорii та практицi