Технологiя комерцiйноi дiяльностi туристичних пiдприiмств

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Основний технологiчний цикл допомiжного технологiчного процесу

1.1 Технологiя планування, облiку й аналiзу прибуткiв i витрат вiд туру

Роздiл 2. Обслуговуючий технологiчний цикл допомiжного технологiчного

2.1 Технологiя розрахунку вартостi туру

2.2 Технологiя розрахунку з партнерами

2.3 Технологiя пiдготовки фiнансового звiту реалiзацii турiв

2.4 Технологiя розрахунку порiвняння або компенсацii клiiнтам

Роздiл 3. Допомiжний технологiчний цикл допомiжного технологiчного процесу

3.1 Технологiя дiловодства

3.2 Технологiя контролю комптАЩютерних програм на прикладi програмних комплексiв Само-тур, САМО-ТурАгент, МАСТЕР-Тур

3.3 Технологiя роботи з прайс-каталогом

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Мистецтво ведення комерцiйного господарства ТСрунтуiться на пiзнаннi того, що робити i як робити найкращим i найдешевшим способом, а це потребуi розробки економiчних методiв та iнструментiв управлiння процесами господарськоi дiяльностi на основi досвiду та наукових пiдходiв. Тому поняття "комерцiя" вживаiться i в значеннi науки, що вивчаi суспiльнi вiдносини з приводу створення нематерiальних благ, призначених для задоволення невпинно зростаючих потреб конкретного споживача i суспiльства в цiлому.

Актуальнiсть теми даноi роботи обумовлена тим,що потреби споживачiв на вiдпочинок, оздоровлення, та естетичне i духовне задоволення вимагають вiд туристичноi галузi гнучкоi комерцiйноi дiяльностi.

Функцiонування туристичного пiдприiмства супроводжуiться безперервним кругообiгом коштiв, який здiйснюiться у виглядi витрат ресурсiв i одержання доходiв, iхнього розподiлу й використання. При цьому визначаються джерела коштiв, напрямки та форми фiнансування, оптимiзуiться структура капiталу, проводяться розрахунки з постачальниками матерiально-технiчних ресурсiв, покупцями продукцii, державними органами (сплата податкiв), персоналом пiдприiмства тощо. Усi цi грошовi вiдносини становлять змiст фiнансовоi дiяльностi пiдприiмства.

Метою даноi роботи i дослiдження допомiжного технологiчного процесу технологii комерцiйноi дiяльностi.

Для досягнення мети в роботi були поставленi та вирiшенi наступнi завдання:

- вивчення допомiжного технологiчного процесу комерцiйноi дiяльностi.

- дослiдження технологiй комерцiйних вiдносин.

- обТСрунтування оптимальних форм фiнансування, структури капiталу пiдприiмства i напрямкiв його використання.

- здiйснення аналiзу балансування в часi надходжень i витрат платiжних засобiв.

- набуття навичок пiдтримування належноi лiквiдностi та своiчасностi розрахункiв.

ОбтАЩiктом дослiдження i допомiжний технологiчний процес комерцiйноi дiяльностi.

Предмет дослiдження - технологiя основного, обслуговуючого i допомiжного технологiчного циклу даного процесу.

Пiд час дослiдження теми даноi курсовоi роботи використовуються загально-науковi методи: аналiзу, статистичнi методи збору та обробки iнформацii.

Структура роботи - курсова робота складаiться з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел та додаткiв. Загальний обсяг роботи __ стор., в тому числi 5 табл. i 2 док., додатки на 8 стор.

Головний змiст фiнансовоi дiяльностi туристичного пiдприiмства полягаi в належному забезпеченнi фiнансування.

Закон Украiни "Про туризм" передбачаi наступнi джерела фiнансування туризму.

Туристична дiяльнiсть здiйснюiться за рахунок:

власних фiнансових ресурсiв суб'iктiв туристичноi дiяльностi, грошових внескiв громадян i юридичних осiб;

позичкових фiнансових коштiв (облiгацiйнi позики, банкiвськi та бюджетнi кредити);

безоплатних та благодiйних внескiв, пожертвувань пiдприiмств, установ, органiзацiй i громадян;

позабюджетних фондiв;

коштiв фонду розвитку Украiни, що формуiться за рахунок вiдрахувань суб'iктiв пiдприiмництва незалежно вiд форм власностi;

iноземних iнвестицiй;

надходжень вiд туристичних лотерей;

iнших джерел, не заборонених законодавством Украiни".

Вiдповiдно до джерел коштiв фiнансування подiляiться на внутрiшнi i зовнiшнi. Внутрiшнi фiнансування здiйснюiться за рахунок коштiв, одержаних вiд дiяльностi самого пiдприiмства: прибуток, амортизацiйнi вiдрахування, виручка вiд продажу чи здачi в оренду майна. Зовнiшнi фiнансування використовуi кошти, не пов'язанi з дiяльнiстю пiдприiмства: внески власникiв у статутний фонд, кредит, зобов'язання боржникiв, державнi субсидii тощо.

комерцiйна дiяльнiсть туристичний тур

Також розрiзняють фiнансування за рахунок власних i залучених коштiв.

Важливою формою фiнансування i кредит - платне надання грошей або iнших цiнностей у борг на певний час. Залучення кредитних коштiв розширюi фiнансовi можливостi пiдприiмства, але одночасно створюi ризик, пов'язаний iз необхiднiстю повернення боргiв у майбутньому i сплати вiдсоткiв за користування позиченими коштами.

Товарний кредит - це короткостроковий кредит, який одне пiдприiмство надаi iншому в товарнiй формi через вiдстрочку платежу за поставлену продукцiю. Товарний кредит застосовуiться переважно як засiб розширення сфери ринку та збiльшення обсягу продажу послуг чи продукцii.

Оренда - спецiальна форма довгострокового кредиту, яка передбачаi передачу майна в договiрне строкове володiння i користування за прийнятну для обох сторiн орендну плату.

Поширеним у свiтовiй практицi рiзновидом оренди с лiзинг, коли орендодавець - лiзингова компанiя - купуi об'iкти оренди у пiдприiмств-виробникiв i передаi iх в оренду на певних умовах.

Фiнансова дiяльнiсть туристичного пiдприiмства характеризуiться ступенем його прибутковостi та оборотностi капiталу, фiнансовоi стiйкостi та динамiки структури джерел фiнансування, здатностi розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Правильна оцiнка фiнансових результатiв дiяльностi та фiнансово-економiчного стану пiдприiмства i першою i найбiльш необхiдною iнформацiiю як для його керiвництва i власникiв, так i для iнвесторiв, партнерiв, кредиторiв, державних органiв.

Отже, найприйнятнiшим i найважливiшим джерелом фiнансування туристичноi дiяльностi пiдприiмства i прибуток.

Прибуток - це та частина виручки, що залишаiться пiсля вiдшкодування всiх витрат на виробничу i комерцiйну дiяльнiсть пiдприiмства.

Прибуток - позитивний фiнансовий результат основноi дiяльностi туристичного пiдприiмства. Це - рiзниця мiж грошовими надходженнями та повною собiвартiстю реалiзованих послуг. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражаi мету комерцiйноi (пiдприiмницькоi) дiяльностi i береться за головний показник ii результативностi (ефективностi).

Прибуток i основним джерелом фiнансування розвитку пiдприiмства, удосконалення його матерiально-технiчноi бази, забезпечення всiх форм iнвестування. Дiяльнiсть пiдприiмства спрямовуiться на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймнi стабiлiзацiю його на певному рiвнi.

Залежно вiд формування та розподiлу розрiзняють декiлька видiв прибутку.

Насамперед - загальний прибуток i прибуток пiсля оподаткування.

Загальний прибуток - це прибуток пiдприiмства, одержаний вiд усiх видiв дiяльностi, до оподаткування та розподiлу. Такий прибуток iнакше називають балансовим.

Прибуток пiсля оподаткування, тобто прибуток, що реально надходить у розпорядження пiдприiмства, маi поширену назву - чистий прибуток.

Останнiм часом все частiше використовують такi поняття, як валовий, операцiйний та маржинальний прибуток.

Валовий прибуток - це рiзниця мiж виручкою та виробничими витратами (собiвартiстю продукцii, визначеною калькулюванням за неповними витратами). Це поняття включаi власне прибуток i невиробничi витрати (адмiнiстративнi, комерцiйнi).

Операцiйний прибуток дорiвнюi валовому прибутку за мiнусом невиробничих витрат (тобто чистий прибуток).

Маржинальний прибуток характеризуi обсяг виручки вiд продажу продукцii за мiнусом змiнних витрат. Таким чином, такий прибуток за величиною збiгаiться з валовим прибутком, коли калькулювання здiйснюiться лише за змiнними витратами.

Основними джерелами формування прибутку туристичного пiдприiмства i:

прибуток вiд надання туристичних послуг або вiд продажу туристичного продукту. (Це основна складова загального прибутку);

прибуток вiд позареалiзацiйних операцiй - це прибуток вiд пайовоi участi в спiльних пiдприiмствах, здавання майна в оренду, дивiденди на цiннi папери, надходження з депозитних вкладiв, дохiд вiд володiння борговими зобов'язаннями, надходження вiд економiчних санкцiй тощо.

прибуток вiд продажу майна включаi прибуток вiд продажу основних фондiв (матерiальних активiв), нематерiальних активiв, цiнних паперiв iнших пiдприiмств тощо. Його розраховують як рiзницю мiж цiною продажу та залишковою вартiстю.

Розглянута схема обчислення величини загального прибутку за його джерелами маi важливе значення для його аналiзу та прийняття господарських рiшень.

Важливо пам'ятати, що прибуток i об'iктом оподаткування i згiдно iз Законом Украiни "Про оподаткування прибутку пiдприiмств"

Основною складовою валового доходу i виручка вiд надання туристичних послуг та продажу туристичного продукту. У нього включають також прибуток вiд продажу майна i вiд позареалiзацiйних операцiй. Валовi витрати - це витрати на реалiзовану продукцiю, а також втрати вiд продажу майна. Амортизацiйнi вiдрахування виокремлено iз загальноi суми витрат, оскiльки iх нарахування контролюiться фiскальними органами в особливому порядку.

У фiнансовiй полiтицi пiдприiмства важливе мiсце займаi розподiл i використання одержуваного прибутку як основного джерела фiнансування iнвестицiйних потреб i задоволення економiчних iнтересiв власникiв.

РЖз загального прибутку сплачуiться податок згiдно з умовами, передбачуваними законодавством про оподаткування прибутку пiдприiмств. Прибуток, що залишився пiсля оподаткування, - чистий прибуток, надходить у повне розпорядження пiдприiмства та використовуiться згiдно з його статутом i рiшеннями власникiв. Цей прибуток можна роздiлити на двi частини:

1) прибуток, що спрямовуiться за межi пiдприiмства (виплата дивiдендiв, заохочувальнi премii персоналу, соцiальнi виплати тощо).

2) прибуток, що залишаiться на пiдприiмствi (спрямовуiться на створення або поповнення резервного та iнвестицiйних фондiв).

Прибутковiсть пiдприiмства вимiрюiться двома показниками - прибутком i рентабельнiстю.

Рентабельнiсть - це вiдносний показник ефективностi роботи пiдприiмства, котрий у загальнiй формi обчислюiться як вiдношення прибутку до витрат.

Виокремлюють рентабельнiсть капiталу (iнвестованих ресурсiв) i рентабельнiсть продукцii.

Рентабельнiсть капiталу обчислюiться в кiлькох модифiкацiях: рентабельнiсть активiв, рентабельнiсть власного капiталу, рентабельнiсть акцiонерного капiталу.

Рентабельнiсть активiв (Ра) характеризуi ефективнiсть використання всього наявного майна пiдприiмства.

Процес аналiзу маi двi основнi цiлi:

отримання уяви про обсяги, структуру i склад майна пiдприiмства, величину i стан його зобов'язань;

виявлення тенденцiй щодо змiни ефективностi, платоспроможностi, фiнансовоi стабiльностi i т.п.

Для аналiзу використовуiться пакет документiв фiнансовоi звiтностi за декiлька останнiх рокiв та за поточний квартал.

На першому етапi фiнансово-економiчного аналiзу дiяльностi туристичного пiдприiмства в динамiцi проводиться аналiз основних абсолютних показникiв господарськоi дiяльностi: обсягiв реалiзацii, собiвартостi, прибутку (збитку) та iн.

На другому етапi економiчного аналiзу проводиться аналiз фiнансового стану туристичноi фiрми, який i результатом взаiмодii всiх елементiв системи фiнансових вiдносин фiрми i тому охоплюi всю ii господарську дiяльнiсть. Цей аналiз передбачаi використання ряду абсолютних i вiдносних показникiв, об'iднаних у декiлька груп та iлюструючих:

динамiку складу i структури майна;

динамiку структури i складу фiнансових ресурсiв фiрми;

фiнансову стiйкiсть.

Аналiз динамiки складу структури майна (основнi засоби, нематерiальнi активи, незавершенi капiтальнi вклади, довгостроковi та короткостроковi фiнансовi вклади та iн.) даi можливiсть встановлювати розмiр абсолютного i вiдносного приростiв майна i окремих його видiв. Прирiст або зменшення активiв свiдчить про розширення або звуження дiяльностi конкретноi фiрми. Аналiз складу i структури майна уможливлюi встановлення розмiру абсолютного i вiдносного приросту майна. Основними показниками оцiнки динамiки складу i структури фiнансових ресурсiв i:

джерела власних коштiв (статутний фонд, нерозподiлений прибуток,

резервний капiтал).

джерела позичкових коштiв (довгостроковi кредити i позички, короткостроковi кредити i позички, кредиторська заборгованiсть).

Аналiз структури фiнансових ресурсiв може показати, чи маi пiдприiмство нестачу власних ресурсiв i за рахунок яких коштiв (власних чи позичкових) вiдбувся прирiст майна. [6, ст.26] (Додаток А)

Планування витрат туристичних пiдприiмств.

Управлiння витратами повинне ТСрунтуватися на оптимiзацii. Одним з основних методiв оптимiзацii витрат i визначення граничного рiвня витрат для конкретного суб'iкта пiдприiмницькоi дiяльностi в конкретнiй ситуацii. Для розв'язання завдання оптимiзацii витрат необхiдно визначити оптимальнi розмiри постiйних i змiнних витрат на одиницю приросту або скорочення обсягiв реалiзацii турпродукту.

Розробка плану витрат може здiйснюватися рiзними методами. Найбiльш прийнятними для сучасноi економiки туристичного бiзнесу i такi:

досвiдно-статистичний, тобто факторно-аналiтичний;

каузальний - метод побудови економiко-математичних моделей;

метод прямих технiко-економiчних розрахункiв.

Метод прямих технiко-економiчних розрахункiв i найбiльш точним. Його легко застосовувати в туристичному бiзнесi. Розрахунки ведуться по кожнiй статтi витрат.

Не важчим i досвiдно-статистичний метод, але його застосування вимагаi стабiльних темпiв розвитку економiки не тiльки сфери дiяльностi, що плануiться, а й всiii краiни.

При застосуваннi факторно-аналiтичного методу iз сукупних витрат пiдприiмства видiляються умовно-постiйнi та умовно-змiннi витрати, пов'язанi з основною операцiйною дiяльнiстю за минулий перiод.

До змiнних витрат у туризмi вiдносяться всi прямi витрати, пов'язанi з закупiвлею послуг транспортування, розмiщення, харчування, культурного та рекреацiйно-оздоровчого обслуговування туристiв, витрати, пов'язанi з вiзовим обслуговуванням одного туриста або групи туристiв (залежно вiд того, що прийнято за одиницю розрахункiв), оплата послуг груповодiв i гiдiв-перекладачiв, витрати на оплату формування i реалiзацiю туристичних пакетiв (турiв). [3, ст.77]

Постiйнi витрати - це витрати, що залишаються незмiнними при змiнi обсягiв реалiзацii турпродукту. До них вiдноситься частина загальновиробничих i загальногосподарських витрат, а саме, витрати на рекламу, адмiнiстративно-управлiнськi витрати, амортизацiя необоротних активiв, витрати на використання iнформацiйних баз даних тощо.

Пiсля встановлення кожноi з цих груп витрат визначаiться динамiка змiнних витрат за ряд попереднiх рокiв (3-5). Найчастiше при цьому методi використовуiться ковзна середня двох доданкiв. Отриманi iндекси (коефiцiiнти) змiни витрат екстраполюються на плановий перiод. Постiйнi витрати при плануваннi тiльки коригуються на перспективнi змiни цiн i тарифiв на рекламнi послуги та iншi види постiйних витрат. (Додаток Б)

Розрахунок вартостi туру i складною багатофакторною процедурою.

На цiноутворення впливаi характер попиту, розвиненiсть ринку туристичних послуг, мiсце туристичноi фiрми на ньому та оцiнка конкурентного середовища, обрана маркетингова стратегiя тощо. Цiна туру вiдтворюi економiчний бiк дiяльностi суб'iкта господарювання i вiдбиваi його комерцiйну полiтику на ринку туристичних послуг. Цiна туру коливаiться в межах вiд собiвартостi до продажноi ринковоi цiни. Цi коливання вiдбивають попит на даний турпродукт. Коливання попиту мають часовий (лiтнiй, зимовий перiоди, мiжсезоння), видовий (на окремi види туризму) та територiальний (на певнi регiони) зрiзи. Диференцiацiя цiн на турпродукт i результатом диференцiацii тарифiв на окремi види послуг, що входять до складу тура, вiдбиваючи змiни витрат працi на певнi види послуг в рiзний перiод часу. Коливання тарифiв i результатом ринковоi полiтики продуцентiв послуг i ТСрунтуються на тому, що пропозицiя орiiнтована на задоволення потреб туристiв в перiод максимального попиту, тому потрiбно мати резервнi потужностi i можливiсть iх розгортання вiдповiдно до зростаючих потреб. Цiноутворення ускладнюiться також введенням до складу турпродукта туристичних ресурсiв, тобто рiзноманiтних пам'яток, що за економiчною сутнiстю i результатами вкладеноi колись працi, або туристичних благ, що взагалi не i продуктами працi (клiмат, мальовничi ландшафти тощо).

Цiна туру залежить вiд класу обслуговування, термiну та сезону подорожi, ii виду та форми. На неi впливаi кон'юнктура ринку та характер обраноi маркетинговоi стратегii (реклама, канали реалiзацii тощо). Зокрема, на цiну тура впливаi характер угод туроператора з турагенцiями, оскiльки цi угоди визначають умови реалiзацii i визначають комiсiйнi винагороди турагента, що реалiзуються через систему нацiнок та знижок. При цьому туроператор може виступати оптовим продавцем, який в подальшому не контролюi цiнову полiтику турагента з реалiзацii своiх турiв (тобто турагент сплачуi вартiсть турiв, визначену туроператором, i встановлюi свою власну ринкову цiну при iх реалiзацii), або залишити за собою право контроля цiновоi полiтики i надати турагенту вiдповiднi знижки як оптовому покупцевi певного турпакета (тодi турагент повинен дотримуватись тiii роздрiбноi цiни, яка визначена туроператором, а його прибуток i рiзницею мiж оптовою та роздрiбною цiною турiв).

Нижньою межею вартостi тура i його собiвартiсть, яка включаi зафiксовану в угодах цiну основних послуг за обумовленими параметрами туру та поточнi витрати на iх реалiзацiю та органiзацiю споживання. Останнiй параметр залежить вiд обраноi фiрмою маркетинговоi стратегii: характеру реклами i рекламноi кампанii, розгалуженостi мережi та ii географii, рiзноманiтностi каналiв збуту турпродукта.

Собiвартiсть тура i сумарною цiною складових (проживання, харчування, транспортування, екскурсiйне обслуговування та ряд додаткових послуг, якi, на думку туроператора, якiсно пiдвищують конкурентоздатнiсть пакета, медичне страхування та вiзова пiдтримка для зарубiжних турiв) вiдповiдно до сезону та регiону (сезоннi нацiнки практично на всi види послуг, нацiнки на послуги в популярних туристсько-рекреацiйних центрах), термiну (чим довший тур, тим вiн дорожчий), обраного виду подорожування (авiа-, автобусний тощо), його форми (iндивiдуальнi тури дорожчi за груповi в розрахунку на одного туриста i чим численнiша група, тим менша ця вартiсть), складу учасникiв групи (багато послуг надаiться певним категорiям споживачiв на пiльгових умовах, наприклад, дiтям дошкiльного вiку та школярам, пенсiонерам, вiйськовим). [13, ст.117]

До складу групи входять також особи, що органiзують споживання послуг (супроводжувач, гiд-перекладач), отримуючи за це заробiтну плату.

Основнi статтi витрат по туру можна подiлити на фiксованi (податки, наприклад, на додану вартiсть, на землю, транспортний збiр, готельний збiр; сплати в бюджет, наприклад, за кредит; оренда примiщень, технiки, транспортних засобiв тощо; комунальнi послуги та iнше) та довiльнi, якi залежать вiд дiяльностi фiрми (заробiтна плата, видатки на органiзацiю тура, його рекламу, реалiзацiю, маркетинг турпродукту тощо). В залежностi вiд способу визначення статтi витрат подiляються на прямi, що вiдносяться на одиницю послуг, та опосередкованi, що розподiляються по видах за певною ознакою, наприклад, пропорцiйно нормам витрат. Таким чином, основнi витрати по туру складаються з собiвартостi (сумарноi вартостi основних та додаткових послуг турпакету) та розрахункiв з державою. Додатковими витратами по туру i вартiсть додаткових послуг, якi пропонуються туристам на вибiр i за iх бажанням можуть бути включенi до остаточноi цiни турпакету чи сплачуватись в мiсцi споживання. До собiвартостi тура часто не включають вартiсть перевезення до початку подорожi, особливо коли i варiанти такого транспортування. Цiна на турпродукт обраховуiться методом нормативноi калькуляцii. При визначеннi калькуляцii собiвартостi одиницi послуг слiд виходити з iх споживчоi вартостi, але мати на увазi мiнливiсть послуг (залежно вiд рiвня квалiфiкацii персонала, технiчного забезпечення та iнших складових обслуговування).

Цiна туру повинна покривати видатки на його органiзацiю i реалiзацiю та приносити суб'iкту ринковоi дiяльностi певний прибуток, який би давав можливiсть для розвитку. В той же час цiна повинна бути гнучкою, щоб забезпечувати дiяльнiсть в умовах ринковоi конкуренцii (як цiновоi так i якiсноi) i вiдповiдати попиту.

В цiну турпакета обов'язково закладаiться прибуток туроператора, який встановлюiться в процентах до собiвартостi i залежить вiд рентабельностi туру, що плануiться.

Тобто вiдповiдно до маркетингу даного турпродукту, туроператор встановлюi норму рентабельностi (%) i чим вона вища, тим бiльша сума прибутку. Норма рентабельностi коливаiться в широких межах (вiд 5% до 100 i бiльше) i залежить вiд кон'юнктури попиту та конкурентного сердовища на ринку даного цiльового сегменту. Цiна, таким чином, визначаiться в обрахунку на одного туриста як добуток витрат по туру i норми прибутку.

Визначення вартостi туру i основою проведення певноi цiновоi полiтики на ринку туристичних послуг. Цiнова полiтика - iнструмент маркетингу, залежний вiд обраноi стратегii, що ТСрунтуiться на певнiй концепцii управлiння маркетингом. Розглянутий метод цiноутворення на основi визначення собiвартостi за схемою "собiвартiсть + надбавка" придатний при всiх практично концепцiях маркетингу. За концепцii соцiально-етичного маркетингу все бiльшого значення набувають методи цiноутворення на основi визначення цiнностi товару та урахування поведiнки конкурентiв. Схема цiноутворення на основi визначення цiнностi турпродукту обернена до схеми цiноутворення на основi визначення собiвартостi: якщо цiноутворення на основi визначення собiвартостi турпродукта ТСрунтуiться на визначеннi видаткiв виробника, то цiноутворення на основi визначення цiнностi турпродукта спираiться на оцiнки споживачем цiнностi пропонованого товару, отриманi в результатi аналiзу споживацьких потреб i кiнцева ринкова цiна вiдбиваi саме уявлення споживачiв про цiннiсть даного турпродукту. Цiноутворення, основане на цiновiй поведiнцi конкурентiв, також не вiдбиваi реальних видаткiв турфiрми на певний турпродукт, оскiльки при формуваннi власних цiн орiiнтуiться на цiни конкурентiв на аналогiчну продукцiю в бiльшiй мiрi, нiж на реальний попит.

Таким чином, залежно вiд обраноi маркетинговоi стратегii, цiноутворення може ТСрунтуватися на рiзних цiноутворюючих факторах.

Цiноутворення i результатом цiновоi полiтики, що спираiться на маркетинговi дослiдження i певну обрану пiдприiмством стратегiю маркетингу по просуванню турпродукта на ринок турпослуг.

Подана узагальнена методика розробки турпродукту вiдповiдно до специфiки маi своi характернi особливостi, якi перш за все пов'язанi з характером функцiонування турпродукту на певному ринку. Мiжнародний туризм i складовою ринку послуг певного рiвня i мiжнародний тур маi всi ознаки продукту зовнiшньоi торгiвлi послугами. При розробцi турпродукту, призначеного для споживання на внутрiшньому ринку iноземним споживачем (iноземний тур) i подальшому його просуванню на ринку, слiд насамперед визначитись iз критерiями атрактивностi для даноi категорii туристiв i при максимальнiй iнформативностi програмного забезпечення звернути увагу на форму його подання, обравши найприйнятнiшу для засвоiння, наприклад, аналогii, порiвняння, спiвставлення тощо. Тур, призначений для зовнiшнього ринку (зарубiжний тур), i продуктом зовнiшньоекономiчноi торгiвлi в данiй галузi сфери послуг. При його розробцi основнi акценти спрямовуються на ретельний добiр партнерiв, оцiнку iх пропозицii, тобто на органiзацiйнi заходи. Особливостi мiжнародноi торгiвлi враховуються й при обрахунку вартостi мiжнародного тура, який, крiм зазначених складових, мiстить елементи, обумовленi мiждержавними угодами. До обов'язкових складових мiжнародного тура входить страхування (медичне, вiд нещасних випадкiв та iншi залежно вiд виду туризму) та вiзова пiдтримка.

Розрахунки мiж партнерами по туристичнiй дiяльностi здiйснюються в порядку, визначеному чинним законодавством та на пiдставi дiючих угод.

Для здiйснення мiжнародноi туристичноi дiяльностi туристичне пiдприiмство повинно мати: угоди з iноземними партнерами та угоди на перевезення туристiв; розробленi тури, що дiють згiдно цих угод; iнформацiю про краiни-партнери (географiчнi, iсторичнi, економiчнi данi, дос'i про пiдприiмства в галузi туристичного бiзнесу, правила перебування в краiнi-партнерi) та довiдку про правила перетину державного кордону та митнi правила; довiдку про украiнськi дипломатичнi представництва в краiнах-партнерах; страховий договiр.

Суб'iкти туристичноi дiяльностi, що дiють в сферi iноземного туризму, повиннi мати референс. Референс - це пiдтвердження Мiнiстерства закордонних справ, видане туристичнiй фiрмi Украiни на пiдтвердження того, що ii зарубiжнi партнери (за угодами) матимуть вiзову пiдтримку консульських установ Украiни за кордоном при iх зверненнi для оформлення туристичних вiз в нашу краiну. При оформленнi туристичних подорожей iноземцям в Украiну на документах маi бути зазначений номер референсу.

При роботi з потенцiйним споживачем в офiсi туристичноi фiрми, йому повинна надаватися повна iнформацiя щодо туру, а також прав та обов'язкiв на час перебування в подорожi. (Додаток В)

Органiзацiя туристичноi дiяльностi, як i господарювання у всiх сферах пiдприiмництва, базуiться виключно на договiрних взаiмовiдносинах. Це пiдтверджуi незаперечну iстину, що саме договори i визначальною i по сутi iдиною правовою формою партнерських взаiмин.

Договiр (угода, контракт) - це форма документального закрiплення партнерських зв'язкiв (предмета договору, взаiмних прав та обовтАЩязкiв, наслiдкiв порушення домовленостей), яка опосередковуi взаiмини в процесi виробництва i реалiзацii продукцii чи надання рiзноманiтних послуг.

У ринковiй системi господарювання застосовують два види договорiв: установчий та пiдприiмницький. Про установчий скажемо тiльки те, що вiн засвiдчуi бажання фiзичних чи юридичних осiб щодо заснування нового органiзацiйно-правового утворення для реалiзацii конкретноi пiдприiмницькоi iдеi. Пiдприiмницький договiр вiдображаi згоду сторiн стосовно безпосереднього здiйснення певноi пiдприiмницькоi дiяльностi в певнiй органiзацiйно-правовiй формi. Пiдприiмницьких договорiв i багато, вони виокремлюються за сферами дiяльностi, документально оформлюють взаiмовiдносини щодо внутрiшньогосподарськоi та зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Оскiльки сутнiсть переважноi бiльшостi договорiв зрозумiла, буде доцiльним розглянути лише договори, якi обов'язковi для функцiонування туристичноi галузi i вимагаються Законом про туризм. [14, ст.56]

Для здiйснення своii дiяльностi туристичне пiдприiмство укладаi угоди (договори), з однiii сторони, з iншими органiзацiями, пiдприiмствами, приватними пiдприiмцями, якi беруть участь в формуваннi i просуваннi туристичного продукту, з другоi сторони, з споживачами туристичного продукту (туристами).

При органiзацii туристичноi дiяльностi i вiдсутностi при цьому власноi матерiальноi бази суб'iкт туристичноi дiяльностi повинен укласти письмову угоду з постачальниками i пiдрядниками - вiтчизняними i зарубiжними партнерами, якi забезпечать туристiв необхiдними умовами розмiщення i харчування, засобами транспорту, органiзацiiю екскурсiй i вiдпочинку. Угода (контракт) про спiвпрацю мiж суб'iктом туристичноi дiяльностi та iншими органiзацiями, якi беруть участь в обслуговуваннi туристiв, резидентами i нерезидентами, повинна вiдповiдати вимогам Громадянського кодексу Украiни i обов'язково вмiщувати повну iнформацiю про надання послуг, вимогам щодо забезпечення захисту i безпеки туристiв, iх майна в Украiнi та за кордоном, визначати вiдповiдальнiсть сторiн за якiсть надання туристичних послуг. Пiд час укладання договорiв по реалiзацii турiв визначаються обов'язки сторiн в оформленнi туристичних документiв (ваучер, угода з туристом, угода про страхування). У вiдповiдностi з укладеними угодами суб'iкта туристичноi дiяльностi, розробляються програми турiв i складаються калькуляцii на кожну туристичну поiздку. До угод (контрактiв) партнери додають зразки своiх туристичних ваучерiв.

Туристичний ваучер (путiвка) - документ, що пiдтверджуi статус особи або групи осiб як туристiв, оплату послуг чи ii гарантiю i i пiдставою для отримання туристом або групою туристiв туристичних послуг.

Ваучер i фiнансовим документом, необхiдним для здiйснення розрахункiв мiж направляючими та приймаючими туристичними пiдприiмствами. Бланк ваучера iдиний по формi як для туриста, який здiйснюi подорож iндивiдуально, так i для групи туристiв. До ваучера на групу туристiв додаiться список туристiв, завiрений печаткою направляючого туристичного пiдприiмства. (Додаток Г)

РЖнструкцiя щодо заповнення форми державноi статистичноi звiтностi № 1-ТУР (к).

РЖнструкцiя визначаi порядок заповнення суб'iктами туристичноi дiяльностi державноi статистичноi звiтностi про дiяльнiсть в галузi туризму.

Звiт заповнюють вiдповiдальнi особи пiдприiмств, установ, органiзацiй, фiзичнi особи, що зареiстрованi у встановленому чинним законодавством Украiни порядку i здiйснюють дiяльнiсть, пов'язану з наданням туристичних послуг (надалi - суб'iкти туристичноi дiяльностi), незалежно вiд вiдомчоi пiдпорядкованостi, форми власностi та органiзацiйно-правовоi форми господарювання.

Адресна частина бланка заповнюiться чiтко i без скорочень. Назва суб'iкта туристичноi дiяльностi маi вiдповiдати назвi, яка вказана в установчих документах. Поштовий iндекс органiзацii та адреса, за якою вона розташована, вказуються фактичнi. Загальна площа територii вказуiться та, що закрiплена за суб'iктом туристичноi дiяльностi вiдповiдними документами.

Звiт за формою 1-ТУР (к) пiдписуiться керiвником та головним бухгалтером суб'iкта туристичноi дiяльностi. Вони несуть вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть та своiчасне подання цих звiтiв згiдно з дiючим законодавством.

Звiт завiряiться печаткою суб'iкта туристичноi дiяльностi. Звiтнi данi вiдображаються в тих одиницях, якi вказанi в формi.

В роздiлах 1, 1а в рядках з iндексом "о" вказують данi про туристiв, обслугованих за прямими договорами. Данi про туристiв, обслугованих за спiвдоговорами з украiнськими партнерами, вказують в рядках з iндексом "а". Копiя форми державноi статистичноi звiтностi зберiгаiться у суб'iкта туристичноi дiяльностi.

До звiту додаiться пояснювальна записка, в якiй обов'язково вказуiться кiлькiсть реалiзованих ваучерiв та напрямки пересування туристiв згiдно з ними.

Роздiл 1 "Розподiл туристiв за цiлями вiдвiдування та вiком"

Службовi, дiловi, бiзнес та навчання включають в себе: установку обладнання, iнспектування, закупки, збут iноземним пiдприiмствам; участь в роботi засiдань, конференцiй i конгресiв, торговельних ярмарок i виставок, виступи з лекцiями i концертами; пiдготовка програм турпоiздок, робота гiдом i на iнших посадах в галузi туризму; участь в професiйних спортивних заходах; вiдрядження урядовцiв, включаючи дипломатiв, вiйськових i спiвробiтникiв мiжнародних органiзацiй, за виключенням осiб, якi мають постiйну роботу у вiдвiдуванiй краiнi; платне навчання, освiта i дослiдницька дiяльнiсть, наприклад: науковi вiдпустки, мовнi, професiйнi та iншi спецiальнi курси, пов'язанi з роботою або професiiю вiдвiдувача, якi мають вiдповiдне забезпечення. Дозвiлля, вiдпочинок: огляд пам'яток iсторii, культури, природи, вiдвiдування магазинiв, спортивних заходiв, участь в рекреацiйних i культурних заходах, проведення медового мiсяця.

Лiкування: санаторii, перебування на курортах, iншi види лiкування. Спортивно-оздоровчий туризм: заняття непрофесiйним спортом, пiшi походи i альпiнiзм, лiтнi спортивнi табори.

Спецiалiзований туризм: релiгiйнi поiздки; мисливство, рибальство. До iнших цiлей вiдносяться вiдвiдування знайомих i родичiв, поiздка на батькiвщину, присутнiсть на похоронах та iншi.

Данi про кiлькiсть iноземних туристiв вказують в рядку 02 графи 1. Данi про кiлькiсть iноземних туристiв, обслугованих без поселення в пiдприiмствах розмiщення, вказують в рядку 03 графи 1. До iх числа вiдносяться пасажири круiзiв, якi повертаються щоночi на круiзне судно для ночiвлi, навiть якщо судно знаходиться в порту декiлька днiв; власники або пасажири яхт; пасажири - учасники групових поiздок, що ночують у поiздi; одноденнi вiдвiдувачi, що подорожують пiшки або на автобусах; транзитнi вiдвiдувачi тощо. Данi про кiлькiсть туристiв, якi виiжджали за кордон, вказують в рядку 04 графи 1. Данi про кiлькiсть туристiв, якi виiжджали за кордон, обслугованих без поселення в пiдприiмствах розмiщення, вказують в рядку 05 графи 1. До iх числа вiдносяться пасажири круiзiв, якi повертаються щоночi на круiзне судно для ночiвлi, навiть якщо судно знаходиться в порту декiлька днiв; власники або пасажири яхт, пасажири - учасники групових поiздок, що ночують у поiздi; одноденнi вiдвiдувачi, що подорожують пiшки або на автобусах; транзитнi вiдвiдувачi тощо.

Данi про кiлькiсть туристiв, охоплених внутрiшнiм туризмом, вказують у рядку 06 графи 1.

В рядку 07 наводяться данi про екскурсантiв, тобто осiб, яким надавалися послуги з органiзацii подорожей на територii Украiни, що не перевищують 24 години, у супроводi фахiвця-екскурсовода за заздалегiдь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам'ятками iсторii, культури, природи, мзеями, з визначними мiсцями тощо.

В графi 8 вказуються данi про туристiв-дiтей вiком до 14 рокiв включно. В графi 9 вказуються данi про туристiв-пiдлiткiв 15-17 рокiв включно. В графi 10 вказуються данi про туристiв-молодь 18-28 рокiв включно.

В графi 11 вказуiться кiлькiсть наданих туроднiв. Вона розраховуiться шляхом множення кiлькостi осiб, обслугованих за конкретним маршрутом, на тривалiсть обслуговування. Данi про кiлькiсть туроднiв, наданих iноземним туристам, вказують в рядку 02 графи 11.

Данi про кiлькiсть туроднiв, наданих iноземним Туристам, обслугованим без поселення в пiдприiмствах розмiщення, вказують в рядку 03 графи 11.

Данi про кiлькiсть туроднiв, наданих туристам, якi виiжджали за кордон, вказують в рядку 04 графи 11.

Данi про кiлькiсть туроднiв, наданих туристам, якi виiжджали за кордон, обслугованим без поселення вказують в рядку 05 графи 11.

Данi про кiлькiсть туроднiв, наданих внутрiш

Вместе с этим смотрят:

PR в банковской системе

РЖмiджмэйкiнг у дыскрэдытацыйных тэхналогiй

РЖнформацiйнi системи в маркетингу

РЖнформацiйне i програмне забезпечення контАЩюнктурних дослiджень

Аналiз стану компанii